Випуск 3 (2019)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/976

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 49

Білінгвальний підхід до навчання математики студентів-іноземців у Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Берднік, Поліна; Онипченко, Павло
У статті розглядаються особливості навчання математики іноземних студентів, які використовують англійську мову як посередницьку для двомовної освіти в Навчально-науковому інституті міжнародної освіти Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Проаналізовано процес попереднього оцінювання іноземних студентів, навчальну програму та логіку її створення. У ній описано процес організації двомовної освіти іноземних студентів на факультеті та його координацію між викладачами. Представлено статистичний аналіз складу студентів, їх початкового рівня підготовки та обґрунтовано найбільш ефективну стратегію викладання з використанням можливостей викладачів університету. Розглядається процес створення програми з дисципліни «Математика» з урахуванням того факту, що студенти мають різний початковий рівень знань з математики. За допомогою статистики розроблено методику для математиків та іноземних студентів на основі комплексного підходу до інтересів сучасного середовища. З переваг двомовної освіти слід виділити академічний успіх студентів; більш упевнене використання англійської мови в навчальній діяльності та для особистого спілкування; найкращі перспективи кар’єри; можливість брати участь у міжнародних заходах та професійному тестуванні для отримання міжнародних сертифікатів. На подальших етапах навчання вільне використання англійської математичної мови дозволить студентам більш ефективно аналізувати конкретні бізнес-ситуації та приймати рішення, перевірені розрахунками. Таким чином, використання двомовного підходу до організації навчально-виховного процесу при вивченні математики забезпечує вирівнювання між змістовно-інтегрованим навчанням та між особистими здібностями іноземних студентів. Двомовна освіта була найбільш підходящим та ефективним методом підготовки іноземних студентів з різним рівнем математики та різними мовами спілкування. Міждисциплінарна взаємодія в процесі навчання, в якому студенти отримують як професійний розвиток, так і вдосконалення своїх знань з іноземної мови, заслуговує на позитивну оцінку і може бути рекомендована для використання у навчальному середовищі.
Виклики компʼютеризації та фізико-математична освіта
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Лягушин, Сергій; Соколовський, Олександр
Розглядається принципова зміна ситуації з доступністю інформації в останні десятиріччя. Це не тільки відкриває великі можливості, а й породжує серйозні проблеми, особливо для вивчення фізико-математичних дисциплін, насамперед фізики, оскільки вони мають не описовий характер. Можливість отримувати відповіді на “будь-які” питання в Інтернеті породжує в учнів і студентів ілюзію відсутності необхідності інтелектуального напруження, відучує від самостійного мислення. Невідповідність доходів внеску людини в розвиток суспільства додатково орієнтує молодь на освіту, де досить качати інформацію. Перевірка на задачах виявляє катастрофічний стан шкільної фізики. Більшість студентів не піднімається вище рівня переписування інформації з Інтернету. Виник ланцюжок: небажання напружуватись у школі – мала кількість учасників ЗНО з фізики й абітурієнтів на відповідних спеціальностях – проблеми вишів – нестача вчителів фізики – падіння якості людського потенціалу – погіршення перспектив виходу країни з кризи на шляху інновацій. Маємо покоління, яке масово не знає фізики, взагалі має слабко розвинене логічне мислення та нетреновану памʼять, хоча володіє навичками роботи з компʼютером (останнім часом – переважно зі смартфоном). Ці прилади використовуються як іграшка, негативно впливають на фізичний розвиток молоді та навички спілкування. Потрібна державна програма підтримки фізико-математичної та технічної освіти і подолання негативних моментів компʼютеризації. Кафедра теоретичної фізики ДНУ, яка була й залишається лідером у застосуванні компʼютерної техніки й електронного звʼязку для наукових досліджень, має напрацювання в справі навчання молоді змістовному використанню обчислювальної техніки. Перевірка знань орієнтована на вміння застосовувати знання, а не на відтворення навчального матеріалу. У загальних і спеціальних курсах впроваджуються елементи математичного моделювання, розкриваються можливості сучасних математичних пакетів для аналітичного й чисельного пошуку розвʼязання задач, актуальних для практики, включно з пошуком нових елементарних частинок на сучасних колайдерах.
Використання системи евристичних методів у процесі художнього проєктування одягу
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Орлова, Наталія
Процес проєктування нових дизайнерських об’єктів, зокрема в модній індустрії, є надзвичайно складним і багатоелементним, оскільки в ньому задіяні не тільки розум, знання та вміння митця, але і його внутрішні почуття та спостереження. Цей процес складається з низки визначених етапів – від ідеї-задуму, через постановку задач, формування концепції та вибору поєднаних у різній послідовності прийомів, засобів та методів проєктування до втілення задуму в життя. Питання вибору і застосування одного окремого методу проєктування чи їх комплексу в кожному випадку, що розглядається, постає перед розробником і вимагає від нього як усвідомлення проєктних завдань, так і розуміння можливостей вжитих методів. Для розв’язання творчої задачі застосування традиційних методів проєктування не дає нових цікавих рішень. Тому важлива активізація творчого пошуку, спрямована на розвиток творчих здібностей студента та інтенсифікацію самого процесу проєктування. Плідним може бути вивчення і практичне впровадження разом з традиційними емпіричними прийомами нетрадиційних методів, так званих технологічних прийомів творчості. Вони можуть бути з успіхом використані в навчанні художнього проєктування одягу в закладах вищої освіті. Існує безліч найрізноманітніших евристичних методів, здатних пробудити у студентів ініціативу, розкрити їх індивідуальні творчі здібності, розвинути креативність у професійному напрямку, регулювати й інтенсифікувати процес творчого пошуку. Поряд із цим, існує потреба в опрацюванні методів навчання художнього проєктування одягу студентів та адаптації до сучасних навчальних програм закладів вищої освіти, поширенні досвіду вивчення нових педагогічних технологій. Отже, важливим завданням виділяємо впровадження системи евристичних методів у педагогічну практику.
Витоки та сучасний стан української педагогіки духовності
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Цибулько, Ольга
Різні історичні часи формують умови суспільної експектації щодо людини, яку потрібно підготувати до життя засобами освіти й культури, навчання і виховання. Відповідно до цього формуються й вимоги щодо мети, змісту, спрямованості, методології та методики діяльності цих засобів, характеру їх функціонування в загальному механізмі соціалізації особистості. Прослідковуючи історичну зміну парадигм педагогічної думки та дії, неважко побачити, що зі зміною епох в еволюційному процесі зростання цивілізації вони все більше наближаються до людини у всій повноті її фізичного і духовного вдосконалення. Означене наближення здійснюється не прямолінійно, а як перерив поступовості, не за моделлю «сходження знизу вгору», а за спіралевидними колами, кожне з яких нібито й повторює попереднє, але вже на якісно вищому рівні. Так рухається загальна історія людства, а разом з нею – історія педагогічної думки та дії. Антична епоха, наприклад, увійшла в історію педагогічної думки як педагогіка природовідповідності людини; середньовічна – як її (людини) боговідповідності. Епоха Відродження повернула людину до її «природних вимірів»; Просвітництво подарувало людству повагу до розуму пізнання навколишнього світу. Нові часи залишили історії педагогіку формування джентльмена (громадянина); буржуазна епоха утверджувала педагогіку прагматизму; епоха соціальних революцій – педагогіку класової боротьби, логіку підготовки революціонера. Епоха науково-технічного прогресу сформувала своєрідну педагогіку технократизму. Наші часи потребують і формують педагогіку духовності, яка наближає людину до людини, об’єднує їх загальнолюдськими цінностями, глобальним світоглядним баченням майбутнього. Отже, сучасне буття людства, з одного боку, встановить розумні межі глобалізації; з іншого — забезпечить усвідомлення «національного» як розширення і поглиблення сфери існування загального. Сучасне буття людства – це буття людей у їх духовній єдності, забезпечити яку здатна лише педагогіка духовності шляхом виховання кожної особистості в контексті єдності загальнолюдських і національних цінностей, традицій та пріоритетів.
Вплив навчальних робототехнічних конструкторів на розвиток пізнавальної активності учнів
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Бондарук, Володимир
Протягом останніх років усе більшої популярності набувають розвивальні іграшки. Особливе місце серед них почали займати дитячі навчальні набори конструкторів, а у зв’язку з розвитком електронно-обчислюваної техніки з’явилися набори навчальних конструкторів робототехнічного спрямування. Вони призначені розвивати не лише конструкторські здібності в дітей, а й сформувати основи алгоритмічного мислення, оскільки передбачають можливість програмування створених дітьми конструкцій. Це, у свою чергу, дає можливість використовувати їх на шкільних уроках фізики, математики та інформатики. На сьогоднішній день найбільшою кількістю методичних матеріалів забезпечені конструктори компанії ЛЕГО. Тому варто зауважити важливість розробки методик використання навчальних конструкторів на уроках. У наукових публікаціях можна знайти багато матеріалів, які стосуються важливості розвитку дрібної моторики в дітей і її впливу на розумовий розвиток. Однак майже відсутні дослідження, що стосуються впливу навчальних конструкторів на розвиток дрібної моторики, математичного мислення і конструкторських здібностей. Дослідження впливу навчальних конструкторів на пізнавальну активність учнів ґрунтується на емпіричних методах: збір наукових фактів – аналіз наукової та методичної літератури, підручників і навчальних посібників; вивчення результатів педагогічних досліджень. Згідно з результатами аналізу наукових публікацій і методичних матеріалів використання навчальних конструкторів у дошкільному віці і початковій школі допомагає підвищити інтерес до навчання загалом, а в основній школі підвищує інтерес до вивчення фізики, інформатики і математики. На сьогодні дослідження впливу навчальних конструкторів на формування фізичних і технічних знань учнів найбільш розвинені в методичних матеріалах, що постачаються разом з наборами ЛЕГО. Однак ці методики мало пристосовані для впровадження в освітню програму з фізики, математики та інформатики в українських школах. У рамках спільного проєкту the LEGO Foundation та Міністерства освіти і науки України починають розроблятись нові методики впровадження навчальних конструкторів в освітній процес, але вони поки обмежуються початковою і дошкільною освітою.
Досвід інформатизації морської освіти за кордоном
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Волошинов, Сергій
У статті наголошується на потребі осучаснення професійної підготовки морських фахівців завдяки новим інформаційним технологіями. Актуальність проблеми вдосконалення професійної морської освіти обумовлена національними і світовими тенденціями в суспільстві загалом та морській промисловості зокрема. Більшість досліджень з інформатизації морської освіти спрямовані на аналіз та висвітлення власного досвіду впровадження різних типів інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у процес професійної підготовки майбутніх спеціалістів морської галузі. Тому аналізу та узагальнення вимагає питання інформатизації морської освіти закордоном. З цією метою у дослідженні були використані такі теоретичні методи як аналіз, індукція, дедукція, узагальнення з метою виявлення позитивного досвіду інформатизації морської освіти, що можуть бути використанні для удосконалення професійної освіти майбутніх морських фахівців. На основі аналізу наукових праць сучасних закордонних науковців щодо інформатизації морської освіти можна зробити такі узагальнення. Четверта промислова революція і розвиток інформаційного суспільства впливає і на морську галузь, що спонукає до перегляду професійної підготовки майбутніх морських фахівців, звертаючи увагу на формування їх ІКТ-компетентності. Зарубіжні науковці пропонують застосування таких інформаційних технологій у морській освіті: комп’ютерно-орієнтоване навчання як найпростіша форма електронного навчання; багатокористувацьке навчальне середовище як засоби для створення віртуальних аудиторій та просторів; тривимірний віртуальний світ Second Life з елементами соціальної мережі як платформа для моделювання професійної діяльності у ігровій формі, співробітництва та навчання; інформаційні технології спілкування для підтримки взаємодії з рідними та близькими; Smart-освіта як організація освіти з метою виконання колективної освітньої діяльності у всесвітній мережі; дистанційні технології навчання як інструмент для розширення системи професійної освіти майбутніх морських фахівців.
Діалогічна взаємодія культур як чинник формування полімовної особистості
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Панова, Наталя Юріївна
У контексті концептуальних положень міжкультурної комунікації, сучасної риторики виокремлюють феномен діалогу як одиницю міжкультурної комунікації, риторичної комунікації. Розглядати риторичний діалог варто в проспекції релятивістського аспекту сучасної риторики, акцентуючи увагу на прагматичному сенсі впливу комунікантів один на одного в процесі гармонізувального діалогу, ефективного й оптимального спілкування. Саме тому міжкультурний діалог в ході формування полімовної особистості визначаємо як риторичний. Завданням дослідження було висвітлення актуальності міжкультурного діалогу як риторичного на уроках іноземної мови в закладах середньої освіти, з`ясування основних аспектів діалогічної взаємодії контактуючих культур.
Експериментальне дослідження характеристик фотоопорів
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Шишкін, Геннадій Олександрович; Бандуров, Сергій Олегович; Близнюк, Дар'я
У статті наводиться опис проведення експериментального дослідження основних характеристик і параметрів напівпровідникових фотоопорів студентами-фізиками педагогічного університету. Дослідження проводилося на розробленому запатентованому та виготовленому нами лабораторному стенді. Одним з основних складників фахової підготовки майбутніх учителів фізики є формування навичок організації та проведення фізичного експерименту. Під час виконання навчального лабораторного експерименту студенти набувають нових знань; формують первині навички використання фізичного обладнання та приладів; уміння планувати проведення експерименту та аналізувати результати. Проведені нами дослідження показали, що виконання студентами тільки лабораторних робіт за готовими інструкціям, ще не забезпечують належної підготовки до самостійного планування і проведення експериментального дослідження. Підвищення якості підготовки студентів-фізиків потребує вдосконалення форм і методів організації начального експерименту. Для часткового розв’язання цієї проблеми нами запропонована дослідна робота, яку можна проводити на заключному етапі підготовка фахівця. Метою статті є аналіз результатів проведеного дослідження характеристик фотоопору, котре було запропоновано студентам-фізикам педагогічного університету. Експеримент включав: зняття вольт-амперних, світлових, спектральних та частотних характеристики фотоопорів; визначення інтегральної чутливості фотоопору; встановлення впливу зовнішніх факторів на характеристики напівпровідників. Для дослідження використовували фотоопір на основі сірчистого кадмію. З метою виявлення впливу зовнішніх факторів на характеристики й параметри напівпровідників студентам пропонували дослідити фотоопір до і після обробки його робочої поверхні потоками швидких електронів з максимальною енергією до 1,15 МеВ. Напівпровідник опромінювали електронами на промисловому прискорювача електронів. Залучення студентів до проведення експериментальної роботи, яка проводилася в позаудиторний час під керівництвом викладача, має вважливе значення у формуванні узагальнених навичок експериментальних досліджень майбутніх фахівців.
Есе як інструмент опанування категоріально-термінологічною базою соціології студентами спеціальності “Соціальна робота”
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Суровцева, Ірина
Стаття спрямована на актуалізацію викладання соціології для студентів спеціальності “Соціальна робота”. Розкриті можливості аналізу студентських есе в засвоєнні категоріально-термінологічної бази теоретичної соціології з модуля “Соціальна стратифікація”. Оскільки соціальна робота спрямована на розв’язання складних життєвих обставин, спричинених негативними наслідками нерівності, то використання соціологічних есе на основі прийому “соціальні проблеми в дзеркалі літератури, мистецтва, кіно” сприяє підготовці компетентних і ефективних фахівців, відданих практиці, що зменшує бідність, пригнічення, дискримінацію.
Закономірності формування проєктно-технологічної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін у галузі деревообробки
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Чорнусь, Сергій
Становлення особистості як соціокультурної, так і професійно значимої складової суспільства відбувається переважно в освітньому середовищі. Проєктно-технологічна культура є особистісним новоутворенням, яке для майбутніх викладачів спеціальних дисциплін є обов’язковим компонентом професійно-педагогічної діяльності, оскільки навчання в закладах професійно-технічної освіти спрямовано на підготовку фахівців робітничих професій, а зміст навчання побудований за принципом політехнізму. Підготовка майбутніх викладачів у галузі деревообробки в закладах вищої педагогічної освіти базується на поєднанні педагогічних технологій з інноваційними виробничими, дотримуючись педагогічних закономірностей. У дослідженні визначено об’єктивні закономірності та комплекс дидактичних умов процесу формування проєктно-технологічної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін деревообробної галузі, що здійснюється через взаємозв’язки обумовленості, становлення, розвитку, актуалізації, результативності. Закономірність обумовленості характеризує процес формування проектно-технологічної культури суб’єкт-суб’єктним характером відношень; інноваційним підходом до педагогічних проєктів, технологій та змісту освітніх програм; взаємозв’язками між освітніми та виробничими структурами. Закономірність становлення розглядає процес формування проєктно-технологічної культури як феномену професійного становлення особистості й є її ключовим компонентом, що розвивається в умовах динамічних навчально-виробничих відносин у процесі неперервної освіти. Закономірність розвитку пов’язуємо з тим, що всі складники проєктно-технологічної культури та рівні їх сформованості схильні до постійних змін у соціально-виробничому, особистісному та освітньому аспектах. Закономірність актуалізації проєктно-технологічної культури відображається з різною інтенсивністю залежно від змін, що відбуваються на попередніх рівнях освіти студентів, а також досвіді соціальної та виробничої діяльності студентів. Закономірність результативності пов’язуємо з методикою формування високого рівня проєктно-технологічної культури майбутнього викладача спеціальних дисциплін.
Застосування мультимедійних засобів у системі методів і прийомів роботи вчителя з розвитку мовлення учнів початкових класів
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Чупріна, Олена
У статті досліджено особливості застосування мультимедійних засобів у роботі з розвитку мовлення учнів початкових класів. Окреслено зміст понять “метод”, “прийом”, акцентовано увагу на системі роботи з розвитку мовлення, спрямованої на збагачення словникового запасу учнів, розвиток граматичної будови їхнього мовлення; засвоєння норм української літературної мови; формування умінь і навичок сприймати, відтворювати та будувати усні й писемні висловлювання. Обґрунтовано доцільність використання мультимедійних засобів, що покликані оптимізувати процес розвитку мовлення учнів початкових класів та є актуальними в умовах становлення та розвитку Нової української школи.
Зміст та структура природничо-наукової компетентності майбутніх психологів
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Білик, Валентина
Наголошено, що передумовами визначення структури природничо-наукової компетентності майбутніх психологів були: дефініційний аналіз поняття “природничо-наукова компетентність майбутніх психологів” та теоретичний аналіз літературних джерел щодо структурування природничо-наукової компетентності фахівців різних галузей. Зазначено, що головною характеристикою природничо-наукової компетентності майбутніх психологів є інтегративна якість особистості студента-психолога, яка забезпечує підвищення рівня загальнокультурної та професійної компетентності, надає можливість якісного виконання професійних обов’язків та є результатом природничо-наукової підготовки. Вказано на відсутність єдиної думки науковців щодо проблеми структурування природничо-наукової компетентності майбутніх фахівців. Встановлено, що структури природничо-наукових компетентностей, які формуються на різних освітніх рівнях та за різних умов, різняться як за кількістю компонентів, так і за їх назвою. Сформульовано мету статті, яка полягає у визначенні структури природничо-наукової компетентності майбутніх психологів, та окреслено завдання дослідження, зокрема: обґрунтувати структурні компоненти зазначеної компетентності. Конкретизовано методи дослідження, а саме: аналіз наукової та науково-методичної літератури, компаративний аналіз, порівняння та узагальнення. Наголошено, що структуру природничо-наукової компетентності майбутніх психологів, яка формується в процесі природничо-наукової підготовки в закладах вищої освіти, було вибудовано на підставі результатів проведених досліджень та власного досвіду викладацької діяльності. Обгрунтовано доцільність виокремлення мотиваційно-ціннісного, пізнавально-змістового, операційно-діяльнісного, емоційно-вольового та рефлексивного компонентів у структурі досліджуваної компетентності. Вказано, що представлене дослідження передбачає необхідність характеристики критеріїв, показників та рівнів сформованості природничо-наукової компетентності майбутніх психологів у закладах вищої освіти, що й стане перспективою подальших наукових розвідок.
Зміст та структура інформаційно-аналітичних компетентностей користувачів освітніх інформаційних систем: методологічний аспект
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Гриценко, Валерій; Ткаченко, Анна
У статті розглянуто теоретико-методологічні основи формування інформаційно-аналітичних компетентностей у користувачів освітніх інформаційних систем. З’ясовано, що серед невирішених актуальних задач перебудови процесів управління вищої освіти в сучасних умовах є підвищення ролі та рівня використання інформаційно-комунікаційних технологій в управлінні сучасним університетом для ефективного розв’язання реальних управлінських, науково-технічних, соціально-економічних задач, що виникають у цій сфері діяльності. З огляду на сучасні тенденції розвитку університетської освіти нами встановлено, що компетентнісний підхід – це сучасний орієнтир національної системи освіти України. Для реалізації компетентнісного підходу потрібна екстраполяція його основних ідей на увесь освітній процес ЗВО, зокрема й на управлінську складову. Оскільки компетентнісний підхід є концептуальною основою оновлення змісту підготовки майбутніх фахівців з вищою освітою до роботи в умовах сучасного суспільства, тому важливо з’ясувати понятійно-категоріальний аспект окресленої проблеми. На основі аналізу літературних джерел виокремлено основні функції компетентнісного підходу в освіті: операційна; діяльнісно-технологічна; організаційна; діагностична; а також уточнено зміст понять 1) “інформаційно-аналітична компетентність користувачів (науково-педагогічних працівників університетів) освітніх інформаційних систем” – це комплексна характеристика, що відображає їх обізнаність щодо ефективних методів пошуку, збирання, аналізу й опрацювання даних та здатність продуктивно використовувати ці методи для розв’язування професійних задач за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних технологій в умовах постійних змін інформаційного освітньо-наукового середовища закладу вищої освіти; 2) “інформаційно-аналітична компетентність студентів університету” – це комплексна характеристика, що відображає їхню обізнаність з новітніми інформаційними технологіями і здатність до продуктивного утворення власного освітнього середовища шляхом виокремлення, інтеграції й адаптації різного роду програмних засобів та технологій освітнього і соціального спрямування задля реалізації власних освітніх потреб.
Змістова характеристика поняття фахова компетентність
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Нагорна, Наталія
У статті проаналізовано наукові джерела щодо трактування термінів "компетенція" та "компетентність" у теорії освіти. Обґрунтовано результати аналізу різних підходів зарубіжних і вітчизняних дослідників до тлумачення понять "компетенція", "компетентність" та "фахова компетентність". Відповідно до нормативних документів на сьогодні існує потреба запровадження компетентнісного підходу в сферу освіти, новітніх методів і технологій навчання, інноваційних підходів до підготовки майбутніх фахівців не просто як набору знань, вмінь і навичок, а й сукупності компетентностей та здібностей випускника реалізовувати новітні робочі завдання. Ураховуючи зростання попиту на молодих компетентних фахівців на сучасному ринку праці, більшість науковців наголошує на необхідності їх підготовки на основі компетентнісного підходу. Проєктно-технологічна компетентність розвивається в об'єктно-трансформаційному проєктуванні та технологічній діяльності. Власне тому основним стрижнем сучасного трудового навчання в основній школі є конструкторсько-технологічна діяльність як універсальний метод пізнання та перетворення дійсності: від думки до її реалізації. У процесі цієї роботи формується творче мислення учнів, їх вміння вирішувати задачі в різних сферах діяльності. Ключовим навчальним продуктом будь-якого учня в процесі трудового навчання є розвинена конструкторська та технологічна компетентність – свідоме володіння методами і технологіями проєктно-технологічної діяльності для ефективного вирішення завдання (створення та виготовлення об'єкту праці).
Квест-технології як засіб активізації пізнавальної діяльності молодших школярів
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Попова, Ольга Іванівна; Попова, Лариса Петрівна
У статті розглядається проблема використання квест-технології на уроках мовно-літературної освітньої галузі в початковій школі з метою активізації пізнавальної діяльності учнів. Розкривається поняття «квест», сутність цієї технології, основні цілі, освітні ефекти від застосування на уроках української мови та літературного читання; представлена структура проведення квестів; обґрунтовується ефективність використання в освітньому процесі. Як висновок, квест-технологія буде сприяти урізноманітненню форм освітнього процесу в сучасній початковій школі, створюватиме умови для продуктивної пізнавальної діяльності кожного здобувача освіти з урахуванням інтересів і здібностей; мотивуватиме й активізуватиме всі сфери розвитку особистості, формуватиме вміння вчитися, а значить допоможе сучасному педагогові відійти від звичних стереотипів організації уроку. Серед переваг застосування квесту є те, що він забезпечить раціональне інформаційне наповнення, поєднання колективної роботи класу з індивідуальною діяльністю учнів.
Компетентнісний підхід до вивчення студентами фізики з використанням комп’ютерного моделювання
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Ткаченко, Анна; Кулик, Людмила; Романенко, Тетяна
У статті розглянуто проблему підготовки майбутнього фахівця з фізики в сучасних умовах кардинального оновлення змісту освіти Україні, яке базується на тенденціях глобалізації, інтеграції, фундаменталізації, гуманізації, неперервності, диференціації, індивідуалізації, інформатизації, диверсифікації, багаторівневості та стандартизації відповідно до сучасних вимог світових та євроінтеграційних процесів. З’ясовано, що наразі актуальними виступають питання, які передбачають приведення у відповідність змісту освіти та її форм з перспективними напрямами соціально-економічного розвитку держави та міжнародними освітніми вимогами й стандартами, базуючись на засадах компетентнісного підходу. У зв’язку з цим гостро постає проблема формування компетентних випускників університетів, що навчаються за освітніми програмами «Середня освіта (фізика)», «Фізика та астрономія» і «Прикладна фізика та наноматеріали» у нових умовах. Представлено методичні підходи до створення та розвитку інноваційного навчального середовища з фізики, що визначається компетентнісно-зорієнтованою парадигмою освіти, яка базується на комплексному використанні сучасних методів, методик, технологій та засобів ІКТ для формування компетентних випускників фізичних спеціальностей університетів. Визначено, що особливої уваги потребує посилення практичної спрямованості навчання фізики й прикладне значення фізичних знань в сучасних умовах створення та розвитку інноваційного навчального середовища з фізики у закладах вищої освіти. Запропоновано на практичних заняттях використовувати комп’ютерне моделювання фізичних явищ і процесів з метою формування предметних компетентностей студентів з фізики (на прикладі вивчення розділу «Оптика» загального курсу фізики). У статті наведено приклади таких фізичних задач з оптики, результати яких можуть бути проаналізовані та представлені у вигляді комп’ютерних моделей чи графічних залежностей або передбачають програмування певних фізичних залежностей з метою їх подальшого дослідження за допомогою комп’ютерної моделі чи графічної інтерпретації.
Критерії добору хмаро орієнтованих систем дистанційного навчання в навчанні баз даних майбутніх фахівців з інформаційних технологій
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Коротун, Ольга
У статті виокремлено критерії та показники добору хмаро орієнтованих систем дистанційного навчання у навчанні баз даних майбутніх фахівців з інформаційних технологій, а саме: організаційно-дидактичний (програма курсу, модульність електронного навчального курсу, представлення навчального матеріалу у різних форматах, тестування, журнал, календар); комунікаційний (чат, форум, сповіщення, електронна пошта, відеоконференція); функціональний (інтеграція з іншими хмарними сервісами, багатомовність, кількість користувачів, ролі користувачів, сховище даних). Представлена процедура застосування методу експертного оцінювання хмаро орієнтованих систем дистанційного навчання, що складалася з двох етапів опитування експертів: на першому – з десяти запропонованих таких систем було обрано п’ять; на другому – з виокремлених п’ти систем (MoodleCloud, iSpring Online, Geenio, Google Classroom, Canvas) визначена одна для використання у навчанні баз даних майбутніх фахівців з інформаційних технологій. У результаті виявлено, що система Canvas є найбільш зручною. Висвітлено інші програмні продукти компанії Instructure для застосування у вищій освіті, зокрема: Canvas Network MOOC Platform – платформа масових відкритих онлайн-курсів; Canvas Catalog – хмарний сервіс, що дозволяє закладам освіти або окремим викладачам розміщувати свої електронні курси; Bridge – хмаро орієнтована система дистанційного навчання для корпоративного навчання; Canvas Commons (інтегрована з Canvas) – репозиторій для зберігання навчальних ресурсів, містить плани уроків, вікторини та опитування, електронні курси і навчальні програми, розроблені вчителями шкіл та закладів вищої освіти. Вивчення таких хмаро орієнтованих систем дистанційного навчання дозволило виокремити їх характеристики для використання у закладі вищої освіти: функціональність, надійність, вартість системи, модульність, перспективність розвитку системи, доступність, якісна технічна підтримка.
Методичне обґрунтування варіаційного принципу Гамільтона-Остроградського
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Мороз, Іван; Іваній, Володимир; Дємєнтьєв, Євгеній; Щупачинська, Аніта
На основі аналізу актуальних досліджень констатується, що обґрунтування основ аналітичних методів дослідження фізичних систем та варіаційних методів залишилося поза увагою методичної науки, тому висвітлення методичних аспектів обґрунтування теми “Варіаційний інтегральний принцип стаціонарної дії” при навчанні теоретичної фізики в педагогічних університетах є актуальним. Опираючись на те, що механічний стан у кожний момент часу однозначно визначається як конфігурацією системи, так і швидкостями системи, вводиться деяку довільну динамічну функцію стану системи F = F(qs ,qs , t), яка пов’язана із координатами та швидкостями всіх матеріальних точок і можливо часу. Значення цієї функції у кожний момент часу помножимо на dt і виконаємо інтегрування за вказаним проміжком часу. Для закріплення матеріалу студентам пропонується розглянути задачу про рух гармонічного осцилятора і визначити величину дії між двома точками вздовж траєкторії і вздовж іншої близької лінії між цими ж точками. Розглянута методика дозволяє сформувати у студентів достатньо глибоке й стійке розуміння вказаного принципу та дає уявлення про використання цього принципу для розв’язання задач механіки, які важко розв’язати використовуючи лише закони Ньютона.
Методичні особливості навчання учнів основ нанотехнологій на уроках фізики у 10 класі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Ткаченко, Юлія
Сьогодні якісна освіта покоління, що підростає, є запорукою розвитку, економічного і соціального зростання нашої держави. У статті наголошується, що включення окремих питань з основ нанотехнологій у курс шкільної фізики дозволить оновити його зміст та стане основою для підготовки кваліфікованих кадрів. Мета статті – розкрити методичні особливості навчання учнів основ нанотехнологій на уроках фізики в десятому класі. Проведено аналіз навчальних програм та підручників з фізики для десятого класу, рекомендованих Міністерством освіти і науки України. У статті пропонується включити окремі питання основ нанотехнологій у розділи “Механіка”, “Молекулярна фізика та термодинаміка” курсу фізики старшої школи та відповідні методичні рекомендації щодо викладання окремих питань основ нанотехнологій, розроблені авторкою. Зміст статті – це логічне продовження раніше визначених методичних особливостей навчання учнів основ нанотехнологій у курсі фізики основної школи, що сприятиме формуванню в учнів комплексного уявлення про них і забезпечить наступність у вивченні основ нанотехнологій. Формування предметної нанотехнологічної компетентності має стати результатом вивчення окремих питань основ нанотехнологій на уроках фізики. У статті звертається увага на використання нетрадиційних методів навчання учнів (методи проблемного навчання, інтерактивні методи, проектний метод) при вивченні відповідних питань нанотехнологічної тематики. Включення окремих питань основ нанотехнологій у шкільний курс фізики сприятиме формуванню уявлень старшокласників про нанонауку й нанотехнології та їх міждисциплінарний характер і стане важливим кроком до підготовки фахівців, здатних розвивати цю нову сферу науки і техніки для економічного, технологічного та соціального зростання нашої країни.
Методологічні основи підвищення ефективності формування пізнавальної самостійності студентів-медиків при вивченні медичної та біологічної фізики
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Точиліна, Тетяна
У пропонованій статті проаналізовано та уточнено поняття “пізнавальна самостійність студента”, охарактеризована її структура. Визначенні організаційно-педагогічні умови ефективного формування пізнавальної самостійності студентів та чинники, під впливом яких вона здійснюється.

Переглянути

Перегляд Випуск 3 (2019) за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування