(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Гальчук, Оксана
У статті проаналізовані твори М. Зерова, Є. Маланюка і В. Базилевського крізь призму спільного образу П. Куліша. Зеров інтерпретує епізод смерті Куліша в тональності неокласичної оптимістичної історичної перспективи, Маланюк – для інвектив публіцистичного характеру, а Базилевський акцентує на його звульгаризованій радянській оцінці, на якій виростав міф про антагонізм Куліша і Шевченка. Аналізовані поезії є зразками транспозитивної лірики, де біографія використана як інтертекст задля відтворення антропоцентричної концепції та орієнтації на світову класику її авторів.