Переглянути
Нові надходження
- ДокументФормування в студентів знань з етнодизайну в процесі опанування навчальної дисципліни “Технологічний практикум”(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Кудря, ОксанаУ статті доводиться актуальність проблеми формування в студентів уявлення про національну неповторність українського етнодизайну при вивченні аплікації як одного з видів декоративно-прикладного мистецтва. Залучення студентської молоді до вивчення різних форм українського народного мистецтва є важливим питанням технологічної освіти. Аплікація займає належне місце серед багатьох інших видів декоративно-прикладного мистецтва. Автентичним є використання аплікації для декоративного оздоблення українського народного одягу. Аплікація кравецька має давню історію і є предметом вивчення етнографами. Проведений аналіз етнографічних джерел з історії українського костюму показав, що аплікація є оздобленням, яке пришивалося на окремі елементи вже зшитого одягу. Декорування вбрання аплікацією – важлива частина прикладного мистецтва та етнодизайну. Визначено можливості введення в зміст навчальної дисципліни «Технологічний практикум» відомостей про аплікацію як вид декоративного оздоблення українського народного одягу. Це сприятиме реалізації завдань формування в студентської молоді уявлення про національну неповторність українського етнодизайну в сфері декорування одягу, розвитку їх творчих здібностей. Доцільно ознайомити студентів з традиційними матеріалами та техніками виконання оздоблень, особливостями їх розміщення на одязі, своєрідністю колориту, які є характерними для аплікацій на вбранні різних етнографічних районів України. Це матиме вплив на формування творчої особистості майбутніх фахівців. Зроблено висновок стосовно ефективності використання інформаційно-комунікаційних технологій з метою унаочнення освітнього процесу та вивчення студентами особливостей декорування українського народного вбрання. Мереживний ресурс “Кровець” (віртуальна етнографічна колекція) дає можливість розглянути український народний одяг та ознайомитися з видами його декорування, із асортиментом використовуваних матеріалів, орнаментальними композиціями та колористикою аплікацій, особливостями їх розміщення та способами кріплення.
- ДокументТеоретичні засади підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування толерантності в учнів(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Попова, Ольга Іванівна; Лесик, Анжеліка СергіївнаУ статті зроблено спробу теоретично обґрунтувати зміст теоретичної підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування толерантності учнів як актуальну проблему. Педагог має бути не лише компетентним фахівцем у галузі початкової освіти, а й творчою особистістю, здатною організувати навчання молодших школярів на засадах педагогіки співробітництва, дитиноцентризму, гуманізму, толерантності. Концепція Нової української школи спрямовує сучасного вчителя на побудову такого освітнього середовища, у якому відносини будуються на основі спільності інтересів, цілей, солідарності, взаємоповаги й довіри. толерантність молодших школярів може сформувати тільки надзвичайно моральний педагог, який володіє принципами й прийомами спілкування, здатний бачити в кожному повноцінну особистість, цілісно сприймати її як індивідуальну й неповторну, а також здатного до саморозвитку й самовдосконалення. Авторами визначено суть толерантності в різних галузях науки. Сучасні філософи розуміють толерантність як моральну якість особистості, що характеризує терпиме відношення до інших людей, незалежно від їхньої етнічної, національної або культурної приналежності; терпиме відношення до інших поглядів, звичок. Психологи тлумачать толерантність як стійкість до конфліктів, готовність до діалогічного спілкування з людьми, які викликають негативну реакцію; здатність індивіда в проблемних ситуаціях активно взаємодіяти із зовнішнім середовищем для успішної адаптації, недопущення конфронтації й розвитку позитивних взаємин з оточенням. У педагогічних дослідженнях підходи до толерантності визначаються у двох аспектах: діалогічність як форма вияву толерантності, взаємодія в умовах мультикультурності. Толерантність учителя початкової школи виявляється в робочій обстановці під час взаємодії з усіма учасниками освітнього процесу, обумовлена життєвим досвідом, властивостями характеру, моральними принципами, й передбачає використання всіх засобів для досягнення комунікативної мети. Підготовка майбутніх учителів початкової школи до формування толерантності в молодших школярів буде ефективнішою, якщо цей процес забезпечуватиметься спеціально розробленим комплексом завдань, які передбачають вироблення практичних умінь і навичок розвивати толерантність в учнів. Саме цьому присвячуватимуться подальші наукові розвідки з проблеми дослідження.
- ДокументВикористання самостійних занять оздоровчої спрямованості здобувачами вищої освіти(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Расторгуєва, Ірина; Єфімова, АнастасіяУ статті проаналізовані позитивні аспекти використання самостійних занять фізичними вправами здобувачами вищої освіти. Висвітлено вагомість їхньої рухової активності у фізкультурно-оздоровчій діяльності не тільки на обов’язкових заняттях фізичною культурою, але і при застосуванні самостійних занять фізичними вправами. Рухова активність є необхідною умовою гармонійного розвитку студентської молоді, що має безпосередній вплив на організм молодої людини, виходячи з його потреб. Організація та структура самостійних занять фізичними вправами передбачає комплексний розвиток провідних функціональних систем і фізичних якостей організму. На практиці доведено, що досягнути оздоровчого ефекту в процесі самостійного виконання фізичних вправ можна лише при дотриманні основних принципів: поступовості, систематичності, адекватності й різнобічної спрямованості тренувань. Сучасні складні умови життя диктують більш високі вимоги до біологічних і соціальних можливостей людини. Всебічний розвиток фізичних здібностей здобувачів вищої освіти за допомогою організованої рухової активності (фізичного тренування) допомагає покращити працездатність, зміцнити здоров’я, мати підвищену стійкість до стресових навантажень. Залучення молоді до самостійних занять фізичними вправами передбачає засвоєння знань про ефективний вплив фізичних вправ на організм, можливість самовдосконалення, організацію свого активного відпочинку. Доцільно розробляти зміст програм занять оздоровчого спрямування для студентів в залежності від їхніх інтересів та потреб.
- ДокументВідповідальність у контексті розвитку академічної доброчесності студентів у США(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Нестерова, ОльгаУ статті розглядаються питання відповідальності у зв’язку із характеристикою проблеми академічної доброчесності як предмета дослідження авторів із США, чий досвід цікавий із практичного боку, адже вченими та представниками адміністрації розроблено значний обсяг інформаційних матеріалів як для студентів, так і для науково-педагогічних працівників. Головною метою даної роботи є опис особливостей трактування поняття відповідальності як компонента ціннісної основи академічної доброчесності в роботах науковців США. Вирішення поставленої мети ґрунтувалося на застосуванні методів аналізу та контент-аналізу при роботі з іноземними науковими та науково-методичними джерелами. Розуміння відповідальності як ціннісного елемента академічної доброчесності відтворюється з різними рівнями деталізації у таких джерелах, як роботи дослідників, кодекси етики, розроблені для студентів певних університетів; документи, що висвітлюють політику закладів освіти у сфері академічної доброчесності та спеціальні посібники різних типів для здобувачів освіти. Питання відповідальності в роботах науковців США з огляду на складність та багатоаспектність досліджується із різних точок зору. Відповідальність постає як один із ключових аспектів академічної доброчесності. До основних підходів до визначення поняття відповідальності в дослідженнях науковців США можна віднести праці з академічної доброчесності та вивчення її в контексті загальної проблематики прав і свобод студентів. На сучасному етапі на науковому рівні осмислюються різноманітні аспекти проблеми відповідальності, зокрема питання вимірювання рівня відповідальності, опис стилів поведінки, що визначаються як відповідальна/безвідповідальна, а також роль відповідальності при дотриманні вимог академічної доброчесності здобувачів вищої освіти. Поширеним є трактування відповідальності студентів у зв’язку із стандартами професійної етики сфери їх професійної діяльності.
- ДокументPedagogical modeling of development of professional culture of military doctors in the system of military medical education(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Shportko, VolodymyrThe article outlines and substantiates the most important conditions for the development of professional culture of military doctors. The author`s methods of formation of professional culture and its pedagogical modeling in the process of training future military doctors in the system of medical universities of Ukraine is determined. The relevance of the study of the professional culture of future military doctors is associated with the growing role of military doctors, given the continuation of the Russian – Ukrainian war and the spread of infectious diseases. It`s noted that professional culture, as a social-psychological component, is inherent in the relevant professional environment and determines the professional, moral and psychological qualities of the of the individual, the appropriative level of training of military doctors. For the development of the professional culture of future military doctors it`s necessary to apply the appropriate pedagogical technology, to create the necessary pedagogical conditions using the model subject – activity learning of students. When applying the author`s method of forming the professional culture of military doctors in the system of military medical educations, the author proposes to use optimal forms and methods of teaching, motivate students, and intensify practical training. Pedagogical conditions are considered as a set of systematic pedagogical circumstances created by lecturers in medical universities for purposeful practical training of future military doctors. Pedagogical conditions include such aspects of practical training as a motivational-value, methodological, theoretical, praxiological, evaluative and reflexive.