Випуск 3 (2019)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/976

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 49

Фізико-технічне моделювання у формуванні практико-орієнтованих знань
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Косогов, Іван Георгійович
Стаття присвячена проблемі формування практико-орієнтованих знань з фізики учнів старшої школи шляхом залучення до фізико-технічного моделювання. Обґрунтовується залежність рівня вмінь учнів застосовувати теоретичні знання з фізики в практичній діяльності від вмінь моделювати технічні об’єкти та технологічні процеси. У статті визначено та проаналізовано функції та вплив технічної творчості на формування знань з фізики і вмінь їх застосовувати в повсякденному житті та майбутній професійній діяльності. Виявлено та розглянуто дидактичні цілі техніної творчості учнів старших класів у формуванні міцних знань з фізики та вмінь застосовувати їх у різноманітних життєвих ситуаціях. Розробка та використання в освітньому процесі з фізики системи завдань з практичним змістом дає можливість частково вирішити проблему розвитку інтересу учнів до фізико-технічних знань, формування навичок їх застосування в житті. Звертається увага на необхідність використання творчих завдань технічного змісту, спрямованих на формування навичок застосовувати знання з фізики у побуті, поясненні природних явищ. Досліджено рівень здатності учнів до технічного мислення та рівень готовності до фізико-технічного моделювання. Пропонується концепція конструювання структури та змісту курсу фізики, який спрямований на вдосконалення методики формування практико-орієнтовних знань на основі фізичного моделювання технічних об’єктів.
Проблеми підготовки компетентного вчителя фізики в рамках реалізації проєкту “Нова українська школа”
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Шут, Микола; Благодаренко, Людмила
Стаття присвячена дослідженню проблем, які призвели до кризової ситуації в природничій освіті взагалі та підготовці вчителів фізики зокрема. Акцентовано на тому, що для нашої країни шкідливою стала тенденція до збільшення гуманітарної складової в системі освіти. На основі аналізу результатів вступних кампаній останніх років констатовано, що нині є яскраво вираженим перекіс у бік спеціальностей гуманітарного та суспільного спрямування. Висловлено і обґрунтовано думку з приводу того, що Міністерству освіти і науки України слід переглянути підходи до планування державного замовлення, яке має формуватися з урахуванням потреб галузей виробництва та балансу трудових ресурсів, а не попиту абітурієнтів. Наголошено, що відновлення і поповнення науково-технічного потенціалу України слід починати з приділення першочергової уваги підготовці вчителів фізики і виправленню ситуації з набором на спеціальність “Середня освіта (фізика)”, оскільки в іншому випадку у найближчому майбутньому компетентних вчителів в закладах середньої освіти не залишиться. Висловлено заклопотаність з приводу того, що за таких умов неможливо буде забезпечити профільне навчання, а це призведе до подальшого занепаду фізичної та фізико-технічної освіти, і у підсумку – до інтелектуального виродження нашого народу. Запропоновано першочергові заходи з покращення стану підготовки вчителя фізики в Україні та підвищення її престижності, серед яких виділено такі, як відродження роботи фізико-математичних педагогічних класів при закладах педагогічної вищої освіти, удосконалення і розширення для учнів таких класів і шкіл системи пільг та заохочень при вступі, відновлення цільового набору студентів на спеціальність “Середня освіта (фізика)”. Зазначено, що для підготовки висококомпетентних українських вчителів фізики, які будуть здатні реалізувати проект “Нова українська школа”, необхідний час та комплекс заходів, які можна здійснити лише спільними зусиллями всієї педагогічної спільноти.
Олімпіада з фізики як індикатор готовності абітурієнтів до навчання в університеті
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Подласов, Сергій; Матвійчук, Олексій; Долянівська, Ольга
У статті представлений аналіз результатів олімпіади з фізики для вступників та зроблені висновки відносно готовності їх до навчання в університеті. У Київському політехнічному інституті Ігоря Сікорського олімпіади з фізики проводяться з 2017 року і проходять у два етапи. Перший етап заочний – це тестування в режимі віддаленого доступу. Учасники, які набрали не менше 75% від максимально можливих балів, можуть узяти участь в очному етапі. Онлайн-тест складається з 20 завдань: 11 закритої форми та 9 відкритої. Статистичний аналіз результатів показав досить високий рівень внутрішньої узгодженості тесту та широкий діапазон логітів рівня складності завдань. Це дозволяє адекватно зробити висновки про рівень підготовленості учасників. Серед завдань заочного туру найпростішими були стандартні задачі базового рівня на розпізнавання явищ та прямі обчислення за відомими формулами. Результати олімпіади дозволяють зробити висновок про суттєву неоднорідність рівня підготовки вступників з фізики. Онлайн-тур показав, що не всі учасники готові навчатися у вищих технічних навчальних закладах, 30 -40% з них не мають достатніх знань за програмою фізики ЗЗСО. Це означає, що в разі зарахування на навчання за результатами ЗНО вони не зможуть опанувати курс фізики, не будуть розуміти фізичні процеси та математичний апарат, який їх описує, а, отже, будуть відраховані за результатами першої екзаменаційної сесії. Виконання завдань відкритого типу під час онлайн-олімпіади, що є досить простими, не можуть бути свідченням готовності учасників вирішувати задачі, що відрізняються від стандартних. Можливо, це наслідок недостатньої уваги до фізичних завдань у школі і не готовності учнів до виконання операцій мислення.
Змістова характеристика поняття фахова компетентність
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Нагорна, Наталія
У статті проаналізовано наукові джерела щодо трактування термінів "компетенція" та "компетентність" у теорії освіти. Обґрунтовано результати аналізу різних підходів зарубіжних і вітчизняних дослідників до тлумачення понять "компетенція", "компетентність" та "фахова компетентність". Відповідно до нормативних документів на сьогодні існує потреба запровадження компетентнісного підходу в сферу освіти, новітніх методів і технологій навчання, інноваційних підходів до підготовки майбутніх фахівців не просто як набору знань, вмінь і навичок, а й сукупності компетентностей та здібностей випускника реалізовувати новітні робочі завдання. Ураховуючи зростання попиту на молодих компетентних фахівців на сучасному ринку праці, більшість науковців наголошує на необхідності їх підготовки на основі компетентнісного підходу. Проєктно-технологічна компетентність розвивається в об'єктно-трансформаційному проєктуванні та технологічній діяльності. Власне тому основним стрижнем сучасного трудового навчання в основній школі є конструкторсько-технологічна діяльність як універсальний метод пізнання та перетворення дійсності: від думки до її реалізації. У процесі цієї роботи формується творче мислення учнів, їх вміння вирішувати задачі в різних сферах діяльності. Ключовим навчальним продуктом будь-якого учня в процесі трудового навчання є розвинена конструкторська та технологічна компетентність – свідоме володіння методами і технологіями проєктно-технологічної діяльності для ефективного вирішення завдання (створення та виготовлення об'єкту праці).
Самостійна робота майбутніх інженерів
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Гуляєва, Людмила; Гуляєва, Тетяна
У статті звертається увага на те, що організація освітнього процесу з фізики для майбутніх інженерів – складний та багатогранний процес. Він спрямований на формування фундаментальних системних теоретичних знань та практичних умінь, навичок майбутніх інженерів як бази для усвідомлення, засвоєння технічних та спеціальних дисциплін інженерної спеціальності, а також готовності та здатності застосування фундаментальних ЗУН у фаховій діяльності. Вектор дидактичного забезпечення освітнього процесу спрямований на оновлення процесуальної та змістовної складових щодо організації та здійснення самостійної роботи майбутніх інженерів згідно стандарту вищої освіти України для першого (бакалаврського) рівня. В статті окреслені деякі шляхи організації самостійної робота майбутніх фахівців з фізики в галузі знань 13 – Механічна інженерія, спеціальності 136 – “Металургія”. Акцентується увага на тому, що усвідомлена підготовки майбутніх інженерів до лабораторних робіт підпорядковується досягненню результату освітньої діяльності студента – очікуваних програмних результатів навчання майбутніх інженерів. На прикладі механізму з фрикційним кінематичним зв’язком під час теоретичної підготовки до експериментального дослідження основного закону динаміки обертального руху показані певні кроки щодо досягнення очікуваних програмних результатів навчання майбутніх інженерів, наприклад, ПР01 “концептуальні знання і розуміння фундаментальних наук, що лежать в основі відповідної спеціалізації металургії, на рівні, необхідному для досягнення інших результатів освітньої програми”.
Ортогональне проєкціювання в задачах стереометрії
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Ленчук, Іван; Працьовитий, Микола
Ми ставили за мету на конкретних прикладах розкрити один із способів діяльності суб’єкта учіння, продемонструвати евристичний припис, яким доцільно користуватися складаючи план та розв’язуючи чимало задач стереометрії, зокрема, графічним або графоаналітичним методом. Мова йде про нетрадиційне в умовах школи і закладу вищої освіти перетворення усередині будь-якого тіла стереометрії, яке фахівці називають «внутрішнім проекціюванням». Це – уявлюване просторове перетворення, за допомогою якого спрощується проведення перпендикуляра на бінарному зображенні тіла з точки до прямої (чи до площини), спільного перпендикуляра двох мимобіжних прямих, відкладання кута із заданою градусною мірою тощо. Розрізняють конічне і циліндричне внутрішнє проекціювання. Як правило, перше з них доцільно застосовувати у випадку піраміди і конуса, а друге – призми та циліндра. Площина проекцій і напрям внутрішнього проекціювання вибирається учнем, який розв’язує задачу. Від того, наскільки вдало вибрано ці дві складові апарату проекціювання залежить результат. Якщо, приміром, вам потрібно побудувати спільний перпендикуляр двох мимобіжних прямих (див. задачу 1), то суть важливо, щоб напрям проекціювання був паралельним одній із них, а площина проекцій – перпендикулярна цій прямій. Інколи трапляється, що площина проекцій вміщує іншу пряму або, хоча б, розташовується у просторі паралельно останній. Далі, згідно із твердженням теореми про проекціювання прямого кута, відрізок спільного перпендикуляра й прямий кут між ним та другою прямою проекціюються на введену площину проекцій у натуральну величину. Операцією «оберненого проекціювання» будують зображення шуканого спільного перпендикуляра. У представленій статті розглянуто приклади задач, в яких площиною проекцій є винятково основа стереометричного тіла (задачі 1-3), а напрям проекціювання перпендикулярний до основи. Винятком є варіант задачі 3, коли, згідно з умовою, задані прямі а, б і с перетинаються у їх спільній точці S. Тут застосовують центральне проекціювання.
Розвиток цифрової компетентності студентів у процесі здійснення науково-дослідної роботи
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Дибкова, Людмила
Стрімкий розвиток та конвергенція нових інформаційних технологій спричиняє швидку та кардинальну трансформацію у всіх сферах життя суспільства, включаючи освітнє середовище. Метою дослідження, представленого у статті, було проаналізувати, як цифровізація економіки впливає на трансформацію навчального процесу, в тому числі й на організацію науково-дослідної роботи студентів. Нові мобільні та Інтернет-технології призводять до появи нових робочих місць на основі використання таких технологій, як штучний інтелект, віртуальна реальність, біотехнології, Інтернет речей, хмарні обчислення. Тому формування високого рівня цифрової компетентності, необхідної для професійної роботи в умовах, що швидко змінюються, є ключовим завданням сучасної освіти. Проаналізовано основні задачі науково-дослідної роботи студентів та організаційні заходи для представлення результатів виконаної роботи. Наголошується, що широке використання нових технологій при здійсненні студентами досліджень підвищує й рівень їхньої цифрової компетентності. Представлено авторські завдання, серед яких засвоєння роботи із онлайн сервісами, створення інтерактивних графіків та діаграм для представлення результатів дослідження, розробка інтерактивних презентацій у різних програмних середовищах, створення власних сайтів та відео, проведення опитувань у мережному середовищі та ін. Виконання таких завдань спрямовані на розвиток критичного мислення, креативності, вміння ефективно використовувати цифрові ресурси; здатності оцінювати достовірність і значимість одержуваної з різних джерел інформації; розуміння основ безпеки у безмежному цифровому просторі; удосконалення рівня комунікативності у співпраці з іншими; поглиблення розуміння важливості й вміння неперервно навчатися.
Технології управління якістю підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Кондрашов, Микола
У статті розкриваються сутність технологізації освітнього процесу і ризних видив технології управління якістю підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності в умовах університету. У зазначеному контексті представлено визначення технологізації управління якістю підготовки студентів, схарактеризовані види технологій, їх структура і зміст, механізм використання їх в управлінні навчальним процесом, досягненні прогнозованих результатів як показників якості професійної діяльності. Проблема є в тому, щоб забезпечити засобами технологій управління позитивну дінамику якості підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності. Технологізація управління якістю підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності розглядається як система теоретичних положень і рекомендацій, які уможливлюють ефективно організувати управлінські дії викладача з планування, проектування, реалізації й аналізу об’єктивно необхідних кроків пізнавальної діяльності студентів, що гарантують успішне досягнення прогнозованих результатів у вигляді досвіду творчої педагогічної діяльності. У системі управління якістю підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності важливе значення має оволодіння ними технологією управління, її складниками (процес педагогічної діяльності, послідовність дій, методи, операції, процедури, інструменти). Технологія управління якістю підготовки майбутніх учителів до успішної професійної діяльності – це система взаємодії викладача й студентів з планування, організації й здійснення освітнього й самоосвітнього процесів, спрямованих на оволодіння обраною професією, формування готовності до успішної діяльності й підвищення якості університетської освіти. У практиці підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності використовуються різноманітні технології управління навчальним процесом, серед яких: документаційно-інтегративна, інтегральна, когнітивна, прийняття управлінських рішень, прогностично-моніторингова технології управління та ін. Технології управління навчанням забезпечує умови для набуття майбутніми вчителями умінням використання теоретичних знань як інструменту практичних дій і досвіду управлінської діяльності, що позитивно впливає на якість їхньої підготовки до самостійної професійної праці.
Методичне обґрунтування варіаційного принципу Гамільтона-Остроградського
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Мороз, Іван; Іваній, Володимир; Дємєнтьєв, Євгеній; Щупачинська, Аніта
На основі аналізу актуальних досліджень констатується, що обґрунтування основ аналітичних методів дослідження фізичних систем та варіаційних методів залишилося поза увагою методичної науки, тому висвітлення методичних аспектів обґрунтування теми “Варіаційний інтегральний принцип стаціонарної дії” при навчанні теоретичної фізики в педагогічних університетах є актуальним. Опираючись на те, що механічний стан у кожний момент часу однозначно визначається як конфігурацією системи, так і швидкостями системи, вводиться деяку довільну динамічну функцію стану системи F = F(qs ,qs , t), яка пов’язана із координатами та швидкостями всіх матеріальних точок і можливо часу. Значення цієї функції у кожний момент часу помножимо на dt і виконаємо інтегрування за вказаним проміжком часу. Для закріплення матеріалу студентам пропонується розглянути задачу про рух гармонічного осцилятора і визначити величину дії між двома точками вздовж траєкторії і вздовж іншої близької лінії між цими ж точками. Розглянута методика дозволяє сформувати у студентів достатньо глибоке й стійке розуміння вказаного принципу та дає уявлення про використання цього принципу для розв’язання задач механіки, які важко розв’язати використовуючи лише закони Ньютона.
Зміст та структура інформаційно-аналітичних компетентностей користувачів освітніх інформаційних систем: методологічний аспект
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Гриценко, Валерій; Ткаченко, Анна
У статті розглянуто теоретико-методологічні основи формування інформаційно-аналітичних компетентностей у користувачів освітніх інформаційних систем. З’ясовано, що серед невирішених актуальних задач перебудови процесів управління вищої освіти в сучасних умовах є підвищення ролі та рівня використання інформаційно-комунікаційних технологій в управлінні сучасним університетом для ефективного розв’язання реальних управлінських, науково-технічних, соціально-економічних задач, що виникають у цій сфері діяльності. З огляду на сучасні тенденції розвитку університетської освіти нами встановлено, що компетентнісний підхід – це сучасний орієнтир національної системи освіти України. Для реалізації компетентнісного підходу потрібна екстраполяція його основних ідей на увесь освітній процес ЗВО, зокрема й на управлінську складову. Оскільки компетентнісний підхід є концептуальною основою оновлення змісту підготовки майбутніх фахівців з вищою освітою до роботи в умовах сучасного суспільства, тому важливо з’ясувати понятійно-категоріальний аспект окресленої проблеми. На основі аналізу літературних джерел виокремлено основні функції компетентнісного підходу в освіті: операційна; діяльнісно-технологічна; організаційна; діагностична; а також уточнено зміст понять 1) “інформаційно-аналітична компетентність користувачів (науково-педагогічних працівників університетів) освітніх інформаційних систем” – це комплексна характеристика, що відображає їх обізнаність щодо ефективних методів пошуку, збирання, аналізу й опрацювання даних та здатність продуктивно використовувати ці методи для розв’язування професійних задач за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних технологій в умовах постійних змін інформаційного освітньо-наукового середовища закладу вищої освіти; 2) “інформаційно-аналітична компетентність студентів університету” – це комплексна характеристика, що відображає їхню обізнаність з новітніми інформаційними технологіями і здатність до продуктивного утворення власного освітнього середовища шляхом виокремлення, інтеграції й адаптації різного роду програмних засобів та технологій освітнього і соціального спрямування задля реалізації власних освітніх потреб.
Критерії добору хмаро орієнтованих систем дистанційного навчання в навчанні баз даних майбутніх фахівців з інформаційних технологій
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Коротун, Ольга
У статті виокремлено критерії та показники добору хмаро орієнтованих систем дистанційного навчання у навчанні баз даних майбутніх фахівців з інформаційних технологій, а саме: організаційно-дидактичний (програма курсу, модульність електронного навчального курсу, представлення навчального матеріалу у різних форматах, тестування, журнал, календар); комунікаційний (чат, форум, сповіщення, електронна пошта, відеоконференція); функціональний (інтеграція з іншими хмарними сервісами, багатомовність, кількість користувачів, ролі користувачів, сховище даних). Представлена процедура застосування методу експертного оцінювання хмаро орієнтованих систем дистанційного навчання, що складалася з двох етапів опитування експертів: на першому – з десяти запропонованих таких систем було обрано п’ять; на другому – з виокремлених п’ти систем (MoodleCloud, iSpring Online, Geenio, Google Classroom, Canvas) визначена одна для використання у навчанні баз даних майбутніх фахівців з інформаційних технологій. У результаті виявлено, що система Canvas є найбільш зручною. Висвітлено інші програмні продукти компанії Instructure для застосування у вищій освіті, зокрема: Canvas Network MOOC Platform – платформа масових відкритих онлайн-курсів; Canvas Catalog – хмарний сервіс, що дозволяє закладам освіти або окремим викладачам розміщувати свої електронні курси; Bridge – хмаро орієнтована система дистанційного навчання для корпоративного навчання; Canvas Commons (інтегрована з Canvas) – репозиторій для зберігання навчальних ресурсів, містить плани уроків, вікторини та опитування, електронні курси і навчальні програми, розроблені вчителями шкіл та закладів вищої освіти. Вивчення таких хмаро орієнтованих систем дистанційного навчання дозволило виокремити їх характеристики для використання у закладі вищої освіти: функціональність, надійність, вартість системи, модульність, перспективність розвитку системи, доступність, якісна технічна підтримка.
Діалогічна взаємодія культур як чинник формування полімовної особистості
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Панова, Наталя Юріївна
У контексті концептуальних положень міжкультурної комунікації, сучасної риторики виокремлюють феномен діалогу як одиницю міжкультурної комунікації, риторичної комунікації. Розглядати риторичний діалог варто в проспекції релятивістського аспекту сучасної риторики, акцентуючи увагу на прагматичному сенсі впливу комунікантів один на одного в процесі гармонізувального діалогу, ефективного й оптимального спілкування. Саме тому міжкультурний діалог в ході формування полімовної особистості визначаємо як риторичний. Завданням дослідження було висвітлення актуальності міжкультурного діалогу як риторичного на уроках іноземної мови в закладах середньої освіти, з`ясування основних аспектів діалогічної взаємодії контактуючих культур.
Методологічні основи підвищення ефективності формування пізнавальної самостійності студентів-медиків при вивченні медичної та біологічної фізики
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Точиліна, Тетяна
У пропонованій статті проаналізовано та уточнено поняття “пізнавальна самостійність студента”, охарактеризована її структура. Визначенні організаційно-педагогічні умови ефективного формування пізнавальної самостійності студентів та чинники, під впливом яких вона здійснюється.
Квест-технології як засіб активізації пізнавальної діяльності молодших школярів
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Попова, Ольга Іванівна; Попова, Лариса Петрівна
У статті розглядається проблема використання квест-технології на уроках мовно-літературної освітньої галузі в початковій школі з метою активізації пізнавальної діяльності учнів. Розкривається поняття «квест», сутність цієї технології, основні цілі, освітні ефекти від застосування на уроках української мови та літературного читання; представлена структура проведення квестів; обґрунтовується ефективність використання в освітньому процесі. Як висновок, квест-технологія буде сприяти урізноманітненню форм освітнього процесу в сучасній початковій школі, створюватиме умови для продуктивної пізнавальної діяльності кожного здобувача освіти з урахуванням інтересів і здібностей; мотивуватиме й активізуватиме всі сфери розвитку особистості, формуватиме вміння вчитися, а значить допоможе сучасному педагогові відійти від звичних стереотипів організації уроку. Серед переваг застосування квесту є те, що він забезпечить раціональне інформаційне наповнення, поєднання колективної роботи класу з індивідуальною діяльністю учнів.
Професійно-комунікативна компетентність іноземного студента-медика
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Цуркан, Марія
Мета дослідження – описати та окреслити зміст понять “компетенція”, “компетентність”, “комунікативна компетентність”, “професійна компетентність”, “професійно-комунікативна компетентність”, іноземного студента-медика в умовах міжетнічного культурного спілкування. Методологія дослідження грунтується на комплексному поєднанні теоретичних методів прикладної лінгвістики, психолінгвістики, лінгводидактики з метою визначення концептуальних положень дослідження. Наукова новизна статті полягає у спробі цілісного осмислення лінгвістичної категорії “професійно-комунікативна компетентність” іноземного студента-медика. Висновки. Встановлено, що компетентність – це інтегрована якість (властивість) або комплексна характеристика особистості, що поєднує в собі бажання, готовність і здатність здійснювати діяльність (досягати поставленої мети, вирішувати проблеми, розв’язувати завдання, аналізувати ситуацію, приймати рішення, контролювати як власні, так і чужі дії, кваліфіковано та креативно реалізовувати потенціал тощо) у певній професійній сфері; на основі попередньо набутих компетенцій; компетенція – це сукупність знань, уявлень, умінь, навичок і ставлень, що формуються в процесі навчання та застосовуються в певній сфері діяльності; професійна компетентність – сукупність знань із професійно орієнтованих дисциплін (анатомія, фізіологія, гістологія, фармакологія тощо) і вмінь їх практично використовувати в професійній діяльності. Досліджено, що професійно-комунікативна компетентність іноземного студента-медика – складна психолого-педагогічна категорія, яка, на нашу думку, інтегрує в собі професійні знання (збір анамнезу, розпізнавання захворювання і встановлення діагнозу, призначення лікування тощо), самостійний і творчий склад мислення (уміння аналізувати процес, ефективність і кінцевий результат лікування; уміння оцінити не лише досягнення у своїй роботі, але й побачити причини невдач), комунікативні уміння (володіння загальновживаною та професійною лексикою, правильний і доречний добір мовних засобів, логічна і послідовна побудова висловлювання, відповідна дикція, вміння слухати, оформлення медичних документів: довідок, протоколу операції, історії хвороби чи реферату тощо), моральні цінності (толерантність, тактовність, терпіння, чуйність, співпереживання, толерантність, ввічливість, привітність, доброчинність тощо).
Фактори формування соціальної активності майбутніх фахівців соціономічних професій
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Аверіна, Катерина
У статті представлені результати авторського емпіричного дослідження факторів, що впливають на формування соціальної активності здобувачів вищої освіти соціономічних професій. Автором дається робоче визначення поняття “соціальна активність”, доводиться можливість його використання в рамках даного дослідження. Соціальна активність є однією із провідних якостей особистості, передумовою гармонізації її відносин із суспільством і державою, стабілізує єдність цілей суспільного і державного розвитку. У статті розкривається зміст професійних якостей майбутніх фахівців соціономічних професій, місце соціальної активності в структурі фахової підготовки педагогів, соціальних працівників та психологів як представників соціономічного напряму. Також показана роль об'єктивних та суб'єктивних факторів, що впливають на формування соціальної активності здобувачів вищої освіти. У сучасних умовах зазначені фактори роблять суперечливий вплив на становлення соціально активної особистості в контексті фахової підготовки. Основне протиріччя, яке зафіксовано в статті, полягає в наявності різноманітних інститутів (сім'я, освіта, ЗМІ та ін.), які можуть брати участь у формуванні соціальної активності молоді, і відсутності їх цілеспрямованої діяльності. Не менш важливим протиріччям формування соціальної активності майбутніх фахівців соціономічних процесів є так само і те, що зростає потреба суспільства у формуванні особливого типу особистості, яка характеризується громадянською свідомістю й установкою на різні види соціальної діяльності.
Тренінгові технології в підготовці майбутнього вчителя до забезпечення валеологічного супроводу на уроках математики
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Возносименко, Дарія
У статті висвітлено актуальність проблеми підготовки майбутніх учителів математики до здоров’язберігаючого навчання, збереження та зміцнення здоров’я учнів, формування здорового способу життя. Встановлено, що важливе значення для реалізації цієї проблеми відіграє зміна форм, методів та засобів навчання в підготовці майбутніх учителів. Зазначено, що одним з найефективніших шляхів досягнення високого рівня професіоналізму та їх відповідності зазначеним вимогам є впровадження тренінгових технологій як форми організації навчання в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців. Розкрито зміст поняття “тренінг”. Встановлено, що відповідно до актуальності проблеми здоров’язбереження учнів у процесі навчання та вимог підготовки сучасного вчителя досить ефективними в підготовці майбутніх учителів математики до здоров’язберігаючого навчання учнів є тренінгові технології. Запропоновано розроблений навчальний тренінг “Ми за здоровий спосіб життя очима математики”, який має на меті розширити та поглибити знання студентів про здоров’я, здоровий спосіб життя та фактори, що впливають на формування здоров’я; розвивати в майбутніх учителів математики вміння та навички формування здорового способу життя в підростаючого покоління; актуалізувати в студентів розуміння важливості здоров’я, складності його досягнення та збереження, а також відповідальності за збереження здоров’я учнівської молоді; продемонструвати можливості здоров’язбереження засобами математики. Визначено структуру тренінгу та описано окремі методики, які варто використовувати на різних його етапах. Особливої уваги заслуговують методики, пов’язані із засвоєнням матеріалу та практичною спрямованістю, “Лото здоров’я”, “Дослідник” та “Перевернуте навчання”. До кожної із запропонованих методик наведено конкретні приклади завдань, які варто пропонувати майбутнім учителям математики з метою розвитку в них вмінь і навичок забезпечення валеологічного супроводу навчання учнів математики.
Теоретичний аналіз дефініції “забезпечення якості професійної підготовки” для майбутніх магістрів середньої освіти з фізичної культури
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Дутчак, Юрій; Квасниця, Олег
Забезпечення якості професійної підготовки майбутніх фахівців (професіоналів) є нагальною проблемою та обумовлюється різними факторами, серед яких виділяються забезпечення якості мети, якості освітнього процесу і якості результату. У цих умовах важливе значення має розуміння базових понять дослідження. Мета статті – здійснити теоретичний аналіз дефініції “забезпечення якості професійної підготовки” для майбутніх магістрів середньої освіти з фізичної культури. Методи дослідження: аналіз літературних джерел та документів; метод системного аналізу; метод порівняння і зіставлення; метод функціонально-структурного аналізу. Для обґрунтування дефініції “забезпечення якості професійної підготовки” для майбутніх магістрів середньої освіти з фізичної культури вважаємо за доцільне з’ясувати сутність понять “якість”, “якість освіти”, “якість вищої освіти”, які є ключовими для вказаного визначення. Поняття “якість освіти” розглядається нами як комплексна характеристика освітнього процесу, що передбачає збалансовану відповідність процесу, результату й освітньої системи меті, потребам і соціальним стандартам освіти для формування і розвитку в особистості освіченості, вихованості та певних соціальних, психічних, фізичних і духовних властивостей, що реалізується на певних етапах навчання. Проаналізовано трактування поняття “забезпечення якості” викладене Європейським центром з розвитку професійної освіти та у стандартах і рекомендаціях щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти. Охарактеризована Дублінська модель універсальних характеристик компетенцій (Dublin Descriptors) випускників магістратури. Вважаємо за доцільне констатувати, що забезпечення якості професійної підготовки майбутніх магістрів середньої освіти з фізичної культури – це сукупність процедур та діяльності, що мають за мету гарантування та покращення ефективності надання освітніх послуг, які передбачають формування спеціальних знань, навчання фізичних вправ, розвиток фізичних здібностей та виховання морально-вольових якостей особистості відповідно до вимог держави та зацікавлених сторін (стейкхолдерів).
Вплив навчальних робототехнічних конструкторів на розвиток пізнавальної активності учнів
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Бондарук, Володимир
Протягом останніх років усе більшої популярності набувають розвивальні іграшки. Особливе місце серед них почали займати дитячі навчальні набори конструкторів, а у зв’язку з розвитком електронно-обчислюваної техніки з’явилися набори навчальних конструкторів робототехнічного спрямування. Вони призначені розвивати не лише конструкторські здібності в дітей, а й сформувати основи алгоритмічного мислення, оскільки передбачають можливість програмування створених дітьми конструкцій. Це, у свою чергу, дає можливість використовувати їх на шкільних уроках фізики, математики та інформатики. На сьогоднішній день найбільшою кількістю методичних матеріалів забезпечені конструктори компанії ЛЕГО. Тому варто зауважити важливість розробки методик використання навчальних конструкторів на уроках. У наукових публікаціях можна знайти багато матеріалів, які стосуються важливості розвитку дрібної моторики в дітей і її впливу на розумовий розвиток. Однак майже відсутні дослідження, що стосуються впливу навчальних конструкторів на розвиток дрібної моторики, математичного мислення і конструкторських здібностей. Дослідження впливу навчальних конструкторів на пізнавальну активність учнів ґрунтується на емпіричних методах: збір наукових фактів – аналіз наукової та методичної літератури, підручників і навчальних посібників; вивчення результатів педагогічних досліджень. Згідно з результатами аналізу наукових публікацій і методичних матеріалів використання навчальних конструкторів у дошкільному віці і початковій школі допомагає підвищити інтерес до навчання загалом, а в основній школі підвищує інтерес до вивчення фізики, інформатики і математики. На сьогодні дослідження впливу навчальних конструкторів на формування фізичних і технічних знань учнів найбільш розвинені в методичних матеріалах, що постачаються разом з наборами ЛЕГО. Однак ці методики мало пристосовані для впровадження в освітню програму з фізики, математики та інформатики в українських школах. У рамках спільного проєкту the LEGO Foundation та Міністерства освіти і науки України починають розроблятись нові методики впровадження навчальних конструкторів в освітній процес, але вони поки обмежуються початковою і дошкільною освітою.
Функції вчителя на основних етапах інноваційної діяльності учнів з фізики
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Андрєєв, Андрій; Тихонська, Наталія
У статті розглянуто проблему підготовки майбутнього вчителя фізики до організації інноваційного пошуку учнів у процесі їх навчання як важливої складової педагогічної діяльності вчителя. Авторами розроблена технологія організації квазіпрофесійної діяльності майбутніх учителів фізики, що може бути впроваджена у процесі професійної підготовки вчителів у закладах вищої освіти. Квазіпрофесійною діяльністю майбутніх учителів фізики вважається різновид їх освітньої діяльності, що має навчальний (є частиною професійної підготовки студента) та професійний (відбувається в умовах, наближених до реальної професійної діяльності) аспекти та дає змогу реалізувати педагогічну взаємодію “викладач ↔ студент”, “студент ↔ студент”, “студент ↔ учень” (за можливою участю представників підприємств і наукових установ, вчителів ЗЗСО), в процесі якої студенти мають змогу проявляти себе як організатори інноваційної діяльності учнів. У статті автори мали на меті виокремити характерні етапи інноваційної діяльності учнів та з’ясувати основні функції вчителя, що підпорядковані освітнім цілям і залежать від змісту конкретного етапу учнівської інноваційної діяльності. Показано, що основними функціями вчителя є: мотиваційна та організаційна – на етапах: вибору актуальної теми для майбутньої розробки; формулювання технічного завдання; організаційна, когнітивна, дослідницька – на етапах: пошуку ідеї розв’язання проблеми; розроблення конструкції пристрою (способу), що є розв’язком завдання; теоретичного дослідження запропонованого технічного рішення; розроблення й виготовлення діючої моделі; експериментального дослідження діючої моделі; вивчення патентоспроможності розробки та отримання охоронних документів (зокрема, патенту на корисну модель або винахід); мотиваційна, організаційна, комунікаційна – на етапах: апробації експериментального зразка в реальних умовах та впровадження розробленого технічного рішення в певній галузі; написання наукової роботи за результатами проведених досліджень; експертного оцінювання розробки; опублікування результатів.

Переглянути

Перегляд Випуск 3 (2019) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування