Дисертації та автореферати

Постійне посилання на фонд

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/9

Переглянути

Перегляд Дисертації та автореферати за Автор "Олексенко, Каріна Борисівна"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Формування готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2023-10) Олексенко, Каріна Борисівна
    У дисертації вперше: теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено структурно-функціональну модель формування готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища, яка складається з цільового, методологічного, змістово-процесуального та діагностичного блоків; забезпечує результат, яким є сформована готовність майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища; передбачає запровадження оновленого змісту, форм організації освітнього процесу, методів і засобів навчання; реалізується завдяки створенню організаційно-педагогічних умов (забезпечення позитивної мотивації майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища; оновлення змісту практико-орієнтованої складової дисциплін циклу професійної та практичної підготовки та спрямованість форм організації освітнього процесу й методів навчання майбутніх учителів початкової школи на формування готовності до проєктування навчального середовища; залучення майбутніх учителів початкової школи до рефлексивної діяльності у процесі формування їхньої готовності до проєктування навчального середовища); уточнено поняття «готовність майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища» і «формування готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища», тлумачення яких зорієнтовано на предмет дослідження; удосконалено зміст професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи завдяки оновленню практико-орієнтованої складової дисциплін циклу професійної та практичної підготовки; подальшого розвитку набули ідеї щодо професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи на основі системного, синергетичного, компетентнісного, задачного, ситуативного та проєктного підходів. У контексті реалізації державної реформи початкової освіти особливого значення набуває ідея створення навчального середовища, здатного забезпечувати комплекс можливостей для саморозвитку всіх суб’єктів освітнього процесу. Успішність цього процесу позначається на якості навчання здобувачів початкової освіти та результативності професійної діяльності вчителя нового типу, який має вирізнятися холістичним, інноваційним мисленням, цілераціональною поведінкою, дослідницькою активністю, здатністю приймати зважені та конструктивні рішення. На основі аналізу нормативно-правових документів, психолого-педагогічної літератури та наукових досліджень визначено сучасні підходи до розуміння сутності проєктування навчального середовища. Проєктування навчального середовища – це важливе професійне завдання майбутніх учителів початкової школи, яке потребує повсякденного розв’язання в умовах реального освітнього процесу. Основними вимогами до проєктування навчального середовища учнів та новітніми орієнтирами в підготовці майбутніх учителів початкової школи до означеної діяльності є: - підвищення рівня: безпеки (фізичної, психологічної, інформаційної та соціальної); комфорту (зовнішнього та внутрішнього), якості навчання (форм організації освітнього процесу, методів та засобів навчання, що ґрунтуються на принципах безпечної та дружньої до дитини школи); - навчальне середовище як об’єкт проєктування відображає взаємозв’язок певних умов організованої, двосторонньої діяльності учителя й учнів, спрямованої на максимальне засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу й подальшого застосування здобутих знань, умінь та навичок на практиці; - методологічними основами проєктування навчального середовища є: компетентнісний підхід – організація освітнього процесу з метою формування ключових, предметних та життєвих компетентностей; інтегративний підхід – врахування внутрішньо-предметних та міжпредметних зв’язків, максимальне подолання ізольованого викладання навчальних предметів і створення принципово нових навчальних програм; дослідницький підхід – використання дослідницьких форм, методів і засобів навчання; особистісно зорієнтований підхід – спрямування освітнього процесу на інтелектуальний, соціальний та моральний розвиток особистості учня; - розуміння сучасного уроку як проєкту зі створення реальних умов для інтелектуального, соціального, морального становлення особистостей учнів, що дозволяє досягти високих результатів у навчанні, процес якого будується на трьох базових видах діяльності: вчення (освоєння культурних зразків, наявних знань, концептуальних позицій); практика (вироблення навичок, способів діяльності); дослідження та проєктування (вихід на суб’єктну позиція щодо дійсності). - чітке структурування взаємодії учасників освітнього процесу, яке сприятиме розвитку самостійності навчальної діяльності учнів: усвідомлення власної ролі у розв’язанні навчальних завдань; наявність мети, мотивації та активності здійснення діяльності; планування майбутньої роботи, виявлення її результатів і усвідомлення шляхів, якими можна здобути нові знання та вміння, виокремити загальні способи дій; контроль за своїми діями, способами їх виконання та оцінювання; бачення важливості освоєного досвіду, знань, умінь, набутих особистісних якостей для досягнення визначеної мети; - індивідуалізація та дистанційність навчання (під час карантину та війни); - формування специфічних професійно-важливих якостей майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища: проблемне бачення, креативність, завзятість, терпимість до помилок, толерантність, відкритість, доступність і гнучкість. Вивчення психолого-педагогічної літератури, зокрема дефініцій «середовище», «навчальне середовище», «освітнє середовище», «готовність», «формування готовності» та їхнє творче переосмислення дозволило сформулювати сутність базових понять дослідження: «формування готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища» і «готовність майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища». «Готовність майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища» є стійким станом налаштованості на успішне створення реальних умов для інтелектуального, соціального, морального становлення здобувачів початкової освіти, який ґрунтується на мобілізації потенційних можливостей (мотиваційних, операційно-діяльнісних, когнітивних, емоційно-вольових) та досвіду, з метою отримання очікуваного результату та подальшого особистого розвитку. Відповідно до предмета дослідження поняття «формування готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища» сформульовано як комплекс організаційно-педагогічних впливів, здійснюваних в освітньому процесі закладу вищої освіти, за яких здобувачі вищої освіти набувають стійкого стану налаштованості на успішне розв’язання завдань проєктної діяльності в умовах варіативності початкової освіти. Структурними компонентами готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища є: мотиваційний – сформована пізнавальна потреба в оволодінні проєктною діяльністю, інтерес до процесу створення навчального середовища, стійке прагнення оновлювати та збагачувати знання з проблем розвитку початкової освіти на засадах ідей Концепції Нової української школи; когнітивний – розвинуті властивості інтегративного мислення, які задовольняють вимоги проєктної діяльності, розуміння особливостей навчального середовища та процесу його проєктування; операційно-діяльнісний – уміння створювати навчальне середовище з урахуванням варіативності початкової освіти та ресурсного забезпечення освітнього процесу; емоційно-вольовий – усвідомлення власних емоційно-вольових можливостей, мобілізація сил під час проєктувальної діяльності, відповідальність за прийняття професійних рішень щодо створення навчального середовища. Вивчення стану досліджуваної проблеми засвідчило, що у змісті теоретичної та практичної підготовки фахівців першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 013 Початкова освіта передбачено замало практико-орієнтованих завдань, які б сприяли формуванню у них умінь створювати емоційно комфортне навчальне середовище в початковій школі; проєктувати осередки навчання, виховання та розвитку; проводити та аналізувати уроки на основі вимог до змістовного наповнення навчального середовища. Відповідно до мети, завдань, теоретичного аналізу досліджуваної проблеми розроблено структурно-функціональну модель формування готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища, яка складається з чотирьох блоків (цільовий, методологічний, змістово-процесуальний, діагностичний) і спрямована на формування готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища. Зміст цільового блоку структурно-функціональної моделі містить мету, яка полягає у формуванні готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища. Згідно з метою визначено завдання, які передбачають: 1) стимулювання пізнавальної потреби в оволодінні проєктувальною діяльністю; інтересу до процесу створення навчального середовища; прагнення оновлювати та збагачувати знання з проблем розвитку початкової освіти на засадах ідей Концепції Нової української школи; 2) розвиток властивостей інтегративного мислення, які задовольняють вимоги проєктувальної діяльності; розуміння особливостей навчального середовища здобувачів початкової освіти та процесу його проєктування; 3) формування вмінь створювати навчальне середовище з урахуванням варіативності початкової освіти та ресурсного забезпечення освітнього процесу; 4) усвідомлення власних емоційно-вольових можливостей; мобілізацію сил під час проєктувальної діяльності; відповідальність за прийняття професійних рішень щодо створення навчального середовища здобувачів початкової освіти. Методологічний блок відображає підходи та принципи формування готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища: концептуальні (системний, синергетичний, компетентнісний) і специфічні (задачний, ситуативний, проєктний). Змістово-процесуальний блок містить три етапи процесу формування готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища (початковий – адаптації, основний – інтенсифікації, завершальний – ідентифікації), які реалізуються за рахунок оновлення змісту дисциплін циклу професійної та практичної підготовки («Вступ до спеціальності» – 1 курс, «Дидактика» – 2 курс, «Педагогічні технології в початковій освіті» – 3 курс, «Технології дистанційного навчання» – 3 курс, виробнича практика в початковій школі – 4 курс), а також застосування низки форм організації освітнього процесу (теоретичне навчання: проблемна лекція; практико-орієнтоване навчання: практичні, семінарські заняття, виробнича практика; самостійне навчання: самостійна та індивідуальна робота), методів (проблемного навчання, активного/інтерактивного навчання, проєктного навчання) та засобів (наочні: навчально-методичний інструментарій; матеріально-технічні: обладнання навчального й загального призначення для кабінетів початкової школи, мультимедійне обладнання, сучасні універсальні та спеціалізовані інформаційні ресурси та програмні продукти; діагностики й контролю: різнорівневі завдання проєктної діяльності, тести, звіти з практики). Визначено та схарактеризовано організаційно-педагогічні умови реалізації моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища: забезпечення позитивної мотивації майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища, що сприяє активізації сукупності зовнішніх і внутрішніх рушійних сил, які спонукають до діяльності та надають їй спрямованості, орієнтованої на досягнення очікуваних результатів; оновлення змісту практико-орієнтованої складової дисциплін циклу професійної та практичної підготовки та спрямованість форм організації освітнього процесу і методів навчання майбутніх учителів початкової школи на формування готовності до проєктування навчального середовища, що забезпечить розуміння визначених проєктивних завдань, набування знань способів їх розв’язання та засобів досягнення мети; залучення майбутніх учителів початкової школи до рефлексивної діяльності у процесі формування їхньої готовності до проєктування навчального середовища. На всіх етапах педагогічного експерименту впроваджено систему завдань проєктної діяльності, що складається з трьох груп (навчальні, квазіпрофесійні, навчально-професійні). Основним видом діяльності є перетворювальна – зі створення проєктів за рівнями складності та активності майбутніх фахівців: - мініпроєкти як розв’язання професійних завдань на основі ситуативної активності здобувачів вищої освіти (навчальна діяльність – лекції та семінари, де здійснюється передача та засвоєння інформації); - проєкти на основі надситуативної активності, де здобувачі вищої освіти мають самостійно ставити цілі діяльності, активно застосовувати знання з різних дисциплін на практиці, спілкуватися одне з одним тощо (квазіпрофесійна діяльність – ділові ігри, проблемні ситуації, тренінги тощо, де моделюються цілісні фрагменти освітнього процесу, їхній предметно-технологічний і соціально-рольовий зміст); - проєкти на основі творчої активності, де здобувачі вищої освіти розв’язують навчальні професійні завдання, проблеми, вступають в міжособистісну взаємодію з учасниками освітнього процесу (навчально-професійна діяльність – науково-дослідницька робота, виробнича практика, підготовка курсових і дипломних робіт). З переходом від однієї форми діяльності до інших майбутні вчителі початкової школи застосовують навчальну та наукову інформацію на практиці, тим самим опановують реальний професійний досвід з проєктування навчального середовища, отримуючи можливість природного входження в професію. Аналіз експериментальних даних засвідчив якісні зміни на низькому та середньому рівнях сформованості готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища, зумовлені зменшенням кількості здобувачів вищої освіти цих категорій впродовж педагогічного експерименту в КГ (на 6,97 % і 6,33 % відповідно) та ЕГ (на 13,92 % і 17,73 % відповідно). Достатній і високий рівні сформованості означеної готовності також продемонстрували позитивні якісні зміни: збільшення кількості здобувачів вищої освіти у КГ (на 10,13 % і 3,17 % відповідно) та ЕГ (на 22,16 % і 9,49 % відповідно). За всіма параметрами відбулися статистично достовірні зміни рівня сформованості готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища, що дає підставу зробити висновок про високу дієвість розробленої структурно-функціональної моделі, зокрема запропонованих організаційно-педагогічних умов, форм, методів і засобів. Одержане значення критерію Пірсона (11,2>7,8). Табличне значення t-критерію Стьюдента більше, ніж розрахункове (tтабл.(1,7033) tрозрах.(8,44)). Практичне значення дослідження полягає в оновленні змісту практико-орієнтованої складової дисциплін циклу професійної та практичної підготовки («Вступ до спеціальності», «Дидактика», «Педагогічні технології в початковій освіті», «Технології дистанційного навчання», виробничої практики) на основі запропонованої системи завдань проєктної діяльності з метою формування готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища.