Переглянути
Нові надходження
Зараз показуємо 1 - 5 з 18
- ДокументРозвиток здоров’язбережувальної компетентності вчителів хімії в закладах післядипломної освіти(Інститут вищої освіти НАПН України, 2021-04-05) Кочерга, Євгенія ВолодимирівнаДисертація є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми теорії і методики післядипломної освіти – розвитку здоров’язбережувальної компетентності вчителів хімії при проходженні ними курсів підвищення кваліфікації в закладах післядипломної освіти. На підставі проведеного наукового пошуку надано визначення та розкрито структуру здоров’язбережувальної компетентності вчителів хімії. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено дієвість розроблених педагогічних умов розвитку здоров’язбережувальної компетентності вчителів хімії в закладах післядипломної освіти. Результати педагогічного експерименту довели дієвість розроблених педагогічних умов та їх загальний позитивний вплив на якість підвищення кваліфікації вчителів хімії.
- ДокументЛогопедичний супровід дитини раннього віку з церебральним паралічем(Київ : Український державний університет імені Михайла Драгоманова, 2024) Синиця, Aліна ОлександрівнаРанній вік є надважливим для повноцінного розвитку дитини. Безперечно, завжди у цей період клінічна абілітація/реабілітація є основною та розпочинається з моменту виявлення перших ознак ДЦП, а складова психолого-педагогічного супроводу суттєво відстає у часі та/або часто лишається поза увагою спеціалістів, зокрема, логопедів. Впровадження саме логопедичного супроводу дитини раннього віку з ЦП на необхідному рівні та під контролем державних установ як загальнообов’язкового освітнього напряму визначає можливості іманентного потенціалу супроводу щодо подолання низки протиріч, а саме: сучасними пріоритетами гуманістичної освіти та процесом виховання особистості з особливими потребами, зокрема, дітей з ЦП, за нових соціально-економічних умов та суттєвим відставанням відтворення цих процесів у змісті логопедичного супроводу; викликами сьогодення та недостатністю відповідних фахівців (логопедів) для забезпечення неперервного міжгалузевого логопедичного супроводу дитини з ЦП, починаючи з раннього віку; необхідністю раннього превентивного навчання дитини з ЦП та недостатністю логопсихологічної обізнаності батьків у проблемах розвитку дитини; інтенсивністю розвитку сучасного суспільства та недостатністю варіативних корекційних, психолого-педагогічних технологій, нормативних програм та індикаторів розвитку, саме для дітей з ЦП, необхідних для забезпечення їх повноцінної соціалізації та інтеграції в освітній простір; необхідністю міжгалузевого логопедичного супроводу командою відповідних фахівців та відсутністю загальнообов’язкових державних підходів та програм щодо цього.
- ДокументФормування професійної компетентності майбутніх учителів технологій у процесі вивчення дисциплін циклу машинознавства(БДПУ, 2017) Онищенко, Сергій ВікторовичДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Бердянський державний педагогічний університет. – Бердянськ, 2017. Дисертація присвячена проблемі формування професійної компетентності майбутніх учителів технологій в процесі вивчення дисциплін циклу машинознавства. Уточнено термінологічний апарат у контексті формування професійної компетентності майбутніх учителів технологій в процесі вивчення дисциплін циклу машинознавства, а саме сутність понять: «професійна компетентність фахівця», «професійна компетентність майбутніх учителів», «професійна компетентність майбутніх учителів технологій». Уточнено критерії та показники професійної компетентності майбутніх учителів технологій в процесі вивчення дисциплін циклу машинознавства; удосконалено зміст навчання майбутніх учителів технологій в процесі вивчення дисциплін циклу машинознавства. Теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено модель формування професійної компетентності майбутніх учителів технологій в процесі вивчення дисциплін циклу машинознавства, яка складається з цільового, методологічного, змістово-процесуального та діагностичного блоків; забезпечує результат, яким є сформованість професійної компетентності майбутніх учителів технологій; передбачає запровадження відповідного методичного інструментарію та реалізується завдяки створенню організаційно-педагогічних умов. Розроблено й експериментально апробовано методичне забезпечення процесу формування професійної компетентності майбутніх учителів технологій, що включає: спецкурс «Проектування складових одиниць механізмів машинобудування»; педагогічний програмний засіб «Моделювання і проектування технічних об’єктів і процесів»; навчальні посібники «Енергетичні машини», «Енергетичні машини. Лабораторний практикум», «Проектування складових одиниць механізмів в машинобудуванні»; методичні рекомендації до спецкурсу та ППЗ: «Комп’ютерне проектування та моделювання технічних об’єктів».
- ДокументТеоретико-методичні засади формування у майбутніх учителів компетентності запобігання і подолання педагогічних бар'єрів у процесі професійної підготовки(Запоріжжя : КПУ, 2013) Глазкова, Ірина ЯківнаАктуальність формування в майбутніх учителів компетентності запобігання і подолання педагогічних бар’єрів зумовлена й тим, що серед суб’єктів педагогічного процесу спостерігається досить низький рівень обізнаності із суттю педагогічних бар’єрів, їх функціями, типологією, методами та прийомами їх запобігання й подолання. Актуальність вивчення проблеми зумовлена тим, що зазначена компетентність формується в процесі професійної підготовки, що також насичена різними бар’єрами, запобігання або подолання яких і забезпечує набуття досвіду, що буде використаний у майбутній професійній діяльності. Доцільність дисертаційної роботи посилюється й потребою вирішення нагальних суспільних проблем та подолання соціально-педагогічних суперечностей між: – поширенням терміна “бар’єр” у сучасній педагогічній лексиці та недостатнім науково-теоретичним обґрунтуванням сутності дефініції “бар’єр”, її розмежуванням з іншими близькими за змістом поняттями; – наявністю різноманітних педагогічних бар’єрів у процесі професійної діяльності та нездатністю вчителів своєчасно запобігати їм або ефективно долати; – потребою педагогічної практики в науково обґрунтованій системі формування в майбутніх учителів компетентності запобігання і подолання педагогічних бар’єрів у процесі професійної підготовки та її недостатньою розробленістю в педагогічній теорії; – вимогами суспільства до вчителя, який здатний забезпечувати запобігання або подолання педагогічних бар’єрів у педагогічному процесі, та нерозробленістю питань практичної підготовки майбутнього вчителя до такої діяльності; Мета й завдання дослідження. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних та методологічних засад системи формування у майбутніх учителів компетентності запобігання і подолання педагогічних бар’єрів та експериментальній перевірці її впливу на рівень їхньої професійної підготовки.
- ДокументПідготовка майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Петрик, Крістіна ЮріївнаУ дослідженні теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів, що складається з методологічного, операційно-змістового та контрольно-оцінного блоків, реалізується за педагогічних умов (створення студентоцентрованого середовища в процесі підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів; спрямованість діяльності викладача на практико-орієнтований характер підготовки студентів до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів; залучення здобувачів вищої освіти до рефлексивної діяльності під час їх підготовки до організації інтерактивної навчальної взаємодії молодших школярів), результатом якої є готовність майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів; визначено сутність поняття «підготовка майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів». Оновлено зміст фахових дисциплін («Дидактика», «Методика навчання української мови», «Методика навчання літературного читання»), виробничої (стажистської) практики на основі запропонованої системи інтерактивно-фахових завдань з метою формування готовності майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів; розроблено й упроваджено дисципліну вільного вибору студентів «Особливості організації інтерактивної навчальної взаємодії здобувачів початкової освіти».