Переглянути
Нові надходження
Зараз показуємо 1 - 5 з 694
- ДокументВикористання EdTech-платформ у процесі формування лексичної компетентності молодших школярів на уроках іноземної мови(Педагогічна Академія: наукові записки, 2025) Петрик, Крістіна Юріївна; Смолка, Анастасія ГенадіївнаУ статті досліджено можливості використання EdTech- платформ у процесі формування лексичної компетентності молодших школярів на уроках іноземної мови. Підкреслено, що лексична компетентність є ключовою складовою комунікативної компетентності, оскільки словниковий запас здобувачів початкової освіти безпосередньо впливає на успішність засвоєння граматичного матеріалу, розвиток навичок говоріння, читання, письма й аудіювання. Увесь контент ліцензовано за умовами Creative Commons BY 4.0 International license освітніх технологій у практичну підготовку в навчанні іноземної мови, зокрема завдяки їхній відповідності віковим особливостям молодших школярів, потребі у візуалізації, емоційній підтримці, гейміфікації та індивідуалізації освітнього процесу. EdTech-платформи дозволяють забезпечити високий рівень залучення здобувачів початкової освіти до навчальної діяльності, активізують пізнавальну мотивацію та сприяють створенню інтерактивного мовного середовища. У статті подано аналіз функціоналу провідних освітніх платформ (Lingokids, Novakid, Voxy, SmartyKids, ClassDojo, BBC Bitesize, Duolingo ABC, Blooket, TinyTap, Flocabulary, Read Along, Genially), які забезпечують можливості для формування словникового запасу здобувачів за допомогою ігор, відео, інтерактивних вправ імультимедійних засобів. Розглянуто приклади інтеграції платформ в освітній процес, їхню ефективність та переваги порівняно з традиційними методами навчання. Зроблено висновок про значний потенціал EdTech-інструментів для розвитку іншомовної лексичної компетентності молодших школярів в умовах сучасного цифрового освітнього середовища.
- ДокументThe culture of logical thinking within the uncertainty: experience of Ukrainian higher educational institutions(Revista on Line de Política e Gestão Educacional, 2025) Khalabuzar, Oksana; Alieksieieva, Hanna; Isakova, Yelizaveta; Dvorianchykova, SvitlanaThis article describes one of the ways of the improvement of the higher education’s system due to the challenges caused by the conditions of uncertainty: the distance learning, lack of the face-to-face education, emotional challenges, the digitalization of the professional training of the future teacher, especially within the aspect of formation students’ culture of logical thinking. The goal of our study is theoretical justification and experimental study of the development of variant technology, oriented to the formation of a culture of logical thinking of future specialists in modern education, using e-learning in higher education institutions. For the realization of the research’s goal it was used the complex of modern scientific methods: theoretical methods – analysis, synthesis, comparison; systematic-structural and problematic analysis; empirical methods: content-analysis of the official documents, methodical materials; statistical – for the work and evaluation of the experimental data of the research etc. The structure of the technology of forming the culture of logical thinking of the future teacher is described considering the digitalization of modern education. The teacher’s culture of logical thinking consists of the following components: motivational component (diagnostics of the level of formation of culture of logical thinking of students, motivation of formation of culture of logical thinking, explanation of ways of educational and cognitive activity); content-procedural component (formation of culture of logical thinking of future teachers during the process of the professional training); analytical-reflexive component (control of students' knowledge and skills, self-control). As the result of our research there was created and implemented the special course “The formation of culture of logical thinking”, which was oriented on the overcoming of the challenges of the uncertainty within Ukrainian higher educational institutions. This course was proposed to the future teachers and it was effectively realized during the process of professional training. The content of the special course contains: the basis knowledge on Logics; the meaning and importance of the formation of culture of logical thinking within the modern conditions; the educational informational resource for the future teacher (material of the site are available in Ukrainian and English languages); created methodical recommendations. Also there were published articles, methodical recommendations, textbooks, approved by the Ukrainian Ministry of Education (oriented on the formation and improvement of future teachers’ culture of logical thinking). There were also organized and conducted the workshops oriented on the improving emotional condition of the teachers and students who felt the lack of communication, lack of the digital skills. Besides, the Module “Digital educational content” was created, which is available for the education for the students and teachers at our centre of qualification’s improvement “Ars DOCENDI”. The Module contains materials and tasks oriented on the formation of the logical thinking. Conclusion. The results of the analysis of research works which were focused on the formation of a culture of logical thinking of the personality (in the context of the conditions of uncertainty), show that the stated goals were achieved: there were developed theoretical statements and practical solutions that allow to implement effectively the wide range of educational tasks within the existing organizational-pedagogical educational model.
- ДокументCLIL-технологія як ефективний засіб формування лексичної компетентності здобувачів початкової освіти(Перспективи та інновації науки, 2025-12) Петрик, Крістіна Юріївна; Смолка, Анастасія ГеннадіївнаУ статті розглянуто теоретичні засади та практичні аспекти використання CLIL-технології (Content and Language Integrated Learning) як ефективного засобу формування лексичної компетентності здобувачів початкової освіти. Наголошено, що впровадження предметно-мовного інтегрованого навчання відповідає сучасним тенденціям європейського освітнього простору, орієнтованим на розвиток комунікативних, когнітивних і міжпредметних умінь молодших школярів. Зазначено, що інтеграція іноземної мови з навчальними дисциплінами природничо-математичного циклу сприяє не лише збагаченню словникового запасу, а й формуванню в учнів умінь оперувати іншомовною лексикою у змістовних, життєво наближених контекстах. У межах дослідження проаналізовано педагогічні умови ефективного застосування CLIL-методики в початковій школі, визначено методичні принципи організації інтегрованих занять: поступове нарощування мовного матеріалу, опора на візуалізацію, змістову доступність навчального контенту, активізація пізнавальної діяльності через ігрові та проблемно-дослідницькі форми. Особливу увагу приділено поєднанню CLIL-підходу з цифровими освітніми інструментами (Kahoot!, Wordwall, LearningApps, Genially, Quizlet, Nearpod тощо), що забезпечують інтерактивність, персоналізацію навчання, підвищення мотивації та емоційної залученості учнів. Описано практичні моделі проведення CLIL-уроків, які поєднують мовленнєву практику з розвитком предметних знань, а також запропоновано алгоритм формування лексичної компетентності у молодших школярів у контексті інтегрованого навчання. Підкреслено, що CLIL-технологія створює освітнє середовище, сприятливе для розвитку критичного мислення, креативності та міжпредметних зв’язків, сприяє формуванню позитивної мотивації до вивчення іноземних мов і підвищенню якості іншомовної підготовки у початковій школі.
- ДокументБританський батько математичного аналізу: біном Ньютона, гравiтацiйна взаємодiя i дисперсiя свiтла(Zenodo, 2025-11-29) Кудінов, Микола ВалерійовичСтаття присвячена науковій спадщині Ісаака Ньютона (1642-1727) - одного з найвидатніших математиків та фізиків в історії людства, чиї відкриття заклали фундамент сучасної науки. У роботі детально розглядаються революційні досягнення Ньютона в математичному аналізі, фізиці та оптиці, що визначили розвиток науки на наступні три століття. Основну увагу приділено методу флюксій та флюент — прообразу диференціального та інтегрального числення, який дозволив розв'язувати задачі про миттєву швидкість зміни величин та обчислювати площі й об'єми. Детально проаналізовано узагальнення Ньютоном біноміальної теореми на нецілі показники, що стало ключем до розкладу функцій у степеневі ряди та обчислення трансцендентних величин. Окремо розглянуто геніальний метод обчислення числа π з точністю до 16 десяткових знаків, який продемонстрував практичну силу нового математичного апарату. У статті представлено внесок Ньютона в алгебру: правило знаків Декарта-Ньютона для визначення кількості дійсних коренів многочлена, формули Ньютона для обчислення сум степенів коренів без їх явного знаходження, класифікацію кубічних кривих. Проаналізовано елегантний розв'язок задачі про брахістохрону (криву найшвидшого спуску), який Ньютон знайшов за одну ніч, підтвердивши репутацію непереверженого математичного генія. Значну увагу приділено оптичним дослідженням: відкриттю дисперсії білого світла, створенню теорії кольорів, вивченню інтерференційних кілець Ньютона. Показано, як математичні методи Ньютона стали основою для розвитку математичної фізики, чисельних методів та варіаційного числення. Стаття демонструє універсальність наукового методу Ньютона, його здатність поєднувати геометрію, алгебру та аналіз для розв'язання як теоретичних, так і практичних задач. Матеріал супроводжується сучасними інтерпретаціями, графічними ілюстраціями та детальними прикладами, що робить складні математичні концепції доступними для широкої аудиторії.
- ДокументЦифрова нерівність, когнітивні ризики та гуманітарні стратегії модернізації базової середньої освіти(Педагогічна Академія: наукові записки, 2025) Алєксєєва, Ганна Миколаївна; Братченко, АндрійУ статті подано аналітичний огляд переваг та ризиків цифрової трансформації базової середньої освіти з урахуванням її гуманітарного змісту. Наголошено, що запровадження цифрових технологій не зводиться до оновлення технічних інструментів чи розширення можливостей персоналізованого навчання. Цей процес зачіпає ціннісні засади освіти, змінює способи взаємодії учасників освітнього середовища та впливає на формування культурної й соціальної компетентностей учнів. Цифровізація відкриває низку можливостей – від удосконалення гуманітарного контексту до розвитку критичного мислення й уміння працювати з інформацією. Водночас вона супроводжується складнощами, серед яких: цифрова нерівність, інформаційне перевантаження, емоційне виснаження школярів, збільшення ризику маніпулятивних впливів та поступове зменшення ролі гуманітарних дисциплін у шкільному курсі. Окреслено психологічні й когнітивні виклики, що проявляються у зниженні навчальної мотивації, поверхневому характері засвоєння знань та зростанні вразливості до інформаційного тиску. В українських умовах ці фактори посилюються воєнною ситуацією, коли дистанційне навчання відбувається на тлі нестабільності, обмеженості ресурсів і високого емоційного навантаження на учнів та вчителів. Запропоновано модель подолання негативних наслідків цифровізації, у центрі якої – ціннісно орієнтований підхід. Модель поєднує педагогічний дизайн матеріалів, розвиток медіаграмотності, формування критичного мислення, інтеграцію соціально-емоційного навчання та створення інфраструктурних умов для рівного доступу до освіти. Показано, що такий підхід дозволяє узгодити технологічні інновації з гуманітарними пріоритетами й сприяє формуванню стійкого, психологічно безпечного та культурно чутливого освітнього середовища.