(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Коваленко, Діана
У статті здійснено інтерпретацію притулку як особливого локусу, в якому зосереджений внутрішньо психологічний сві т людини; з’ясовано, як зовнішні час і простір трансформуються у свідомості прибульців та їхніх внутрішніх переживаннях. У побудові часопросторових площин Г. Пагутяк відходить від сприйняття світу, заснованого на бінарних опозиціях, відтак притулок постає полісистемною структурою, механізм якої функціонує на базі щонайменше двох систем. Перша буддійська модель світобудови. Друга філософія екзистенціалізму з її концентрацією на самотності як основі людської екзистенції.