Психологічні умови формування терпимого ставлення до дітей у майбутніх педагогів

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2017
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Бердянськ : БДПУ
Анотація
У тексті здійснено аналіз проблеми особистості майбутнього вчителя з урахуванням його спрямованості, професійних якостей, педагогічних здібностей та взаємодії з учнями. Розглянуто вплив спілкування учителів на психічний та соціальний розвиток учнів та визначено стратегії взаємодії, спрямовані на створення атмосфери прийняття та взаєморозуміння. Зазначено важливість особистісно орієнтованого підходу в педагогічному спілкуванні та впровадження принципів терпимості. Виділено, що формування терпимого ставлення учителя вирішально впливає на характер та поведінку дитини, і обгрунтовано необхідність цілеспрямованої роботи учителів над власною терпимістю та психологічним вихованням. Здійснено аналіз концепцій толерантності та терпимості, освітленню їхнього етимологічного коріння та різниці в значеннях. Подано погляди К. Роджерса на гуманістичний підхід до виховання, де акцентується на дбайливому та прийнятому ставленні до особистості дитини. Виділено термін "терпимість" як відсутність надмірності та проведено аналогію з "толерантністю" як активною соціальною позицією. Автор наголошує на психологічних механізмах та функціях, які визначають обидві концепції, таких як терпіння, прийняття, емпатія, ідентифікація. Детально розглядаються різниці в психологічних механізмах та визначено роль терпимості у взаємодії людини з оточуючим світом. Автор виділяє різноманітні функції терпимості, такі як комунікативна, орієнтовно-евристична, гносеологічна, прогностична, превентивна, синдикативна, трансляційна, адаптивна, активна та конгруентно-емпатична. Зроблено висновок про важливість та багатогранність терпимості у різних сферах життєдіяльності та взаємодії з оточуючими. Проведено аналіз компонентів психологічної структури терпимості в контексті діяльнісного підходу в психології. Проаналізовано мотиваційно-ціннісний, когнітивний, емоційно-вольовий та поведінковий компоненти терпимого ставлення. Висвітлено важливість загальнолюдських цінностей, розуміння причиново-наслідкових зв'язків, самоконтролю та співпраці в формуванні терпимого ставлення. Обґрунтовано, що терпимість є ключовою характеристикою людини, сприяючи побудові взаєморозуміння та відмові від примусу. Визначено, що учителі, за результатами досліджень, часто демонструють нестійкість у стилі спілкування та використовують неконструктивні методи вирішення проблемних ситуацій. Зазначено, що педагоги з високим рівнем терпимості мають позитивні риси та емоційну стабільність. Зроблено висновок, що формування терпимості у майбутніх педагогів вимагає розвитку ряду психологічних умов, таких як розуміння, емпатія, витримка та робота над собою. Запропоновано проведення тренінгів для розвитку перцептивно-рефлексивних умінь та формування позитивного ставлення до дітей.
Опис
Ключові слова
Взаєморозуміння, емпатія, гуманізм, спілкування, педагогічний процес
Бібліографічний опис
Горецька О. В. Психологічні умови формування терпимого ставлення до дітей у майбутніх педагогів / О. В. Горецька // Підготовка майбутніх педагогів у контексті стандартизації початкової освіти : матеріали Всеукраїнської науково-практичної онлайн-конференції. – Бердянськ : БДПУ, 2017. – С. 157–161.