Випуск 1 (2022)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/89

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 49

Зміст та структура професійної компетентності майбутнього фахівця з фізичної терапії та ерготерапії
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Кара, Світлана Іванівна; Хатунцева, Світлана Миколаївна; Пшенична, Наталя Сергіївна
У статті проаналізовано особливості професійної діяльності, зміст та структуру професійної компетентності фахівця з фізичної терапії та ерготерапії. Визначено, що професійна компетентність фахівця з фізичної терапії та ерготерапії – це здатність особистості ефективно виконувати професійну діяльність на основі володіння фаховими знаннями, уміннями та навичками, професійно значущими особистісними якостями; прагнення до професійного розвитку та самовдосконалення. Розроблено зміст та структуру професійної компетентності майбутніх фахівців з фiзичнoï тepaпiï та ерготерапії, які складають основу для його професійного розвитку та самовдосконалення. Професійну компетентність фахівця з фізичної терапії та ерготерапії розглядаються як єдність трьох компонентів: мотиваційно-ціннісного, когнітивного, діяльнісно-рефлексивного, кожен з яких містить структурні складові та одночасно є аспектами особистості. Мотиваційно-ціннісний компонент є інтегральною якістю та стрижневою складовою у структурі професійної компетентності фахівця. Він передбачає наявність соціальних установок, ціннісних орієнтацій та мотивів; інтерес та позитивне ставлення до діяльності; прагнення до професійного розвитку та самовдосконалення. Когнітивний компонент професійної компетентності фахівця з фізичної терапії та ерготерапії включає загальнонаукову та діагностичну компетентності. До важливих професійних умінь та навичок віднесено: гностичні, конструктивні, діагностичні, організаційно-методичні, інформаційні, дослідницькі. Bиoкpeмлeнo професійно важливі якості фізичного терапевта та ерготерапевта: мopaльнi, комунікативні, кoгнiтивнi, eмoцiйнo-вoльoвi, рефлексивні. Діяльнісно-рефлексивний компонент професійної компетентності передбачає вміння використовувати засоби фізичної терапії та ерготерапії; володіння методами організації реабілітаційної діяльності, планування завдань і способів їх вирішення; вміння планувати, прогнозувати, аналізувати, адекватно оцінювати результати власної діяльності. Компетентнісний підхід до підготовки майбутніх фахівців з фізичної терапії та ерготерапії полягає в набутті та розвиткові у здобувачів вищої освіти інтегральної, загальних та спеціальних (фахових) компетентностей.
Definition of the Role and the Place of Practical Content in the Context of Quality Training of Higher Education Specialists
(Berdyansk State Pedagogical University, 2022) Akmen Victoriіa; Sorokina Svitlana; Sorokina Valentyna
This work considers the issues of students' practical training as an integral component in modern technologies of degree education. This issue acquires particular relevance at the present time, when there is an increase in competition in the market of educational and scientific services, and Ukraine is advancing through integration into the European educational space. It is noted that without radical changes in the system of higher education, including without matching the labor market, without increasing the professional level of the nation, it is impossible to ensure the innovative development and competitiveness of educational activities in the country. Besides, innovative development of economy requires high level of education and practical training of specialists. Lagging of content and quality of education from labor market needs, from trends of world economic development leads to growth of unemployment and dissatisfaction of domestic employers. It is suggested to establish a hereditary relationship between educational approaches and labor market demands: what students master in educational technology should materialize in practice or in the production sphere. The main role in this should play practical skills, which the student acquires at the enterprises during the internship at all stages of education. The study showed that a specific system of training can play a big role in the issue of forecasting the needs of the labor market. The necessity of introducing new directions of marketing strategy was noted. The main of which is determined by the expediency of introducing gradation of master's education level according to three reasonable variants of master's programs, in accordance with the future vision of learning outcomes, the role of future specialist in the labor market and aspiration for direction of self-realization in the life space. Each of these stages should shape the student's specific skills, mindset. It is shown that at all learning levels attention should be paid not only to theoretical-methodological tasks and expert methods of their substantiation, but also not to leave unattended the approaches aimed at activation of students' creative search. The peculiarity of such approach during the practical work of students is emphasized The possibility of forecasting the needs of the labor market, taking into account general educational trends through the implementation of a model for the development of systemic partnership: government, business and higher education, with the active participation of employers is proposed.
Цифрова безпека освітнього процесу: європейський поступ Естонії та перпективи України
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Близнюк Микола; Дебре Олексій
Бурхливий розвиток інформаційних технологій призводить до цифрової трансформації освіти, активного використання в освітньому процесі цифрових технологій. На цій основі передбачається оновлення планованих освітніх результатів, змісту освіти, методів та організаційних форм навчальної роботи, а також оцінювання досягнутих результатів у цифровому середовищі, що швидко розвивається, для кардинального покращення рівня освіти кожного. Цифрові технології створюють умови для вирішення зазначених завдань за рахунок удосконалення засобів планування та організації освітнього процесу, широкого використання активних методів навчання та початку персоналізованої організації освітнього процесу. У контексті реформування та модернізації освітнього середовища за допомогою цифрових технологій основною тенденцією є цифрова безпека освітніх систем. У наукових дослідженнях відзначається внесок цифрового освітнього середовища в підвищення якості освіти та вдосконалення змісту освіти за рахунок використання широкого спектру цифрових освітніх ресурсів, підвищення фахових навичок у сфері використання цифрових технологій та ресурсів. Це забезпечується шляхом підвищення грамотності використання сучасних цифрових технологій, запровадження дистанційних методів навчання на всіх рівнях освіти. Охарактеризовано євроатлантичний поступ Естонії в галузі інформаційних технологій, де державні органи вже давно користуються перевагами інформаційних технологій як в управлінському процесі, так і широко використовують у наданні адміністративних послуг для населення. Громадяни отримують різноманітні послуги через Інтернет: видачу ліцензій, сплату податків тощо. За допомогою автоматизованої системи електронного документообігу можна вирішити низку проблемних питань: своєчасне надання і виконання документів, якості ухвалення управлінських рішень, якості підготовки колективних документів, запобігання проявам корупції. Звернено увагу, щ,о обравши євроінтеграційний курс та визначивши своїм стратегічним пріоритетом, Україна має орієнтуватися передусім на стратегію розвитку країн-учасниць ЄС в інформаційній сфері.
Formation of students’ educational independence during cognitive activities
(Berdyansk State Pedagogical University, 2022) Khalabuzar, Oksana
forming of culture of logical thinking of the future specialists. It is underlined that self-activity is the ability of the person to organize own activity ant to realize it with the aim of solution of new problems. It is proved that the self-activity is the one of the indexes of the formed culture of logical thinking. We distinguish three levels of educational independence in cognitive activity aimed at forming a reflective position on the culture of logical thinking. The first level: reproductive (reproductive), in which the individual tries to learn new knowledge, perform the proposed tasks, provided there is a clear and understandable sample and tips of the teacher. The criterion for the formation of this level may be the desire of the individual to understand the object of study, in the performance of tasks. Indicators of this level are the ability to perform tasks on the model and the lack of need to analyze their own activities, its results. Second level: reconstructive, in which the individual seeks to understand the content of the object of study, its essence, to identify causal relationships. In addition, the individual tries to master the means of applying knowledge in a changed environment. The criterion for the formation of this level of independence is the presence of a desire to identify the cause of the phenomena, which is manifested in the question «why did I do it». The individual is able to apply knowledge in changed conditions. An indicator of the formation of the level is the ability to perform typical tasks even in the event of certain difficulties. At this level is the formation and achievement of cognitive independence (formation of fixed assets, techniques, skills – methods of cognitive activity and the ability to reproduce and choose to use) as a result of consolidating the mechanisms of complex transferences, conditions for reflexive position. The third level is creative, in which the personality is characterized by a lasting interest and desire not only to understand the essence of the object of study, but also to find a new way to solve the problem, to analyze it. This level is characterized by the desire of the individual to apply knowledge in a new situation, ie to transfer knowledge and means of activity in those conditions that were not yet known. Criteria for assessing the formation of this level is an independent search for a solution to the problem faced by the individual in the process of cognitive and practical activities, attempts to analyze their own activities, causes and consequences of its results. Indicators of this level of independence are the solution of search and cognitive tasks, persistence in achieving the goal, identifying a clear reflective position of the individual. Conclusions. Thus, independence during cognitive activity as an indicator of the formed reflective position is a generalized quality of personality, which is manifested in initiative, critical thinking, adequate self-esteem and a sense of responsibility for their own activities and actions. Prospects for further research. Our further research will be devoted to the identification of effective means of forming independence during cognitive activity, development of technologies for forming a clear reflective position of the student, which effectively influences the personality in the process of forming the culture of its logical thinking and is one of its indicators.
Професійна підготовка майбутніх кваліфікованих робітників на основі STEM-орієнтованого підходу
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Кривильова, Олена; Жигірь, Вікторія
В останні роки відбувається зростання ролі природничо-математичної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників, що відповідає вимогам високотехнологічного сучасного виробництва. Кінцевим результатом професійно-технічної освіти мають стати вмотивовані активні здобувачі кваліфікацій, які прагнуть неперервного професійного розвитку, самореалізації та кар’єрного зростання. Здобувачам професійно-технічної освіти (з числа осіб, які мають базову середню освіту) потрібна якісна загальноосвітня підготовка, яка стає важливим фундаментом до оволодіння професійною діяльністю. Загальноосвітній складник базисної структури навчальних планів для підготовки кваліфікованих робітників поділяється на суспільно-гуманітарну та природничо-математичну. Природничо-математична підготовка займає одну з провідних позицій відносно обсягу предметного навантаження з фізики та математики, які є основою для оволодіння предметами професійно-технічного циклу, що потребує використання новітніх підходів навчання. Одним із напрямків інноваційного розвитку природничо-математичної освіти є система навчання STEM. У статті теоретично обґрунтовано можливості використання STEM-орієнтованого підходу в професійній підготовці майбутніх кваліфікованих робітників. На основі аналізу нормативно-правових документів, сучасної теорії та практики розкрито сутність STEM-орієнтованого підходу, провідною ідеєю якого є конструювання навчальних предметів, дисциплін, курсів за міждисциплінарним принципом. Наведено різні аспекти реалізації STEM-освіти в Україні на прикладі досвіду вітчизняних науковців та представників педагогічної спільноти. Визначено особливості природничо-математичної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників як важливого фундаменту до оволодіння професійною діяльністю. Наголошено на важливості урахування міжпредметних зв’язків фундаментальних, загальнотехнічних та професійно-теоретичних дисциплін. Виокремлено форми освітнього процесу, методи та засоби природничо-математичної підготовки на основі STEM-орієнтованого підходу, зокрема проєкти, інтегровані уроки, квести, екскурсії, хакатони та інше.
Шляхи активізації навчально-пізнавальної діяльності школярів на уроках трудового навчання у процесі вивчення технології проєктування власного стилю
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Кудря, Оксана; Рись, Оксана
У статті доводиться актуальність проблеми навчання учнівської молоді особливостям вибору одягу та формуванню власного стилю. Зауважується, що одяг є складником культури зовнішності, допомагає у створенні іміджу як конкретної людини, так і родини в цілому. Від уміння одягатися залежить зовнішній вигляд особистості, особливості сприйняття її у соціумі. Одяг має велике соціальне, психологічне та естетичне значення. Акцентовано увагу на тому, що на уроках трудового навчання при опануванні розділу «Технологія побутової діяльності та самообслуговування» передбачено вивчення учнями технології проєктування власного стилю. Проаналізовано змістове наповнення навчального матеріалу для учнів 9 класу та виділено структурні елементи інформаційного компоненту технології проєктування власного стилю. Зауважується, що в умовах сьогодення за допомогою традиційних засобів і методик викладання неможливо ефективно підготувати учнівську молодь до самостійного життя. Визначено шляхи активізації навчально-пізнавальної діяльності школярів у процесі вивчення технології проєктування власного стилю. Зроблено висновок стосовно ефективності використання інформаційно-комунікаційних технологій. Особлива роль належить використанню в освітньому процесі мультимедійних презентацій, які є ефективним способом «стиснення» навчальної інформації і забезпечують можливість формування мотивів навчання, головним з яких є інтерес до предмета. Зроблено висновок про те, що виконання навчальних проєктів та наявність ситуацій вільного вибору, які вимагають від учнів прояву особистої ініціативи, також ефективно сприяють їх активізації навчально-пізнавальної діяльності. Розглянуто особливості організації проєктно-технологічної діяльності учнів при виконанні творчих завдань у процесі опанування технології проєктування власного стилю. Розробка проєкту є методом розвивального навчання і відноситься до особистісно-орієнтованої педагогічної технології, яка забезпечує розвиток розумових здібностей особистості в процесі оволодіння запропонованими знаннями, сприяє активізації пізнавальної діяльності школярів.
Корекція лексичних умінь у молодших школярів із порушеннями мовлення на уроках читання в умовах інклюзії
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Олефір, Ольга
У статті розглядаються методологічні основи корекції лексичної складової мовлення молодших школярів із тяжкими мовленнєвими порушеннями на уроках читання, обґрунтовано зміст розробленої експериментальної методики. Визначено принципи, напрямки, завдання корекції лексичних умінь та навичок молодших школярів. Автором здійснено аналіз операцій та етапи формування навичок читання у молодших школярів. Визначено, що лексична робота проводиться на різних етапах роботи з текстом. Розкрито напрямки корекційно-попереджувального та розвивального процесу, спрямованого на вдосконалення лексико-семантичних умінь у молодших школярів в умовах інклюзії, а саме: формування розуміння та використання різних значень слів, формування лексичної системності та організації семантичних полів, формування розуміння лексичних та лексико-стилістичних засобів та прийомів увиразнення змісту художніх творів. Автором визначено та схарактеризовано завдання здійснення лексико-семантичної роботи, що реалізуються на уроках читання в початкових класах. Встановлено, що реалізація окреслених завдань неможлива без урахування психофізіологічних (врахування структури дефекту, використання в якості опори для навчання компенсаторних можливостей та структур мовленнєвої діяльності) та психолого-педагогічних (наочності, доступності, послідовності, систематичності, індивідуального підходу, корекційної спрямованості навчання та виховання) принципів. Розкрито теоретичні положення, що були покладені в основу методики корекції лексичної сторони мовлення у дітей молодшого шкільного віку із тяжкими порушеннями мовлення. Схарактеризовано вимоги до підбору мовленнєвого матеріалу щодо корекції лексико-семантичних умінь у молодших школярів із тяжкими порушеннями мовлення в умовах інклюзії, а саме його відповідність до програмових вимог з розділу «Читання» у молодших школярів із тяжкими порушеннями мовлення, наявність лексем у зоні актуального або найближчого розвитку дитини з урахуванням доступності, інтересів, головних видів діяльності. Зазначено, що підвищення ефективності корекційного навчання учнів визначеної категорії неможливе без урахування віку, рівня інтелектуального розвитку, здатності учнів до засвоєння знань, уміння поєднувати спостереження з власним досвідом.
Професійна діяльність фахівця в галузі наноматеріалознавства зі створення наноструктур на поверхні напівпровідників
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Бардус, Ірина Олександрівна; Ковачов, Сергій Сергійович; Богданов, Ігор Тимофійович; Сичікова, Яна Олександрівна
Стаття присвячена актуальній проблемі підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі наноматеріалознавства до продуктивної діяльності, а саме аналізу його професійної діяльності зі створення наноструктур на поверхні напівпровідників. У статті проаналізовано предмети, продукти, засоби, процеси та умови професійної діяльності фахівця з синтезу наноструктур на поверхні напівпровідників і визначено властивості вихідного та синтезованого наноматеріалу, умови, технології, засоби їх створення. Описано чинники, які пливають на характеристики наноструктур під час їх синтезу (ресурсні, технологічні), властивості вихідних та синтезованих наноматеріалів (фізичні, хімічні, біологічні, морфологічні, екологічні, механічні, технологічні, патентно-правові, економічні та функціональні). Наведено найпопулярніші методи (хімічного, електрохімічного травлення, літографії) та засоби синтезу наноструктур на поверхні напівпровідникової пластини. На основі узагальненої структури виробничого процесу визначено зміст професійної діяльності наноінженера з організації процесу виробництва наноматеріалів (виявлення кореляцій між умовами та результатом синтезу, вибір оптимальних технологічних рішень, складання методики експерименту, підготовка устаткування, зразків та засобів контролю, нагляд за плином процесів і режимів, контроль за хімічними реакціями, умовами синтезу); із реалізації технологічного процесу (проєктування майбутнього наноматеріалу, його виготовлення та вдосконалення); з управління виробничим процесом (урахування впливу чинників на характеристики, планування ресурсів, оцінка правильності вибору матеріалів, режимів, методів, а також регулювання процесу синтезу шляхом проведення аналогічних досліджень на інших зразках, аналіз впливу неврахованих раніше чинників, коректування умов синтезу, ресурсів, усунення небажаних явищ).
Організація виховної роботи закладу освіти під час карантину засобами інформаційно-комп’ютерних технологій
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Кравченко, Наталія; Алєксєєва, Ганна; Горбатюк, Лариса; Хоменко, Світлана
У статті аналізуються особливості освітнього процесу під час карантину та надано його теоретичне обґрунтування. Методологічна основа дослідження ґрунтується на загальних положеннях теорії пізнання, основних положеннях системного підходу, концепції інформатизації освіти. Доведено, що необхідність організації дистанційного навчання на різних рівнях освітнього процесу в сучасних реаліях призвела до більш ґрунтовного підходу у всіх світових сферах. Напружена епідеміологічна обстановка, що склалася в нашій країні і в усьому світі, призвела до того, що його суб'єкти розділені в просторі. Розкрито, що дистанційна форма навчання повинна: відповідати всім вимогам, які висуваються до інноваційної освіти; ґрунтуватися на використанні інформаційно-комунікативних технологій, сучасного мультимедійного інтерактивного устаткування; забезпечувати ефективність реалізації основних освітніх програм; поєднувати в собі всі кращі якості віртуального і традиційного освіти. Висвітлено теоретичні засади виховання здобувачів освіти в умовах дистанційного навчання. Проведено експеримент для аналізу стану обізнаності учнів м. Бердянська із інформаційними онлайн ресурсами про Covid-19, в якому взяли участь 375 учнів ЗОШ №7 м. Бердянська. Описано результати експерименту, які продемонстрували недосконалість організації профілактичної роботи в школах міста. Тому актуальним є завдання створити додаткові засоби інформування учнів про Covid-19. Описано результати аналізу популярних систем створення сайтів, який дозволив обрати систему Google Sites, через її простоту використання, гнучкість, підтримувані розширення для розробки сайту для інформування учнів про Covid-19. Це дослідження не є кінцевим, тому ми плануємо продовження публікацій, де більш детально розкриємо практичні аспекти розробки цього сайту.
Ethnopedagogical traditions of family education in Kosach-Dragomanov family in courses of educational disciplines «History of pedagogy» and «Theory and methodology of education»
(Berdyansk State Pedagogical University, 2022) Yaroshchuk, Liliya
The purpose of the study is to reveal the ethnopedagogical traditions of education in the Kosach-Dragomanov family in terms of courses of educational disciplines «History of pedagogy» and «Theory and methodology of education» in the conditions of distance learning. The article proves that the dominants of the upbringing of children in the Kosach-Dragomanov family were cultural, patriotic, spiritual, moral, mental, labor and religious education; the ethnopedagogical potential of the family accumulates spiritual, moral, cultural, national, mental, aesthetic, emotional, labor education through the cultivation of the Ukrainian mentality, in respect of the ethnopedagogical traditions of the Ukrainian people. It is proved that the successful assimilation of the achievements of the ethno-pedagogical familial experience by students, the acquisition of the highest spiritual and moral qualities of the individual is facilitated by audit and practical work: in classes on the theory and methodology of education, the history of pedagogy, the preparation of abstracts, research and search design, Internet quizzes, flash mobs. For example, now we are forced to study remotely, so within 25 days the online project of the Department of Pedagogy of Berdyansk State Pedagogical University «Paths of Pedagogical Heritage of Lesia Ukrainka» took place on the occasion of the 150th anniversary of her birth. Every day students of the Faculty of Psychological and Pedagogical Education and Arts introduced Lesia Ukrainka to poetry for the youngest in different formats: read poems, sang songs on the words of poets, painted portraits.
Сучасний аспект впровадження технології організації диференційованого навчання: дистанційна освіта на уроках математики в початковій школі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Коваль, Людмила Вікторівна ; Ніконенко, Тетяна
У статті розглянуто навчальні завдання для початкової школи, які можна розподіляти за змістом, формою, а також за джерелом виконання. Диференціювання завдань за формою та джерелом виконання відносяться до її зовнішньої організації, за змістом – до внутрішньої. Розмежування навчальних завдань за змістом є домінуючим і здійснюється з урахуванням обсягу та складності їх виконання здобувачами початкової освіти. Диференціювання за обсягом виконання передбачає зменшення або збільшення кількості завдань. Значно результативнішим є поділ завдань залежно від ступеня їх складності. За рівнем складності виконання учням початкової школи можна пропонувати репродуктивні, продуктивні та творчі завдання. Організація роботи над завданнями продуктивного та творчого характеру здійснюється з урахуванням навчальних досягнень молодших школярів, тобто для одних учнів слід передбачати допомогу, а для інших – ускладнювати способи виконання, щоб розкрити й задовольнити їх навчальні можливості повною мірою. Охарактеризовані вище способи поділу навчальних завдань відрізняються за змістом. При цьому форма виконання може бути різноманітною: фронтальною, індивідуальною, груповою тощо. Окрім впровадження технології диференційованого навчання на уроках математики в початковій школі у статті розкриваються особливості диференційованої домашньої роботи. Ефективне використання диференційованих завдань на різних етапах уроку та під час організації домашньої роботи дозволяє навчати здобувачів початкової освіти з різними рівнями готовності до навчальної діяльності. У статті зроблено акцент на тому, що вихідними психолого-педагогічними позиціями застосування технології організації диференційованого навчання є: визнання особистості учня як центральної фігури освітнього процесу; врахування індивідуально-типологічних особливостей молодших школярів; оптимальне поєднання індивідуального характеру засвоєння знань з колективною організацією навчальної діяльності учнів; використання диференційованих завдань на різних етапах уроку та в системі уроків у початковій школі; запобігання труднощам, які можуть виникнути в молодших школярів різної підготовки під час засвоєння нового навчального матеріалу; здійснення перспективного аналізу навчальної теми: для чого плануються завдання, чому їх треба використати саме на певному етапі уроку, як продовжити цю роботу.
Психологічні аспекти формування професійного іміджу сучасного вчителя
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Черезова, Ірина Олександрівна; Федорик, Вікторія Володимирівна
У статті розкриваються психологічні аспекти формування професійного іміджу сучасного вчителя. Відзначено, що нові стандарти вищої освіти підвищують рівень уваги й вимог до особистості, професіоналізму та компетентності сучасного вчителя. Виникає необхідність формування нового стилю соціальної поведінки майбутнього вчителя. Аналізуються концептуальні підходи до формування професійного іміджу майбутнього вчителя. Зазначено, що ця проблематика висвітлювалася науковцями в контексті психології індивідуальності, становлення «Я-концепції» особистості, іміджології, формування педагогічного іміджу та професійного образу «Я» майбутнього педагога, педагогічної майстерності освітян. Встановлено, що імідж є складним психолого-педагогічним явищем, своєрідною програмою соціальної поведінки людини і концентрує в собі найважливіші професійні характеристики, що презентуються через зовнішній вигляд та професійні якості. Професійний імідж вчителя розглядається як форма самовиявлення індивідуального цілісного образу особистості вчителя як реалізатора потреб мікро- та макросоціуму в освітніх послугах, за якої виявляються найбільш виразні ділові та особистісні якості відповідно до статуту вчителя та соціальної ролі в освітньому середовищі. Імідж педагога формується поступово і є прийомом впливу на особистість, способом саморегулювання та самонавіювання, найважливішим елементом підготовки до професійної діяльності. Представлені результати емпіричного дослідження констатують, що особлива увага має бути зосереджена на вищій ланці освіти, мета якої полягає в підготовці фахівців, конкурентоздатних на сучасному ринку праці. Тому актуальними постають питання створення та закріплення позитивного іміджу молодих учителів, які через невеликий педагогічний досвід відчувають труднощі з пошуком найбільш оптимальних способів поведінки в професійній діяльності.
Професійна підготовка майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі на основі використання елементів творчої діяльності
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Курило, Ольга Юріївна
Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню аспектів використання елементів творчої діяльності у формах організації освітнього процесу, методах та засобах навчання майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі. Використання елементів творчої діяльності у формах організації освітнього процесу, методах та засобах навчання майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі дає змогу досягти мети та вирішити конкретні дидактичні завдання щодо підготовки майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності, зокрема позитивної мотивації, спрямованості на виконання основних професійних функцій, що відповідають певним видам професійної діяльності та вирізняються креативним наповненням; інтересу до пошуку нестандартних способів розв’язання спеціалізованих задач та практичних проблем у сфері професійної діяльності; стійкого прагнення досягати очікуваних результатів на основі ціннісних орієнтирів, етичних норм, переконань та професійних установок. У контексті нашого дослідження до активних методів навчання було обрано: неімітаційні методи (дискусії, мозкові штурми), що спрямовані на мотивацію пізнавальної діяльності, повідомлення навчальної інформації, формування та вдосконалення професійних умінь та навичок, освоєння передового досвіду та контроль результатів навчання; імітаційні неігрові методи (імітаційні вправи, аналіз конкретних ситуацій та групові тренінги), що спрямовані на імітацію професійної діяльності. Запропоновані форми організації освітнього процесу, методи та засоби навчання майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі з елементами творчої діяльності сприяють поступовому прирощенню здобутих навчальних досягнень і забезпечують перехід кількісного накопичення знань, навиків, умінь у нову якість – готовність до творчої професійної діяльності.
Подолання гендерних стереотипів на уроках фізичної культури засобами спортивних ігор
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Ярощук, Лілія Григорівна; Чорний, Володимир
У статті проаналізовано прояви гендерних стереотипів у спорті та зазначається, що, попри деякі позитивні зміни, у педагогіці, зокрема, коли йдеться про фізичне виховання, ще відзначається односторонній підхід у статево-рольовому вихованні дітей. Навіть у нових педагогічних виданнях відмінність між статями часто зводиться тільки до фізіологічних відмінностей. Зазначено, що впровадження в середній школі вивчення спортивних ігор, зокрема баскетболу, дозволяє подолати ряд гендерних стереотипів. Проаналізовано модельний експеримент для визначення сприятливого віку початку занять баскетболом, на основі якого можна побачити, що в середній школі і хлопці, і дівчата показують однаково високі досягнення у цьому виді спорту. Така закономірність дозволяє проводити навчання базових навичок гри та безпосередньо двосторонню гру в змішаних командах. У результаті в учнів формується розуміння того, що успіх, результативність та перемога залежать від наполегливості, старанності, роботи над собою і власними навичками, а не від статі. Наголошено, що метою вивчення спортивних ігор в середній школі, зокрема баскетболу, є не підготовка професійних спортсменів, а виховання ряду корисних життєвих навичок: уміння працювати в команді, кмітливість, спритність, ініціативність, лідерські якості і, що надзвичайно важливо, подолання гендерних стереотипів щодо переваги певної статі у спорті. Отже, узагальнення результатів модельного експерименту та багаторічного практичного досвіду дають можливість стверджувати, що баскетбол є дієвим засобом подолання гендерних стереотипів на уроках фізичного виховання в середній школі.
Екокритичне прочитання художніх творів на уроках зарубіжної літератури
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Табакова, Ганна Іванівна
У статті йдеться про зближення екокритики та шкільної освіти, особливо на уроках зарубіжної літератури. Розглянуто принципи екокритичної інтерпретації як нової тенденції в українській літературній освіті. Особлива увага приділяється категоризації екологічної літератури. Спочатку автор зосереджується на феномені екокритики, що виник у відповідь на інтерес дослідників до нового виду природознавчої літератури та способів літературної репрезентації екологічної тематики в школі. Зарубіжна література дає багатий матеріал вчителю для розгляду екологічних проблем на уроках. Аргументуючи необхідність запровадження теорії зелених студій у шкільний курс зарубіжної літератури, в статті висувається думка про те, що екокритика повинна бути широко представлена на уроках зарубіжної літератури. Література та мистецтво були залучені до зображення фізичного середовища та взаємодії людини й довкілля. Сучасний екологічний рух, який вперше виник наприкінці дев’ятнадцятого століття й активно поширився в 1960-х роках, породив цілу низку художніх творів і літератури нон-фікшн, присвячених зміні стосунків людей зі світом природи. Однак лише з початку 1990-х років давній інтерес літературознавства до цих питань спричинив появу окремого напряму досліджень – екокритику або «зелені студії». У сфері освіти помічається нова хвиля екологічних досліджень. Шкільний курс зарубіжної літератури має наскрізну лінію в програмі – «Екологічна безпека та сталий розвиток», що передбачає формування суспільної активності, життєздатності та екологічної свідомості для збереження та захисту навколишнього середовища. Тому вчителі можуть використовувати інструменти екокритики для аналізу літературних творів на уроках. Це дає більше можливостей для вивчення та розуміння учнями екологічних проблем.
Методичні особливості вивчення основ теорії флуктуацій у курсі теоретичної фізики педагогічного університету
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Школа, Олександр Васильович
У статті розглядаються теоретичні аспекти та практична реалізація авторського методичного підходу у викладанні основ теорії флуктуацій курсу теоретичної фізики педагогічного університету, що має важливе значення у фундаментальній професійній підготовці майбутніх учителів фізики. Зазначено, що незважаючи на наявність різноманітних літературних джерел, методичну цінність та оригінальність авторських підходів у висвітленні основних питань навчального курсу, необхідність удосконалення методики його викладання за сучасних умов модернізації вищої педагогічної освіти в контексті європейських вимог та наявних реалій є цілком очевидною і закономірною. Зазначено, що ефективному засвоєнню основних положень теорії флуктуацій курсу теоретичної фізики з урахуванням принципів фундаментальності і професійної спрямованості сприятиме максимальна лаконічність математичного апарату, змістовна компактність, єдність, чіткість і послідовність викладу навчального матеріалу відповідно з логікою його подання у наукових «першоджерелах». Розгляд питання про флуктуації основних термодинамічних величин макросистеми (енергії, об’єму, густини, температури, ентропії, тиску) запропоновано на основі використання двох лем Гіббса. Молекулярне розсіяння світла та його наслідки висвітлено згідно закону Релея за умови, коли розміри неоднорідностей середовища внаслідок теплового руху частинок малі порівняно з довжиною світлової хвилі. Виведення формули Ейнштейна-Смолуховського для броунівського руху запропоновано згідно першоджерел з акцентуванням уваги на аналізі її фізичної сутності, зв’язку з другим законом термодинаміки, експериментальним визначенням на її основі на початку ХХ ст. сталої Больцмана як вирішального аргументу на користь молекулярно-кінетичної теорії будови речовини і всієї концепції статистичної фізики. Організація освітнього процесу на основі пропонованого автором методичного підходу свідчить про його ефективність, що підтверджується рівнем пізнавальної активності і результатами підсумкового модульного контролю здобувачів протягом останніх років.
Загальні підходи та особливості освітньої політики та акредитаційних стандартів у сфері професійної підготовки соціальних працівників у Канаді
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Попова, Анастасія Сергіївна
У статті розглянуто загальні підходи та особливості до освітньої політики та акредитаційних стандартів у сфері професійної підготовки соціальних працівників у Канаді. Автором здійснено категоріальний аналіз поняття «соціальна робота» на основі аналізу положень законів окремих провінцій та територій. Визначено, що цей термін трактується у всіх документах майже однаково і визначається як професійна діяльність, метою якої є надання якісних соціальних послуг, основою яких є ґрунтовна професійна підготовка соціальних працівників, яка здійснюється в університетах Канади на бакалаврському, магістерському та дослідницькому рівнях та високопрофесійні соціальні працівники. Виявлено, що основою якісної та ґрунтовної освіти у сфері соціальної роботи є чітка та законодавча врегульована освітня політика на загальноканадському рівні щодо професійної підготовки соціальних працівників; високі акредитаційні стандарти та вимоги до освітніх програм, що регулюються відповідно до документу «Освітня політика та акредитаційні стандарти» Канадської асоціації освіти з питань соціальної роботи і ґрунтуються на положеннях Глобальних стандартів професійної підготовки соціальних працівників Міжнародної федерації соціальних працівників та Міжнародної асоціації шкіл соціальної роботи. Автором схарактеризовано загальний зміст документу «Освітня політика та акредитаційні стандарти» та визначено загальні підходи до проведення акредитацій освітніх програм у сфері соціальної роботи. Виявлено організаційні та змістові особливості освітньої політики та акредитаційних стандартів професійної підготовки соціальних працівників у Канаді. Коротко схарактеризовано спільності та відмінності у процедурі акредитації освітніх програм України та Канади. Виявлено можливості застосування конструктивних ідей канадського досвіду в українській освітній практиці.
Дослідження стану надання послуг догляду та підтримки ВІЛ-позитивних людей у державно-громадському секторі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Петровська, Катерина Володимирівна; Тургенєва, Анастасія Олександрівна
У статті запропоновано шляхи розв’язання проблеми організації комплексного догляду та підтримки ВІЛ-позитивних людей із досвіду громадського сектору, що знайшло своє відображення в аналізі результатів реалізації кількісно-якісного дослідження стану надання послуг догляду та підтримки ВІЛ-позитивних людей у державно-громадському секторі та допомогло з’ясувати прогалини в цій системі. Дослідницькою базою виступив кабінет довіри поліклініки Бердянського територіального медичного об’єднання, до завдань якого належить масове обстеження населення на ВІЛ та надання медичної й соціально-психологічної допомоги людям з ВІЛ-позитивним статусом. З’ясовано, що медичні працівники та соціальний працівник кабінету (представник БО «Мережа 100% життя. М. Запоріжжя») супроводжує 347 пацієнтів з ВІЛ-позитивним статусом (з них 323 приймають АРТ терапію); на диспансерному обліку знаходяться: споживачі ін’єкційних наркотиків – 57 осіб; гомосексуали – 2 особи; вагітні – 33 особи. Дослідження проводилося за допомогою кількісно-якісних методів. Кількісний компонент полягав у зборі інформації щодо поширеності різних проявів СіД за ознакою ВІЛ-статусу із використанням методу структурованих інтерв’ю face-to-face (всього було проведено 316 інтерв’ю). Отримані кількісні дані доповнювалися якісною інформацією. З цією метою було проведено 24 глибинні інтерв’ю за методом «життєві історії». У процесі аналізу отриманих даних було охарактеризовано вибірку досліджуваних, які стоять на диспансерному обліку кабінету довіри Бердянського територіального медичного об’єднання (середній вік, стаж життя з ВІЛ-інфекцією, наявність близьких стосунків та ВІЛ-статус партнера, рівень освіти, їхня зайнятість, належність до ключових груп населення, досвід стигматизації та дискримінації через ВІЛ-статус з боку соціального оточення, причини відкладання лікування ВІЛ та ін.).
Методичні аспекти формування графічної компетентності майбутнього вчителя трудового навчання та технологій при вивченні предметів професійної підготовки
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Гриценко, Лариса; Срібна, Юлія
У статті зроблена спроба дослідити структуру та змістове обґрунтування графічної компетентності вчителя трудового навчання та технологій як важливого складника професійної підготовки. Графічна компетентність учителя трудового навчання та технологій характеризується усвідомленою потребою та вміннями фахівця використовувати графічні засоби для вирішення професійно орієнтованих завдань на основі системи графічних знань, умінь і навичок, а також досвіду графічної діяльності та індивідуально-особистісних якостей викладачів, сукупності зовнішніх та внутрішніх стимулів. Нині при підготовці бакалаврів зі спеціальності 014.10 Середня освіта (Трудове навчання та технології) велике значення приділяється вивченню професійно-практичних дисциплін, що належать до професійної та практичної підготовки і зумовлюють формування графічної компетентності, таких, як «Основи проєктування та моделювання», «Малюнок і основи композиції», «Малюнок та живопис». Графіка як самостійний вид дизайну має значний педагогічний вплив на культурно-професійний розвиток особистості майбутнього вчителя трудового навчання та технологій, зокрема, розвиток його творчих здібностей. Графічна діяльність здобувачів вищої освіти зумовлюється особливостями трьох рівнів знань. Перший – сприйняття, другий – уява як ознака психологічних дій, третій – як практичний спосіб техніко-технологічного відображення картини на умовному рівні у вигляді графічної композиції. Графічна підготовка бакалаврів за кваліфікацією «Вчитель трудового навчання та технологій» здійснюється в рамках поглибленого вивчення дисциплін дизайну, креслення та живопису, предметом яких є засвоєння теоретичних основ мистецької освіти. Для ефективного формування графічної компетентності майбутніх вчителів трудового навчання та технологій за спеціальністю 014.10 Середня освіта (Трудове навчання та технології) в наповненні предметів професійної підготовки Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка враховані методичні аспекти.
Організація адаптивного фізичного виховання дітей різновікової логопедичної групи
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Кот, Надія
У статті розкрито особливості організації адаптивного фізичного виховання дітей різновікової логопедичної групи. У результаті опрацювання протоколів діагностичного вивчення дошкільників різного віку з порушенням мовлення і порівняння їх із середніми показниками нормотипових дітей виділені особливості фізичного розвитку, фізичної підготовленості, рухової пам’яті та емоціонального стану обстежених цієї нозологічної групи. З урахуванням виявлених особливостей уточнено зміст програми фізичного виховання дітей різновікової групи з порушенням мовлення. Програма містить у певному співвідношенні традиційні оздоровчо-розвивальні заходи, а також логопедичні й психологічні форми роботи: пальчикову, дихальну, артикуляційну, кінезіологічну гімнастики, логоритмічні завдання, психологічні рухові етюди, танцювальну терапію. Ефективність програми забезпечується особливою тактикою корекційно-розвивальних дій, які спрямовані на: створення сприятливого фону для розуміння і сприйняття рухового завдання, що при позитивній оцінці і відповідному заохоченні сприяє формуванню в дитини основ стійкої мотивації до рухової діяльності; організацію процесу навчання руховим діям за трьома етапами формування рухової навички, які різняться як завданнями, так і особливостями методики навчання; зосередження уваги дітей на орієнтовній основі рухових дій за допомогою виділення опорних елементів і застосування контрольних поз (одночасно з мовленнєвою стимуляцією), що підвищує якість виконання рухового завдання; забезпечення рухової та мовленнєвої взаємодії старших і молодших дошкільників в процесі виконання рухів. Тактика корекційно-розвивальних дій будується з урахуванням загальних закономірностей формування рухової навички, особливостей рухових уявлень та є адекватною віковим психологічним особливостям дітей 3-6 років з порушенням мовлення.

Переглянути

Перегляд Випуск 1 (2022) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування