Від механічного калькулятора до теорії монад: універсальний розум Лейбніца в інтегруванні світу ідей

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorКудінов, Микола Валерійович
dc.date.accessioned2026-07-02T12:35:35Z
dc.date.available2026-07-02T12:35:35Z
dc.date.issued2026-07-02
dc.description.abstractСтаття присвячена грандіозній науковій та філософській спадщині Готфріда Вільгельма Лейбніца (1646–1716) - останнього «універсального генія», чиї ідеї заклали фундамент сучасної математики, логіки та комп’ютерних наук. У роботі проаналізовано шлях вченого від конструювання перших механічних обчислювальних пристроїв до створення метафізичної теорії монад, що розглядає Всесвіт як гармонійну обчислювальну систему. Особливу увагу приділено розробці математичного аналізу. Детально розглянуто еволюцію нотації Лейбніца - символів диференціала та інтеграла, які завдяки своїй гнучкості стали універсальною мовою науки. Висвітлено розвиток аналізу багатьох змінних, зокрема концепцію повного диференціала, кратних інтегралів та інтегрального правила Лейбніца, що пов’язує диференціювання з параметричними змінами меж. Окремий блок дослідження присвячено дискретній математиці та логіці. Описано створення бінарної системи числення як прообразу цифрового коду та розробку арифмометра («ступінчастого валика»). Проаналізовано внесок Лейбніца у комбінаторику через трактат «De Arte Combinatoria», а також його пророчі ідеї в лінійній алгебрі, зокрема використання індексів та ранні форми теорії детермінантів. У статті досліджено застосування аналізу до фізичних задач: виведення рівняння ланцюгової лінії (катенарії), участь у розв’язанні задачі про брахістохрону та формулювання закону збереження «живої сили» (vis viva). Розглянуто роль Лейбніца як фундатора топології через його концепцію Analysis Situs та розробку чисельних методів (скінченних різниць та квадратурних формул). Завершує роботу аналіз філософських засад математики Лейбніца: принципів достатньої підстави та неперервності («Natura non facit saltus»), а також монадології, де математична точка стає відображенням нескінченної складності буття. Матеріал демонструє, як мрія Лейбніца про «універсальну характеристику» втілилася в сучасну цифрову цивілізацію та штучний інтелект.
dc.identifier.citationКудінов М. Від механічного калькулятора до теорії монад: універсальний розум Лейбніца в інтегруванні світу ідей / М. Кудінов // Zenodo. – 2026. – 31 с. – https://doi.org/10.5281/zenodo.21127595
dc.identifier.urihttps://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/7173
dc.language.isouk
dc.publisherZenodo
dc.subjectГотфрід Вільгельм Лейбніц
dc.subjectматематичний аналіз
dc.subjectдиференціал
dc.subjectінтеграл
dc.subjectбінарна система
dc.subjectарифмометр
dc.subjectкомбінаторика
dc.subjectдетермінанти
dc.subjectланцюгова лінія
dc.subjectтопологія
dc.subjectмонадологія
dc.subjectпринцип найменшої дії
dc.subjectісторія математики
dc.titleВід механічного калькулятора до теорії монад: універсальний розум Лейбніца в інтегруванні світу ідей
dc.title.alternativeFrom the Mechanical Calculator to the Theory of Monads: Leibniz's Universal Mind in Integrating the World of Ideas
dc.typeArticle
Файли
Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
Kudinov_From_the_Mechanical_Calculator_to_the_Theory_of_Monads.pdf
Розмір:
15.22 MB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed to upon submission
Опис:
Завантажити
Зібрання
Статті