Випуск 14 (2017)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Випуск 14 (2017) за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 26
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументРоль української мови у сучасних міжкультурних комунікаційних процесах(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Коваленко, ТетянаУ статті проаналізовано роль та функції української мови у міжкультурній комунікації сучасного світу.
- ДокументПантелеймон Куліш як образ, тема і концепт у транспозитивній ліриці ХХ століття(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Гальчук, ОксанаУ статті проаналізовані твори М. Зерова, Є. Маланюка і В. Базилевського крізь призму спільного образу П. Куліша. Зеров інтерпретує епізод смерті Куліша в тональності неокласичної оптимістичної історичної перспективи, Маланюк – для інвектив публіцистичного характеру, а Базилевський акцентує на його звульгаризованій радянській оцінці, на якій виростав міф про антагонізм Куліша і Шевченка. Аналізовані поезії є зразками транспозитивної лірики, де біографія використана як інтертекст задля відтворення антропоцентричної концепції та орієнтації на світову класику її авторів.
- ДокументСоціолінгвістичний аспект сленгової лексики американського варіанту англійської мови(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Божко, ЯнаУ статті розглядається соціолінгвістичний аспект сленгової лексики в американському варіанті англійської мови з урахуванням його функціональної сфери та соціального середовища. Здійснено комплексний аналіз функціонування сленгізмів з охопленням їх формального та змістового аспектів.
- ДокументStructural and semantic peculiarities of the phraseological units with the colouring semantics (on the material of the novel «The white dragon» written by Anne McCaffrey)(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Khalabuzar, OksanaIn the article the structural and semantic peculiarities of the phraseological units with the colouring semantics (on the material of the novel “The white dragon” written by Anne McCaffrey) are considered.
- ДокументАктуальні аспекти навчання турецької мови в сучасних наукових пошуках(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Ерсьозоглу, РукієАвтор статті зупиняється на розгляді наукових досліджень українських вчених-тюркологів з огляду на те, що турецька належить до тюркської мовної сім'ї і тісно пов'язана з азербайджанською, гагаузькою та туркменською мовами. Це офіційна мова Турецької Республіки, а також на Кіпрі, в різних балканських країнах та в громадах іммігрантів у Західному світі. На сьогодні турецька мова є найбільшою тюркською мовою, яка має багату літературну спадщину. З’ясовано, що деякі українські науковці зосереджують увагу на вивченні турецької мови, ісламської історії та культури. Інші автори зосереджуються на дослідженні османської турецької мови та сучасної турецької мови і літератури, вивчаючи літературні пам’ятки турецької / османської історії.
- ДокументФормування культури професійного спілкування у майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Тимкова, ВалентинаУ публікації проаналізовано актуальний стан розвитку культури професійного спілкування у майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи. Розглядаються підходи науковців до визначення сутності та складових професійної культури фахівців різних галузей. Подано методичний матеріал, необхідний для формування культури професійного спілкування фахівців готельно-ресторанної справи у процесі вивчення курсу української мови за професійним спрямуванням.
- Документ«Ода торжественная на сдачу города Гданска» В. Тредиаковского как воплощение риторико-культурного кода ХVІІІ столетия(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Волик, НаталияАналізується проблема дихотомії “ірреального” й “реального” в хронотопах головних героїв химерних романів О. Ільченка, Є. Гуцала та В. Шевчука. Констатується, що образи Козака Мамая, Хоми Прищепи, Івана Шевчука є трансформацією формально-жанрових масок, а хронотопи героїв формуються під впливом концептуальних положень екзистенціалізму, зокрема ідей випробування кінцевості людини, отримання трансгресивного знання як досвіду смерті шляхом порушення соціальних норм і законів. Ключовими у хронотопі є концепти “химерництво”, “бездітність”, “деміургія”.
- ДокументПоняття «код» у термінологічному апараті літературознавчих методологій: версія Умберто Еко(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Боговін, ОльгаПропонована праця продовжує цикл історіографічних досліджень, присвячених визначенню поняття “код” у термінологічному апараті літературознавчих методологій. У статті з’ясовано сутність та специфіку “кодів” у семіотичних працях У. Еко. Встановлено принципову невідповідність структури структурованому об’єкту буття. Визначено код як систему ймовірностей, що покликана обмежити безкінечність та невпорядкованість вихідної системи, завжди привнесена дослідником “ззовні” і складає певні межі дослідження.
- ДокументМотиви трансцендування й трансгресії в «ірреальному» хронотопі героя химерного роману(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Журавська, ОксанаАналізується проблема дихотомії “ірреального” й “реального” в хронотопах головних героїв химерних романів О. Ільченка, Є. Гуцала та В. Шевчука. Констатується, що образи Козака Мамая, Хоми Прищепи, Івана Шевчука є трансформацією формально-жанрових масок, а хронотопи героїв формуються під впливом концептуальних положень екзистенціалізму, зокрема ідей випробування кінцевості людини, отримання трансгресивного знання як досвіду смерті шляхом порушення соціальних норм і законів. Ключовими у хронотопі є концепти “химерництво”, “бездітність”, “деміургія”.
- Документ«Дон Кіхот» М. Сервантеса: еволюція критичної та літературної рецепції(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Школа, Ірина ВікторівнаСтаття присвячена аналізу специфіки рецепції та інтерпретації роману М. Сервантеса “Дон Кіхот” в літературно-критичному дискурсі. Хронологічно розглянуто основні тенденції оцінки роману “Дон Кіхот” у світовому письменстві та літературознавстві, розкрито їх специфіку та визначено чинники, що впливали на зміну ставлення до сервантесівського твору протягом усієї історії його рецепції. На ції основі, враховуючи зміну наукової парадигми, виникнення на початку ХХ ст. нових теорій і підходів до тлумачення художніх текстів, уточнено етапи сприйняття твору іспанського письменника митцями і науковцями з часу першої публікації роману і до наших днів.
- ДокументВнутрішньо-психологічний часопростір у романах Галини Пагутяк «Писар Східних Воріт Притулку» та «Писар Західних Воріт Притулку»(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Коваленко, ДіанаУ статті здійснено інтерпретацію притулку як особливого локусу, в якому зосереджений внутрішньо психологічний сві т людини; з’ясовано, як зовнішні час і простір трансформуються у свідомості прибульців та їхніх внутрішніх переживаннях. У побудові часопросторових площин Г. Пагутяк відходить від сприйняття світу, заснованого на бінарних опозиціях, відтак притулок постає полісистемною структурою, механізм якої функціонує на базі щонайменше двох систем. Перша буддійська модель світобудови. Друга філософія екзистенціалізму з її концентрацією на самотності як основі людської екзистенції.
- ДокументДавня українська література «в» та «поза» контекстом національної психоісторії(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Солецький, ОлександрУ статті обґрунтовується доречність і актуальність розгляду “давньої української літератури” в контексті національної психоісторії. Більшість спроб інтерпретації історії української літератури з позицій психоаналізу, як правило, торкаються “нового” її періоду, оминаючи давні простори нашого письменства. Проблема тут не лише у хронологічній неповноті репрезентування української літератури, з якої випадає величезний часовий період, а насамперед у оминанні надзвичайно важливого етапу трансформування художньої свідомості та психіки людини Х-ХVІІІ століття під впливом нового релігійно-світоглядного та культурного коду.
- ДокументІсторичні романи Ю. Косача 1960-х – 1980-х років(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Лущій, СвітланаУ статті проаналізовано історичні твори Ю. Косача “Володарка Понтиди”, “Чортівська скеля” та ін. Історичні романи розглянуто з позиції появи нових тем, образів, жанрово-стильових інновацій. Оскільки на сьогодні романістика Ю. Косача 1960-х - 1980-х років практично не вивчена, то увага зосереджується саме на ній.
- ДокументОбразна система роману Анатолія Дімарова «І будуть люди»(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Назімова, Катерина АндріївнаУ статті проаналізовано художньо-образну систему роману Анатолія Дімарова “І будуть люди” крізь призму повсякдення. Акцент зроблено на основних засобах, використаних автором для творення образів персонажів: авторській характеристиці, характеристиці інших дійових осіб, мовленні героїв, пейзажі, інтер’єрі тощо.
- ДокументСаморух В. Будзиновського: від політика до письменника(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Александрова, Ганна ОлександрівнаУ статті розглянуто світоглядні позиції та ідеологічні переконання відомого на початку ХХ століття українського письменника, політика, історика В. Будзиновського. Зроблено спробу простежити вплив політичних, естетико-філософських поступів доби межі століть на художні пошуки прозаїка, простежено еволюцію світогляду митця.
- ДокументМіж життям і смертю: «голодова» проблематика в українській діаспорній дитячій літературі(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Варданян, МаринаУ статті розглядається тема Голодомору 1932–1933 рр. в Україні, що порушується в повістях Ольги Мак та Лесі Бризгун-Шанти. Основна увага зосереджена на розкритті двоїстості мотиву смерті в художніх текстах українських діаспорних письменниць. Акцентована увага на життєствердному пафосі творів про Великий Голод в Україні. Розглянуто образи героїв як носіїв колективної (культурної) ідентичності, осмислення яких українською молоддю веде до відкриття особистої ідентичності та формування активної громадської позиції.
- ДокументХудожні особливості роману «Посол мертвих» Аскольда Мельничука(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Тимощук, НаталіяРоман “Посол мертвих” Аскольда Мельничука – доказ добротного світового рівня української англомовної літератури США. Твір має складну структуру та відкритий фінал. Головна ознака роману – застосування прийому багатошаровості. У художній тканині твору минуле, що балансує на межі реального й ірреального буття, є домінантою життя його героїв-емігрантів. Основну увагу Аскольд Мельничук зосередив на стосунках людини і суспільства, спробі національної самоідентифікації та протидіючому їм відчуженню індивіда, особистим переживанням, внутрішньому протиборству і співіснуванню багатьох „я” у душі українця-емігранта.
- ДокументОрфей у рецепції Івана Франка(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Мітракова, ОксанаТворчість тракійського співця Орфея і його напівміфічна постать часто досліджувалась та використовувалася у роботах українських письменників. Іван Франко часто звертався до нащаддя античних поетів, займався перекладами та аналізом текстів і приділив увагу постаті Орфея. Для сучасників сам І.Я.Франко асоціювався з тракійським поетом. Леся Українка присвятила свій твір "Орфеєве чудо" Івану Франку, а Микола Вороний у вірші "Іван Франко" порівняв із Орфеєм самого Івана Яковича. У праці "Дещо про Орфея та приписувані йому твори" Іван Франко детально аналізує фігуру Орфея та згадки у міфах, творах. Образ Орфея Іван Франко використовує і у власній поетичній творчості. Збірка "Зів’яле листя" змальовує закоханого співця. Образ Орфея як загубленого співця та нещасного закоханого простежується у творах збірки.
- ДокументСинергетичне моделювання жанру як стратегія реабілітації історії літератури : рецензія на монографію Чика Дениса «Longo sed proximus intervallo: жанрові системи української та англійської прози кінця ХVІІІ – середини ХІХ ст.» / [наук. ред. В. А. Зарва] (Хмельницький : ФОП Цюпак А. А., 2017. – 356 с.)(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Левченко, ГалинаПостколоніальний розвиток українського літературознавства певною мірою нагадує тривалий і повний важливих внутрішніх перипетій шлях психологічної реабілітації особистості, з якою працює психоаналітик. Тільки реабілітантом тут постає те, що Ліна Костенко назвала у відомій статті “гуманітарною аурою нації”, тобто повносправна культурна ідентичність, а в ролі практичного психотерапевта – фахівець-гуманітарій і літературознавець зокрема. Деформації у розвитку та самоусвідомленні, “відсутні місця”, ізоляціонізм і внутрішні комунікативні розриви, які були накинуті українській літературі статусом мистецтва колонізованої країни упродовж майже трьох століть, гостро потребують переосмислення. Велику історію нашої літератури у її повній і відповідній до реальності версії все ще тільки треба написати, хоч і доводиться це робити у постмодерний час, коли ставиться під сумнів сама доцільність історій літератури. Попри величезну кількість зусиль, спрямованих на нове прочитання різних періодів літературного розвитку і творчості окремих письменників у світовому контексті в часи незалежності й альтернативним та опозиційним щодо радянської наукової парадигми діаспорним літературознавством (у працях Д. Наливайка, В. Івашківа, І. Лімборського, П. Михеда, Є. Нахліка, М. Ільницького, Я. Поліщука, Г. Грабовича, Ю. Шевельова, Тамари Гундорової, Тетяни Свєрбілової, Надії Петриченко тощо), в історії української літератури й далі лишається чималий обсяг авторів і текстів, які потребують нових перспектив бачення для адекватного оприсутнення їх у літературознавчому дискурсі. Монографія Дениса Чика займає свою важливу нішу в цьому дискурсивно-реабілітаційному процесі. У центрі його дослідницької уваги постає жанрова система української прози кінця XVIII – середини ХІХ ст. у зіставленні з англійською прозою того ж періоду.
- ДокументОбраз Шерлока Холмса як засіб розкриття культурних цінностей вікторіанської доби(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Бугрій, АнастасіяКонан Дойл в оповіданнях про Шерлока Холмса відображає цінності вікторіанської культури, невтомно розмірковуючи над ними, і в цьому криється одна з найважливіших причин тривкої популярності Холмса поза власним часом, в нашу зовсім іншу епоху. Розслідування Холмса не лише ґрунтуються на культурних цінностях, але досліджують та перевіряють двоїсті нашарування міфогенних факторів: міфологізується не тільки Холмс, але й ціла вікторіанська епоха, яка з часом стала варіантом міфу про втрачений “золотий вік”.