Перегляд за Автор "Кудря, Оксана"
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументНавчання старшокласників створенню виробів за власним проєктом(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Кудря, Оксана; Кісь, АллаУ статті доводиться актуальність проблеми навчання молоді різним традиційним видам українського декоративно-прикладного мистецтва та народним промислам України. Зауважується, що саме збереження надбань української культури є запорукою відродження нації, формування в молоді національної самосвідомості. Акцентовано увагу на тому, що українське килимарство – один із важливих видів декоративно-прикладного мистецтва, яке вимагає збереження кращих традицій в умовах сьогодення, воно має давню історію, відзначається регіональними особливостями, традиціями та надбаннями. Зауважується, що Решетилівщина багата автентичними традиціями килимарства, техніками ручного ткання, орнаментами та візерунками, композиційними рішеннями та кольорами. Килимарству навчають у Решетилівському художньому професійному ліцеї, де молодь здобуває професію «живописець, килимар». Вивчено науково-педагогічну літературу з питань проєктно-технологічної діяльності та узагальнено власний багаторічний досвід роботи, що дозволило підсумувати напрацювання та розробити методику навчання старшокласників створенню килимів за власним проєктом. Представлена методика передбачає їх ознайомлення з історією розвитку килимарства на Україні, вивчення асортименту використовуваних матеріалів, обладнання та пристосувань, формування таких умінь і навичок: створення технічного малюнку (шаблону), виконання підготовчих робіт у килимарстві, ткання килимового полотна з використанням різних ткацьких технік з метою втілення задуму з технічного малюнку, виконання завершальних та оздоблювальних робіт у килимарстві. Зроблено висновок стосовно того, що розроблена методика навчання старшокласників створенню килимів за власним проєктом є результативною, оскільки дозволяє усебічно вивчити килимарство як вид декоративно-прикладного мистецтва та досконало опанувати давні традиції решетилівського килимарства, проявити творчу активність, розвинути естетичні смаки на кращих виробах визнаних світом решетилівських майстрів. Подальших наукових розвідок потребує питання ефективної професійної підготовки старшокласників у сфері килимарства, формування в них відповідних професійних навичок. Передбачається розробка методичних рекомендацій до самостійної роботи учнів в умах змішаної форми навчання.
- ДокументРетроспективний аналіз проблеми розвитку проєктних технологій у вітчизняний та зарубіжний педагогіці ХХ століття(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Кудря, ОксанаУ статті визначається актуальність проблеми використанням проєктних технологій в освітній сфері. Зауважується, що саме метод проєктів надає можливість учителеві зосередитися на індивідуальних потребах учнів, створювати умови для розвитку їхньої креативності та інноваційного мислення. Акцентовано увагу на тому, що у ХХ столітті в освіті активно розпочало використовуватися проєктування як ефективний метод навчання. У США його використання було започатковано Д. Дьюї, У. Кілпатриком, Е. Коллінгсом. Ідеї організації навчання на принципах свободи, самостійності та співробітництва представлені в педагогічних дослідженнях Х. Паркхерст та впроваджені в практику школи як лабораторний метод. Використання елементів методу проєктів у 20-30-х роках ХХ століття було здійснено в експериментальних школах Європи. Зауважується, що в Україні використання методу проєктів розпочалося із 20-х років минулого століття і пов’язувалося з іменами видатних українських педагогів С. Русової, А. Макаренка, а у 50-60 рр. – В. Сухомлинським. У їх педагогічній діяльності відображено не лише ідеї, пов’язані із проєктною діяльністю учнів у навчальній роботі, але і з педагогічним проєктуванням. Зроблено висновок стосовно того, що використання проєктних технології в освітньому процесі пов’язано із навчальним проєктуванням та педагогічним проєктуванням. Метод проєктів в освіті ХХ ст. використовували для покращення якості освіти та виховання дітей, наближеності змісту освіти до реалій життя, формування в підростаючого покоління умінь використовувати отримані знання в практичних ситуаціях. Навчання учнів організовувалось на принципах свободи, самостійності та співробітництва. Педагоги впроваджували метод проєктів і з метою творчого розвитку учнів. А педагогічне проектування було пов’язане з творчою педагогічною працею та проєктуванням особистості. Подальших наукових розвідок потребує питання використання проєктних технологій у сучасній технологічній освіті, зокрема пов’язаних із навчальним та педагогічним проєктуванням у закладах загальної середньої освіти, а також проєктних технологій, що можуть бути використані у закладах вищої освіти для ефективної підготовки майбутніх вчителів технологій то професійної діяльності.
- ДокументФормування в студентів знань з етнодизайну в процесі опанування навчальної дисципліни “Технологічний практикум”(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Кудря, ОксанаУ статті доводиться актуальність проблеми формування в студентів уявлення про національну неповторність українського етнодизайну при вивченні аплікації як одного з видів декоративно-прикладного мистецтва. Залучення студентської молоді до вивчення різних форм українського народного мистецтва є важливим питанням технологічної освіти. Аплікація займає належне місце серед багатьох інших видів декоративно-прикладного мистецтва. Автентичним є використання аплікації для декоративного оздоблення українського народного одягу. Аплікація кравецька має давню історію і є предметом вивчення етнографами. Проведений аналіз етнографічних джерел з історії українського костюму показав, що аплікація є оздобленням, яке пришивалося на окремі елементи вже зшитого одягу. Декорування вбрання аплікацією – важлива частина прикладного мистецтва та етнодизайну. Визначено можливості введення в зміст навчальної дисципліни «Технологічний практикум» відомостей про аплікацію як вид декоративного оздоблення українського народного одягу. Це сприятиме реалізації завдань формування в студентської молоді уявлення про національну неповторність українського етнодизайну в сфері декорування одягу, розвитку їх творчих здібностей. Доцільно ознайомити студентів з традиційними матеріалами та техніками виконання оздоблень, особливостями їх розміщення на одязі, своєрідністю колориту, які є характерними для аплікацій на вбранні різних етнографічних районів України. Це матиме вплив на формування творчої особистості майбутніх фахівців. Зроблено висновок стосовно ефективності використання інформаційно-комунікаційних технологій з метою унаочнення освітнього процесу та вивчення студентами особливостей декорування українського народного вбрання. Мереживний ресурс “Кровець” (віртуальна етнографічна колекція) дає можливість розглянути український народний одяг та ознайомитися з видами його декорування, із асортиментом використовуваних матеріалів, орнаментальними композиціями та колористикою аплікацій, особливостями їх розміщення та способами кріплення.
- ДокументШляхи активізації навчально-пізнавальної діяльності школярів на уроках трудового навчання у процесі вивчення технології проєктування власного стилю(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Кудря, Оксана; Рись, ОксанаУ статті доводиться актуальність проблеми навчання учнівської молоді особливостям вибору одягу та формуванню власного стилю. Зауважується, що одяг є складником культури зовнішності, допомагає у створенні іміджу як конкретної людини, так і родини в цілому. Від уміння одягатися залежить зовнішній вигляд особистості, особливості сприйняття її у соціумі. Одяг має велике соціальне, психологічне та естетичне значення. Акцентовано увагу на тому, що на уроках трудового навчання при опануванні розділу «Технологія побутової діяльності та самообслуговування» передбачено вивчення учнями технології проєктування власного стилю. Проаналізовано змістове наповнення навчального матеріалу для учнів 9 класу та виділено структурні елементи інформаційного компоненту технології проєктування власного стилю. Зауважується, що в умовах сьогодення за допомогою традиційних засобів і методик викладання неможливо ефективно підготувати учнівську молодь до самостійного життя. Визначено шляхи активізації навчально-пізнавальної діяльності школярів у процесі вивчення технології проєктування власного стилю. Зроблено висновок стосовно ефективності використання інформаційно-комунікаційних технологій. Особлива роль належить використанню в освітньому процесі мультимедійних презентацій, які є ефективним способом «стиснення» навчальної інформації і забезпечують можливість формування мотивів навчання, головним з яких є інтерес до предмета. Зроблено висновок про те, що виконання навчальних проєктів та наявність ситуацій вільного вибору, які вимагають від учнів прояву особистої ініціативи, також ефективно сприяють їх активізації навчально-пізнавальної діяльності. Розглянуто особливості організації проєктно-технологічної діяльності учнів при виконанні творчих завдань у процесі опанування технології проєктування власного стилю. Розробка проєкту є методом розвивального навчання і відноситься до особистісно-орієнтованої педагогічної технології, яка забезпечує розвиток розумових здібностей особистості в процесі оволодіння запропонованими знаннями, сприяє активізації пізнавальної діяльності школярів.
- ДокументІнновації у підготовці майбутніх вчителів технологій в умовах дистанційного навчання(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Кудря, ОксанаУ статті актуалізується питання професійної підготовки майбутніх учителів технологій до роботи в умовах Нової української школи, зауважується необхідність формування високого рівня їх обізнаності з українською традиційною культурою, вивчення народного декоративного мистецтва як вагомого складника національної культури українського народу. Доводиться актуальність питання пошуку та впровадження в освітній процес інноваційних методик навчання, які б забезпечили ефективну підготовку майбутніх учителів технологій в умовах дистанційного навчання, сприяли покращенню якості навчання за освітніми компонентами мистецького спрямування та підготовки здобувачів освіти до майбутньої трудової діяльності, формуванню готовності до використання кращих надбань української культури при реалізації завдань технологічної освіти школярів. Акцентовано увагу на тому, що організація освітнього процесу майбутніх учителів технологій за освітнім компонентами «Декоративно-прикладна творчість», «Технологічний практикум», «Народні промисли України», «Дизайн і декоративне мистецтво» потребує відповідного унаочнення, ознайомлення з експонатами етнографічних колекцій і збірок у музеях та етногалереях. Зауважується, що в умовах сьогодення під час воєнного стану альтернативою традиційних екскурсій довоєнного часу стали віртуальні проекти, доступ до яких реалізується через мережу інтернет. Завдяки програмам оцифрування музеями й галереями своїх колекцій та їх розміщення у форматі каталогів чи віртуальних галерей на власних веб-сайтах, створення онлайн-виставок та віртуальних виставкових проєктів з’явилися можливості при дистанційній формі навчання на зовсім якісно новому рівні прилучати студентську молодь до надбань української культури. Зроблено висновок, що спрямованість сучасних технологій на поглиблення досвіду взаємодії з мистецтвом і культурною спадщиною, розширення можливостей спостерігача дозволяє наразі забезпечити належні умови для вивчення освітніх компонентів з мистецькою спрямованістю контенту для отримання неформальної освіти у сфері української традиційної культури.