Випуск 2 (2023)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/1743

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 40

Управління релокованими університетами в умовах підвищеної невизначеності
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Ажажа, Марина; Несторенко, Тетяна; Пеліова, Яна
У статті аналізується складна ситуація, з якою стикаються університети, релоковані внаслідок окупації росією частини території Україні. Переміщення деяких університетів до філій у межах одного регіону спростив процес переїзду та адаптації. Однак університети, що переїхали на віддалені території, зіткнулися зі складною ситуацією інтеграції в новий контекст та соціокультурне середовище. Управління університетами, які перемістилися через конфлікти, політичний тиск, війни або інші кризові обставини, відоме як управління переміщеними університетами, релокованими університетами, університетами в еміграції або екзильними університетами. У статті обґрунтовується, що головною метою цих університетів, зазвичай, є збереження академічної та інтелектуальної діяльності в складних умовах та створення можливостей для навчання й досліджень для студентів та вчених, які були вимушені переселитися разом з унівверситетом. Управління релокованими університетами є складним завданням, яке вимагає великої гнучкості, творчості та співпраці. Ключове завдання – забезпечення доступності освітніх можливостей для тих, хто опинився в складній ситуації, збереження та розвиток освітнього та наукового потенціалу релокованого університету до, під час та після повернення в рідні стіни після деокупації території. У статті розглядається зарубіжний досвід управління релокованими університетами як цінне джерело для покращення управління університетами в умовах військових дій, окупації територій, конфліктів та інших негативних впливів. Стаття висвітлює інноваційні підходи до управління релокованими університетами в різних країнах. Висувається теза, що успіх релокованих університетів залежить від їхньої здатності адаптуватися, виконувати інноваційну місію та реалізовувати роль культурних і громадських центрів. Автори висувають ідею подальшого дослідження напрямків розвитку релокованих університетів з метою забезпечення стабільності їх діяльності та збереження контингенту студентів, викладачів та працівників.
Ретроспективний аналіз проблеми розвитку проєктних технологій у вітчизняний та зарубіжний педагогіці ХХ століття
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Кудря, Оксана
У статті визначається актуальність проблеми використанням проєктних технологій в освітній сфері. Зауважується, що саме метод проєктів надає можливість учителеві зосередитися на індивідуальних потребах учнів, створювати умови для розвитку їхньої креативності та інноваційного мислення. Акцентовано увагу на тому, що у ХХ столітті в освіті активно розпочало використовуватися проєктування як ефективний метод навчання. У США його використання було започатковано Д. Дьюї, У. Кілпатриком, Е. Коллінгсом. Ідеї організації навчання на принципах свободи, самостійності та співробітництва представлені в педагогічних дослідженнях Х. Паркхерст та впроваджені в практику школи як лабораторний метод. Використання елементів методу проєктів у 20-30-х роках ХХ століття було здійснено в експериментальних школах Європи. Зауважується, що в Україні використання методу проєктів розпочалося із 20-х років минулого століття і пов’язувалося з іменами видатних українських педагогів С. Русової, А. Макаренка, а у 50-60 рр. – В. Сухомлинським. У їх педагогічній діяльності відображено не лише ідеї, пов’язані із проєктною діяльністю учнів у навчальній роботі, але і з педагогічним проєктуванням. Зроблено висновок стосовно того, що використання проєктних технології в освітньому процесі пов’язано із навчальним проєктуванням та педагогічним проєктуванням. Метод проєктів в освіті ХХ ст. використовували для покращення якості освіти та виховання дітей, наближеності змісту освіти до реалій життя, формування в підростаючого покоління умінь використовувати отримані знання в практичних ситуаціях. Навчання учнів організовувалось на принципах свободи, самостійності та співробітництва. Педагоги впроваджували метод проєктів і з метою творчого розвитку учнів. А педагогічне проектування було пов’язане з творчою педагогічною працею та проєктуванням особистості. Подальших наукових розвідок потребує питання використання проєктних технологій у сучасній технологічній освіті, зокрема пов’язаних із навчальним та педагогічним проєктуванням у закладах загальної середньої освіти, а також проєктних технологій, що можуть бути використані у закладах вищої освіти для ефективної підготовки майбутніх вчителів технологій то професійної діяльності.
Платформа «Дія. Освіта» як приклад гаджеталізації в Україні
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Мокляк, Володимир; Бондаренко, Тетяна
У статті схарактеризовано функційний потенціал освітньої платформи «Дія. Освіта», що стала оновленим варіантом платформи «Дія. Цифрова освіта». Окреслена платформа стала унормованим логічним наслідком роботи науковців, державних службовців, працівників галузі ІТ, викладачів, тренерів, практиків та зацікавлених осіб. «Дія. Освіта» покликана формувати інформаційну компетентність українців. Зазначимо, що використання людством сучасних інформаційно-комунікаційних технологій для посилення важливості інформації як ресурсу для свого розвитку та важливості інтелектуальних здібностей громадян справді на часі є безапеляційно значущим елементом. Проаналізовано дидактичний потенціал окресленої платформи «Дія. Освіта» за рахунок презентації її контент-наповнення. Серед них: курси, розроблені студією онлайн-освіти EdEra за підтримки компаній Google, Microsoft, Академія ДТЕК, ПРООН UNDP, EGAP, CISCO, Освіторія та Global Teacher Prize; освітні серіали; гайди; симулятори; вебінари; подкасти. Окрему увагу приділено модулю «Персональна траєкторія навчання», що передбачає індивідуальний підбір матеріалу під бажання здобувача. Звернуто увагу і на двомовний інтерфейс платформи, що одночасно виконує дві функції: удосконалення іншомовної компетентності; розширення кола потенційних користувачів платформи. Розглянуто ключову причину популяризації базової версії платформи «Дія. Цифрова освіта» – пандемія коронавірусу, котра поширилися на теренах нашої країни, стала одним з таких каталізаторів гаджеталізації як такої. Продемонстровано також основну причину оновлення освітньої платформи – геополітична ситуація в країні, спричинена воєнними діями країни-агресорки, що, у свою чергу, призвела до зміни попиту на ринку праці, відсутності роботи. Представлено алгоритм дій на сайті для оптимального та максимально ефективного користування платформою. Звернуто увагу на популяризацію «Дія. Освіта» як технологічного продукту закордоном, осібно в Європарламенті та в США. Описано потенційну колаборацію – партнерство із Замбією та Колумбією щодо експорту «Дії».
Використання інтерактивних платформ вивчення англійської мови майбутніми вчителями початкової школи
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Пінчук, Ірина
Сьогодні в Україні відбуваються зміни в сучасних концептуальних засадах національної системи освіти. Модернізація процесу підготовки майбутніх учителів початкової школи передбачає підвищення вимог до їх професійного рівня з метою реалізації Нового державного стандарту освіти, який передбачає формування англомовної компетентності на рівні В2. З огляду на це проблема розвитку англомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи під час навчання в закладах вищої освіти є актуальною. Це сприятиме підвищенню їх конкурентоспроможності. Більшість закладів вищої освіти України сьогодні працюють у змішаному або дистанційному форматі. Тому метою статті є дослідити найпопулярніші інтерактивні платформи для вивчення англійської мови здобувачами вищої освіти, визначити їх переваги та недоліки, встановити основні причини їх використання. Із метою отримання даних про найпопулярніші інтерактивні платформи для вивчення англійської мови було проведено анонімне опитування студентів та викладачів. Воно показало бажання студентів використовувати інтерактивні платформи для вивчення англійської мови. Дослідження дало змогу визначити основні переваги використання інтерактивних додатків вивчення англійської мови: зручність та доступність, інтерактивність, персоналізований підхід, спільнота користувачів, миттєвий зворотний зв'язок, варіативність контенту. На основі використання методів спостереження, бесіди, опитування, анкетування, аналізу інтерактивних платформ для вивчення англійської мови визначено переваги та недоліки зазначених платформ та їх використання. Досліджено, що найпопулярнішими інтерактивними платформами для вивчення англійської мови студентами вищих навчальних закладів сьогодні є Duolingo, Rosetta Stone, Babbel, Memrise, EnglishClub, British Council Learn English, EnglishDom, BBC Learning English. Платформи можуть надавати різноманітний контент, включаючи різні типи вправ, тематичні курси, інтерактивні відео та багато іншого. Це допомагає залучати студентів і підтримувати їхній інтерес протягом навчання.
Методико-математична підготовка майбутніх учителів початкових класів: педагогічний дискурс
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Коваль, Людмила Вікторівна; Петрик, Крістіна Юріївна
У статті розкрито здобутки й виклики сьогодення щодо проблеми наступності методико-математичних дисциплін здобувачів першого та другого рівнів вищої освіти зі спеціальності 013 Початкова освіта. Проаналізовано зміст дисципліни «Методика навчання математики в початковій школі», він є відносно сталим та складається з двох частин: питання загальної методики і питання часткової методики математики. Так, до програми з цієї навчальної дисципліни внесено зміни щодо формулювання професійних компетентностей майбутніх педагогів і програмних результатів навчання, а саме здатність: користуватися нормативними документами, що регламентують функціонування системи початкової освіти та реалізувати на практиці цілі і завдання математичної освітньої галузі відповідно до Державного стандарту початкової освіти, планувати, моделювати, конструювати освітній процес в початковій школі на основі урахування індивідуальних та вікових особливостей, навчальних досягнень з математичної освітньої галузі здобувачів початкової освіти, обирати з-поміж варіативних навчально-методичних комплектів з математики найбільш ефективних для досягнення цілей і задач навчання математичної освітньої галузі, визначених Державним стандартом початкової освіти і навчальною програмою з математики для учнів 1–4 класів тощо. Зміст освітньої компоненти «Сучасні технології навчання математики в початковій школі» складається з двох частин: загальнонавчальні технології та предметно-математичні технології навчання в початковій школі. До загальнонавчальних технологій відносимо: технологія поетапного формування розумових дій; технологія формування загальнонавчальних умінь і навичок; технологія організація навчальної взаємодії вчителя та учнів; технологія диференційованого навчання; технологія організації навчальної проектної діяльності; технологія організація ігрової навчальної діяльності. Блок предметно-математичних технологій представляють: технологія формування нумерації цілих невід’ємних чисел; технологія формування обчислювальних навичок молодших школярів; технологія формування вмінь розв’язувати математичні задачі певних видів. У статті визначено, що наступність між двома зазначеними освітніми компонентами на бакалаврському рівні та магістерському рівнях значно позитивно впливають на якість професійної підготовки майбутніх фахівців до успішної педагогічної діяльності в умовах варіативності початкової освіти та зміненої реальності, що слід вважати взагалі викликом для українських освітян.
Становлення та розвиток наукової галузі «Соціальна робота»
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Карпенко, Олена
У статті окреслено складники наукової галузі «Соціальна робота», представлено особливості виникнення та розвитку соціальної роботи як науки; розкрито теоретичні аспекти становлення та розвитку соціальної роботи як професії. Актуальність теми зумовлена тим, що наукова галузь «Соціальна робота» існує у світі більше ста років. Але в професійній діяльності до цього часу існує значна кількість проблемних питань щодо зародження означеної науки та особливостей надання соціальної допомоги різним категоріям населення. Визначено поняття «соціальна робота» в широкому та вузькому розумінні. Проаналізовано професійні складники соціальної роботи як практичної діяльності, розкрито основні причини виникнення, сутнісні ознаки, етапи розвитку наукової галузі «Соціальна робота» з кінця ХІХ століття і до сьогодні; визначено основний зміст соціальної роботи; проаналізовано механізми її розвитку; описано наукову структуру соціальної роботи та висвітлено принципи і її закономірності. Метою статті є розгляд сучасного розуміння соціальної роботи як складного соціального явища, що має різні аспекти та визначається як модель, за допомогою якої суспільство виконує функції збереження та відтворення особистості як соціального складника. Вона є сукупністю дій та методів, спрямованих на надання допомоги різним групам населення при вирішенні їх проблем. За результатами аналізу наукових досліджень розкрито теоретичні принципи зародження та розвитку соціальної роботи; визначено наукову сутність понять «соціальна робота», «професійна соціальна робота»; з'ясовано сучасний рівень соціальної роботи як наукової галузі та професійної діяльності; розкрито та проаналізовано теоретичні передумови зародження, розвитку соціальної роботи як практичної професійної діяльності. Узагальнено результати наукових досліджень щодо виникнення та розвитку соціальної роботи як професії; визначено та розкрито соціально-економічні чинники, які сприяли виникненню та розвитку професійної соціальної роботи; висвітлено передумови зародження соціальної роботи як науки; розкривається специфіка соціальної роботи як професійної діяльності, а також перспективи та закономірності її розвитку в умовах ХХІ століття. Зроблено висновки, що ефективність та доцільність розвитку наукової галузі «Соціальна робота» залежить від соціальних та економічних змін у суспільстві. Це включає в себе готовність суспільства до змін у структурі соціальних відносин та соціальної політики. Для досягнення ефективності та доцільності розвитку наукової галузі «Соціальна робота» потрібна взаємодія між соціальними працівниками, науковцями, урядовими органами та громадськістю. Це спільна робота над розробкою та впровадженням стратегій соціальної роботи, обмін досвідом та знаннями, а також залучення громадськості до процесу прийняття рішень щодо соціальної політики.
Значення функції рівноваги для психомовленнєвого розвитку дітей з особливими освітніми потребами
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Єфименко, Микола; Бочков, Павло
У статті з позиції нейрофізіології, нейропсихології та нейропедагогіки розглянуто значущість функції рівноваги та органів, які за неї відповідають, для загального психофізичного розвитку дітей. В основі розвитку та вдосконалення цієї функції лежать відносини дитини з двома дуальними складовими її буття: гравітаційною силою тяжіння та земною опорою. На основі цієї взаємодії поступово формуються необхідні опорно-випрямні реакції, які в подальшому потребують забезпечення стійкого положення тіла дитини в ортоградній двохопірній позі. Спочатку формується статична рівновага дитини (на місці, не рухаючись), потім вона удосконалюється до статистично-динамічної рівноваги (на місті, але рухаючись) і в завершенні дитина опановує динамічну рівновагу (у русі). В основі функції рівноваги лежить постуральна система апломбу з її зовнішніми та внутрішніми каналами: вестибулярним, зоровим, окоруховим, пропріоцептивним і подарним, артикуляційним (нижня щелепа) та слуховим. Синхронізація діяльності цих вхідних каналів забезпечує відповідні адекватні постуральні реакції збереження тіла дитини у просторі. Особливе значення має вестибулярна система, оскільки саме вона найбільш широко представлена в утвореннях головного мозку дитини і взаємодіє з іншими сенсорними каналами. Авторами запропоновано такий алгоритм використання можливостей функції рівноваги в сенсомоторному розвитку дітей в контексті покращення їх психомовленнєвого розвитку: формування опорно-випрямних антигравітаційних реакцій та поз; розвиток статичної рівноваги в нерухомих позах на місці; розвиток статистично-динамічної рівноваги, рухаючись на місці; розвиток динамічної рівноваги, рухаючись із цілеспрямованим просуванням у різних напрямках; розвиток вестибуло-моторних реакцій для формування орієнтації дитини у просторі («свого тіла», мініпросторі, макропросторі); формування рівноважних психосоматичних взаємовідносин дитини з собою, однолітками та навколишнім матеріальним середовищем.
Робота практичного психолога закладу дошкільної освіти щодо покращення соціально-психологічного клімату колективу
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Тітаренко, Світлана; Сосновенко, Наталія
У статті визначено поняття «соціально-психологічний клімат» як якісну сторону міжособистісних взаємин, що виявляється в сукупності психологічних умов, які сприяють або перешкоджають продуктивній спільній діяльності та всебічному розвитку особистості в групі. Здійснено аналіз досліджень з проблеми формування соціально-психологічного клімату педагогічного колективу. Визначено, що головними ознаками сприятливого соціально-психологічного клімату є: взаємна довіра та висока вимогливість між членами групи; конструктивна, доброзичлива та ділова критика; свобода висловлення власної думки під час обговорення питань, що стосуються всього колективу; відсутність тиску з боку керівників на підлеглих і визнання права на ухвалення важливих рішень для групи; задовільна інформованість членів колективу про його завдання й стан справ; задоволеність належністю до колективу; висока емоційна взаємодопомога в ситуаціях, які викликають фрустрацію у кого-небудь із членів колективу; взаємне прийняття відповідальності за стан справ у групі кожним з її членів. Встановлено, що найефективнішими формами роботи практичного психолога закладу дошкільної освіти з педагогічним колективом є індивідуальні консультації, психолого-педагогічні консиліуми, проведення тренінгів, круглих столів, семінарів-практикумів, диспутів тощо. З’ясовано, що робота практичного психолога в закладі дошкільної освіти має велике значення для покращення соціально-психологічного клімату в колективі. Використання діагностичних та розвивальних методів роботи допоможе зміцнити взаємини між педагогами, дітьми та батьками, створити сприятливе середовище для навчання та розвитку. Зроблено висновок, що завдяки фаховій роботі практичного психолога діти зможуть виростати здоровими, щасливими та успішними особистостями, а педагоги та батьки будуть знаходити підтримку і розуміння. Запропоновано практичні рекомендації для психолога щодо формування позитивного соціально-психологічного клімату в закладі дошкільної освіти.
Законодавчі та практичні засади новоствореної послуги раннього втручання в закладах відомчого підпорядкування
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Захарова, Наталя Миколаївна
У статті окреслено актуальні питання розвитку служби раннього втручання в умовах воєнного стану та парадигми нових горизонтів соціальної роботи. Публікація актуалізує нормативно-правові засади та практичні можливості розширення простору надання соціальних послуг територіальній громаді. У пріоритеті сім’ї з дітьми соціального та біологічного ризиків, які опинилися в ситуації незабезпечення права на отримання послуг раннього виявлення порушень розвитку або ризику таких порушень у дітей, індивідуального сімейного плану розвитку дитини, необхідних послуг соціального супроводу та підтримки. Автором наголошено на необхідності пошуку та створення реальних можливостей для вирішення такої дилеми. Робота містить аналіз актуальності означеної теми дослідження, розгляд нормативно-правових, організаційно-розпорядчих документів у сфері соціальної роботи з раннього втручання, запровадження комплексного підходу до пошуку інноваційних варіантів розв’язання питання. Автором проведено дослідження, пов’язане з визначенням потреби територіальної громади і батьків, які виховують особливих дітей, у послугах раннього втручання; ставлення державних службовців, фахівців, дотичних до роботи з даною категорією дітей; законодавчої. методичної та кадрової спроможності центру соціальних служб до введення послуги раннього втручання в структуру установи. У статті надано методи та результати експериментального дослідження, проведеного на базі Селидівського центру соціальних служб, які засвідчують потребу територіальної громади у новостворених послугах раннього втручання, розширення спектру та форм допомоги й підтримки батьків таких дітей та можливості діючого центру соціальних служб до створення відділення раннього втручання й забезпечення дітей з порушеннями розвитку від народження до 3-4 років доступними, своєчасними та якісними послугами раннього втручання. Важливим у статті є актуальність окресленої проблематики та інноваційний підхід до практичного вирішення питання розвитку системи послуг раннього втручання в умовах сучасних реалій.
Педагогічна практика як важливий компонент професійної підготовки майбутніх учителів до використання хмарних технологій в освітньому процесі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Хміль, Наталія; Кисельова, Олеся; Омельченко, Анетта Іванівна
Однією з важливих тенденцій розвитку українського освітнього простору є застосування цифрових технологій. У статті проаналізовано наукові доробки вчених щодо професійної підготовки майбутніх учителів; проблеми формування готовності здобувачів до професійної діяльності; використання хмарних технологій в освітньому процесі. Невід'ємною та важливою ланкою в професійному становленні здобувачів вищої освіти є педагогічна практика, а її проходження є провідним етапом у практичному застосуванні отриманих теоретичних знань. Мета статті полягає у визначенні функцій, принципів, мети, змісту та завдань педагогічної практики в контексті формування професійної готовності майбутніх учителів до використання хмарних технологій в освітньому процесі. Відповідно до Проєкту Стандарта вищої освіти України першого (бакалаврського) рівня, галузі знань 01 Освіта/Педагогіка, спеціальності 014 Середня освіта (за предметними спеціальностями) (2023) та розгляду освітньо-професійних програм з'ясовано, що існують такі види практики: навчальна та виробнича. У роботі розглянуто методичні аспекти проведення різних видів педагогічної практики в процесі підготовки майбутніх учителів різних спеціальностей до використання хмароорієнтованих сервісів. Зазначено, що формування професійної готовності в цьому напрямі педагогічної діяльності базується на певних принципах (практична (професійна) спрямованість; свідомість й активність; спрямованість на розвиток самостійності використання хмарних технологій в освітньому процесі) та виконується як послідовність базового, інформаційно-технологічного та квазіпрофесійного етапів. Під час педагогічних практик передбачається формування стійких навиків та бажання усвідомленого використання хмарних технологій, наведено приклади цифроорієнтованих завдань. Неперервна практична підготовка майбутніх учителів у межах зазначених видів практики зорієнтована на формування в них професійної готовності до організації освітнього процесу із застосуванням хмарних технологій.
Теоретичні аспекти формування екологічних знань у старших дошкільників
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Дмитренко, Аліна
Стаття присвячена проблемі формування екологічних знань у дітей старшого дошкільного віку. У сучасних умовах вона є важливою і актуальною, оскільки основи екологічної освіти закладаються ще в молодшому дошкільному віці, що впливає на формування особистості дитини. Авторка статті підкреслює актуальність проблеми, яка окреслена в таких державних документах, як Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища». У ньому зазначено, що на території країни здійснюється екологічна політика, спрямована на раціональне використання природних ресурсів, збереження безпечних і нешкідливих для людини й живої природи умов навколишнього середовища. У Конституції України викладено вимоги до здійснення раціонального природокористування, формування екологічної культури. Усе це є одним з пріоритетних напрямів реформування національної освіти. У Законі України «Про освіту» (статті 57) підкреслюється необхідність виховання в дітей дбайливого ставлення до природного середовища країни. Виховання елементів природодоцільної поведінки, розвиток позитивного, емоційно-ціннісного ставлення до довкілля визначені серед вимог до змісту дошкільної освіти у статті 23 Закону Україні «Про дошкільну освіту». Тому перед вихователями постає завдання сформувати в дітей екологічні знання та природодоцільну поведінку, уміння помічати красу природи, захоплюватися природними об’єктами та явищами, відчувати естетичну красу природи. Краса пробуджує моральні якості особистості. Як один із засобів формування екологічних знань у дітей старшого дошкільного віку, авторка статті розглядає екологічну стежину. Розкрито сутність її та важливість використання в освітньому процесі закладу дошкільної освіти для формування екологічних знань у дітей старшого дошкільного віку. Екологічна стежина є важливим компонентом екологічного розвивального середовища. Наведено орієнтовну тематику різних форм проведення роботи на екологічній стежині.
Дистанційне та змішане навчання в університетах України: рефлексії щодо їх впровадження у мирний та воєнний час
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Попова, Анастасія Сергіївна; Сичікова, Яна Олександрівна; Цибуляк, Наталя Юріївна; Лопатіна, Ганна Юріївна; Ковачов, Сергій Сергійович; Попов, Пилип
У статті схарактеризовано особливості організації дистанційного та змішаного навчання в університетах України на основі внутрішніх рефлексій та систематизації загальнонаціонального досвіду їх упровадження у мирний час та в контексті війни. Проаналізовано підходи до розуміння дистанційного й змішаного навчання та визначено специфіку українського контексту. Визначено етапи розвитку дистанційного та змішаного навчання в Україні, починаючи з 2000 р. У фокусі дослідження виділено три основні етапи: примусове дистанційне навчання, змішаний формат навчання та змішаний формат дистанційного навчання. Досліджено специфіку використання дистанційно-змішаного навчання для різних груп університетів, поділ яких обумовлено картою бойових дій. Доведено, що стрімкий перехід до дистанційного та змішаного навчання дозволив чітко окреслити як переваги цих форм (доступність та гнучкість, розширення можливостей університетів, викладачів та здобувачів, перехід на сучасні технології), так і оголити недоліки (недостатність фінансування, брак технічних ресурсів, доступу до ліцензованого програмного забезпечення, адаптація навчальних курсів до дистанційного формату з урахуванням специфіки та можливостей кожного університету) й виклики (якість освіти, наявність технічної інфраструктури, соціальна взаємодія, підготовка викладачів та здобувачів). Визначено, що український контекст упровадження дистанційного та змішаного навчання має свою специфіку, яка наразі обумовлена стрімкістю, невизначеністю й нерівністю умов, у яких опинилися учасники освітнього процесу. Результати дослідження свідчать, що дистанційна та змішана освіта в університетах України є потужним інструментом для покращення доступності та якості освіти, однак у той же час складним процесом, який вимагає глибокого аналізу, узгодженості, підготовки та залучення всіх зацікавлених сторін задля його зосередженості на потребах учасників освітнього процесу.
Структура цифрових компетентностей європейського вчителя
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Стойка, Олеся
У статті розглядається проблема розвитку цифрових компетентностей учителів у сучасному освітньому середовищі, де цифрові технології стають все більш важливим елементом навчання. У статті проаналізовано міжнародну нормативну базу, результати наукових досліджень та досвід деяких країн у впровадженні програм розвитку цифрових навичок учителів. Висвітлено значення цифрових технологій у педагогічному процесі. Основна увага зосереджена на вимогах, стандартах і рамках, які визначаються для оцінки та розвитку цифрових компетентностей учителів, а також на ролі цифрових технологій в освітньому процесі та їх впливі на вчителя. Акцентовано увагу на тому, що в сучасних умовах учитель повинен володіти не тільки традиційними педагогічними знаннями та навичками, але й мати високий рівень цифрової компетентності. У процесі постановки проблематики дослідження використовується комплекс загальнонаукових методів: теоретичні: аналіз і синтез з метою визначення основних напрямів дослідження структури цифрових компетентностей вчителя; емпіричні: вивчення наукових праць та законодавчої бази щодо структури цифрових компетентностей вчителя; синтез і систематизація інформації тощо. У результаті аналізу останніх досліджень та публікацій встановлено, що освітня система зазнає серйозних змін, а заклади освіти перетворюються на інтерактивне середовище, де цифрові технології та освітні програми переосмислюють роль вчителя та процес набуття знань. Висновки статті підкреслюють, що розвиток цифрових компетентностей учителів є важливим для досягнення успіху у сфері освіти. Вимоги до цифрової компетентності вчителів залежать від конкретних освітніх програм, але загальна вимога полягає в необхідності розвинутої цифрової компетентності для ефективного використання цифрових технологій. Для досягнення цієї мети вчителям потрібна підтримка, навчання, інструменти та ресурси. Подальші дослідження та розробки в цій галузі допоможуть покращити розвиток цифрових компетентностей вчителів і сприятимуть досягненню успішного освітнього процесу в сучасному світі.
Обґрунтування класифікації системних порушень мовлення
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Тищенко, Владислав
У статті висвітлено проблему обґрунтування та моделювання сучасної класифікації системних порушень мовлення. Зазначена проблема давно постала в логопедічній науці та практиці у зв’язку з поширеністю цього мовленнєвого розладу та високим інтересом науковців до проблем вивчення методів діагностики та подолання окремих видів системних порушень мовлення. Однак цілісної, повної, узагальненої класифікації цих порушень на сьогодні немає. Це не лише негативно впливає на формування наукових уявлень про цей вид мовленнєвих розладів, а й завдає значної шкоди практичній діяльності логопеда – неточність формулювань логопедичних висновків щодо системних порушень мовлення, відсутність диференційованих методів діагностики та подолання близькоспоріднених розладів, випадіння з поля зору науковців і практиків цілого ряду системних порушень мовлення через їх відсутність в офіційних класифікаціях мовленнєвих порушень в Україні. З огляду на це в представленому теоретичному дослідженні визначено таксономічні критерії для аналізу системних порушень мовлення і на їх основі створено класифікацію, яка враховує дизонтогенетичні, етіологічні, структурні характеристики та розкриває всю широту розладів цієї групи з позицій логопедії, психології, нейропсихології, нейролінгвістики, медицини. У класифікації представлено три групи системних порушень мовлення, що відображають три варіанти мовленнєвого дизонтогенезу: затримку мовленнєвого розвитку, системне недорозвинення мовлення та системний розпад мовлення. У кожній групі розлади розподілено за структурою дефекту (первинні та вторинні) та/або за характером органічного генезу (резидуальні та прогредієнтні). Класифікація сприятиме уточненню наукових уявлень про системні порушення мовлення та їхню таксономію, варіативне розмаїття, а також нормалізації формулювань висновків логопеда в разі встановлення діагнозу системного порушення мовлення. Важливим є і введення до кола наукових інтересів логопедії цілої низки системних порушень мовлення, які раніше розглядали. Ідеться про системні порушення мовлення прогредієнтного генезу, зокрема первинно прогресуючу афазію, а також системні порушення мовлення при деменції в осіб з хворобою Альцгеймера, Паркінсона, Піка, бічним аміотрофічним склерозом, розсіяним склерозом, марганцевою енцефалопатією, шизофренією, епілепсією та ін.
Інформатична компетентність як ключовий аспект у формуванні інформатичної культури майбутнього вчителя трудового навчання
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Чернявський, Тарас; Титаренко, Валентина
У сучасному світі, де інформаційні технології відіграють все більш значущу роль у різних сферах життя, інформатична компетентність стає ключовим аспектом у формуванні інформатичної культури майбутніх учителів трудового навчання. Ця стаття присвячена дослідженню важливості інформатичної компетентності в підготовці майбутніх учителів трудового навчання та її впливу на формування їх інформатичної культури. Підкреслено необхідність інтеграції комп'ютерно-орієнтованих технологій в освітній процес та використання сучасних програмних засобів з метою підвищення якості навчання і розвитку творчих здібностей учнів. Інформатична компетентність, яка включає знання про основні методи інформатики та інформаційних технологій, вміння використовувати їх для розв'язання прикладних завдань, а також уміння працювати з комп'ютером та засобами зв'язку, виявляється як важливий аспект у професійній діяльності майбутніх учителів трудового навчання. Стаття акцентує увагу на необхідності формування інформатичної культури в майбутніх учителів та використанні інформаційно-комунікаційних технологій для досягнення цієї мети. Наголошується на тому, що використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні сприяє впровадженню дидактичних принципів, таких, як мультимедійне представлення навчального матеріалу, індивідуальне налаштування навчання та розвиток соціально важливих якостей учнів: активності, самостійності та комунікативності. Зазначено, що швидкий технологічний розвиток та важливість інформаційних технологій ставлять перед середньою освітою нові виклики, особливо формування інформатичної культури майбутніх учителів трудового навчання: висока інформатична компетентність педагогів має вирішальний вплив на розвиток інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі; інтеграція комп'ютерних технологій є важливим етапом для досягнення сучасних цілей у підготовці учнів; використання інноваційних технологій розширює можливості та сприяє розвитку їх творчих здібностей та соціальних якостей.
Гуманізм як чинник формування професійної компетентності майбутніх логопедів
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Дичківська, Ілона; Федорова, Наталія
У статті здійснено обґрунтування гуманізму як чинника формування професійної компетентності майбутніх логопедів, детально розглянуто специфіку їх підготовки в умовах університету. Проаналізовано шлях суспільства до сучасного розуміння гуманістичних завдань спеціальної освіти, періоди становлення системи освіти осіб із порушеннями розвитку в Україні. Історичний огляд розвитку гуманістичної педагогіки та аналіз стану сучасної освіти переконливо доводять, що ідея гуманізму, покладена в основу найвідоміших прогресивних педагогічних учень, набуває найбільшої актуальності у вирішальні періоди суспільного розвитку, коли чітко простежується потреба певного суспільства в духовному єднанні людей. Саме тому сьогодні відбувається орієнтація українського суспільства на демократичні принципи, гуманізацію освітнього процесу, впровадження інклюзивного освітнього середовища. Наголошується, що гуманізація ставлення сучасного українського суспільства до людей з особливостями розвитку виявилася в державній політиці інклюзії в освіті та усіх інших сферах соціального життя, внесла суттєві зміни в професійну діяльність педагогів загалом і педагогів у сфері спеціальної освіти, логопедів, зокрема. Цілком закономірно, що у зв’язку з цим державою висуваються якісно нові вимоги до фахівців системи спеціальної освіти. У статті підкреслено, що в умовах зміни парадигмальних проєкцій зростає роль майбутнього логопеда як прикладу соціально-педагогічно доцільних способів взаємодії з оточуючими та безпосереднього організатора гуманістичного середовища в інклюзивному освітньому просторі, в якому він взаємодіє з дитиною з особливими потребами, дитячим колективом, батьками дітей. Для розв’язання названих вище завдань визначальне значення має професійна компетентність логопеда, сформована на засадах гуманізму в результаті підготовки у закладах вищої освіти.
Теоретико-дидактичні засади педагогічної спадщини М. Корфа
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Щербакова, Надія Миколаївна; Москаленко, Марина
У статті розкривається доцільність дослідження прогресивних ідей вітчизняних педагогів минулого на сучасному етапі модернізації системи освіти. Адже сьогодення характеризується масштабними перетвореннями в організації та змісті освіти як цілісної системи. Такий підхід попереджає повторення помилок, підказує шляхи перспективного вирішення нагальних завдань в системі повної загальної освіти, першою ланкою якої є початкова школа. Аналіз науково-методичної літератури показав, що виконання вимог державного стандарту початкової освіти, які визначенні і впроваджені в практику, мають позитивні результати. Але вдосконалення відбувається і відбуватиметься з урахуванням складних реалій сьогодення. Прослідковано, що процес перебудови ефективніше здійснюватиметься за умови врахування вивчення досвіду попередніх поколінь педагогів у сучасній системі освіти. Такий підхід дозволяє глибше осмислити їх досягнення та творчо використовувати запропоновані гуманістичні ідеї під час організації освітнього процесу в новій українській школі. Ідеї М. Корфа, як продовжувача педагогічних поглядів К. Ушинського, багато в чому суголосні із тими завданнями, які вирішує сучасна початкова школа. Але вони потребують відповідного своєчасного переосмислення у зв’язку з проблемами розвивального та компетентнісного навчання, які є ключовими в нормативних державних документах про освіту. Вивчено теоретико-методичні засади педагогічного досвіду вітчизняного діяча другої половини ХІХ ст. Миколи Корфа, яка представлена його підручниками, методичними розробками, статтями в періодичній пресі, звітами про вчительські з’їзди тощо. Визначено, що вся його організаційна, практична, методична праця була яскравим зразком необхідності рішучого створення нових напрямів у організації освітнього процесу з урахуванням тенденцій у розвитку суспільства. Теоретико-прикладна діяльність, педагогічні й просвітницькі ідеї М. Корфа стали визначальним складником і характерологічною рисою української педагогічної системи.
Місце інтернаціоналізації в рейтингу університетів: методологічні аспекти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Остенда, Александер; Несторенко, Олександр; Каплуновська, Алла; Макаренко, Тамара Петрівна
Стаття присвячена дослідженню структури рейтингової оцінки університетів в рамках рейтингу Perspektywy, який є найбільш популярним в академічних університетах Польщі. Основна мета дослідження полягає в розгляді інтернаціоналізації університетів через призму комплексного показника «Інтернаціоналізація», що є складником рейтингової оцінки, за яким відбувається щорічне ранжування польських університетів Perspektywy. З цією метою в дослідженні було проаналізовано, яке саме місце займає комплексний показник «Інтернаціоналізація» в загальній рейтинговій оцінці. У статті проведено аналіз структури та динаміки факторів, що впливають на комплексний показник «Інтернаціоналізація» протягом періоду з 2011 по 2023 рік. Результати аналізу демонструють, що структура цього показника піддається змінам, що свідчить про постійний розвиток та адаптацію університетів до сучасних освітніх та наукових тенденцій на національному й глобальному рівнях. Зміни в складі факторів, а також їх питомої ваги, що формує комплексний показник «Інтернаціоналізація» в рейтингу Perspektywy, вказують на необхідність розгляду інтернаціоналізації як багатогранного та динамічного процесу. Вилучення з переліку факторів, за якими визначається рівень інтернаціоналізації в рейтингу Perspektywy, факторів «Викладання мовами інших країн» й «Програми навчання мовами інших країн» і додавання в перелік факторів «Вплив співпраці», «Участь у європейському університеті», «Обмін академічними кадрами (виїзди)», «Проєкти стратегічного партнерства, де університет є лідером в рамках програми Erasmus+» й «Багатонаціональність студентського середовища» підтверджують гіпотезу щодо переорієнтації рейтингу з кількісних на якісні аспекти діяльності університетів. Інтернаціоналізація університету стає важливим показником у національному рейтингу академічних університетів Польщі, який не лише віддзеркалює готовність закладу до міжнародного співробітництва, але й здатність зберігати та підвищувати свою конкурентоспроможність на національному і, як наслідок, на глобальному освітньому та науковому рівнях.
Інтеграція в дистанційному навчанні та перспективи її використання під час викладання суспільствознавчих дисциплін
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Вєнцева, Надія Олександрівна; Макаренко, Тамара Петрівна; Мирошниченко, Володимир Олександрович
У статті визначено перспективи використання інтеграційних процесів у змісті суспільствознавчих дисциплін при дистанційному навчанні. Авторами застосовувалися методи аналізу, синтезу, систематизації, узагальнення; категоріальний та функціональний аналіз, опитування. У дослідженні на основі аналізу широкого кола джерел та літератури уточнено поняття інтеграція, яке розглядається як регенерація та консолідація змісту окремих дидактичних одиниць та цілих тем різних дисциплін, суспільних та природних явищ у певну цілісність, інтеграцію фактів, узагальнення ідей, об'єднання понять, формування принципів, формулювання законів та теорій, на яких базується зміст предметних компетентностей у процесі дистанційного навчання. Доведено, що оскільки система освіти є одним із соціальних інститутів, її розвиток визначається зміною потреб суспільства, обумовленим характером і досягненнями науково-технічного та соціального прогресу. Одним із перспективних напрямів такого розвитку є використання інтеграційних процесів у змісті суспільствознавчих дисциплін при дистанційному навчанні, під час якого відбувається фундаменталізація знань, відмова від вузьких тем та перехід до універсалізації, загального сприйняття світу, посилення економічної та правової підготовки. Під інтеграцією в дистанційному навчанні розуміється складний та насичений процес формування нових предметних знань, що може реалізовуватися в діалектичний єдності з протилежно спрямованою диференціацією, яка проявляється, перш за все, у появі нових напрямів в одній і тій же освітній галузі (суспільні науки). Інтеграція змісту міждисциплінарних завдань під час викладання суспільствознавчих дисциплін дає можливість сформувати структуру дистанційного навчання, яка допомагає учню розвивати предметні компетентності, універсальні знання, можливості синтезу набутих теоретичних знань, необхідних умінь та практичних навичок.
Наукова активність науково-педагогічних працівників університету: рефлексії впливу умов сучасності
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Попова, Анастасія Сергіївна; Линдіна, Євгенія Юріївна; Мацейко, Наталя Володимирівна
Сучасні умови глобального розвитку ставлять перед науково-педагогічними працівниками закладів вищої освіти низку викликів, які вони мають долати при обмежених ресурсах та під впливом різних обставин. Дослідження, описане в статті, спрямоване на вивчення факторів, що впливають на наукову активність науково-педагогічних працівників у різні періоди, зокрема, в мирний і військовий час. Результати аналізу вказують на ключові обмеження та стимули, які перешкоджають активності науково-педагогічних працівників університетів. У мирний період основними перешкодами для наукової активності є завантаженість організаційною та методичною роботою, а також низька фінансова мотивація. У контексті військових подій емоційна виснаженість та фінансові виклики стають основними факторами, які стримують наукову активність науково-педагогічних працівників разом із понад нормованою завантаженістю. Результати дослідження показують, що важливим чинником для наукової активності є також гнучкі умови роботи, що передбачають організацію навчання в змішаному форматі. У ході аналізу з’ясовано, що наукова активність вимагає законного часу для наукової роботи, що передбачає баланс між навчальною і методичною її видами, адміністративними обов'язками та можливістю поглибленого наукового дослідження. Цікавим відкриттям стало те, що молоді викладачі є найбільш продуктивними. Це підкреслює важливість їх підтримки та розвитку. Висновки дослідження доводять важливість і необхідність оптимізації роботи університетів, особливо в контексті збалансованого розподілу навантаження, зосередження на психологічному та емоційному благополуччі, а також створенні сприятливих умов для наукової діяльності, зокрема і для молодих науково-педагогічних працівників додатково, на локальному, регіональному та національному рівнях. Ці висновки можуть служити основою для розробки ефективних стратегій підтримки науково-педагогічних працівників та підвищення наукової активності в університетах в умовах динамічних змін.

Переглянути

Перегляд Випуск 2 (2023) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування