Архітетктоніка і композиція ліричної прози

Abstract

Лірична проза − досить дискусійне та неоднозначне літературознавче поняття. Дослідники, звиклі до традиційного поділу літератури на епос, лірику та драму з їх більш-менш усталеними парадигмами, з обережністю йдуть на експерименти й уводять до наукового обігу нестандартні поєднання різних родо-видових категорій. Попри це, зразки ліричної прози з’являлися у світовій літературі протягом усього періоду її розвитку, інша справа, що через складність предмету дослідження й розбіжність наукових поглядів на нього, не за всіма творами визнано належність до ліричної прози. Натомість їх зараховують або до вже відомих жанрів і стильових течій, або, розуміючи винятковість і «нестандартність» літератури такого характеру, пропонують нові терміни, що лише ускладнює ситуацію. Отже, існує потреба в усталеному визначенні поняття, розгляді особливостей архітектоніки та композиції ліричної прози з метою адекватного аналізу її зразків, чим і зумовлена актуальність обраної теми. Мета роботи: розглянути ліричну прозу як метажанр, з’ясувати її родову домінанту, особливості архітектоніки та композиції, а також систематизувати відповідний теоретичний матеріал.