Переглянути
Нові надходження
Зараз показуємо 1 - 5 з 36
- ДокументКрос-культурне навчання української мови учнів-білінгвів в умовах міжетнічної комунікації(Бердянський державний педагогічний університет, 2016) Загороднова, Вікторія ФедорівнаУ статті науково обґрунтоване значення і визначений зміст крос-культурного навчання української мови учнів-білінгвів, орієнтуючись на: визнання загальнолюдських цінностей; шанобливе ставлення до людей інших національностей; розвиток наднаціонального крос-культурного світогляду, створення умов для усвідомлення індивідуальності, специфічності рідної та української мов, культур та інтелектуальних, емоційних контактів з цими мовами і культурами. Автором обґрунтований вибір форм і методів навчання, реалізація яких сприятиме вдосконаленню навчання української мови учнів-представників національних спільнот.
- ДокументЗапозичення у словниковому складi французької мови. Параметри вивчення(Бердянський державний педагогічний університет, 2016) Косович, ОльгаУ статтi йдеться про динаміку процесу запозичення, аналiз семантичних зрушень, етапи асиміляції іншомовного слова та властиві кожному етапу диференційні ознаки асиміляції, структурно-семантичну еквівалентність запозиченого слова, прогнозування можливості закрiплення запозиченого слова у французькiй мові, що є проблемами, якi вимагають ретельного вивчення. Розглядаються новi тенденції адаптацiї новітніх англiцизмiв у систему французької мови. Наголошується на тому, що частина запозичених англiцизмів, пройшовши усі стадії адаптації, стає рівноправними одиницями словникового складу мови-реципієнта, вступаючи в словотвірні процеси, що часто супроводжується процесом інтерференції.
- ДокументМовні лакуни у міжкультурній комунікації(Бердянський державний педагогічний університет, 2016) Тарасенко, ТетянаCтаттю присвячено проблемі подолання мовного бар’єру у міжкультурній комунікації. Проаналізовано причини виникнення непорозумінь у міжкультурній комунікації та теоретичні дослідження перекладу мовних лакун або безеквівалентної лексики. Окрему увагу приділено класифікації мовних лакун та причини їх виникнення. Теоретично доведено, що для подолання проблем у міжкультурній комунікації потрібно знати не тільки пряме значення слів і словосполучень, але і їх місце та функції у тій соціокультурній спільноті, де дана мова використовується як реальний засіб спілкування.
- ДокументМетоди виділення колокацій із військових термінологічних сполучень НАТО(Бердянський державний педагогічний університет, 2016) Дем’янчук, ЮліяУ статті розглядаються загальновідомі теорії, принципи та методи виділення колокацій із спеціалізованої термінології. Особлива увага приділяється статистичному методу, його структурним частинам log-likelihood, MI, t-score. На думку автора, використання статистичного підходу для виділення стійких словосполучень можна вважати найбільш простим способом виявлення колокацій в тексті. За його допомогою складаються частотні списки слів, які опинилися ліворуч або праворуч від ключової леми в межах заданого діапазону. Також застосовуються статистичні заходи асоціації, які засновані на формулах, що використовують частоту спільного явища слів в колокації, частоти кожного компонента словосполучення, обсяг корпусу тощо. В процесі паралельного перекладу військових термінів із офіційних документів НАТО, вказується на можливість застосування статистичного апарату для виділення сталих виразів в Національному корпусі російської мови.
- ДокументМагістральні світоглядні лінії Омара Хайяма у творчій інтерпретації В. Мисика(Бердянський державний педагогічний університет, 2016) Переяслов, ВіталійСтаття присвячена дослідженню перекладної лірики як однієї з ключових компетенцій відомого письменника В.О. Мисика. Увагу зосереджено на перекладах творів Омара Хайяма, зокрема збірки його рубаїв. На прикладі обраного іншомовного письменника досліджено естетико-філософські принципи, які цінував у творчості Хайяма перекладач. Окрему роль відведено характеристиці й ґенезі перекладу творів відомого перса в українській літературі. Крім того, окреме місце відведено визначенню концепта “вино” у чотиривіршах Омара Хайяма та виокремленню його ключових сем.