Випуск 8 (2015)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/3383

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 47

“Antidotum” Андрія Мужиловського: до проблеми антиунійної польськомовної полеміки XVII століття
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Сухарєва, С. В.
У статті на прикладі польськомовного виступу “Antidotum” представлено основні проблеми антиунійної полемічної прози XVII століття. Праця Андрія Мужиловського була написана у відповідь на відомий унійний трактат Мелетія Смотрицького “Apologia” і стала зразком православного апологетичного твору. Вона відзначається радикалізмом, високою поетичністю і риторичною насиченістю. Автор трактату використав традиційні персвазійні елементи, почерпнуті з літератури попередніх століть, і ввів якісно нові художні засоби для представлення ключових полемічних питань. У публікації твір “Antidotum” вперше розглянутий комплексно, у світлі барокової концепції літературної епохи.
Використання деяких образно-елокутивних засобів у ЗМІ
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Цвєтаєва, О. В.
У запропонованій статті проаналізовано образно-елокутивні засоби у ЗМІ та окреслено специфіку використання зображувально-виражальних елементів. Вивчено теоретичні поняття елокуція, публіцистичний образ, металогічна мова; досліджено роль образу у публіцистичному творі; проаналізовано особливості функціонування металогічних образів у медіа текстах та узагальнено суть дослідження.
Герой-ідеолог у десакралізованому світі малої прози Володимира Винниченка
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Костенко, О. О.
Статтю присвячено проблемі оприявлення нового типу героя в художньому світі малої прози Володимира Винниченка. Досліджено природу его-свідомості модерного персонажа. З’ясовано, як поява прагматичного ідеолога вплинула на структурування художньої картини світу, обумовила вибір письменником провідного методу художнього зображення. Здійснено аналіз проблеми впливу естетики неонатуралізму на раннього В. Винниченка.
Гоголівський дискурс у творчості Ліни Костенко та Лу Сіня
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Васильєва, А. М.
У статті досліджується гоголівський дискурс роману відомої сучасної письменниці “Записки українського самашедшого” та твору китайського письменника “Щоденник божевільного”. Автор аналізує зв’язки художнього мислення Л. Костенко та Лу Сіня з образною системою твору М. Гоголя. Проводяться паралелі між головними героями творів.
Громадянське самоусвідомлення митця як мотивація творчості: Борис Грінченко у літературному процесі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Єременко, О. В.
У статті автор звертається до найбільш дискутабельних аспектів психології творчості Бориса Грінченка. Письменник постає водночас як громадський діяч і непересічна особистість, традиціоналіст і експериментатор. Заклавши основи сучасної національної самоідентичності, Грінченко відверто заакцентовував болючі проблеми світоглядного і культурологічного характеру, чому присвячені його численні твори.
Депрофесионализация на журналистическия дискурс
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Великова, С. В.
В настоящата публикация се коментират езиковите измерения на депрофесионализацията в българския журналистически дискурс. Акцентът се поставя върху проблема за инструментализирането на езика от новинарските институции и използването му като стратегически механизъм за депрофесионализация. Проучването се фокусира върху начините, по които езиковият код на журналистиката се употребява за удовлетворяване на целите на медийните организации. На знакови трансформации се подлага целия арсенал на журналистическата практика. Назовавайки неспецифични за журналистическото дискурсно пространство същности с термините на журналистиката, медиите ги представят като съвместими с журналистическите стандарти, приписват им журналистическа стойност. Така нежурналистически явления придобиват журналистически статус и проблематизират същността на професията, предизвикват дискредитирането й, занижават значимостта й.
Екзистенційні мотиви як змістова складова поетичного ідіостилю репрезентантів Нью-Йоркської групи
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Чирук, З. В.
У статті зроблено спробу проаналізувати екзистенційні мотиви як змістову складову поетичного ідіостилю на матеріалі поезій представників Нью-Йоркської групи, з’ясувати особливості екзистенційного світобачення поетів групи, знайти спільне і відмінне у модифікаціях цих мотивів. Також приділено увагу поняттю поетичного індивідуального стилю.
Екстралінгвальні фактори формування концепту свобода (на основі політичної ситуації)
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Нікішина, Тетяна Ігорівна
У статті зроблено спробу аналізу політичної системи України як зразку становлення та вшанування демократичних принципів, на базі якої відбувається дослідження специфіки вираження лінгвокультурного концепту СВОБОДА у нормативних документах зазначеної держави, які характеризують стан вираження свободи в українському суспільстві. Аналіз екстралінгвістичних засобів формування концепту здійснено на матеріалі законодавчих актах, наказах, традиціях, символах, закріплених дефініцій у словниках.
Интердискурсивност в езикови текстове на българския публичен дискурс
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Червенко, Оксана Борисівна
Обект на изследване в настоящата работа са ПР съобщенията като елементи на комуникативното взаимодействие между различни дискурси. Използвайки методологията на лингвистичната и дискурсната теория, публикацията си поставя за цел да анализира специфични лингвистични характеристики на пиар текстовете, които превръщат текста в готов продукт за журналистическа употреба. В такъв смисъл пиар материалите не се борят за вниманието на журналистите, а подготвят текста за директна употреба. По този начин дискурсът, в който е създаден текстът и за чиито цели се използва, се медиира в публичното пространство и максимално разпространява институционални значения. От тази гледна точка може да се каже, че пиар текстовете използват редица лингвистични техники, които са насочени конкретно към създаването на интердискурсивни връзки, чрез които да се наложи смисъла на дискурса източник на пиар съобщението.
Казкові елементи в романах Е. Андієвської
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Лущій, С. І.
У статті розглянуто казкові елементи у творах “Роман про добру людину” та “Роман про людське призначення” Е. Андієвської, які відкривають оригінальну сторінку в історії української літератури. Наголошується, що казковість є органічною світоглядною рисою письменниці. В аналізованих творах Е. Андієвської усі казкові елементи несуть потужний морально-етичний заряд. Герої-добротворці у романах письменниці позбавлені ідеалізації.
Компаративний аналіз синкретичних складнопідрядних речень з функціонально-семантичним полем “причина – час”
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Шундель, Т. О.
Статтю присвячено проблемі синкретичних складнопідрядних речень з семою причини та часу. Виявлено, що структурно-семантичні особливості складнопідрядних конструкцій пояснюються асиметричністю взаємовідношень між будовою і семантикою. Інваріантні значення аналізуються за допомогою шкали перехідності. Установлено, що комбінаторні варіанти інтенсифікації змісту виникають завдяки семантичному потенціалу речення та детермінованому характеру з’єднувальних елементів. Простежено умови виникнення синтезованого значення речень в опозиції “причина – час”.
Композиція роману М. Сутера “Ліла, Ліла”: логічна, ідейно обумовлена структура
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Ніколова, Олександра Олександрівна
У статті розглянуте питання специфіки композиції роману М. Сутера“Ліла, Ліла”, виділені основні композиційні прийоми, характерні класичній та постмодерністській літературі: сюжетна інверсія, “роман у романі”, “кільцевий повтор”, паралелізм, інтертекстуальність, дискретність наративу. Доведено, що структура роману є логічною та ідейно обумовленою.
Концепт пам’яті в романі Любка Дереша “Намір!”
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Кулакевич, Л. М.
У статті досліджується специфіка функціонування концепту пам’яті в романі сучасного українського письменника Любка Дереша “Намір!”. Світ постає як величезний архів інформаційних пазлів. Мета людського життя – самостійно обирати пазли і творити з них власний світ, бути режисером свого життя-фільму. Зробити це можна за допомогою телепортування у просторі і часі. Феноменальна пам’ять є ознакою вміння телепортуватися.
Лексико-тематичні групи термінології міжнародного права
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Разбєгіна, Н. В.
Міжнародне право – галузь юриспруденції, що активно розвивається останнім часом під впливом як зовнішньополітичних подій, так і завдяки щільним міжмовним контактам. Актуальним є виявлення внутрішніх, структурних, семантичних зв’язків лексичних одиниць, принципів їх тематичної систематизації. Тематичні та лексико-семантичні групи аналізують за різними критеріями: семантична близкість, часткова або повна заміна компонентів у межах контексту, синонімічні чи антонімічні зв’язки тощо. На сьогодні виділяють тематичні групи окремих підгалузей міжнародного права: міжнародне гуманітарне право, міжнародне екологічне право, міжнародне економічне право, міжнародне космічне право, міжнародне торговельне право, міжнародне морське право тощо.
Майк Йогансен: творчі ігри на межі сну і реальності
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Васьків, М. С.
У статті йдеться про продовження традицій модерністів із використання несвідомих і підсвідомих візій в літературних текстах у творчості Майка Йогансена. Український письменник доби Розстріляного відродження продовжує ці традиції, перетворюючи процес сновидіння, внутрішніх рефлексій у концептуальний композиційний прийом, синтезуючи в єдину художню реальність те, що називають дійсністю, й ірреальні психічні явища у кількох середніх за обсягом епічних творах.
“Маріупольський процес” Галини Вдовиченко в контексті сучасної літератури про АТО
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Філоненко, Софія Олегівна
У статті розглядається новий роман сучасної української письменниці Галини Вдовиченко “Маріупольський процес”, присвячений подіям війни на Донбасі у 2014–2015 роках. Твір проаналізовано в контексті літератури про Майдан та АТО, висвітлено літературно-критичний дискурс навколо роману. Увага приділяється традиційному сюжету та формульним елементам у жанрі любовного роману (мелодрами).
Михаил Бахтин о “чисто лингвистической” природе слова
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Вечканова, Эллина
Рассматриваются особенности осмысления М. Бахтиным “чисто лингвистической природы слова” на основе философского учения о понятии “чистота” Платона во взаимодействии с концепцией А. Потебни о философии языка, о “внутренней форме слова”. Размышления исследователя представлены в контексте противостояния и взаимодействия противоречивых лингвистических концепций 1920-х годов.
Неповторність миті та її імпліцитні зв’язки з минулим і майбутнім в імпресіоністичній новелі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Колінько, Олена Петрівна
У статті відстежуються вияви часу в імпресіоністичній новелі (на матеріалі художніх творів українських і російських письменників к. ХІХ – поч. ХХ ст.). Наголошується, що митці-модерністи вільно поводилися з часом, часто експериментуючи з ним, і осмислюючи не тільки психологічні, а й онтологічні проблеми зазначеного періоду, майстерно скористалися актуальною для імпресіоністів категорією миті та увиразнили її імпліцитні зв’язки з минулим і майбутнім.
Особливості гостросюжетної прози Ірен Роздобудько
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Соколовська, Ю. С.
У статті зроблено спробу висвітлити особливості гостросюжетної прози Ірен Роздобудько, виділити і систематизувати провідні риси детективних романів письменниці.
Перцептуальное время в романе Вс. С. Соловьёва “Вольтерьянец”
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Карпина, Е. С.
Стаття присвячена художньому часу романа Всеволода Соловйова “Вольтер’янець”, другої частини пенталогії “Хроніка чотирьох поколінь”. У темпоральній структурі тексту виокремлено п’ять часовиї пластів: історичний час, подієвий, хронікально-побутовий, оповідний та перецептуальний. Розглянута специфіка відтворення перцептуального часу як складовой хронотопу роману. Автор робить висновок про те, що перцептуальний час грає надзвичайно важливу роль у долі більшості персонажів: Катерини Великої, О. А. Безбородька, П. О. Зубова, Л. О. Наришкіна, герцога Карла Сьодерманландського, Густава IV Адольфа, Олександри Павлівни, Павла Петровича, Ф. В. Ростопчина, І. П. Кутайсова.

Переглянути

Перегляд Випуск 8 (2015) за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування