Переглянути
Нові надходження
Зараз показуємо 1 - 5 з 8
- ДокументФормування толерантності у здобувачів початкової освіти засобами ігрової діяльності(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Коваль, Карина ВалентинівнаУ статті обґрунтовано актуальність проблеми формування толерантності у здобувачів початкової освіти засобами ігрової діяльності, окреслено особливості модернізації системи освіти, визначення пріоритетні напрямки розвитку та удосконалення освітнього процесу, зокрема впровадження особистісно орієнтованого навчання, орієнтація на індивідуальні вподобання учня, дитиноцентризм, гуманізація міжособистісної комунікації в системах «вчитель – учень» та «учень – учень», забезпечення фізичної, психологічної та інформаційної безпеки. Визначено, що психологічні та індивідуальні особливості дітей молодшого шкільного віку створюють сприятливу атмосферу для формування ціннісних орієнтирів та вміння налагоджувати міжособистісну комунікацію. Проаналізовано загальні підходи до трактування поняття «толерантність» в системі сучасної освіти. З’ясовано, що толерантність першочергово слід розглядати як особистісну якість, що формується лише під цілеспрямованим та систематичним впливом вчителя або когось із дорослих. Формування толерантності відбувається не лише в процесі занять, але й охоплює позаурочну діяльність, години спілкування, екскурсії тощо. Визначено, що ігрова діяльність сприяє розвитку особистісних якостей, формує вміння ефективно взаємодіяти в соціумі та вирішувати конфліктні ситуації мирним шляхом. Під час гри діти моделюють реальні ситуації, вчаться співпереживати та підтримувати один одного, що значно підвищує рівень толерантності у колективі. Задля успішного формування толерантності в молодших школярів необхідно не тільки залучати інноваційні педагогічні методи, але й забезпечити відповідність освітнього процесу тенденціям сучасного суспільства, індивідуальним потребам та інтересам учнів. Використання сюжетно-рольових ігор, квестів, тренінгів та інтерактивних вправ дозволяє інтегрувати ціннісні орієнтири у процес навчання та виховання. На основі аналізу досвіду сучасних науковців встановлено, що ігрова діяльність має великий виховний потенціал у контексті формування толерантності у здобувачів початкової освіти. Ігрові технології виступають не тільки як інструмент для підвищення ефективності освітнього процесу, але і як засіб для формування ціннісних орієнтирів і сприяння особистісному розвитку молодших школярів.
- ДокументКонцептуальні засади вивчення дисципліни «Технології неформальної освіти» у ВНЗ(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Кудінов, Микола ВалерійовичУ статті розглядаються концептуальні засади, значення та актуальність викладання дисципліни «Технології неформальної освіти» у вищих навчальних закладах України в умовах модернізації та реформування освітньої системи. Особливу увагу приділено тому, як нові підходи до навчання допомагають у формуванні професійних компетенцій майбутніх фахівців, що працюватимуть у системі освіти. Сама дисципліна націлена на інтеграцію принципів навчання через практичний досвід, розвиток креативності та формування навичок, що сприяють підготовці до викликів сучасної школи. У процесі дослідження розглянуто методи, інструменти та технології, які можуть бути використані для активізації навчальної діяльності студентів, зокрема під час інтерактивних занять та проектної діяльності. Окремий акцент зроблено на ролі інтеграції методик неформальної у формальний освітній процес та їх значенні для розвитку інноваційних освітніх практик. У статті наводяться приклади технологій неформальної освіти, зокрема використання інтерактивних методів, симуляцій, групової роботи, які сприятимуть активному залученню студентів у навчальний процес. Проведене анкетування студентів показало, що, незважаючи на їхню обмежену обізнаність у галузі неформальної освіти, більшість з них висловлює позитивне ставлення до впровадження неформальних методів і технологій в освітній процес. У дослідженні також представлено аналіз наукових робіт, що стосуються впровадження неформальної освіти у формальну навчальну систему, та розглядаються можливості її використання для підвищення ефективності підготовки студентів. Порівняння спільних рис та відмінностей нашого дослідження та інших, проведених у суміжних площинах, надало змогу засвідчити з одного боку актуальність, а з іншого – недостатню розробленість питання. Запропоновані у статті гіпотези щодо підвищення мотивації та залученості студентів шляхом застосування неформальних технологій і методів навчання будуть перевірені у подальших експериментальних дослідженнях, де оцінюватиметься ефективність цих впроваджень.
- ДокументКритерії, показники та рівні сформованості наскрізних умінь молодших школярів у закладах позашкільної освіти(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Федоренко, АндрійУ статті досліджено критерії, показники та рівні сформованості наскрізних умінь молодших школярів у закладах позашкільної освіти. Результати дослідження підкреслюють важливість систематичного вимірювання рівня сформованості умінь молодших учнів та надають рекомендації щодо оптимальних підходів до їх оцінювання та розвитку. Робота спрямована на покращення якості освіти та підвищення ефективності позашкільних закладів у формуванні ключових компетентностей учнів молодшого шкільного віку, що є важливим аспектом сучасної освітньої політики. Аналіз зазначених питань відкриває перспективи для подальших досліджень та розробки нових методик та програм, спрямованих на інтегрований розвиток учнів у позашкільному середовищі. Важливо підкреслити, що освіта має відповідати вимогам сучасного суспільства, забезпечуючи учням не лише знання, але й розвиток критичного мислення, комунікативних та творчих здібностей. Такий комплексний підхід до оцінки та розвитку умінь молодших школярів є важливим етапом в підготовці їх до успішної конкурентоспроможності в сучасному світі. Подальше вдосконалення цього підходу може стати ключем до підвищення якості освіти та готовності молодого покоління до викликів сьогодення та майбутнього. Автор звертає увагу на потребу розвитку індивідуальних здібностей кожного учня через інноваційні методи та програми, що враховують унікальність і сприяють виходу за межі стандартних навчальних шаблонів. Такий підхід дозволить забезпечити повноцінний розвиток кожної особистості і підготувати молоде покоління до викликів та можливостей сучасного світу. Забезпечення доступності освіти для всіх верств суспільства, включаючи соціально вразливі групи, та розробку програм та ініціатив, спрямованих на зменшення нерівності в освітньому процесі. Тільки за умови рівних можливостей у навчанні можна досягти повного розвитку потенціалу кожної дитини та забезпечити стале зростання суспільства.
- ДокументFacilitation in foreign language classes as a method for boosting learning productivity(Berdyansk State Pedagogical University, 2024) Chemonina, Lada; Korobov, MykhayloThis article addresses a key issue in contemporary educational science: implementing an innovative approach to foreign language teaching that includes the teacher’s facilitative role. The relevance of this topic stems from current requirements for language education in Ukraine. According to the State Standard of Secondary Education, graduates must be able to communicate in foreign languages, which supports their spiritual, cultural, and national self-expression, enriches their emotional experience, aids in creative selfrealization, shapes value orientations, and fosters intercultural dialogue. Therefore, the foreign language teacher’s personality plays a crucial role in developing students’ foreign language competence. Referring to the research of respected foreign and domestic scholars, the authors analyze the concept of «facilitation», highlighting its core characteristic: the teacher's involvement in a language-based (emotional) interaction with students during the learning process. The article outlines facilitative principles, including learner-centered education, trust, acceptance and encouragement, empathy, congruence, emotional balance, a non-competitive environment, active listening, proactivity, partnership, nonviolent communication, effective behavior management, and dialogue, each described in terms of the professional competencies of a foreign language teacher. The authors convincingly argue for the role of the teacher-facilitator, who teaches foreign languages by enabling students to think critically and independently, express their ideas, and justify their views and decisions. The publication emphasizes that language interaction resulting from facilitative activities in foreign language education fosters the development of both speaking and thinking skills, indicating the formation of foreign language communicative competence in secondary school students. This article will be useful for teachers working within the New Ukrainian School, who actively implement educational innovations in foreign language lessons, and for instructors in pedagogical institutions who train future foreign language teachers.
- ДокументПодолання емоційно-вольового бар’єра як умова впровадження педагогіки партнерства(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Татарін, Володимир Петрович; Глазкова, Ірина ЯківнаСтаття присвячена теоретичному обґрунтуванню ролі емоційно-вольових бар’єрів у впровадженні педагогіки партнерства. В сучасній освіті зростає потреба в розвитку стійких навичок саморегуляції та мотивації як в учнів, так і вчителів, що є ключовими чинниками для побудови гармонійних партнерських відносин і досягнення спільних навчальних цілей. Автори доводять, що успішна співпраця субʼєктів освітнього процесу значною мірою залежить від подолання або запобігання емоційно-вольових барʼєрів. Метою статті є розкриття сутності емоційно-вольових барєрів, що перешкоджають налагодженню партнерської взаємодії. У ході дослідження було вирішено низку проблем: обґрунтовано концепцію партнерської взаємодії в освітньому процесі, що базується на принципах рівності, прозорості, взаєморозуміння та підтримки між усіма субʼєктами; проаналізовано сучасні підходи до визначення цього поняття, виокремлено основні характеристики та принципи, що визначають партнерську взаємодію з позиції субʼєктності та демократичності; узагальнено погляди вчених на умови впровадження партнерської взаємодії; розкрито роль емоційно-вольового компоненту в контексті педагогіки партнерства; виокремлено емоційно-вольові бар’єри, що заважають ефективній співпраці у партнерській взаємодії, а саме: бар’єри актуалізації негативних слідів емоційної памʼяті, бар’єри негативного емоційного фону, а також вольові бар’єри, що включають несформованість вольових якостей, безвольову поведінку та відсутність мотивації до вольової дії; детально проаналізовано, як ці бар’єри впливають на когнітивну діяльність, мотивацію та міжособистісну взаємодію субʼєктів освітнього процесу. У статті обґрунтовується доцільність подальших досліджень у сфері впровадження педагогіки партнерства та розробки практичних інструментів для підтримки емоційно-вольової регуляції в освітньому процесі, що сприятиме покращенню співпраці субʼєктів взаємодії, досягненню спільних освітніх цілей і формуванню навичок саморегуляції.