2022

Постійне посилання на фонд

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/88

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 140

Decentralization of education systems in Ukraine
(Berdyansk State Pedagogical University, 2021) Zastrozhnikova Iryna; Сheremisina Tetiana
The article considers the main aspects and problems of transforming an educational network in the current context of decentralization. Reference is made to the urgent need of restructuring the responsibilities in education management between the center and regions providing the latter with independence in finances, organization and management at the regional level. It is emphasized that extending powers of the local executional bodies in management of educational institutions is the primary purpose of decentralization process. There was examined a pattern of decentralizing the basic education in Poland, according to which it was recommended to oblige the local self-government bodies to implement the education politics according to the local needs, finding the school administration and continually appraise the quality of education. It has been observed that currently the essential functions of state in education are assigned to the regional state administrations, regional and local educational departments. The local authorities are burdened with responsibilities of financing and providing the social security for children, defining the network of training institutions, maintaining their records and performing control over their activities. The author points out that at present the local and regional authorities duplicate the functions of the Ministry of Education and Science of Ukraine, which is non-effective. The author believes that the local government officials are able to perform political management well up to the officials of educational departments and administrations. However, prior to assignment of new obligations, it is necessary to develop and implement an effective retraining program for personnel and staff of the municipal structures. There have been reviewed the results of the pilot project: «Decentralization: education reforms at the local level», which experts had been analyzed the consistency of educational network. It pointed to the major areas of concern for the education reforms in local communities, namely a significant expense side of budget for education financing, low level of education in rural students according to the data obtained from the independent external assessment, and lack of subject oriented teachers. The author makes a conclusion that the purpose of decentralization in education should be an overall improvement of educational services and be based upon the following basic principles: students’ right to have a free choice of educational institution, equal access to good-quality education services, decent conditions to develop their abilities, improving the quality and efficiency of the educational process, effective use of types of resources.
Розвиток емоційних компонентів у міжособистісному спілкуванні дітей дошкільного віку
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Омеляненко, Алла Володимирівна
У статті висвітлюються питання розвитку емоційних компонентів у міжособистісному спілкуванні. На основі аналізу психологічної літератури було з’ясовано роль емоцій у розгортанні міжособистісного спілкування з точки зору значущості емоційної насиченості висловлювання. Науковці наголошують на тому, що точному вираженню думки, успішному протіканню спілкування, оволодінню різними способами міжособистісної взаємодії, диференціюванню ситуації сприяє емотивна функція мовлення, що знаходиться в тісному взаємозв’язку з процесами мовленнєвого розвитку. Результати психологічних досліджень було враховано в аналізі висловлювань під час виявлення рівнів сформованості вмінь дітей старшого дошкільного віку передавати емоційний стан вербально. У процесі експериментального навчання суттєвим було формування уміння дітей емоційно співчувати та підтримувати, передавати емоційний стан вербально; дотримуватися емоційної стабільності під час міжособистісного спілкування. Впродовж всього експериментального навчання використовували такі прийоми, як бесіди про різні емоційні стани (радості, страху, смутку, злості); вправи-етюди на вираження певних емоцій за допомогою міміки і пантоміміки; розрізнення схожих і протилежних емоційних станів; малювання під музику різних емоційних переживань і зміна змісту малюнка шляхом змішування кольорової палітри; читання художньої літератури, визначення емоційних характеристик персонажів казок; складання розповідей на задану тему, що відображають емоційні переживання дитини; розглядання репродукцій картин, що відображають різні емоційні стани; проведення інтегрованих занять, що включають використання різних видів художньої діяльності. Автором встановлена тематична послідовність проведення занять з розвитку емоційних компонентів у міжособистісному спілкуванні. Перспективу подальших досліджень вбачаємо в розробці експериментальної методики розвитку емоційних компонентів у ігровій діяльності.
Методичні аспекти формування графічної компетентності майбутнього вчителя трудового навчання та технологій при вивченні предметів професійної підготовки
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Гриценко, Лариса; Срібна, Юлія
У статті зроблена спроба дослідити структуру та змістове обґрунтування графічної компетентності вчителя трудового навчання та технологій як важливого складника професійної підготовки. Графічна компетентність учителя трудового навчання та технологій характеризується усвідомленою потребою та вміннями фахівця використовувати графічні засоби для вирішення професійно орієнтованих завдань на основі системи графічних знань, умінь і навичок, а також досвіду графічної діяльності та індивідуально-особистісних якостей викладачів, сукупності зовнішніх та внутрішніх стимулів. Нині при підготовці бакалаврів зі спеціальності 014.10 Середня освіта (Трудове навчання та технології) велике значення приділяється вивченню професійно-практичних дисциплін, що належать до професійної та практичної підготовки і зумовлюють формування графічної компетентності, таких, як «Основи проєктування та моделювання», «Малюнок і основи композиції», «Малюнок та живопис». Графіка як самостійний вид дизайну має значний педагогічний вплив на культурно-професійний розвиток особистості майбутнього вчителя трудового навчання та технологій, зокрема, розвиток його творчих здібностей. Графічна діяльність здобувачів вищої освіти зумовлюється особливостями трьох рівнів знань. Перший – сприйняття, другий – уява як ознака психологічних дій, третій – як практичний спосіб техніко-технологічного відображення картини на умовному рівні у вигляді графічної композиції. Графічна підготовка бакалаврів за кваліфікацією «Вчитель трудового навчання та технологій» здійснюється в рамках поглибленого вивчення дисциплін дизайну, креслення та живопису, предметом яких є засвоєння теоретичних основ мистецької освіти. Для ефективного формування графічної компетентності майбутніх вчителів трудового навчання та технологій за спеціальністю 014.10 Середня освіта (Трудове навчання та технології) в наповненні предметів професійної підготовки Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка враховані методичні аспекти.
Позакласна робота з математики як складова професійно-педагогічної діяльності вчителя-математика
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Пасько Оксана; Бондаренко Наталія
Статтю присвячено теоретичному аспекту поняття «позакласна робота» як складової професiйно-педагогiчної діяльності вчителя-математика. Проаналізовано зміст поняття «позакласна робота», подано аналіз змісту завдань та функцiй позакласної роботи з математики. З’ясовано значення, необхідність та доцільність проведення позакласної роботи з математики. Виокремлено та описано методичні особливості позакласної роботи, котрі необхідно враховувати вчителю при організації та проведенні занять з учнями загальноосвітніх навчальних закладів для формування й розвитку творчого потенціалу школярів, виробленню в них важливих умінь і навичок пошукової, дослідницької діяльності, самостійного здобуття необхідних знань. Позакласна робота з математики є важливою складовою з навчально-виховного процесу загалом і навчання математики зокрема. Добре організована підготовка вчителем до проведення такої роботи, пробуджує та розвиває інтерес учнів до математики. Завдяки позакласній роботі школярі вчаться самостійно відшукувати нестандартні способи вирішення математичних проблем. Позакласна робота є тим дієвим засобом, який стимулює учнів до пошуку знань, сприяє повнішому задоволенню їхніх інтересів, гарантує успіх й озброює елементами самопізнання. Позакласна робота з математики дозволяє розглядати питання, які виходять за рамки офіційної навчальної програми, що сприяє формуванню в учнів математичної культури. Ця робота дуже різноманітна за видами і змістом, носить відтінок цікавості, формує інтерес до предмету. Специфіка позакласної роботи потребує відповідних професійно-особистісних якостей педагога, індивідуального стилю мислення, спрямованого на творчий пошук оригінальних рішень, розвиток математичних здібностей школярів у позаурочний час. Відповідно, це вимагає від учителя-математика готовності до постійного прояву творчості, моделювання та проектування позакласної роботи в системі математичної освіти з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, їхніх освітніх потреб, мотивів, нахилів та інтересів.
Інноваційні впровадження при читанні фахових дисциплін технічного та правового спрямування як необхідність сучасності і прояв творчості викладачів
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Акмен, Вікторія; Сорокіна, Світлана; Сорокіна, Валентина
У зв’язку з недостністю механізмів, що забезпечують адекватність реалізації освітніх програм відповідно до поточних цілей і завдань підготовки фахівців, багато викладачів стали перед проблемою «освітнього тупика». І тільки при достатньому рівні творчого підходу можна перейти до систематизованого впровадження інновацій в освіті і забезпечити можливості ефективно вирішувати принципово нові завдання. Стаття присвячена розгляду питань, що потребують розкриття і розвитку особистісного творчого потенціалу людини, у тому числі викладачів, а також методам вирішення актуальних завдань, пов’язаних з необхідністю ініціювання особистісних розробок і впровадження інноваційних ідей у практику при проведенні всіх видів занять згідно з навчальними планами. Показано, що необхідність інноваційних упроваджень підвищує вимоги до викладачів і веде до необхідності підвищення творчої та розумової активності, щоб бути здатними створювати принципово нові ідеї, конструктивно мислити, швидко знаходити потрібну інформацію, приймати адекватні рішення. При проведенні досліджень використано динамічний і статичний рівні методологічного аналізу. Авторами розглянуто творчі досягнення та проблеми, які вирішують викладачі, запроваджуючи компетентнісний підхід до формування змісту сучасної вищої освіти при підготовці фахівців на кафедрі торгівлі, готельно-ресторанної та митної справи. Спираючись на досвід, показано, що це важливо при читанні фахових дисциплін, у тому числі й митного спрямування. Досліджено та сформовано перелік чинників, важливих для випускових кафедр, що унеможливлюють підняття якості вищої освіти без застосування інноваційних упроваджень в освітній процес. Підтверджено, що основним двигуном інноваційних нововведень є потік інформаційних технологій навчання на базі сучасних комп’ютерних технологій. Показано напрямки застосування програмних комплексів, які допомагають студентам швидко знаходити дані та заповнювати низку митних документів, відшукати нормативно-правову базу при розв’язанні питань вивчення якості тощо. Доведено високий рівень пізнавальної діяльності студентів при проведенні консультацій із застосуванням комп’ютерних сервісів BigBlueButton, Google, платформи Moodl, а також «Онлайн конференцій» на платформах Meet, Zoom. При цьому відзначено, що важливим чинником є можливість демонстрації студентом рішення професійного фахового завдання на комп’ютері шляхом передачі зображення з екрану монітора замість веб-камери. Показано, що сутність проблеми повільного впровадження інноваційних процесів у деяких ЗВО відбувається через відрив викладача від виробничої сфери, що веде до професійної обмеженості та унеможливлює формування емпіричного характеру процесу викладання. Особливо це показано для дисциплін фахового напряму та прикладного характеру. Отже, можливості повноцінного застосування інновацій для якісної підготовки фахівців залежать насамперед від самих викладачів, які мають активізувати свій творчий потенціал, підвищувати обізнаність і практичну фахову підготовку, щоб бути здатними максимально наблизити реалії навчання студентів до майбутньої професійної діяльності на профільних підприємствах.
New information technologies in the conditions of distance education
(Berdyansk State Pedagogical University, 2022) Onyshchenko Serhii
The article examines the possibilities of using new information technologies in the professional activity of a subject teacher, with the aim of improving various approaches to learning, focused on the development of the student's intellectual potential in the conditions of distance education. Competence - includes a set of interconnected qualities of a person (knowledge, abilities, skills, methods of activity) that are set in relation to a certain range of subjects and processes and necessary for high-quality productive activity in relation to them. Competence is a person's possession of appropriate competence, which includes his personal attitude towards it and the subject of activity. Competency approach is an approach that focused on the result of education, and the result is not the amount of information learned, but the ability of a person to act in various problem situations. In our work, we focused on the issue of formation and development of informational competence of subject teachers. By the information competence of the subject teacher, we will understand not only the use of various information tools, but also their effective application in pedagogical activities in the conditions of distance education. According to the new regulation on certification, if a teacher does not own a computer, he cannot be certified to the first or higher category. To increase the level of the teacher's information competence, it is recommended to: participate in seminars of various levels regarding the use of new information technologies in educational practice; participate in professional contests, online forums and forums; use a wide range of digital technologies and tools (text editors, image processing programs, presentation preparation programs, electronic spreadsheets) in preparation for lessons, electives, and project activities; ensure the use of Internet resources; form a bank of educational tasks that are performed with the active use of new information technologies; to develop own projects regarding the use of new information technologies in the conditions of distance education. It is also considered how the use of new information technologies facilitates the activity of the teacher in conducting classes. Possibilities of using new information technologies at all stages of conducting a modern lesson in the conditions of distance education.
Формування дослідницьких умінь у здобувачів початкової освіти на інтегрованих уроках «Я досліджую світ»
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Крамаренко, Алла
У статті зазначається, що Нова українська школа в умовах реформування потребує вчителя, готового до комплексної реалізації інтегрованого, компетентнісного, діяльнісного та особисто орієнтованого підходів до навчання здобувачів початкової освіти. Саме від такого педагога значною мірою залежить успішна самореалізація та самовираження особистості майбутнього громадянина в інформаційному суспільстві ХХІ століття. Особливої актуальності та своєчасності набуває оновлення фахової підготовки майбутніх учителів з огляду на формування в них інтеграційної компетентності як необхідного складника професійної діяльності сучасного вчителя НУШ, оскільки традиційна організація фахової підготовки вчителів початкової школи не забезпечує належний рівень сформованості цього феномена. У роботі зазначається, що особливості ознайомлення здобувачів початкової освіти із навколишнім світом зумовлені їхнім віком. Їх джерелом знань про природу, суспільство є довкілля. Формування уявлень і понять про об’єкти навколишньої дійсності відбувається на уроках «Я досліджую світ» та продовжується під час екскурсій, прогулянок у тісному взаємозв’язку освітньої діяльності дітей з ігровою. Пізнавальні інтереси здобувачів початкової освіти особливо яскраво виявляються в ситуаціях, коли вони спостерігають за зміною об’єкту або явища, коли можна продемонструвати свій життєвий досвід, поділитися з іншими цікавою інформацією. Якраз у цей час можна вводити в освітній процес завдання на встановлення причиново-наслідкових зв’язків у природі, у суспільному житті. Вказується, що вчитель має контролювати засвоєння учнями зв’язків, які наведені в тексті підручника, і спрямовувати та підтримувати прагнення молодших школярів самостійно встановлювати зв’язки між об’єктами і явищами в нових, незнайомих раніше ситуаціях. Під час планування уроку вчитель виділяє причиново-наслідкові зв’язки природних явищ, визначає мету уроку, добирає навчальний матеріал, за допомогою якого будуть виділені основні зв’язки і визначено методи їх вивчення. Окреслені позиції досить повно представлено в авторських навчально-методичних посібниках «Методика навчання природничої, громадянської та історичної освітніх галузей у початковій школі» та «Сучасні технології навчання природничої, громадянської та історичної освітніх галузей в початковій школі».
Педагогічний тандем у процесі підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах змішаного навчання
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Петрик Крістіна
У статті розкрито особливості реалізації педагогічного тандему у процесі підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах змішаного навчання. Цей процес представлений на прикладі вивчення освітньої компоненти «Методика навчання української мови в початковій школі». Продемонстровано перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу, зокрема забезпечення педагогічного партнерства в системах «викладач-студент» та «студент-студент» на основі діалогу. Акцентовано увагу на спрямованості діяльності викладача до організації та налагодження педагогічного тандему (активізація творчого та особистісного потенціалу майбутніх педагогів, моделювання практико-орієнтованих ситуацій та навчання розв’язувати їх за допомогою методичних завдань). Важливим під час вивчення дисципліни «Методика навчання української мови в початковій школі» є залучення здобувачів вищої освіти до рефлексивної діяльності (стимулювання студентів до самовизначення та формування особистої «Я-концепції»; систематичне здійснення педагогічної рефлексії власних дій). Авторкою зазначено, що відбувається зміна функцій діяльності викладача, де пріоритетним стає педагогічний тандем у процесі підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах змішаного навчання. Здійснюється навчальна взаємодія принципово і переважно екстериторіально (тобто, на відстані, яка не передбачає безпосередній педагогічний тандем віч-на-віч, оскільки учасники знаходяться поза межами можливої безпосередньої співпраці), і в разі, коли особиста присутність у певних закладах освіти не є обов’язковою. У статті наголошується, що якість професійної освіти значною мірою залежить від напрямків та шляхів удосконалення практико-орієнтованої підготовки здобувачів вищої освіти в основі якої лежить раціональне синергетичне поєднання традиційних та інноваційних, зокрема й електронних форм навчання. Викладачі, відповідно, мають гнучко реагувати на ці виклики та забезпечити права здобувачів на якісну освіту в умовах російської агресії.
Застосування елементів проблемного навчання як засіб підвищення ефективності уроку біології в сучасній школі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Кофан Ірина; Хоменко Олена
Події, які відбуваються в Україні впродовж останніх років, наклали свій відбиток не тільки на економічну, соціальну, політичну та духовну сфери суспільства, але й привнесли зміни у освітній простір. Час вимагає розробки та застосування освітянами концепцій та підходів, спрямованих на розвиток критичного мислення, креативу та підвищення швидкості процесів мислення школярів. Саме такий підхід має концепція Нової української школи. Об'єктивною необхідністю в умовах сучасної освіти стає оволодіння вчителем та застосування ним на своїх уроках інноваційних технологій під час навчання. В основі інноваційного навчання лежить певна кількість технологій, серед яких є також місце проблемному навчанні. У статті визначено й обґрунтовано поняття проблемного навчання як технологію у вітчизняних та зарубіжних джерелах. Проаналізовано систему методів проблемного навчання для роботи з учнями, елементи проблемного навчання та їх вплив на засвоєння матеріалу учнями, підвищення ефективності уроку. З’ясовуючи вплив елементів проблемного навчання на підвищення ефективності уроку, використовували проблемні ситуації, проблемні запитання та завдання, які були спрямовані на підвищення рівня розумового розвитку школярів, їх здатності до самостійного пошуку нових знань та креативності. Рівень пізнавальної активності учнів на уроці біології визначали за допомогою опитувальника Б. Пашнєва. Досліджено елементи проблемних завдань, які були б доцільними на уроках біології у 10 класі, та їх вплив на покращення засвоєння знань школярів і підвищення ефективності уроку. Активне використання елементів проблемного навчання на уроках біології дозволило підвищити кількість дітей з високим рівнем пізнавальної активності на 4 %, тоді як середній рівень зріс порівняно з вихідним станом на 5%, а кількість дітей з низьким рівнем пізнавальної активності знизилась вдвічі. Встановлено, що використання елементів проблемного навчання на уроках біології позитивно впливає на розвиток пізнавальних здібностей учнів, а також підвищує ефективність уроку в сучасній школі.
Мотиваційний фактор як невід’ємна складова під час вибору майбутньої професії у сфері фізичної культури і спорту
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Гончар, Галина
У статті розглядається мотиваційний фактор як невід’ємна складова під час вибору майбутньої професії у сфері фізичної культури і спорту. Дано характеристику найбільш важливому мотиваційному чиннику, якими є потреби (біологічні, соціальні та ідеальні). Діяльність людини, яка може бути спрямована і на формування самої людини як частини світу, розглядається фізична культура. Основа будь-якої діяльності людини – це потреби, мотиви, інтереси, цілі, які характеризують поняттям «мотивація». Розглядаючи мотивацію професійного самовизначення, охарактеризовано її як складну систему зовнішніх і внутрішніх факторів і механізмів, що спонукають, направляють і регулюють діяльність особистості щодо підготовки та здійснення вибору свого професійного і освітнього шляху: постановки та досягнення професійних цілей, вибору засобів їх досягнення, а також діяльність по саморозвитку та самовдосконалення в професійній сфері. Для особистості з мотивацією досягнення характерна реалістична оцінка своїх можливостей при постановці цілей і завдань, прагнення до подолання труднощів, досягнення високих результатів діяльності. Пропонується також типологизация студентів в залежності від розвитку професійної спрямованості, яка стосується спеціальностей в сфері фізичної культури і спорту. Встановлено, що шляхи становлення та особливості мотивації кожного студента індивідуальні, стан професійної мотивації залежить від того, наскільки адекватно студенти оцінюють навчальну діяльність в порівнянні з особистими, реальними можливостями і рівнем домагань. Ситуація вибору має ту перевагу, що мотиви не тільки усвідомлені, але вони і реально діють. Підготовка фахівця в галузі фізичної культури і спорту забезпечується за допомогою трьох основних компонентів: мотиваційно-морального (стимулюючого діяльність майбутнього фахівця), пізнавального (забезпечує всю повноту оволодіння змістом освіти), рухового (відображає специфіку професії і забезпечує механізм пізнання). Усі компоненти спрямовані на оволодіння формування культури особистості фахівця.
Використання цифрових технологій у мистецькій освіті
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Омельченко Анетта; Кисельова Олеся
У період стрімкого розвитку інформаційного суспільства та поширення сучасних видів отримання учнями навчальної інформації майбутній учитель має швидко реагувати на запити сьогодення й упроваджувати різноманітні цифрові технології. У статті окреслено коло наявних суперечностей між вимогами суспільства до закладів загальної середньої освіти й результатами загальної мистецької освіти учнів. Метою роботи є висвітлення різних аспектів використання цифрових технологій на уроках мистецтва. Проаналізовано їх переваги за умов методично грамотного й доцільного застосування форм і методів навчання, які відповідають віковим особливостям учнів і передбачають виконання ними різноманітних творчих завдань. Для вирішення мети визначено такі завдання: розглянути тлумачення поняття «цифрові технології», проаналізувати та класифікувати цифрові технології в мистецькій освіті, зокрема ті, що використовуються на уроках мистецтва в закладах загальної середньої освіти. Запропоновано класифікацію цифрових технологій на уроках мистецтва: освітні (методичні) та спеціалізовані (прикладні). До першої групи належать такі, що використовуються в освітньому процесі та спрямовані на підтримку професійної діяльності вчителя мистецтва. Авторки тлумачать цифрові освітні технології як ІКТ-технології, застосовувані в різних видах едукації, для вирішення конкретних освітніх завдань за допомогою digital-контенту. Запропоновано класифікацію видів цифрових освітніх технологій, що можна використовувати в мистецькій освіті з метою вирішення певних дидактичних етапів професійної діяльності відповідно до їх спрямованості. До другої групи віднесено цифрові технології, що допомагають у розв’язанні складних спеціалізованих завдань та практичних проблем у галузі мистецтва. Перелічено дидактичні умови застосування цифрових технологій на уроках мистецтва у закладах загальної середньої освіти, а також їх особливості. Наведено учнівські приклади виконаних завдань з допомогою сервісів створення інтерактивних плакатів ThingLink та хмари слів WordArt на уроках мистецтва.
Організація рекреаційних заходів у пришкільному таборі з денним перебуванням дітей
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Кот, Надія Андріївна; Литвиченко, Дарина Сергіївна
У статті аналізується сучасна система відпочинку та оздоровлення школярів у країні, її відповідність Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей». Подано характеристику різних типів оздоровчих таборів, наведено статистичні дані, які свідчать про скорочення кількості державних установ оздоровлення стаціонарного типу і, в той же час, збільшення пришкільних таборів з денним перебуванням дітей. Визначено, що нині пришкільний табір з денним перебуванням дітей є з огляду на економічні складові найбільш оптимальною формою організації оздоровчо-дозвіллєвої діяльності школярів у канікулярний час. На основі аналізу теоретичної літератури та практики роботи вітчизняних і закордонних оздоровчих таборів різного типу виділені протиріччя між запитом сучасних дітей щодо організації їх відпочинку та тими формами роботи, які переважають. У практичній частині статті висвітлено досвід роботи пришкільного табору відпочинку та оздоровлення дітей, а саме: схарактеризовано напрямки роботи табору (пізнавально-інтелектуальний, творчий, фізкультурно-оздоровчий, розважальний), проєктування його діяльності, структурування рекреаційного простору (мікролокальний, макролокальний, мезолокальний); наведено прийоми залучення дітей до визначення змісту щотижневої роботи; окреслено шляхи забезпечення психологічного комфорту вихованців; визначено заходи, спрямовані на згуртування колективу та оздоровлення дітей; доведено можливість перебування в пришкільному таборі дітей з особливими освітніми потребами як додаткової умови для їх подальшої соціалізації. Зроблено висновок про необхідність поєднання багаторічного досвіду роботи таборів такого типу з новими формами роботи, які враховують сучасні соціальні та культурні реалії, орієнтовані на запити школярів, їх особистісні характеристики та психофізичний стан.
Педагогічні умови формування загальнолюдських цінностей у майбутніх учителів мистецтва засобами української народнопісенної творчості
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Семичова, Наталія Олександрівна
Відзначено вплив проголошення незалежності України на формування національної свідомості українського народу та перегляд підходу до змістовного наповнення освітньої галузі та вимог до особистісної характеристики педагогів-практиків, в тому числі міри розвитку та прояву загальнолюдських цінностей. Зазначено, що ефективним інструментом національного виховання особистості є українська народнопісенна творчість. Визначено існуючі суперечності у проблемі формування загальнолюдських цінностей у майбутніх учителів мистецтва засобами української народної пісні. Метою статті є аналіз педагогічних умов формування загальнолюдських цінностей у майбутніх учителів мистецтва засобами української народно пісенної творчості. Охарактеризовано процес професійної підготовки майбутніх вчителів мистецтва у вищих закладах освіти. Обумовлено вимоги до професійних та особистісних якостей учителя мистецтва. Зазначено важливість ціннісних орієнтацій як чинників, під дією яких формується майбутній учитель мистецтва. Вказано трактування процесу формування загальнолюдських цінностей. Перераховано складові загальнолюдських цінностей. Надано визначення поняття «загальнолюдські цінності майбутніх учителів мистецтва». Представлено форми та методи формування загальнолюдських цінностей у майбутніх учителів мистецтва. Розглянуто модель методики формування загальнолюдських цінностей майбутніх учителів мистецтва. Представлено педагогічні умови формування загальнолюдських цінностей майбутніх учителів мистецтва у процесі професійної підготовки. Охарактеризовано особливості побудови та забезпечення функціонування моделі формування загальнолюдських цінностей майбутніх учителів мистецтва з врахуванням сучасних тенденцій реформування системи освіти України. Охарактеризовано принципи побудови моделі. Окреслено основні елементи оптимізації освітнього процесу. Акцентовано увагу на методі «моделювання» при формуванні загальнолюдських цінностей у майбутніх учителів мистецтва. Представлено комплекс педагогічних умов, ефективних для підвищення рівня сформованості загальнолюдських цінностей майбутніх учителів мистецтва.
Особливості виховної роботи в умовах воєнного стану
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Ярощук Лілія; Чорна Наталія
У статті проаналізовано основні напрями організації освітнього процесу в умовах воєнного стану та обґрунтовано потребу іншого змісту та підходів до проведення виховної роботи. Основним напрямом має стати забезпечення безпекової складової здоров'я особистості, створення умов для її фізичного, психічного, соціального і духовного благополуччя. Зазначено, що під час війни школа стає осередком, який дає змогу дітям отримувати не лише знання, але й психолого-педагогічну підтримку, не втрачати відчуття приналежності до спільноти. Тому надзвичайно важливо гнучко підходити до організації роботи школи та налаштувати освітній процес так, щоб він був комфортним для дітей та педагогів. Проаналізовано організацію виховної роботу з класом за допомогою активного використання сучасних технологій, що зумовлено перебуванням на дистанційному навчанні упродовж тривалого часу. Узагальнено основні положення методичних рекомендацій щодо організації виховної роботи під час воєнного стану та прийоми формування рис і якостей «українця-переможця» у війні російської федерації проти України: моральної стійкості, витримки, сили волі і твердості духу. Наголошено, що багато часу варто присвятити роботі в асинхронному режимі: спілкування в месенджерах, виконання учнями вправ та завдань, що передбачають психологічне розвантаження, техніки врегулювання емоційного стану тощо. Отже, планування та організацію виховної роботи потрібно здійснювати з урахуванням воєнного стану, викликів та загроз. Особливу увагу потрібно звернути на організацію індивідуальної роботи з емоційно вразливими учнями, а також подбати про максимально можливий у складних умовах воєнного стану стійкий психологічний стан педагога.
Методичні особливості узагальнення знань школярів про фундаментальні фізичні принципи
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Школа, Олександр Васильович
Стаття присвячена розв’язанню актуальної, складної і багатогранної проблеми підвищення рівня та якості фундаментальної підготовки школярів з фізики в сучасних освітніх умовах. Зазначено, що її вирішення потребує реалізації таких методичних підходів і технологій навчання, за яких відбуватиметься цілеспрямоване і послідовне оволодіння учнями системою органічно пов’язаних між собою предметних, світоглядних і методологічних знань з наступним їх узагальненням за допомогою відповідних фізичних принципів на рівні сучасної фізичної картини світу. У зв’язку з цим відповідно до послідовності вивчення висвітлено теоретико-методичні аспекти узагальнення знань учнів про фундаментальні фізичні принципи відносності, збереження та атомізму, які мають бути в центрі уваги вчителів як у ході освітнього процесу, так і на підсумкових заняттях з відповідних тем. Усвідомлення школярами фізичної сутності принципу відносності сприяє не тільки розумінню загальних законів механічного руху і взаємодії тіл в різних системах відліку, але розширює і поглиблює знання про два базові наукові поняття (маса, енергія) та формує уявлення про єдиний чотиривимірний просторо-часовий континуум, що охоплює всі природні явища. Розуміння учнями фундаментального значення принципу збереження пов’язане не тільки з єдністю простору-часу, але й з симетрією простору, симетрією взаємодій, симетрією законів. З’ясування учнями фізичної сутності фундаментального принципу атомізму передбачає послідовне усвідомлення дискретної структури речовини, електромагнітного випромінювання, дискретності фізичних характеристик мікрооб’єктів. Зазначено, що засвоєння учнями фізичної сутності та методологічного значення останніх не тільки відповідатиме тенденціям розвитку сучасної фізичної науки, але й сприятиме підвищенню рівня предметної компетентності, формуванню наукового світогляду виступатиме запорукою успішності подальшої освіти та майбутнього професійного зростання.
Організація адаптивного фізичного виховання дітей різновікової логопедичної групи
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Кот, Надія
У статті розкрито особливості організації адаптивного фізичного виховання дітей різновікової логопедичної групи. У результаті опрацювання протоколів діагностичного вивчення дошкільників різного віку з порушенням мовлення і порівняння їх із середніми показниками нормотипових дітей виділені особливості фізичного розвитку, фізичної підготовленості, рухової пам’яті та емоціонального стану обстежених цієї нозологічної групи. З урахуванням виявлених особливостей уточнено зміст програми фізичного виховання дітей різновікової групи з порушенням мовлення. Програма містить у певному співвідношенні традиційні оздоровчо-розвивальні заходи, а також логопедичні й психологічні форми роботи: пальчикову, дихальну, артикуляційну, кінезіологічну гімнастики, логоритмічні завдання, психологічні рухові етюди, танцювальну терапію. Ефективність програми забезпечується особливою тактикою корекційно-розвивальних дій, які спрямовані на: створення сприятливого фону для розуміння і сприйняття рухового завдання, що при позитивній оцінці і відповідному заохоченні сприяє формуванню в дитини основ стійкої мотивації до рухової діяльності; організацію процесу навчання руховим діям за трьома етапами формування рухової навички, які різняться як завданнями, так і особливостями методики навчання; зосередження уваги дітей на орієнтовній основі рухових дій за допомогою виділення опорних елементів і застосування контрольних поз (одночасно з мовленнєвою стимуляцією), що підвищує якість виконання рухового завдання; забезпечення рухової та мовленнєвої взаємодії старших і молодших дошкільників в процесі виконання рухів. Тактика корекційно-розвивальних дій будується з урахуванням загальних закономірностей формування рухової навички, особливостей рухових уявлень та є адекватною віковим психологічним особливостям дітей 3-6 років з порушенням мовлення.
Загальні підходи та особливості освітньої політики та акредитаційних стандартів у сфері професійної підготовки соціальних працівників у Канаді
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Попова, Анастасія Сергіївна
У статті розглянуто загальні підходи та особливості до освітньої політики та акредитаційних стандартів у сфері професійної підготовки соціальних працівників у Канаді. Автором здійснено категоріальний аналіз поняття «соціальна робота» на основі аналізу положень законів окремих провінцій та територій. Визначено, що цей термін трактується у всіх документах майже однаково і визначається як професійна діяльність, метою якої є надання якісних соціальних послуг, основою яких є ґрунтовна професійна підготовка соціальних працівників, яка здійснюється в університетах Канади на бакалаврському, магістерському та дослідницькому рівнях та високопрофесійні соціальні працівники. Виявлено, що основою якісної та ґрунтовної освіти у сфері соціальної роботи є чітка та законодавча врегульована освітня політика на загальноканадському рівні щодо професійної підготовки соціальних працівників; високі акредитаційні стандарти та вимоги до освітніх програм, що регулюються відповідно до документу «Освітня політика та акредитаційні стандарти» Канадської асоціації освіти з питань соціальної роботи і ґрунтуються на положеннях Глобальних стандартів професійної підготовки соціальних працівників Міжнародної федерації соціальних працівників та Міжнародної асоціації шкіл соціальної роботи. Автором схарактеризовано загальний зміст документу «Освітня політика та акредитаційні стандарти» та визначено загальні підходи до проведення акредитацій освітніх програм у сфері соціальної роботи. Виявлено організаційні та змістові особливості освітньої політики та акредитаційних стандартів професійної підготовки соціальних працівників у Канаді. Коротко схарактеризовано спільності та відмінності у процедурі акредитації освітніх програм України та Канади. Виявлено можливості застосування конструктивних ідей канадського досвіду в українській освітній практиці.
Використання інтерактивних ГІС-мап при викладанні дисциплін екологічного спрямування
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Скиба, Вікторія; Ганчук, Максим; Вознюк, Наталія; Ліхо, Олена
Авторами запропоновано підбірку інтерактивних ГІС-додатків, зорієнтованих на застосування в освітньому процесі при підготовці фахівців-екологів. Більшість з представлених у тексті публікації web-ресурсів розроблені природоохоронними організаціями та спільнотами науковців на основі законодавчих норм, міжнародних договорів та Конвенцій, їх ключова мета –узагальнення підходів та методів обробки подання екологічних даних. Продукти дистанційного зондування земної поверхні дозволяють викладачу наочно продемонструвати глобальність природних, техногенних процесів та явищ, визначати локальні осередки забруднення та параметри змін стану навколишнього природного середовища, моделювати ймовірні екологічні ризики та наслідки їх впливу на природні екосистеми. Використання інтерактивних мап має ряд переваг у порівнянні з представленням даних у класичній формі, головними серед яких є системність сприйняття багатьох екологічних проблем, візуалізація аналітичної інформації, усвідомлення взаємозалежності зв’язків між різними компонентами біосфери. Аналіз кожної ГІС-мапи дозволяє оцінити масштаб та тривалість процесу/явища, що часто унеможливлюється при математичній обробці статистичних даних та графічному їх представленні (наприклад, зіставлення відсотку заліснення різних регіонів України та порівняння цих же показників з даними лісистості для європейських країн). Таким чином, традиційний індуктивний метод сприйняття інформації повною мірою замінюється викладачем на дедуктивний. На відміну від традиційних методів навчання, використання цього інтерактивного підходу дозволяє одразу поєднувати чи порівнювати такі загальнонаукові методи наукового пізнання, як аналіз та синтез, з емпіричних методів наукового дослідження – порівняння та узагальнення. Також варто зазначити, що при створенні кейсів на основі ГІС-мап здобувачі вищої освіти мають змогу працювати з фактичними даними в режимі реального часу та при роботі з інформацією застосовувати знання, попередньо отримані при вивченні інших дисциплін, що суттєво важливо при впровадженні кросдисциплінарного підходу, закладеного в основу структури зв’язків між освітніми компонентами ОП 101 Екологія. Інтерактивні ГІС-технології можуть використовуватись як методологічний супровод при викладанні лекційного матеріалу, проведенні практичних занять, виконанні самостійної роботи, пошуковій діяльності, проведенні науково-дослідницької роботи.
Підходи до вдосконалення змісту дисципліни «Цифрові технології в професійній діяльності» в умовах вимушеного дистанційного навчання
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Павленко, Лілія Василівна; Павленко, Максим Петрович
У статті розглядається проблема, яка полягає в удосконаленні освітнього процесу з вивчення ІКТ при підготовці магістрів на освітньо-професійній програмі «Професійна освіта. Комп’ютерні технології» в Бердянському державному педагогічному університеті. Розглянуто уточнення змісту дисципліни «Цифрові технології в професійній діяльності», яке має ґрунтуватися на урахуванні в освітньому процесі майбутніми фахівцями професійної освіти викликів сьогодення до використання ІКТ. Проаналізовано використання шести основних категорій ІКТ, які активно застосовуються в освітньому процесі. Тренувальні ІКТ, які призначені для закріплення знань, умінь і навичок. Когнітивні ІКТ орієнтовані на засвоєння понять, які служать для забезпечення організації освітнього процесу відповідно до систем програмованого навчання. ІКТ для проблемного навчання орієнтовані на реалізацію навчально-пізнавальних задач і принципів непрямого управління освітнім процесом. Імітаційні і моделюючі ІКТ, які призначені для імітації і моделювання різноманітних процесів, явищ, ситуацій суспільного життя людини тощо. Ігрові ІКТ використовуються як форма і метод для досягнення певних навчальних цілей. Довідниково-інформаційні ІКТ надають доступ до баз знань, словників, енциклопедій, інформаційно-пошукових системи тощо. Ці категорії покладено в основу вдосконалення змісту дисципліни «Цифрові технології в професійній діяльності». Було проведено констатувальне дослідження серед стейкхолдерів, завдяки якому визначені конкретні ІКТ, які доцільно включити в зміст освітнього компонента «Цифрові технології в професійній діяльності». Отриманий перелік ІКТ є досить широким, однак необхідно відзначити, значна частина ІКТ може бути застосована для досягнення різних освітніх цілей та розв’язання різних дидактичних задач, зокрема це: Google Keep, LearningApps, MindMeister, Nearpod, OneNote Web Clipper, Pear Deck, Popplet, TheBrain. Окремою групою є ІКТ, які уособлюють цілу низку засобів та технологій і є системними ІКТ. Це Canvas, Google Classrom, LMS Moodle.
Коуч-супровід як засіб акмеологічного впливу в підготовці майбутніх вихователів
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Мороз-Рекотова, Леся Вікторівна
Статтю присвячено питанням коуч-супроводу як ефектевному засобу акмеологічного впливу в підготовці майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Переорієнтація змісту освіти з наявності теоретичних знань у певній галузі на сформовані компетентності, від hard skills до soft skills обумовлена в першу чергу вимогами часу, потребами суспільства, перспективами майбутнього. Безумовно, за таких змін потребують перегляду і засоби, інструменти навчання, методи і прийоми взаємодії зі здобувачами вищої освіти. Актуалізовано необхідність акмеологічного впливу в умовах дистанційного навчання в закладі вищої освіти, який забезчуватиме зростання педагогічного професіоналізму. Розкрито бачення акмеології та науки в теорії та практиці українських дослідників, розуміння акмеологічного підходу та його використання в процесі підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Обґрунтовано доцільність застосування принципу суб’єктності, який дозволяє спрямувати освітнійй процес на особистість здобувача вищої освіти, його самовизначення; забезпечує перехід суб’єкт-суб’єктних відносин у суб’єктно-діяльнісні. Схарактеризовано коучинг в освіті з позиції бачення сучасних українських дослідників. Подано авторське бачення коучингу як ефективного засобу акмеологічного впливу – коуч-супроводу, як форми наставництва. Запропоновано структуру коуч-сесії та щоденника самоактуалізації професійно-комунікативної культури, що забезпечує регуляцію процесу рефлексії та усвідомлення нового досвіду як частини себе. Описано послідовність роботи зі щоденником, подано детальну його структуру. Робота зі щоденником передбачає самоаналіз (визначення проблем, недоліків), виконання семи завдань, що складаються з двох частин (перша – теоретико-практичного змісту, друга – практичне вправляння). Подано структуру дистанційного проведення коуч-сесії, яка складається з трьох етапів: початок, огляд/підтвердження, завершення. Наведено приклади запитань для проведення коуч-сесії, проілюстровано прикладом проведення коуч-сесії за змістом виконання одного із завдань Щоденника самоактуалізації професійно-комунікативної культури.

Переглянути

Перегляд 2022 за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування