Випуск 2 (2023)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/1743

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 40

CLIL methodology in Ukrainian pedagogical universities: challenges and benefits
(Berdyansk State Pedagogical University, 2023) Shymanovych, Iryna
The article highlights the implementation of the Content and Language Integrated Learning (CLIL) methodology in higher educational establishments in Ukraine. The concept of CLIL is clarified, and scholars’ perspectives on the advantages of using content and language integrated learning in foreign language study are presented. CLIL has been identified as the most promising approach due to its integration of both professional and language training, combining subject-specific teaching tools with language instruction. The work emphasizes the necessity of CLIL implementation as a response to the growing demand for foreign language proficiency within the constraints of limited learning hours in pedagogical universities of Ukraine. The research investigates the challenges faced by educators in integrating CLIL into the existing language and pedagogical curriculum. The author examines the benefits and opportunities that CLIL offers for language learning and subject knowledge acquisition. It is revealed the significance of language proficiency and teacher training for successful CLIL implementation. The article points out the impact of CLIL on students’ motivation and engagement in the learning process. The author focuses on the role of CLIL in developing students’ critical thinking, problem-solving and teamwork skills. The main advantages of CLIL methodology include fostering motivation to learn a foreign language, enhancing learners’ creative mental abilities, and purposeful mastering of lexical units. The study also identifies potential barriers hindering CLIL integration. The strategies to address these challenges and enhance CLIL effectiveness in higher educational establishments are proposed. Overall, this research sheds light on the potential of CLIL to transform language teaching and subject learning in Ukrainian pedagogical universities while highlighting the need for appropriate support and preparation for educators and learners. The significance of content and language integrated learning lies in students gaining knowledge in various subjects that they can apply in their future professional activity.
Методичний супровід підготовки майбутніх вихователів-методистів до формування мовленнєвої компетентності
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Омеляненко, Алла Володимирівна
У статті проаналізовано психолого-педагогічні та лінгводидактичні аспекти методичного супроводу підготовки майбутніх вихователів-методистів до формування мовленнєвої компетентності. Визначено, що в сучасній психолого-педагогічній та лінгводидактичній літературі існують психологічний, науково-методичний, соціально-педагогічний, мовленнєво-педагогічний, методичний види супроводу. Зазначено, що методичний супровід – це комплекс різних форм методичної роботи, у процесі якої спеціально плануються, організовуються та створюються сприятливі умови з метою підвищення наукового й методичного рівня учасників освітнього процесу. Акцентовано увагу на характерних особливостях методичного супроводу: векторність, адресність, компетентнісний (соціальний, професійний, особистісний) підхід, професійні можливості, індивідуальний запит, потреби, мотивації кожного педагога чи педагогічного колективу. Наголошено на міжпредметних зв’язках у викладанні дисципліни «Методичний супровід освітньої діяльності в ЗДО». Автором буаи запропонована серія інтерактивних лекцій, у процесі проведення яких застосовувалися техніка зворотного зв’язку, хмара тегів «Слова-символи української мови», моделі кейсу «Правильний варіант мовлення вихователя закладу дошкільної освіти», імітаційна гра «Форми звертання в українській мові». На семінарському занятті в студентів розвивалися вміння ефективного використання на практиці таких форм методичного супроводу, як традиційні, масові, групові, індивідуальні, інтерактивні. Алгоритм запропонованих форм методичного супроводу був реалізований у формуванні фонетичної, лексичної, граматичної та діамонологічної компетенцій. У процесі виконання самостійної роботи студенти долучалися до застосування таких форм методичного супроводу: консультація та педагогічна година. Перспективу подальших наукових розвідок убачаємо в збагачені змісту управлінсько-методичної практики студентів спеціальності 012 Дошкільна освіта другого (магістерського) рівня вищої освіти інтерактивними формами методичного супроводу освітньої діяльності в закладі дошкільної освіти.
Методичні аспекти навчання учнів самообслуговуванню та самозарадності у побуті
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Рись, Оксана
Стаття присвячена актуальній проблемі практичної підготовки учнів до діяльності в побуті. Зауважується, що складником сучасного навчання учнів має бути підготовка їх до самостійного життя. Важливим у цьому аспекті є формування навичок самообслуговування та самозарадності в побуті. Відзначається, що найбільш ефективно реалізувати це можна на уроках трудового навчання та технологій при вивченні учнями різних технологій побутової діяльності. У статті визначено основні кроки для формування в учнів навичок самообслуговування на уроках трудового навчання, що передбачають закріплення знань про основи особистої гігієни, навчання сервіруванню столу та правильному харчуванню, вироблення простих побутових навичок, дотримання основ безпеки життя і діяльності в побуті. Розглянуто специфіку формування в учнів навичок самозарадності в побуті, що ґрунтується на сформованості навичок добирати одяг, доглядати за ним, виконувати його ремонт та оновлення; приготування їжі; виготовлення швейних виробів побутового та одягового призначення; гігієни житла та організації побуту. На основі проведеного аналізу педагогічної літератури зроблено висновок стосовно ряду методів, що сприятимуть ефективному розвитку навичок та здібностей учнів у галузі побутової діяльності. Сюди відноситься метод проєктів, метод діалогу, метод розв’язання проблем, метод ігор та симуляцій, метод дослідницької роботи. Акцентовано увагу на особливостях організації навчання в змішаному форматі. Відзначається необхідність залучення учнів у рамках технологічної освіти до приготування їжі, навчання простим прийомам прибирання житлових приміщень, привернення їх уваги до правил особистої гігієни, заохочення до виконання домашніх обов'язків. Зауважується, що при навчанні онлайн учні отримують достатню свободу для самостійного виконання таких завдань. Вказується на доцільність використання в освітньому процесі інформаційно-комунікаційних технологій, адже в Інтернет-мережі розміщено безліч корисних порад і відео уроків щодо різних сфер побутової діяльності. Навички самообслуговування допоможуть дітям не тільки стати незалежними та впевненими в собі, але й забезпечать можливість ефективніше пристосовуватись до нових ситуацій та викликів у житті.
Особливості інтеграції автентичних матеріалів у процес викладання іноземної мови за професійним спрямуванням
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Дегтярьова, Катерина; Кібенко, Любов; Живолуп, Вікторія; Карась, Алла
У статті досліджено та проаналізовано методичну літературу щодо застосування автентичних матеріалів на заняттях з іноземної мови в немовному закладі вищої освіти. Подано короткий огляд та характеристику основних видів автентичних матеріалів; обґрунтовано важливості їх застосування під час навчання іноземної мови в немовному закладі освіти на прикладі дисципліни «Англійська мова за професійним спрямуванням», що викладається на першому курсі факультету ветеринарної медицини Державного біотехнологічного університету м. Харкова. Особливу увагу звернено на аналіз методичної роботи з аудіо/відеоматеріалом, яка традиційно проводиться у три етапи: підготовчий, текстовий або демонстраційний (безпосередня робота з відео/аудіо матеріалом) і післятекстовий або (післядемонстраційний). Надано, як приклад, власну розробку заняття на основі автентичного відео з застосуванням великої кількості вправ на активізацію основних видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, читання, говоріння та письма. Доведено, що автентичні матеріали є важливим компонентом не лише у вивченні, а й у викладанні іноземної мови на всіх рівнях, оскільки викликають великий інтерес і мотивацію в студентів, що є значним внеском у досягнення навчальної мети програми. Однак, під час розробки навчальних матеріалів на основі автентичних текстів/відео викладачам варто орієнтуватись на загальний рівень володіння мовою серед студентів. Результати цього дослідження доводять, що інтеграція автентичних матеріалів в усне іноземне мовлення має позитивний вплив на розвиток мовленнєвих навичок студентів, які вивчають англійську мову як іноземну. Автентичні аудіо/відеоматеріали мають великі потенційні можливості для вирішення навчальних, освітніх завдань, але за умови правильно організованого заняття викладачем. Володіючи великою інформативністю, автентичність створює атмосферу реальної мовної комунікації, а отже, здатна забезпечити успішне сприйняття студентами іноземної мови, підвищити їхню мотивацію.
Декоративно-прикладна творчість як засіб формування творчих здібностей старшокласників
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Кісь, Алла
У статті розглянуто важливість використання декоративно-прикладної творчості для формування творчих здібностей учнів старших класів. Згадано різні форми декоративно-прикладної творчості, зокрема вишивка та килимарство. Виявлено, які педагогічні методи доцільно застосовувати для залучення старшокласників до цих видів творчості. Серед цих методів – створення творчих лабораторій, проведення майстер-класів та використання інтерактивних методів навчання. Наголошено на важливості науково обґрунтованого підходу до використання декоративно-прикладної творчості як інструменту для формування творчих здібностей учнів. Підкреслено, що цей підхід може мати позитивний вплив на різні аспекти особистості: креативність, самовираження, самодисципліна та розвиток критичного мислення. Відповідно, використання декоративно-прикладної творчості може мати важливе значення для підготовки старшокласників до майбутньої професійної діяльності та розвитку їхніх творчих здібностей. Окрім цього, виявлено важливість упровадження в освітній процес інформаційно-комунікаційних технологій, оскільки вони дозволяють створювати нові можливості для творчості та інновацій, а також забезпечують можливість використання сучасних інструментів та технологій для досягнення мети. Використання онлайн-курсів та веб-семінарів може бути великим допоміжним інструментом для учнів, які бажають розвивати свої творчі здібності та знайти нові ідеї для своїх проєктів. Таким чином, стаття підкреслює важливість розвитку творчих здібностей старшокласників і надає конкретні поради та методи для їхнього стимулювання. Використання декоративно-прикладної творчості та ІКТ може бути важливим кроком у формуванні творчих здібностей учнів та допомогти їм у виборі майбутньої професії.
Формування критичного мислення майбутніх учителів початкових класів в умовах невизначеності
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Попова, Ольга Іванівна; Лесик, Анжеліка Сергіївна
Серед програмних результатів навчання здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня спеціальності 013 Початкова освіта на факультеті психолого-педагогічної освіти та мистецтв Бердянського державного педагогічного університету визначено вміння критично оцінювати достовірність та надійність інформаційних джерел, дотримуватися юридичних і етичних вимог щодо використання інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій у перебігу педагогічної діяльності в початковій школі. Під час вивчення освітнього компонента «Основи академічного письма» формували в здобувачів вищої освіти таку загальну компетентність: ЗК-5. Здатність до застосування сучасних засобів інформаційних і цифрових технологій, пошуку та критичного аналізу відкритих інформаційних джерел державною мовою, відповідального їх використання для вирішення професійних завдань та саморозвитку. На другому етапі, на нашу думку, доцільним було вивчення освітнього компонента «Основи культури і техніки мовлення вчителя початкової школи», який мав на меті вдосконалити в здобувачів вищої освіти навички написання академічних текстів, сформувати вміння складати власні висловлювання в різних стилях мовлення, добирати до відповідної ситуації тип мовлення; доцільно використовувати загальномовну лексику, терміни, професійну лексику залежно від комунікативного завдання; дотримуватись основних правил етики в спілкуванні. На третьому етапі формування критичного мислення майбутніх учителів початкових класів, який збігався з проходженням виробничої практики та вивченням вибіркових освітніх компонентів, основну увагу зосереджували на здатності аналізувати будь-яку проблему, узагальнювати підходи до її розв’язання, приймати виважені рішення, здійснювати рефлексію й на основі цього будувати власну траєкторію професійного та особистісного вдосконалення. Позитивний вплив в умовах невизначеності має постійне оцінювання результатів із використанням зворотного зв’язку «здобувачі – викладач» під час безпосереднього спілкування на заняттях та на електронній платформі MOODLE, залучення до наукових досліджень. Створення такого освітнього середовища сприяє формуванню в майбутніх учителів початкових класів уміння співпрацювати як найважливішої умови критичного мислення, оперувати доказами та формулювати висновки, знаходити та інтерпретувати оригінальні документи й джерела інформації, аналізувати, аргументувати, обґрунтовувати висновки.
Інноваційні педагогічні підходи до впровадження проектної діяльності учнів 10-11 класів на уроках технологій
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Дебре, Олексій
Стаття присвячена глибокому дослідженню інноваційних педагогічних підходів, що стосуються впровадження проєктної діяльності учнів 10-11 класів на уроках технологій. Ретельно вивчаються основні теоретичні аспекти проєктного підходу в навчанні та його суттєві переваги, підкреслюючи це науково обґрунтованими висновками. Зокрема, використано результати актуальних педагогічних досліджень та наукових джерел для підтвердження того, що проєктна діяльність сприяє зміцненню творчих здібностей учнів та їх активному навчанню. У статті розглядаються інноваційні педагогічні підходи, які можуть ефективно впроваджуватися для організації проєктних занять. Проведено комплексний аналіз сучасних підходів та цифрових технологій, використовуючи останні досягнення науки, для забезпечення інтерактивності та ефективності проєктної діяльності. Висновки статті дозволяють підкреслити науковий підхід до викладених матеріалів. Увага також акцентується на розвитку критичного мислення та проблемного навчання, використовуючи впровадження проблемних завдань та інтердисциплінарних підходів у проєктній діяльності. Зазначено, що такий підхід до проєктів сприяє розвитку аналітичних та критичних навичок учнів. Зокрема, застосування проектної діяльності на уроках технологій учнів 10-11 класів має значні переваги, сприяючи збільшенню їх мотивації та зацікавленості у навчанні. Працюючи над конкретними проєктами з реальним застосуванням, учні проявляють творчість та розвивають свої здібності, що впливає на самооцінку та впевненість у власних силах. Крім того, проєктна діяльність сприяє розвитку критичного мислення та аналітичних навичок учнів, навчаючи їх обґрунтовувати свої рішення та знаходити нестандартні підходи для вирішення проблем. Визначено, що учні виявляють більше зацікавленості у здобутті знань, оскільки проєктна діяльність сприяє активному і практичному навчанню, дозволяючи їм бачити зв'язок між теорією та практикою. Це сприяє збільшенню їхньої мотивації до навчання. Таким чином, проєктна діяльність на уроках технологій підвищує мотивацію та зацікавленість учнів у навчанні, розвиває творчість, критичне мислення та самостійність.
Наукова активність науково-педагогічних працівників університету: рефлексії впливу умов сучасності
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Попова, Анастасія Сергіївна; Линдіна, Євгенія Юріївна; Мацейко, Наталя Володимирівна
Сучасні умови глобального розвитку ставлять перед науково-педагогічними працівниками закладів вищої освіти низку викликів, які вони мають долати при обмежених ресурсах та під впливом різних обставин. Дослідження, описане в статті, спрямоване на вивчення факторів, що впливають на наукову активність науково-педагогічних працівників у різні періоди, зокрема, в мирний і військовий час. Результати аналізу вказують на ключові обмеження та стимули, які перешкоджають активності науково-педагогічних працівників університетів. У мирний період основними перешкодами для наукової активності є завантаженість організаційною та методичною роботою, а також низька фінансова мотивація. У контексті військових подій емоційна виснаженість та фінансові виклики стають основними факторами, які стримують наукову активність науково-педагогічних працівників разом із понад нормованою завантаженістю. Результати дослідження показують, що важливим чинником для наукової активності є також гнучкі умови роботи, що передбачають організацію навчання в змішаному форматі. У ході аналізу з’ясовано, що наукова активність вимагає законного часу для наукової роботи, що передбачає баланс між навчальною і методичною її видами, адміністративними обов'язками та можливістю поглибленого наукового дослідження. Цікавим відкриттям стало те, що молоді викладачі є найбільш продуктивними. Це підкреслює важливість їх підтримки та розвитку. Висновки дослідження доводять важливість і необхідність оптимізації роботи університетів, особливо в контексті збалансованого розподілу навантаження, зосередження на психологічному та емоційному благополуччі, а також створенні сприятливих умов для наукової діяльності, зокрема і для молодих науково-педагогічних працівників додатково, на локальному, регіональному та національному рівнях. Ці висновки можуть служити основою для розробки ефективних стратегій підтримки науково-педагогічних працівників та підвищення наукової активності в університетах в умовах динамічних змін.
Неврологічне забезпечення мовленнєвої діяльності
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Козак, Максим; Хатунцева, Світлана Миколаївна; Кара, Світлана Іванівна; Юдін, Олексій Олегович
У статті розкрито основні результати дослідження актуальних питань вивчення механізмів неврологічного забезпечення мовленнєвої діяльності. Зауважено, що розуміння механізмів неврологічного забезпечення мовленнєвої діяльності базується, по-перше, на знаннях морфо-функціональної організації органів периферичного мовленнєвого апарату, відділів та структурних утворень мозку, що забезпечують моторний рівень мовнорухового механізму мовлення; по-друге, уміннях проводити диференційну діагностику, визначати симптоматику та механізми мовнорухових розладів при органічних ураженнях центральної нервової системи (ЦНС); по-третє, уміннях визначати зумовлені органічними патологіями центральної нервової системи особливості порушень формування фонетичного компоненту мовленнєвої системи при різних формах дизартрії; по-четверте, знаннях принципів функціонування вищої нервової діяльності людини та особливостей протікання патологічних процесів при органічних ураженнях кори головного мозку, що призводять до порушень мовлення; по-п’яте, усвідомленні схеми організації центральної нервової системи, її ролі у забезпеченні мовленнєвого акту; по-шосте, на знаннях етіології та патогенезу, структури мовленнєвого дефекту при різних формах дизартрії, афазії, характеристик диференціальної діагностики патологій, ознак парезів та паралічів, основних симптомів рухових порушень; по-сьоме, володінні методами діагностики сформованості мовнорухової функції, відповідними методиками обстеження звуковимовного аспекту мовлення у людей з патологіями та інтерпретації виявленої симптоматики тощо. Встановлено, що вищі психічні функції ґрунтуються на злагодженій роботі складних функціональних систем, а не окремих «центрів». Наголошено, що в основі мовлення полягає умовно-рефлекторна діяльність. Вказано, що характер дозрівання мозку як багаторівневої ієрархічної організованої системи проявляється в тому, що еволюційно більш старі структури дозрівають раніше. Завдяки двом видам зворотного зв'язку – слухового та кінестетичного, кора головного мозку бере участь у забезпеченні запам’ятовування правильної вимови певних складів. Мовленнєвий процес здійснюється завдяки складній злагодженій взаємодії різних рівнів нервової системи, органів дихання, фонації та артикуляції. Обґрунтовано, що вивчення нейрофізіологічного підґрунтя функціонування мовленнєвих систем, сприяє формуванню уявлення про механізми породження та сприйняття мовленнєво-мовних висловлювань людиною та патогенез порушень мовлення при локальних органічних ураженнях кори головного мозку та інших патологій.
Розвиток творчих здібностей майбутніх вчителів трудового навчання та технологій через використання нетрадиційних методів візуалізації у технологічній освіті
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Нагорна, Наталія
Ця стаття присвячена вивченню впливу нетрадиційних методів візуалізації на розвиток творчих здібностей майбутніх учителів трудового навчання та технологій у контексті технологічної освіти. Дослідження розглядає актуальні тенденції у сфері технологічної освіти та наголошує на значущості розвитку творчого потенціалу студентів для ефективності їх майбутньої педагогічної діяльності. У статті проаналізовано теоретичні аспекти творчого мислення та візуалізації, виявлено їх взаємозв'язок та роль у педагогічному процесі. Виокремлено ключові психологічні механізми, що підтримують розвиток творчих здібностей та креативного мислення у студентів. Стаття представляє широкий спектр нетрадиційних методів візуалізації, які можуть бути успішно впроваджені в технологічній освіті. Зокрема, вона детально розглядає використання графічних організаторів та ментальних карт, інтерактивних мультимедійних засобів та новітніх технологій, таких як віртуальна та розширена реальність. Окремо вивчаються нетрадиційні техніки малювання та паперопластика як креативні засоби для стимулювання творчості та фантазії в студентів. На основі реальних прикладів успішного впровадження нетрадиційних методів візуалізації викладено кейс-стаді, що демонструють позитивний вплив такого підходу на розвиток творчих здібностей у майбутніх учителів трудового навчання та технологій. Стаття також звертає увагу на виклики та перешкоди, з якими стикаються педагоги під час упровадження нетрадиційних методів. Вона надає рекомендації для успішної реалізації та ефективного подолання цих перешкод, зокрема, зосереджуючись на необхідності співпраці між педагогами та технічними спеціалістами, адаптації навчальних програм та підтримці творчих ініціатив студентів. Визначено, що застосування таких методів, як віртуальна реальність, доповнена реальність, мультимедійні презентації, графічні ілюстрації, творчі проекти та експериментальні техніки малювання, дозволяє зробити освітній процес цікавим, захоплюючим та стимулює здобувачів освіти до активного самовираження.
Інформатична компетентність як ключовий аспект у формуванні інформатичної культури майбутнього вчителя трудового навчання
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Чернявський, Тарас; Титаренко, Валентина
У сучасному світі, де інформаційні технології відіграють все більш значущу роль у різних сферах життя, інформатична компетентність стає ключовим аспектом у формуванні інформатичної культури майбутніх учителів трудового навчання. Ця стаття присвячена дослідженню важливості інформатичної компетентності в підготовці майбутніх учителів трудового навчання та її впливу на формування їх інформатичної культури. Підкреслено необхідність інтеграції комп'ютерно-орієнтованих технологій в освітній процес та використання сучасних програмних засобів з метою підвищення якості навчання і розвитку творчих здібностей учнів. Інформатична компетентність, яка включає знання про основні методи інформатики та інформаційних технологій, вміння використовувати їх для розв'язання прикладних завдань, а також уміння працювати з комп'ютером та засобами зв'язку, виявляється як важливий аспект у професійній діяльності майбутніх учителів трудового навчання. Стаття акцентує увагу на необхідності формування інформатичної культури в майбутніх учителів та використанні інформаційно-комунікаційних технологій для досягнення цієї мети. Наголошується на тому, що використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні сприяє впровадженню дидактичних принципів, таких, як мультимедійне представлення навчального матеріалу, індивідуальне налаштування навчання та розвиток соціально важливих якостей учнів: активності, самостійності та комунікативності. Зазначено, що швидкий технологічний розвиток та важливість інформаційних технологій ставлять перед середньою освітою нові виклики, особливо формування інформатичної культури майбутніх учителів трудового навчання: висока інформатична компетентність педагогів має вирішальний вплив на розвиток інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі; інтеграція комп'ютерних технологій є важливим етапом для досягнення сучасних цілей у підготовці учнів; використання інноваційних технологій розширює можливості та сприяє розвитку їх творчих здібностей та соціальних якостей.
Структура цифрових компетентностей європейського вчителя
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Стойка, Олеся
У статті розглядається проблема розвитку цифрових компетентностей учителів у сучасному освітньому середовищі, де цифрові технології стають все більш важливим елементом навчання. У статті проаналізовано міжнародну нормативну базу, результати наукових досліджень та досвід деяких країн у впровадженні програм розвитку цифрових навичок учителів. Висвітлено значення цифрових технологій у педагогічному процесі. Основна увага зосереджена на вимогах, стандартах і рамках, які визначаються для оцінки та розвитку цифрових компетентностей учителів, а також на ролі цифрових технологій в освітньому процесі та їх впливі на вчителя. Акцентовано увагу на тому, що в сучасних умовах учитель повинен володіти не тільки традиційними педагогічними знаннями та навичками, але й мати високий рівень цифрової компетентності. У процесі постановки проблематики дослідження використовується комплекс загальнонаукових методів: теоретичні: аналіз і синтез з метою визначення основних напрямів дослідження структури цифрових компетентностей вчителя; емпіричні: вивчення наукових праць та законодавчої бази щодо структури цифрових компетентностей вчителя; синтез і систематизація інформації тощо. У результаті аналізу останніх досліджень та публікацій встановлено, що освітня система зазнає серйозних змін, а заклади освіти перетворюються на інтерактивне середовище, де цифрові технології та освітні програми переосмислюють роль вчителя та процес набуття знань. Висновки статті підкреслюють, що розвиток цифрових компетентностей учителів є важливим для досягнення успіху у сфері освіти. Вимоги до цифрової компетентності вчителів залежать від конкретних освітніх програм, але загальна вимога полягає в необхідності розвинутої цифрової компетентності для ефективного використання цифрових технологій. Для досягнення цієї мети вчителям потрібна підтримка, навчання, інструменти та ресурси. Подальші дослідження та розробки в цій галузі допоможуть покращити розвиток цифрових компетентностей вчителів і сприятимуть досягненню успішного освітнього процесу в сучасному світі.
Робота практичного психолога закладу дошкільної освіти щодо покращення соціально-психологічного клімату колективу
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Тітаренко, Світлана; Сосновенко, Наталія
У статті визначено поняття «соціально-психологічний клімат» як якісну сторону міжособистісних взаємин, що виявляється в сукупності психологічних умов, які сприяють або перешкоджають продуктивній спільній діяльності та всебічному розвитку особистості в групі. Здійснено аналіз досліджень з проблеми формування соціально-психологічного клімату педагогічного колективу. Визначено, що головними ознаками сприятливого соціально-психологічного клімату є: взаємна довіра та висока вимогливість між членами групи; конструктивна, доброзичлива та ділова критика; свобода висловлення власної думки під час обговорення питань, що стосуються всього колективу; відсутність тиску з боку керівників на підлеглих і визнання права на ухвалення важливих рішень для групи; задовільна інформованість членів колективу про його завдання й стан справ; задоволеність належністю до колективу; висока емоційна взаємодопомога в ситуаціях, які викликають фрустрацію у кого-небудь із членів колективу; взаємне прийняття відповідальності за стан справ у групі кожним з її членів. Встановлено, що найефективнішими формами роботи практичного психолога закладу дошкільної освіти з педагогічним колективом є індивідуальні консультації, психолого-педагогічні консиліуми, проведення тренінгів, круглих столів, семінарів-практикумів, диспутів тощо. З’ясовано, що робота практичного психолога в закладі дошкільної освіти має велике значення для покращення соціально-психологічного клімату в колективі. Використання діагностичних та розвивальних методів роботи допоможе зміцнити взаємини між педагогами, дітьми та батьками, створити сприятливе середовище для навчання та розвитку. Зроблено висновок, що завдяки фаховій роботі практичного психолога діти зможуть виростати здоровими, щасливими та успішними особистостями, а педагоги та батьки будуть знаходити підтримку і розуміння. Запропоновано практичні рекомендації для психолога щодо формування позитивного соціально-психологічного клімату в закладі дошкільної освіти.
Значення функції рівноваги для психомовленнєвого розвитку дітей з особливими освітніми потребами
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Єфименко, Микола; Бочков, Павло
У статті з позиції нейрофізіології, нейропсихології та нейропедагогіки розглянуто значущість функції рівноваги та органів, які за неї відповідають, для загального психофізичного розвитку дітей. В основі розвитку та вдосконалення цієї функції лежать відносини дитини з двома дуальними складовими її буття: гравітаційною силою тяжіння та земною опорою. На основі цієї взаємодії поступово формуються необхідні опорно-випрямні реакції, які в подальшому потребують забезпечення стійкого положення тіла дитини в ортоградній двохопірній позі. Спочатку формується статична рівновага дитини (на місці, не рухаючись), потім вона удосконалюється до статистично-динамічної рівноваги (на місті, але рухаючись) і в завершенні дитина опановує динамічну рівновагу (у русі). В основі функції рівноваги лежить постуральна система апломбу з її зовнішніми та внутрішніми каналами: вестибулярним, зоровим, окоруховим, пропріоцептивним і подарним, артикуляційним (нижня щелепа) та слуховим. Синхронізація діяльності цих вхідних каналів забезпечує відповідні адекватні постуральні реакції збереження тіла дитини у просторі. Особливе значення має вестибулярна система, оскільки саме вона найбільш широко представлена в утвореннях головного мозку дитини і взаємодіє з іншими сенсорними каналами. Авторами запропоновано такий алгоритм використання можливостей функції рівноваги в сенсомоторному розвитку дітей в контексті покращення їх психомовленнєвого розвитку: формування опорно-випрямних антигравітаційних реакцій та поз; розвиток статичної рівноваги в нерухомих позах на місці; розвиток статистично-динамічної рівноваги, рухаючись на місці; розвиток динамічної рівноваги, рухаючись із цілеспрямованим просуванням у різних напрямках; розвиток вестибуло-моторних реакцій для формування орієнтації дитини у просторі («свого тіла», мініпросторі, макропросторі); формування рівноважних психосоматичних взаємовідносин дитини з собою, однолітками та навколишнім матеріальним середовищем.
Становлення та розвиток наукової галузі «Соціальна робота»
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Карпенко, Олена
У статті окреслено складники наукової галузі «Соціальна робота», представлено особливості виникнення та розвитку соціальної роботи як науки; розкрито теоретичні аспекти становлення та розвитку соціальної роботи як професії. Актуальність теми зумовлена тим, що наукова галузь «Соціальна робота» існує у світі більше ста років. Але в професійній діяльності до цього часу існує значна кількість проблемних питань щодо зародження означеної науки та особливостей надання соціальної допомоги різним категоріям населення. Визначено поняття «соціальна робота» в широкому та вузькому розумінні. Проаналізовано професійні складники соціальної роботи як практичної діяльності, розкрито основні причини виникнення, сутнісні ознаки, етапи розвитку наукової галузі «Соціальна робота» з кінця ХІХ століття і до сьогодні; визначено основний зміст соціальної роботи; проаналізовано механізми її розвитку; описано наукову структуру соціальної роботи та висвітлено принципи і її закономірності. Метою статті є розгляд сучасного розуміння соціальної роботи як складного соціального явища, що має різні аспекти та визначається як модель, за допомогою якої суспільство виконує функції збереження та відтворення особистості як соціального складника. Вона є сукупністю дій та методів, спрямованих на надання допомоги різним групам населення при вирішенні їх проблем. За результатами аналізу наукових досліджень розкрито теоретичні принципи зародження та розвитку соціальної роботи; визначено наукову сутність понять «соціальна робота», «професійна соціальна робота»; з'ясовано сучасний рівень соціальної роботи як наукової галузі та професійної діяльності; розкрито та проаналізовано теоретичні передумови зародження, розвитку соціальної роботи як практичної професійної діяльності. Узагальнено результати наукових досліджень щодо виникнення та розвитку соціальної роботи як професії; визначено та розкрито соціально-економічні чинники, які сприяли виникненню та розвитку професійної соціальної роботи; висвітлено передумови зародження соціальної роботи як науки; розкривається специфіка соціальної роботи як професійної діяльності, а також перспективи та закономірності її розвитку в умовах ХХІ століття. Зроблено висновки, що ефективність та доцільність розвитку наукової галузі «Соціальна робота» залежить від соціальних та економічних змін у суспільстві. Це включає в себе готовність суспільства до змін у структурі соціальних відносин та соціальної політики. Для досягнення ефективності та доцільності розвитку наукової галузі «Соціальна робота» потрібна взаємодія між соціальними працівниками, науковцями, урядовими органами та громадськістю. Це спільна робота над розробкою та впровадженням стратегій соціальної роботи, обмін досвідом та знаннями, а також залучення громадськості до процесу прийняття рішень щодо соціальної політики.
Гуманізм як чинник формування професійної компетентності майбутніх логопедів
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Дичківська, Ілона; Федорова, Наталія
У статті здійснено обґрунтування гуманізму як чинника формування професійної компетентності майбутніх логопедів, детально розглянуто специфіку їх підготовки в умовах університету. Проаналізовано шлях суспільства до сучасного розуміння гуманістичних завдань спеціальної освіти, періоди становлення системи освіти осіб із порушеннями розвитку в Україні. Історичний огляд розвитку гуманістичної педагогіки та аналіз стану сучасної освіти переконливо доводять, що ідея гуманізму, покладена в основу найвідоміших прогресивних педагогічних учень, набуває найбільшої актуальності у вирішальні періоди суспільного розвитку, коли чітко простежується потреба певного суспільства в духовному єднанні людей. Саме тому сьогодні відбувається орієнтація українського суспільства на демократичні принципи, гуманізацію освітнього процесу, впровадження інклюзивного освітнього середовища. Наголошується, що гуманізація ставлення сучасного українського суспільства до людей з особливостями розвитку виявилася в державній політиці інклюзії в освіті та усіх інших сферах соціального життя, внесла суттєві зміни в професійну діяльність педагогів загалом і педагогів у сфері спеціальної освіти, логопедів, зокрема. Цілком закономірно, що у зв’язку з цим державою висуваються якісно нові вимоги до фахівців системи спеціальної освіти. У статті підкреслено, що в умовах зміни парадигмальних проєкцій зростає роль майбутнього логопеда як прикладу соціально-педагогічно доцільних способів взаємодії з оточуючими та безпосереднього організатора гуманістичного середовища в інклюзивному освітньому просторі, в якому він взаємодіє з дитиною з особливими потребами, дитячим колективом, батьками дітей. Для розв’язання названих вище завдань визначальне значення має професійна компетентність логопеда, сформована на засадах гуманізму в результаті підготовки у закладах вищої освіти.
Теоретичні аспекти формування екологічних знань у старших дошкільників
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Дмитренко, Аліна
Стаття присвячена проблемі формування екологічних знань у дітей старшого дошкільного віку. У сучасних умовах вона є важливою і актуальною, оскільки основи екологічної освіти закладаються ще в молодшому дошкільному віці, що впливає на формування особистості дитини. Авторка статті підкреслює актуальність проблеми, яка окреслена в таких державних документах, як Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища». У ньому зазначено, що на території країни здійснюється екологічна політика, спрямована на раціональне використання природних ресурсів, збереження безпечних і нешкідливих для людини й живої природи умов навколишнього середовища. У Конституції України викладено вимоги до здійснення раціонального природокористування, формування екологічної культури. Усе це є одним з пріоритетних напрямів реформування національної освіти. У Законі України «Про освіту» (статті 57) підкреслюється необхідність виховання в дітей дбайливого ставлення до природного середовища країни. Виховання елементів природодоцільної поведінки, розвиток позитивного, емоційно-ціннісного ставлення до довкілля визначені серед вимог до змісту дошкільної освіти у статті 23 Закону Україні «Про дошкільну освіту». Тому перед вихователями постає завдання сформувати в дітей екологічні знання та природодоцільну поведінку, уміння помічати красу природи, захоплюватися природними об’єктами та явищами, відчувати естетичну красу природи. Краса пробуджує моральні якості особистості. Як один із засобів формування екологічних знань у дітей старшого дошкільного віку, авторка статті розглядає екологічну стежину. Розкрито сутність її та важливість використання в освітньому процесі закладу дошкільної освіти для формування екологічних знань у дітей старшого дошкільного віку. Екологічна стежина є важливим компонентом екологічного розвивального середовища. Наведено орієнтовну тематику різних форм проведення роботи на екологічній стежині.
Використання інтерактивних платформ вивчення англійської мови майбутніми вчителями початкової школи
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Пінчук, Ірина
Сьогодні в Україні відбуваються зміни в сучасних концептуальних засадах національної системи освіти. Модернізація процесу підготовки майбутніх учителів початкової школи передбачає підвищення вимог до їх професійного рівня з метою реалізації Нового державного стандарту освіти, який передбачає формування англомовної компетентності на рівні В2. З огляду на це проблема розвитку англомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи під час навчання в закладах вищої освіти є актуальною. Це сприятиме підвищенню їх конкурентоспроможності. Більшість закладів вищої освіти України сьогодні працюють у змішаному або дистанційному форматі. Тому метою статті є дослідити найпопулярніші інтерактивні платформи для вивчення англійської мови здобувачами вищої освіти, визначити їх переваги та недоліки, встановити основні причини їх використання. Із метою отримання даних про найпопулярніші інтерактивні платформи для вивчення англійської мови було проведено анонімне опитування студентів та викладачів. Воно показало бажання студентів використовувати інтерактивні платформи для вивчення англійської мови. Дослідження дало змогу визначити основні переваги використання інтерактивних додатків вивчення англійської мови: зручність та доступність, інтерактивність, персоналізований підхід, спільнота користувачів, миттєвий зворотний зв'язок, варіативність контенту. На основі використання методів спостереження, бесіди, опитування, анкетування, аналізу інтерактивних платформ для вивчення англійської мови визначено переваги та недоліки зазначених платформ та їх використання. Досліджено, що найпопулярнішими інтерактивними платформами для вивчення англійської мови студентами вищих навчальних закладів сьогодні є Duolingo, Rosetta Stone, Babbel, Memrise, EnglishClub, British Council Learn English, EnglishDom, BBC Learning English. Платформи можуть надавати різноманітний контент, включаючи різні типи вправ, тематичні курси, інтерактивні відео та багато іншого. Це допомагає залучати студентів і підтримувати їхній інтерес протягом навчання.
Приєднувальні конструкції: проблема їх розрізнення та доцільність вивчення у загальноосвітній школі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Богдан, Валерій Володимирович
Активний мовний та інтелектуальний розвиток учнів старших класів, їхнього творчого мислення, мовного чуття і смаку, усвідомленої мовної поведінки та умінь, мовленнєвого самовдосконалення неможливі без опанування усім багатством виражальних можливостей сучасної літературної мови, включаючи синтаксичні засоби, які виходять за рамки речення. Проте у методиці навчання мови ще недостатньо представлені способи, прийоми та методи формування образного й емоційного писемного мовлення школярів, розвитку їхнього красномовства, навичок редагування текстів, що зумовлює потребу в удосконаленні системи вивчення текстоутворювальних категорій та закономірностей побудови тексту, яка б включала методику вивчення одиниць експресивного синтаксису взагалі та приєднувальної конструкції (ПК) зокрема. У роботі представлена характеристика структурних і семантичних особливостей ПК, з метою розробки оптимальної методології навчання цієї текстової одиниці експресивного синтаксису на уроках української мови. Облігаторними параметрами ПК є фіксована двокомпонентна побудова (перша – базове висловлення (БВ), друга – підпорядкована їй приєднана частина (ПЧ), прикріплена приєднувальним сполучним засобом (ПСЗ). Факультативними параметрами є: кількість ПЧ у межах ПК, контактна / дистантна позиція ПЧ, своєрідність ПСЗ (повторюваність або її відсутність), наявність необов’язкових елементів у складі ПК. Нами виділено такі групи смислових відношень між БЧ і ПЧ: додаткової інформації й уточнення, гіпотези та висновку, причини та наслідку, протиставлення та перелічення. Проаналізовано шкільні програми з української мови (і профільний рівень, і рівень стандарту стандарту) на предмет обсягу матеріалу з текстової проблематики, який пропонується до засвоєння учням 10 – 11 класів і обґрунтовано доцільність вивчення ПК на уроках української мови.
Теоретико-дидактичні засади педагогічної спадщини М. Корфа
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Щербакова, Надія Миколаївна; Москаленко, Марина
У статті розкривається доцільність дослідження прогресивних ідей вітчизняних педагогів минулого на сучасному етапі модернізації системи освіти. Адже сьогодення характеризується масштабними перетвореннями в організації та змісті освіти як цілісної системи. Такий підхід попереджає повторення помилок, підказує шляхи перспективного вирішення нагальних завдань в системі повної загальної освіти, першою ланкою якої є початкова школа. Аналіз науково-методичної літератури показав, що виконання вимог державного стандарту початкової освіти, які визначенні і впроваджені в практику, мають позитивні результати. Але вдосконалення відбувається і відбуватиметься з урахуванням складних реалій сьогодення. Прослідковано, що процес перебудови ефективніше здійснюватиметься за умови врахування вивчення досвіду попередніх поколінь педагогів у сучасній системі освіти. Такий підхід дозволяє глибше осмислити їх досягнення та творчо використовувати запропоновані гуманістичні ідеї під час організації освітнього процесу в новій українській школі. Ідеї М. Корфа, як продовжувача педагогічних поглядів К. Ушинського, багато в чому суголосні із тими завданнями, які вирішує сучасна початкова школа. Але вони потребують відповідного своєчасного переосмислення у зв’язку з проблемами розвивального та компетентнісного навчання, які є ключовими в нормативних державних документах про освіту. Вивчено теоретико-методичні засади педагогічного досвіду вітчизняного діяча другої половини ХІХ ст. Миколи Корфа, яка представлена його підручниками, методичними розробками, статтями в періодичній пресі, звітами про вчительські з’їзди тощо. Визначено, що вся його організаційна, практична, методична праця була яскравим зразком необхідності рішучого створення нових напрямів у організації освітнього процесу з урахуванням тенденцій у розвитку суспільства. Теоретико-прикладна діяльність, педагогічні й просвітницькі ідеї М. Корфа стали визначальним складником і характерологічною рисою української педагогічної системи.

Переглянути

Перегляд Випуск 2 (2023) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування