Переглянути
Нові надходження
- ДокументВізуальна грамотність як компонент предметно-мовного інтегрованого навчання англійської мови(Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, 2025) Салюк, Богдана Анатоліївна; Школа, Ірина Вікторівна; Смелянська, ВікторіяУ статті досліджується інтеграція стратегій візуальної грамотності в класи англійської мови з предметно-мовним інтегрованим навчанням (CLIL), зокрема вивчається, як твори мистецтва та візуальні організатори можуть покращити засвоєння мови, одночасно розвиваючи знання змісту.
- ДокументПроблема інтертекстуального прочитання роману Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра»(Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України, 2016) Салюк, Богдана АнатоліївнаУ статті досліджується проблема інтертекстуального прочитання роману Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра». Аналіз твору засвідчує активне використання американським письменником алюзій та цитат, переважно атрибутивних. Головними джерелами інтертекстуальних посилань стали Біблія, художня література (насамперед пригодницька), а також американські реалії та історичні події, використання яких має на меті творення різних форм комічного. Водночас з’ясовано, що адекватне сприйняття інтертексту залежить від інтертекстуального досвіду головного реципієнта – дитини-читача, що враховує переважно так звані прецендентні тексти. Окрім загально відомих творів про Робін Гуда, біблійних сюжетів тощо, які легко зчитуються, роман Марка Твена містить інтертекст й непрецендентних текстів. Тому саме такі алюзії та цитати, скоріше, загалом не будуть декодовані реципієнтом-дитиною, особливо враховуючи значний часовий відрізок між твором американського прозаїка та його сучасним читачем. Стаття покликана розкрити джерело походження саме таких складних інтертекстів непрецендентних творів
- ДокументСтресостійкість у допомагаючих професіях: техніки адаптації до емоційного навантаження(Наукові перспективи, 2025) Кочерга, Євгенія Володимирівна; Гоян, Ігор Миколайович; Цибуліна, Ірина Вячеславівна; Базика, Євгенія Леонідівна; Оленич, Вікторія ПетрівнаУ сучасних умовах допомагаючі професії — такі як медики, психологи, соціальні працівники, вчителі — стикаються з підвищеним рівнем емоційного та психоемоційного навантаження. Щоденна взаємодія з людьми, що переживають стрес або кризу, створює ризик емоційного вигорання, втрати емпатії та професійної деформації. Тому формування та розвиток стресостійкості є ключовим фактором збереження ефективності та психологічного благополуччя фахівців. У статті розглядаються основні поняття, пов’язані зі стресом та стресостійкістю, особливості емоційного навантаження в допомагаючих професіях, а також психологічні наслідки тривалого стресу. Автор підкреслює важливість своєчасного виявлення ознак перевтоми, хронічної втоми та емоційного виснаження для запобігання негативним наслідкам для здоров’я фахівців. Особливу увагу приділено практичним технікам адаптації до емоційного навантаження. Серед них — методи саморегуляції, усвідомленості (майндфулнес), тілесно-орієнтовані практики, розвиток емоційного інтелекту, а також побудова здорових меж у професійній взаємодії. Також акцент зроблено на важливості професійної супервізії, командної підтримки та балансу між роботою й особистим життям. У роботі представлено результати досліджень та практичні рекомендації щодо впровадження програм психоемоційної підтримки в установах, де працюють допомагаючі фахівці. Окремо розглянуто роль лідерів і керівників у створенні безпечного та підтримувального середовища для персоналу. Таким чином, стаття є цінним ресурсом для фахівців, керівників та організацій, зацікавлених у збереженні психологічного здоров’я працівників допомагаючих професій. Вона сприяє формуванню цілісного підходу до розвитку стресостійкості як особистісної та професійної компетентності.
- ДокументАрттерапія в контексті соціально–педагогічної підтримки та реабілітації особистості(Перспективи та інновації науки, 2025) Кочерга, Євгенія Володимирівна; Митрофанова-Керсанова, Лариса Анатоліївна; Яковліва, Олена Павлівна; Яременко, Лариса Георгіївна; Сауріна, Ольга ІванівнаУ статті розглядається арттерапія як ефективний інструмент соціально-педагогічної підтримки та реабілітації особистості в умовах кризових і травматичних життєвих ситуацій. Здійснено аналіз теоретичних засад арттерапевтичної практики, визначено її місце у структурі соціально-педагогічної допомоги. Особливу увагу приділено ролі арттерапії у процесі відновлення психоемоційного стану внутрішньо переміщених осіб, ветеранів, осіб з інвалідністю, дітей та молоді, які зазнали психологічної травми. На основі аналізу кейсів та практичного досвіду доведено дієвість арттерапевтичних методів у відновленні внутрішніх ресурсів, покращенні самооцінки, формуванні нової життєвої перспективи. Окреслено перспективи інтеграції арттерапії в освітню та соціальну практику, зокрема через підготовку фахівців і впровадження інноваційних технологій. Напрями подальших досліджень. Попри значну кількість наукових досліджень у сфері психотерапії та соціальної роботи, потребує подальшого вивчення інтегративний потенціал арттерапії саме в межах соціально-педагогічної підтримки. Таке поєднання відкриває нові перспективи для міждисциплінарної взаємодії фахівців та підвищення ефективності реабілітаційних програм.
- ДокументПедагогічний потенціал генеративного сторітелінгу із застосуванням штучного інтелекту в навчанні історії як засіб цифрової трансформації освітнього процесу(Вісник науки та освіти. Серія: Педагогіка, 2025) Демещик, Олена; Алєксєєва, Ганна Миколаївна; Хоменко, Віктор Віталійович; Хоменко, Світлана ВалеріївнаУ статті досліджується педагогічний потенціал генеративного сторітелінгу із застосуванням штучного інтелекту як інноваційного інструменту цифрової трансформації навчального процесу з історії у середній школі. У контексті сучасної освітньої реальності України, що характеризується впровадженням дистанційного та гібридного навчання, а також потребою в розвитку цифрової компетентності як учнів, так і вчителів, актуальним стає використання генеративних моделей ШІ для створення навчальних наративів. Метою дослідження є вивчення впливу формулювання запитів до моделей ШІ на якість історичних наративів, а також аналіз символіки, образності й моральних акцентів, що виникають у таких історіях. Здійснено порівняльне оцінювання дев’яти історичних казок, згенерованих моделями ChatGPT, Gemini та Claude, за п’ятьма критеріями: історична точність, емоційна залученість, художня виразність, етичність, адаптація до віку учнів. Проведено емпіричне дослідження з учнями 8-го класу, яке підтвердило високий рівень засвоєння історичного матеріалу й емоційного залучення. Запропоновано педагогічно обґрунтовані підходи до оптимального формулювання запитів до ШІ, що дозволяють створювати збалансовані навчальні історії з урахуванням вікових, психологічних і дидактичних особливостей. Матеріали статті можуть бути використані викладачами сучасних інформаційних технологій, учителями історії та методистами для впровадження новітніх цифрових практик у навчальний процес. Генеративний сторітелінг із ШІ розглядається як ефективний інструмент не лише для передачі знань, а й для формування критичного мислення, історичної пам’яті та емоційної компетентності учнів.