2022

Постійне посилання на фонд

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/88

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 140

Decentralization of education systems in Ukraine
(Berdyansk State Pedagogical University, 2021) Zastrozhnikova Iryna; Сheremisina Tetiana
The article considers the main aspects and problems of transforming an educational network in the current context of decentralization. Reference is made to the urgent need of restructuring the responsibilities in education management between the center and regions providing the latter with independence in finances, organization and management at the regional level. It is emphasized that extending powers of the local executional bodies in management of educational institutions is the primary purpose of decentralization process. There was examined a pattern of decentralizing the basic education in Poland, according to which it was recommended to oblige the local self-government bodies to implement the education politics according to the local needs, finding the school administration and continually appraise the quality of education. It has been observed that currently the essential functions of state in education are assigned to the regional state administrations, regional and local educational departments. The local authorities are burdened with responsibilities of financing and providing the social security for children, defining the network of training institutions, maintaining their records and performing control over their activities. The author points out that at present the local and regional authorities duplicate the functions of the Ministry of Education and Science of Ukraine, which is non-effective. The author believes that the local government officials are able to perform political management well up to the officials of educational departments and administrations. However, prior to assignment of new obligations, it is necessary to develop and implement an effective retraining program for personnel and staff of the municipal structures. There have been reviewed the results of the pilot project: «Decentralization: education reforms at the local level», which experts had been analyzed the consistency of educational network. It pointed to the major areas of concern for the education reforms in local communities, namely a significant expense side of budget for education financing, low level of education in rural students according to the data obtained from the independent external assessment, and lack of subject oriented teachers. The author makes a conclusion that the purpose of decentralization in education should be an overall improvement of educational services and be based upon the following basic principles: students’ right to have a free choice of educational institution, equal access to good-quality education services, decent conditions to develop their abilities, improving the quality and efficiency of the educational process, effective use of types of resources.
Граматика англійської мови – тактики поглибленого вивчення у дистанційній формі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Панченко Олена
Вивчення граматики іноземної мови сприймалося по-різному методистами. Довго переважав граматико-перекладний метод, коли навчання іноземної мови зводилося майже виключно до механічного перекладу речень. Прибічники комунікативного підходу дуже часто на практиці взагалі відмовляються від граматики, заміняючи вивчення правил затреновуванням низки розповсюджених мовленнєвих моделей. Метою статті є запропонувати деякі прийоми навчання граматики англійської мови на поглибленому рівні як вибіркової дисципліни протягом одного або двох семестрів. У роботі використано частково метод експериментального опитування та описовий метод. Досвід викладання граматики сучасної англійської мови на різних рівнях та постійні міркування щодо цього дають змогу дійти висновку, що певна кількість студентів є зацікавленою і мотивованою окремо вивчати цей аспект іноземної мови. Орієнтуючись на однозначну стратегію викладання цієї вибіркової дисципліни – досягнення просунутого рівня опанування граматики, виникає потреба застосування різних тактик відповідно до рівня тієї чи тієї групи. Необхідність організації дистанційного навчання в сучасних умовах, яка склалася об’єктивно і не залежить від бажання викладача або ЗВО, все ж надає змогу використовувати переваги та можливості сучасних інформаційних технологій – відео, аудіофайли, виконання вправ онлайн, тестування онлайн та багато інших. Відбір тем для вивчення здійснюємо з урахуванням таких критеріїв, як результати опитування студентів, виконання вхідного тесту та власного досвіду викладача. В умовах дистанційного навчання можливо підібрати різноманітні сучасні підручники граматики англійської мови, відео носіїв мови з поясненнями граматичних явищ з перекладом українською або без нього, онлайн граматичні вправи тощо. Наявність технологічного забезпечення не виключає роботи з викладачем, від якого залежить відбір релевантних вправ. Ці вправи можна поділити на поєднувальні (для встановлення зв’язку між теорією та практикою), основні та розважальні. Поєднання живого спілкування студентів і викладача з можливостями сучасних інформаційних технологій дає змогу досягти стратегічної мети – забезпечити мотивованим студентам високий рівень знань англійської граматики.
Зміст та структура професійної компетентності майбутнього фахівця з фізичної терапії та ерготерапії
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Кара, Світлана Іванівна; Хатунцева, Світлана Миколаївна; Пшенична, Наталя Сергіївна
У статті проаналізовано особливості професійної діяльності, зміст та структуру професійної компетентності фахівця з фізичної терапії та ерготерапії. Визначено, що професійна компетентність фахівця з фізичної терапії та ерготерапії – це здатність особистості ефективно виконувати професійну діяльність на основі володіння фаховими знаннями, уміннями та навичками, професійно значущими особистісними якостями; прагнення до професійного розвитку та самовдосконалення. Розроблено зміст та структуру професійної компетентності майбутніх фахівців з фiзичнoï тepaпiï та ерготерапії, які складають основу для його професійного розвитку та самовдосконалення. Професійну компетентність фахівця з фізичної терапії та ерготерапії розглядаються як єдність трьох компонентів: мотиваційно-ціннісного, когнітивного, діяльнісно-рефлексивного, кожен з яких містить структурні складові та одночасно є аспектами особистості. Мотиваційно-ціннісний компонент є інтегральною якістю та стрижневою складовою у структурі професійної компетентності фахівця. Він передбачає наявність соціальних установок, ціннісних орієнтацій та мотивів; інтерес та позитивне ставлення до діяльності; прагнення до професійного розвитку та самовдосконалення. Когнітивний компонент професійної компетентності фахівця з фізичної терапії та ерготерапії включає загальнонаукову та діагностичну компетентності. До важливих професійних умінь та навичок віднесено: гностичні, конструктивні, діагностичні, організаційно-методичні, інформаційні, дослідницькі. Bиoкpeмлeнo професійно важливі якості фізичного терапевта та ерготерапевта: мopaльнi, комунікативні, кoгнiтивнi, eмoцiйнo-вoльoвi, рефлексивні. Діяльнісно-рефлексивний компонент професійної компетентності передбачає вміння використовувати засоби фізичної терапії та ерготерапії; володіння методами організації реабілітаційної діяльності, планування завдань і способів їх вирішення; вміння планувати, прогнозувати, аналізувати, адекватно оцінювати результати власної діяльності. Компетентнісний підхід до підготовки майбутніх фахівців з фізичної терапії та ерготерапії полягає в набутті та розвиткові у здобувачів вищої освіти інтегральної, загальних та спеціальних (фахових) компетентностей.
Актуальність впровадження технології загальнонавчальних умінь та навичок на уроках математики в онлайн форматі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Коваль, Людмила Вікторівна; Ніконенко, Тетяна
У статті розглянуто особливості впровадження технології формування загальнонавчальних умінь та навичок молодших школярів на уроках математики в початковій школі. Крім цього розкрито зміст кожного з компонентів навчальної діяльності, а саме: мотиваційний, змістовий та процесуальний. Мотиваційний аспект зумовлює потребу й прагнення особистості до пізнання. Це виявляється в активному ставленні учнів до оволодіння вмінням самостійно вчитися, передбачає можливість викликати й закріпити в дитини позитивне ставлення до навчальної діяльності, допитливість, пізнавальний інтерес, особистісну значущість навчання. Проте мотиваційний аспект пізнавальної самостійності не забезпечує й не формує технологічної, процесуальної сторони пізнання, тобто не сприяє оволодінню тими практичними й інтелектуальними можливостями особистості, які зумовлюють виконання самого механізму в процесі цілеспрямованого пошуку. Змістовий компонент включає вже відомі знання, вміння та навички на яких ґрунтується засвоєння нових знань та способів дії. Взаємодія відомого знання з новим зумовлює різний рівень організації процесу засвоєння – репродуктивний, частково-пошуковий та творчий. Ядром цього вміння є процесуальний характер навчальної діяльності, тому що на сучасному етапі розвитку освіти акцентується увага не на обсязі знань, їх міцності чи глибині, а на тому, як організовані індивідуальні знання й наскільки вони надійні як основа для прийняття ефективних рішень. Процесуальний компонент – це різноманітні способи організації та здійснення уміння (уміння, дії, операції, пізнавальні процеси) на різних рівнях пізнавальної самостійності учня: репродуктивній, частково – пошуковій, творчій. Зміст виділених компонентів навчальної діяльності свідчить про їх взаємозалежність і характеризує розгорнуту, розвинену навчальну діяльність. У статті зроблено акцент на тому, що обов'язковою ознакою самостійного учіння є оволодіння учнів контролем і самоконтролем, а також охарактеризовано особливості кожного з етапів формування в молодших школярів умінь самоконтролю. Навчання молодших школярів з орієнтацією на самоконтроль сприяє не тільки підвищенню якості їхньої підготовки, а й вихованню таких важливих особистісних якостей, як самостійність, цілеспрямованість, відповідальність, дисциплінованість. Однак найголовнішим є те, що здатність до самоконтролю забезпечує належний рівень розвитку «вміння вчитися», що виступає основою успішної навчальної діяльності здобувачів початкової освіти.
Характеристика процесів інтернаціоналізації вищої освіти Польщі на фоні країн ЄС
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Бахмат, Наталія; Остенда, Александер
Метою статті є аналіз процесів інтернаціоналізації вищої освіти Польщі та їх порівняння з іншими країнами Європейського Союзу, що дозволить оцінити місце держави в європейському освітньому просторі та сформувати подальші перспективи розвитку. Відзначено, що найважливішим поштовхом для розвитку інтернаціоналізації в Європі був Болонський процес, а приєднання до нього національної системи вищої освіти Польщі започаткувало реалізацію на державному рівні загальноєвропейської політики розвитку. Визначено основні передумови інтернаціоналізації освітнього процесу в закладах вищої освіти. Проаналізовано рівень міжнародної студентської мобільності в країнах Європейського Союзу. Встановлено, що Польща є активним учасником інтернаціоналізації, що дозволяє на фоні збереження найкращих традицій і специфіки національної системи вищої освіти підвищити конкурентоспроможність університетів. На основі дослідження процесів інтернаціоналізації вищої освіти Польщі на фоні країн Європейського Союзу відзначено, що вони відповідають загальноєвропейським тенденціям і наслідують найкращі світові тренди в цій сфері. Встановлено, що частка іноземних студентів у вищих навчальних закладах цієї країни складає 3,86% від числа зарахованих, що є значно нижчим за середнє значення по країнах Європейського Союзу (10,86%). За результатами аналізу загальної кількості іноземних студентів у приймаючих державах визначено, що Польща входить до найбільш численної класифікаційної групи (від 20 до 100 тис. осіб) та має основний контингент студентів з України, Білорусі, Індії, Чехії, Норвегії та інших країн. Узагальнено певні напрацювання та практики, які характерні для польської системи вищої освіти в порівнянні з країнами Європейського Союзу. Привернуто увагу до проблем та викликів, з якими стикаються учасники інтернаціоналізації. Сформовано комплекс заходів, спрямований на ефективний розвиток процесів інтернаціоналізації вищої освіти в Польщі, який має бути реалізовано на різних рівнях управління (національному та університетському), що дозволить підвищити конкурентоспроможність країни на ринку освітніх послуг.
Розвиток критичного мислення у майбутніх вихователів під час вивчення дисципліни «Формування soft skills сучасного фахівця дошкільної освіти»
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Семеняко Юлія
Необхідність формування та розвитку критичного мислення привертає все більшої уваги з боку зарубіжних та вітчизняних учених. З’ясовано, що це пов’язано, насамперед, з відсутністю самостійності, соціальної спрямованості, вмотивованості та результативності мислення підростаючого покоління. Спостерігається тенденція збільшення потоку інформації, з якою щоденно взаємодіє особистість, але постає питання не лише сприйняття і запам’ятовування цієї інформації, а й критичного осмислення, виділення важливих характеристик, досягнення істинності знань. Розвиток критичного мислення стає головним завданням освіти, зокрема вищої, – це важливий складник інтелектуального розвитку майбутніх педагогів. У статті розглянуто необхідність розвитку навичок критичного мислення в майбутніх вихователів. Розкрито дидактичні особливості зазначеного феномену в здобувачів вищої освіти спеціальності 012 Дошкільна освіта під час вивчення дисципліни «Формування soft skills сучасного фахівця дошкільної освіти». Навчання, орієнтоване на розвиток критичного мислення, є нагальною методичною проблемою сучасної освіти. Прийоми розвитку критичного мислення дозволяють отримати позитивні результати у формуванні активної розумової діяльності студентів. Зазначений тип мислення спрямований на розвиток навичок роботи з інформацією, умінь аналізувати та застосовувати інформацію у вирішенні професійних ситуацій. Висвітлено тлумачення поняття «критичне мислення» в психолого-педагогічній науці, а саме погляди дослідників минулого та сучасних науковців. Автором описано методи та прийоми розвитку критичного мислення. Виявлено, що ефективними серед них є: «INSERT», «Відкритий мікрофон», «Мозковий штурм», «Дерево припущень», «Письмова дискусія», «Товсті та тонкі питання», «PRES-formula», «Риб’яча кістка». Зазначені методи та прийоми привчають студентів до самостійного мислення, критичного погляду на альтернативні варіанти вирішення проблем, вибору обґрунтованої аргументації. Акцентовано увагу на застосуванні проблемного підходу в освітньому процесі, який є основним інструментом розвитку критичного мислення, тому що в ньому криється суперечність, що дає змогу студентам сформувати власне ставлення до питань, що розглядаються. Доведено, що ефективними методами розвитку критичного мислення є поділ студентів на групи і командна робота під час підготовки до дебатів, а також проаналізовано важливу роль написання есе.
Definition of the Role and the Place of Practical Content in the Context of Quality Training of Higher Education Specialists
(Berdyansk State Pedagogical University, 2022) Akmen Victoriіa; Sorokina Svitlana; Sorokina Valentyna
This work considers the issues of students' practical training as an integral component in modern technologies of degree education. This issue acquires particular relevance at the present time, when there is an increase in competition in the market of educational and scientific services, and Ukraine is advancing through integration into the European educational space. It is noted that without radical changes in the system of higher education, including without matching the labor market, without increasing the professional level of the nation, it is impossible to ensure the innovative development and competitiveness of educational activities in the country. Besides, innovative development of economy requires high level of education and practical training of specialists. Lagging of content and quality of education from labor market needs, from trends of world economic development leads to growth of unemployment and dissatisfaction of domestic employers. It is suggested to establish a hereditary relationship between educational approaches and labor market demands: what students master in educational technology should materialize in practice or in the production sphere. The main role in this should play practical skills, which the student acquires at the enterprises during the internship at all stages of education. The study showed that a specific system of training can play a big role in the issue of forecasting the needs of the labor market. The necessity of introducing new directions of marketing strategy was noted. The main of which is determined by the expediency of introducing gradation of master's education level according to three reasonable variants of master's programs, in accordance with the future vision of learning outcomes, the role of future specialist in the labor market and aspiration for direction of self-realization in the life space. Each of these stages should shape the student's specific skills, mindset. It is shown that at all learning levels attention should be paid not only to theoretical-methodological tasks and expert methods of their substantiation, but also not to leave unattended the approaches aimed at activation of students' creative search. The peculiarity of such approach during the practical work of students is emphasized The possibility of forecasting the needs of the labor market, taking into account general educational trends through the implementation of a model for the development of systemic partnership: government, business and higher education, with the active participation of employers is proposed.
Цифрова безпека освітнього процесу: європейський поступ Естонії та перпективи України
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Близнюк Микола; Дебре Олексій
Бурхливий розвиток інформаційних технологій призводить до цифрової трансформації освіти, активного використання в освітньому процесі цифрових технологій. На цій основі передбачається оновлення планованих освітніх результатів, змісту освіти, методів та організаційних форм навчальної роботи, а також оцінювання досягнутих результатів у цифровому середовищі, що швидко розвивається, для кардинального покращення рівня освіти кожного. Цифрові технології створюють умови для вирішення зазначених завдань за рахунок удосконалення засобів планування та організації освітнього процесу, широкого використання активних методів навчання та початку персоналізованої організації освітнього процесу. У контексті реформування та модернізації освітнього середовища за допомогою цифрових технологій основною тенденцією є цифрова безпека освітніх систем. У наукових дослідженнях відзначається внесок цифрового освітнього середовища в підвищення якості освіти та вдосконалення змісту освіти за рахунок використання широкого спектру цифрових освітніх ресурсів, підвищення фахових навичок у сфері використання цифрових технологій та ресурсів. Це забезпечується шляхом підвищення грамотності використання сучасних цифрових технологій, запровадження дистанційних методів навчання на всіх рівнях освіти. Охарактеризовано євроатлантичний поступ Естонії в галузі інформаційних технологій, де державні органи вже давно користуються перевагами інформаційних технологій як в управлінському процесі, так і широко використовують у наданні адміністративних послуг для населення. Громадяни отримують різноманітні послуги через Інтернет: видачу ліцензій, сплату податків тощо. За допомогою автоматизованої системи електронного документообігу можна вирішити низку проблемних питань: своєчасне надання і виконання документів, якості ухвалення управлінських рішень, якості підготовки колективних документів, запобігання проявам корупції. Звернено увагу, щ,о обравши євроінтеграційний курс та визначивши своїм стратегічним пріоритетом, Україна має орієнтуватися передусім на стратегію розвитку країн-учасниць ЄС в інформаційній сфері.
Програми академічної мобільності як механізм реалізації процесу інтернаціоналізації вищої освіти Польщі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Остенда Александер
Метою статті є дослідження програм академічної мобільності, які запроваджуються в Польщі як механізм реалізації процесу інтернаціоналізації вищої освіти та дозволяють оцінити рівень залучення країни до таких подій і сформувати подальші перспективи розвитку в цьому напрямі. Відзначено, що найважливішим поштовхом для розвитку інтернаціоналізації вищої освіти в Європейському Союзі в цілому та Польщі зокрема став Болонський процес. Акцентовано увагу на тому, що країна є активним її учасником, що дозволяє на фоні збереження найкращих традицій національної системи вищої освіти підвищити конкурентоспроможність університетів, долучитись до єдиного освітнього простору. Доведено значущість програм академічної мобільності як механізму реалізації процесів інтернаціоналізації. Проаналізовано рівень розвитку академічної мобільності в крані. Досліджено основні тенденції щодо реалізації цих процесів у закладах вищої освіти. Встановлено підходи, які надають можливість досягти розмаїття за моделями, пріоритетами та географією, виходячи за межі європейського співтовариства. Визначено комплекс завдань, які спрямовані на розвиток академічної мобільності в країні, та заходи, які реалізовано задля інтенсифікації використання програм у цій сфері. Зазначено, що програми академічної мобільності, які реалізуються в країні, розподіляються на міжнародні (загальноєвропейські), ті, що пропонуються на національному рівні та університетами зокрема. Проаналізовано характерні особливості ряду таких ініціатив, їх спрямованість та умови. Підкреслено різноманітність пропозицій як польською, так і англійською мовами, що сприяє приверненню уваги студентів та професорсько-викладацького складу з різних країн. Акцентовано увагу на певних видах фінансової підтримки та допомоги, які здійснюються у вигляді різноманітних стипендій та грантів. Відзначено необхідність системної діяльності щодо розвитку програм академічної мобільності. Сформовано комплекс заходів, який має бути реалізований на різних рівнях управління (національному і університетському) та спрямований на підвищення ефективності та інтенсифікацію цих процесів у Польщі.
Опитування здобувачів вищої освіти освітньо-професійної програми «Логопедія. Спеціальна психологія» в умовах воєнного стану
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Лопатіна Ганна
У зв’язку з багатьма непередбаченими змінами, спричиненими воєнними подіями в Україні (окупацією міста Бердянська російськими військовими; тимчасовим переміщенням Бердянського державного педагогічного університету в місто Запоріжжя на територію, підконтрольну Україні; вимушеною відпусткою викладачів та іншим), було дещо оновлено зміст внутрішньої системи забезпечення якості освіти на освітньо-професійній програмі «Логопедія. Спеціальна психологія» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. У статті йдеться про проведені опитування здобувачів вищої освіти освітньо-професійної програми першого (бакалаврського) рівня вищої освіти «Логопедія. Спеціальна психологія» в Бердянському державному педагогічному університеті в час війни. Автором статті було розроблено, досліджено та схарактеризовано зміст анкет «Навчання на освітньо-професійній програмі «Логопедія. Спеціальна психологія» в умовах воєнного стану», «Оцінка процедури організації та проведення підсумкової атестації з використанням інформаційно-комунікаційних технологій в умовах воєнного стану» для здобувачів вищої освіти спеціальності 016 Спеціальна освіта. У цих двох опитуваннях взяли участь 228 осіб із числа здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 016 Спеціальна освіта Бердянського державного педагогічного університету. На основі результатів проведених опитувань здобувачів вищої освіти освітньо-професійної програми «Логопедія. Спеціальна психологія» робочою групою програми було проаналізовано умови та можливості для здійснення якісного освітнього процесу на освітньо-професійній програмі в умовах війни. Це сприяло покращенню організації та змісту освітнього процесу на освітньо-професійній програмі «Логопедія. Спеціальна психологія» в умовах воєнного стану, налагодженню ефективного освітнього процесу, збереженню контингенту здобувачів вищої освіти цієї спеціальності, а також дозволило напрацювати певні механізми роботи в непередбачуваних ситуаціях, зокрема таких, як війна.
Організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Олексенко Каріна
Нова Українська школа потребує вчителя – вмотивованого, відповідального та творчого, який зможе стати «агентом змін» в освітньому просторі. Маючи академічну свобод,у він готуватиме авторські навчальні програми, власноруч обиратиме підручники, методи, стратегії, способи і засоби навчання, урізноманітнюватиме варіанти організації навчального простору в класі з використанням нових ІТ-технологій, мультимедійних засобів навчання, оновлення лабораторної бази для вивчення предметів природничо-математичного циклу. Саме тому суттєвих змін має зазнати процес і зміст підготовки вчителя, здатного забезпечити необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів у контексті реформування загальної середньої освіти. У статті обґрунтовано вибір організаційно-педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища. Виявлено, що організаційно-педагогічні умови виконують роль каталізатора формування готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища та детермінують її результати, об’єктивно забезпечуючи можливість їх досягнення. На основі аналізу нормативно-правових документів, сучасної теорії та практики сформульовано організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища, які пов’язуємо із забезпеченням позитивної мотивації в оволодінні проєктивною діяльністю; оновленням практично-орієнтованої складової дисциплін циклу професійної та практичної підготовки; спрямованістю форм організації освітнього процесу та методів навчання на розуміння проєктивних завдань, знань способів їх вирішення та засобів досягнення мети; залученням до педагогічної рефлексії. Визначені організаційно-педагогічні умови взаємодіють між собою, органічно доповнюють одна одну та забезпечують ефективність впливу на формування компонентів готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища (мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний, емоційно-вольовий). Перспективу подальших досліджень у цьому напрямі пов’язуємо із розробкою моделі формування готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища.
Formation of students’ educational independence during cognitive activities
(Berdyansk State Pedagogical University, 2022) Khalabuzar, Oksana
forming of culture of logical thinking of the future specialists. It is underlined that self-activity is the ability of the person to organize own activity ant to realize it with the aim of solution of new problems. It is proved that the self-activity is the one of the indexes of the formed culture of logical thinking. We distinguish three levels of educational independence in cognitive activity aimed at forming a reflective position on the culture of logical thinking. The first level: reproductive (reproductive), in which the individual tries to learn new knowledge, perform the proposed tasks, provided there is a clear and understandable sample and tips of the teacher. The criterion for the formation of this level may be the desire of the individual to understand the object of study, in the performance of tasks. Indicators of this level are the ability to perform tasks on the model and the lack of need to analyze their own activities, its results. Second level: reconstructive, in which the individual seeks to understand the content of the object of study, its essence, to identify causal relationships. In addition, the individual tries to master the means of applying knowledge in a changed environment. The criterion for the formation of this level of independence is the presence of a desire to identify the cause of the phenomena, which is manifested in the question «why did I do it». The individual is able to apply knowledge in changed conditions. An indicator of the formation of the level is the ability to perform typical tasks even in the event of certain difficulties. At this level is the formation and achievement of cognitive independence (formation of fixed assets, techniques, skills – methods of cognitive activity and the ability to reproduce and choose to use) as a result of consolidating the mechanisms of complex transferences, conditions for reflexive position. The third level is creative, in which the personality is characterized by a lasting interest and desire not only to understand the essence of the object of study, but also to find a new way to solve the problem, to analyze it. This level is characterized by the desire of the individual to apply knowledge in a new situation, ie to transfer knowledge and means of activity in those conditions that were not yet known. Criteria for assessing the formation of this level is an independent search for a solution to the problem faced by the individual in the process of cognitive and practical activities, attempts to analyze their own activities, causes and consequences of its results. Indicators of this level of independence are the solution of search and cognitive tasks, persistence in achieving the goal, identifying a clear reflective position of the individual. Conclusions. Thus, independence during cognitive activity as an indicator of the formed reflective position is a generalized quality of personality, which is manifested in initiative, critical thinking, adequate self-esteem and a sense of responsibility for their own activities and actions. Prospects for further research. Our further research will be devoted to the identification of effective means of forming independence during cognitive activity, development of technologies for forming a clear reflective position of the student, which effectively influences the personality in the process of forming the culture of its logical thinking and is one of its indicators.
Психологічне забезпечення професійної підготовки майбутніх викладачів музичного мистецтва під час навчання у магістратурі (на прикладі дисципліни «Музична психологія»)
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Григор’єва Вікторія
У статті порушено питання психологічного забезпечення професійної підготовки майбутніх викладачів музичного мистецтва під час навчання в магістратурі педагогічного закладу вищої освіти. Актуальність означеної проблеми обумовлюється необхідністю дисциплін психолого-педагогічного циклу в загальнопрофесійній і творчій підготовці магістрів, вирішуючи основне завдання – підготовка висококваліфікованих фахівців музичного мистецтва, які відповідають сучасним стандартам і вимогам. У статті доведена необхідність вивчення дисципліни «Музична психологія» в підготовці магістрів освіти задля якісної реалізації професійних функцій виконавця та учителя музичного мистецтва в системі загальної та додаткової музичної освіти. Висвітлено авторський підхід до змісту та методів навчання під час вивчення зазначеної дисципліни. Наголошено, що за основу побудови тематичного матеріалу курсу покладений динамічний підхід, який найбільш точно відображає специфіку психічних процесів особистості, що взаємодіє з музикою. Цей підхід реалізується через послідовність, що найчастіше зустрічається в загальній психології: природа звуку, пізнавальні процеси, емоційно-вольова сфера, індивідуальні особливості особистості, специфіка художньої творчості. Акцентується увага на авторському баченні змісту дисципліни, підкріпленому 15-річним досвідом викладання курсу «Психологія мистецтва» для студентів мистецьких спеціальностей педагогічного закладу вищої освіти. У статті окреслюється логіка викладення матеріалу курсу з метою усвідомлення магістрами значущості психологічної підготовки в університеті, формування їх професійної мотивації. Для підкріплення останньої рекомендується проведення вхідного анкетування. У статті подається основна проблематика змістових модулів як орієнтовна та достатня для формування компетентностей і результатів навчання здобувачів освіти, визначених освітньо-професійною програмою. Наводяться приклади вправ для використання на практичних заняттях з метою усвідомлення магістрами специфіки курсу та його відмінності від традиційних психологічних дисциплін.
Інтегрований курс «Мистецтво» як інструмент розвитку критичного мислення здобувачів початкової освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Качерова, Ольга Георгіївна
Сучасна психологія та педагогіка вже більше десяти років віддають перевагу ефективним та оригінальним освітнім засобам, основна мета яких полягає в розкритті потенціалу сучасного мистецтва, розвитку критичного мислення, що може застосовуватись під час вивчення різноманітних шкільних предметів. Сучасне суспільство потребує громадян, які здатні мислити гнучко та динамічно, вміють орієнтуватися в мінливості життя, можуть приймати нестандартні рішення. Критичне мислення сучасного мистецтва – це ювелірний інструмент для розуміння нової освітньої парадигми, орієнтованої на адаптацію вільного спілкування у світовому просторі. Життя доводить, що саме завдяки креативності, гнучкості, здатності до генерування нових ідей суспільству буде легше орієнтуватися в найбільш складні часи. Основними завданнями інтегрованого курсу «Мистецтво» в початковій школі є розкриття творчих здібностей учнів, стимулювання їх художньо-образного мислення, виховання естетичного смаку особистості. У процесі короткого огляду історії сучасного мистецтва, освоєння культурних цінностей формується розвиток художньо-образного мислення на основі ідеї «прекрасного». Попит на креативних, інтелектуально розвинених людей дуже великий. Кожен з нас митець, а творчість приносить нам величезне задоволення. У творчості людина отримує багато можливостей, щоб виразити свої почуття та емоції. Творчі здібності в дітей вже не сприймаються як внутрішні некеровані процеси. Творчість – постійних супутник дитячого розвитку, а в більш широкому розумінні – необхідна умова існування. За допомогою інтегрованого курсу «Мистецтво», упровадженого в Новій українській школі, здобувачі початкової освіти розширюють знання щодо ідей та особливостей сучасного мистецтва та сформують навички для впровадження різних складників сучасного мистецтва у свою діяльність.
Сучасні стандарти та шляхи їх реалізації в підготовці фахівців дошкільної освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Ілішова, Ольга Миколаївна
У статті розкрито сутність сучасних стандартів у процесі майбутньої підготовки фахівців дошкільної освіти, їх принципи та основні завдання в процесі реалізації з метою перегляду значення підготовки педагогічних кадрів для цієї системи щодо новітніх вимог суспільства. Акцентовано увагу на організації освітнього процесу в закладі дошкільної освіти з урахуванням таких підходів: діяльнісного, інтегративного, інтерактивного та компетентнісного. Визначено актуальність освітньо-професійної підготовки у вищих навчальних закладах, яка передбачає формування майбутнього педагога як людини, якій притаманні гуманність, духовність, творчість, яка володіє необхідними для роботи в дошкільному закладі професійними знаннями, уміннями і навичками. Зміст підготовки у ЗВО має відповідати таким вимогам: пріоритет національних і загальнолюдських духовних цінностей; органічний зв'язок спеціальних курсів з національною культурою, історією, традиціями українського народу; формування у студентів потреб і здібностей до пізнання; формування критеріальних основ наукового світогляду, що забезпечує пріоритет людини та її цінностей; науковий і світський характер соціально-гуманітарних дисциплін, незалежність їх викладання від політичних партій, громадських і релігійних організацій; демократизм системи викладання дисциплін, свобода вибору студентами форм занять і навчальних курсів; безперервна система вищої педагогічної освіти: довузівської, вузівської, післявузівської. Обґрунтовано необхідність такої підготовки майбутнього фахівця закладу дошкільної освіти, що вимагає від нього розвиненості низки компетентностей, які є необхідними саме в цей важкий для всіх час і обумовлені кризовими ситуаціями та відповідними діями в умовах воєнного часу.
Щодо формування у здобувачів спеціальності 016 Спеціальна освіта практичних навичок організації корекційно-розвиткової роботи під час дистанційного навчання
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Мицик Ганна; Гусак Анастасія; Черепанова Ангеліна
У статті звернуто увагу на особливості організації корекційно-розвиткових занять для дітей з особливими освітніми потребами під час дистанційного навчання, значення сучасних цифрових технологій у їх забезпеченні. Визнано доцільним, як потребу часу, використання дистанційного навчання та його технології під час надзвичайних обставин. Вказано на зміну традиційної ролі вчителя спеціальної освіти під час дистанційного навчання, яка не обмежується тільки корекційно-педагогічною діяльністю і потребує нових професійних навичок. Серед іншого, обґрунтована необхідність достатнього рівня розвитку цифрової обізнаності вчителів спеціальної освіти, яка дозволяла б їм належним чином організовувати корекційно-розвиткову роботу під час дистанційного навчання для дітей з особливими освітніми потребами, використовувати різноманітні для цього цифрові платформи та сервіси. Розглянуті переваги їх застосування в корекційно-розвитковій роботі вчителя-логопеда з дітьми, що мають порушення мовлення. Висловлена думка щодо формування в майбутніх вчителів-логопедів, у ході їхнього навчання у закладі вищої освіти, практичних навичок організації корекційно-розвиткової роботи під час дистанційного навчання для дітей з особливими освітніми потребами. І, як наслідок, поглиблення цифрової компетентності майбутніх учителів-логопедів як невід’ємного складника їх професійної підготовки. На прикладі роботи Навчально-логопедичної лабораторії Бердянського державного педагогічного університету як його структурного підрозділу з’ясовані роль та можливості закладу вищої освіти в забезпеченні практичної підготовки майбутніх вчителів-логопедів. З урахуванням наявних напрацювань висвітлено досвід використання учасниками Навчально-логопедичної лабораторії Бердянського державного педагогічного університету цифрових платформ та програм у роботі з дітьми, що мають порушення мовлення в режимі онлайн.
Професійна підготовка майбутніх кваліфікованих робітників на основі STEM-орієнтованого підходу
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Кривильова, Олена; Жигірь, Вікторія
В останні роки відбувається зростання ролі природничо-математичної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників, що відповідає вимогам високотехнологічного сучасного виробництва. Кінцевим результатом професійно-технічної освіти мають стати вмотивовані активні здобувачі кваліфікацій, які прагнуть неперервного професійного розвитку, самореалізації та кар’єрного зростання. Здобувачам професійно-технічної освіти (з числа осіб, які мають базову середню освіту) потрібна якісна загальноосвітня підготовка, яка стає важливим фундаментом до оволодіння професійною діяльністю. Загальноосвітній складник базисної структури навчальних планів для підготовки кваліфікованих робітників поділяється на суспільно-гуманітарну та природничо-математичну. Природничо-математична підготовка займає одну з провідних позицій відносно обсягу предметного навантаження з фізики та математики, які є основою для оволодіння предметами професійно-технічного циклу, що потребує використання новітніх підходів навчання. Одним із напрямків інноваційного розвитку природничо-математичної освіти є система навчання STEM. У статті теоретично обґрунтовано можливості використання STEM-орієнтованого підходу в професійній підготовці майбутніх кваліфікованих робітників. На основі аналізу нормативно-правових документів, сучасної теорії та практики розкрито сутність STEM-орієнтованого підходу, провідною ідеєю якого є конструювання навчальних предметів, дисциплін, курсів за міждисциплінарним принципом. Наведено різні аспекти реалізації STEM-освіти в Україні на прикладі досвіду вітчизняних науковців та представників педагогічної спільноти. Визначено особливості природничо-математичної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників як важливого фундаменту до оволодіння професійною діяльністю. Наголошено на важливості урахування міжпредметних зв’язків фундаментальних, загальнотехнічних та професійно-теоретичних дисциплін. Виокремлено форми освітнього процесу, методи та засоби природничо-математичної підготовки на основі STEM-орієнтованого підходу, зокрема проєкти, інтегровані уроки, квести, екскурсії, хакатони та інше.
Шляхи активізації навчально-пізнавальної діяльності школярів на уроках трудового навчання у процесі вивчення технології проєктування власного стилю
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Кудря, Оксана; Рись, Оксана
У статті доводиться актуальність проблеми навчання учнівської молоді особливостям вибору одягу та формуванню власного стилю. Зауважується, що одяг є складником культури зовнішності, допомагає у створенні іміджу як конкретної людини, так і родини в цілому. Від уміння одягатися залежить зовнішній вигляд особистості, особливості сприйняття її у соціумі. Одяг має велике соціальне, психологічне та естетичне значення. Акцентовано увагу на тому, що на уроках трудового навчання при опануванні розділу «Технологія побутової діяльності та самообслуговування» передбачено вивчення учнями технології проєктування власного стилю. Проаналізовано змістове наповнення навчального матеріалу для учнів 9 класу та виділено структурні елементи інформаційного компоненту технології проєктування власного стилю. Зауважується, що в умовах сьогодення за допомогою традиційних засобів і методик викладання неможливо ефективно підготувати учнівську молодь до самостійного життя. Визначено шляхи активізації навчально-пізнавальної діяльності школярів у процесі вивчення технології проєктування власного стилю. Зроблено висновок стосовно ефективності використання інформаційно-комунікаційних технологій. Особлива роль належить використанню в освітньому процесі мультимедійних презентацій, які є ефективним способом «стиснення» навчальної інформації і забезпечують можливість формування мотивів навчання, головним з яких є інтерес до предмета. Зроблено висновок про те, що виконання навчальних проєктів та наявність ситуацій вільного вибору, які вимагають від учнів прояву особистої ініціативи, також ефективно сприяють їх активізації навчально-пізнавальної діяльності. Розглянуто особливості організації проєктно-технологічної діяльності учнів при виконанні творчих завдань у процесі опанування технології проєктування власного стилю. Розробка проєкту є методом розвивального навчання і відноситься до особистісно-орієнтованої педагогічної технології, яка забезпечує розвиток розумових здібностей особистості в процесі оволодіння запропонованими знаннями, сприяє активізації пізнавальної діяльності школярів.
Корекція лексичних умінь у молодших школярів із порушеннями мовлення на уроках читання в умовах інклюзії
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Олефір, Ольга
У статті розглядаються методологічні основи корекції лексичної складової мовлення молодших школярів із тяжкими мовленнєвими порушеннями на уроках читання, обґрунтовано зміст розробленої експериментальної методики. Визначено принципи, напрямки, завдання корекції лексичних умінь та навичок молодших школярів. Автором здійснено аналіз операцій та етапи формування навичок читання у молодших школярів. Визначено, що лексична робота проводиться на різних етапах роботи з текстом. Розкрито напрямки корекційно-попереджувального та розвивального процесу, спрямованого на вдосконалення лексико-семантичних умінь у молодших школярів в умовах інклюзії, а саме: формування розуміння та використання різних значень слів, формування лексичної системності та організації семантичних полів, формування розуміння лексичних та лексико-стилістичних засобів та прийомів увиразнення змісту художніх творів. Автором визначено та схарактеризовано завдання здійснення лексико-семантичної роботи, що реалізуються на уроках читання в початкових класах. Встановлено, що реалізація окреслених завдань неможлива без урахування психофізіологічних (врахування структури дефекту, використання в якості опори для навчання компенсаторних можливостей та структур мовленнєвої діяльності) та психолого-педагогічних (наочності, доступності, послідовності, систематичності, індивідуального підходу, корекційної спрямованості навчання та виховання) принципів. Розкрито теоретичні положення, що були покладені в основу методики корекції лексичної сторони мовлення у дітей молодшого шкільного віку із тяжкими порушеннями мовлення. Схарактеризовано вимоги до підбору мовленнєвого матеріалу щодо корекції лексико-семантичних умінь у молодших школярів із тяжкими порушеннями мовлення в умовах інклюзії, а саме його відповідність до програмових вимог з розділу «Читання» у молодших школярів із тяжкими порушеннями мовлення, наявність лексем у зоні актуального або найближчого розвитку дитини з урахуванням доступності, інтересів, головних видів діяльності. Зазначено, що підвищення ефективності корекційного навчання учнів визначеної категорії неможливе без урахування віку, рівня інтелектуального розвитку, здатності учнів до засвоєння знань, уміння поєднувати спостереження з власним досвідом.
Особливості розвитку мовлення третьокласників на уроках української мови в процесі формування морфемно-словотвірних компетенцій
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Чемоніна, Лада В’ячеславівна
Статтю присвячено одному з важливих питань сучасної лінгводидактики: розвитку мовлення здобувачів початкової освіти на уроках української мови у процесі формування морфемно-словотвірних компетенцій. Актуальність обраної проблеми дослідниця пояснює вимогами суспільстващодо сформованості ключових компетентностей особистості, зокрема комунікативної, та системним підходом до вивчення української мови в початковій школі. Пропонована стаття являє собою результат здійснених науковицею досліджень, що носять теоретичний і водночас практично орієнтований характер. Публікація містить запропоновані завдання для учнів третіх класів, розроблені авторкою на засадах використання сучасних інновацій, а саме: діяльнісний підхід, технології розвитку критичного мислення, інтерактивні й ігрові технології навчання. Виконання подібних завдань забезпечує сформованість ключових і предметних компетентностей (зокрема комунікативної, мовної (визначати морфемну структуру слова, способи творення похідних слів на дотеоретичному рівні, особливості їх написання тощо), критично мислити, працювати в команді, приймати спільні рішення тощо), що визначають готовість здобувача початкової освіти як до подальшого навчання, так і життя в суспільстві, яке постійно розвивається.

Переглянути

Перегляд 2022 за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування