Випуск 3 (2019)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/976

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 49

Виклики компʼютеризації та фізико-математична освіта
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Лягушин, Сергій; Соколовський, Олександр
Розглядається принципова зміна ситуації з доступністю інформації в останні десятиріччя. Це не тільки відкриває великі можливості, а й породжує серйозні проблеми, особливо для вивчення фізико-математичних дисциплін, насамперед фізики, оскільки вони мають не описовий характер. Можливість отримувати відповіді на “будь-які” питання в Інтернеті породжує в учнів і студентів ілюзію відсутності необхідності інтелектуального напруження, відучує від самостійного мислення. Невідповідність доходів внеску людини в розвиток суспільства додатково орієнтує молодь на освіту, де досить качати інформацію. Перевірка на задачах виявляє катастрофічний стан шкільної фізики. Більшість студентів не піднімається вище рівня переписування інформації з Інтернету. Виник ланцюжок: небажання напружуватись у школі – мала кількість учасників ЗНО з фізики й абітурієнтів на відповідних спеціальностях – проблеми вишів – нестача вчителів фізики – падіння якості людського потенціалу – погіршення перспектив виходу країни з кризи на шляху інновацій. Маємо покоління, яке масово не знає фізики, взагалі має слабко розвинене логічне мислення та нетреновану памʼять, хоча володіє навичками роботи з компʼютером (останнім часом – переважно зі смартфоном). Ці прилади використовуються як іграшка, негативно впливають на фізичний розвиток молоді та навички спілкування. Потрібна державна програма підтримки фізико-математичної та технічної освіти і подолання негативних моментів компʼютеризації. Кафедра теоретичної фізики ДНУ, яка була й залишається лідером у застосуванні компʼютерної техніки й електронного звʼязку для наукових досліджень, має напрацювання в справі навчання молоді змістовному використанню обчислювальної техніки. Перевірка знань орієнтована на вміння застосовувати знання, а не на відтворення навчального матеріалу. У загальних і спеціальних курсах впроваджуються елементи математичного моделювання, розкриваються можливості сучасних математичних пакетів для аналітичного й чисельного пошуку розвʼязання задач, актуальних для практики, включно з пошуком нових елементарних частинок на сучасних колайдерах.
Упровадження принципу генералізації знань у повторювальний курс елементарної математики в технічних закладах вищої освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Ярхо, Тетяна; Ємельянова, Тетяна; Легейда, Дмитро
Фундаментацізація математичної підготовки майбутніх фахівців у ЗВО як підґрунтя їхньої професійної технічної підготовки є процесом генералізації математичних знань. Він має забезпечувати акцентування на класичних і прикладних математичних дисциплінах, що гарантує подальшу якісну інноваційну фахову підготовку. Необхідною умовою впровадження в освітній процес технічних ЗВО фундаменталізації математичної підготовки є наявність у майбутніх фахівців міцних початкових знань та креативних здатностей з елементарної математики. У статті звернуто увагу на зниження рівня опанування сучасними абітурієнтами ЗВО шкільного курсу математики за об’єктивними обставинами. Виокремлено найбільш характерні недоліки сучасної шкільної математичної підготовки. Одночасно представлено низку необхідних ключових здатностей з елементарної математики здобувачів технічних ЗВО. Виявлено суперечність між відсутністю зазначених ключових здатностей у здобувачів першого курсу бакалаврату та вимогами щодо володіння цими здатностями для успішної математичної підготовки у ЗВО в умовах ії фундаменталізації. Як наслідок, запропоновано введення повторювального курсу елементарної математики в технічних ЗВО. Наведено посилання науковців на аналогічний досвід вищих шкіл Європи та США. Обґрунтовано необхідність упровадження принципу генералізації знань у зазначений повторювальний курс. Представлено власні приклади узагальненого креативного викладу окремих аспектів повторювального курсу елементарної математики як результат упровадження принципу генералізації знань. Зокрема, в узагальненому викладі теми “Ірраціональні рівняння” запропоновано застосування трьох схем щодо їхнього розв’язання та надано відповідні рекомендації. Продемонстровано класифікацію та стислий виклад основних ідей щодо розв’язання показникових рівнянь. Наголошено на актуальності продовження дослідження щодо розробки дидактичного підґрунтя узагальненого викладу повторювального курсу елементарної математики та створення відповідного методичного супроводу.
Експериментальне дослідження характеристик фотоопорів
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Шишкін, Геннадій Олександрович; Бандуров, Сергій Олегович; Близнюк, Дар'я
У статті наводиться опис проведення експериментального дослідження основних характеристик і параметрів напівпровідникових фотоопорів студентами-фізиками педагогічного університету. Дослідження проводилося на розробленому запатентованому та виготовленому нами лабораторному стенді. Одним з основних складників фахової підготовки майбутніх учителів фізики є формування навичок організації та проведення фізичного експерименту. Під час виконання навчального лабораторного експерименту студенти набувають нових знань; формують первині навички використання фізичного обладнання та приладів; уміння планувати проведення експерименту та аналізувати результати. Проведені нами дослідження показали, що виконання студентами тільки лабораторних робіт за готовими інструкціям, ще не забезпечують належної підготовки до самостійного планування і проведення експериментального дослідження. Підвищення якості підготовки студентів-фізиків потребує вдосконалення форм і методів організації начального експерименту. Для часткового розв’язання цієї проблеми нами запропонована дослідна робота, яку можна проводити на заключному етапі підготовка фахівця. Метою статті є аналіз результатів проведеного дослідження характеристик фотоопору, котре було запропоновано студентам-фізикам педагогічного університету. Експеримент включав: зняття вольт-амперних, світлових, спектральних та частотних характеристики фотоопорів; визначення інтегральної чутливості фотоопору; встановлення впливу зовнішніх факторів на характеристики напівпровідників. Для дослідження використовували фотоопір на основі сірчистого кадмію. З метою виявлення впливу зовнішніх факторів на характеристики й параметри напівпровідників студентам пропонували дослідити фотоопір до і після обробки його робочої поверхні потоками швидких електронів з максимальною енергією до 1,15 МеВ. Напівпровідник опромінювали електронами на промисловому прискорювача електронів. Залучення студентів до проведення експериментальної роботи, яка проводилася в позаудиторний час під керівництвом викладача, має вважливе значення у формуванні узагальнених навичок експериментальних досліджень майбутніх фахівців.
Проблеми формування і діагностики наукового світогляду майбутніх учителів фізики
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Школа, Олександр Васильович
Cтаття присвячена висвітленню теоретико-методичних аспектів розв’язання актуальної, складної і багатогранної проблеми формування наукового світогляду майбутніх учителів фізики як провідної якості особистості, основи їх фахової компетентності. Проаналізовано ступінь розробки проблеми дослідження у філософській і психолого-педагогічній літературі, теорії і практиці навчання фізики; з’ясовано сутність та основні характеристики базових понять: “світогляд”, “науковий світогляд” особистості. Встановлено, що ядром наукового світогляду є наукова картина світу, що виступає результатом інтеграції узагальнених образів навколишнього світу окремих наук та складає основу мислення, свідомої поведінки і діяльності людини. У зв’язку з цим формування світоглядних уявлень і переконань не відбувається автоматично із засвоєнням предметних знань у рамках певної дисципліни, а потребує окремого цілеспрямованого і системного підходу всього педагогічного колективу освітнього закладу. Визначено основні компоненти, дидактичні умови, критерії і показники рівнів сформованості природничо-наукового світогляду майбутніх учителів фізики, а також форми і засоби діагностики, що базуються на вивченні ними передусім курсів загальної і теоретичної фізики. Розроблено і впроваджено в освітній процес навчально-методичний комплекс, що включає в себе модульну програму узагальнення знань студентів з курсу теоретичної фізики; навчально-методичні посібники з вивчення теоретичного матеріалу, розв’язування задач, збірник тестових завдань (що містить серед інших питання методологічного і світоглядного характеру) на прикладі окремого (завершального) розділу курсу “Термодинаміка і статистична фізика”. Вивчення майбутніми вчителями курсів загальної і теоретичної фізики має відбуватися з урахуванням принципу наступності, з єдиних позицій, методично поєднаних спільною ідеєю щодо формування найповніших і цілісних уявлень про сучасну фізичну картину світу та її еволюцію; усвідомлення змісту і структури фундаментальних фізичних теорій, їх єдності, багатофункціональності та ієрархічності відповідно до певних просторових інтервалів і взаємодій.
Проблеми підготовки компетентного вчителя фізики в рамках реалізації проєкту “Нова українська школа”
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Шут, Микола; Благодаренко, Людмила
Стаття присвячена дослідженню проблем, які призвели до кризової ситуації в природничій освіті взагалі та підготовці вчителів фізики зокрема. Акцентовано на тому, що для нашої країни шкідливою стала тенденція до збільшення гуманітарної складової в системі освіти. На основі аналізу результатів вступних кампаній останніх років констатовано, що нині є яскраво вираженим перекіс у бік спеціальностей гуманітарного та суспільного спрямування. Висловлено і обґрунтовано думку з приводу того, що Міністерству освіти і науки України слід переглянути підходи до планування державного замовлення, яке має формуватися з урахуванням потреб галузей виробництва та балансу трудових ресурсів, а не попиту абітурієнтів. Наголошено, що відновлення і поповнення науково-технічного потенціалу України слід починати з приділення першочергової уваги підготовці вчителів фізики і виправленню ситуації з набором на спеціальність “Середня освіта (фізика)”, оскільки в іншому випадку у найближчому майбутньому компетентних вчителів в закладах середньої освіти не залишиться. Висловлено заклопотаність з приводу того, що за таких умов неможливо буде забезпечити профільне навчання, а це призведе до подальшого занепаду фізичної та фізико-технічної освіти, і у підсумку – до інтелектуального виродження нашого народу. Запропоновано першочергові заходи з покращення стану підготовки вчителя фізики в Україні та підвищення її престижності, серед яких виділено такі, як відродження роботи фізико-математичних педагогічних класів при закладах педагогічної вищої освіти, удосконалення і розширення для учнів таких класів і шкіл системи пільг та заохочень при вступі, відновлення цільового набору студентів на спеціальність “Середня освіта (фізика)”. Зазначено, що для підготовки висококомпетентних українських вчителів фізики, які будуть здатні реалізувати проект “Нова українська школа”, необхідний час та комплекс заходів, які можна здійснити лише спільними зусиллями всієї педагогічної спільноти.
Фактори формування соціальної активності майбутніх фахівців соціономічних професій
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Аверіна, Катерина
У статті представлені результати авторського емпіричного дослідження факторів, що впливають на формування соціальної активності здобувачів вищої освіти соціономічних професій. Автором дається робоче визначення поняття “соціальна активність”, доводиться можливість його використання в рамках даного дослідження. Соціальна активність є однією із провідних якостей особистості, передумовою гармонізації її відносин із суспільством і державою, стабілізує єдність цілей суспільного і державного розвитку. У статті розкривається зміст професійних якостей майбутніх фахівців соціономічних професій, місце соціальної активності в структурі фахової підготовки педагогів, соціальних працівників та психологів як представників соціономічного напряму. Також показана роль об'єктивних та суб'єктивних факторів, що впливають на формування соціальної активності здобувачів вищої освіти. У сучасних умовах зазначені фактори роблять суперечливий вплив на становлення соціально активної особистості в контексті фахової підготовки. Основне протиріччя, яке зафіксовано в статті, полягає в наявності різноманітних інститутів (сім'я, освіта, ЗМІ та ін.), які можуть брати участь у формуванні соціальної активності молоді, і відсутності їх цілеспрямованої діяльності. Не менш важливим протиріччям формування соціальної активності майбутніх фахівців соціономічних процесів є так само і те, що зростає потреба суспільства у формуванні особливого типу особистості, яка характеризується громадянською свідомістю й установкою на різні види соціальної діяльності.
Вплив навчальних робототехнічних конструкторів на розвиток пізнавальної активності учнів
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Бондарук, Володимир
Протягом останніх років усе більшої популярності набувають розвивальні іграшки. Особливе місце серед них почали займати дитячі навчальні набори конструкторів, а у зв’язку з розвитком електронно-обчислюваної техніки з’явилися набори навчальних конструкторів робототехнічного спрямування. Вони призначені розвивати не лише конструкторські здібності в дітей, а й сформувати основи алгоритмічного мислення, оскільки передбачають можливість програмування створених дітьми конструкцій. Це, у свою чергу, дає можливість використовувати їх на шкільних уроках фізики, математики та інформатики. На сьогоднішній день найбільшою кількістю методичних матеріалів забезпечені конструктори компанії ЛЕГО. Тому варто зауважити важливість розробки методик використання навчальних конструкторів на уроках. У наукових публікаціях можна знайти багато матеріалів, які стосуються важливості розвитку дрібної моторики в дітей і її впливу на розумовий розвиток. Однак майже відсутні дослідження, що стосуються впливу навчальних конструкторів на розвиток дрібної моторики, математичного мислення і конструкторських здібностей. Дослідження впливу навчальних конструкторів на пізнавальну активність учнів ґрунтується на емпіричних методах: збір наукових фактів – аналіз наукової та методичної літератури, підручників і навчальних посібників; вивчення результатів педагогічних досліджень. Згідно з результатами аналізу наукових публікацій і методичних матеріалів використання навчальних конструкторів у дошкільному віці і початковій школі допомагає підвищити інтерес до навчання загалом, а в основній школі підвищує інтерес до вивчення фізики, інформатики і математики. На сьогодні дослідження впливу навчальних конструкторів на формування фізичних і технічних знань учнів найбільш розвинені в методичних матеріалах, що постачаються разом з наборами ЛЕГО. Однак ці методики мало пристосовані для впровадження в освітню програму з фізики, математики та інформатики в українських школах. У рамках спільного проєкту the LEGO Foundation та Міністерства освіти і науки України починають розроблятись нові методики впровадження навчальних конструкторів в освітній процес, але вони поки обмежуються початковою і дошкільною освітою.
Методичні особливості навчання учнів основ нанотехнологій на уроках фізики у 10 класі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Ткаченко, Юлія
Сьогодні якісна освіта покоління, що підростає, є запорукою розвитку, економічного і соціального зростання нашої держави. У статті наголошується, що включення окремих питань з основ нанотехнологій у курс шкільної фізики дозволить оновити його зміст та стане основою для підготовки кваліфікованих кадрів. Мета статті – розкрити методичні особливості навчання учнів основ нанотехнологій на уроках фізики в десятому класі. Проведено аналіз навчальних програм та підручників з фізики для десятого класу, рекомендованих Міністерством освіти і науки України. У статті пропонується включити окремі питання основ нанотехнологій у розділи “Механіка”, “Молекулярна фізика та термодинаміка” курсу фізики старшої школи та відповідні методичні рекомендації щодо викладання окремих питань основ нанотехнологій, розроблені авторкою. Зміст статті – це логічне продовження раніше визначених методичних особливостей навчання учнів основ нанотехнологій у курсі фізики основної школи, що сприятиме формуванню в учнів комплексного уявлення про них і забезпечить наступність у вивченні основ нанотехнологій. Формування предметної нанотехнологічної компетентності має стати результатом вивчення окремих питань основ нанотехнологій на уроках фізики. У статті звертається увага на використання нетрадиційних методів навчання учнів (методи проблемного навчання, інтерактивні методи, проектний метод) при вивченні відповідних питань нанотехнологічної тематики. Включення окремих питань основ нанотехнологій у шкільний курс фізики сприятиме формуванню уявлень старшокласників про нанонауку й нанотехнології та їх міждисциплінарний характер і стане важливим кроком до підготовки фахівців, здатних розвивати цю нову сферу науки і техніки для економічного, технологічного та соціального зростання нашої країни.
Реалізація технологічного підходу у навчанні майбутніх учителів математики
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Бевз, Валентина; Годованюк, Тетяна; Дубовик, Віталій
В інформаційному світі під час навчання студенти мають за невеликі проміжки часу пропускати через себе велику кількість інформації та диференціювати її відповідно до вимог, потреб і бажань суб’єктів освітнього процесу. Саме тому домінантною ознакою навчально-пізнавальної діяльності майбутнього вчителя математики має стати глибоке знання та розуміння всіх механізмів процесу навчання, тобто технологічність – досягнення поставленої мети на основі використання раціональної системи дій викладача і студентів (вчителя та учнів). Одна з перших технологій в освіті – програмоване навчання – з'явилася в середині минулого століття. Характерними рисами цієї технології є чітке формулювання навчальної мети та надання алгоритму її досягнення. Ще одна технологія бере свій початок з середини минулого століття – це технологія перспективно-випереджального навчання. Основна ідея цієї технології – створення комфортного освітнього середовища й умов для забезпечення успіху в навчанні. Обидві ці технології відносяться до педагогічних технологій на основі ефективності управління та організації процесу навчання. Особливої актуальності в процесі підготовки майбутніх учителів набуває самостійна робота студентів, оскільки такий вид навчально-пізнавальної діяльності вони мають пропагувати в роботі з майбутніми вихованцями в закладах загальної середньої освіти. Тому, в контесті дослідження розглядалося питання про організацію самостійної роботи студентів на основі перспективно-випереджувальної технології з використанням ІКТ. Для інтенсифікації підготовки майбутніх учителів математики на основі ефективної самостійної роботи запропоновано осучаснити та адаптувати дві відомі технології – перспективно-випереджального та програмованого навчання. Основна ідея – за допомогою відкритих онлайн курсів та інших сервісів (подкасти, інтерактивна стрічка часу, квест посібники тощо) виносити на самостійне опрацювання студентами окремих навчальних тем, випереджаючи їх вивчення в аудиторії.
Фізико-технічне моделювання у формуванні практико-орієнтованих знань
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Косогов, Іван Георгійович
Стаття присвячена проблемі формування практико-орієнтованих знань з фізики учнів старшої школи шляхом залучення до фізико-технічного моделювання. Обґрунтовується залежність рівня вмінь учнів застосовувати теоретичні знання з фізики в практичній діяльності від вмінь моделювати технічні об’єкти та технологічні процеси. У статті визначено та проаналізовано функції та вплив технічної творчості на формування знань з фізики і вмінь їх застосовувати в повсякденному житті та майбутній професійній діяльності. Виявлено та розглянуто дидактичні цілі техніної творчості учнів старших класів у формуванні міцних знань з фізики та вмінь застосовувати їх у різноманітних життєвих ситуаціях. Розробка та використання в освітньому процесі з фізики системи завдань з практичним змістом дає можливість частково вирішити проблему розвитку інтересу учнів до фізико-технічних знань, формування навичок їх застосування в житті. Звертається увага на необхідність використання творчих завдань технічного змісту, спрямованих на формування навичок застосовувати знання з фізики у побуті, поясненні природних явищ. Досліджено рівень здатності учнів до технічного мислення та рівень готовності до фізико-технічного моделювання. Пропонується концепція конструювання структури та змісту курсу фізики, який спрямований на вдосконалення методики формування практико-орієнтовних знань на основі фізичного моделювання технічних об’єктів.
Педагогічна ефективність застосування методики фізичного моделювання
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Зикова, Клавдія Миколаївна
Фізичні моделі процесів, що вивчаються, відіграють особливу роль у формуванні в учнів фундаментальних базових знань. Моделювання фізичних явищ та процесів у старшій школі значно полегшує засвоєння навчального матеріалу, підвищує міцність знань та навички проведення експериментальних досліджень. Проте аналіз освітнього процесу дає підстави стверджувати, що рівень сформованості базових знань та їх міцність не відповідають сучасним вимогам суспільства. Проведені нами дослідження показали, що в останні роки спостерігається значне зниження якості навчання фізики в закладах загальної середньої освіти. Міцність та якість знань учнів суттєво залежить від рівня сформованості фізичної моделі явища, що вивчається. Тому постає потреба в розробці методики формування якісних моделей основних теорій, що вивчаються в курсі фізики. Наше дослідження проводилось протягом 2017-2019 навчальних років, у якому ми перевіряли педагогічну ефективність запропонованої методики формування міцних базових знань на основі побудови уявних фізичних моделей процесів та явищ в учнів старшої школи. Експериментальне навчання проводилося в загальноосвітніх навчальних закладах м. Бердянська та Бердянського району. На цьому етапі дослідження в експерименті брали участь 86 учнів. У дослідженні брали участь учні Х-ХІ класів, з яких було виділено експериментальну та контрольну групи. Методом випадкового відбору була складена вибірка з 44 учні експериментальної і 42 учні контрольної груп. На основі проведеного нами педагогічного експерименту, а саме перевірки ефективності запропонованої методики формування міцних базових знань на основі побудови фізичних моделей процесів та явищ в учнів старшої школи, робимо висновок про її доцільність. Адже було виявлено зниження початкового та середнього рівнів навчальних досягнень учнів на 39,5% та підвищення достатнього та високого рівнів на 38,4%.
Квест-технології як засіб активізації пізнавальної діяльності молодших школярів
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Попова, Ольга Іванівна; Попова, Лариса Петрівна
У статті розглядається проблема використання квест-технології на уроках мовно-літературної освітньої галузі в початковій школі з метою активізації пізнавальної діяльності учнів. Розкривається поняття «квест», сутність цієї технології, основні цілі, освітні ефекти від застосування на уроках української мови та літературного читання; представлена структура проведення квестів; обґрунтовується ефективність використання в освітньому процесі. Як висновок, квест-технологія буде сприяти урізноманітненню форм освітнього процесу в сучасній початковій школі, створюватиме умови для продуктивної пізнавальної діяльності кожного здобувача освіти з урахуванням інтересів і здібностей; мотивуватиме й активізуватиме всі сфери розвитку особистості, формуватиме вміння вчитися, а значить допоможе сучасному педагогові відійти від звичних стереотипів організації уроку. Серед переваг застосування квесту є те, що він забезпечить раціональне інформаційне наповнення, поєднання колективної роботи класу з індивідуальною діяльністю учнів.
Розроблення логокомпетентостей учителів початових класів у межах професійного стандарту
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Журавльова, Лариса
У статті обґрунтовано необхідність розроблення в аспекті трудових функцій логокомпетентностей учителів початкових класів і схарактеризовано їх у межах професійного стандарту “Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти”. Зазначено, що актуальність такої розробки зумовлена завданням підвищення якості корекційно-педагогічного процесу в загальноосвітніх закладах. Наголошено, що система освіти передбачає вдосконалення педагогічних процесів у школі і потребує кваліфікованих учителів, здатних системно виконувати професійні завдання, розв’язувати першочергові проблеми й взаємодіяти між собою. Підкреслено, що сучасному вчителеві початкових класів усе частіше доводиться стикатися зі специфічним труднощами в навчанні дітей молодшого шкільного віку з особливими освітніми потребами (ООП). Саме тому необхідним є процес організації логокорекційної допомоги цим дітям в умовах загальноосвітньої школи, який передбачає підготовку вчителів початкових класів як активних учасників багатопрофільної команди, що здійснює психолого-педагогічний супровід означеної категорії дітей. З огляду на це, проблема формування логокомпетентності вчителів початкових класів у процесі підготовки їх до роботи з молодшими школярами з дисграфією в умовах загальноосвітньої школи є на сьогодні однією з нагальних і вагомих. У контексті цієї проблеми перед учителями постає важливе завдання – підвищити рівень професійної майстерності й розширити свої основні професійні обов’язки для здійснення ефективної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. Це, зі свого боку, потребує здобуття вчителями логоспецифічних знань (ЛСЗ) і набуття логоспецифічних умінь (ЛСУ) у сфері педагогічної діагностики, навчанні, вихованні, а також у корекційно-розвивальній і соціально-педагогічній діяльності з учнями, що мають порушення мовленнєвого розвитку, зокрема дисграфію. З огляду на це, сучасні вимоги до освіти молодших школярів можуть бути реалізовані лише за умови, коли вчитель початкової школи буде високопрофесійним, компетентним фахівцем у своїй галузі, здатним усвідомлювати цілі й значення своєї роботи, реагувати на зміни в суспільно-особистісному розвитку дитини та її психофізіологічних особливостях, опановувати нові педагогічні технології і втілювати їх в освітній процес початкової школи.
Діалогічна взаємодія культур як чинник формування полімовної особистості
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Панова, Наталя Юріївна
У контексті концептуальних положень міжкультурної комунікації, сучасної риторики виокремлюють феномен діалогу як одиницю міжкультурної комунікації, риторичної комунікації. Розглядати риторичний діалог варто в проспекції релятивістського аспекту сучасної риторики, акцентуючи увагу на прагматичному сенсі впливу комунікантів один на одного в процесі гармонізувального діалогу, ефективного й оптимального спілкування. Саме тому міжкультурний діалог в ході формування полімовної особистості визначаємо як риторичний. Завданням дослідження було висвітлення актуальності міжкультурного діалогу як риторичного на уроках іноземної мови в закладах середньої освіти, з`ясування основних аспектів діалогічної взаємодії контактуючих культур.
Розвиток емоційного інтелекту як важливий компонент методики навчання мови в закладах загальної середньої освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Дика, Наталія; Глазова, Олександра
У статті висвітлено особливості розвитку емоційного інтелекту в учнів закладів загальної середньої освіти. Обґрунтовано актуальність обраної теми та проаналізовано наукові педагогічні, психологічні, лінгводидактичні джерела. Узагальнено теоретичні підходи до розуміння структури емоційного інтелекту, визначено найбільш поширені погляди на емоційний інтелект, подано його структуру. Співвіднесено структуру емоційного інтелекту з його функціями. Наведено етапи розвитку емоційного інтелекту в учнів закладів загальної середньої освіти. Запропоновано зразки різнорівневих вправ.
Білінгвальний підхід до навчання математики студентів-іноземців у Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Берднік, Поліна; Онипченко, Павло
У статті розглядаються особливості навчання математики іноземних студентів, які використовують англійську мову як посередницьку для двомовної освіти в Навчально-науковому інституті міжнародної освіти Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Проаналізовано процес попереднього оцінювання іноземних студентів, навчальну програму та логіку її створення. У ній описано процес організації двомовної освіти іноземних студентів на факультеті та його координацію між викладачами. Представлено статистичний аналіз складу студентів, їх початкового рівня підготовки та обґрунтовано найбільш ефективну стратегію викладання з використанням можливостей викладачів університету. Розглядається процес створення програми з дисципліни «Математика» з урахуванням того факту, що студенти мають різний початковий рівень знань з математики. За допомогою статистики розроблено методику для математиків та іноземних студентів на основі комплексного підходу до інтересів сучасного середовища. З переваг двомовної освіти слід виділити академічний успіх студентів; більш упевнене використання англійської мови в навчальній діяльності та для особистого спілкування; найкращі перспективи кар’єри; можливість брати участь у міжнародних заходах та професійному тестуванні для отримання міжнародних сертифікатів. На подальших етапах навчання вільне використання англійської математичної мови дозволить студентам більш ефективно аналізувати конкретні бізнес-ситуації та приймати рішення, перевірені розрахунками. Таким чином, використання двомовного підходу до організації навчально-виховного процесу при вивченні математики забезпечує вирівнювання між змістовно-інтегрованим навчанням та між особистими здібностями іноземних студентів. Двомовна освіта була найбільш підходящим та ефективним методом підготовки іноземних студентів з різним рівнем математики та різними мовами спілкування. Міждисциплінарна взаємодія в процесі навчання, в якому студенти отримують як професійний розвиток, так і вдосконалення своїх знань з іноземної мови, заслуговує на позитивну оцінку і може бути рекомендована для використання у навчальному середовищі.
Застосування мультимедійних засобів у системі методів і прийомів роботи вчителя з розвитку мовлення учнів початкових класів
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Чупріна, Олена
У статті досліджено особливості застосування мультимедійних засобів у роботі з розвитку мовлення учнів початкових класів. Окреслено зміст понять “метод”, “прийом”, акцентовано увагу на системі роботи з розвитку мовлення, спрямованої на збагачення словникового запасу учнів, розвиток граматичної будови їхнього мовлення; засвоєння норм української літературної мови; формування умінь і навичок сприймати, відтворювати та будувати усні й писемні висловлювання. Обґрунтовано доцільність використання мультимедійних засобів, що покликані оптимізувати процес розвитку мовлення учнів початкових класів та є актуальними в умовах становлення та розвитку Нової української школи.
Функції вчителя на основних етапах інноваційної діяльності учнів з фізики
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Андрєєв, Андрій; Тихонська, Наталія
У статті розглянуто проблему підготовки майбутнього вчителя фізики до організації інноваційного пошуку учнів у процесі їх навчання як важливої складової педагогічної діяльності вчителя. Авторами розроблена технологія організації квазіпрофесійної діяльності майбутніх учителів фізики, що може бути впроваджена у процесі професійної підготовки вчителів у закладах вищої освіти. Квазіпрофесійною діяльністю майбутніх учителів фізики вважається різновид їх освітньої діяльності, що має навчальний (є частиною професійної підготовки студента) та професійний (відбувається в умовах, наближених до реальної професійної діяльності) аспекти та дає змогу реалізувати педагогічну взаємодію “викладач ↔ студент”, “студент ↔ студент”, “студент ↔ учень” (за можливою участю представників підприємств і наукових установ, вчителів ЗЗСО), в процесі якої студенти мають змогу проявляти себе як організатори інноваційної діяльності учнів. У статті автори мали на меті виокремити характерні етапи інноваційної діяльності учнів та з’ясувати основні функції вчителя, що підпорядковані освітнім цілям і залежать від змісту конкретного етапу учнівської інноваційної діяльності. Показано, що основними функціями вчителя є: мотиваційна та організаційна – на етапах: вибору актуальної теми для майбутньої розробки; формулювання технічного завдання; організаційна, когнітивна, дослідницька – на етапах: пошуку ідеї розв’язання проблеми; розроблення конструкції пристрою (способу), що є розв’язком завдання; теоретичного дослідження запропонованого технічного рішення; розроблення й виготовлення діючої моделі; експериментального дослідження діючої моделі; вивчення патентоспроможності розробки та отримання охоронних документів (зокрема, патенту на корисну модель або винахід); мотиваційна, організаційна, комунікаційна – на етапах: апробації експериментального зразка в реальних умовах та впровадження розробленого технічного рішення в певній галузі; написання наукової роботи за результатами проведених досліджень; експертного оцінювання розробки; опублікування результатів.
Формування пізнавальної самостійності учнів через реалізацію міжпредметних зв’язків засобами мобільних технологій
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Грановська, Тетяна
У статті проаналізовано напрями застосування міжпредметних зв’язків у сучасних умовах основної школи. Охарактеризовано досвід інтеграції міжпредметних зв’язків у навчанні природничих предметів. Зазначено важливість застосування комп’ютерних технологій при викладанні природничих дисциплін з огляду на їхню специфіку. Запропоновано як альтернативні інформаційно-комунікаційні технології використовувати засоби мобільних пристроїв під час освітнього процесу для реалізації міжпредметних зв’язків, що сприятиме формуванню пізнавальної самостійності учнів. У роботі проаналізовано напрями реалізації міжпредметних зв’язків для викладання природничих наук. Автором запропоновано завдання, які доцільно застосовувати для встановлення міжпредметних зв’язків на уроках дисциплін природничого циклу, запропоновано сервіси електронних ресурсів, які можна використовувати для створення міжпредметних завдань, а також вказані шляхи виконання їх з допомогою мобільних технологій. Обґрунтовано труднощі, з якими стикаються вчителі під час впровадження міжпредметних зв’язків при навчанні природничих предметів, зокрема через неузгодженість деяких тем шкільних програм, недостатність бази теоретично-методичних матеріалів для створення міжпредметних завдань з природничих предметів тощо. Доведено позитивний вплив міжпредметної інтеграції на уроках природничих предметів для підвищення пізнавального інтересу та формування пізнавальної самостійності учнів. Зазначено, що актуальним завданням залишається розробка завдань міжпредметного змісту, які доцільно застосовувати у освітньому процесі природничих наук. Перспективним напрямом дослідження залишається інтеграція міжпредметних зв’язків у ході виконання проєктних завдань та участі в такій діяльності, яка позитивно впливає на пізнавальні можливості учнів. Подальших розвідок набуде реалізація міжпредметних зв’язків у дослідницькій діяльності з урахуванням можливостей засобів мобільних пристроїв, як вбудованих (камера, цифрові датчики), так і зовнішніх (мобільні додатки) для формування пізнавальної самостійності учнів.
Зміст та структура природничо-наукової компетентності майбутніх психологів
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Білик, Валентина
Наголошено, що передумовами визначення структури природничо-наукової компетентності майбутніх психологів були: дефініційний аналіз поняття “природничо-наукова компетентність майбутніх психологів” та теоретичний аналіз літературних джерел щодо структурування природничо-наукової компетентності фахівців різних галузей. Зазначено, що головною характеристикою природничо-наукової компетентності майбутніх психологів є інтегративна якість особистості студента-психолога, яка забезпечує підвищення рівня загальнокультурної та професійної компетентності, надає можливість якісного виконання професійних обов’язків та є результатом природничо-наукової підготовки. Вказано на відсутність єдиної думки науковців щодо проблеми структурування природничо-наукової компетентності майбутніх фахівців. Встановлено, що структури природничо-наукових компетентностей, які формуються на різних освітніх рівнях та за різних умов, різняться як за кількістю компонентів, так і за їх назвою. Сформульовано мету статті, яка полягає у визначенні структури природничо-наукової компетентності майбутніх психологів, та окреслено завдання дослідження, зокрема: обґрунтувати структурні компоненти зазначеної компетентності. Конкретизовано методи дослідження, а саме: аналіз наукової та науково-методичної літератури, компаративний аналіз, порівняння та узагальнення. Наголошено, що структуру природничо-наукової компетентності майбутніх психологів, яка формується в процесі природничо-наукової підготовки в закладах вищої освіти, було вибудовано на підставі результатів проведених досліджень та власного досвіду викладацької діяльності. Обгрунтовано доцільність виокремлення мотиваційно-ціннісного, пізнавально-змістового, операційно-діяльнісного, емоційно-вольового та рефлексивного компонентів у структурі досліджуваної компетентності. Вказано, що представлене дослідження передбачає необхідність характеристики критеріїв, показників та рівнів сформованості природничо-наукової компетентності майбутніх психологів у закладах вищої освіти, що й стане перспективою подальших наукових розвідок.

Переглянути

Перегляд Випуск 3 (2019) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування