Випуск 8 (2015)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/3383

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 47

Ігровий простір поеми-кліпу “Нічна розмова з Європою, або таємниця наших літер” С. Бондаренка
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Костецька, Л. О.; Чернявська, Л. В.
В статті розглядається твір С. Бондаренка “Нічна розмова з Європою, або Таємниці наших літер”. Творчість цього автора пройнята пошуками нової інтелектуальної форми, в чому полягає новаторство письменника. Новаторським є жанр і форма подачі – твір-білінгва. Проаналізовано інтертекстуальні компоненти поеми-кліпу, ідейно-тематичний рівень цього твору, що полягає у магістральній ідеї його творчості – слово, що визволяє людину, дарує свободу. Інтертекстуальні компоненти покликані відтворити культурний контекст України та її інтеграції в Європу.
Поэтика живописи в осмыслении Романа Якобсона: запечатленный “момент движения” от кубизма к футуризму
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Дорогань, И. В.
Анализируются работы по “поэтике живописи” выдающегося искусствоведа, лингвиста, литературоведа ХХ века Романа Якобсона, созданные за период с 1915 по 1920-ые годы и опубликованные впервые в переводе в сборнике “Работы по поэтике” (1987). Внимание сосредоточено на статьях “Кубизм” (опубликованный ранее) и “Футуризм” с осмыслением взаимодействия и взаимообусловленности двух направлений авангардного искусства ХХ века. В созданной кубофутуристической концепции Якобсона рассматривается несколько слагаемых, к которым относится критическая реакция Н. Трубецкого, усвоенная футуристическая “манифестационная эстетика” (Т. Маринетти), поэтика сезаннизма, теория относительности, а также возврат к эпохе Возрождения в связи с пересмотром ритма линий и роли натуры. Ключевые слова: кубизм, футуризм, теория относительности, геометрические элементы, границы натуры, взаимодействие.
Герой-ідеолог у десакралізованому світі малої прози Володимира Винниченка
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Костенко, О. О.
Статтю присвячено проблемі оприявлення нового типу героя в художньому світі малої прози Володимира Винниченка. Досліджено природу его-свідомості модерного персонажа. З’ясовано, як поява прагматичного ідеолога вплинула на структурування художньої картини світу, обумовила вибір письменником провідного методу художнього зображення. Здійснено аналіз проблеми впливу естетики неонатуралізму на раннього В. Винниченка.
Религиозно-философский дискурс поэзии И. П. Бороздны
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Шеремет, А. С.
Статья посвящена выявлению особенностей религиозно-философского дискурса в творческом наследии Ивана Петровича Бороздны, поэта I трети XIX в. В контексте религиозно-философского дискурса анализу подвергаются поэтические переложения текстов Священного писания (пророчества, псалмы, молитвы), а также светская лирика И. П. Бороздны. Производится попытка выделить идейно-эстетические принципы при создании парафразов и нравственно-смысловые ориентиры поэта в их связи с православной культурной традицией XIX в.
Філософізм поетичного доробку Ігоря Павлюка (на матеріалі збірок “Бунт свяченої води” та “Бунт”)
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Урись, Т. Ю.
Стаття присвячена аналізу філософізму творчого доробку Ігоря Павлюка на матеріалі поетичних збірок “Бунт” та “Бунт свяченої води”. Його творчості властиві філософічність та інтелектуальність. Доробку І. Павлюка притаманні кордоцентризм, антеїзм та екзистенціалізм. Філософські мотиви досліджуваних збірок – роздуми над сутністю людського буття, над долею, над зв’язком життя і смерті, мотив закоріненості в рідну землю, нерозривного зв’язку з нею, мотив боротьби за життя та волю, засудження бездуховності, аморальності та національної безликості, мотив неперервного зв’язку часів.
Стихи о гражданской войне в России: экзистенция кризиса и отражение насилия в кризисном сознании
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Саппа, Н. Н.
В работе рассматриваются стихотворения, которыми Гражданская война в России экзистенциально представлена как социальный и психологический кризис. Исследуется отражение кризисным сознанием насилия в поэтических произведениях. Делается вывод о вкладе кризисного сознания в формирование тоталитарной ментальности.
Казкові елементи в романах Е. Андієвської
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Лущій, С. І.
У статті розглянуто казкові елементи у творах “Роман про добру людину” та “Роман про людське призначення” Е. Андієвської, які відкривають оригінальну сторінку в історії української літератури. Наголошується, що казковість є органічною світоглядною рисою письменниці. В аналізованих творах Е. Андієвської усі казкові елементи несуть потужний морально-етичний заряд. Герої-добротворці у романах письменниці позбавлені ідеалізації.
Неповторність миті та її імпліцитні зв’язки з минулим і майбутнім в імпресіоністичній новелі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Колінько, Олена Петрівна
У статті відстежуються вияви часу в імпресіоністичній новелі (на матеріалі художніх творів українських і російських письменників к. ХІХ – поч. ХХ ст.). Наголошується, що митці-модерністи вільно поводилися з часом, часто експериментуючи з ним, і осмислюючи не тільки психологічні, а й онтологічні проблеми зазначеного періоду, майстерно скористалися актуальною для імпресіоністів категорією миті та увиразнили її імпліцитні зв’язки з минулим і майбутнім.
Про літературну польськомовну сарматію XVII ст. Рецензія на монографію Сухарєвої С. В. “Риторичний простір польськомовної прози XVII ст.” (Луцьк : Вежа-Друк, 2015. – 370 с.)
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Сухомлинов, О. М.
Для сучасного читача, інтелектуала, науковця питання духовної сарматії залишається відкритим з огляду на велику кількість недомовок, тим паче, якщо йдеться про сарматію літературну. У межах давньої Речі Посполитої зосереджувалося декілька слов’янських народів, завдяки чому ідея сарматизму протягом століть набула значного поширення, тож ввела у коло пошуків сарматського ідеалу практично всю державну еліту, незважаючи на її релігійну чи національну приналежність. Звідси виник стереотип польського сармата-воїна, захисника державних кордонів та королівських інтересів, зодягненого в орієнтальні шати, задивленого у бік Кресів і наскрізь проникнутого романтизмом. Однак ця стереотипна картина світу, що дійшла до наших днів, дає лише приблизне уявлення про світ ідей та образів у давній літературі, зокрема її польськомовному варіанті. Вивченню цієї ідейної спрямованості та структурної співзалежності давніх польськомовних прозових творів з суспільним аспектом присвячена монографія Сухарєвої С. В. “Риторичний простір польськомовоної прози XVII ст.”. У новому виданні дослідниця зробила успішну спробу у межах одного століття, позначеного знаменом барокової культури, запрезентувати власне сарматський та сарматсько-роксолянський стиль, які водночас різнилися і мали багато спільного, як і барокова символіка досліджуваної доби.
Репрезентация авторской метафоры в переводческом дискурсе русской и немецкой картин мира
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Рябова, М. Э.
Рассматриваются лингвистические аспекты репрезентации авторской метафоры в контексте перевода с русского языка на немецкий. Выявлены различия в способах представления действительности в русской и немецкой картинах мира, реализованные в авторских метафорах. Высокоразвитый навык самоконтроля переводчика поможет избежать неточностей и ошибок перевода авторских средств выразительности. Сделан вывод о возможности эквивалентного перевода авторских метафор в рамках диалога русской и немецкой картин мира.
Функціонування з’ясувальних складнопідрядних речень інтелектуальної діяльності в мові преси
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Олійник, Еліна Вікторівна
У статті виокремлено семантичні різновиди дієслівної лексики, що виступає в ролі опорного компонента головної частини з’ясувальних складнопідрядних речень інтелектуальної діяльності: мислення, судження; знання; висновку, рішення, які найповніше втілюють інформативну функцію газетного стилю.
Фантастичне в інтелектуальному дискурсі Г. Пагутяк (на матеріалі повісті “Захід сонця в Урожі”)
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Бурдастих, М. О.
У статті проаналізовано особливості фантастичного в повісті Г. Пагутяк “Захід сонця в Урожі”, що визначається як вагання героїв між природним і надприродним поясненням незвичайних явищ і подій, а також подальша нерішучість суб’єктів щодо того, чи їхня психіка, чи навколишній світ зазнав руйнації. Неоготична складова твору полягає у художній грі з розмитою межею між земними законами усталеної дійсності та можливостями надприродного, що детермінують репрезентацію реальності в тексті.
Проза Ольги Мак: художньо-світоглядна домінанта релігійності у світлі екзистенціального дискурсу (на матеріалі роману “Проти переконань”)
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Рега, А. C.
У статті розглядаються особливості філософсько-релігійного світобачення Ольги Мак у світлі екзистенціальної філософії. Особлива увага звертається на образно-смислову структуру роману “Проти переконань”, в якому художнє осмислення авторкою проблем релігійності та духовності в сучасному світі виявляється особливо виразно. Висвітлюються проблеми буттєвої автентичності, пошуку смислу в його глобальному значенні, а також поняття межових ситуацій та екзистенційного вибору. Досліджується своєрідність авторської художньо-філософської концепції свободи, насамперед у її релігійному аспекті.
Екзистенційні мотиви як змістова складова поетичного ідіостилю репрезентантів Нью-Йоркської групи
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Чирук, З. В.
У статті зроблено спробу проаналізувати екзистенційні мотиви як змістову складову поетичного ідіостилю на матеріалі поезій представників Нью-Йоркської групи, з’ясувати особливості екзистенційного світобачення поетів групи, знайти спільне і відмінне у модифікаціях цих мотивів. Також приділено увагу поняттю поетичного індивідуального стилю.
Особливості гостросюжетної прози Ірен Роздобудько
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Соколовська, Ю. С.
У статті зроблено спробу висвітлити особливості гостросюжетної прози Ірен Роздобудько, виділити і систематизувати провідні риси детективних романів письменниці.
Депрофесионализация на журналистическия дискурс
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Великова, С. В.
В настоящата публикация се коментират езиковите измерения на депрофесионализацията в българския журналистически дискурс. Акцентът се поставя върху проблема за инструментализирането на езика от новинарските институции и използването му като стратегически механизъм за депрофесионализация. Проучването се фокусира върху начините, по които езиковият код на журналистиката се употребява за удовлетворяване на целите на медийните организации. На знакови трансформации се подлага целия арсенал на журналистическата практика. Назовавайки неспецифични за журналистическото дискурсно пространство същности с термините на журналистиката, медиите ги представят като съвместими с журналистическите стандарти, приписват им журналистическа стойност. Така нежурналистически явления придобиват журналистически статус и проблематизират същността на професията, предизвикват дискредитирането й, занижават значимостта й.
Інтелектуалізація наративу в американському постмодерністському романі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Сушко, С. О.
У статті розглянуто інтелектуальний дискурс американського постмодерністського роману за чотирма аспектами, які доповнюють поняттєву базу терміну “інтелектуальний роман”. Романи “The Carpenter’s Gothic” та “The Tunnel”, В. Гедіса і В. Гесса, характеризує значний масив інтелектуального письма. Домінантами інтелектуалізму даних романів є філологічний вимір, експериментальна форма, імплікація та маніфестація генетичних зв’язків постмодерністського роману з попередніми літературними напрямками, художнє увиразнення стурбованості сучасними проблемами людини й суспільства.
“Маріупольський процес” Галини Вдовиченко в контексті сучасної літератури про АТО
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Філоненко, Софія Олегівна
У статті розглядається новий роман сучасної української письменниці Галини Вдовиченко “Маріупольський процес”, присвячений подіям війни на Донбасі у 2014–2015 роках. Твір проаналізовано в контексті літератури про Майдан та АТО, висвітлено літературно-критичний дискурс навколо роману. Увага приділяється традиційному сюжету та формульним елементам у жанрі любовного роману (мелодрами).
Компаративний аналіз синкретичних складнопідрядних речень з функціонально-семантичним полем “причина – час”
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Шундель, Т. О.
Статтю присвячено проблемі синкретичних складнопідрядних речень з семою причини та часу. Виявлено, що структурно-семантичні особливості складнопідрядних конструкцій пояснюються асиметричністю взаємовідношень між будовою і семантикою. Інваріантні значення аналізуються за допомогою шкали перехідності. Установлено, що комбінаторні варіанти інтенсифікації змісту виникають завдяки семантичному потенціалу речення та детермінованому характеру з’єднувальних елементів. Простежено умови виникнення синтезованого значення речень в опозиції “причина – час”.
Композиція роману М. Сутера “Ліла, Ліла”: логічна, ідейно обумовлена структура
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Ніколова, Олександра Олександрівна
У статті розглянуте питання специфіки композиції роману М. Сутера“Ліла, Ліла”, виділені основні композиційні прийоми, характерні класичній та постмодерністській літературі: сюжетна інверсія, “роман у романі”, “кільцевий повтор”, паралелізм, інтертекстуальність, дискретність наративу. Доведено, що структура роману є логічною та ідейно обумовленою.

Переглянути

Перегляд Випуск 8 (2015) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування