Випуск 3 (2019)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/976

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 49

Тренінгові технології в підготовці майбутнього вчителя до забезпечення валеологічного супроводу на уроках математики
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Возносименко, Дарія
У статті висвітлено актуальність проблеми підготовки майбутніх учителів математики до здоров’язберігаючого навчання, збереження та зміцнення здоров’я учнів, формування здорового способу життя. Встановлено, що важливе значення для реалізації цієї проблеми відіграє зміна форм, методів та засобів навчання в підготовці майбутніх учителів. Зазначено, що одним з найефективніших шляхів досягнення високого рівня професіоналізму та їх відповідності зазначеним вимогам є впровадження тренінгових технологій як форми організації навчання в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців. Розкрито зміст поняття “тренінг”. Встановлено, що відповідно до актуальності проблеми здоров’язбереження учнів у процесі навчання та вимог підготовки сучасного вчителя досить ефективними в підготовці майбутніх учителів математики до здоров’язберігаючого навчання учнів є тренінгові технології. Запропоновано розроблений навчальний тренінг “Ми за здоровий спосіб життя очима математики”, який має на меті розширити та поглибити знання студентів про здоров’я, здоровий спосіб життя та фактори, що впливають на формування здоров’я; розвивати в майбутніх учителів математики вміння та навички формування здорового способу життя в підростаючого покоління; актуалізувати в студентів розуміння важливості здоров’я, складності його досягнення та збереження, а також відповідальності за збереження здоров’я учнівської молоді; продемонструвати можливості здоров’язбереження засобами математики. Визначено структуру тренінгу та описано окремі методики, які варто використовувати на різних його етапах. Особливої уваги заслуговують методики, пов’язані із засвоєнням матеріалу та практичною спрямованістю, “Лото здоров’я”, “Дослідник” та “Перевернуте навчання”. До кожної із запропонованих методик наведено конкретні приклади завдань, які варто пропонувати майбутнім учителям математики з метою розвитку в них вмінь і навичок забезпечення валеологічного супроводу навчання учнів математики.
Теоретичний аналіз дефініції “забезпечення якості професійної підготовки” для майбутніх магістрів середньої освіти з фізичної культури
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Дутчак, Юрій; Квасниця, Олег
Забезпечення якості професійної підготовки майбутніх фахівців (професіоналів) є нагальною проблемою та обумовлюється різними факторами, серед яких виділяються забезпечення якості мети, якості освітнього процесу і якості результату. У цих умовах важливе значення має розуміння базових понять дослідження. Мета статті – здійснити теоретичний аналіз дефініції “забезпечення якості професійної підготовки” для майбутніх магістрів середньої освіти з фізичної культури. Методи дослідження: аналіз літературних джерел та документів; метод системного аналізу; метод порівняння і зіставлення; метод функціонально-структурного аналізу. Для обґрунтування дефініції “забезпечення якості професійної підготовки” для майбутніх магістрів середньої освіти з фізичної культури вважаємо за доцільне з’ясувати сутність понять “якість”, “якість освіти”, “якість вищої освіти”, які є ключовими для вказаного визначення. Поняття “якість освіти” розглядається нами як комплексна характеристика освітнього процесу, що передбачає збалансовану відповідність процесу, результату й освітньої системи меті, потребам і соціальним стандартам освіти для формування і розвитку в особистості освіченості, вихованості та певних соціальних, психічних, фізичних і духовних властивостей, що реалізується на певних етапах навчання. Проаналізовано трактування поняття “забезпечення якості” викладене Європейським центром з розвитку професійної освіти та у стандартах і рекомендаціях щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти. Охарактеризована Дублінська модель універсальних характеристик компетенцій (Dublin Descriptors) випускників магістратури. Вважаємо за доцільне констатувати, що забезпечення якості професійної підготовки майбутніх магістрів середньої освіти з фізичної культури – це сукупність процедур та діяльності, що мають за мету гарантування та покращення ефективності надання освітніх послуг, які передбачають формування спеціальних знань, навчання фізичних вправ, розвиток фізичних здібностей та виховання морально-вольових якостей особистості відповідно до вимог держави та зацікавлених сторін (стейкхолдерів).
Вплив навчальних робототехнічних конструкторів на розвиток пізнавальної активності учнів
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Бондарук, Володимир
Протягом останніх років усе більшої популярності набувають розвивальні іграшки. Особливе місце серед них почали займати дитячі навчальні набори конструкторів, а у зв’язку з розвитком електронно-обчислюваної техніки з’явилися набори навчальних конструкторів робототехнічного спрямування. Вони призначені розвивати не лише конструкторські здібності в дітей, а й сформувати основи алгоритмічного мислення, оскільки передбачають можливість програмування створених дітьми конструкцій. Це, у свою чергу, дає можливість використовувати їх на шкільних уроках фізики, математики та інформатики. На сьогоднішній день найбільшою кількістю методичних матеріалів забезпечені конструктори компанії ЛЕГО. Тому варто зауважити важливість розробки методик використання навчальних конструкторів на уроках. У наукових публікаціях можна знайти багато матеріалів, які стосуються важливості розвитку дрібної моторики в дітей і її впливу на розумовий розвиток. Однак майже відсутні дослідження, що стосуються впливу навчальних конструкторів на розвиток дрібної моторики, математичного мислення і конструкторських здібностей. Дослідження впливу навчальних конструкторів на пізнавальну активність учнів ґрунтується на емпіричних методах: збір наукових фактів – аналіз наукової та методичної літератури, підручників і навчальних посібників; вивчення результатів педагогічних досліджень. Згідно з результатами аналізу наукових публікацій і методичних матеріалів використання навчальних конструкторів у дошкільному віці і початковій школі допомагає підвищити інтерес до навчання загалом, а в основній школі підвищує інтерес до вивчення фізики, інформатики і математики. На сьогодні дослідження впливу навчальних конструкторів на формування фізичних і технічних знань учнів найбільш розвинені в методичних матеріалах, що постачаються разом з наборами ЛЕГО. Однак ці методики мало пристосовані для впровадження в освітню програму з фізики, математики та інформатики в українських школах. У рамках спільного проєкту the LEGO Foundation та Міністерства освіти і науки України починають розроблятись нові методики впровадження навчальних конструкторів в освітній процес, але вони поки обмежуються початковою і дошкільною освітою.
Функції вчителя на основних етапах інноваційної діяльності учнів з фізики
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Андрєєв, Андрій; Тихонська, Наталія
У статті розглянуто проблему підготовки майбутнього вчителя фізики до організації інноваційного пошуку учнів у процесі їх навчання як важливої складової педагогічної діяльності вчителя. Авторами розроблена технологія організації квазіпрофесійної діяльності майбутніх учителів фізики, що може бути впроваджена у процесі професійної підготовки вчителів у закладах вищої освіти. Квазіпрофесійною діяльністю майбутніх учителів фізики вважається різновид їх освітньої діяльності, що має навчальний (є частиною професійної підготовки студента) та професійний (відбувається в умовах, наближених до реальної професійної діяльності) аспекти та дає змогу реалізувати педагогічну взаємодію “викладач ↔ студент”, “студент ↔ студент”, “студент ↔ учень” (за можливою участю представників підприємств і наукових установ, вчителів ЗЗСО), в процесі якої студенти мають змогу проявляти себе як організатори інноваційної діяльності учнів. У статті автори мали на меті виокремити характерні етапи інноваційної діяльності учнів та з’ясувати основні функції вчителя, що підпорядковані освітнім цілям і залежать від змісту конкретного етапу учнівської інноваційної діяльності. Показано, що основними функціями вчителя є: мотиваційна та організаційна – на етапах: вибору актуальної теми для майбутньої розробки; формулювання технічного завдання; організаційна, когнітивна, дослідницька – на етапах: пошуку ідеї розв’язання проблеми; розроблення конструкції пристрою (способу), що є розв’язком завдання; теоретичного дослідження запропонованого технічного рішення; розроблення й виготовлення діючої моделі; експериментального дослідження діючої моделі; вивчення патентоспроможності розробки та отримання охоронних документів (зокрема, патенту на корисну модель або винахід); мотиваційна, організаційна, комунікаційна – на етапах: апробації експериментального зразка в реальних умовах та впровадження розробленого технічного рішення в певній галузі; написання наукової роботи за результатами проведених досліджень; експертного оцінювання розробки; опублікування результатів.
Розвиток професійної компетентності вчителів в умовах освітніх трансформацій
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Тарасова, Вікторія
Суспільно-політичні й соціально-економічні зміни, що відбуваються на сучасному етапі розвитку України, зумовлюють посилення уваги до систематичного розвитку професійної компетентності вчителів. Вітчизняна освітня парадигма вимагає перегляду підходів професійної підготовки та перепідготовки учителя, адже “... зійшло з арени старе гасло про вчителя як про провідну фігуру навчально-виховного процесу, поступившись місцем ідеї ХХІ ст.: вчитель – це носій освітніх і суспільних змін”. Високі вимоги, що висуваються державою до рівня професійної компетентності педагога нової формації, – особистості, здатної до самовдосконалення, саморозвитку й креативності, постійно підвищуються. Вони спонукають учителів до систематичного підвищення кваліфікації, зумовлюють пошук нових, альтернативних напрямів професійної підготовки та постійного розвитку фахової компетентності.
Розроблення логокомпетентостей учителів початових класів у межах професійного стандарту
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Журавльова, Лариса
У статті обґрунтовано необхідність розроблення в аспекті трудових функцій логокомпетентностей учителів початкових класів і схарактеризовано їх у межах професійного стандарту “Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти”. Зазначено, що актуальність такої розробки зумовлена завданням підвищення якості корекційно-педагогічного процесу в загальноосвітніх закладах. Наголошено, що система освіти передбачає вдосконалення педагогічних процесів у школі і потребує кваліфікованих учителів, здатних системно виконувати професійні завдання, розв’язувати першочергові проблеми й взаємодіяти між собою. Підкреслено, що сучасному вчителеві початкових класів усе частіше доводиться стикатися зі специфічним труднощами в навчанні дітей молодшого шкільного віку з особливими освітніми потребами (ООП). Саме тому необхідним є процес організації логокорекційної допомоги цим дітям в умовах загальноосвітньої школи, який передбачає підготовку вчителів початкових класів як активних учасників багатопрофільної команди, що здійснює психолого-педагогічний супровід означеної категорії дітей. З огляду на це, проблема формування логокомпетентності вчителів початкових класів у процесі підготовки їх до роботи з молодшими школярами з дисграфією в умовах загальноосвітньої школи є на сьогодні однією з нагальних і вагомих. У контексті цієї проблеми перед учителями постає важливе завдання – підвищити рівень професійної майстерності й розширити свої основні професійні обов’язки для здійснення ефективної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. Це, зі свого боку, потребує здобуття вчителями логоспецифічних знань (ЛСЗ) і набуття логоспецифічних умінь (ЛСУ) у сфері педагогічної діагностики, навчанні, вихованні, а також у корекційно-розвивальній і соціально-педагогічній діяльності з учнями, що мають порушення мовленнєвого розвитку, зокрема дисграфію. З огляду на це, сучасні вимоги до освіти молодших школярів можуть бути реалізовані лише за умови, коли вчитель початкової школи буде високопрофесійним, компетентним фахівцем у своїй галузі, здатним усвідомлювати цілі й значення своєї роботи, реагувати на зміни в суспільно-особистісному розвитку дитини та її психофізіологічних особливостях, опановувати нові педагогічні технології і втілювати їх в освітній процес початкової школи.
Компетентнісний підхід до вивчення студентами фізики з використанням комп’ютерного моделювання
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Ткаченко, Анна; Кулик, Людмила; Романенко, Тетяна
У статті розглянуто проблему підготовки майбутнього фахівця з фізики в сучасних умовах кардинального оновлення змісту освіти Україні, яке базується на тенденціях глобалізації, інтеграції, фундаменталізації, гуманізації, неперервності, диференціації, індивідуалізації, інформатизації, диверсифікації, багаторівневості та стандартизації відповідно до сучасних вимог світових та євроінтеграційних процесів. З’ясовано, що наразі актуальними виступають питання, які передбачають приведення у відповідність змісту освіти та її форм з перспективними напрямами соціально-економічного розвитку держави та міжнародними освітніми вимогами й стандартами, базуючись на засадах компетентнісного підходу. У зв’язку з цим гостро постає проблема формування компетентних випускників університетів, що навчаються за освітніми програмами «Середня освіта (фізика)», «Фізика та астрономія» і «Прикладна фізика та наноматеріали» у нових умовах. Представлено методичні підходи до створення та розвитку інноваційного навчального середовища з фізики, що визначається компетентнісно-зорієнтованою парадигмою освіти, яка базується на комплексному використанні сучасних методів, методик, технологій та засобів ІКТ для формування компетентних випускників фізичних спеціальностей університетів. Визначено, що особливої уваги потребує посилення практичної спрямованості навчання фізики й прикладне значення фізичних знань в сучасних умовах створення та розвитку інноваційного навчального середовища з фізики у закладах вищої освіти. Запропоновано на практичних заняттях використовувати комп’ютерне моделювання фізичних явищ і процесів з метою формування предметних компетентностей студентів з фізики (на прикладі вивчення розділу «Оптика» загального курсу фізики). У статті наведено приклади таких фізичних задач з оптики, результати яких можуть бути проаналізовані та представлені у вигляді комп’ютерних моделей чи графічних залежностей або передбачають програмування певних фізичних залежностей з метою їх подальшого дослідження за допомогою комп’ютерної моделі чи графічної інтерпретації.
Розвиток емоційного інтелекту як важливий компонент методики навчання мови в закладах загальної середньої освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Дика, Наталія; Глазова, Олександра
У статті висвітлено особливості розвитку емоційного інтелекту в учнів закладів загальної середньої освіти. Обґрунтовано актуальність обраної теми та проаналізовано наукові педагогічні, психологічні, лінгводидактичні джерела. Узагальнено теоретичні підходи до розуміння структури емоційного інтелекту, визначено найбільш поширені погляди на емоційний інтелект, подано його структуру. Співвіднесено структуру емоційного інтелекту з його функціями. Наведено етапи розвитку емоційного інтелекту в учнів закладів загальної середньої освіти. Запропоновано зразки різнорівневих вправ.
Міжпредметні зв’язки математики та інформатики в компетентнісно орієнтованому змісті сучасного підручника математики
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Панова, Світлана Олегівна
У статті розглядається наявність міжпредметних зв’язків математики та інформатики у компетентнісно орієнтованому змісті сучасних підручників математики. Автором висувається припущення, що формування компетентнісно орієнтованого змісту сучасного підручника математики в багатьох аспектах спирається на міжпредметні зв’язки математики з іншими навчальними предметами. Основними методами дослідження є теоретико-методологічний аналіз щодо теорії та практики шкільної навчальної літератури, розробки змісту сучасного підручника математики на засадах компетентнісного підходу; аналіз змісту сучасних підручників математики на включення задач, які реалізують міжпредметні зв’язки математики та інформатики; узагальнення шляхів реалізації міжпредметних зв’язків математики та інформатики. У результаті дослідження визначено, що на формування змісту сучасного підручника математики впливають провідні засади освітньої реформи (Концепція “Нова українська школа”) (2016); загальна інформатизація суспільства; підвищення рівня національної самосвідомості в Україні; потреба в освічених, креативних громадянах України та конкурентоспроможних фахівцях, здатних до самопізнання, самовдосконалення та самореалізації тощо. З’ясовано, що компетентнісно орієнтований зміст сучасних підручників математики може формуватися під випливом багатьох факторів та відповідно до принципів і дидактичних умов, які передбачають включення завдань, які реалізують міжпредметні зв’язки математики та інших предметів. Проведений аналіз показав, що лише в декількох сучасних підручниках з математики включено комп’ютерно-орієнтовані завдання, які потребують від учнів застосування знань та умінь, набутих на уроках інформатики. Перспективними видаються дослідження фахової підготовки майбутніх учителів математики щодо реалізації міжпредметних зв’язків математики та інформатики, а також розробка системи комп’ютерно-орієнтованих завдань з математики для учнів основної школи.
Реалізація технологічного підходу у навчанні майбутніх учителів математики
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Бевз, Валентина; Годованюк, Тетяна; Дубовик, Віталій
В інформаційному світі під час навчання студенти мають за невеликі проміжки часу пропускати через себе велику кількість інформації та диференціювати її відповідно до вимог, потреб і бажань суб’єктів освітнього процесу. Саме тому домінантною ознакою навчально-пізнавальної діяльності майбутнього вчителя математики має стати глибоке знання та розуміння всіх механізмів процесу навчання, тобто технологічність – досягнення поставленої мети на основі використання раціональної системи дій викладача і студентів (вчителя та учнів). Одна з перших технологій в освіті – програмоване навчання – з'явилася в середині минулого століття. Характерними рисами цієї технології є чітке формулювання навчальної мети та надання алгоритму її досягнення. Ще одна технологія бере свій початок з середини минулого століття – це технологія перспективно-випереджального навчання. Основна ідея цієї технології – створення комфортного освітнього середовища й умов для забезпечення успіху в навчанні. Обидві ці технології відносяться до педагогічних технологій на основі ефективності управління та організації процесу навчання. Особливої актуальності в процесі підготовки майбутніх учителів набуває самостійна робота студентів, оскільки такий вид навчально-пізнавальної діяльності вони мають пропагувати в роботі з майбутніми вихованцями в закладах загальної середньої освіти. Тому, в контесті дослідження розглядалося питання про організацію самостійної роботи студентів на основі перспективно-випереджувальної технології з використанням ІКТ. Для інтенсифікації підготовки майбутніх учителів математики на основі ефективної самостійної роботи запропоновано осучаснити та адаптувати дві відомі технології – перспективно-випереджального та програмованого навчання. Основна ідея – за допомогою відкритих онлайн курсів та інших сервісів (подкасти, інтерактивна стрічка часу, квест посібники тощо) виносити на самостійне опрацювання студентами окремих навчальних тем, випереджаючи їх вивчення в аудиторії.
Роль творчості в професійному розвитку майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Курило, Ольга Юріївна
Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню творчого складника професійного розвитку інженерів-педагогів харчової галузі. Сучасні соціально-економічні умови відкривають нові напрями до розробки, створення і впровадження в практику перспективних моделей підготовки компетентних фахівців, а саме інженерів-педагогів. Вони мають поєднувати професійні знання та вмінн, з майстерністю здійснювати навчання фахівців, здатних до творчої праці, професійного саморозвитку, вдосконалення, які можуть вчасно адаптуватися в мінливих умовах ринку. Серед таких слід відмітити інженерів-педагогів харчової галузі, підготовка яких зосереджується на оволодінні ними цілісною системою професійних знань, умінь, навичок, досвідом творчої професійної діяльності, формуванні готовності до вирішення виробничих творчих завдань, проявленні творчого потенціалу, інтелектуальних і духовно-моральних здібностей. За своєю природою творчість вимагає оригінальності, вміння відмовлятися від стереотипів діяльності, знань, хоча без таких стереотипів, як бази, воно неможливе. Тому професійна особистість повинна, з одного боку, мати набір стандартизованих знань, умінь і навичок, а з іншого – можливість і вміння відмовлятися від них у пошуках інших знань і способів діяльності, більш правильних для ситуації. В цей момент відбувається творче перетворення людиною дійсності, її подальший розвиток. Майбутні інженери-педагоги харчової галузі потребують мотивування до продуктивної, творчої професійної діяльності. Творчість стає вагомим засобом навчально-пізнавальної та науково-дослідної діяльності студентів.
Есе як інструмент опанування категоріально-термінологічною базою соціології студентами спеціальності “Соціальна робота”
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Суровцева, Ірина
Стаття спрямована на актуалізацію викладання соціології для студентів спеціальності “Соціальна робота”. Розкриті можливості аналізу студентських есе в засвоєнні категоріально-термінологічної бази теоретичної соціології з модуля “Соціальна стратифікація”. Оскільки соціальна робота спрямована на розв’язання складних життєвих обставин, спричинених негативними наслідками нерівності, то використання соціологічних есе на основі прийому “соціальні проблеми в дзеркалі літератури, мистецтва, кіно” сприяє підготовці компетентних і ефективних фахівців, відданих практиці, що зменшує бідність, пригнічення, дискримінацію.
Порівняльний аналіз змісту підручників і навчальних посібників з історії педагогіки для студентів вищих педагогічних закладів освіти незалежної України
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Нагрибельний, Ярослав
У статті на основі аналізу історико-педагогічних джерел встановлено, що в змісті навчально-методичного забезпечення для студентів закладів вищої освіти є багато спільного у висвітленні історії української педагогіки, генези українського шкільництва з урахуванням здобутків і тенденцій; у питаннях визначення теоретико-методологічних засад історії української педагогіки як науки; в обґрунтуванні змістових аспектів української вищої освіти в хронологічних межах певного історичного періоду крізь призму загального розвитку освіти. У процесі порівняльного аналізу підручників і навчальних посібників з історії педагогіки, виданих в Україні за останнє двадцятиріччя з’ясовано, що зміст навчальної дисципліни в них репрезентовано в трьох варіантах: у першому висвітлено історію становлення зарубіжної школи та педагогіки ХХ століття; у другому – лише історію розвитку педагогічної думки й освіти в Україні; у третьому розкрито історію розвитку світової педагогічної думки та історію розвитку української школи й педагогіки. Досліджено, що історію української педагогіки розкрито авторами підручників загалом в одновекторному змістовому діапазоні, зокрема: виникнення і розвиток української родини, сімейного виховання, народної педагогіки та етнопедагогіки, науково-педагогічної теорії і практики, навчально-виховної роботи культурно-освітніх закладів усіх рівнів в Україні від найдавніших часів до сучасності. Констатовано, що історія української педагогіки як потужний суспільно-духовний феномен має багату й самобутню історію, яка заслуговує на ґрунтовне студіювання у ретроспективі задля активізації її дієвих ресурсів у площину сучасної освітньої практики.
Білінгвальний підхід до навчання математики студентів-іноземців у Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Берднік, Поліна; Онипченко, Павло
У статті розглядаються особливості навчання математики іноземних студентів, які використовують англійську мову як посередницьку для двомовної освіти в Навчально-науковому інституті міжнародної освіти Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Проаналізовано процес попереднього оцінювання іноземних студентів, навчальну програму та логіку її створення. У ній описано процес організації двомовної освіти іноземних студентів на факультеті та його координацію між викладачами. Представлено статистичний аналіз складу студентів, їх початкового рівня підготовки та обґрунтовано найбільш ефективну стратегію викладання з використанням можливостей викладачів університету. Розглядається процес створення програми з дисципліни «Математика» з урахуванням того факту, що студенти мають різний початковий рівень знань з математики. За допомогою статистики розроблено методику для математиків та іноземних студентів на основі комплексного підходу до інтересів сучасного середовища. З переваг двомовної освіти слід виділити академічний успіх студентів; більш упевнене використання англійської мови в навчальній діяльності та для особистого спілкування; найкращі перспективи кар’єри; можливість брати участь у міжнародних заходах та професійному тестуванні для отримання міжнародних сертифікатів. На подальших етапах навчання вільне використання англійської математичної мови дозволить студентам більш ефективно аналізувати конкретні бізнес-ситуації та приймати рішення, перевірені розрахунками. Таким чином, використання двомовного підходу до організації навчально-виховного процесу при вивченні математики забезпечує вирівнювання між змістовно-інтегрованим навчанням та між особистими здібностями іноземних студентів. Двомовна освіта була найбільш підходящим та ефективним методом підготовки іноземних студентів з різним рівнем математики та різними мовами спілкування. Міждисциплінарна взаємодія в процесі навчання, в якому студенти отримують як професійний розвиток, так і вдосконалення своїх знань з іноземної мови, заслуговує на позитивну оцінку і може бути рекомендована для використання у навчальному середовищі.
Використання системи евристичних методів у процесі художнього проєктування одягу
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Орлова, Наталія
Процес проєктування нових дизайнерських об’єктів, зокрема в модній індустрії, є надзвичайно складним і багатоелементним, оскільки в ньому задіяні не тільки розум, знання та вміння митця, але і його внутрішні почуття та спостереження. Цей процес складається з низки визначених етапів – від ідеї-задуму, через постановку задач, формування концепції та вибору поєднаних у різній послідовності прийомів, засобів та методів проєктування до втілення задуму в життя. Питання вибору і застосування одного окремого методу проєктування чи їх комплексу в кожному випадку, що розглядається, постає перед розробником і вимагає від нього як усвідомлення проєктних завдань, так і розуміння можливостей вжитих методів. Для розв’язання творчої задачі застосування традиційних методів проєктування не дає нових цікавих рішень. Тому важлива активізація творчого пошуку, спрямована на розвиток творчих здібностей студента та інтенсифікацію самого процесу проєктування. Плідним може бути вивчення і практичне впровадження разом з традиційними емпіричними прийомами нетрадиційних методів, так званих технологічних прийомів творчості. Вони можуть бути з успіхом використані в навчанні художнього проєктування одягу в закладах вищої освіті. Існує безліч найрізноманітніших евристичних методів, здатних пробудити у студентів ініціативу, розкрити їх індивідуальні творчі здібності, розвинути креативність у професійному напрямку, регулювати й інтенсифікувати процес творчого пошуку. Поряд із цим, існує потреба в опрацюванні методів навчання художнього проєктування одягу студентів та адаптації до сучасних навчальних програм закладів вищої освіти, поширенні досвіду вивчення нових педагогічних технологій. Отже, важливим завданням виділяємо впровадження системи евристичних методів у педагогічну практику.
Застосування мультимедійних засобів у системі методів і прийомів роботи вчителя з розвитку мовлення учнів початкових класів
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Чупріна, Олена
У статті досліджено особливості застосування мультимедійних засобів у роботі з розвитку мовлення учнів початкових класів. Окреслено зміст понять “метод”, “прийом”, акцентовано увагу на системі роботи з розвитку мовлення, спрямованої на збагачення словникового запасу учнів, розвиток граматичної будови їхнього мовлення; засвоєння норм української літературної мови; формування умінь і навичок сприймати, відтворювати та будувати усні й писемні висловлювання. Обґрунтовано доцільність використання мультимедійних засобів, що покликані оптимізувати процес розвитку мовлення учнів початкових класів та є актуальними в умовах становлення та розвитку Нової української школи.
Формування термінологічної компетентності майбутніх учителів біології в системі самостійної роботи
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Перерва, Вікторія
У статті представлено специфіку складання та використання термінологічного словника як одного із засобів формування термінологічної компетентності майбутнього вчителя в системі самостійної роботи. З’ясовано, що засвоєння професійних термінів майбутнім учителем біології забезпечує йому належну культуру фахового спілкування та задоволення професійних потреб, а правильне оперування фаховою біологічною термінологією є показником ґрунтовності професійної підготовки. Термінологічну компетентність розглянуто як складник професійної компетентності і визначено як здатність фахівця послуговуватися спеціальними термінами в процесі наукової та професійної діяльності. Це особистісне утворення визначено як функціональну систему фахових знань, когнітивних умінь і практичних навичок та спеціальних здібностей фахівця. Окреслено структуру термінологічного словника з дисципліни “Ботаніка з основами геоботаніки”, що має блокову структуру та побудований за тематичним принципом. Розкрито зміст роботи з формування в майбутніх учителів біології термінологічної компетентності під час складання термінологічного словника. Наведено систему завдань, а саме: опрацювання літератури за фахом, виділення основного і формулювання стислої змістовної характеристики певних понять (термінів), їх фіксація, розробка системи унаочнення термінології (ілюстрація, схема, діаграма, інтелект-картка, інфографіка тощо). Обґрунтовано, що формуванню термінологічної компетентності майбутніх учителів біології сприяє спеціальна словникова робота із засвоєння етимології ботанічних термінів, виявлення їх походження від латинських термінів, осмисленого співставлення й інтуїтивного передбачення змісту лексем. Зроблено висновок про те, що створення майбутнім учителем біології термінологічного словника сприяє підвищенню якості його фахової підготовки, формуванню стійкої осмисленої терміносистеми, забезпечує стійку професійну мотивацію.
Виклики компʼютеризації та фізико-математична освіта
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Лягушин, Сергій; Соколовський, Олександр
Розглядається принципова зміна ситуації з доступністю інформації в останні десятиріччя. Це не тільки відкриває великі можливості, а й породжує серйозні проблеми, особливо для вивчення фізико-математичних дисциплін, насамперед фізики, оскільки вони мають не описовий характер. Можливість отримувати відповіді на “будь-які” питання в Інтернеті породжує в учнів і студентів ілюзію відсутності необхідності інтелектуального напруження, відучує від самостійного мислення. Невідповідність доходів внеску людини в розвиток суспільства додатково орієнтує молодь на освіту, де досить качати інформацію. Перевірка на задачах виявляє катастрофічний стан шкільної фізики. Більшість студентів не піднімається вище рівня переписування інформації з Інтернету. Виник ланцюжок: небажання напружуватись у школі – мала кількість учасників ЗНО з фізики й абітурієнтів на відповідних спеціальностях – проблеми вишів – нестача вчителів фізики – падіння якості людського потенціалу – погіршення перспектив виходу країни з кризи на шляху інновацій. Маємо покоління, яке масово не знає фізики, взагалі має слабко розвинене логічне мислення та нетреновану памʼять, хоча володіє навичками роботи з компʼютером (останнім часом – переважно зі смартфоном). Ці прилади використовуються як іграшка, негативно впливають на фізичний розвиток молоді та навички спілкування. Потрібна державна програма підтримки фізико-математичної та технічної освіти і подолання негативних моментів компʼютеризації. Кафедра теоретичної фізики ДНУ, яка була й залишається лідером у застосуванні компʼютерної техніки й електронного звʼязку для наукових досліджень, має напрацювання в справі навчання молоді змістовному використанню обчислювальної техніки. Перевірка знань орієнтована на вміння застосовувати знання, а не на відтворення навчального матеріалу. У загальних і спеціальних курсах впроваджуються елементи математичного моделювання, розкриваються можливості сучасних математичних пакетів для аналітичного й чисельного пошуку розвʼязання задач, актуальних для практики, включно з пошуком нових елементарних частинок на сучасних колайдерах.
Експериментальне дослідження характеристик фотоопорів
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Шишкін, Геннадій Олександрович; Бандуров, Сергій Олегович; Близнюк, Дар'я
У статті наводиться опис проведення експериментального дослідження основних характеристик і параметрів напівпровідникових фотоопорів студентами-фізиками педагогічного університету. Дослідження проводилося на розробленому запатентованому та виготовленому нами лабораторному стенді. Одним з основних складників фахової підготовки майбутніх учителів фізики є формування навичок організації та проведення фізичного експерименту. Під час виконання навчального лабораторного експерименту студенти набувають нових знань; формують первині навички використання фізичного обладнання та приладів; уміння планувати проведення експерименту та аналізувати результати. Проведені нами дослідження показали, що виконання студентами тільки лабораторних робіт за готовими інструкціям, ще не забезпечують належної підготовки до самостійного планування і проведення експериментального дослідження. Підвищення якості підготовки студентів-фізиків потребує вдосконалення форм і методів організації начального експерименту. Для часткового розв’язання цієї проблеми нами запропонована дослідна робота, яку можна проводити на заключному етапі підготовка фахівця. Метою статті є аналіз результатів проведеного дослідження характеристик фотоопору, котре було запропоновано студентам-фізикам педагогічного університету. Експеримент включав: зняття вольт-амперних, світлових, спектральних та частотних характеристики фотоопорів; визначення інтегральної чутливості фотоопору; встановлення впливу зовнішніх факторів на характеристики напівпровідників. Для дослідження використовували фотоопір на основі сірчистого кадмію. З метою виявлення впливу зовнішніх факторів на характеристики й параметри напівпровідників студентам пропонували дослідити фотоопір до і після обробки його робочої поверхні потоками швидких електронів з максимальною енергією до 1,15 МеВ. Напівпровідник опромінювали електронами на промисловому прискорювача електронів. Залучення студентів до проведення експериментальної роботи, яка проводилася в позаудиторний час під керівництвом викладача, має вважливе значення у формуванні узагальнених навичок експериментальних досліджень майбутніх фахівців.
Науково-експериментальне вивчення структури і властивостей полімерно-карбідних наносистем у матеріалознавстві
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Гордієнко, Валерій; Касперський, Анатолій; Кучменко, Олександр; Немченко, Юрій; Микитенко, Павло
Інтенсивне використання полімерних матеріалів, особливо таких, у структурі яких є неорганічні нанорозмірні наповнювачі, зумовлює потребу системного вивчення їх фізико-хімічних властивостей. Завдяки доступності сировинної бази, легкій модифікації структури та властивостям найбільш поширеним полімером, що використовується в електротехнічній, радіотехнічній, хімічній промисловостях, у техніці та медицині, є поліетилен, один із класів термопластів. Проте як матеріал конструкційного призначення поліонефіли через фізичні характеристики, зокрема, твердість, міцність, зносостійкість та теплостійкість, мають певну обмеженість у використанні. Введення нанорозмірних неорганічних добавок у процесі модифікації сприяє появі в полімері просторової структури матриці. Найбільш ефективним способом такої модифікації є вальцювання та вібропомол термопластичних систем. У роботі досліджено твердість та формувальні властивості систем лінійного поліетилену (ПЕ) ПЕ + (SiC, TiC, MoC), одержаних спільним диспергуванням. Для виготовлення зразків використано порошкоподібний поліетилен високої густини (середньов’язка молекулярна маса 9,5•104 і ступінь кристалічності 54 %) та наночастинки наповнювачів розміром 3-10 мк, питомою поверхнею <20 м2/г. Домішка карбідів становила 0,2-7,0 % (об’єм.). Після сумісного диспергування ПЕ та карбідів спостерігається ефективне щеплення макромолекул полімеру до поверхні частинок карбіду з утворенням сітчастих структур, що обумовлює наявність гель-фракції в композиційних матеріалах. При цьому значення наявної гель-фракції нижча, ніж кількість привитого полімеру. Максимальна кількість щепленого полімеру (Р=36 % та гель-фракції G=31 %) спостерігаються для ПЕ з 7 % дисперсного карборунду. У той же час, при кристалізації полімеру в присутності добавок карбідів кремнію, титану і молібдену, диспергованих з ПЕ, відбувається одночасне підвищення ступеня кристалічності полімеру і висоти складки його кристалітів. Найбільш ефективне збільшення параметрів кристалічної структури ПЕ спостерігається при вмісті 1,0 % домішок карбідів у полімері. Можна передбачити, що такі гібридні нанокомпозити матимуть унікальні властивості.

Переглянути

Перегляд Випуск 3 (2019) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування