Специфіка форм кличного відмінка в романі Олеся Гончара «Собор»
Вантажиться...
Дата
2023
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка
Анотація
У роботі досліджено особливості творення форм кличного відмінка в романі О. Гончара «Собор». З’ясовано, що більшість складають звертання, у яких вжито іменники – назви істот. В аналізованому творі переважають непоширені та поширені звертання, виражені формою кличного відмінка іменників чоловічого і жіночого роду, що є загальними назвами. У значній кількості звертань ужито стилістично марковані лексеми з різною додатковою конотацією, які увиразнюють і пожвавлюють мовлення та є невід’ємним стилетвірним компонентом художнього твору. При творенні форм кличного відмінка О. Гончар зберігає специфічні чергування приголосних, властиві українській мові. Імена та по батькові, вживані у звертаннях, мають лише форму кличного відмінка. Уживання форм називного відмінка іменників – назв істот замість кличного зафіксовано в поодиноких прикладах і зумовлене передусім потребою якнайточніше передати мовлення персонажів, їхній емоційний стан тощо. Попри цілеспрямовану політику радянської влади на нівелювання специфічних ознак української мови, свідоме зближення її з російською мовою Олесь Гончар у романі «Собор» зберіг форми кличного відмінка у звертаннях.
Опис
Ключові слова
Бібліографічний опис
Юносова В. О. Специфіка форм кличного відмінка в романі Олеся Гончара «Собор» / В. О. Юносова // Олесь Гончар у духовно-культурному часі та просторі : збірник наукових праць / упорядник, відп. ред. Г. І. Радько. – Полтава : ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2023. – С. 132–137.