2018
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд 2018 за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 101
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументПроблема профессиональной социализации будущих преподавателей иностранных языков в современной образовательной среде(Бердянский государственный педагогический университет, 2018) Рыжкова, С. В.В статье рассматривается проблема профессиональной социализации будущих преподавателей иностранных языков. Автором отмечена важность данного феномена, в рамках образовательного процесса и дальнейшей профессиональной деятельности специалиста. Отдельно отмечены принципы формирования профессиональных навыков будущего специалиста сферы иностранных языков. Успешная профессиональная социализация является условием для эффективной деятельности будущего педагога. Автором также названы основные проблемы современной образовательной системы, касающихся процесса профессиональной социализации студентов.
- ДокументІгрове проектування як професійно-орієнтована технологія формування дизайнерської культури майбутніх фахівців(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Кулінка, Ю. С.Визначено особливості використання професійно-орієнтованих технологій у фаховій підготовці майбутніх учителів трудового навчання. Обґрунтовано можливості ігрового проектування у формуванні дизайнерської культури майбутніх фахівців. Описано досвід упровадження ігрового проектування при вивченні курсу “Основи айдентики”.
- ДокументСмисловий діалог понять “провідництво” та “просвітництво”(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Лисаков, Сергій ВолодимировичАвтор здійснив наукову розвідку ключових понять соціального управління освітою, які впродовж формування людської цивілізації забезпечували розвиток цієї інституції. Доцільно використано історіографічний метод дослідження. Розглянуто смисловий і соціально-функціональний зміст понять “просвітництво” та “провідництво в освіті”. Просвітницька робота має на меті “просвітити”, надати певні знання, передові ідеї людині, які б допомогли їй особистісно зростати, розширити горизонти своїх знань та критично мислити. Крiм того, передача знань має виконувати не тільки інформаційну функцію, але й містити у собі виховний процес на засадах гуманізму. Кант визначив просвітництво як “вихід людини із стану власного неповноліття”. Основна мета Просвітництва за Кантом – вільне використання людського розуму для прогресивного перетворення суспільства. Результатом історичного та культурного розвитку вітчизняного просвітницького руху стала його національна своєрідність та унікальність. Визначено поняття “благодійна просвітницька діяльність” – це безкорислива матеріальна та організаційна допомога державних чи громадських організацій та приватних осіб, спрямована на розв’язання існуючих освітніх проблем і створення умов для ефективного розвитку освітньої галузі в майбутньому. Дослідники вивчають просвітницьку, педагогічну, освітньо-просвітницьку, науково-дослідну, культурно-просвітницьку, управлінську, громадсько-просвітницьку діяльність персоналій (видавнича, етнографічна, громадська, педагогічні погляди), з метою охарактеризувати їх педагогічні погляди, зміст педагогічно-просвітницької праці. Провідництво – це ряд процесів, що включають у себе створення бачення майбутнього, стратегію його досягнення, донесення цього бачення до інших таким чином, щоб вони повірили. Провідництво в освіті – це креативна позапарадигмальна діяльність суб’єкта (суб’єктів) освітньої системи з розширення її теоретичного та прикладного поля на основі унікального авторського бачення усвідомлених перспектив, що лежать за межами існуючої нормативної реальності Здійснено визначення понять та окреслено соціальний зміст і прогресивний характер цих феноменів в царині освіти. Визначено загальні риси провідників і просвітителів та ті, що визначають їх унікальну неповторність, несхожість.
- ДокументПоняття “система” як педагогічна категорія(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Вєнцева, Надія ОлександрівнаАвтор дослідження, ґрунтуючись на аналізі широкого кола джерел, визначає основні компоненти педагогічної системи як освітньої категорії. Українські вчені досліджували різні аспекти поняття педагогічна система. Загальні питання розвитку педагогічної системи вивчали М. Скаткин та Д. Чернілевський. Інноваційні аспекти педагогічних систем досліджували К. Баханов та Б. Герщунський. Проблеми професійної освіти з точки зору системного підходу вивчали Я. Болюбаш, І. Зязюн, В. Ортинський. Автор статті доводить, що складовими педагогічної системи є: мета, суб’єкт-суб’єкні відносини, зміст освіти, організація освітнього процесу, результат. Мета навчання – відбиває ідеальне уявлення про бажані результати підготовки учнів. Мета відображає завдання суспільства, зумовлені особливостями його розвитку та потребами в галузі освіти. Зміст освіти – це система наукових знань та компетентностей, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток розумових і фізичних здібностей учнів, формування їх світогляду, моралі та поведінки, підготовку до професійної діяльності та суспільного життя. Організаційно-технологічний компонент складається з: форм, методів, прийомів та технологій навчання. Останнім компонентом системи є результат навчання – комплексна характеристика знань та компетентностей. Результат визначається нормативно-правовими актами і досягається через взаємодію вчителя та учня в освітньому процесі під час оволодіння змістом навчання.
- ДокументДіагностика рівнів формування професійно-етичної компетентності майбутніх соціальних працівників(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Зозуляк-Случик, РоксолянаРозробка діагностики професійно-етичної компетентності зумовлює вираховування того, що професійна етика характеризується не лише наявністю системи фахових знань та вмінь, але і сформованістю відповідних компетенцій, які полягають у готовності оперативно, гнучко та результативно застосовувати наявні знання й уміння в різноманітних ситуаціях своєї діяльності. У майбутніх соціальних працівників це, у першу чергу, такі, як емпатійність, толерантність, відповідальність, наполегливість, комунікабельність, здатність до співпраці та прийняття самостійних рішень, готовність діяти в нестандартних і критичних ситуаціях. Показником якості та кінцевим результатом сформованості професійної етики майбутніх соціальних працівників нами визначено професійно-етичну компетентність. Професійно-етична компетентність – це інтегративне особистісно-діяльнісне утворення та цілісна сукупність збалансованого поєднання професійно-етичних знань, умінь, навичок, особистісно професійних якостей і досвіду, що формуються за відповідних педагогічних умов. Під рівнем сформованості професійно-етичної компетентності розуміємо наявність гуманістичної позиції, ступінь оволодіння компетентностями та реалізації соціальним працівником його здібностей і особистісних якостей. Визначити її ми зможемо, давши кількісну та якісну характеристику стану її основних показників компетентності. Отже аналіз сучасних наукових педагогічних розвідок у даній площині дозволив окреслити структуру сформованості професійно-етичної компетентності майбутніх фахівців соціальної роботи, а саме компоненти: мотиваційний, емоційний, когнітивний, поведінковий, рефлексивний, що діагностуються за такими критеріями: мотиваційно-професійним, особистісно-емоційним, когнітивно-світоглядним, поведінково-діяльнісним, рефлексивно-корекційним і включають рівні: творчий, продуктивний, репродуктивний, елементарний. У даній статті вперше проаналізовано сутність професійно-етичної компетентності майбутніх соціальних працівників та подано аналіз її діагностики в університетах.
- ДокументСпівтворчість учителя і учнів (ідея провідництва в педагогічній практиці)(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Єленіна, ЄвгеніяРозглянута суттєва складова досвіду роботи вчителя – його співтворчість з учнями. Зразки його уроків демонструють основний принцип STEM-освіти – принцип інтеграції. Показано, як гармонійне поєднання науки (фізичний експеримент, комп¢ютерні технології) та мистецтво (поезія, музика, живопис) на вступних уроках сприяє формуванню в дітей цілісного сприйняття світу Природи та людей. Проаналізовані засоби, що торують шлях STEM-освіті в школі. Згадано спеціальні елементи матеріально-технічної бази кабінету фізики-прообразу STEM-центру. У сучасних умовах державної політики та згідно з новими вимогами Закону України “Про освіту” реалізація освіти стає важливим засобом інноваційного розвитку природничих наук, математики та гуманітарних наук в навчальному закладі. STEM-освіта включає в себе природничі науки, технології, інженерію, мистецтво, математику. У статті висвітлено одну з важливих сторін досвіду роботи – креативне співробітництво вчителя та учнів. Представлені приклади уроків М. Палтишева, підпорядковані провідному принципу STEM-освіти – принципу інтеграції. Вступні уроки теми, де мистецтво та наука гармонійно поєднані, створюють умови для формування повного дитячого уявлення про світ природи та людей. М. Палтишев вважає, що виховання почуттів, світогляду, світосприйняття людини можливе через предметну філософію, шкільна освіта – це основна культурна база. Проаналізовано, як робота над макетами, захист інтегрованих творчих робіт, фантастичні проекти, відеокліпи, створені учнями, сприяють впровадженню STEM-освіти в школі. Методологічна установа розглядає можливість обговорення особливостей STEM-освіти на різних етапах навчання, зокрема, в початковій школі. Це, в першу чергу, заохочує учнів, закладає основи знань, сприяє умовам для формування в доступній формі навичок дослідницької діяльності. Тому вчителі, які проводять екологічні дослідження, викладають природознавство в початковій школі і будуть вести інтегрований курс в 1-ому класі “Я досліджую світ” і небайдужі батьки можуть знайти цікавий матеріал у роботі М. Палтишева “Сім казок з фізики”.
- ДокументСоціальне виховання та соціальна реалізація майбутніх учителів інформатики на засадах студентського самоврядування(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Вербівський, Д. С.У статті визначаються та теоретично обґрунтовуються соціально-педагогічні умови, що забезпечують ефективність соціального виховання та соціальної реалізації майбутніх учителів інформатики засобами студентського самоврядування.
- ДокументThe axiological and cultural-logical approaches to the professional training of future teachers of physical training for the physical-cultural-healing work at the high school(Berdyansk State Pedagogical University, 2018) Konovalska, LyudmilaThe article deals with the analysis of the axiological and cultural-logical approaches to the professional training of future teachers of physical culture as the leading within the modernization of the high physical-cultural education. It is revealed the meaning of these approaches within the process of the professional training of future teachers of physical culture for the physical-cultural healing work at high school.
- ДокументВізуальне мислення як складова візуальної культури майбутнього вчителя образотворчого мистецтва(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Рубель, І. С.У статті розглядаються поняття “культура”, “мислення”, “візуальне мислення” та “візуальна культура”, що представлені в педагогічній, психологічній та мистецтвознавчій літературі. Визначено поняття “візуальної культури” як багатобічної складової сучасного мистецтва. В ході формування візуального мислення необхідно враховувати позитивні та негативні риси візуальної культури, подоланню яких потрібно навчити майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Для якісної професійної підготовки учителів образотворчого мистецтва необхідно впровадження інтегрованого курсу дисциплін образотворчого циклу.
- ДокументПідходи та принципи патріотичного виховання старшокласників в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Шинкаренко, ВячеславЗдійснене дослідження теоретичних засад патріотичного виховання старшокласників, зокрема розглянуто підходи та принципи в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти. Встановлено зв’язки між загальними та специфічними принципами патріотичного виховання. У статті зроблено порівняльний аналіз загальних та специфічних принципів патріотичного виховання, встановлено, що між ними існують нерозривні стійкі зв’язки у співвідношенні філософських категорій “часткове” і “загальне”. Виявлено, що в основу патріотичного виховання старшокласників в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти мають бути покладені певні методологічні стратегії, до яких нами віднесено: гносеологічний; аксіологічний; ціннісний; гуманістичний; системний; цілісний; антропологічний; культурологічний; етнопедагогічний; діяльнісний. Виявлено, що концептуальні засади патріотичного виховання старшокласників передбачають визначення на основі поданих вище методологічних підходів, принципів цього процесу. До них віднесені й адаптовані відповідно до вимог освітнього процесу закладів загальної середньої освіти: національної спрямованості; самоактивності й саморегуляції; полікультурності; соціальної відповідності; історичної й соціальної пам’яті; наступності поколінь. Діяльність з патріотичного виховання детермінується суспільними стосунками, носить соціальний характер, має практичну суть; дає можливість виховати гуманістично спрямовану особистість, високу громадянськість, професіоналізм і відповідальність, уміння застосувати спеціальні знання в повсякденній практиці; пізнавальна функція дозволяє осмислювати взаємообумовленість різних сфер життєдіяльності суспільства, розвивати інтерес до підвищення культури. Доведено, що визначальними соціальними умовами ефективності системи виховання патріотизму є: наявність загальнодержавних ідеології і цінностей, облік соціальних і етнічних особливостей тих, хто навчається; висока ефективність мотивацій патріотичної поведінки, оптимізація її елементів відповідно до нових соціальних реалій і інформаційно-комунікаційних можливостей, стійкість управління системою.
- ДокументАнтропологічний вимір освіти у творчій спадщині провідників української педагогіки(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Аносов, ІванУ статті узагальнено основні антропологічні положення в поглядах на освітньо-виховний процес, розкриті у творчий спадщині українських педагогів-провідників К. Ушинського, А. Макаренка та В. Сухомлинського. Встановлено, що вчені намагались визначити предмет педагогіки й сутність виховання; значна увага приділялась виховній роботі колективу як духовного середовища; питанню співвідношення біологічного й соціального. Доведено, що творчість видатних педагогів наповнена позиціями демократизму, гуманізму, патріотизму у вихованні підростаючого покоління, орієнтована на майбутнє і краще в людині, що підтверджує провідницький характер їх діяльності.
- ДокументThe theory of personality’s creative self-realization as the methodological basis of innovative heuristic education(Berdyansk State Pedagogical University, 2018) Nefedchenko, OxanaThe article covers the main stages of development of the conceptual ideas of person’s creative self-realization. The origin of the term "self-realization" is revealed. It has been discovered that the essential ideas of human self-realization were started in the ancient East and Greece and continue to evolve rapidly as the main spiritual needs of every person in the conditions of modern, renewed European civilization. In the article the philosophical views of the national genius G. Skovoroda about self-development and self-realization of the personality are highlighted. According to G. Skovoroda, the use of person’s natural inclinations and abilities in "similar work" is the fundamental foundation of every man’s happy life. It is revealed that the ideas of self-development and self-realization of the personality are the methodological basis of modern innovative education of the heuristic type. The article emphasizes the importance of the successful self-realization of the professional and creative potential of the nowadays teacher in the process of modernizing his professional education. Educators-self-implementers perform heuristic pedagogical activity most successfully. Self-cognition, the ability of cognitive, research, constructive and creative collaboration are the structural components of each participant in an innovative heuristic educational process. It is emphasized that the process of self-development and self-growing is the main part of personal self-realization. Constant changes in the internal and external world of the future teacher lead to the obligatory development of educational heuristic activities – search, reconstructive, constructive, and creative. All participants in the educational heuristic process constantly improve and develop their professional and creative potential, creating specific educational products – the result of their individual and collective heuristic work and at the same time the main indicator of the success of personal self-realization.
- ДокументПрофесійна підготовка майбутнього спеціаліста ХХІ століття(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Бєлікова, ВалентинаНа межі ХХ – початку ХХІ століть у сучасному суспільстві проявились такі світоглядні погляди, які сьогодні визначають подальший розвиток політичного, економічного, соціально-культурного життя народу України та усієї прогресивної світової спільноти. Головне питання, яка стоїть перед нинішніми освітянами, – підготовка якісних майбутніх фахівців вищої освіти. Матеріали пропонованої статті дають відомості про проведення науково-практичних конференцій за період останнього навчального року. Аналізуючи останні дослідження, автор розглядає різні наукові підходи, зокрема культурологічний підхід, до викладання навчальної дисципліни “Художня культура”, яку студенти мистецьких факультетів вивчають на останніх курсах. Науковець пропонує застосовувати інтегративні процеси в освітньому просторі мистецької освіти. Автор виокремлює складові компетентності молодого фахівця: – музичну обізнаність; – методологічну складову; – виконавську діяльність спеціаліста; – музично-інформаційну можливість. У статті запропоновано починати підготовку майбутнього фахівця з першого курсу, з навчальної дисципліни “Історія української музики”, що уможливлює застосування різноманітного музичного матеріалу (музичний фольклор та сучасні музичні опуси). Усе це емоційно впливає на людину, допомагає розвивати її загальні дієздатні можливості і суто професійні творчі здібності. Автор переконує, що оновлення сучасного освітнього простору передбачає активне застосування нових музичних творів, призначених для дітей та юнацтва (як їх виконання, так і сприйняття), запропонували застосування новітніх технологій (DVD), які екранізують дитячі спектаклі лялькових театрів з цікавими казковими сюжетами. Автор пропонує фактологічний музичний матеріал, який допоможе майбутньому фахівцеві досягти високої професійної майстерності.
- ДокументМузичне сприймання в структурі музикальності балетмейстера(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Кравчук, ОленаСтаття присвячена осмисленню музикальності майбутнього балетмейстера як динамічної сукупності та взаємозв’язку його музичних, особистісних і професійних здібностей. З’ясовано, що центром музикальності є здатність до емоційного, чуттєвого та інтелектуального сприймання музики, усвідомлення її смислу. Визначено й охарактеризовано основні параметри формування загального музично-хореографічного образу в результаті осмисленого музичного сприймання – образу руху, завдяки якому гармонізується та набуває розвитку вся структура музикальності балетмейстера.
- ДокументОсобливості професійної підготовки студентів-хореографів в умовах сучасної вищої школи(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Червонська, Л. М.У статті розглянуто проблему професійної підготовки студентів-хореографів в умовах вищої школи. Розкрито сутність понять “професійна підготовка”, “компетентісний підхід”, “компетентності”. Підготовка студентів до хореографічно-педагогічної діяльності здійснюється комплексно завдяки вивченню психолого-педагогічних та профільних дисциплін. Під час опанування профільних навчальних дисциплін студенти-хореографи набувають загальних та фахових компетентностей. Визначено загальні та фахові компетентності професійної підготовки студентів-хореографів.
- ДокументФормування професійно значущих якостей сучасного фахівця: вектори успіху(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Чернуха, Надія; Хоссейн, МоініджазаніУ статті розкрито сутність і зміст поняття “професійно значущі якості сучасного фахівця”. Обґрунтовано, що професійно значущі якості характеризують здібності, органічно входять у їх структуру, розвиваються в процесі навчання і професійної діяльності. Узагальнюючи різноманітні погляди вчених, визначено поняття “професійно значущі якості особистості”. Зазначено, що в Україні актуальним є питання щодо конкурентоспроможності фахівців в умовах глобалізації сучасного суспільства, а конкурентоспроможність працівників характеризує показник якості їх професійної підготовки, можливість реалізації сформованих професійно значущих якостей у сучасних умовах ринку праці. Актуалізовано, що особливої уваги потребують питання наукового пошуку сучасних підходів щодо ефективного формування професійно значущих якостей майбутніх фахівців в закладах вищої освіти, які покликані забезпечувати якість їх професійної діяльності в нових соціально-економічних умовах, відповідно до викликів часу. Подано авторське бачення визначення понять "професійно значущі якості", "формування професійно значущих якостей", "педагогічні умови". З’ясовано, що на сьогодні не існує єдиного підходу до класифікації професійно-значущих якостей майбутнього фахівця та їх єдиного переліку. При складанні такого переліку доцільно скористатися професіографічним підходом (за Рижиковим), який передбачає наявність набору еталонних професійних, особистісних та психофізіологічних характеристик, що встановлюються для конкретної професії.
- ДокументІнформаційно-комунікаційні технології як один із засобів реалізації науково-дослідної діяльності студентів фізико-математичних факультетів(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Мінгальова, Ю. І.У публікації розглядаються основні тенденції організації та розвитку науково-дослідної діяльності в сучасному педагогічному вищому навчальному закладі. Охарактеризовано види та форми наукового пошуку студентської молоді фізико-математичних факультетів. Окреслено шляхи стимулювання студентів до проведення наукових досліджень. Наведено ряд найефективніших та найпопулярніших форм реалізації студентської науково-дослідної діяльності та здійснено їх короткий опис. Визначено їх роль у професійно-педагогічній підготовці майбутніх учителів математики, фізики та інформатики.
- ДокументВикористання міжпредметних зв’язків природничо-математичних дисциплін у викладанні фізики(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Гречанюк, СвітланаРеалізації міжпредметних зв’язків природничо-математичних дисциплін при навчанні фізики в закладах освіти. Розкрито важливість міжпредметних зв’язків природничих дисциплін (біологія, фізика, хімія, математика) як засобу формування наукового світогляду студентів, що сприяє реалізації мети природничої освіти, яка забезпечить цілісність знань про природу. Обґрунтована роль міжпредметних зв’язків природничих дисциплін як об’єктивного чинника формування фахових компетентностей у студентів та активізації їх пізнавальної діяльності. Проаналізовано послідовність становлення міжпредметних зв’язків у науковій літературі з методики навчання фізики. Наведено приклади міжпредметної інтеграції в умовах інформаційно-комунікаційного середовища. Результати аналізу науково-методичної літератури та періодичних видань дають можливість стверджувати, що реалізація міжпредметних зв’язків сприяє кращому засвоєнню природничих дисциплін та вдосконалює освітній процес у закладах загальної середньої освіти. Аналіз наукових праць з проблеми доводить, що міжпредметні зв'язки завжди були актуальними для науковців в галузі загальної середньої та професійної освіти. Проте залишаються перспективи впровадження міжпредметних зв’язків при навчанні фізиці в Новій українській школі, що є предметом дослідження. Реформування освітнього процесу в Новій українській школі, яке відбувається з урахуванням досвіду провідних європейських країн, США та Фінляндії, стосується також і якісного навчання природничо-математичних дисциплін. Одним із напрямів з реформування освіти є інтегративні процеси, що охоплюють усі галузі діяльності суспільства. Необхідність інтеграції освіти випливає з самої природи людини. Вона сприймає дійсність не тільки як світ речей та ідей, a й цілісну систему, що опановується через поняття “природа”, “життя”, “всесвіт”. Саме філософська думка про цілісність людини та світу, що її оточує, є методологічною основою інтеграції освіти. Основною ідеєю Я Коменського, К. Ушинського, В. Вернадського та інших філософів-педагогів є думка про гармонійну єдність Людини та Природи. Аналіз психолого-педагогічної літератури дає підстави стверджувати, що одним з найдієвіших засобів формування пізнавального інтересу студентів є використання активних методів навчання, проблемних ситуацій, елементів парадоксальності, нестандартності. Загальновідомо, що інтерес студентів до навчального предмета цілком визначається тим, наскільки він професійно, доступно й цікаво викладається. За сучасних умов одним із ефективних дидактичних засобів навчання фізики, що сприяє активізації пізнавальної діяльності студентів, дозволяє об’єктивно та своєчасно провести контроль їх навчальних досягнень, здійснити диференційований підхід, є використання нових інформаційно-комунікаційних (комп’ютерних) технологій. Комплексний підхід до використання сучасних інформаційних технологій та навчального фізичного експерименту дозволяє реалізувати міжпредметні зв'язки фізики з інформатикою. Упровадження нових технологій у навчальний процес сприяє всебічному розвитку й формуванню світогляду учнів. Сучасний розвиток інформаційних технологій дає можливість застосовувати їх у навчальному процесі при вивченні фізики. Наприклад, застосування персонального комп’ютера при проведенні занять з фізики, доцільне в таких аспектах: супровід демонстраційного експерименту на лекційних заняттях (використання презентацій, анімацій, відео-фрагментів, ілюстрацій); застосування комп’ютерних моделей при поясненні нового матеріалу; застосування комп’ютера в лабораторних роботах; самостійна робота з використанням комп’ютера.
- ДокументДуховний концепт спадщини М. О. Корфа: історико-педагогічний аспект(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Антощак, Марина МиколаївнаПитання релігійного компонента в системі світської освіти нагальним постало в другій половині ХІХ ст., після впровадження в Російській імперії земської та освітньої реформ, коли стали створюватися народні училища. Саме ці навчальні заклади нового типу потребували вирішення таких питань, як впровадження нової системи навчання й виховання з урахуванням оптимальної взаємодії світської та релігійної складових під час здійснення освітньо-виховного процесу. У цьому напрямку наполегливо працював відомий педагог, методист, автор підручників для учнів та посібників для вчителів, громадський діяч М. Корф. У 1870-71 р.р. М. Корф першим у Росії склав програму Закону Божого для народних шкіл, яка була передвісником міністерської та синодальної, й опублікував її пізніше на сторінках “Русской начальной школы”. Автор зазначив, що за методами навчання ця дисципліна нічим не відрізняється від інших навчальних предметів. Але якщо навчання повинне насамперед виховувати, то для законовчителя це має бути головним завданням, ще важливішим, аніж для вчителя початкових класів. Саме Закон Божий повинен виховувати християнина, пробуджувати релігійні почуття, надихати дітей жити за біблійними законами, навчати їх на прикладі Христа любові, людяності, покірності, самопосвяті, доброті до інших та вимогливості до себе. Використовував Микола Корф й інші засоби, аби впливати на процес формування морально-духовних цінностей молоді. У своїй книзі “Наш друг” педагог знайомив дітей із земним життям Спасителя. Працюючи над створенням методики викладання Закону Божого, популяризував її шляхом роботи з вчителями на вчительських з’їздах (Херсонського у 1881 році, Бердянського у 1883 році), під час проведення педагогічного контролю над роботою земських шкіл, публікацій на сторінках методично-педагогічної преси. Зверталася увага на необхідність наповнення релігійним змістом навчально-виховного процесу земської школи, обговорювалися шляхи посилення виховної функції Закону Божого. Саме аналізу наробок М. Корфа в напрямку формування морально-духовних цінностей молоді присвячено статтю. Автор зазначає, що більшість педагогічних і методичних інновацій педагога не втратили своєї актуальності сьогодні.
- ДокументЗабезпечення якості професійної підготовки майбутніх магістрів середньої освіти з фізичної культури як педагогічна проблема(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Дутчак, Юрій; Квасниця, ОлегОсновними чинниками, що забезпечують якість освіти, є професійна підготовка викладачів, навчально-методичне забезпечення освітнього процесу, наявність системи контролю й оцінювання викладання, рівня знань студентів, застосування сучасних освітніх технологій, залучення викладачів і студентів до науково-дослідної діяльності, відповідність програм навчальних дисциплін сучасним вимогам, належне матеріально-технічне забезпечення, зокрема науковою літературою, що відповідає сучасним вимогам; використання матеріалів соціологічних та інших досліджень, спрямованість викладання на формування соціальних якостей сучасного фахівця, стимулювання самостійної роботи студентів, контакти з провідними зарубіжними фахівцями. Забезпечення якості професійної підготовки здійснюється в контексті ефективного управління педагогічними системами. Для оцінки якості професійної підготовки доцільно використовувати метод декомпозицій блоків: критерії навченості; критерії особистісного і фізичного розвитку; динамічні й процесуальні компоненти; статистичні процесуальні дані. З метою забезпечення якості професійної підготовки майбутніх магістрів необхідно змінити цілі та завдання освітнього процесу: від трансляції інформації до створення особливого освітнього середовища для розвитку професіоналізму майбутнього викладача. інтегративного характеру магістерського навчання, спрямованість на формування не знань, а ключових компетенцій студентів; актуалізації завдань професійного виховання, особистісно-професійного розвитку; створення адекватного викликам часу методичного супроводу освітнього процесу. Забезпечення якості професійної підготовки в магістратурі здійснюється шляхом удосконалення організації самостійної роботи магістрантів; пошуком оптимальних форм організації науково-дослідної роботи в магістратурі та її інформаційного, кадрового, матеріально-технічного забезпечення; підвищення рівня теоретичної підготовки магістрантів.