Випуск 8 (2015)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/3383

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 47

“Маріупольський процес” Галини Вдовиченко в контексті сучасної літератури про АТО
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Філоненко, Софія Олегівна
У статті розглядається новий роман сучасної української письменниці Галини Вдовиченко “Маріупольський процес”, присвячений подіям війни на Донбасі у 2014–2015 роках. Твір проаналізовано в контексті літератури про Майдан та АТО, висвітлено літературно-критичний дискурс навколо роману. Увага приділяється традиційному сюжету та формульним елементам у жанрі любовного роману (мелодрами).
Компаративний аналіз синкретичних складнопідрядних речень з функціонально-семантичним полем “причина – час”
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Шундель, Т. О.
Статтю присвячено проблемі синкретичних складнопідрядних речень з семою причини та часу. Виявлено, що структурно-семантичні особливості складнопідрядних конструкцій пояснюються асиметричністю взаємовідношень між будовою і семантикою. Інваріантні значення аналізуються за допомогою шкали перехідності. Установлено, що комбінаторні варіанти інтенсифікації змісту виникають завдяки семантичному потенціалу речення та детермінованому характеру з’єднувальних елементів. Простежено умови виникнення синтезованого значення речень в опозиції “причина – час”.
Композиція роману М. Сутера “Ліла, Ліла”: логічна, ідейно обумовлена структура
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Ніколова, Олександра Олександрівна
У статті розглянуте питання специфіки композиції роману М. Сутера“Ліла, Ліла”, виділені основні композиційні прийоми, характерні класичній та постмодерністській літературі: сюжетна інверсія, “роман у романі”, “кільцевий повтор”, паралелізм, інтертекстуальність, дискретність наративу. Доведено, що структура роману є логічною та ідейно обумовленою.
Эпиграф как способ введения традиции Иннокентия Анненского в поэтический текст Александра Кушнера
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Ячник, Л. Н.
В статье “Эпиграф как способ введения традиции Иннокентия Анненского в поэтический текст Александра Кушнера” рассматриваются функциональность эпилога как одного из способов цитирования, благодаря которому поэтический текст Кушнера подключается к анненсковской традиция. Анализ стихотворения “Как бы Анненский был удивлён” свидетельствует о том, что эпиграф в арсенале интертекстуальных средств поэта является одним из наиболее эффективных в создании полилога. Он позволяет не только на формальном уровне отделить авторский текст от текста-донора, но и на уровне содержания размежевать мир красоты и мир уродства.
Факт и фикция в “Борба за самостоятелност” на Добри Ганчев
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Цанов, С. М.
Статията е посветена на романа на Добри Ганчев “Борба за самостоятелност”. Разгледани са отношенията между факт и фикция в текста. Обърнато е внимание как историографският и литературният дискурс кореспондират помежду си в рамките на произведението и в контекста на цялостното творчество на Добри Ганчев. Анализира се логиката, по която диалогизират два текста на един и същи автор, излезли в една и съща година (1888) – романът “Борба за самостоятелност” и един учебник по българска история. Поставен е акцент върху това как едно художествено произведение от края на 19 век (“Борба за самостоятелност”) предхожда идеи на българската историческа наука от 20 век. Специално внимание е отделено на въпроса как Добри Ганчев “изпреварва” големия историк Петър Мутафчиев с идеята за вредността на византийското влияние в средновековна България.
Речення з подвійними присудками: формально-граматичні та семантико-функційні особливості
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Христіанінова, Раїса Олександрівна
Статтю присвячено актуальній проблемі теорії простих речень. У ній досліджено формально-граматичні та семантико-функційні особливості речень із подвійними присудками. Обґрунтовано асиметрію плану вираження та плану змісту в таких реченнях. Доведено, що компоненти подвійного присудка маркують дві пропозиції, об’єднані логіко-семантичними відношеннями одночасності, а суб’єкт у розгляданих реченнях схарактеризований подвійно – за акціональною чи процесуальною (перший компонент подвійного присудка) і статальною або квалітативною ознакою (другий компонент подвійного присудка).
Екстралінгвальні фактори формування концепту свобода (на основі політичної ситуації)
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Нікішина, Тетяна Ігорівна
У статті зроблено спробу аналізу політичної системи України як зразку становлення та вшанування демократичних принципів, на базі якої відбувається дослідження специфіки вираження лінгвокультурного концепту СВОБОДА у нормативних документах зазначеної держави, які характеризують стан вираження свободи в українському суспільстві. Аналіз екстралінгвістичних засобів формування концепту здійснено на матеріалі законодавчих актах, наказах, традиціях, символах, закріплених дефініцій у словниках.
Майк Йогансен: творчі ігри на межі сну і реальності
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Васьків, М. С.
У статті йдеться про продовження традицій модерністів із використання несвідомих і підсвідомих візій в літературних текстах у творчості Майка Йогансена. Український письменник доби Розстріляного відродження продовжує ці традиції, перетворюючи процес сновидіння, внутрішніх рефлексій у концептуальний композиційний прийом, синтезуючи в єдину художню реальність те, що називають дійсністю, й ірреальні психічні явища у кількох середніх за обсягом епічних творах.
Проблема літературної орієнтації у романі Олеся Досвітнього “Кварцит”
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Салова, О. В.
У статті розглядається проблема літературної орієнтації письменників та їх самоідентифікації на тлі розбудови нової політичної системи у романі Олеся Досвітнього “Кварцит”. Визначаються тенденції шляхів розвитку національної літератури і проблеми формування її завдань у зв’язку з соціальними зрушеннями 20–30-х рр. ХХ ст. Осмислюється дихотомія понять “форма” і “зміст”, розглядаються принципи розмежування героями власного “я” і колективного, аналізується опозиція свобода/несвобода та з’ясовуються особливості побудови схем художнього мислення.
“Antidotum” Андрія Мужиловського: до проблеми антиунійної польськомовної полеміки XVII століття
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Сухарєва, С. В.
У статті на прикладі польськомовного виступу “Antidotum” представлено основні проблеми антиунійної полемічної прози XVII століття. Праця Андрія Мужиловського була написана у відповідь на відомий унійний трактат Мелетія Смотрицького “Apologia” і стала зразком православного апологетичного твору. Вона відзначається радикалізмом, високою поетичністю і риторичною насиченістю. Автор трактату використав традиційні персвазійні елементи, почерпнуті з літератури попередніх століть, і ввів якісно нові художні засоби для представлення ключових полемічних питань. У публікації твір “Antidotum” вперше розглянутий комплексно, у світлі барокової концепції літературної епохи.
Гоголівський дискурс у творчості Ліни Костенко та Лу Сіня
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Васильєва, А. М.
У статті досліджується гоголівський дискурс роману відомої сучасної письменниці “Записки українського самашедшого” та твору китайського письменника “Щоденник божевільного”. Автор аналізує зв’язки художнього мислення Л. Костенко та Лу Сіня з образною системою твору М. Гоголя. Проводяться паралелі між головними героями творів.
Використання деяких образно-елокутивних засобів у ЗМІ
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Цвєтаєва, О. В.
У запропонованій статті проаналізовано образно-елокутивні засоби у ЗМІ та окреслено специфіку використання зображувально-виражальних елементів. Вивчено теоретичні поняття елокуція, публіцистичний образ, металогічна мова; досліджено роль образу у публіцистичному творі; проаналізовано особливості функціонування металогічних образів у медіа текстах та узагальнено суть дослідження.
Філософія національного буття в ліриці Р. Володимира
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Савич, В. І.
У статті розглядається специфіка художнього відображення філософії національного буття в поетичній творчості Р. Володимира. Автор з’ясовує джерела формування філософського світосприйняття поета, предмет поетичного мислення, здійснює аналіз поетичних творів, у яких порушено філософські мотиви. У роботі також розглянуто способи реалізації проблеми філософії національного буття в поетичному доробкові Р. Володимира.
Функції к’єркегорівського контексту у романі Девіда Лоджа “Терапія”
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Узлова, О. В.
У статті розглядаються особливості функціонування к’єркегорівського контексту у творчості англійського письменника Д. Лоджа, що проявляється у сукупності наративних, дискурсивних та естетичних параметрів, а також глибинних семантичних структурах на різних рівнях художнього тексту. На підставі аналізу роману Д. Лоджа “Терапія” стверджується, що інтертекстуальні зв’язки досліджуваного твору з працями С. К’єркегора відрізняються поліфункціональністю, конструюючи структурний кістяк текста-реципієнта і задаючи йому якісно нову смислову перспективу.
Своеобразие архетипа дороги в романе У. Стайрона “Выбор Софи”
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Бондарь, Н. Ю.
В статье рассматривается своеобразие архетипа дороги в романе американского писателя У. Стайрона “Выбор Софи”. Цель статьи – определить своеобразие функционирования архетипа дороги в индивидуально-авторской трактовке. Выявлено, что архетип дороги в композиционном поле в романе принимает метафорические очертания “жизненного пути”, представленные воспоминаниями и исповедью. Прослежены основные тенденции наполнения архетипа дороги актуальными историческими характеристиками. Установлено, что в художественном мире романа “Выбор Софи” фактически нет места для прогулки.
Интердискурсивност в езикови текстове на българския публичен дискурс
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Червенко, Оксана Борисівна
Обект на изследване в настоящата работа са ПР съобщенията като елементи на комуникативното взаимодействие между различни дискурси. Използвайки методологията на лингвистичната и дискурсната теория, публикацията си поставя за цел да анализира специфични лингвистични характеристики на пиар текстовете, които превръщат текста в готов продукт за журналистическа употреба. В такъв смисъл пиар материалите не се борят за вниманието на журналистите, а подготвят текста за директна употреба. По този начин дискурсът, в който е създаден текстът и за чиито цели се използва, се медиира в публичното пространство и максимално разпространява институционални значения. От тази гледна точка може да се каже, че пиар текстовете използват редица лингвистични техники, които са насочени конкретно към създаването на интердискурсивни връзки, чрез които да се наложи смисъла на дискурса източник на пиар съобщението.
Поэтика цвета и света в творчестве М. Волошина
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Коркишко, В. О.
В статье анализируются семантика и художественные функции колористики в поэтическом наследстве М. Волошина, связь колористических и световых образов с эмоциональным фоном автора и читателя, проявление и трансформация архетипного подсознательного в художественной картине мира поэта, которое реализуется в символике цвета. В статье сосредоточенно внимание на средствах воплощения цветной символики в поэтическом тексте М. Волошина, которая выполняет ассоциативную и символическую функции, служит более яркому воплощению индивидуально авторской сознанию в поэтической образности.
Ігровий простір поеми-кліпу “Нічна розмова з Європою, або таємниця наших літер” С. Бондаренка
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Костецька, Л. О.; Чернявська, Л. В.
В статті розглядається твір С. Бондаренка “Нічна розмова з Європою, або Таємниці наших літер”. Творчість цього автора пройнята пошуками нової інтелектуальної форми, в чому полягає новаторство письменника. Новаторським є жанр і форма подачі – твір-білінгва. Проаналізовано інтертекстуальні компоненти поеми-кліпу, ідейно-тематичний рівень цього твору, що полягає у магістральній ідеї його творчості – слово, що визволяє людину, дарує свободу. Інтертекстуальні компоненти покликані відтворити культурний контекст України та її інтеграції в Європу.
Поэтика живописи в осмыслении Романа Якобсона: запечатленный “момент движения” от кубизма к футуризму
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Дорогань, И. В.
Анализируются работы по “поэтике живописи” выдающегося искусствоведа, лингвиста, литературоведа ХХ века Романа Якобсона, созданные за период с 1915 по 1920-ые годы и опубликованные впервые в переводе в сборнике “Работы по поэтике” (1987). Внимание сосредоточено на статьях “Кубизм” (опубликованный ранее) и “Футуризм” с осмыслением взаимодействия и взаимообусловленности двух направлений авангардного искусства ХХ века. В созданной кубофутуристической концепции Якобсона рассматривается несколько слагаемых, к которым относится критическая реакция Н. Трубецкого, усвоенная футуристическая “манифестационная эстетика” (Т. Маринетти), поэтика сезаннизма, теория относительности, а также возврат к эпохе Возрождения в связи с пересмотром ритма линий и роли натуры. Ключевые слова: кубизм, футуризм, теория относительности, геометрические элементы, границы натуры, взаимодействие.
Герой-ідеолог у десакралізованому світі малої прози Володимира Винниченка
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Костенко, О. О.
Статтю присвячено проблемі оприявлення нового типу героя в художньому світі малої прози Володимира Винниченка. Досліджено природу его-свідомості модерного персонажа. З’ясовано, як поява прагматичного ідеолога вплинула на структурування художньої картини світу, обумовила вибір письменником провідного методу художнього зображення. Здійснено аналіз проблеми впливу естетики неонатуралізму на раннього В. Винниченка.

Переглянути

Перегляд Випуск 8 (2015) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування