Переглянути
Нові надходження
- ДокументНеповторність миті та її імпліцитні зв’язки з минулим і майбутнім в імпресіоністичній новелі(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Колінько, Олена ПетрівнаУ статті відстежуються вияви часу в імпресіоністичній новелі (на матеріалі художніх творів українських і російських письменників к. ХІХ – поч. ХХ ст.). Наголошується, що митці-модерністи вільно поводилися з часом, часто експериментуючи з ним, і осмислюючи не тільки психологічні, а й онтологічні проблеми зазначеного періоду, майстерно скористалися актуальною для імпресіоністів категорією миті та увиразнили її імпліцитні зв’язки з минулим і майбутнім.
- ДокументПро літературну польськомовну сарматію XVII ст. Рецензія на монографію Сухарєвої С. В. “Риторичний простір польськомовної прози XVII ст.” (Луцьк : Вежа-Друк, 2015. – 370 с.)(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Сухомлинов, О. М.Для сучасного читача, інтелектуала, науковця питання духовної сарматії залишається відкритим з огляду на велику кількість недомовок, тим паче, якщо йдеться про сарматію літературну. У межах давньої Речі Посполитої зосереджувалося декілька слов’янських народів, завдяки чому ідея сарматизму протягом століть набула значного поширення, тож ввела у коло пошуків сарматського ідеалу практично всю державну еліту, незважаючи на її релігійну чи національну приналежність. Звідси виник стереотип польського сармата-воїна, захисника державних кордонів та королівських інтересів, зодягненого в орієнтальні шати, задивленого у бік Кресів і наскрізь проникнутого романтизмом. Однак ця стереотипна картина світу, що дійшла до наших днів, дає лише приблизне уявлення про світ ідей та образів у давній літературі, зокрема її польськомовному варіанті. Вивченню цієї ідейної спрямованості та структурної співзалежності давніх польськомовних прозових творів з суспільним аспектом присвячена монографія Сухарєвої С. В. “Риторичний простір польськомовоної прози XVII ст.”. У новому виданні дослідниця зробила успішну спробу у межах одного століття, позначеного знаменом барокової культури, запрезентувати власне сарматський та сарматсько-роксолянський стиль, які водночас різнилися і мали багато спільного, як і барокова символіка досліджуваної доби.
- ДокументГерой-ідеолог у десакралізованому світі малої прози Володимира Винниченка(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Костенко, О. О.Статтю присвячено проблемі оприявлення нового типу героя в художньому світі малої прози Володимира Винниченка. Досліджено природу его-свідомості модерного персонажа. З’ясовано, як поява прагматичного ідеолога вплинула на структурування художньої картини світу, обумовила вибір письменником провідного методу художнього зображення. Здійснено аналіз проблеми впливу естетики неонатуралізму на раннього В. Винниченка.
- ДокументРелигиозно-философский дискурс поэзии И. П. Бороздны(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Шеремет, А. С.Статья посвящена выявлению особенностей религиозно-философского дискурса в творческом наследии Ивана Петровича Бороздны, поэта I трети XIX в. В контексте религиозно-философского дискурса анализу подвергаются поэтические переложения текстов Священного писания (пророчества, псалмы, молитвы), а также светская лирика И. П. Бороздны. Производится попытка выделить идейно-эстетические принципы при создании парафразов и нравственно-смысловые ориентиры поэта в их связи с православной культурной традицией XIX в.
- ДокументПроза Ольги Мак: художньо-світоглядна домінанта релігійності у світлі екзистенціального дискурсу (на матеріалі роману “Проти переконань”)(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Рега, А. C.У статті розглядаються особливості філософсько-релігійного світобачення Ольги Мак у світлі екзистенціальної філософії. Особлива увага звертається на образно-смислову структуру роману “Проти переконань”, в якому художнє осмислення авторкою проблем релігійності та духовності в сучасному світі виявляється особливо виразно. Висвітлюються проблеми буттєвої автентичності, пошуку смислу в його глобальному значенні, а також поняття межових ситуацій та екзистенційного вибору. Досліджується своєрідність авторської художньо-філософської концепції свободи, насамперед у її релігійному аспекті.