Автореферати
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Автореферати за Назва
Зараз показуємо 1 - 18 з 18
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументАрхітетктоніка і композиція ліричної прози(Бердянський державний педагогічний університет, 2012) Табакова, Ганна ІванівнаЛірична проза − досить дискусійне та неоднозначне літературознавче поняття. Дослідники, звиклі до традиційного поділу літератури на епос, лірику та драму з їх більш-менш усталеними парадигмами, з обережністю йдуть на експерименти й уводять до наукового обігу нестандартні поєднання різних родо-видових категорій. Попри це, зразки ліричної прози з’являлися у світовій літературі протягом усього періоду її розвитку, інша справа, що через складність предмету дослідження й розбіжність наукових поглядів на нього, не за всіма творами визнано належність до ліричної прози. Натомість їх зараховують або до вже відомих жанрів і стильових течій, або, розуміючи винятковість і «нестандартність» літератури такого характеру, пропонують нові терміни, що лише ускладнює ситуацію. Отже, існує потреба в усталеному визначенні поняття, розгляді особливостей архітектоніки та композиції ліричної прози з метою адекватного аналізу її зразків, чим і зумовлена актуальність обраної теми. Мета роботи: розглянути ліричну прозу як метажанр, з’ясувати її родову домінанту, особливості архітектоніки та композиції, а також систематизувати відповідний теоретичний матеріал.
- ДокументВиховання у дітей старшого дошкільного віку основ культури використання медіапродукції у закладах дошкільної освіти(Видавництво “Науковий світ”, 2019) Семеняко, Юлія БорисівнаДисертацію присвячено актуальній темі виховання у дітей старшого дошкільного віку основ культури використання медіапродукції у закладах дошкільної освіти. Шляхом теоретичного аналізу визначено сутність поняття «вихованість у дітей старшого дошкільного віку основ культури використання медіапродукції» як динамічну, особистісну характеристику дитини, що визначається зацікавленістю медіапродукцією та подальшим усвідомленням провідних мотивів її використання, сформованістю початкових знань про масмедіа, готовністю до обговорення сприйнятого медіаконтенту та орієнтацією на дотримання правил культурного використання медіапродукції Уточнено компоненти (когнітивний, емоційно-ціннісний, діяльнісний), критерії (когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінковий з відповідними показниками) та рівні вихованості у дітей старшого дошкільного віку основ культури використання медіапродукції (високий, середній, низький). Уперше визначено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови виховання у дітей старшого дошкільного віку основ культури використання медіапродукції у закладах дошкільної освіти (удосконалення теоретико-методичної підготовки вихователів закладів дошкільної освіти щодо виховання основ культури використання медіапродукції у дітей старшого дошкільного віку; педагогізація батьків з питань виховання у дітей основ культури використання медіапродукції; створення предметно-ігрового медіасередовища з метою збагачення досвіду дітей щодо використання медіапродукції; збагачення змісту освітнього процесу, орієнтоване на виховання у дітей старшого дошкільного віку основ культури використання медіапродукції).
- ДокументДидактична система сенсорного розвитку молодших школярів(Бердянський державний педагогічний університет; Інститут педагогіки НАПН України, 2018) Барбашова, Ірина АнатоліївнаУ дисертації подано результати теоретико-експериментального дослідження дидактичної системи сенсорного розвитку молодших школярів. The thesis presents the results of theoretical and experimental study of the didactic system of junior schoolchildren’s sensory development
- ДокументЛогопедичний супровід дитини раннього віку з церебральним паралічем(Київ : Український державний університет імені Михайла Драгоманова, 2024) Синиця, Aліна ОлександрівнаРанній вік є надважливим для повноцінного розвитку дитини. Безперечно, завжди у цей період клінічна абілітація/реабілітація є основною та розпочинається з моменту виявлення перших ознак ДЦП, а складова психолого-педагогічного супроводу суттєво відстає у часі та/або часто лишається поза увагою спеціалістів, зокрема, логопедів. Впровадження саме логопедичного супроводу дитини раннього віку з ЦП на необхідному рівні та під контролем державних установ як загальнообов’язкового освітнього напряму визначає можливості іманентного потенціалу супроводу щодо подолання низки протиріч, а саме: сучасними пріоритетами гуманістичної освіти та процесом виховання особистості з особливими потребами, зокрема, дітей з ЦП, за нових соціально-економічних умов та суттєвим відставанням відтворення цих процесів у змісті логопедичного супроводу; викликами сьогодення та недостатністю відповідних фахівців (логопедів) для забезпечення неперервного міжгалузевого логопедичного супроводу дитини з ЦП, починаючи з раннього віку; необхідністю раннього превентивного навчання дитини з ЦП та недостатністю логопсихологічної обізнаності батьків у проблемах розвитку дитини; інтенсивністю розвитку сучасного суспільства та недостатністю варіативних корекційних, психолого-педагогічних технологій, нормативних програм та індикаторів розвитку, саме для дітей з ЦП, необхідних для забезпечення їх повноцінної соціалізації та інтеграції в освітній простір; необхідністю міжгалузевого логопедичного супроводу командою відповідних фахівців та відсутністю загальнообов’язкових державних підходів та програм щодо цього.
- ДокументМетодичні засади розвитку виконавської самостійності студентів музично-педагогічних факультетів у процесі інструментальної підготовки(Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2010) Бурназова, Віра ВолодимирівнаМетодичні засади розвитку виконавської самостійності студентів музично-педагогічних факультетів у процесі інструментальної підготовки. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – “Теорія та методика музичного навчання”. – Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. – Київ, 2010. У дисертації розглядається розвиток виконавської самостійності майбутніх учителів музики як не вродженої, а набутої інтегральної властивості особистості, що сприяє високій результативності відтворення необхідної інформації на основі творчого втілення у процес інструментальної діяльності сформованої без допомоги ззовні оригінальної інтерпретаційної моделі музичних творів. Пропонуються розроблені методичні засади її чотирьохфазового розвитку. Перша фаза характеризується спрямуванням зусиль студентів на встановлення внутрішньої організації мотивів та потягів волі до усвідомлення спонукальних дій на отримання об’єктивної інформації щодо реальної оцінки сценічно-інтерпретаційної складності музичних творів у ході ознайомлення із загальними ознаками їх текстових та виконавських компонентів. Друга фаза передбачає активізацію прагнень студентів до надання пріоритетного значення процесуальній мотивації, яка сприяє максимальній заглибленості у процес усвідомлення музичної інформації, інтеграції та автоматизації ігрових рухів з метою конкретизації ознак інтерпретаційної моделі музичних творів. У третій фазі пріоритетного значення набуває спонукання студентів до утримання привабливості установок під час її репетиційної реалізації, а в четвертій – їх орієнтування на закріплення досягнутої виконавської самостійності емоціогенністю умов сценічної діяльності.
- ДокументМетодичні засади формування творчого мислення учнів початкової школи в процесі мистецької діяльності(Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, 2010) Григор'єва, Вікторія ВікторівнаДисертацію присвячено проблемі формування творчого мислення учнів початкової школи в процесі мистецької діяльності. Здійснено історико-теоретичний аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми, розкрито сутність, зміст та структуру творчого мислення молодших школярів, виявлено методичні засади його формування, які стосувалися визначення психолого-педагогічних умов, методів та принципів роботи. Науково обґрунтовано критерії та визначено рівні сформованості творчого мислення учнів початкової школи в процесі мистецької діяльності з позиції структурних компонентів означеного феномену. Розроблено структурно-функціональну модель формування творчого мислення школярів, яку було впроваджено у навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл в процесі навчання мистецтву.
- ДокументМоделювання процесів самоорганізації територіальної громади в соціально-економічній системі міста(2016) Глазова, Яна ВасилівнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.11 – математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці. – Класичний приватний університет, Запоріжжя, 2016. У дисертації проведено аналіз та узагальнено теоретичні основи розвитку процесів самоорганізації населення в соціально-економічній системі міста, що дало змогу уточнити поняття; визначити основні складові й особливості перебігу процесів самоорганізації територіальної громади. На підставі проведеного аналітичного огляду запропоновано концептуальні положення аналізу й прогнозування процесів самоорганізації територіальної громади та їх залучення до управління соціально-економічною системою міста. Розроблено функціональну модель процесу створення органів самоорганізації населення, у якій територіальну громаду розглянуто як сукупність взаємопов’язаних агентів (громадян), що взаємодіють між собою та зовнішнім середовищем, виокремлено процеси самоорганізації. Побудовано модель динаміки перебігу процесів самоорганізації населення, яка, на відміну від існуючих, базується на використанні моделі клітинного автомату. Визначення параметрів моделі ґрунтується на аналізі бази даних інформаційного простору територіальної громади. Удосконалено структуру та інструментарій системи моніторингу стану управління соціально-економічною системою міста, яка містить підсистему аналізу процесів самоорганізації територіальної громади. Розроблено рекомендації щодо врахування процесів самоорганізації територіальної громади під час економічного обґрунтування та прийняття рішень на рівні органів місцевого самоврядування.
- ДокументОсобливості рецепції роману М. Сервантеса “Дон Кіхот” в українській та англійській прозі 10–20-х років XX ст.(Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, 2012) Школа, Ірина ВікторівнаДисертацію присвячено рецепції роману “Дон Кіхот” в українській та англійській прозі 10–20-х років ХХ ст. Матеріалом дослідження є “Історія Якимового будинку” В. Винниченка, “Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію” М. Йогансена, “Санаторійна зона”, “Сентиментальна історія” М. Хвильового, “Золоті лисенята” Ю. Шпола, “Байгород” Ю. Яновського, “Зулейка Добсон” М. Бірбома, “Орландо” В. Вулф, “Улісс” Дж. Джойса, “Повернення Дон Кіхота” та “Перелітний шинок” Г.-К. Честертона. У дисертації вперше в українському літературознавстві системно досліджено та розкрито специфіку інтерпретації роману М. Сервантеса в літературно-критичному дискурсі України та Англії 10–20-х років ХХ ст., висвітлено ступінь традиційності й новаторства у творенні образу Дон Кіхота. Окреслено чинники, що зумовлюють особливості рецепції в кожній із національних літератур, уточнено етапи сприйняття твору іспанського письменника митцями і науковцями з часу першої публікації “Дон Кіхота” і до наших днів, розширено відомості про специфіку англо-іспанської літературної комунікації на основі дослідження зарубіжних наукових джерел.
- ДокументПрофесійна підготовка соціальних працівників до роботи з мігрантами у Швеції(Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України, 2018) Попова, Анастасія СергіївнаУ авторефераті подано короткий опис результатів дисертаційної роботи на тему "Професійна підготовка соціальних працівників до роботи з мігрантами у Швеції"
- ДокументПідготовка майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Петрик, Крістіна ЮріївнаУ дослідженні теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів, що складається з методологічного, операційно-змістового та контрольно-оцінного блоків, реалізується за педагогічних умов (створення студентоцентрованого середовища в процесі підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів; спрямованість діяльності викладача на практико-орієнтований характер підготовки студентів до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів; залучення здобувачів вищої освіти до рефлексивної діяльності під час їх підготовки до організації інтерактивної навчальної взаємодії молодших школярів), результатом якої є готовність майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів; визначено сутність поняття «підготовка майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів». Оновлено зміст фахових дисциплін («Дидактика», «Методика навчання української мови», «Методика навчання літературного читання»), виробничої (стажистської) практики на основі запропонованої системи інтерактивно-фахових завдань з метою формування готовності майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів; розроблено й упроваджено дисципліну вільного вибору студентів «Особливості організації інтерактивної навчальної взаємодії здобувачів початкової освіти».
- ДокументРозвиток здоров’язбережувальної компетентності вчителів хімії в закладах післядипломної освіти(Інститут вищої освіти НАПН України, 2021-04-05) Кочерга, Євгенія ВолодимирівнаДисертація є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми теорії і методики післядипломної освіти – розвитку здоров’язбережувальної компетентності вчителів хімії при проходженні ними курсів підвищення кваліфікації в закладах післядипломної освіти. На підставі проведеного наукового пошуку надано визначення та розкрито структуру здоров’язбережувальної компетентності вчителів хімії. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено дієвість розроблених педагогічних умов розвитку здоров’язбережувальної компетентності вчителів хімії в закладах післядипломної освіти. Результати педагогічного експерименту довели дієвість розроблених педагогічних умов та їх загальний позитивний вплив на якість підвищення кваліфікації вчителів хімії.
- ДокументТеоретико-методичні засади навчання теоретичної фізики майбутніх учителів фізики(Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2017) Школа, Олександр ВасильовичУ дисертації вперше запропоновано теоретико-методичні засади навчання теоретичної фізики майбутніх учителів фізики на основі особистісно зорієнтованого, діяльнісного і компетентнісного підходів для досягнення єдності їх фундаментальної і фахової підготовки. Уперше в умовах кредитнотрансферної організації навчального процесу в педагогічному університеті запропоновано методичну систему навчання теоретичної фізики, орієнтовану на формування фундаментальних знань і фахової компетентності майбутніх учителів фізики на основі принципу цілісності, що базується на взаємозв’язку науково обґрунтованих компонентів та передбачає дотримання концептуальних підходів і організаційно-педагогічних умов, за яких буде досягнуто освітні цілі. Розроблено модульну програму навчальної дисципліни “Теоретична фізика” для педагогічних університетів, в якій на основі структурування елементів знань визначено й конкретизовано зміст науково-теоретичної та практичнодіяльнісної складових фахової компетентності студентів для кожного змістового модулю. Розроблено і впроваджено в підготовку майбутніх учителів фізики навчально-методичний комплекс з дисципліни “Теоретична фізика” (на прикладі курсу “Термодинаміка і статистична фізика”). Обґрунтовано концептуальні засади щодо формування й розвитку наукового світогляду майбутніх учителів фізики як одного з пріоритетних завдань курсу теоретичної фізики.
- ДокументТеоретико-методичні засади науково-практичного оволодіння старшими дошкільниками об’єктами природно-предметного довкілля(Бердянськ : БДПУ, 2013) Зайцева, Лариса ІванівнаУ дисертації вивчено стан розробленості досліджуваної проблеми в педагогічній теорії; з’ясовано сутність феномену “науково-практичне оволодіння старшими дошкільниками об’єктами природно-предметного довкілля”. Обґрунтовано методологічні підходи до науково-практичного оволодіння дітьми старшого дошкільного віку об’єктами природно-предметного довкілля. Визначено критерії, показники та схарактеризовано рівні науково-практичного оволодіння старшими дошкільниками об’єктами природно-предметного довкілля. Розкрито дидактичні принципи, етапи, зміст, форми й методи науково-практичного оволодіння дітьми старшого дошкільного віку об’єктами природно-предметного довкілля та втілено їх у структурно-функціональній моделі. Визначено психолого-педагогічні умови забезпечення науково-практичного оволодіння дітьми старшого дошкільного віку об’єктами природно-предметного довкілля. Апробовано методику науково-практичного оволодіння старшими дошкільниками об’єктами природнопредметного довкілля, упроваджену за експериментальною структурно-функціональною моделлю
- ДокументТеоретико-методичні засади формування у майбутніх учителів компетентності запобігання і подолання педагогічних бар'єрів у процесі професійної підготовки(Запоріжжя : КПУ, 2013) Глазкова, Ірина ЯківнаАктуальність формування в майбутніх учителів компетентності запобігання і подолання педагогічних бар’єрів зумовлена й тим, що серед суб’єктів педагогічного процесу спостерігається досить низький рівень обізнаності із суттю педагогічних бар’єрів, їх функціями, типологією, методами та прийомами їх запобігання й подолання. Актуальність вивчення проблеми зумовлена тим, що зазначена компетентність формується в процесі професійної підготовки, що також насичена різними бар’єрами, запобігання або подолання яких і забезпечує набуття досвіду, що буде використаний у майбутній професійній діяльності. Доцільність дисертаційної роботи посилюється й потребою вирішення нагальних суспільних проблем та подолання соціально-педагогічних суперечностей між: – поширенням терміна “бар’єр” у сучасній педагогічній лексиці та недостатнім науково-теоретичним обґрунтуванням сутності дефініції “бар’єр”, її розмежуванням з іншими близькими за змістом поняттями; – наявністю різноманітних педагогічних бар’єрів у процесі професійної діяльності та нездатністю вчителів своєчасно запобігати їм або ефективно долати; – потребою педагогічної практики в науково обґрунтованій системі формування в майбутніх учителів компетентності запобігання і подолання педагогічних бар’єрів у процесі професійної підготовки та її недостатньою розробленістю в педагогічній теорії; – вимогами суспільства до вчителя, який здатний забезпечувати запобігання або подолання педагогічних бар’єрів у педагогічному процесі, та нерозробленістю питань практичної підготовки майбутнього вчителя до такої діяльності; Мета й завдання дослідження. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних та методологічних засад системи формування у майбутніх учителів компетентності запобігання і подолання педагогічних бар’єрів та експериментальній перевірці її впливу на рівень їхньої професійної підготовки.
- ДокументФормування комунікативної компетентності учнів молодшого шкільного віку у позаурочній діяльності шкіл-інтернатів(Луганськ : Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, 2014) Толкачова, Анжеліка СергіївнаУ першому розділі дослідження здійснено аналіз досліджуваної проблеми в наукових джерелах; уточнено сутність поняття «комунікативна компетентність» та визначено його структуру; визначено специфіку формування комунікативної компетентності учнів молодшого шкільного віку в позаурочній діяльності шкіл-інтернатів. У другому розділі – визначено критерії та показники сформованості комунікативної компетентності учнів молодшого шкільного віку шкіл-інтернатів; представлено методику, хід та результати констатувального етапу дослідження, визначено рівні сформованості в учнів молодшого шкільного віку шкіл-інтернатів комунікативної компетентності. У третьому розділі –обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність педагогічних умовформування комунікативної компетентності учнів молодшого шкільного віку в позаурочній діяльності шкіл-інтернатів; наведено основні результати дослідження.
- ДокументФормування полікультурної компетентності майбутніх учителів початкової школи (на засадах лінгвокраїнознавчого підходу)(2016) Кондратьєва, Олена МихайлівнаПрофесійна підготовка майбутнього вчителя – це складний, динамічний і безперервний процес, який вимагає урахування сучасних вимог соціуму. Підвищення рівня компетентності майбутніх педагогів є актуальними завданнями сучасної вищої освіти.Полікультурну компетентність майбутніх учителів початкової школи ми розглядаємо як багатокомпонентне особистісне утворення, професійно значущу якість особистості майбутнього вчителя початкової школи, що формується у процесі професійно-педагогічної підготовки на базі засвоєння теоретичних знань щодо своєрідності національної культури власної та іншої країн, трансформацію ціннісних орієнтацій, інтегрованих полікультурних умінь та навичок, які забезпечують толерантне ставлення до представників інших соціальних груп, національностей, релігійних конфесій під час міжкультурної комунікації та здатність вирішувати професійні завдання в умовах глобалізації мультикультурного соціуму. Дослідження присвячено проблемі формування полікультурної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Проаналізовано стан розробленості проблеми формування полікультурної компетентності майбутніх учителів початкової школи (на засадах лінгвокраїнознавчого підходу). Дисертація містить результати дослідження формування полікультурної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Визначено аспекти застосування лінгвокраїнознавчого підходу у процесі формування полікультурної компетентності.
- ДокументФормування професійно-комунікативної культури майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів(Друк ПП Скребейко П.В, 2020) Мороз-Рекотова, Леся ВікторівнаУ дослідженні теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено модель формування професійно-комунікативної культури майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів, яка складається з концептуального, змістово-процесуального та оцінного блоків, реалізується завдяки створенню педагогічних умов (забезпечення стійкої мотивації до самоактуалізації професійнокомунікативної культури; організація акмеологічного впливу та супроводу в процесі формування професійно-комунікативної культури; занурення в активну самостійну діяльність із набуття майбутніми вихователями особистого професійнокомунікативного досвіду в процесі фахової підготовки); забезпечує сформованість у здобувачів професійно-комунікативної культури та передбачає впровадження відповідного навчально-методичного забезпечення (зміст, форми організації освітнього процесу, методи навчання). Визначено сутність поняття «професійнокомунікативна культура майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів». Розроблено та впроваджено в освітній процес закладів вищої освіти дисципліну вільного вибору студентами «Професійно-комунікативна культура вихователя закладу дошкільної освіти»; розроблено систему професійно зорієнтованих комунікативних мікротренінгів для збагачення змісту навчальних дисциплін циклу професійної підготовки «Дошкільна лінгводидактика», «Культура мовлення та виразне читання», «Психологія дитяча», «Педагогіка дошкільна», «Основи педагогічної майстерності» та виробничої практики
- ДокументФормування професійної компетентності майбутніх учителів технологій у процесі вивчення дисциплін циклу машинознавства(БДПУ, 2017) Онищенко, Сергій ВікторовичДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Бердянський державний педагогічний університет. – Бердянськ, 2017. Дисертація присвячена проблемі формування професійної компетентності майбутніх учителів технологій в процесі вивчення дисциплін циклу машинознавства. Уточнено термінологічний апарат у контексті формування професійної компетентності майбутніх учителів технологій в процесі вивчення дисциплін циклу машинознавства, а саме сутність понять: «професійна компетентність фахівця», «професійна компетентність майбутніх учителів», «професійна компетентність майбутніх учителів технологій». Уточнено критерії та показники професійної компетентності майбутніх учителів технологій в процесі вивчення дисциплін циклу машинознавства; удосконалено зміст навчання майбутніх учителів технологій в процесі вивчення дисциплін циклу машинознавства. Теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено модель формування професійної компетентності майбутніх учителів технологій в процесі вивчення дисциплін циклу машинознавства, яка складається з цільового, методологічного, змістово-процесуального та діагностичного блоків; забезпечує результат, яким є сформованість професійної компетентності майбутніх учителів технологій; передбачає запровадження відповідного методичного інструментарію та реалізується завдяки створенню організаційно-педагогічних умов. Розроблено й експериментально апробовано методичне забезпечення процесу формування професійної компетентності майбутніх учителів технологій, що включає: спецкурс «Проектування складових одиниць механізмів машинобудування»; педагогічний програмний засіб «Моделювання і проектування технічних об’єктів і процесів»; навчальні посібники «Енергетичні машини», «Енергетичні машини. Лабораторний практикум», «Проектування складових одиниць механізмів в машинобудуванні»; методичні рекомендації до спецкурсу та ППЗ: «Комп’ютерне проектування та моделювання технічних об’єктів».