Дисертації та автореферати

Постійне посилання на фонд

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/9

Переглянути

Перегляд Дисертації та автореферати за Ключові слова "components"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Підготовка майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів
    (2020) Петрик, Крістіна Юріївна
    У дисертації вперше: теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів, що складається з методологічного, операційно-змістового та контрольно-оцінного блоків, реалізується за педагогічних умов (створення студентоцентрованого середовища в процесі підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів; спрямованість діяльності викладача на практико-орієнтований характер підготовки студентів до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів; залучення здобувачів вищої освіти до рефлексивної діяльності під час їх підготовки до організації інтерактивної навчальної взаємодії молодших школярів), результатом якої є готовність майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів; визначено сутність поняття «підготовка майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів»; уточнено поняття «готовність майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів»; удосконалено зміст (дидактичний та методичний складники) підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів; подальшого розвитку набули ідеї впровадження особистісно-орієнтованого, діяльнісного та компетентнісного підходів у професійну підготовку майбутніх учителів початкової школи; наукові положення практико-орієнтованої підготовки студентів до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів у контексті реалізації Концепції Нової української школи. Сучасна початкова школа потребує умотивованого педагога, який має свободу творчості та розвивається професійно, здатного осягнути контекст трансформації змін у системі освіти нашої держави на роки вперед. Важливим у цьому процесі є вміння організовувати інтерактивну навчальну взаємодію учнів, що максимально сприяє наближенню навчання і виховання молодшого школяра до його їх індивідуальних можливостей, здібностей і життєвих планів. Підготувати такого вчителя можна за умови створення в закладах вищої освіти студентоцентрованого середовища, яке формує нове педагогічне мислення, активізує творчий потенціал майбутніх фахівців, орієнтує на багатофункціональність професійної діяльності, толерантність, мобільність, суб’єкт-суб’єктну взаємодію учасників освітнього процесу. Вивчення психолого-педагогічної літератури, зокрема дефініцій «взаємодія», «навчальна взаємодія», «суб’єкт-суб’єктна взаємодія», «інтерактивне навчання», «інтерактивна навчальна взаємодія учнів», та їх творче переосмислення дозволило вперше сформулювати сутність базового поняття «підготовка майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів» – це цілеспрямований динамічний процес, що передбачає формування педагога, здатного втілювати ідеї гуманізму, педагогіки партнерства, дитиноцентризму; впроваджувати інноваційні технології; організовувати суб’єкт-суб’єктні взаємовідносини на засадах діалогізації всіх учасників освітнього процесу. У результаті аналізу сучасних праць щодо підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів констатували різноаспектність досліджуваної проблеми. Так, її розглядали в контексті усвідомлення майбутніми педагогами значення гуманістичних цінностей, ідей педагогіки партнерства, дитиноцентризму для саморозвитку, самореалізації та самовдосконалення; необхідності реформування початкової освіти на засадах упровадження суб’єкт-суб’єктної педагогічної взаємодії, діалогізації; формування здатності моделювати й проводити уроки в початковій школі на основі застосування інтерактивних навчальних технологій. Уточнено сутність поняття «готовність майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів» – це цілісне інтегроване утворення, що має багатокомпонентну структуру (ціннісно-мотиваційний, змістовно-процесуальний, особистісно-рефлексивний) та передбачає здатність вільно орієнтуватися в педагогічних новаціях, моделювати, проводити й аналізувати урок на основі інтерактивної навчальної взаємодії учнів, і дозволяє максимально розкрити та реалізувати творчий потенціал. Визначено компоненти сформованості готовності майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів, зокрема: ціннісно-мотиваційний, змістовно-процесуальний, особистісно-рефлексивний, які розкриваються через систему критеріїв: професійно-мотиваційний, сутністю якого є усвідомлення майбутніми вчителями гуманістично ціннісних установок; значущості ідей дитиноцентризму, педагогіки партнерства, співпраці, а отже, перспективність уміння організовувати інтерактивну навчальну взаємодію учнів в освітньому середовищі початкової школи; когнітивно-діяльнісний, що передбачає оволодіння майбутніми вчителями початкової школи дидактичними та методичними знаннями і вміннями здійснювати мікровикладання на основі суб’єкт-суб’єктної взаємодії учнів; рефлексивно-оцінний, котрий характеризує здатність студентів моделювати, проводити та аналізувати уроки, організовуючи інтерактивну навчальну взаємодію молодших школярів; прагнення майбутніх учителів початкової школи до професійного зростання, саморозвитку та самовдосконалення. Вивчення стану досліджуваної проблеми засвідчило, що в сучасних стратегічних орієнтирах професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи недостатньо уваги приділено реалізації масштабної реформи освіти «Нова українська школа». У змісті теоретичної та практичної підготовки фахівців першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 013 Початкова освіта передбачено замало практико-орієнтованих завдань, які б сприяли формуванню у них умінь створювати комфортне освітнє середовище в початковій школі, забезпечувати діалогову взаємодію; моделювати, проводити та аналізувати уроки на основі організації інтерактивної навчальної взаємодії молодших школярів. Відповідно до мети, завдань, теоретичного аналізу досліджуваної проблеми розроблено модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів, яка складається з трьох блоків (методологічний, операційно-змістовий, контрольно-оцінний) і спрямована на формування готовності майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів. Методологічний блок моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів розкриває наукові підходи (особистісно-орієнтований, діяльнісний, компетентнісний) та принципи (гуманізації, інтерактивності, індивідуалізації, комфортності, рефлексії) дослідження. Операційно-змістовий блок включає три етапи підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів, які реалізуються за рахунок оновлення змісту фахових дисциплін («Дидактика», «Методика навчання української мови», «Методика навчання літературного читання»), виробничої (стажистської) практики та включення системи інтерактивно-фахових завдань практико-орієнтованого характеру; використання ресурсу дисципліни вільного вибору студентів «Особливості організації інтерактивної навчальної взаємодії здобувачів початкової освіти», та забезпечують формування окремих компонентів готовності (ціннісно-мотиваційний, змістовно-процесуальний, особистісно-рефлексивний). Контрольно-оцінний блок відображає критерії (професійно-мотиваційний, когнітивно-діяльнісний, рефлексивно-оцінний), показники та рівні (високий, достатній, середній, низький) сформованості готовності майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів. Визначено та схарактеризовано педагогічні умови реалізації моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів: створення студентоцентрованого середовища в процесі підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів (подолання інертності мислення, перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу, зокрема забезпечення педагогічного партнерства в системах «викладач-студент» та «студент-студент» на основі діалогу, де учасники взаємодії виступають у ролі активних суб’єктів); спрямованість діяльності викладача на практико-орієнтований характер підготовки студентів до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів (активізація творчого та особистісного потенціалу майбутніх педагогів, моделювання практико-орієнтованих ситуацій у процесі дидактико-методичної підготовки та навчання розв’язувати їх за допомогою інтерактивно-фахових завдань); залучення здобувачів вищої освіти до рефлексивної діяльності під час їх підготовки до організації інтерактивної навчальної взаємодії молодших школярів (стимулювання студентів до самовизначення та формування особистої «Я-концепції»; систематичне здійснення педагогічної рефлексії власних дій у контексті досліджуваної проблеми). Розкрито особливості впровадження моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів та подано перевірку її ефективності. Сплановано й забезпечено послідовність етапів цього процесу: адаптація, інтенсифікація, ідентифікація. Перший етап (адаптації) експериментального дослідження пов’язано з формуванням у майбутніх учителів початкової школи ціннісно-мотиваційного компонента готовності до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів, що характеризувався інтересом до педагогічної діяльності, усвідомленням ідей дитиноцентризму, педагогіки партнерства, співпраці; значущості вмінь організовувати інтерактивну навчальну взаємодію учнів. Загалом процес формування зазначеного компонента починався під час вивчення дисципліни «Дидактика», зміст якої було оновлено відповідно до дослідної програми. Метою другого етапу (інтенсифікації) педагогічного експерименту було формування в майбутніх учителів початкової школи змістовно-процесуального компонента готовності до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів, який спрямовувався на оволодіння студентами відповідними дидактичними та методичними знаннями; розвиток умінь здійснювати мікровикладання на основі суб’єкт-суб’єктної взаємодії учнів (фахові дисципліни «Методика навчання української мови» та «Методика навчання літературного читання»). Третій етап (ідентифікації) передбачав формування в майбутніх учителів початкової школи особистісно-рефлексивного компонента готовності до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів, що сприяло в них розвиткові педагогічної рефлексії щодо самостійного моделювання, проведення та аналізу уроків у початковій школі, організовуючи інтерактивну навчальну взаємодію молодших школярів; прагненні до саморозвитку та самовдосконалення. Етап збігся з проходженням виробничої (стажистської) практики студентів, що дозволяло здійснити перехід від навчально-пізнавальної діяльності студентів до моделювання, проведення та аналізу уроків на основі організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів у реальному освітньому процесі початкової школи. Особлива увага була звернена на практичну підготовку майбутніх педагогів та відводилася дисциплінам вільного вибору студентів, зокрема «Особливості організації інтерактивної навчальної взаємодії здобувачів початкової освіти» з метою формування готовності майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів. Професійному зростанню майбутніх педагогів сприяла їх участь у вебінарах, конференціях; використання ними ресурсів методичних інтернет-порталів, освітніх платформ тощо. На всіх етапах педагогічного експерименту впроваджено систему інтерактивно-фахових завдань, яку представлено двома групами (дидактичні та методичні). Дидактичні інтерактивно-фахові завдання пропонувалися майбутнім учителям початкової школи з метою усвідомлення особливостей професійної діяльності в умовах Нової української школи, значущості вмінь організовувати інтерактивну навчальну взаємодію учнів, побудовану на засадах дитиноцентризму, гуманізму, толерантності, партнерства та співпраці. Методичні інтерактивно-фахові завдання виконувалися студентами для оволодіння спочатку вміннями здійснювати мікровикладання на основі суб’єкт-суб’єктної взаємодії учнів, а потім здатністю моделювати, проводити та аналізувати уроки, організовуючи інтерактивну навчальну взаємодію молодших школярів, і спрямовувалися на професійне зростання творчого потенціалу майбутніх педагогів. Включення системи інтерактивно-фахових завдань до змісту експериментального навчання забезпечило формування готовності майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів. Визначення ефективності моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів здійснено за допомогою неперервного моніторингу на всіх етапах дослідження. Аналіз експериментальних даних засвідчив якісні зміни на низькому та середньому рівнях сформованості готовності майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів, що зумовлені зменшенням кількості студентів цих категорій упродовж педагогічного експерименту в КГ (на 12,5 % і 9,8 % відповідно) та ЕГ (на 19,4 % і 21,3 % відповідно). Достатній та високий рівні сформованості означеної готовності в студентів також продемонстрували позитивні якісні зміни: збільшення кількості респодентів у КГ (на 15 % і 7,3 % відповідно) та ЕГ (на 22 % і 18,7 % відповідно). Практичне значення дослідження полягає в оновленні змісту фахових дисциплін («Дидактика», «Методика навчання української мови», «Методика навчання літературного читання»), виробничої (стажистської) практики на основі запропонованої системи інтерактивно-фахових завдань з метою формування готовності майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів; розробленні й упровадженні дисципліни вільного вибору студентів «Особливості організації інтерактивної навчальної взаємодії здобувачів початкової освіти».
  • Ескіз
    Документ
    Підготовка майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності
    (2023) Курило, Ольга Юріївна
    У дисертації вперше: теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено дієвість структурно-функціональної моделі підготовки майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності, яка складається з цільового, методологічного, змістово-процесуального та оцінно-результативного блоків; забезпечує результат, яким є сформована готовність майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності; передбачає поетапне запровадження оновленого змісту, форм організації освітнього процесу, методів і засобів навчання; реалізується завдяки створенню психолого-педагогічних умов (посилення креативного наповнення практико-орієнтованого змісту навчання майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі; використання елементів творчої діяльності у формах організації освітнього процесу, методах і засобах навчання майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі; психолого-педагогічний супровід індивідуально-креативного професійного становлення майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі); уточнено поняття «підготовка майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності» і «готовність майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності», тлумачення яких орієнтоване на предмет дослідження; удосконалено зміст професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі завдяки впровадженню системи складних спеціалізованих задач і практичних проблем професійної (професійно-технічної) освіти та харчової галузі з елементами творчої діяльності; подальшого розвитку набули наукові ідеї щодо професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі на основі концептуальних (системного, синергетичного і компетентнісного) і специфічних (творчого і задачного) підходів. Підготовку майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності визначено як систему чинників: зовнішніх – організованого процесу формування підготовленості до виконання професійних завдань, основних професійних функцій, що відповідають певним видам професійної діяльності; внутрішніх – процесу оволодіння здобувачами вищої освіти професійними компетентностями, передумовами формування яких є вдосконалення відповідних знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей та інших особистісних якостей, основними характеристиками яких є наявність елементів творчості у структурі діяльності, креативних психічних / психологічних властивостей, здатностей до успішного розв’язання складних спеціалізованих задач і практичних проблем у професійній (професійно-технічній) освіті та харчовій галузі. Готовність майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності характеризується стійкою установкою особистості на активні та доцільні дії стосовно виконання професійних функціональних обов’язків, що виявляється в позитивному ставленні до змісту діяльності, бажанні докладати зусиль до її реалізації завдяки мобілізації власної психологічної та психофізіологічної системи, яка об’єднує мотиваційні, інтелектуальні, емоційні та вольові потенційні можливості особистості, на основі використання елементів творчості для досягнення очікуваних результатів. Виокремлено такі структурні компоненти готовності майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності: – мотиваційно-ціннісний – внутрішнє прийняття цілей професійної діяльності, спрямованість на виконання її завдань, основних професійних функцій, що відповідають певним видам професійної діяльності в закладах професійної (професійно-технічної) освіти та вирізняються креативним наповненням; інтерес до пошуку нестандартних способів розв’язання спеціалізованих задач і практичних проблем у сфері професійної діяльності; стійке прагнення досягати очікуваних результатів на основі ціннісних орієнтирів, етичних норм, переконань і професійних установок; – когнітивно-діяльнісний – розуміння теорій, принципів, методів і понять у сфері професійної діяльності та її творчих можливостей; сформованість когнітивних та практичних умінь і навичок розв’язання спеціалізованих задач і практичних проблем у сфері професійної діяльності засобами творчого підходу; – особистісно-рефлексивний – сформованість професійно важливих якостей та креативних психічних/психологічних властивостей відповідно до вимог інженерно-педагогічної та творчої діяльностей; здатність до особистого творчого розвитку, інноваційних пошуків і відкриттів; здатність до оцінки власних творчих можливостей і використання набутого досвіду для досягнення очікуваних результатів професійної діяльності. Обрано шість критеріїв оцінки сформованості компонентів готовності майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності: мотиваційний, етико-професійний, когнітивний, операційно-діяльнісний, особистісно-креативний та оцінно-результативний. Кожен критерій є сукупністю кількох показників, які характеризують найбільш суттєві прояви компонентів означеної готовності. На основі проведеного аналізу визначено, що готовність майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності проявляється на творчому, пошуковому, репродуктивному та інтуїтивному рівнях, які визначаються за показниками компонентів готовності до означеної діяльності. Теоретично обґрунтовано та розроблено структурно-функціональну модель підготовки майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності, яка складається із взаємопов’язаних і взаємозалежних блоків: цільового, методологічного, змістово-процесуального й оцінно-результативного. Зміст цільового блоку структурно-функціональної моделі містить мету, яка полягає в підготовці майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності. Методологічний блок відображає підходи та принципи підготовки майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності: концептуальні (системний, синергетичний і компетентнісний) і специфічні (творчий і задачний). Змістово-процесуальний блок містить форми організації освітнього процесу, методи та засоби навчання дисциплін циклу професійної та практичної підготовки майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі. Оцінно-результативний блок структурно-функціональної моделі визначає перевірку рівня сформованості готовності майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності за визначеними критеріями та показниками. Реалізація структурно-функціональної моделі підготовки майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності здійснювалась у три етапи: креативно-орієнтаційний, креативно-практичний і креативно-професійний. Креативно-орієнтаційний етап (1-й рік навчання) спрямовано на адаптацію майбутніх фахівців до вимог і змісту освітнього процесу закладу вищої освіти, нової соціальної ролі, усвідомлення вирішального значення самостійності та особистої відповідальності за досягнуті результати, формування взаємовідносин одне з одним і з викладачами. Креативно-практичний етап (2-й та 3-й роки навчання) зорієнтовано на зміцнення і стійкість сформованості компонентів готовності майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності, що забезпечувалось більш ефективним використанням розумових можливостей майбутніх фахівців. Креативно-професійний етап (4-й рік навчання) зорієнтовано на систематизацію набутих здатностей до розв’язання спеціалізованих задач і практичних проблем у професійній (професійно-технічній) освіті та харчовій галузі. Проаналізовано експериментальні дані, що засвідчили якісні зміни в рівнях сформованості готовності майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності. Аналіз експериментальних даних КГ показав якісні зміни на інтуїтивному рівні сформованості готовності майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності, зумовлені зменшенням кількості здобувачів вищої освіти цієї категорії впродовж педагогічного експерименту на 9,98 %; пошуковий і творчий рівні сформованості означеної готовності також продемонстрували позитивні якісні зміни: збільшення кількості здобувачів вищої освіти на 6,9 % і 9,96 % відповідно; у категорії «репродуктивний рівень» якісні зміни зумовлені зменшенням кількості здобувачів вищої освіти відповідної категорії впродовж педагогічного експерименту на 6,88 %. Аналіз експериментальних даних ЕГ засвідчив якісні зміни на репродуктивному рівні сформованості готовності майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності, зумовлені зменшенням кількості здобувачів вищої освіти цієї категорій впродовж педагогічного експерименту на 22,4 %; пошуковий і творчий рівні сформованості означеної готовності також продемонстрували позитивні якісні зміни: збільшення кількості здобувачів вищої освіти на 20 % і 16,8 % відповідно; у категорії «інтуїтивний рівень» якісні зміни зумовлені зменшенням кількості здобувачів вищої освіти відповідної категорії впродовж педагогічного експерименту на 14,4 %. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що створено й упроваджено в процес професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі спеціальності 015 Професійна освіта (Харчові технології) систему складних спеціалізованих задач і практичних проблем професійної (професійно-технічної) освіти та харчової галузі з елементами творчої діяльності (на прикладі змісту дисциплін циклу професійної та практичної підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальністю 015 Професійна освіта (Харчові технології): «Психологія», «Професійна педагогіка» (1-й рік навчання), «Загальні технології харчових виробництв» (2-й, 3-й роки навчання), «Методика професійного навчання» (4-й рік навчання)). Спеціалізовані задачі та практичні проблеми професійної (професійно-технічної) освіти та харчової галузі розподіляються за цілепокладанням та очікуваними результатами згідно з компонентами та рівнями складності, зміст яких відображає певні види професійної діяльності (педагогічної, організаційно-методичної та самоосвітньої) з елементами творчості. Доведено дієвість організаційних форм та активних методів і засобів навчання в підготовці майбутніх інженерів педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності, зокрема: неімітаційних методів (дискусії, мозкові штурми), спрямованих на мотивацію пізнавальної діяльності, повідомлення навчальної інформації, формування й удосконалення професійних умінь та навичок, освоєння передового досвіду та контроль результатів навчання; імітаційних неігрових методів (імітаційні вправи, аналіз конкретних ситуацій і групові тренінги), спрямованих на імітацію професійної діяльності.