Переглянути
Нові надходження
Зараз показуємо 1 - 5 з 674
- ДокументПедагогічні умови національно-патріотичного виховання молодших підлітків у позаурочній діяльності(Перспективи та інновації науки, 2025) Лесик, Анжеліка Сергіївна; Канішевська, Любов ВікторівнаУ статті теоретично обґрунтовано педагогічні умови національно-патріотичного виховання молодших підлітків у позаурочній діяльності.У дослідженні використано теоретичні методи: аналіз, синтез, порівняння, класифікація, узагальнення – для визначення та теоретичного обґрунтування педагогічних умов національно-патріотичного виховання молодших підлітків у позаурочній діяльності.Проаналізовано праці, що висвітлюють проблему національно-патріотич-ного виховання дітей та учнівської молоді.Сучасні українські вчені-педагоги досліджують такі аспекти проблеми національно-патріотичного виховання молоді: теоретичні і методичні засади національно-патріотичного виховання; періодизація змісту національно-патріотичного виховання учнівської молоді; використання інтернет-ресурсів як засобу формування національно-патріотичного світогляду молоді; педагогічні умови формування національно-патріотичної вихованості дітейта учнівської молоді; національно-патріотичне виховання молоді в умовах викликів сучасності; виховання патріотизму учнівської молоді засобами кобзарства тощо.Визначено, теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування національно-патріотичного виховання молодших підлітків у позаурочній діяльності: використання доцільних форм і методів роботи з національно-патріотичного виховання молодших підлітків; залучення учнів молодшого підліткового віку до патріотично спрямованої діяльності; партнерська взаємодія сім’ї і школи у національно-патріотичному вихованні школярів; організація і проведення занять з педагогами з проблеми національно-патріотичного виховання молодших підлітків.Проведене дослідження не претендує на остаточне розв’язання проблеми національно-патріотичного виховання молодших підлітків у позаурочній діяльності. Подальші наукові пошуки можуть бути спрямовані на активізацію учнівського самоврядування як засобу національно-патріотичного виховання підлітків; підвищення ефективності післядипломної освіти педагогічних кадрів з цієї проблеми.
- ДокументПіфагор – архітектор числового порядку. Гармонія сфер і математика прямокутних трикутників(Zenodo, 2025-09) Кудінов, Микола ВалерійовичСтаття «Піфагор – архітектор числового порядку: гармонія сфер і математика прямокутних трикутників» досліджує багатогранний внесок Піфагора з Самоса в математику, філософію, музику та космологію. Центральне місце займає теорема Піфагора, яка стверджує, що в прямокутному трикутнику сума квадратів катетів дорівнює квадрату гіпотенузи. У статті розглядаються історичні передумови відкриття, включаючи піфагорові трійки, відомі ще вавилонянам та єгиптянам, а також різноманітні методи доведення теореми — від емпіричних до сучасних, таких як підхід через диференціальні рівняння. Особливу увагу приділено геометричним інтерпретаціям, зокрема гномону, дереву Піфагора та спіралі Феодора, а також узагальненням теореми для вищих вимірів (теорема де Гуа), сферичної та гіперболічної геометрій. Досліджується концепція «гармонії сфер», що відображає піфагорійське бачення числового порядку Всесвіту, та унікальний винахід – чаша Піфагора, що символізує помірність. Стаття підкреслює значення теореми як мосту між античною математикою та сучасними науковими підходами, демонструючи її вплив на розвиток геометрії, тригонометрії та інших дисциплін.
- ДокументОсобливості розвитку м’яких навичок бакалаврів з професійної освіти (цифрових технологій) у фаховій підготовці(Педагогічна Академія: наукові записки, 2025) Алєксєєва, Ганна Миколаївна; Пірковець, Сергій МихайловичУ статті обґрунтовано необхідність розвитку м’яких навичок бакалаврів професійної освіти у сфері цифрових технологій як ключового елементу їхньої фахової підготовки. Запропоновано педагогічну модель, яка інтегрує інтерактивні методи та цифрові платформи для формування комунікативних, рефлексивних і командних компетенцій. Модель включає принципи системності, практико-орієнтованості, алгоритм впровадження методів (проєктне навчання, кейси, гейміфікація, тренінги) та критерії оцінювання м’яких навичок, адаптовані до умов дистанційного навчання. Методологічну основу складають аналіз наукової літератури, емпіричне спостереження за навчальним процесом, контент-аналіз студентських робіт і узагальнення педагогічного досвіду викладання дисциплін «Програмування», «Управління ІТ-проєктами», «Кібербезпека» у закладі вищої освіти, що працює в умовах тимчасового переміщення через воєнний стан. Особливу увагу приділено адаптації цифрових інструментів (Jira, Trello, Coursera) до формування м’яких навичок у межах зазначених дисциплін. Показано, що модель сприяє подоланню стереотипів щодо другорядності м’яких навичок і частково реалізує принципи дуальної освіти в дистанційному форматі. Застосування інтерактивних методів і цифрових платформ підвищує мотивацію студентів, розвиває їхню самоорганізацію, комунікативні здібності та рефлексію. Запропоновано методичні рекомендації для викладачів щодо інтеграції м’яких навичок у навчальний процес. Перспективи подальших досліджень пов’язані з удосконаленням моделі для дуальної освіти та розробкою універсальних критеріїв оцінювання м’яких навичок у цифровому освітньому середовищі.
- ДокументPreparing Future Educators of Primary School for Implementing STEM Education Elements and the Use of Artificial Intelligence (AI) in the Field of Education(BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 2025) Mukhina, Tetiana; Drokina, A.; Upatova, I.; Shanskova, T.; Pavelko, V.; Predyk, A.This article examines ways of preparing future educators to work within the digital transformation context in modern schools. Our authors explore the role of STEM technology and the use of Artificial Intelligence (AI) in developing professional competencies among undergraduate education students, which are essential for working in today’s schools. The study highlights key trends in higher pedagogical education, which are emphasised through the STEM approach application. The сontemporary school is viewed as a space that nurture individuals prepared to acquire an integrated knowledge system and apply it within a dynamically changing social and educational environment. The article demonstrates the effectiveness of applying the STEM approach and the use of Artificial Intelligence (AI) in primary education, which is associated with the real synergy between different fields of knowledge in the educational process. We believe that teachers can incorporate project-based learning plans into STEM lessons. Technologies as modern teaching tools expand students’ professional opportunities in the job market, guiding them towards designing and exploring scientific and technical activities. This article defines the role of the education of STEM in the modern world, emphasises the importance on preparing teaching staff for STEM implementation, and explores the significance of introducing STEM education in primary school. Modern AI capabilities in the context of primary education are analysed, including personalised learning, automated assessment, digital assistants, and intelligent decision support systems.
- ДокументВикористання ШІ для аналізу студентських програмних рішень: оцінка якості, доброчесності та навчальних стратегій(Суспільство та національні інтереси, 2025) Алєксєєва, Ганна Миколаївна; Хоменко, Віктор Віталійович; Хоменко, Світлана ВалеріївнаДослідження спрямоване на вивчення можливостей використання технологій штучного інтелекту для аналізу студентських програмних рішень у процесі викладання дисципліни «Основи робототехніки» серед здобувачів другого курсу Бердянського державного педагогічного університету. Воєнний стан і вимушене переміщення закладів вищої освіти зумовили необхідність пошуку нових моделей організації освітнього процесу, що забезпечують безперервність, гнучкість і збереження академічної доброчесності. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні педагогічного спостереження та цифрової аналітики. Було проаналізовано результати виконання чотирьох лабораторних робіт, які оцінювалися за кількістю рядків коду, функцій і коментарів. Отримані дані дали змогу виокремити відмінні стилі програмування та умовні групи студентів, простежити їхню динаміку в межах курсу, а також визначити тенденцію до поступового вирівнювання підходів при зростанні складності завдань. Дослідження показало, що технології ШІ здатні не лише підвищити об’єктивність оцінювання, а й виявити індивідуальні освітні стратегії, сприяти формуванню гнучких навчальних маршрутів та забезпечити інструментарій для викладачів у прийнятті педагогічних рішень. Встановлено, що навіть за умов дистанційного формату навчання штучний інтелект може відігравати роль асистента, допомагаючи підтримувати мотивацію здобувачів та їх залученість. Практична реалізація запропонованого підходу створює підґрунтя для розроблення автоматизованих систем оцінювання, інтегрованих у професійну ІТ-освіту. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розширенням експериментальної бази та апробацією адаптивних моделей прогнозування успішності студентів. Крім того, особливу увагу приділено питанням валідності використаних критеріїв аналізу програмного коду та їхньому потенціалу для стандартизації в освітніх аналітичних системах. Такий підхід дозволяє поєднати педагогічну рефлексію з методами data-driven evaluation, що поглиблює науково-методичну основу професійної підготовки майбутніх ІТ-фахівців.