Випуск 14 (2017)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Випуск 14 (2017) за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 26
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументStructural and semantic peculiarities of the phraseological units with the colouring semantics (on the material of the novel «The white dragon» written by Anne McCaffrey)(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Khalabuzar, OksanaIn the article the structural and semantic peculiarities of the phraseological units with the colouring semantics (on the material of the novel “The white dragon” written by Anne McCaffrey) are considered.
- ДокументАктуальні аспекти навчання турецької мови в сучасних наукових пошуках(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Ерсьозоглу, РукієАвтор статті зупиняється на розгляді наукових досліджень українських вчених-тюркологів з огляду на те, що турецька належить до тюркської мовної сім'ї і тісно пов'язана з азербайджанською, гагаузькою та туркменською мовами. Це офіційна мова Турецької Республіки, а також на Кіпрі, в різних балканських країнах та в громадах іммігрантів у Західному світі. На сьогодні турецька мова є найбільшою тюркською мовою, яка має багату літературну спадщину. З’ясовано, що деякі українські науковці зосереджують увагу на вивченні турецької мови, ісламської історії та культури. Інші автори зосереджуються на дослідженні османської турецької мови та сучасної турецької мови і літератури, вивчаючи літературні пам’ятки турецької / османської історії.
- ДокументВнутрішньо-психологічний часопростір у романах Галини Пагутяк «Писар Східних Воріт Притулку» та «Писар Західних Воріт Притулку»(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Коваленко, ДіанаУ статті здійснено інтерпретацію притулку як особливого локусу, в якому зосереджений внутрішньо психологічний сві т людини; з’ясовано, як зовнішні час і простір трансформуються у свідомості прибульців та їхніх внутрішніх переживаннях. У побудові часопросторових площин Г. Пагутяк відходить від сприйняття світу, заснованого на бінарних опозиціях, відтак притулок постає полісистемною структурою, механізм якої функціонує на базі щонайменше двох систем. Перша буддійська модель світобудови. Друга філософія екзистенціалізму з її концентрацією на самотності як основі людської екзистенції.
- ДокументДавня українська література «в» та «поза» контекстом національної психоісторії(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Солецький, ОлександрУ статті обґрунтовується доречність і актуальність розгляду “давньої української літератури” в контексті національної психоісторії. Більшість спроб інтерпретації історії української літератури з позицій психоаналізу, як правило, торкаються “нового” її періоду, оминаючи давні простори нашого письменства. Проблема тут не лише у хронологічній неповноті репрезентування української літератури, з якої випадає величезний часовий період, а насамперед у оминанні надзвичайно важливого етапу трансформування художньої свідомості та психіки людини Х-ХVІІІ століття під впливом нового релігійно-світоглядного та культурного коду.
- Документ«Дон Кіхот» М. Сервантеса: еволюція критичної та літературної рецепції(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Школа, Ірина ВікторівнаСтаття присвячена аналізу специфіки рецепції та інтерпретації роману М. Сервантеса “Дон Кіхот” в літературно-критичному дискурсі. Хронологічно розглянуто основні тенденції оцінки роману “Дон Кіхот” у світовому письменстві та літературознавстві, розкрито їх специфіку та визначено чинники, що впливали на зміну ставлення до сервантесівського твору протягом усієї історії його рецепції. На ції основі, враховуючи зміну наукової парадигми, виникнення на початку ХХ ст. нових теорій і підходів до тлумачення художніх текстів, уточнено етапи сприйняття твору іспанського письменника митцями і науковцями з часу першої публікації роману і до наших днів.
- ДокументЖиття в ім‘я любові до України : рецензія на збірник наукових праць Реви Л. Г. «Видатні діячі України. Михайло Іванович Драгомиров. Олександр Матвійович Лазаревський – уродженці м. Конотопа» / [наук. ред. Рева Н. М. ; відп. ред. Мокроусов А. І.](Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Лиман, Ігор ІгоровичЯк дізнаємося із передмови до книги, цим проектом Рева Л. Г. засвідчує серію видань наукових біографій видатних і малознаних українців чи уродженців України, хто прислужився нашій великій Землі, трансформуючи задум великого знавця України О. М. Лазаревського, якому одному із перших прагнулося звеличити свою Батьківщину та її великих синів та дочок. Уже пізніше, в середині ХХ століття, цей задум був розширений по всій території України, в дещо іншому зрізі, у презентативному історичному монументальному виданні “Історія міст і сіл” незабутнього П. Т. Тронька, пам’ятником якому є 26-томна “Історія міст і сіл” України (робота велася з 1962 р. – до початку1970-х), аналогів якій не має жодна із колишніх республік СРСР. Та нам видається, що проект уже був розпочатий ще в буремний 2014 рік, – коли події на Майдані досягли свого апогею – тоді Україна зустріла книгу авторки – Платон Микитович Воронько: 1913 – 1988: До 100-ліття від дня народження : монографія. – К. : Альтерпрес, 2014. – 204 с., також уродженця Сумщини, і дістала схвальні відгуки. Нинішня ж книга присвячена видатним уродженцям Конотопу – Михайлу Драгомирову та Олександру Лазаревському, чиї постаті відіграли важливу роль в історії України. Використовуючи маловідомі факти біографій, популяризуючи архівні фонди Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, авторка мала на меті донести до широкого загалу значимість цих діячів. Серед представленого матеріалу одним із найважливіших є дослідження біографії О. М. Лазаревського відомим українським громадським та політичним діячем, істориком, академіком УАН (1920), уродженцем Сумщини, Миколи Прокоповича Василенка.
- ДокументМотиви трансцендування й трансгресії в «ірреальному» хронотопі героя химерного роману(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Журавська, ОксанаАналізується проблема дихотомії “ірреального” й “реального” в хронотопах головних героїв химерних романів О. Ільченка, Є. Гуцала та В. Шевчука. Констатується, що образи Козака Мамая, Хоми Прищепи, Івана Шевчука є трансформацією формально-жанрових масок, а хронотопи героїв формуються під впливом концептуальних положень екзистенціалізму, зокрема ідей випробування кінцевості людини, отримання трансгресивного знання як досвіду смерті шляхом порушення соціальних норм і законів. Ключовими у хронотопі є концепти “химерництво”, “бездітність”, “деміургія”.
- ДокументМіж життям і смертю: «голодова» проблематика в українській діаспорній дитячій літературі(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Варданян, МаринаУ статті розглядається тема Голодомору 1932–1933 рр. в Україні, що порушується в повістях Ольги Мак та Лесі Бризгун-Шанти. Основна увага зосереджена на розкритті двоїстості мотиву смерті в художніх текстах українських діаспорних письменниць. Акцентована увага на життєствердному пафосі творів про Великий Голод в Україні. Розглянуто образи героїв як носіїв колективної (культурної) ідентичності, осмислення яких українською молоддю веде до відкриття особистої ідентичності та формування активної громадської позиції.
- ДокументОбраз Шерлока Холмса як засіб розкриття культурних цінностей вікторіанської доби(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Бугрій, АнастасіяКонан Дойл в оповіданнях про Шерлока Холмса відображає цінності вікторіанської культури, невтомно розмірковуючи над ними, і в цьому криється одна з найважливіших причин тривкої популярності Холмса поза власним часом, в нашу зовсім іншу епоху. Розслідування Холмса не лише ґрунтуються на культурних цінностях, але досліджують та перевіряють двоїсті нашарування міфогенних факторів: міфологізується не тільки Холмс, але й ціла вікторіанська епоха, яка з часом стала варіантом міфу про втрачений “золотий вік”.
- ДокументОбразна система роману Анатолія Дімарова «І будуть люди»(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Назімова, Катерина АндріївнаУ статті проаналізовано художньо-образну систему роману Анатолія Дімарова “І будуть люди” крізь призму повсякдення. Акцент зроблено на основних засобах, використаних автором для творення образів персонажів: авторській характеристиці, характеристиці інших дійових осіб, мовленні героїв, пейзажі, інтер’єрі тощо.
- Документ«Ода торжественная на сдачу города Гданска» В. Тредиаковского как воплощение риторико-культурного кода ХVІІІ столетия(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Волик, НаталияАналізується проблема дихотомії “ірреального” й “реального” в хронотопах головних героїв химерних романів О. Ільченка, Є. Гуцала та В. Шевчука. Констатується, що образи Козака Мамая, Хоми Прищепи, Івана Шевчука є трансформацією формально-жанрових масок, а хронотопи героїв формуються під впливом концептуальних положень екзистенціалізму, зокрема ідей випробування кінцевості людини, отримання трансгресивного знання як досвіду смерті шляхом порушення соціальних норм і законів. Ключовими у хронотопі є концепти “химерництво”, “бездітність”, “деміургія”.
- ДокументОрфей у рецепції Івана Франка(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Мітракова, ОксанаТворчість тракійського співця Орфея і його напівміфічна постать часто досліджувалась та використовувалася у роботах українських письменників. Іван Франко часто звертався до нащаддя античних поетів, займався перекладами та аналізом текстів і приділив увагу постаті Орфея. Для сучасників сам І.Я.Франко асоціювався з тракійським поетом. Леся Українка присвятила свій твір "Орфеєве чудо" Івану Франку, а Микола Вороний у вірші "Іван Франко" порівняв із Орфеєм самого Івана Яковича. У праці "Дещо про Орфея та приписувані йому твори" Іван Франко детально аналізує фігуру Орфея та згадки у міфах, творах. Образ Орфея Іван Франко використовує і у власній поетичній творчості. Збірка "Зів’яле листя" змальовує закоханого співця. Образ Орфея як загубленого співця та нещасного закоханого простежується у творах збірки.
- ДокументОсобливості інтерпретації образу Павла Полуботка в романі «Спадок» Анни Шевченко(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Герасименко, Юлія АндріївнаСтаття присвячена трактуванню образу Павла Полуботка зарубіжними письменниками. Проведено детальний аналіз авторської інтерпретації історичної особистості в романі британської письменниці українського походження Анни Шевченко “Спадок”. Зроблено висновок, що письменниця поєднала у творі два традиційні сюжети зображення гетьмана.
- ДокументПантелеймон Куліш як образ, тема і концепт у транспозитивній ліриці ХХ століття(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Гальчук, ОксанаУ статті проаналізовані твори М. Зерова, Є. Маланюка і В. Базилевського крізь призму спільного образу П. Куліша. Зеров інтерпретує епізод смерті Куліша в тональності неокласичної оптимістичної історичної перспективи, Маланюк – для інвектив публіцистичного характеру, а Базилевський акцентує на його звульгаризованій радянській оцінці, на якій виростав міф про антагонізм Куліша і Шевченка. Аналізовані поезії є зразками транспозитивної лірики, де біографія використана як інтертекст задля відтворення антропоцентричної концепції та орієнтації на світову класику її авторів.
- ДокументПоняття «код» у термінологічному апараті літературознавчих методологій: версія Умберто Еко(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Боговін, ОльгаПропонована праця продовжує цикл історіографічних досліджень, присвячених визначенню поняття “код” у термінологічному апараті літературознавчих методологій. У статті з’ясовано сутність та специфіку “кодів” у семіотичних працях У. Еко. Встановлено принципову невідповідність структури структурованому об’єкту буття. Визначено код як систему ймовірностей, що покликана обмежити безкінечність та невпорядкованість вихідної системи, завжди привнесена дослідником “ззовні” і складає певні межі дослідження.
- ДокументРоль української мови у сучасних міжкультурних комунікаційних процесах(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Коваленко, ТетянаУ статті проаналізовано роль та функції української мови у міжкультурній комунікації сучасного світу.
- ДокументРоманістика діаспори крізь призму жанру і стилю : рецензія на монографію Лущій Світлани «Романістика української діаспори 1960-х – 1980-х років: проблематика, жанрово-стильові парадигми» (Тернопіль, 2017)(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Новик, Ольга ПетрівнаУкраїнський літературний процес другої половини ХХ ст. посутньо вивчений у роботах науковців, попри це, романістика діаспори зазвичай залишається поза увагою літературознавців. Період 1960-1980-х років у материковій літературі позначений сплеском розвитку романних різновидів, про що завважили різні вчені, зокрема Н. Бернадська в роботі про жанр роману в українській літературі. У вступі розглянуто поняття “діаспора”, “еміграція” та “романістика діаспори”. Структура дослідження досить розлога, оскільки авторка прагнула дати характеристику розвитку української романістики в діаспорі, бо така праця наразі актуальна і новаторська. Романістика не відокремлюється авторкою, навпаки, постає як частина української еміграційної прози різних періодів (періоду 1945–1948 років, 1950-х, 1960-х–1980-х років). Світлана Лущій дуже вдало демонструє органічне поєднання традицій українського письменства і впливу зарубіжної культури, спираючись на думку І. Дзюби, що літературний процес ХХ століття слід розглядати як цілісну взаємодію обох літератур – материкової та діаспорної. Обгрунтовано обмеження матеріалу дослідження творами письменників, які опинилися в еміграції під час Другої світової війни. Важливим для літературознавчої науки стало й уведення в науковий обіг низки архівних матеріалів (епістолярій, спогади, автобіографії), програмних виступів письменників МУРу та “Слова”, літературно-критичних статей та інформативних повідомлень у періодиці.
- ДокументСаморух В. Будзиновського: від політика до письменника(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Александрова, Ганна ОлександрівнаУ статті розглянуто світоглядні позиції та ідеологічні переконання відомого на початку ХХ століття українського письменника, політика, історика В. Будзиновського. Зроблено спробу простежити вплив політичних, естетико-філософських поступів доби межі століть на художні пошуки прозаїка, простежено еволюцію світогляду митця.
- ДокументСинергетичне моделювання жанру як стратегія реабілітації історії літератури : рецензія на монографію Чика Дениса «Longo sed proximus intervallo: жанрові системи української та англійської прози кінця ХVІІІ – середини ХІХ ст.» / [наук. ред. В. А. Зарва] (Хмельницький : ФОП Цюпак А. А., 2017. – 356 с.)(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Левченко, ГалинаПостколоніальний розвиток українського літературознавства певною мірою нагадує тривалий і повний важливих внутрішніх перипетій шлях психологічної реабілітації особистості, з якою працює психоаналітик. Тільки реабілітантом тут постає те, що Ліна Костенко назвала у відомій статті “гуманітарною аурою нації”, тобто повносправна культурна ідентичність, а в ролі практичного психотерапевта – фахівець-гуманітарій і літературознавець зокрема. Деформації у розвитку та самоусвідомленні, “відсутні місця”, ізоляціонізм і внутрішні комунікативні розриви, які були накинуті українській літературі статусом мистецтва колонізованої країни упродовж майже трьох століть, гостро потребують переосмислення. Велику історію нашої літератури у її повній і відповідній до реальності версії все ще тільки треба написати, хоч і доводиться це робити у постмодерний час, коли ставиться під сумнів сама доцільність історій літератури. Попри величезну кількість зусиль, спрямованих на нове прочитання різних періодів літературного розвитку і творчості окремих письменників у світовому контексті в часи незалежності й альтернативним та опозиційним щодо радянської наукової парадигми діаспорним літературознавством (у працях Д. Наливайка, В. Івашківа, І. Лімборського, П. Михеда, Є. Нахліка, М. Ільницького, Я. Поліщука, Г. Грабовича, Ю. Шевельова, Тамари Гундорової, Тетяни Свєрбілової, Надії Петриченко тощо), в історії української літератури й далі лишається чималий обсяг авторів і текстів, які потребують нових перспектив бачення для адекватного оприсутнення їх у літературознавчому дискурсі. Монографія Дениса Чика займає свою важливу нішу в цьому дискурсивно-реабілітаційному процесі. У центрі його дослідницької уваги постає жанрова система української прози кінця XVIII – середини ХІХ ст. у зіставленні з англійською прозою того ж періоду.
- ДокументСоціолінгвістичний аспект сленгової лексики американського варіанту англійської мови(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Божко, ЯнаУ статті розглядається соціолінгвістичний аспект сленгової лексики в американському варіанті англійської мови з урахуванням його функціональної сфери та соціального середовища. Здійснено комплексний аналіз функціонування сленгізмів з охопленням їх формального та змістового аспектів.