Дисертації та автореферати

Постійне посилання на фонд

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/9

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 35

Методичні засади формування творчого мислення учнів початкової школи в процесі мистецької діяльності
(Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, 2010) Григор'єва, Вікторія Вікторівна
Дисертацію присвячено проблемі формування творчого мислення учнів початкової школи в процесі мистецької діяльності. Здійснено історико-теоретичний аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми, розкрито сутність, зміст та структуру творчого мислення молодших школярів, виявлено методичні засади його формування, які стосувалися визначення психолого-педагогічних умов, методів та принципів роботи. Науково обґрунтовано критерії та визначено рівні сформованості творчого мислення учнів початкової школи в процесі мистецької діяльності з позиції структурних компонентів означеного феномену. Розроблено структурно-функціональну модель формування творчого мислення школярів, яку було впроваджено у навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл в процесі навчання мистецтву.
Методичні засади розвитку виконавської самостійності студентів музично-педагогічних факультетів у процесі інструментальної підготовки
(Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2010) Бурназова, Віра Володимирівна
У дисертації розглядається розвиток виконавської самостійності майбутніх учителів музики як не вродженої, а набутої інтегральної властивості особистості, що сприяє високій результативності відтворення необхідної інформації на основі творчого втілення у процес інструментальної діяльності сформованої без допомоги ззовні оригінальної інтерпретаційної моделі музичних творів. Пропонуються розроблені методичні засади її чотирьохфазового розвитку. Перша фаза характеризується спрямуванням зусиль студентів на встановлення внутрішньої організації мотивів та потягів волі до усвідомлення спонукальних дій на отримання об’єктивної інформації щодо реальної оцінки сценічно-інтерпретаційної складності музичних творів у ході ознайомлення із загальними ознаками їх текстових та виконавських компонентів. Друга фаза передбачає активізацію прагнень студентів до надання пріоритетного значення процесуальній мотивації, яка сприяє максимальній заглибленості у процес усвідомлення музичної інформації, інтеграції та автоматизації ігрових рухів з метою конкретизації ознак інтерпретаційної моделі музичних творів. У третій фазі пріоритетного значення набуває спонукання студентів до утримання привабливості установок під час її репетиційної реалізації, а в четвертій – їх орієнтування на закріплення досягнутої виконавської самостійності емоціогенністю умов сценічної діяльності.
Методичні засади розвитку виконавської самостійності студентів музично-педагогічних факультетів у процесі інструментальної підготовки
(Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2010) Бурназова, Віра Володимирівна
Методичні засади розвитку виконавської самостійності студентів музично-педагогічних факультетів у процесі інструментальної підготовки. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – “Теорія та методика музичного навчання”. – Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. – Київ, 2010. У дисертації розглядається розвиток виконавської самостійності майбутніх учителів музики як не вродженої, а набутої інтегральної властивості особистості, що сприяє високій результативності відтворення необхідної інформації на основі творчого втілення у процес інструментальної діяльності сформованої без допомоги ззовні оригінальної інтерпретаційної моделі музичних творів. Пропонуються розроблені методичні засади її чотирьохфазового розвитку. Перша фаза характеризується спрямуванням зусиль студентів на встановлення внутрішньої організації мотивів та потягів волі до усвідомлення спонукальних дій на отримання об’єктивної інформації щодо реальної оцінки сценічно-інтерпретаційної складності музичних творів у ході ознайомлення із загальними ознаками їх текстових та виконавських компонентів. Друга фаза передбачає активізацію прагнень студентів до надання пріоритетного значення процесуальній мотивації, яка сприяє максимальній заглибленості у процес усвідомлення музичної інформації, інтеграції та автоматизації ігрових рухів з метою конкретизації ознак інтерпретаційної моделі музичних творів. У третій фазі пріоритетного значення набуває спонукання студентів до утримання привабливості установок під час її репетиційної реалізації, а в четвертій – їх орієнтування на закріплення досягнутої виконавської самостійності емоціогенністю умов сценічної діяльності.
Особливості рецепції роману М. Сервантеса “Дон Кіхот” в українській та англійській прозі 10–20-х років XX ст.
(Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, 2012) Школа, Ірина Вікторівна
Дисертацію присвячено рецепції роману “Дон Кіхот” в українській та англійській прозі 10–20-х років ХХ ст. Матеріалом дослідження є “Історія Якимового будинку” В. Винниченка, “Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію” М. Йогансена, “Санаторійна зона”, “Сентиментальна історія” М. Хвильового, “Золоті лисенята” Ю. Шпола, “Байгород” Ю. Яновського, “Зулейка Добсон” М. Бірбома, “Орландо” В. Вулф, “Улісс” Дж. Джойса, “Повернення Дон Кіхота” та “Перелітний шинок” Г.-К. Честертона. У дисертації вперше в українському літературознавстві системно досліджено та розкрито специфіку інтерпретації роману М. Сервантеса в літературно-критичному дискурсі України та Англії 10–20-х років ХХ ст., висвітлено ступінь традиційності й новаторства у творенні образу Дон Кіхота. Окреслено чинники, що зумовлюють особливості рецепції в кожній із національних літератур, уточнено етапи сприйняття твору іспанського письменника митцями і науковцями з часу першої публікації “Дон Кіхота” і до наших днів, розширено відомості про специфіку англо-іспанської літературної комунікації на основі дослідження зарубіжних наукових джерел.
Архітетктоніка і композиція ліричної прози
(Бердянський державний педагогічний університет, 2012) Табакова, Ганна Іванівна
Лірична проза − досить дискусійне та неоднозначне літературознавче поняття. Дослідники, звиклі до традиційного поділу літератури на епос, лірику та драму з їх більш-менш усталеними парадигмами, з обережністю йдуть на експерименти й уводять до наукового обігу нестандартні поєднання різних родо-видових категорій. Попри це, зразки ліричної прози з’являлися у світовій літературі протягом усього періоду її розвитку, інша справа, що через складність предмету дослідження й розбіжність наукових поглядів на нього, не за всіма творами визнано належність до ліричної прози. Натомість їх зараховують або до вже відомих жанрів і стильових течій, або, розуміючи винятковість і «нестандартність» літератури такого характеру, пропонують нові терміни, що лише ускладнює ситуацію. Отже, існує потреба в усталеному визначенні поняття, розгляді особливостей архітектоніки та композиції ліричної прози з метою адекватного аналізу її зразків, чим і зумовлена актуальність обраної теми. Мета роботи: розглянути ліричну прозу як метажанр, з’ясувати її родову домінанту, особливості архітектоніки та композиції, а також систематизувати відповідний теоретичний матеріал.
Теоретико-методичні засади науково-практичного оволодіння старшими дошкільниками об’єктами природно-предметного довкілля
(Бердянськ : БДПУ, 2013) Зайцева, Лариса Іванівна
У дисертації вивчено стан розробленості досліджуваної проблеми в педагогічній теорії; з’ясовано сутність феномену “науково-практичне оволодіння старшими дошкільниками об’єктами природно-предметного довкілля”. Обґрунтовано методологічні підходи до науково-практичного оволодіння дітьми старшого дошкільного віку об’єктами природно-предметного довкілля. Визначено критерії, показники та схарактеризовано рівні науково-практичного оволодіння старшими дошкільниками об’єктами природно-предметного довкілля. Розкрито дидактичні принципи, етапи, зміст, форми й методи науково-практичного оволодіння дітьми старшого дошкільного віку об’єктами природно-предметного довкілля та втілено їх у структурно-функціональній моделі. Визначено психолого-педагогічні умови забезпечення науково-практичного оволодіння дітьми старшого дошкільного віку об’єктами природно-предметного довкілля. Апробовано методику науково-практичного оволодіння старшими дошкільниками об’єктами природнопредметного довкілля, упроваджену за експериментальною структурно-функціональною моделлю
Теоретико-методичні засади формування у майбутніх учителів компетентності запобігання і подолання педагогічних бар'єрів у процесі професійної підготовки
(Запоріжжя : КПУ, 2013) Глазкова, Ірина Яківна
Актуальність формування в майбутніх учителів компетентності запобігання і подолання педагогічних бар’єрів зумовлена й тим, що серед суб’єктів педагогічного процесу спостерігається досить низький рівень обізнаності із суттю педагогічних бар’єрів, їх функціями, типологією, методами та прийомами їх запобігання й подолання. Актуальність вивчення проблеми зумовлена тим, що зазначена компетентність формується в процесі професійної підготовки, що також насичена різними бар’єрами, запобігання або подолання яких і забезпечує набуття досвіду, що буде використаний у майбутній професійній діяльності. Доцільність дисертаційної роботи посилюється й потребою вирішення нагальних суспільних проблем та подолання соціально-педагогічних суперечностей між: – поширенням терміна “бар’єр” у сучасній педагогічній лексиці та недостатнім науково-теоретичним обґрунтуванням сутності дефініції “бар’єр”, її розмежуванням з іншими близькими за змістом поняттями; – наявністю різноманітних педагогічних бар’єрів у процесі професійної діяльності та нездатністю вчителів своєчасно запобігати їм або ефективно долати; – потребою педагогічної практики в науково обґрунтованій системі формування в майбутніх учителів компетентності запобігання і подолання педагогічних бар’єрів у процесі професійної підготовки та її недостатньою розробленістю в педагогічній теорії; – вимогами суспільства до вчителя, який здатний забезпечувати запобігання або подолання педагогічних бар’єрів у педагогічному процесі, та нерозробленістю питань практичної підготовки майбутнього вчителя до такої діяльності; Мета й завдання дослідження. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних та методологічних засад системи формування у майбутніх учителів компетентності запобігання і подолання педагогічних бар’єрів та експериментальній перевірці її впливу на рівень їхньої професійної підготовки.
Формування комунікативної компетентності учнів молодшого шкільного віку у позаурочній діяльності шкіл-інтернатів
(Бердянськ : БДПУ, 2014) Толкачова, Анжеліка Сергіївна
У першому розділі – «Формування комунікативної компетентності учнів молодшого шкільного віку шкіл-інтернатів як педагогічна проблема» – здійснено аналіз досліджуваної проблеми в наукових джерелах; уточнено сутність поняття «комунікативна компетентність» та визначено його структуру; визначено специфіку формування комунікативної компетентності учнів молодшого шкільного віку в позаурочній діяльності шкіл-інтернатів. У другому розділі – «Стан сформованості комунікативної компетентності учнів молодшого шкільного віку шкіл-інтернатів» – визначено критерії та показники сформованості комунікативної компетентності учнів молодшого шкільного віку шкіл-інтернатів; представлено методику, хід та результати констатувального етапу дослідження, визначено рівні сформованості в учнів молодшого шкільного віку шкіл-інтернатів комунікативної компетентності. У третьому розділі – «Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов формування комунікативної компетентності учнів молодшого шкільного віку в позаурочній діяльності шкіл-інтернатів» – обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність педагогічних умов формування комунікативної компетентності учнів молодшого шкільного віку в позаурочній діяльності шкіл-інтернатів; наведено основні результати дослідження.
Формування комунікативної компетентності учнів молодшого шкільного віку у позаурочній діяльності шкіл-інтернатів
(Луганськ : Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, 2014) Толкачова, Анжеліка Сергіївна
У першому розділі дослідження здійснено аналіз досліджуваної проблеми в наукових джерелах; уточнено сутність поняття «комунікативна компетентність» та визначено його структуру; визначено специфіку формування комунікативної компетентності учнів молодшого шкільного віку в позаурочній діяльності шкіл-інтернатів. У другому розділі – визначено критерії та показники сформованості комунікативної компетентності учнів молодшого шкільного віку шкіл-інтернатів; представлено методику, хід та результати констатувального етапу дослідження, визначено рівні сформованості в учнів молодшого шкільного віку шкіл-інтернатів комунікативної компетентності. У третьому розділі –обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність педагогічних умовформування комунікативної компетентності учнів молодшого шкільного віку в позаурочній діяльності шкіл-інтернатів; наведено основні результати дослідження.
Теоретико-методичні засади навчання теоретичної фізики майбутніх учителів фізиків
(Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2016) Школа, Олександр Васильович
У дисертації вперше запропоновано теоретико-методичні засади навчання теоретичної фізики майбутніх учителів фізики на основі особистісно зорієнтованого, діяльнісного і компетентнісного підходів для досягнення єдності їх фундаментальної і фахової підготовки. Уперше в умовах кредитно-трансферної організації навчального процесу в педагогічному університеті запропоновано методичну систему навчання теоретичної фізики, орієнтовану на формування фундаментальних знань і фахової компетентності майбутніх учителів фізики на основі принципу цілісності, що базується на взаємозв’язку науково обґрунтованих компонентів та передбачає дотримання концептуальних підходів і організаційно-педагогічних умов, за яких буде досягнуто освітні цілі. Розроблено модульну програму навчальної дисципліни “Теоретична фізика” для педагогічних університетів, в якій на основі структурування елементів знань визначено й конкретизовано зміст науково-теоретичної та практично-діяльнісної складових фахової компетентності студентів для кожного змістового модулю. Розроблено і впроваджено в підготовку майбутніх учителів фізики навчально-методичний комплекс з дисципліни “Теоретична фізика” (на прикладі курсу “Термодинаміка і статистична фізика”). Обґрунтовано концептуальні засади щодо формування й розвитку наукового світогляду майбутніх учителів фізики як одного з пріоритетних завдань курсу теоретичної фізики.
Моделювання процесів самоорганізації територіальної громади в соціально-економічній системі міста
(2016) Глазова, Яна Василівна
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.11 – математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці. – Класичний приватний університет, Запоріжжя, 2016. У дисертації проведено аналіз та узагальнено теоретичні основи розвитку процесів самоорганізації населення в соціально-економічній системі міста, що дало змогу уточнити поняття; визначити основні складові й особливості перебігу процесів самоорганізації територіальної громади. На підставі проведеного аналітичного огляду запропоновано концептуальні положення аналізу й прогнозування процесів самоорганізації територіальної громади та їх залучення до управління соціально-економічною системою міста. Розроблено функціональну модель процесу створення органів самоорганізації населення, у якій територіальну громаду розглянуто як сукупність взаємопов’язаних агентів (громадян), що взаємодіють між собою та зовнішнім середовищем, виокремлено процеси самоорганізації. Побудовано модель динаміки перебігу процесів самоорганізації населення, яка, на відміну від існуючих, базується на використанні моделі клітинного автомату. Визначення параметрів моделі ґрунтується на аналізі бази даних інформаційного простору територіальної громади. Удосконалено структуру та інструментарій системи моніторингу стану управління соціально-економічною системою міста, яка містить підсистему аналізу процесів самоорганізації територіальної громади. Розроблено рекомендації щодо врахування процесів самоорганізації територіальної громади під час економічного обґрунтування та прийняття рішень на рівні органів місцевого самоврядування.
Формування полікультурної компетентності майбутніх учителів початкової школи (на засадах лінгвокраїнознавчого підходу)
(2016) Кондратьєва, Олена Михайлівна
Професійна підготовка майбутнього вчителя – це складний, динамічний і безперервний процес, який вимагає урахування сучасних вимог соціуму. Підвищення рівня компетентності майбутніх педагогів є актуальними завданнями сучасної вищої освіти.Полікультурну компетентність майбутніх учителів початкової школи ми розглядаємо як багатокомпонентне особистісне утворення, професійно значущу якість особистості майбутнього вчителя початкової школи, що формується у процесі професійно-педагогічної підготовки на базі засвоєння теоретичних знань щодо своєрідності національної культури власної та іншої країн, трансформацію ціннісних орієнтацій, інтегрованих полікультурних умінь та навичок, які забезпечують толерантне ставлення до представників інших соціальних груп, національностей, релігійних конфесій під час міжкультурної комунікації та здатність вирішувати професійні завдання в умовах глобалізації мультикультурного соціуму. Дослідження присвячено проблемі формування полікультурної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Проаналізовано стан розробленості проблеми формування полікультурної компетентності майбутніх учителів початкової школи (на засадах лінгвокраїнознавчого підходу). Дисертація містить результати дослідження формування полікультурної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Визначено аспекти застосування лінгвокраїнознавчого підходу у процесі формування полікультурної компетентності.
Теоретико-методичні засади навчання теоретичної фізики майбутніх учителів фізики
(Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2017) Школа, Олександр Васильович
У дисертації вперше запропоновано теоретико-методичні засади навчання теоретичної фізики майбутніх учителів фізики на основі особистісно зорієнтованого, діяльнісного і компетентнісного підходів для досягнення єдності їх фундаментальної і фахової підготовки. Уперше в умовах кредитнотрансферної організації навчального процесу в педагогічному університеті запропоновано методичну систему навчання теоретичної фізики, орієнтовану на формування фундаментальних знань і фахової компетентності майбутніх учителів фізики на основі принципу цілісності, що базується на взаємозв’язку науково обґрунтованих компонентів та передбачає дотримання концептуальних підходів і організаційно-педагогічних умов, за яких буде досягнуто освітні цілі. Розроблено модульну програму навчальної дисципліни “Теоретична фізика” для педагогічних університетів, в якій на основі структурування елементів знань визначено й конкретизовано зміст науково-теоретичної та практичнодіяльнісної складових фахової компетентності студентів для кожного змістового модулю. Розроблено і впроваджено в підготовку майбутніх учителів фізики навчально-методичний комплекс з дисципліни “Теоретична фізика” (на прикладі курсу “Термодинаміка і статистична фізика”). Обґрунтовано концептуальні засади щодо формування й розвитку наукового світогляду майбутніх учителів фізики як одного з пріоритетних завдань курсу теоретичної фізики.
Формування професійної компетентності майбутніх учителів технологій у процесі вивчення дисциплін циклу машинознавства
(БДПУ, 2017) Онищенко, Сергій Вікторович
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Бердянський державний педагогічний університет. – Бердянськ, 2017. Дисертація присвячена проблемі формування професійної компетентності майбутніх учителів технологій в процесі вивчення дисциплін циклу машинознавства. Уточнено термінологічний апарат у контексті формування професійної компетентності майбутніх учителів технологій в процесі вивчення дисциплін циклу машинознавства, а саме сутність понять: «професійна компетентність фахівця», «професійна компетентність майбутніх учителів», «професійна компетентність майбутніх учителів технологій». Уточнено критерії та показники професійної компетентності майбутніх учителів технологій в процесі вивчення дисциплін циклу машинознавства; удосконалено зміст навчання майбутніх учителів технологій в процесі вивчення дисциплін циклу машинознавства. Теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено модель формування професійної компетентності майбутніх учителів технологій в процесі вивчення дисциплін циклу машинознавства, яка складається з цільового, методологічного, змістово-процесуального та діагностичного блоків; забезпечує результат, яким є сформованість професійної компетентності майбутніх учителів технологій; передбачає запровадження відповідного методичного інструментарію та реалізується завдяки створенню організаційно-педагогічних умов. Розроблено й експериментально апробовано методичне забезпечення процесу формування професійної компетентності майбутніх учителів технологій, що включає: спецкурс «Проектування складових одиниць механізмів машинобудування»; педагогічний програмний засіб «Моделювання і проектування технічних об’єктів і процесів»; навчальні посібники «Енергетичні машини», «Енергетичні машини. Лабораторний практикум», «Проектування складових одиниць механізмів в машинобудуванні»; методичні рекомендації до спецкурсу та ППЗ: «Комп’ютерне проектування та моделювання технічних об’єктів».
Розвиток вищої історичної педагогічної освіти України в першій половині ХХ століття
(2017-05) Вєнцева, Надія Олександрівна
У роботі досліджено становлення й розвиток вищої історичної педагогічної освіти України (перша половина ХХ століття) як підсистеми вищої педагогічної освіти, що мала власну організацію, зміст, форми й методи з точки зору сучасних методологічних позицій, аксіологічного, парадигмального, системного, структурно-функціонального й історико-хронологічного підходів.
Формування професійної компетентності майбутніх учителів технологій в процесі вивчення дисциплін циклу машинознавства
(Бердянський державний педагогічний університет, 2017-05) Онищенко, Сергій Вікторович
Дисертація присвячена проблемі формування професійної компетентності майбутніх учителів технологій в процесі вивчення дисциплін циклу машинознавства. Уточнено термінологічний апарат у контексті формування професійної компетентності майбутніх учителів технологій в процесі вивчення дисциплін циклу машинознавства, а саме сутність понять: «професійна компетентність фахівця», «професійна компетентність майбутніх учителів», «професійна компетентність майбутніх учителів технологій». Уточнено критерії та показники професійної компетентності майбутніх учителів технологій в процесі вивчення дисциплін циклу машинознавства; удосконалено зміст навчання майбутніх учителів технологій в процесі вивчення дисциплін циклу машинознавства. Теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено модель формування професійної компетентності майбутніх учителів технологій в процесі вивчення дисциплін циклу машинознавства, яка складається з цільового, методологічного, змістово-процесуального та діагностичного блоків; забезпечує результат, яким є сформованість професійної компетентності майбутніх учителів технологій; передбачає запровадження відповідного методичного інструментарію та реалізується завдяки створенню організаційно-педагогічних умов. Розроблено й експериментально апробовано методичне забезпечення процесу формування професійної компетентності майбутніх учителів технологій, що включає: спецкурс «Проектування складових одиниць механізмів машинобудування»; педагогічний програмний засіб «Моделювання і проектування технічних об’єктів і процесів»; навчальні посібники «Енергетичні машини», «Енергетичні машини. Лабораторний практикум», «Проектування складових одиниць механізмів в машинобудуванні»; методичні рекомендації до спецкурсу та ППЗ: «Комп’ютерне проектування та моделювання технічних об’єктів».
Дидактична система сенсорного розвитку молодших школярів
(Бердянський державний педагогічний університет; Інститут педагогіки НАПН України, 2018) Барбашова, Ірина Анатоліївна
У дисертації подано результати теоретико-експериментального дослідження дидактичної системи сенсорного розвитку молодших школярів. The thesis presents the results of theoretical and experimental study of the didactic system of junior schoolchildren’s sensory development
Дидактична система сенсорного розвитку молодших школярів
(Інститут педагогіки НАПН України, 2018) Барбашова, Ірина Анатоліївна
У дисертації розкрито поняття сенсорного розвитку та сенсорного вміння як його функціональної одиниці, досліджено генезис проблеми сенсорного розвитку дитячої особистості у вітчизняній і зарубіжній психолого-дидактичній думці, розроблено концепцію та теоретичну модель дидактичної системи сенсорного розвитку молодших школярів, визначено організаційно-методичні умови впровадження цієї системи в процес початкового навчання, наведено результати її експериментальної перевірки.
Професійна підготовка соціальних працівників до роботи з мігрантами у Швеції
(Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України, 2018) Попова, Анастасія Сергіївна
У авторефераті подано короткий опис результатів дисертаційної роботи на тему "Професійна підготовка соціальних працівників до роботи з мігрантами у Швеції"
Професійна підготовка соціальних працівників до роботи з мігрантами у Швеції
(Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, 2018) Попова, Анастасія Сергіївна
У дисертації «Професійна підготовка соціальних працівників до роботи з мігрантами у Швеції» науково обґрунтовано особливості організації і змісту професійної підготовки соціальних працівників до роботи з мігрантами в університетах Швеції й розкрито можливості творчого використання конструктивних ідей шведського досвіду в удосконалені системи професійної підготовки соціальних працівників у закладах вищої освіти України. Проаналізовано основні поняття дослідження «міграція», «соціальна робота», «соціальний працівник», «професійна підготовка»; уточнено зміст понять «соціальна робота з мігрантами», «професійна підготовка соціальних працівників до роботи з мігрантами»; здійснено класифікацію мігрантів; охарактеризовано функції соціального працівника, компетентного у роботі з мігрантами. Показано, що вони ґрунтовно аналізуються науковцями, які виявляють розбіжності в їх трактуванні, що пов’язано з поліаспектністю та поліфункціональністю цих понять. Здійснено ретроспективний аналіз становлення і розвитку соціальної роботи з урахуванням підходів (поєднання соціальної роботи з розвитком наукових підходів у цій галузі; створення організацій і асоціацій у сфері допомоги нужденним і соціальної роботи; введення державної системи соціального забезпечення; становлення фахової підготовки соціальних працівників) та застосуванням сукупності критеріїв обрґрунтовано 2 періодизації – становлення і розвитку соціальної роботи з мігрантами і професійної підготовки соціальних працівників до роботи з мігрантами у Швеції. Виявлено, що інтеграційна політика Швеції, спрямована на адаптацію мігранта у країну, що приймає, зумовлена професіоналізацією соціальної роботи, розвитком соціальної і міграційної політики; законодавчим забезпеченням соціальної роботи і системи вищої освіти, системою соціального забезпечення; впливом діяльності громадських, благодійних, дослідницьких організацій, асоціацій, професійних спілок; створенням і впровадженням державних і громадських соціальних програм підтримки мігрантів; вивченням чинників й основних тенденцій розвитку системи професійної підготовки соціальних працівників. Схарактеризовано основні напрями роботи з мігрантами у контексті інтеграційної політики шведського уряду, серед яких: соціальна політика; система соціального захисту і соціального забезпечення мігрантів; соціальна робота з мігрантами; діяльність асоціацій і організацій для мігрантів; розвиток волонтерського сектору. Законодавче регулювання інтеграційної, соціальної й освітньої політики представлено чотирма групами нормативно-правових документів, що забезпечують професійну підготовку соціальних працівників до роботи з мігрантами. До них належать: міжнародні документи, ратифіковані Швецією (загальні, спеціальні) і національне законодавство (освітнє, соціальне). Викладено загальну характеристику організації системи професійної підготовки соціальних працівників до роботи з мігрантами у Швеції. Доведено, що вона здійснюється на основі гармонійного поєднання синергетичного, структурно-функціонального, компетентнісного, особистісно-орієнтованого, системно-інтегративного, діяльнісного, полікультурного, рефлексивного підходів, що уможливлює організацію освітнього процесу на основі принципів науковості, системності, гуманізму, соціальної детермінованості, соціального партнерства, неперервності, наступності, гнучкості, академічної мобільності. Професійна підготовка соціальних працівників здійснюється згідно з міжнародними і національними навчальними програмами у 8 університетах Швеції. Їх особливість полягає в орієнтації на міжнародні стандарти й вимоги професійних організацій у галузі соціальної роботи, що зумовлює стандартизацію структури компонентів; спільну мету підготовки; єдині вимоги до абітурієнтів та випускників, які навчаються за спеціальністю «соціальна робота»; диференціацію змісту з урахуванням циклів навчання, а також навичок і компетентностей, якими має володіти майбутній соціальний працівник відповідно до міжнародних і національних стандартів підготовки фахівців соціальної сфери. Доведено, що змістовими особливостями навчальних програм підготовки соціальних працівників до роботи з мігрантами є системність, міждисциплінарність, полікультурна спрямованість, компетентнісна орієнтованість, диверсифікація навчальних планів і програм, наступність, єдність теоретичного і практичного компонентів, практична, дослідницька й етична спрямованість, гнучкість. Висока якість підготовки соціальних працівників до роботи з мігрантами у Швеції забезпечується завдяки національному і міжнародному співробітництву з університетами країн Європейського Союзу, у тому числі й Скандинавськими професійними організаціями у сфері соціальної роботи; партнерській співпраці з соціальними регіональними установами; орієнтації на національні особливості соціальної й інтеграційної політики. Ефективне використання технологій, форм організації і методів роботи у системі підготовки соціальних працівників до роботи з мігрантами здійснюється на основі гармонійного поєднання традиційних форм навчання з новітніми; орієнтації на індивідуально-групову форму роботи; врахування інноваційних підходів до організації самостійної роботи студентів; використання смарт-технологій в університетській освіті, що уможливлює її мобільність, доступність, практичну спрямованість й ефективність. Особливостями використання технологій, форм організації і методів у підготовці соціальних працівників до роботи з мігрантами є диверсифікація, інноваційність, інтерактивність, дослідницька спрямованість, орієнтація на самостійну роботу. Проаналізовано основні напрями соціальної роботи з мігрантами в Україні та сучасний стан професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи з мігрантами. Виявлено особливості цього процесу, зокрема: недостатній досвід організації соціальної роботи і системи професійної підготовки соціальних працівників, започаткованої у 90-х роках XX ст.; перебування у стані вдосконалення відповідно до міжнародних тенденцій; забезпечення теоретичної і практичної спрямованості соціальної роботи і системи професійної підготовки здійснюється здебільшого з орієнтацією на міжнародний досвід, що спричиняє недооцінення важливості врахування національних особливостей; орієнтація переважно на традиційні форми організації навчання; міждисциплінарний зв'язок з педагогікою, психологією і соціологією; спрямованість на підготовку багатофункціонального соціального працівника, здатного працювати з різними категоріями клієнтів. З’ясовано можливості творчого використання конструктивних ідей шведського досвіду в удосконаленні системи професійної підготовки соціальних працівників до роботи з мігрантами в Україні на таких рівнях: законодавчому – удосконалення законодавчих і нормативно-правових актів, спрямованих на регулювання соціальної роботи з мігрантами; створення державних стандартів підготовки соціальних працівників; структурному – надання реальної автономії закладам вищої освіти; розвитку міжнародної співпраці у галузі професійної діяльності і освітньої практики з підготовки соціальних працівників до роботи з мігрантами; створення відповідних структурних підрозділів при центральних і місцевих органах виконавчої влади й органах місцевого самоврядування; організаційному – удосконалення змісту і структури професійної підготовки соціальних працівників до цієї роботи; посилення дослідницької спрямованості освітнього процесу; запровадження формальної і неформальної підготовки соціальних працівників у системі освіти дорослих; створення центрів допрофесійної підготовки соціальних працівників; змістовому – визнання і врахування національного досвіду організації підготовки соціальних працівників до роботи з мігрантами, зумовленого історико-культурними особливостями і традиціями; диверсифікація навчальних планів й освітніх програм; уніфікація і стандартизація навчальних планів і програм підготовки соціальних працівників до роботи з мігрантами; введення в освітні програми і навчальні плани підготовки соціальних працівників змістового блоку «соціальна робота з мігрантами»; забезпечення вільного доступу до публічної інформації про навчальні програми і плани підготовки соціальних працівників на сайтах університетів України. Визначено перспективні напрями міждисциплінарних досліджень. Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у тому, що вперше вітчизняній педагогічній науці здійснено цілісний аналіз проблеми професійної підготовки соціальних працівників до роботи з мігрантами у Швеції; простежено генезу й обґрунтовано дві періодизації: становлення і розвитку соціальної роботи з мігрантами у межах шести періодів (підготовчий, організаційний, суспільно-політичний, інституційно-професійний, стабілізаційний, глобалізаційно-інноваційний); розвитку системи професійної підготовки фахівців для соціальної сфери, що охоплює шість періодів (допрофесійний, початковий, стабілізаційний, міжнародного визнання, академізації освіти, інноваційний); схарактеризовано напрями роботи з мігрантами у Швеції в контексті інтеграційної політики (соціальний захист, соціальне забезпечення, соціальне страхування, соціальна робота, програми працевлаштування, діяльність асоціацій і організацій для мігрантів; розвиток волонтерського сектору); систематизовано документи і матеріали щодо законодавчого та нормативно-правового забезпечення професійної підготовки соціальних працівників до роботи з мігрантами; виокремлено змістові (системність, міждисциплінарність, полікультурна спрямованість, компетентнісно-орієнтованість, диверсифікація навчальних планів і програм, єдність теоретичного і практичного компонентів, наступність, практична, дослідницька й етична спрямованість, гнучкість тощо) та процесуальні (інноваційність, дослідницька спрямованість, інтерактивність, орієнтація на самостійну роботу); обґрунтовано можливості творчого використання конструктивних ідей шведського досвіду в системі вищої освіти України на законодавчому, структурному, організаційному і змістовому рівнях; уточнено зміст понять «соціальна робота з мігрантами», «соціальний працівник», «професійна підготовка соціальних працівників до роботи з мігрантами»; подальшого розвитку набули положення з теорії і практики соціальної роботи і професійної підготовки соціальних працівників до роботи з мігрантами в умовах інтеграційної політики щодо оновлення змісту, форм організації і методів професійної підготовки соціальних працівників до роботи з мігрантами; до наукового обігу введено 27 маловідомих та раніше невідомих документів та інших джерел з проблеми професійної підготовки соціальних працівників до роботи з мігрантами у Швеції. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробленні і впровадженні в освітній процес закладів вищої освіти України авторської програми спецкурсу «Соціальна робота з мігрантами», що охоплює змістові модулі лекційних і семінарських занять, тематику самостійної роботи, індивідуальні завдання та рекомендації до їх виконання, методи контролю, запропоновану систему оцінювання й самоконтролю та словник-термінів. Результати дослідження можуть бути корисними для викладачів закладів вищої освіти в оновленні навчальних планів і освітніх програм; розробленні навчально-методичного забезпечення для підготовки соціальних працівників до роботи з мігрантами; а також для практикуючих фахівців соціальної роботи з мігрантами

Переглянути

Перегляд Дисертації та автореферати за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування