Випуск 3 (2024)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Випуск 3 (2024) за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 31
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументCase-study як інструмент формування фахових компетентностей майбутніх соціальних працівників(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Захарова, Наталя МиколаївнаУ статті досліджено підготовку майбутніх соціальних працівників, які володіють не тільки знаннями, безпосередньо пов'язаними з професійною діяльністю, але й інноваційними підходами до розв'язання актуальних соціальних завдань. Автором схарактеризовано низку нормативно-правових документів, що визначають кваліфікаційну характеристику соціального працівника з урахуванням сучасних соціальних запитів та вимог. Досліджено професійні та освітні стандарти спеціальності 231 Соціальна робота, у яких наголошується на необхідності формування ключових компетентностей майбутнього фахівця, які забезпечують набуття соціального та професійного досвіду. Зазначено, що в контексті підготовки соціального працівника перспективною освітньою стратегією є відкритий доступ до отримання та вироблення необхідної інформації, осмислення деталей, описаних у кейсі; аналізу проблемних ситуацій, синтезу аргументів, варіантів, альтернатив; прийняття конструктивних рішень. Досліджено, що сучасні кейс-технології забезпечують формування фахових компетентностей майбутнього соціального працівника. Схарактеризовано case-study як інтерактивний, орієнтований на співробітництво і ділове партнерство; інноваційний та ефективний інструмент, що забезпечує сучасний рівень підготовки фахівців соціальної сфери. Автором представлено методологію організації практичних занять з орієнтацією на формування компетентностей майбутнього соціального працівника. Провідним інструментом обрано case-study. Експериментальне дослідження підтвердило, що викладання курсу «Технології соціальної роботи» методом case-study сприяло вдосконаленню здатності диференціювати проблеми клієнтів, приймати ефективні рішення; навчає певним аспектам соціальної чутливості, відчуттю проблем, які вимагають рішення; формує навички аналітичної діяльності та здатності розробляти програми дій, що, у свою чергу, мотивує майбутніх фахівців до адекватної реакції в момент, коли настане час діяти в реальній ситуації. Проаналізовано та констатовано професійні компетентності, сформовані кейс-методом у процесі вирішення завдань дослідження: аналітичні, творчі, комунікативні, соціальні. Визначено основні переваги кейс-стаді як сучасного інструменту формування професійних компетентностей.
- ДокументFacilitation in foreign language classes as a method for boosting learning productivity(Berdyansk State Pedagogical University, 2024) Chemonina, Lada; Korobov, MykhayloThis article addresses a key issue in contemporary educational science: implementing an innovative approach to foreign language teaching that includes the teacher’s facilitative role. The relevance of this topic stems from current requirements for language education in Ukraine. According to the State Standard of Secondary Education, graduates must be able to communicate in foreign languages, which supports their spiritual, cultural, and national self-expression, enriches their emotional experience, aids in creative selfrealization, shapes value orientations, and fosters intercultural dialogue. Therefore, the foreign language teacher’s personality plays a crucial role in developing students’ foreign language competence. Referring to the research of respected foreign and domestic scholars, the authors analyze the concept of «facilitation», highlighting its core characteristic: the teacher's involvement in a language-based (emotional) interaction with students during the learning process. The article outlines facilitative principles, including learner-centered education, trust, acceptance and encouragement, empathy, congruence, emotional balance, a non-competitive environment, active listening, proactivity, partnership, nonviolent communication, effective behavior management, and dialogue, each described in terms of the professional competencies of a foreign language teacher. The authors convincingly argue for the role of the teacher-facilitator, who teaches foreign languages by enabling students to think critically and independently, express their ideas, and justify their views and decisions. The publication emphasizes that language interaction resulting from facilitative activities in foreign language education fosters the development of both speaking and thinking skills, indicating the formation of foreign language communicative competence in secondary school students. This article will be useful for teachers working within the New Ukrainian School, who actively implement educational innovations in foreign language lessons, and for instructors in pedagogical institutions who train future foreign language teachers.
- ДокументIntegrating graphical and analytical approaches in the study of motion in mechanics(Berdyansk State Pedagogical University, 2024) Kotvytska, Klavdiia; Kotvytskiy, AlbertWhen studying the kinematics of point motion, students often encounter difficulties in understanding the basic concepts of «displacement» and «path». This article proposes an effective approach to studying these important concepts through the detailed analysis of a one-dimensional problem. To facilitate the learning process, two solution methods are used: geometric and analytical. Comparing these approaches allows students to understand their characteristics and choose the most effective method for specific problem conditions. The main focus of the paper is on calculating various motion parameters, such as velocity, stopping time, displacement, and path length, using the Wolfram Mathematica software environment. This software provides students with powerful analytical tools, allowing them to perform complex calculations, analyze results, and simulate various motion scenarios. Students can easily change parameters like initial speed, acceleration, or duration of movement and observe the resulting changes. This process enables a deeper understanding of physical phenomena. After conducting an analytical study, where students calculate motion parameters, using Excel to create graphs makes the learning process more interactive and visual. Excel’s capabilities allow students to easily visualize data through graphs that illustrate changes in motion parameters over time. This approach not only simplifies the learning of complex concepts but also promotes skill development in modern technologies for data analysis and modelling of physical processes, providing comprehensive learning that integrates both theory and practice. Thus, integrating computer technologies into the educational process enhances the quality of education, engages students, and prepares them to solve real-world problems in scientific and practical research.
- ДокументUsing modern online resources for the formation and improvement of speaking competence while reading in English language classes during distance learning(Berdyansk State Pedagogical University, 2024) Dubrova, Oksana; Kondratieva, Olena; Polulyakhov, ArtemThe article examines the importance of reading in developing language competence in learning foreign languages, particularly in the context of students' professional training. It emphasizes that reading not only promotes the development of language skills but also provides an opportunity for a deeper understanding of the culture and context in which the foreign language is used. The authors discuss methods to help teachers motivate students to read, such as integrating modern technologies and creating an interactive learning environment. Significant attention is also given to how reading fosters the development of creative abilities, helping students express their thoughts and ideas more effectively and to platforms offering free access to e-books, audiobooks, and various educational materials facilitating self-development. Both domestic and foreign resources are considered, including notable ones such as Perlego, Scribd, Open Library, Libby, Nook, Bookmate, and others. Additionally, the authors emphasize that with the advancement of digital technologies, reading becomes more accessible, and new learning formats provide opportunities for developing critical thinking and information analysis skills. Thus, reading serves as a source of knowledge and an effective tool for self-development, which is particularly relevant in the current conditions of distance learning. The article contains practical recommendations for teachers and students seeking to improve their language skills through reading. As a result, reading emerges not only as a source of knowledge but also as a powerful tool for self-development, which is especially pertinent in distance learning.
- ДокументАдаптація та модифікація навчального матеріалу для дітей з інтелектуальними порушеннями(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Василак, ОльгаУ статті актуалізовано питання необхідності адаптації та модифікації навчального матеріалу для дітей з інтелектуальними порушеннями. Піднімається тема інклюзії дітей з різними типами освітніх труднощів в систему освіти. Значна увага акцентується на дітях з інтелектуальними порушеннями які як правило навчаються в спеціалізованих закладах інтернатного типу де впровадження інклюзивного освітнього середовища є вкрай важливим. Адаптація та модифікація навчального матеріалу для дітей з особливими освітніми потребами повинна відбуватися на основі визначення інтелектуальних можливостей учнів. Дана робота повинна спиратися на дослідження та наукові праці проте саме питанню адаптації та модифікації навчального матеріалу для дітей з інтелектуальними порушеннями присвячено дуже мало уваги. Серед найбільш значущих можна виділити дослідження на тему інтелекту та інтелектуального розвитку яким займалися вітчизняні психологи серед яких: Г. Костюк, С. Максименко, І. Мартинюк, В. Молярко, В. Синьов, М. Холодна, Д. Ісаєв, А. Катаєва, В. Попов. Окрім вітчизняних важливий внесок у вивчення інтелекту внесли західні психологи Ж. Піаже, В. Л. Штерн, М. Вертгаймер, К. Дункер. Плaнування адаптацій та модифікацій допомагає вчителям завчасно визначити, як краще побудувати урок, щоб учням було комфортно працювати, як доступно підібрати матеріали для уроку, у якому вигляді учні мають відповідати на запитання, вибрати доступні типи вправ і видів діяльності. Підсумовуючи підготовка навчального матеріалу для дітей з особливими освітніми потребами, яка повинна відбуватися на основі аналізу визначеного рівня інтелектуального розвитку дитини та складеного індивідуального навчального плану та індивідуальної навчальної програми які і будуть визначати необхідність адаптації чи модифікації навчального процесу.
- ДокументВикористання можливостей штучного інтелекту під час вивчення та викладання дисципліни «Іноземна мова за професійним спрямуванням»(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Дегтярьова, Катерина; Карась, Алла; Живолуп, Вікторія; Ляхова, ІринаУ статті досліджено та проаналізовано методичну літературу щодо значимості застосування засобів штучного інтелекту на заняттях з іноземної мови в немовному закладі вищої освіти, а також вплив штучного інтелекту (ШІ) на викладання іноземних мов, зокрема, англійської. Авторами проаналізовано потенціал ШІ в контексті сучасних освітніх технологій та визначено його роль у навчальному процесі. Розглянуто різноманітні інструменти ШІ, які можуть бути використані в освітньому процесі: від платформ для онлайн-навчання (Duolingo, Babbel) до інструментів для перекладу та редагування текстів (Google Translate, Grammarly). Обґрунтувано важливість застосування даних ресурсів під час навчання іноземної мови в немовному закладі освіти на прикладі дисципліни «Іноземна (англійська) мова у професійній діяльності», що викладається на першому курсі факультету ветеринарної медицини Державного біотехнологічного університету м. Харків. Авторами наголошено на тому, що ШІ може значно полегшити роботу викладачів, автоматизуючи рутинні завдання та персоналізуючи навчальний процес для кожного студента. Однак, авторами також зазначено, що ШІ не може повністю замінити викладача, оскільки саме педагог забезпечує емоційну підтримку студентів, розвиває їхні комунікативні навички та критичне мислення. ШІ розглядається як ефективний інструмент, який може доповнити традиційні методи навчання, а не замінити їх. У статті наведено приклади використання ШІ в навчальному процесі, зокрема, під час вивчення іноземної мови в немовному закладі освіти на прикладі дисципліни «Іноземна (англійська) мова у професійній діяльності», що викладається на першому курсі факультету ветеринарної медицини Державного біотехнологічного університету м. Харків. Надано, як приклад, власну розробку завдань з використанням засобів ШІ, та проаналізовано результати досліджень у цій галузі. Авторами зроблено висновок, що ШІ має великий потенціал для розвитку освіти, але його впровадження потребує зваженого підходу та врахування особливостей навчального процесу.
- ДокументВикористання системно-цілісного підходу у підготовці майбутніх фахівців медичної галузі до професійної діяльності(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Халло, ОлександраУ статті розкривається проблема використання системно-цілісного підходу у вищій освіті. Окреслено важливість впровадження системно-цілісного підходу у навчальний процес підготовки майбутнього фахівця медичної галузі, оскільки він сприяє виділенню фахових компетентностей, а отже, професіоналізму всіх категорій медпрацівників. Зазначено, що саме «цілісність» є основним складником системи. Науковці розглядають її як внутрішню єдність об’єкта, який є самостійним у відношенні до соціального середовища. Проаналізовано цілісність у двох вимірах: як внутрішня сутність об’єкта та особистісні його характеристики. Аналізуються базові поняття «система», «цілісність», «системно-цілісний підхід». Акцентовано увагу на тому, що цілісність є внутрішньою єдністю явища, що виражається в його структурності, самостійності, системності. Розглянуто трактування цілісності, як основного складника системи частини якого перебувають у тісних зв’язках між собою та утворюють цілісність її структури. Досліджено що системно-цілісний підхід дає можливість розглядати досліджувану діяльність, як динамічну систему, компоненти якої є самостійними складниками і мають своє призначення. Зазначено, що будь-який компонент може існувати в системі, якщо буде виконувати в системі доцільні для неї дії. Проаналізовано системно-цілісний підхід, який спрямований передусім на розв’язання цілісності педагогічних явищ, виявлення в них багатогранних типів зв’язків, що збудовані в єдину теоретичну картину. Системно-цілісний підхід в розвитку особистості розглядається як пріоритетний в освітній практиці високорозвинених країн. Зазначено, що системно-цілісний підхід слід розглядати як певну цілісність, яка об’єднує зміст, цілі та засоби спрямовані на ґрунтовний розвиток майбутнього фахівця медичної галузі. Доведено, що впровадження системно-цілісного підходу у вищу медичну освіту є одним з важливих концептуальних положень, що являє собою організовану сукупність форм, методів, цілей, змісту, умов, спрямованих на всебічний розвиток майбутнього медичного працівника.
- ДокументДиджиталізація в інклюзивному освітньому процесі: подолання мовних барʼєрів(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Мельнікова, Юлія Олександрівна; Тищук, Артем ЕдуардовичУ статті досліджено роль диджиталізації в подоланні мовних бар’єрів та створенні інклюзивного навчального середовища для учнів із різноманітними потребами. Основна проблема, розглянута у роботі, полягає в обмеженому доступі до знань через мовні, фізичні та когнітивні перешкоди, які залишаються важливим викликом для традиційних освітніх систем. Метою статті є аналіз інноваційних цифрових рішень, що можуть сприяти формуванню адаптованих умов навчання для всіх учасників освітнього процесу, враховуючи їхні індивідуальні особливості та потреби. Розглянуто різні технології, що здатні спростити навчальний процес для учнів із обмеженими можливостями. Серед них – адаптивні навчальні платформи, програми для перетворення тексту на аудіо, інтерактивні додатки, які підтримують жестову мову, а також спеціалізовані мобільні застосунки з вбудованими функціями для користувачів з особливими потребами. Важливим аспектом роботи є аналіз міжнародного досвіду, що включає кейси з Канади, Німеччини та США, де такі технології допомагають інтегрувати принципи інклюзії в освіту. Автори також акцентують увагу на міжнародних стандартах доступності, які є основою для розробки цифрових навчальних продуктів, що відповідають сучасним вимогам. Використання міжнародних стандартів дозволяє впроваджувати універсальні рішення в освітній процес, які доступні для всіх учнів і враховують їхні індивідуальні потреби. Стаття демонструє, що впровадження цифрових інструментів і платформ є важливим кроком на шляху до більш доступної, гнучкої та рівноправної освіти. Запропоновані підходи можуть стати основою для розробки програм і стратегій, орієнтованих на інтеграцію диджиталізації в освітній процес, що дозволить знизити бар’єри у навчанні та сприяти створенню відкритого освітнього середовища для всіх учнів, відповідно до їх особливостей і можливостей.
- ДокументДо питання соціально-психологічного супроводу та його місця у сучасній науковій парадигмі(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Синиця, Аліна ОлександрівнаУ статті здійснено теоретико-методичний аналіз поняття «соціально-психологічний супровід» у контексті сучасної наукової парадигми. Здійснено детальний огляд статистичних даних щодо внутрішньо переміщених осіб в Україні за останні роки, що дало можливість окреслити основні виклики, з якими стикаються люди, вимушені покинути свої домівки. Визначено стратегії соціально-психологічного супроводу внутрішньо переміщених осіб, зауважено на його необхідності та соціальній значущості в умовах сучасної кризи. Здійснений аналіз та співставлення понять, таких як «допомога», «підтримка» та «супровід», із подальшим дослідженням різних підходів до визначення дефініції «соціально-психологічний супровід». Запропоновано авторське визначення цього терміну, яке враховує сучасні реалії та специфіку роботи з внутрішньо переміщених осіб. Окреслено структуру соціально-психологічного супроводу, до складу якого входять такі компоненти: діагностико-цільовий, операційно-інструментальний, спільно-комунікативний та оцінно-корекційний. Детально проаналізовано функціональні аспекти супроводу, які охоплюють психологічну підтримку, соціальну адаптацію, психосоціальну реабілітацію, консультативну допомогу, сприяння взаємодії з іншими соціальними службами, відновлення родинних та громадських зв’язків, а також сприяння самодостатності й самореалізації осіб. Окремо наголошено на важливості моніторингу та оцінки результатів соціально-психологічного супроводу. У дослідженні зосереджено увагу на особливостях забезпечення соціально-психологічного супроводу внутрішньо переміщених осіб у сучасних умовах на основі законодавчої бази України. Підкреслено необхідність реалізації та вдосконалення практик соціально-психологічного супроводу як важливого інструменту інтеграції внутрішньо переміщених осіб у суспільство. Доведено автономне місце поняття «соціально-психологічний супровід» у сучасній науковій парадигмі.
- ДокументДілянка закладу дошкільної освіти як засіб формування екологічної культури в дітей дошкільного віку(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Дмитренко, АлінаСтаття присвячена проблемі формування екологічної культури в дітей дошкільного віку. У сучасних умовах проблема формування екологічної культури в дітей дошкільного віку набула особливої значущості. Важливість формування екологічної культури у дітей дошкільного віку відображено у державних документах, зокрема у Базовому компоненті дошкільної освіти (2021). Усвідомлюючи необхідність формування свідомого ставлення до природи з раннього віку, заклади дошкільної освіти приділяють особливу увагу екологічному вихованню, починаючи з дошкільного віку. Одним із ефективних інструментів для цього є ділянка закладу дошкільної освіти. У статті розглядається ділянка закладу дошкільної освіти та її роль у формуванні екологічної культури в дітей дошкільного віку. Розкрито сутність екологічної культури, що тлумачиться, як процес і результат формування екологічної свідомості особистості. Вона відображає нерозривну єдність уявлень про природу, емоційно-чуттєвого та ціннісного ставлення до неї (внутрішня культура) і відповідної потреби в умінні, навичках і взаємодії (внутрішня культура) та ґрунтується на взаємозв’язку «природа-людина». Екологічне виховання – це процес цілеспрямованого впливу на особистість дитини з метою нагромадження досвіду позитивної взаємодії з навколишнім середовищем і засвоєння соціальних норм поведінки в природі (норм екологічної культури). У статті розкрито важливість використання елементів природного ландшафту закладу дошкільної освіти для розвитку у дітей екологічно-ціннісного ставлення до природи, формування уявлень про довкілля та природу як життєву цінність. Схарактеризовано значення праці в природі, що дає змогу дітям через практичний досвід відчути важливість відповідального ставлення до навколишнього середовища. Авторкою наведено орієнтовну тематику форм проведення роботи на ділянці закладу дошкільної освіти, які сприяють інтеграції знань про природу.
- ДокументЕкологічна компетентність молодших школярів: сутність, структура, критерії та рівні(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Інорземцев, СергійУ статті розглянуто проблему формування екологічної компетентності у молодших школярів, яка є важливою складовою сучасної системи освіти. Сьогодні, у час, коли екологічні проблеми, зокрема зміни клімату, втрата біорізноманіття, забруднення водних ресурсів та повітря, мають глобальний характер, тому формування екологічної свідомості у дітей стає надзвичайно важливим. Саме початкова школа є тим етапом, на якому закладається фундамент для відповідальної поведінки в майбутньому. У статті детально аналізується поняття «екологічна компетентність», яке визначається як інтеграція знань, умінь, цінностей і ставлень, необхідних для вирішення екологічних проблем. Водночас розглядається взаємозв'язок між поняттями «компетентність» і «компетенція» у контексті екологічної освіти. Особлива увага приділяється структурі екологічної компетентності, яка включає три компоненти: когнітивний, емоційно-ціннісний та діяльнісний. Когнітивний компонент охоплює знання учнів про екологічні проблеми, наприклад, про глобальні кліматичні зміни або деградацію екосистем. Емоційно-ціннісний компонент спрямований на формування у школярів позитивного ставлення до природи, усвідомлення важливості її збереження та готовності брати участь у природо-охоронних заходах. Діяльнісний компонент полягає у практичному застосуванні знань через участь в екологічних акціях, зокрема сортування сміття, висаджування дерев або очищення водойм. Стаття також містить пропозиції щодо інтеграції екологічної компетентності в навчальні програми початкової школи. Важливим аспектом є використання інтерактивних методів навчання – проєктної діяльності, екологічних акцій та рольових ігор, що дозволяють школярам не тільки отримувати знання, а й активно застосовувати їх на практиці. Наприклад, шкільні екологічні клуби можуть організовувати заходи зі збирання відходів у місцевих парках або проводити навчальні заходи про важливість збереження водних ресурсів. Ці заходи сприяють розвитку екологічно свідомої поведінки та стимулюють учнів до активної участі у збереженні природи. У статті також наведено приклади ефективних практик екологічної освіти з досвіду різних країн світу, які можуть бути використані в Україні. Особливо актуальними є такі заходи, як участь у глобальних екологічних проєктах, співпраця з громадськими організаціями та волонтерськими ініціативами, спрямованими на збереження природи. Загалом, формування екологічної компетентності є важливою частиною освітнього процесу, яка має на меті виховання екологічно відповідальних громадян, здатних робити обґрунтовані екологічні рішення. Стаття пропонує рекомендації щодо вдосконалення підходів до викладання екологічних тем у школах, що допоможе створити основу для розвитку у дітей екологічно орієнтованої свідомості.
- ДокументЗагальнонаукові методологічні підходи дослідження полікультурного виховання майбутніх бакалаврів початкової освіти(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Кузнецова, ОксанаУ науково-оглядовій статті здійснено аналіз науково-педагогічних джерел, визначено та теоретично обґрунтовано загальнонаукові методологічні підходи дослідження полікультурного виховання майбутніх бакалаврів початкової освіти. Підтвердження актуальності питання вибору загальнонаукових методологічних підходів означеного дослідження розкривається через наукову, виховну та соціальну спрямованість проблеми полікультурного виховання майбутніх фахівців. Обґрунтування загальнонаукових методологічних підходів дозволить забезпечити отримання максимально об’єктивної, точної, систематизованої інформації про об’єкт дослідження та буде сприяти науково-методологічному тлумаченню його структурних елементів і властивостей, розкриє важливі аспекти практичної організації полікультурного виховання майбутніх бакалаврів початкової освіти. На думку автора, успішність професійної підготовки майбутніх бакалаврів початкової освіти до реалізації полікультурного виховання в закладі вищої педагогічної освіти забезпечується загальнонауковими методологічними підходами, а саме: синергетичний, який буде сприяти оновленню змісту, методів і форм полікультурного виховання в освітньо-виховному середовищі закладу вищої педагогічної освіти, дасть змогу спрогнозувати розвиток особистості у професійній царині, спрямованої на духовне та моральне збагачення, через поглиблене опанування національної культури й вироблення поваги і толерантності до інших культур; акмеологічний підхід спрятиме виявленню психолого-педагогічні чинників, що впливають на процес міжкультурної взаємодії учасників освітньо-виховного процесу та буде створювати умови для досягнення ідеалу як вершини «акме» в становленні та розвитку полікультурної особистості фахівця-професіонала; системний, що вимагає розглядати процес полікультурного виховання майбутніх бакалаврів початкової освіти як єдину систему, в якій якісні характеристики всіх її компонентів інтегровані в єдине ціле, що визначає та розкриває механізми її внутрішнього і зовнішнього функціонування. Застосування цих загальнонаукових методологічних підходів дозволить забезпечити комплексну, системну, цілеспрямовану реалізацію процесу полікультурного виховання майбутніх вчителів.
- ДокументЗаклад вищої освіти як соціокультурне середовище професійної підготовки майбутніх фахівців соціономічних спеціальностей(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Тюльпа, ТетянаУ статті розглядаються питання формування особистості майбутніх фахівців соціономічних спеціальностей, ознакою професійності яких є вміння активно адаптуватися до соціального середовища, що дозволяє досягти високих результатів у всіх сферах життя та соціально-культурному портреті студента. Надається характеристика освітнього простору закладу вищої освіти в системі понять «простір-середовище-соціальне середовище-соціально-культурне середовища», його потенціалу та важливості відродження історичних, громадських та культурних традицій з метою підвищення загальної та професійної культури студентів. Дослідженням виявлено можливості використання культуротворчого потенціалу соціокультурного середовища закладу вищої освіти на основі залучення закладених вітчизняних традицій культуротворення особистості, активного введення у зміст освіти досягнень культури, її загальнолюдських та національних цінностей. Представлений авторський погляд на педагогічний аспект реалізації процесу професійної підготовки майбутніх фахівців соціономічних спеціальностей в умовах соціокультурного середовища закладу вищої освіти. Визначені фактори впливу соціокультурного середовища на процес професійної підготовки майбутніх фахівців соціономічних спеціальностей, які реалізуються в процесі залучення до поведінкової соціальної активності через аксіологічний, середовищний, культуровідповідний, діяльнісний, індивідуально-особистісний контекст. Проаналізовано теоретичні передумови успішного формування та динамічного розвитку соціокультурного середовища до яких відносимо таку сукупність положень: соціокультурне середовище закладу вищої освіти є інтегративним фактором особистісного становлення студента; є саморозвиваючою, динамічною системою, у її структурних елементах йде внутрішній розвиток, здійснює процес накопичення культурного досвіду; може розглядатися як відкрита система, що взаємодіє із зовнішнім середовищем; це системна освіта, що включає низку структурно-функціональних компонентів, які мають власну організацію; забезпечує гуманістичну спрямованість формування духовного світу особистості, що базується на світоглядному гуманітарному знанні та гуманістичних цінностях особистості та суспільства.
- ДокументЗмішане навчання дошкільників в умовах викликів: модель «маршрутизатор» як інструмент ефективного освітнього процесу(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Шульга, ЛюдмилаУ статті досліджено актуальність впровадження змішаного навчання у дошкільній освіті України в умовах кризи. Розглянуто проєкт Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) «Покращення доступу до послуг дошкільної освіти в умовах надзвичайних ситуацій та раннього відновлення в Україні»,що реалізує ВГО Асоціація працівників дошкільної освіти за інформаційної підтримки Міністерства освіти і науки України, спрямований на залучення дітей дошкільного віку до освіти. Основна увага зосереджена на навчально-методичному посібнику «Організація освітнього процесу з дітьми старшого дошкільного віку у змішаному форматі: Маршрутизатор», який пропонує модель організації освітнього процесу з максимально ефективним використанням часу, призначеного для освітніх зустрічей з обмеженим графіком відвідування закладу дошкільної освіти. Обґрунтовано термін навчально-методичного забезпечення «маршрутизатор», який в освітньому контексті розуміється як навігатор з алгоритмами освітнього процесу, що допомагає орієнтуватися в плануванні, виборі форм та методів роботи з дітьми старшого дошкільного віку. Розглянуто концептуальні засади, на яких ґрунтується Маршрутизатор. Схарактеризовано особливості структури посібника: щомісячна тематика зустрічей, планування ранкового кола, тематичний зміст, компетентності, які формуються, а також форми активностей – квести, проєкти, подорожі, дослідження, розваги, свята тощо. Описуються переваги посібника, серед яких інтерактивність, гнучкість та можливість реалізації в змішаному форматі. Результати дослідження підкреслюють значення розробленого посібника як інструмента підтримки дошкільного навчання в умовах викликів. Зроблено висновок, що організація освітніх зустрічей за моделлю Маршрутизатора є альтернативним рішенням в забезпеченні доступу до якісної дошкільної освіти в умовах надзвичайних ситуацій, сприяє всебічному розвитку дітей, формуванню важливих компетентностей та навичок, необхідних в умовах нестабільності, підвищує стійкість освітнього процесу до зовнішніх викликів.
- ДокументКонцептуальні засади вивчення дисципліни «Технології неформальної освіти» у ВНЗ(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Кудінов, Микола ВалерійовичУ статті розглядаються концептуальні засади, значення та актуальність викладання дисципліни «Технології неформальної освіти» у вищих навчальних закладах України в умовах модернізації та реформування освітньої системи. Особливу увагу приділено тому, як нові підходи до навчання допомагають у формуванні професійних компетенцій майбутніх фахівців, що працюватимуть у системі освіти. Сама дисципліна націлена на інтеграцію принципів навчання через практичний досвід, розвиток креативності та формування навичок, що сприяють підготовці до викликів сучасної школи. У процесі дослідження розглянуто методи, інструменти та технології, які можуть бути використані для активізації навчальної діяльності студентів, зокрема під час інтерактивних занять та проектної діяльності. Окремий акцент зроблено на ролі інтеграції методик неформальної у формальний освітній процес та їх значенні для розвитку інноваційних освітніх практик. У статті наводяться приклади технологій неформальної освіти, зокрема використання інтерактивних методів, симуляцій, групової роботи, які сприятимуть активному залученню студентів у навчальний процес. Проведене анкетування студентів показало, що, незважаючи на їхню обмежену обізнаність у галузі неформальної освіти, більшість з них висловлює позитивне ставлення до впровадження неформальних методів і технологій в освітній процес. У дослідженні також представлено аналіз наукових робіт, що стосуються впровадження неформальної освіти у формальну навчальну систему, та розглядаються можливості її використання для підвищення ефективності підготовки студентів. Порівняння спільних рис та відмінностей нашого дослідження та інших, проведених у суміжних площинах, надало змогу засвідчити з одного боку актуальність, а з іншого – недостатню розробленість питання. Запропоновані у статті гіпотези щодо підвищення мотивації та залученості студентів шляхом застосування неформальних технологій і методів навчання будуть перевірені у подальших експериментальних дослідженнях, де оцінюватиметься ефективність цих впроваджень.
- ДокументКритерії, показники та рівні сформованості наскрізних умінь молодших школярів у закладах позашкільної освіти(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Федоренко, АндрійУ статті досліджено критерії, показники та рівні сформованості наскрізних умінь молодших школярів у закладах позашкільної освіти. Результати дослідження підкреслюють важливість систематичного вимірювання рівня сформованості умінь молодших учнів та надають рекомендації щодо оптимальних підходів до їх оцінювання та розвитку. Робота спрямована на покращення якості освіти та підвищення ефективності позашкільних закладів у формуванні ключових компетентностей учнів молодшого шкільного віку, що є важливим аспектом сучасної освітньої політики. Аналіз зазначених питань відкриває перспективи для подальших досліджень та розробки нових методик та програм, спрямованих на інтегрований розвиток учнів у позашкільному середовищі. Важливо підкреслити, що освіта має відповідати вимогам сучасного суспільства, забезпечуючи учням не лише знання, але й розвиток критичного мислення, комунікативних та творчих здібностей. Такий комплексний підхід до оцінки та розвитку умінь молодших школярів є важливим етапом в підготовці їх до успішної конкурентоспроможності в сучасному світі. Подальше вдосконалення цього підходу може стати ключем до підвищення якості освіти та готовності молодого покоління до викликів сьогодення та майбутнього. Автор звертає увагу на потребу розвитку індивідуальних здібностей кожного учня через інноваційні методи та програми, що враховують унікальність і сприяють виходу за межі стандартних навчальних шаблонів. Такий підхід дозволить забезпечити повноцінний розвиток кожної особистості і підготувати молоде покоління до викликів та можливостей сучасного світу. Забезпечення доступності освіти для всіх верств суспільства, включаючи соціально вразливі групи, та розробку програм та ініціатив, спрямованих на зменшення нерівності в освітньому процесі. Тільки за умови рівних можливостей у навчанні можна досягти повного розвитку потенціалу кожної дитини та забезпечити стале зростання суспільства.
- ДокументОсобливості організації логопедичної допомоги дітям із мовленнєвими труднощами в системі освіти, охорони здоров’я та соціального захисту України(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Тичина, Катерина; Бабич, Наталія; Кушнір , ЮліяСтаття присвячена дослідженню особливостей організації логопедичної допомоги дітям із мовленнєвими труднощами в системах освіти, охорони здоров’я та соціального захисту України. Метою роботи є аналіз існуючих моделей логопедичної допомоги та визначення ключових критеріїв ефективної взаємодії між цими системами з метою створення єдиної, комплексної системи підтримки дітей із порушеннями мовлення. В ході дослідження проведено аналіз нормативно-правових документів, що регулюють надання логопедичної допомоги, та опрацьовано наукові джерела, присвячені цій проблематиці. Основним результатом роботи є створення порівняльної таблиці, яка детально демонструє ключові аспекти організації логопедичної допомоги в межах трьох систем: освіти, охорони здоров’я та соціального захисту. У таблиці відображені такі критерії, як місце надання послуг, вимоги до фахівців, підвищення їхньої кваліфікації, педагогічне навантаження, облаштування кабінетів та фінансування. Також було виявлено, що однією з основних проблем є відсутність чіткої координації між міністерствами, що ускладнює надання своєчасної допомоги дітям із мовленнєвими труднощами. Запропоновано вирішення цієї проблеми шляхом розмежування сфер відповідальності між міністерствами, що забезпечить ефективніший розподіл ресурсів і сприятиме наданню цільової допомоги дітям. Оригінальність статті полягає в комплексному підході до проблеми організації логопедичної допомоги, що дозволяє інтегрувати різні системи надання послуг і забезпечити міждисциплінарну взаємодію для підвищення якості послуг. Стаття може бути корисною для фахівців у галузі спеціальної освіти, медицини та соціального захисту, які зацікавлені в удосконаленні системи підтримки дітей із мовленнєвими порушеннями.
- ДокументПедагогічна технологія формування естетичної компетентності студентів у процесі навчання фахових дисциплін(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Мірошніченко, Валентина; Сопівник, РусланСтаття присвячена обґрунтуванню педагогічної технології формування естетичної компетентності студентів у процесі навчання фахових дисциплін. Авторами використовувалися такі методи: спостереження, опитування, анкетування та інтерв’ювання; вивчалася сформованість естетичної компетентності студентів, здійснювався моніторинг потенціалу фахових дисциплін у формуванні естетичної компетентності студентів, чинники, що впливають на цей процес, а також причини, які становлять перешкоди естетичному розвитку особистості студентів. Автори припускають трактування «педагогічної технології» у контексті низки підходів: по-перше, наукового, за яким педагогічні технології є частиною педагогічної науки, яка охоплює вивчення, розроблення навчальної мети, змісту і методів, здійснює проєктування педагогічних процесів; по-друге, описового, що описує послідовність дій у досягненні окресленої мети із застосуванням визначених методик; по-третє, дієвого, у межах якого функціонують інструментальні та методологічні педагогічні засоби. Акцентується увага на позицію, за якою технологія навчання пояснюється цілісне явище, що містить дидактичні, психологічні, загально педагогічні процедури, які застосовуються, щоб змінити форм поведінки і діяльності вихованців. Спрямованість освітнього процесу на формування естетичної компетентності студентів досягається через застосування сучасних технологій навчання, зокрема моделювання. На думку авторів, суттєвою перевагою моделювання є можливість комплексно підходити до вивчення педагогічного об’єкту, зокрема естетичної компетентності студентів. Опора на технологічний підхід сприяє розробленню моделі формування естетичної компетентності студентів у процесі навчання фахових дисциплін. Метою запропонованої авторами педагогічної технології є сформування естетичної компетентності студентів у процесі навчання фахових дисциплін. Для реалізації технології урахувались такі принципи: гуманізації і гуманітаризації, ціннісної орієнтації, системності та комплексності, естетизації. Звертається увага на домінуючу роль мистецтва як засобу залучення особистості до духовних цінностей та на значення принципу естетизації у виокремленні естетичного потенціалу фахових дисциплін і формуванні у студентів естетичного ставлення до навчання. Виокремлено такі функції педагогічної технології формування естетичної компетентності студентів у процесі навчання фахових дисциплін: інформаційна, виховна та функція перетворення. З метою реалізації технології формування естетичної компетентності студентів у процесі навчання фахових дисциплін створено технологічну карту як опис процесу у вигляді поетапної послідовної дії (часто у графічній формі) зі вказівкою на засоби, які використовуються.
- ДокументПедагогічний супровід формування професійно-мовленнєвої культури в майбутніх фахівців дошкільної освіти(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Трифонова, ОленаВ умовах сучасної ринкової економіки майстерність фахівця визначається не лише сформованими в нього загальними і фаховими компетентностями, а й професійно-мовленнєвою культурою, що є невід’ємним показником загальної культури. Особливого значення це набуває для професії вихователя закладу дошкільної освіти, який навчає та виховує дітей. Професійно-мовленнєва культура свідчить про готовність постійно вдосконалювати свої знання, вміння працювати з дітьми з різними освітніми потребами, етнічними особливостями, налагоджувати контакти з батьками, колегами, іншими педагогами. У статті висвітлено розуміння вченими поняття «супровід», зокрема «мовленнєво-педагогічний супровід, «комунікативно-мовленнєвий супровід підготовки майбутніх вихователів», «психолого-педагогічний супровід майбутніх вихователів ЗДО». Окреслено результати анкетування здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 012 Дошкільна освіта, які загалом засвідчили їхнє розуміння важливої ролі професійно-мовленнєвої культури в подальшій педагогічній діяльності. Наголошено на тому, що педагогічний супровід у формуванні професійно-мовленнєвої культури в майбутніх фахівців дошкільної освіти – це багатоаспектний процес взаємодії – допомоги, консультації, наставництва, підтримки здобувачів у здобутті фахових компетентностей, розв’язанні професійно-педагогічних ситуацій, проблем, обміну досвідом, моніторингу, виявленні внутрішніх ресурсів для подальшого професійного й особистісного саморозвитку, стимулювання до професійно спрямованої комунікативно-мовленнєвої діяльності. Описано принципи (професійної мотивації, системності, творчості і практичної спрямованості, рефлексії, взаємозв'язку чуттєвого й раціонального в навчанні, народності, мовленнєвої активності) та зміст реалізації супроводу формування професійно-мовленнєвої культури в майбутніх вихователів дошкільної освіти (інтерактивні платформи для навчання, спілкування в онлайн-групах, індивідуальні консультації-супроводження студента в підготовці до самостійної роботи, практичних занять; рольові ігри, спільна робота над проєктами, комунікативні тренінги).
- ДокументПитання соціально-психологічної адаптації підлітків з дитячим церебральним паралічем в інклюзивних закладах освіти(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Федоренко, Світлана Володимирівна; Корепін, ДмитроУ статті розглядається проблема соціально-психологічної адаптації підлітків із ДЦП у контексті реформування української освітньої системи, що спрямоване на інтеграцію осіб із особливими освітніми потребами. Аналізуються основні аспекти соціально-психологічної адаптації, включаючи формування соціальних навичок, розвиток емоційної стійкості та здатність до соціальної взаємодії. Належним чином організована підтримка допомагає не тільки адаптуватися до соціального середовища, але й сприяє особистісному розвитку, професійному самовизначенню та підвищенню рівня комунікативної компетентності. Водночас відсутність або недостатність підтримки може призводити до серйозних негативних наслідків: соціальної ізоляції, замкненості, надмірної уваги до власного діагнозу та зниження самооцінки. Це, у свою чергу, погіршує психоемоційний стан підлітків і ускладнює їх інтеграцію в суспільство. У статті відзначено, що інклюзивне навчання підлітків із ДЦП у закладах загальної середньої освіти створює можливості для покращення їхнього соціально-психологічного стану, розвитку комунікативних і соціальних навичок. Проте цей процес часто ускладнюється через обмеженість ресурсів, недостатню підготовленість педагогів до роботи з особливими дітьми та можливу невідповідність освітніх методів. Автори підкреслюють необхідність комплексного підходу до адаптації, який включає не лише педагогічну, але й психологічну підтримку, що сприятиме кращій соціальній інтеграції підлітків із ДЦП. Зазначається, що соціально-психологічна адаптація підлітків із ДЦП пов'язана з необхідністю пристосування до змін у соціальному середовищі або нових умов, коли звичні моделі поведінки та особистісні настанови втрачають ефективність. Важливим фактором у цей період є належно організована психолого-педагогічна підтримка, яка суттєво впливає на подальше життя підлітка: правильна допомога сприяє успішній соціальній інтеграції, тоді як недостатня або неправильно спрямована робота може призвести до таких негативних наслідків, як соціальна ізоляція, замкненість і підвищена увага до власного захворювання, що погіршує психоемоційний стан підлітка.