Переглянути
Нові надходження
- ДокументУпровадження принципу генералізації знань у повторювальний курс елементарної математики в технічних закладах вищої освіти(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Ярхо, Тетяна; Ємельянова, Тетяна; Легейда, ДмитроФундаментацізація математичної підготовки майбутніх фахівців у ЗВО як підґрунтя їхньої професійної технічної підготовки є процесом генералізації математичних знань. Він має забезпечувати акцентування на класичних і прикладних математичних дисциплінах, що гарантує подальшу якісну інноваційну фахову підготовку. Необхідною умовою впровадження в освітній процес технічних ЗВО фундаменталізації математичної підготовки є наявність у майбутніх фахівців міцних початкових знань та креативних здатностей з елементарної математики. У статті звернуто увагу на зниження рівня опанування сучасними абітурієнтами ЗВО шкільного курсу математики за об’єктивними обставинами. Виокремлено найбільш характерні недоліки сучасної шкільної математичної підготовки. Одночасно представлено низку необхідних ключових здатностей з елементарної математики здобувачів технічних ЗВО. Виявлено суперечність між відсутністю зазначених ключових здатностей у здобувачів першого курсу бакалаврату та вимогами щодо володіння цими здатностями для успішної математичної підготовки у ЗВО в умовах ії фундаменталізації. Як наслідок, запропоновано введення повторювального курсу елементарної математики в технічних ЗВО. Наведено посилання науковців на аналогічний досвід вищих шкіл Європи та США. Обґрунтовано необхідність упровадження принципу генералізації знань у зазначений повторювальний курс. Представлено власні приклади узагальненого креативного викладу окремих аспектів повторювального курсу елементарної математики як результат упровадження принципу генералізації знань. Зокрема, в узагальненому викладі теми “Ірраціональні рівняння” запропоновано застосування трьох схем щодо їхнього розв’язання та надано відповідні рекомендації. Продемонстровано класифікацію та стислий виклад основних ідей щодо розв’язання показникових рівнянь. Наголошено на актуальності продовження дослідження щодо розробки дидактичного підґрунтя узагальненого викладу повторювального курсу елементарної математики та створення відповідного методичного супроводу.
- ДокументЕкспериментальне дослідження характеристик фотоопорів(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Шишкін, Геннадій Олександрович; Бандуров, Сергій Олегович; Близнюк, Дар'яУ статті наводиться опис проведення експериментального дослідження основних характеристик і параметрів напівпровідникових фотоопорів студентами-фізиками педагогічного університету. Дослідження проводилося на розробленому запатентованому та виготовленому нами лабораторному стенді. Одним з основних складників фахової підготовки майбутніх учителів фізики є формування навичок організації та проведення фізичного експерименту. Під час виконання навчального лабораторного експерименту студенти набувають нових знань; формують первині навички використання фізичного обладнання та приладів; уміння планувати проведення експерименту та аналізувати результати. Проведені нами дослідження показали, що виконання студентами тільки лабораторних робіт за готовими інструкціям, ще не забезпечують належної підготовки до самостійного планування і проведення експериментального дослідження. Підвищення якості підготовки студентів-фізиків потребує вдосконалення форм і методів організації начального експерименту. Для часткового розв’язання цієї проблеми нами запропонована дослідна робота, яку можна проводити на заключному етапі підготовка фахівця. Метою статті є аналіз результатів проведеного дослідження характеристик фотоопору, котре було запропоновано студентам-фізикам педагогічного університету. Експеримент включав: зняття вольт-амперних, світлових, спектральних та частотних характеристики фотоопорів; визначення інтегральної чутливості фотоопору; встановлення впливу зовнішніх факторів на характеристики напівпровідників. Для дослідження використовували фотоопір на основі сірчистого кадмію. З метою виявлення впливу зовнішніх факторів на характеристики й параметри напівпровідників студентам пропонували дослідити фотоопір до і після обробки його робочої поверхні потоками швидких електронів з максимальною енергією до 1,15 МеВ. Напівпровідник опромінювали електронами на промисловому прискорювача електронів. Залучення студентів до проведення експериментальної роботи, яка проводилася в позаудиторний час під керівництвом викладача, має вважливе значення у формуванні узагальнених навичок експериментальних досліджень майбутніх фахівців.
- ДокументПроблеми підготовки компетентного вчителя фізики в рамках реалізації проєкту “Нова українська школа”(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Шут, Микола; Благодаренко, ЛюдмилаСтаття присвячена дослідженню проблем, які призвели до кризової ситуації в природничій освіті взагалі та підготовці вчителів фізики зокрема. Акцентовано на тому, що для нашої країни шкідливою стала тенденція до збільшення гуманітарної складової в системі освіти. На основі аналізу результатів вступних кампаній останніх років констатовано, що нині є яскраво вираженим перекіс у бік спеціальностей гуманітарного та суспільного спрямування. Висловлено і обґрунтовано думку з приводу того, що Міністерству освіти і науки України слід переглянути підходи до планування державного замовлення, яке має формуватися з урахуванням потреб галузей виробництва та балансу трудових ресурсів, а не попиту абітурієнтів. Наголошено, що відновлення і поповнення науково-технічного потенціалу України слід починати з приділення першочергової уваги підготовці вчителів фізики і виправленню ситуації з набором на спеціальність “Середня освіта (фізика)”, оскільки в іншому випадку у найближчому майбутньому компетентних вчителів в закладах середньої освіти не залишиться. Висловлено заклопотаність з приводу того, що за таких умов неможливо буде забезпечити профільне навчання, а це призведе до подальшого занепаду фізичної та фізико-технічної освіти, і у підсумку – до інтелектуального виродження нашого народу. Запропоновано першочергові заходи з покращення стану підготовки вчителя фізики в Україні та підвищення її престижності, серед яких виділено такі, як відродження роботи фізико-математичних педагогічних класів при закладах педагогічної вищої освіти, удосконалення і розширення для учнів таких класів і шкіл системи пільг та заохочень при вступі, відновлення цільового набору студентів на спеціальність “Середня освіта (фізика)”. Зазначено, що для підготовки висококомпетентних українських вчителів фізики, які будуть здатні реалізувати проект “Нова українська школа”, необхідний час та комплекс заходів, які можна здійснити лише спільними зусиллями всієї педагогічної спільноти.
- ДокументПроблеми формування і діагностики наукового світогляду майбутніх учителів фізики(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Школа, Олександр ВасильовичCтаття присвячена висвітленню теоретико-методичних аспектів розв’язання актуальної, складної і багатогранної проблеми формування наукового світогляду майбутніх учителів фізики як провідної якості особистості, основи їх фахової компетентності. Проаналізовано ступінь розробки проблеми дослідження у філософській і психолого-педагогічній літературі, теорії і практиці навчання фізики; з’ясовано сутність та основні характеристики базових понять: “світогляд”, “науковий світогляд” особистості. Встановлено, що ядром наукового світогляду є наукова картина світу, що виступає результатом інтеграції узагальнених образів навколишнього світу окремих наук та складає основу мислення, свідомої поведінки і діяльності людини. У зв’язку з цим формування світоглядних уявлень і переконань не відбувається автоматично із засвоєнням предметних знань у рамках певної дисципліни, а потребує окремого цілеспрямованого і системного підходу всього педагогічного колективу освітнього закладу. Визначено основні компоненти, дидактичні умови, критерії і показники рівнів сформованості природничо-наукового світогляду майбутніх учителів фізики, а також форми і засоби діагностики, що базуються на вивченні ними передусім курсів загальної і теоретичної фізики. Розроблено і впроваджено в освітній процес навчально-методичний комплекс, що включає в себе модульну програму узагальнення знань студентів з курсу теоретичної фізики; навчально-методичні посібники з вивчення теоретичного матеріалу, розв’язування задач, збірник тестових завдань (що містить серед інших питання методологічного і світоглядного характеру) на прикладі окремого (завершального) розділу курсу “Термодинаміка і статистична фізика”. Вивчення майбутніми вчителями курсів загальної і теоретичної фізики має відбуватися з урахуванням принципу наступності, з єдиних позицій, методично поєднаних спільною ідеєю щодо формування найповніших і цілісних уявлень про сучасну фізичну картину світу та її еволюцію; усвідомлення змісту і структури фундаментальних фізичних теорій, їх єдності, багатофункціональності та ієрархічності відповідно до певних просторових інтервалів і взаємодій.
- ДокументФормування термінологічної компетентності майбутніх учителів біології в системі самостійної роботи(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Перерва, ВікторіяУ статті представлено специфіку складання та використання термінологічного словника як одного із засобів формування термінологічної компетентності майбутнього вчителя в системі самостійної роботи. З’ясовано, що засвоєння професійних термінів майбутнім учителем біології забезпечує йому належну культуру фахового спілкування та задоволення професійних потреб, а правильне оперування фаховою біологічною термінологією є показником ґрунтовності професійної підготовки. Термінологічну компетентність розглянуто як складник професійної компетентності і визначено як здатність фахівця послуговуватися спеціальними термінами в процесі наукової та професійної діяльності. Це особистісне утворення визначено як функціональну систему фахових знань, когнітивних умінь і практичних навичок та спеціальних здібностей фахівця. Окреслено структуру термінологічного словника з дисципліни “Ботаніка з основами геоботаніки”, що має блокову структуру та побудований за тематичним принципом. Розкрито зміст роботи з формування в майбутніх учителів біології термінологічної компетентності під час складання термінологічного словника. Наведено систему завдань, а саме: опрацювання літератури за фахом, виділення основного і формулювання стислої змістовної характеристики певних понять (термінів), їх фіксація, розробка системи унаочнення термінології (ілюстрація, схема, діаграма, інтелект-картка, інфографіка тощо). Обґрунтовано, що формуванню термінологічної компетентності майбутніх учителів біології сприяє спеціальна словникова робота із засвоєння етимології ботанічних термінів, виявлення їх походження від латинських термінів, осмисленого співставлення й інтуїтивного передбачення змісту лексем. Зроблено висновок про те, що створення майбутнім учителем біології термінологічного словника сприяє підвищенню якості його фахової підготовки, формуванню стійкої осмисленої терміносистеми, забезпечує стійку професійну мотивацію.