Перегляд за Автор "Павленко, Максим Петрович"
Зараз показуємо 1 - 8 з 8
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументВикористання дистанційних технологій навчання в сучасних умовах(Запорізький національний університет, 2021) Павленко, Лілія Василівна; Павленко, Максим ПетровичСтаття присвячена проблемі вдосконалення підходів до використання дистанційних технологій навчання з урахуванням досвіду, отриманого викладачами та студентами протягом уведення карантинних обмежень. У статті визначено, що головними проблемами, з якими стикаються викладачі під час упровадження дистанційних технологій, є неготовність учасників освітнього процесу до осмислення й опанування сучасних педагогічних та інформаційних технологій для організації навчального процесу; проектування навчального процесу обмежилося лише оцифруванням готових традиційних лекцій та запровадженням автоматизованої системи тестування; не враховувались педагогічні умови ефективного впровадження технології дистанційного навчання в освітній процес. У статті визначено, що засобами подолання цих проблем є інтеграція методів дистанційного навчання та сучасних інформаційних технологій, які дозволять покращити ефективність дистанційного навчання та перевести його на новий рівень. У статті розглянуто яким чином під час вимушеного карантину протягом пандемії коронавірусної хвороби COVID-19 викладачі перейшли до використання цілої низки нових інформаційних технологій, зокрема засобів організації та проведення відеоконференцій, різноманітних платформ дистанційного навчання, месенджерів для спілкування зі студентами, хмарних сервісів обміну файлами. У статті розглянуто один із варіантів практичного використання сучасних інформаційних технологій для організації дистанційного навчання з дисципліни «Сучасні інформаційні технології». Перехід до вимушеної дистанційної освіти надав новий поштовх учасникам освітнього процесу до опанування сучасних педагогічних та інформаційних технологій. Викладачі та студенти стали активно впроваджувати дистанційні технології навчання для різних форм організації освітнього процесу. У статті доведено, що викладачі кардинально змінили підходи до проектування навчального процесу. Більш активно почали застосовувати різноманітні інформаційні технології, що підтверджено результатами дослідження.
- ДокументВпровадження засобів віртуалізації для адаптивного навчання студентів ЗВО(ПНПУ імені К. Д. Ушинського, 2020) Павленко, Максим Петрович; Павленко, Лілія ВасилівнаПідготовка майбутніх інженерів має ґрунтуватися на використанні сучасних педагогічних та інформаційних технологій. Загальносвітовою тенденцією є постійний розвиток апаратного та програмного забезпечення, поява нових та удосконалення старих технологій в галузі комп’ютерних мереж та серверного устаткування. Ця проблема актуалізується у підготовці майбутніх інженерів з дисципліни «Адміністрування комп’ютерних систем та мереж», адже функціонування глобальних мереж, хмарних технологій неможливе без якісного адміністрування та налагодження відповідних програмних та апаратних засобів. Одним із напрямків розв’язання визначеної проблеми є впровадження в навчальний процес технологій та засобів віртуалізації у поєднанні з модульним об'єктно-орієнтованим динамічнім навчальним середовищем Moodle. Освітній процес передбачає постійний моніторинг освітніх досягнень здобувачів вищої освіти з використанням навчального середовища Moodle для адаптивного вибору віртуального серверу під освітні потреби здобувача відповідно до одержаних результатів тестування проведених з використанням виду діяльності «урок». Для кожного етапу виконання завдань пропонується використовувати спеціалізований набір програмного забезпечення встановленого на віртуальний сервер у Proxmox Virtual Environment. Такий підхід дозволяє використовувати різноманітні віртуальні серверні конфігурації адаптовані саме під ті освітні питання, які розв’язуються кожним студентом індивідуально.
- ДокументДослідження необхідності впровадження технологій DevOps у навчання майбутніх вчителів інформатики(2023) Павленко, Лілія Василівна; Павленко, Максим Петрович; Павленко, ЄвгенУ статті досліджено проблему впровадження технологій DevOps у навчання майбутніх вчителів інформатики, що виникла у зв’язку з розвитком та розширенням можливостей цифрових технологій та підвищення вимог стейкголдерів до майбутніх вчителів інформатики. З використанням наукових методів аналізу та систематизації наукових публікацій вивчено сучасний стан розвитку технологій DevOps, та їх вплив на процес інформатизації та цифровізації суспільства. Визначено до професійна спільнота IT-фахівців активно впроваджує та популяризує технології DevOps. Проведений аналіз публікацій засвідчив, що сьогодні майже відсутні освітньо-професійні програми, які передбачають вивчення DevOps. Окремо відзначені освітньо-професійні програми зі спеціальності «Середня освіта (Інформатика)». У переважній більшості зміст цих програм не передбачає вивчення елементів DevOps. Сучасні напрямки удосконалення змісту шкільного курсу інформатики передбачають поліпшення його практико-орієнтованості, а технології DevOps зможуть допомогти в цьому. У дослідженні визначені ряд змістових компонентів технологій DevOps які можуть бути впроваджені в підготовку вчителів інформатики, а саме: інфраструктура як код; управління конфігурацією; контейнери; управління контейнерами; безпека інфраструктури; конвеєр розгортання; архітектура мікросервісів; постпродакшн; особливості DevOps для конкретного домену. Вивчення елементів технологій DevOps майбутніми вчителями інформатики має ґрунтуватися на потребах стейкголдерів. Вчителі інформатики не мають володіти всіма технічними та технологічними аспектами впровадження та використання технологій DevOps, але необхідний рівень професійних компетентностей має бути сформований для подальшого успішного працевлаштування. Результати проведеного констатувального експерименту дозволили підтвердити необхідність вивчення технологій DevOps майбутніми вчителями інформатики. Стейкголдери також обрали найбільш актуальні для сучасного вчителя інформатики технології DevOps: інфраструктура як код, контейнери, управління контейнерами.
- ДокументДослідження функціональних можливостей онлайн застосунків для організації й проведення онлайн анкетування та тестування(Суми : ФОП Цьома С. П., 2019) Павленко, Лілія Василівна; Павленко, Максим ПетровичУ статті розглянуті функціональні можливості онлайн застосунків для організації й проведення анкетування та тестування. Визначені недоліки та можливості в існуючих застосунках для організації й проведення анкетування та тестування.
- ДокументКомп’ютерні мережі : силабус освітнього компоненту для здобувачів освітньо-кваліфікаційної програми «Середня освіта (інформатика)», спеціальності 014 Середня освіта (Інформатика)(БДПУ, 2023) Павленко, Максим ПетровичМета та предмет курсу: формування загальних та фахових компетентностей, необхідних для раціонального використання засобів сучасних комп’ютерних мереж у ході розв’язання різного виду практичних задач; ознайомити студентів з складовими частинами та типами комп’ютерних мереж та відповідним програмним забезпеченням, стеком мережевих протоколів TCP/IP.
- ДокументПортфоліо, як засіб фіксації та накопичення освітніх досягнень студента(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Павленко, Лілія Василівна; Павленко, Максим ПетровичУ статті розглядається проблема створення особистого портфоліо як засобу фіксації та накопичення освітніх досягнень здобувача вищої освіти й технології їх оцінювання в форматі компетенцій. Визначено, що в Україні існує значний попит на фахівців у галузі комп’ютерних та інформаційних технологій. Працедавці здійснюють відбір претендентів на посаду, починаючи з розгляду та аналізу резюме й портфоліо. Студент, навчаючись в університеті, має всі можливості для створення якісного портфоліо. На початковому етапі воно виступає як освітня технологія для мотивації до самоосвіти, розвитку самостійності, відповідальності та ініціативності. По завершенні навчання портфоліо як портфель досягнень студента дозволяє працедавцям оцінити рівень сформованості професійних компетенцій випускника ЗВО. Портфоліо здобувача вищої освіти дозволяє досліджувати процес формування особистісних компетенцій у процесі реалізації студентами певного виду діяльності та її фіксації в елементах портфоліо. Визначено, що портфоліо виконує три основні завдання: моніторинг різних видів діяльності студента; моніторинг розвитку загальних та професійних компетентностей; стимулювання освітньої активності студента. У дослідженні визначенні п’ять принципів, яким мають відповідати портфоліо студента для вирішення поставлених завдань. У дослідженні визначені організаційно-педагогічні умови впровадження портфоліо в освітній процес, відповідно до яких розроблено головні компоненти в структурі портфоліо здобувача вищої освіти: презентаційний компонент, змістовий компонент, оціночний компонент. Запропоновано використовувати спеціалізовані інформаційні системи для створення електронного портфоліо студента з метою його використання в освітньому процесі та при працевлаштуванні. До таких інформаційних систем належать FolioSpaces, LiveBinders, PortfolioVillage, WIX, Weebly та ін. Портфоліо сучасного здобувача вищої освіти є індивідуальним, персонально підібраним пакетом матеріалів, які у вигляді конкретного продукту представляють освітні та професійні результати й досягнення студента, характеризують способи аналізу і планування його освітньої діяльності та професійної кар’єри, дозволять оцінити рівень сформованості його професійних компетенцій.
- ДокументПідходи до вдосконалення змісту дисципліни «Цифрові технології в професійній діяльності» в умовах вимушеного дистанційного навчання(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Павленко, Лілія Василівна; Павленко, Максим ПетровичУ статті розглядається проблема, яка полягає в удосконаленні освітнього процесу з вивчення ІКТ при підготовці магістрів на освітньо-професійній програмі «Професійна освіта. Комп’ютерні технології» в Бердянському державному педагогічному університеті. Розглянуто уточнення змісту дисципліни «Цифрові технології в професійній діяльності», яке має ґрунтуватися на урахуванні в освітньому процесі майбутніми фахівцями професійної освіти викликів сьогодення до використання ІКТ. Проаналізовано використання шести основних категорій ІКТ, які активно застосовуються в освітньому процесі. Тренувальні ІКТ, які призначені для закріплення знань, умінь і навичок. Когнітивні ІКТ орієнтовані на засвоєння понять, які служать для забезпечення організації освітнього процесу відповідно до систем програмованого навчання. ІКТ для проблемного навчання орієнтовані на реалізацію навчально-пізнавальних задач і принципів непрямого управління освітнім процесом. Імітаційні і моделюючі ІКТ, які призначені для імітації і моделювання різноманітних процесів, явищ, ситуацій суспільного життя людини тощо. Ігрові ІКТ використовуються як форма і метод для досягнення певних навчальних цілей. Довідниково-інформаційні ІКТ надають доступ до баз знань, словників, енциклопедій, інформаційно-пошукових системи тощо. Ці категорії покладено в основу вдосконалення змісту дисципліни «Цифрові технології в професійній діяльності». Було проведено констатувальне дослідження серед стейкхолдерів, завдяки якому визначені конкретні ІКТ, які доцільно включити в зміст освітнього компонента «Цифрові технології в професійній діяльності». Отриманий перелік ІКТ є досить широким, однак необхідно відзначити, значна частина ІКТ може бути застосована для досягнення різних освітніх цілей та розв’язання різних дидактичних задач, зокрема це: Google Keep, LearningApps, MindMeister, Nearpod, OneNote Web Clipper, Pear Deck, Popplet, TheBrain. Окремою групою є ІКТ, які уособлюють цілу низку засобів та технологій і є системними ІКТ. Це Canvas, Google Classrom, LMS Moodle.
- ДокументРозробка застосунку для проведення анкетувань та тестувань в освітньому процесі мовою Python(СумДПУ ім. Макаренка, 2019) Павленко, Максим Петрович; Павленко, Лілія Василівна; Хоменко, Віталій ГригоровичФормулювання проблеми. Сучасний освітній процес передбачає всебічне використання інформаційних технологій і зокрема систем онлайн анкетування та тестування. Однак в існуючих застосунках є ряд недоліків, які потребують удосконалення, оптимізації процесів створення, редагування та модифікації завдань. Матеріали і методи. У розробці нового застосунку для організації й проведення анкетування та тестування було використано мову програмування Python, фреймворк Django та наступні модулі Python: social-auth-app-django, xlrd, xlwt, django-ckeditor, django-crispy-forms, django-rosetta. Результати. Визначенні основні параметри та характеристики, які мають бути реалізовані при створенні застосунку. З цією метою проаналізовані поширені програмні застосунки для анкетування та тестування: Anketolog, Google Форм, Survio, Testograf, Typeform. Визначено, що існуючі застосунки позбавлені можливості зручного створення опитувань з великою кількістю завдань, редагування та адаптації вже існуючих опитувань, імпорту та експорту завдань опитувань. У розробленому застосунку, з метою полегшення аутентифікації користувачів, використаний Google API. Створено динамічний фільтр для адміністрування анкет користувачів, за допомогою якого зручно знаходити необхідні відповіді, сортувати їх та збирати статистику. Реалізований механізм імпорту питань з файлу у форматі XLSX. Подальше редагування та можливість розповсюдження створених анкет, реалізовано за допомогою механізму експорту анкети та її питань у форматі XLSX. У розробленій системі анкетування та тестування передбачено механізм експорту статистичних даних у форматах CSV та XLSX. Висновки. Визначені недоліки та можливості в існуючих застосунках для організації й проведення анкетування та тестування. За результатами проведеного аналізу спроектовано та розроблено застосунок мовою програмування Python з використанням фреймворку Django. Головною особливістю застосунку є можливість створення, редагування, експорт та імпорт анкет у форматі Microsoft Excel; одночасне опитування різних респондентів в режимі віддаленого доступу; збір та зберігання результатів, експортування результатів досліджень в різних форматах даних. Наступним кроком у подальших дослідженнях є розробка методики впровадження та використання розробленого застосунку в освітній діяльності викладачів та вчителів.