Випуск 1 (2022)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/89

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 49

Методичні аспекти формування графічної компетентності майбутнього вчителя трудового навчання та технологій при вивченні предметів професійної підготовки
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Гриценко, Лариса; Срібна, Юлія
У статті зроблена спроба дослідити структуру та змістове обґрунтування графічної компетентності вчителя трудового навчання та технологій як важливого складника професійної підготовки. Графічна компетентність учителя трудового навчання та технологій характеризується усвідомленою потребою та вміннями фахівця використовувати графічні засоби для вирішення професійно орієнтованих завдань на основі системи графічних знань, умінь і навичок, а також досвіду графічної діяльності та індивідуально-особистісних якостей викладачів, сукупності зовнішніх та внутрішніх стимулів. Нині при підготовці бакалаврів зі спеціальності 014.10 Середня освіта (Трудове навчання та технології) велике значення приділяється вивченню професійно-практичних дисциплін, що належать до професійної та практичної підготовки і зумовлюють формування графічної компетентності, таких, як «Основи проєктування та моделювання», «Малюнок і основи композиції», «Малюнок та живопис». Графіка як самостійний вид дизайну має значний педагогічний вплив на культурно-професійний розвиток особистості майбутнього вчителя трудового навчання та технологій, зокрема, розвиток його творчих здібностей. Графічна діяльність здобувачів вищої освіти зумовлюється особливостями трьох рівнів знань. Перший – сприйняття, другий – уява як ознака психологічних дій, третій – як практичний спосіб техніко-технологічного відображення картини на умовному рівні у вигляді графічної композиції. Графічна підготовка бакалаврів за кваліфікацією «Вчитель трудового навчання та технологій» здійснюється в рамках поглибленого вивчення дисциплін дизайну, креслення та живопису, предметом яких є засвоєння теоретичних основ мистецької освіти. Для ефективного формування графічної компетентності майбутніх вчителів трудового навчання та технологій за спеціальністю 014.10 Середня освіта (Трудове навчання та технології) в наповненні предметів професійної підготовки Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка враховані методичні аспекти.
Формування дослідницьких умінь у здобувачів початкової освіти на інтегрованих уроках «Я досліджую світ»
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Крамаренко, Алла
У статті зазначається, що Нова українська школа в умовах реформування потребує вчителя, готового до комплексної реалізації інтегрованого, компетентнісного, діяльнісного та особисто орієнтованого підходів до навчання здобувачів початкової освіти. Саме від такого педагога значною мірою залежить успішна самореалізація та самовираження особистості майбутнього громадянина в інформаційному суспільстві ХХІ століття. Особливої актуальності та своєчасності набуває оновлення фахової підготовки майбутніх учителів з огляду на формування в них інтеграційної компетентності як необхідного складника професійної діяльності сучасного вчителя НУШ, оскільки традиційна організація фахової підготовки вчителів початкової школи не забезпечує належний рівень сформованості цього феномена. У роботі зазначається, що особливості ознайомлення здобувачів початкової освіти із навколишнім світом зумовлені їхнім віком. Їх джерелом знань про природу, суспільство є довкілля. Формування уявлень і понять про об’єкти навколишньої дійсності відбувається на уроках «Я досліджую світ» та продовжується під час екскурсій, прогулянок у тісному взаємозв’язку освітньої діяльності дітей з ігровою. Пізнавальні інтереси здобувачів початкової освіти особливо яскраво виявляються в ситуаціях, коли вони спостерігають за зміною об’єкту або явища, коли можна продемонструвати свій життєвий досвід, поділитися з іншими цікавою інформацією. Якраз у цей час можна вводити в освітній процес завдання на встановлення причиново-наслідкових зв’язків у природі, у суспільному житті. Вказується, що вчитель має контролювати засвоєння учнями зв’язків, які наведені в тексті підручника, і спрямовувати та підтримувати прагнення молодших школярів самостійно встановлювати зв’язки між об’єктами і явищами в нових, незнайомих раніше ситуаціях. Під час планування уроку вчитель виділяє причиново-наслідкові зв’язки природних явищ, визначає мету уроку, добирає навчальний матеріал, за допомогою якого будуть виділені основні зв’язки і визначено методи їх вивчення. Окреслені позиції досить повно представлено в авторських навчально-методичних посібниках «Методика навчання природничої, громадянської та історичної освітніх галузей у початковій школі» та «Сучасні технології навчання природничої, громадянської та історичної освітніх галузей в початковій школі».
Педагогічні умови формування загальнолюдських цінностей у майбутніх учителів мистецтва засобами української народнопісенної творчості
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Семичова, Наталія Олександрівна
Відзначено вплив проголошення незалежності України на формування національної свідомості українського народу та перегляд підходу до змістовного наповнення освітньої галузі та вимог до особистісної характеристики педагогів-практиків, в тому числі міри розвитку та прояву загальнолюдських цінностей. Зазначено, що ефективним інструментом національного виховання особистості є українська народнопісенна творчість. Визначено існуючі суперечності у проблемі формування загальнолюдських цінностей у майбутніх учителів мистецтва засобами української народної пісні. Метою статті є аналіз педагогічних умов формування загальнолюдських цінностей у майбутніх учителів мистецтва засобами української народно пісенної творчості. Охарактеризовано процес професійної підготовки майбутніх вчителів мистецтва у вищих закладах освіти. Обумовлено вимоги до професійних та особистісних якостей учителя мистецтва. Зазначено важливість ціннісних орієнтацій як чинників, під дією яких формується майбутній учитель мистецтва. Вказано трактування процесу формування загальнолюдських цінностей. Перераховано складові загальнолюдських цінностей. Надано визначення поняття «загальнолюдські цінності майбутніх учителів мистецтва». Представлено форми та методи формування загальнолюдських цінностей у майбутніх учителів мистецтва. Розглянуто модель методики формування загальнолюдських цінностей майбутніх учителів мистецтва. Представлено педагогічні умови формування загальнолюдських цінностей майбутніх учителів мистецтва у процесі професійної підготовки. Охарактеризовано особливості побудови та забезпечення функціонування моделі формування загальнолюдських цінностей майбутніх учителів мистецтва з врахуванням сучасних тенденцій реформування системи освіти України. Охарактеризовано принципи побудови моделі. Окреслено основні елементи оптимізації освітнього процесу. Акцентовано увагу на методі «моделювання» при формуванні загальнолюдських цінностей у майбутніх учителів мистецтва. Представлено комплекс педагогічних умов, ефективних для підвищення рівня сформованості загальнолюдських цінностей майбутніх учителів мистецтва.
Організація адаптивного фізичного виховання дітей різновікової логопедичної групи
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Кот, Надія
У статті розкрито особливості організації адаптивного фізичного виховання дітей різновікової логопедичної групи. У результаті опрацювання протоколів діагностичного вивчення дошкільників різного віку з порушенням мовлення і порівняння їх із середніми показниками нормотипових дітей виділені особливості фізичного розвитку, фізичної підготовленості, рухової пам’яті та емоціонального стану обстежених цієї нозологічної групи. З урахуванням виявлених особливостей уточнено зміст програми фізичного виховання дітей різновікової групи з порушенням мовлення. Програма містить у певному співвідношенні традиційні оздоровчо-розвивальні заходи, а також логопедичні й психологічні форми роботи: пальчикову, дихальну, артикуляційну, кінезіологічну гімнастики, логоритмічні завдання, психологічні рухові етюди, танцювальну терапію. Ефективність програми забезпечується особливою тактикою корекційно-розвивальних дій, які спрямовані на: створення сприятливого фону для розуміння і сприйняття рухового завдання, що при позитивній оцінці і відповідному заохоченні сприяє формуванню в дитини основ стійкої мотивації до рухової діяльності; організацію процесу навчання руховим діям за трьома етапами формування рухової навички, які різняться як завданнями, так і особливостями методики навчання; зосередження уваги дітей на орієнтовній основі рухових дій за допомогою виділення опорних елементів і застосування контрольних поз (одночасно з мовленнєвою стимуляцією), що підвищує якість виконання рухового завдання; забезпечення рухової та мовленнєвої взаємодії старших і молодших дошкільників в процесі виконання рухів. Тактика корекційно-розвивальних дій будується з урахуванням загальних закономірностей формування рухової навички, особливостей рухових уявлень та є адекватною віковим психологічним особливостям дітей 3-6 років з порушенням мовлення.
Загальні підходи та особливості освітньої політики та акредитаційних стандартів у сфері професійної підготовки соціальних працівників у Канаді
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Попова, Анастасія Сергіївна
У статті розглянуто загальні підходи та особливості до освітньої політики та акредитаційних стандартів у сфері професійної підготовки соціальних працівників у Канаді. Автором здійснено категоріальний аналіз поняття «соціальна робота» на основі аналізу положень законів окремих провінцій та територій. Визначено, що цей термін трактується у всіх документах майже однаково і визначається як професійна діяльність, метою якої є надання якісних соціальних послуг, основою яких є ґрунтовна професійна підготовка соціальних працівників, яка здійснюється в університетах Канади на бакалаврському, магістерському та дослідницькому рівнях та високопрофесійні соціальні працівники. Виявлено, що основою якісної та ґрунтовної освіти у сфері соціальної роботи є чітка та законодавча врегульована освітня політика на загальноканадському рівні щодо професійної підготовки соціальних працівників; високі акредитаційні стандарти та вимоги до освітніх програм, що регулюються відповідно до документу «Освітня політика та акредитаційні стандарти» Канадської асоціації освіти з питань соціальної роботи і ґрунтуються на положеннях Глобальних стандартів професійної підготовки соціальних працівників Міжнародної федерації соціальних працівників та Міжнародної асоціації шкіл соціальної роботи. Автором схарактеризовано загальний зміст документу «Освітня політика та акредитаційні стандарти» та визначено загальні підходи до проведення акредитацій освітніх програм у сфері соціальної роботи. Виявлено організаційні та змістові особливості освітньої політики та акредитаційних стандартів професійної підготовки соціальних працівників у Канаді. Коротко схарактеризовано спільності та відмінності у процедурі акредитації освітніх програм України та Канади. Виявлено можливості застосування конструктивних ідей канадського досвіду в українській освітній практиці.
Дослідження стану надання послуг догляду та підтримки ВІЛ-позитивних людей у державно-громадському секторі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Петровська, Катерина Володимирівна; Тургенєва, Анастасія Олександрівна
У статті запропоновано шляхи розв’язання проблеми організації комплексного догляду та підтримки ВІЛ-позитивних людей із досвіду громадського сектору, що знайшло своє відображення в аналізі результатів реалізації кількісно-якісного дослідження стану надання послуг догляду та підтримки ВІЛ-позитивних людей у державно-громадському секторі та допомогло з’ясувати прогалини в цій системі. Дослідницькою базою виступив кабінет довіри поліклініки Бердянського територіального медичного об’єднання, до завдань якого належить масове обстеження населення на ВІЛ та надання медичної й соціально-психологічної допомоги людям з ВІЛ-позитивним статусом. З’ясовано, що медичні працівники та соціальний працівник кабінету (представник БО «Мережа 100% життя. М. Запоріжжя») супроводжує 347 пацієнтів з ВІЛ-позитивним статусом (з них 323 приймають АРТ терапію); на диспансерному обліку знаходяться: споживачі ін’єкційних наркотиків – 57 осіб; гомосексуали – 2 особи; вагітні – 33 особи. Дослідження проводилося за допомогою кількісно-якісних методів. Кількісний компонент полягав у зборі інформації щодо поширеності різних проявів СіД за ознакою ВІЛ-статусу із використанням методу структурованих інтерв’ю face-to-face (всього було проведено 316 інтерв’ю). Отримані кількісні дані доповнювалися якісною інформацією. З цією метою було проведено 24 глибинні інтерв’ю за методом «життєві історії». У процесі аналізу отриманих даних було охарактеризовано вибірку досліджуваних, які стоять на диспансерному обліку кабінету довіри Бердянського територіального медичного об’єднання (середній вік, стаж життя з ВІЛ-інфекцією, наявність близьких стосунків та ВІЛ-статус партнера, рівень освіти, їхня зайнятість, належність до ключових груп населення, досвід стигматизації та дискримінації через ВІЛ-статус з боку соціального оточення, причини відкладання лікування ВІЛ та ін.).
LEGO як інструмент компетентнісного навчання учнів початкової школи на уроках української мови та читання
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Чемоніна, Лада В'ячеславівна
Статтю присвячено актуальній проблемі, а саме формуванню ключових компетентностей здобувачів початкової освіти на уроках української мови та читання засобами методики компетентнісного навчання «Шість цеглинок», що передбачає використання наборів LEGO. Авторкою зроблено акцент на провідній ролі предмета «Української мови та читання» через його важливість щодо опрацювання теоретико-практичного складника всіх освітніх галузей першого концентру сучасного закладу загальної середньої освіти. Здійснено аналіз досліджень науковців минулого та сьогодення, відзначено їхні позиції стосовно організації освітнього процесу в початковій школі, підкреслено єдність поглядів учених щодо необхідності домінування на уроках дидактичних ігор. Вивчення нормативних документів України в галузі освіти, наукового доробку дослідників, а також прогресивних підходів щодо організації освітнього процесу, зокрема в початковій школі, дозволило авторці статті констатувати, що сьогодні однією з інновацій, яка може забезпечити результативність навчання – сформованість ключових і предметних компетентностей, – є методика компетентнісного навчання «Шість цеглинок». Відзначено доцільність використання завдань, створених на засадах зазначеної вище методики, через їх інтеграційний, відкритий характер, легку адаптацію як до освітніх потреб дитини, так і навчального матеріалу, постійне залучення молодших школярів до комунікативної взаємодії. Пропонована стаття – дослідження теоретичного і в той же час конкретно-практичного характеру. Публікація містить розроблені авторкою завдання з навчального предмета «Українська мова та читання» для учнів початкової школи, виконання яких передбачає застосування названої вище методики, а саме використання наборів LEGO, та забезпечує формування відповідних предметних і ключових компетентностей через діяльність. Стаття буде корисною як для викладачів закладів вищої освіти, які викладають цикл дисциплін методичного характеру, так і вчителів початкової школи закладів загальної середньої освіти, що активно впроваджують інновації в освітній процес.
Інтерактивні лекції як засіб підвищення ефективності навчання у закладах вищої освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Школа, Ірина Вікторівна; Салюк, Богдана Анатоліївна
Стаття присвячена інтерактивній лекції як одному із ефективних методів навчання у ЗВО, що сприяє підвищенню результативності навчання та рівня мотивації студентів. Автори розкривають сутність інтерактивного навчання, що полягає в організації постійної взаємодії всіх учасників освітнього процесу, та порівнюють традиційну класичну лекцію з інтерактивною і виокремлюють особливості останньої, наголошуючи на її перевагах. Очевидним стає факт необхідності перегляду традиційних форм і методів навчання, оскільки головним завданням сучасного лектора є залучення здобувачів вищої освіти до активного усвідомленого навчання та діджиталізація освітнього процесу. Саме тому значна увага у статті зосереджена на цифрових інструментах, за допомогою яких викладач може сприяти організації спільної взаємодії учасників освітнього процесу, створювати освітній відео-контент та забезпечувати постійний зворотній зв'язок зі здобувачами протягом інтерактивної лекції та після неї. Авторами також наведено низку форм інтерактивних лекцій та методичних прийомів, які перетворюють традиційну лекцію на інтерактивну (активізація індивідуальної чи групової роботи, застосування інтерактивної діяльності, контроль засвоєння матеріалу, використання різних форм зворотного зв’язку). Доведено, що цифрові засоби навчання створили важливі дидактичні умови для ефективної організації та підвищення результативності інтерактивних лекційних занять, оскільки підвищився рівень візуалізації навчального матеріалу за рахунок інфографіки, мультимедіа, коміксів, анімації та відео, полегшилась організація продуктивної групової навчальної діяльності, спростився зворотній зв’язок викладача з аудиторією, застосування цифрових засобів навчання підсилило мотивацію, самостійність та поінформованість здобувачів про результати навчання, збільшилася оперативність контролю та самоконтролю за рахунок автоматизації поточного та підсумкового оцінювання, відбулась активізація рефлексії освітньої діяльності на основі проведення online опитувань, коментування на форумах і в чатах.
Екокритичне прочитання художніх творів на уроках зарубіжної літератури
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Табакова, Ганна Іванівна
У статті йдеться про зближення екокритики та шкільної освіти, особливо на уроках зарубіжної літератури. Розглянуто принципи екокритичної інтерпретації як нової тенденції в українській літературній освіті. Особлива увага приділяється категоризації екологічної літератури. Спочатку автор зосереджується на феномені екокритики, що виник у відповідь на інтерес дослідників до нового виду природознавчої літератури та способів літературної репрезентації екологічної тематики в школі. Зарубіжна література дає багатий матеріал вчителю для розгляду екологічних проблем на уроках. Аргументуючи необхідність запровадження теорії зелених студій у шкільний курс зарубіжної літератури, в статті висувається думка про те, що екокритика повинна бути широко представлена на уроках зарубіжної літератури. Література та мистецтво були залучені до зображення фізичного середовища та взаємодії людини й довкілля. Сучасний екологічний рух, який вперше виник наприкінці дев’ятнадцятого століття й активно поширився в 1960-х роках, породив цілу низку художніх творів і літератури нон-фікшн, присвячених зміні стосунків людей зі світом природи. Однак лише з початку 1990-х років давній інтерес літературознавства до цих питань спричинив появу окремого напряму досліджень – екокритику або «зелені студії». У сфері освіти помічається нова хвиля екологічних досліджень. Шкільний курс зарубіжної літератури має наскрізну лінію в програмі – «Екологічна безпека та сталий розвиток», що передбачає формування суспільної активності, життєздатності та екологічної свідомості для збереження та захисту навколишнього середовища. Тому вчителі можуть використовувати інструменти екокритики для аналізу літературних творів на уроках. Це дає більше можливостей для вивчення та розуміння учнями екологічних проблем.
Корекція лексичних умінь у молодших школярів із порушеннями мовлення на уроках читання в умовах інклюзії
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Олефір, Ольга
У статті розглядаються методологічні основи корекції лексичної складової мовлення молодших школярів із тяжкими мовленнєвими порушеннями на уроках читання, обґрунтовано зміст розробленої експериментальної методики. Визначено принципи, напрямки, завдання корекції лексичних умінь та навичок молодших школярів. Автором здійснено аналіз операцій та етапи формування навичок читання у молодших школярів. Визначено, що лексична робота проводиться на різних етапах роботи з текстом. Розкрито напрямки корекційно-попереджувального та розвивального процесу, спрямованого на вдосконалення лексико-семантичних умінь у молодших школярів в умовах інклюзії, а саме: формування розуміння та використання різних значень слів, формування лексичної системності та організації семантичних полів, формування розуміння лексичних та лексико-стилістичних засобів та прийомів увиразнення змісту художніх творів. Автором визначено та схарактеризовано завдання здійснення лексико-семантичної роботи, що реалізуються на уроках читання в початкових класах. Встановлено, що реалізація окреслених завдань неможлива без урахування психофізіологічних (врахування структури дефекту, використання в якості опори для навчання компенсаторних можливостей та структур мовленнєвої діяльності) та психолого-педагогічних (наочності, доступності, послідовності, систематичності, індивідуального підходу, корекційної спрямованості навчання та виховання) принципів. Розкрито теоретичні положення, що були покладені в основу методики корекції лексичної сторони мовлення у дітей молодшого шкільного віку із тяжкими порушеннями мовлення. Схарактеризовано вимоги до підбору мовленнєвого матеріалу щодо корекції лексико-семантичних умінь у молодших школярів із тяжкими порушеннями мовлення в умовах інклюзії, а саме його відповідність до програмових вимог з розділу «Читання» у молодших школярів із тяжкими порушеннями мовлення, наявність лексем у зоні актуального або найближчого розвитку дитини з урахуванням доступності, інтересів, головних видів діяльності. Зазначено, що підвищення ефективності корекційного навчання учнів визначеної категорії неможливе без урахування віку, рівня інтелектуального розвитку, здатності учнів до засвоєння знань, уміння поєднувати спостереження з власним досвідом.
Професійна діяльність фахівця в галузі наноматеріалознавства зі створення наноструктур на поверхні напівпровідників
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Бардус, Ірина Олександрівна; Ковачов, Сергій Сергійович; Богданов, Ігор Тимофійович; Сичікова, Яна Олександрівна
Стаття присвячена актуальній проблемі підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі наноматеріалознавства до продуктивної діяльності, а саме аналізу його професійної діяльності зі створення наноструктур на поверхні напівпровідників. У статті проаналізовано предмети, продукти, засоби, процеси та умови професійної діяльності фахівця з синтезу наноструктур на поверхні напівпровідників і визначено властивості вихідного та синтезованого наноматеріалу, умови, технології, засоби їх створення. Описано чинники, які пливають на характеристики наноструктур під час їх синтезу (ресурсні, технологічні), властивості вихідних та синтезованих наноматеріалів (фізичні, хімічні, біологічні, морфологічні, екологічні, механічні, технологічні, патентно-правові, економічні та функціональні). Наведено найпопулярніші методи (хімічного, електрохімічного травлення, літографії) та засоби синтезу наноструктур на поверхні напівпровідникової пластини. На основі узагальненої структури виробничого процесу визначено зміст професійної діяльності наноінженера з організації процесу виробництва наноматеріалів (виявлення кореляцій між умовами та результатом синтезу, вибір оптимальних технологічних рішень, складання методики експерименту, підготовка устаткування, зразків та засобів контролю, нагляд за плином процесів і режимів, контроль за хімічними реакціями, умовами синтезу); із реалізації технологічного процесу (проєктування майбутнього наноматеріалу, його виготовлення та вдосконалення); з управління виробничим процесом (урахування впливу чинників на характеристики, планування ресурсів, оцінка правильності вибору матеріалів, режимів, методів, а також регулювання процесу синтезу шляхом проведення аналогічних досліджень на інших зразках, аналіз впливу неврахованих раніше чинників, коректування умов синтезу, ресурсів, усунення небажаних явищ).
Організація виховної роботи закладу освіти під час карантину засобами інформаційно-комп’ютерних технологій
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Кравченко, Наталія; Алєксєєва, Ганна; Горбатюк, Лариса; Хоменко, Світлана
У статті аналізуються особливості освітнього процесу під час карантину та надано його теоретичне обґрунтування. Методологічна основа дослідження ґрунтується на загальних положеннях теорії пізнання, основних положеннях системного підходу, концепції інформатизації освіти. Доведено, що необхідність організації дистанційного навчання на різних рівнях освітнього процесу в сучасних реаліях призвела до більш ґрунтовного підходу у всіх світових сферах. Напружена епідеміологічна обстановка, що склалася в нашій країні і в усьому світі, призвела до того, що його суб'єкти розділені в просторі. Розкрито, що дистанційна форма навчання повинна: відповідати всім вимогам, які висуваються до інноваційної освіти; ґрунтуватися на використанні інформаційно-комунікативних технологій, сучасного мультимедійного інтерактивного устаткування; забезпечувати ефективність реалізації основних освітніх програм; поєднувати в собі всі кращі якості віртуального і традиційного освіти. Висвітлено теоретичні засади виховання здобувачів освіти в умовах дистанційного навчання. Проведено експеримент для аналізу стану обізнаності учнів м. Бердянська із інформаційними онлайн ресурсами про Covid-19, в якому взяли участь 375 учнів ЗОШ №7 м. Бердянська. Описано результати експерименту, які продемонстрували недосконалість організації профілактичної роботи в школах міста. Тому актуальним є завдання створити додаткові засоби інформування учнів про Covid-19. Описано результати аналізу популярних систем створення сайтів, який дозволив обрати систему Google Sites, через її простоту використання, гнучкість, підтримувані розширення для розробки сайту для інформування учнів про Covid-19. Це дослідження не є кінцевим, тому ми плануємо продовження публікацій, де більш детально розкриємо практичні аспекти розробки цього сайту.
Ethnopedagogical traditions of family education in Kosach-Dragomanov family in courses of educational disciplines «History of pedagogy» and «Theory and methodology of education»
(Berdyansk State Pedagogical University, 2022) Yaroshchuk, Liliya
The purpose of the study is to reveal the ethnopedagogical traditions of education in the Kosach-Dragomanov family in terms of courses of educational disciplines «History of pedagogy» and «Theory and methodology of education» in the conditions of distance learning. The article proves that the dominants of the upbringing of children in the Kosach-Dragomanov family were cultural, patriotic, spiritual, moral, mental, labor and religious education; the ethnopedagogical potential of the family accumulates spiritual, moral, cultural, national, mental, aesthetic, emotional, labor education through the cultivation of the Ukrainian mentality, in respect of the ethnopedagogical traditions of the Ukrainian people. It is proved that the successful assimilation of the achievements of the ethno-pedagogical familial experience by students, the acquisition of the highest spiritual and moral qualities of the individual is facilitated by audit and practical work: in classes on the theory and methodology of education, the history of pedagogy, the preparation of abstracts, research and search design, Internet quizzes, flash mobs. For example, now we are forced to study remotely, so within 25 days the online project of the Department of Pedagogy of Berdyansk State Pedagogical University «Paths of Pedagogical Heritage of Lesia Ukrainka» took place on the occasion of the 150th anniversary of her birth. Every day students of the Faculty of Psychological and Pedagogical Education and Arts introduced Lesia Ukrainka to poetry for the youngest in different formats: read poems, sang songs on the words of poets, painted portraits.
Інформаційне забезпечення навчального процесу при вивченні питань управління якістю продукції та послуг готельно-ресторанного господарства
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Корець, Олександр; Іщенко, Світлана
У статті проаналізовано і розглянуто інформаційне забезпечення освітнього процесу під час вивчення дисципліни «Управління якістю продукції та послуг у готельно-ресторанному господарстві» майбутніми педагогами професійного навчання. Доведено, що недостатнє інформаційне забезпечення призводить до поступового відставання від загальних тенденцій підготовки висококваліфікованих педагогів професійного навчання. Визначено та обґрунтовано основні складники формування в студентів системи знань щодо організаційних, нормативно-правових питань управління якістю продукції галузі, принципів функціонування систем управління якістю, уміння та навиків організації і контролю якості продукції громадського харчування, створення систем управління якістю за допомогою засобів інформаційного забезпечення. Вивчення освітнього компонента «Управління якістю продукції та послуг у готельно-ресторанному господарстві» потребує постійного вдосконалення та оновлення, що неможливе без використання інформаційного забезпечення. Це покращує рівень знань, умінь та навичок як викладачів, так і студентів; дозволяє реалізувати потреби наукової грамотності; стимулює інтелектуальний розвиток; створює умови насиченого та активного інформаційного середовища, неперервної самоосвіти, а також самоконтролю. Виникає потреба в пошуку ефективних шляхів, методів та інструментів опрацювання інформаційних потоків, їх оцінки і відбору. Важливо, щоб нова інформація доповнювала навчальний матеріал, сприяла розширенню та поглибленню знань студентів, підтримувала професійний рівень педагогів, сприяла ефективним управлінським рішенням. Упровадження та застосування інноваційної техніки набуває бурхливого розвитку в освітній галузі. Інформаційні ресурси стали невід’ємною частиною сучасної дійсності, створюють унікальні умови для дослідження, аналізу та розвитку харчової галузі, дозволяють збагатити освітній процес новими ідеями, що є основою для професійного зростання майбутніх педагогів професійного навчання.
Використання веб-орієнтованих середовищ під час вивчення комп’ютерного дизайну учнями старшої школи інформатичного профілю
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Корець, Микола; Підгорна, Тетяна; Симоненко, Катерина
Інформатизація суспільства, упровадження у сферу освіти засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій відкривають нові перспективи для підвищення ефективності навчально-виховного процесу та самоосвіти. В умовах розвитку сучасних технологій, апаратного забезпечення комп’ютера та різноманітного програмного забезпечення відбуваються швидкі та якісні зміни в технологіях опрацювання даних. Саме веб-орієнтовані технології, які є нині передовими технологіями інформаційного суспільства, відіграють роль провідного інструменту інформатизації освіти. Виняток не становить і розвиток програмного забезпечення, що використовується в процесі вивчення комп’ютерного дизайну. У статті обґрунтовується необхідність використання веб-орієнтованих середовищ навчального призначення в процесі вивчення комп’ютерного дизайну учнями старшої школи інформатичного профілю. Під час навчання інформатики в школах передбачено виконання навчальних завдань як на уроках в школі, так і вдома. Забезпечення всіх учнів доступом до уніфікованого програмного забезпечення є проблематичним, адже у всіх різні комп’ютери, зокрема можуть бути різні операційні системи. Починаючи з 12 березня 2020 року, навчання учнів тривалий час відбувається дистанційно. Більшість учителів інформатики зіткнулись з проблемою, як уніфікувати програмне забезпечення для опанування навчального матеріалу на уроках інформатики. Одним з шляхів вирішення цієї проблеми є використання веб-орієнтованих середовищ. Розглянуто види комп’ютерного дизайну та відповідно до вікових особливостей учнів і цілей навчання дібрано веб-орієнтоване програмне забезпеченн,я використання якого значно спрощує організацію і здійснення освітнього процесу. Під час використання веб-орієнтованих середовищ не потрібно додаткових знань щодо їх налаштування, адже використання таких середовищ є незалежним від технічних характеристик комп’ютера, а потрібно лише підключення до мережі Інтернет.
Сучасний аспект впровадження технології організації диференційованого навчання: дистанційна освіта на уроках математики в початковій школі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Коваль, Людмила Вікторівна ; Ніконенко, Тетяна
У статті розглянуто навчальні завдання для початкової школи, які можна розподіляти за змістом, формою, а також за джерелом виконання. Диференціювання завдань за формою та джерелом виконання відносяться до її зовнішньої організації, за змістом – до внутрішньої. Розмежування навчальних завдань за змістом є домінуючим і здійснюється з урахуванням обсягу та складності їх виконання здобувачами початкової освіти. Диференціювання за обсягом виконання передбачає зменшення або збільшення кількості завдань. Значно результативнішим є поділ завдань залежно від ступеня їх складності. За рівнем складності виконання учням початкової школи можна пропонувати репродуктивні, продуктивні та творчі завдання. Організація роботи над завданнями продуктивного та творчого характеру здійснюється з урахуванням навчальних досягнень молодших школярів, тобто для одних учнів слід передбачати допомогу, а для інших – ускладнювати способи виконання, щоб розкрити й задовольнити їх навчальні можливості повною мірою. Охарактеризовані вище способи поділу навчальних завдань відрізняються за змістом. При цьому форма виконання може бути різноманітною: фронтальною, індивідуальною, груповою тощо. Окрім впровадження технології диференційованого навчання на уроках математики в початковій школі у статті розкриваються особливості диференційованої домашньої роботи. Ефективне використання диференційованих завдань на різних етапах уроку та під час організації домашньої роботи дозволяє навчати здобувачів початкової освіти з різними рівнями готовності до навчальної діяльності. У статті зроблено акцент на тому, що вихідними психолого-педагогічними позиціями застосування технології організації диференційованого навчання є: визнання особистості учня як центральної фігури освітнього процесу; врахування індивідуально-типологічних особливостей молодших школярів; оптимальне поєднання індивідуального характеру засвоєння знань з колективною організацією навчальної діяльності учнів; використання диференційованих завдань на різних етапах уроку та в системі уроків у початковій школі; запобігання труднощам, які можуть виникнути в молодших школярів різної підготовки під час засвоєння нового навчального матеріалу; здійснення перспективного аналізу навчальної теми: для чого плануються завдання, чому їх треба використати саме на певному етапі уроку, як продовжити цю роботу.
Оcобливості організації дистанційної взаємодії в закладах загальної середньої освіти в умовах пандемії COVID-19
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Вєнцева, Надія
У статті виявлено особливості організації дистанційної взаємодії в закладах загальної середньої освіти в умовах пандемії COVID-19. Автором застосовувалися методи аналізу, синтезу, систематизації, порівняння, узагальнення, категоріальний та функціональний аналіз. У дослідженні на основі аналізу широкого кола джерел та літератури уточнено поняття дистанційної взаємодії, яке розглядається як взаємодія учнів, батьків школярів та вчителів між собою на відстані, що реалізується специфічними засобами інтернет-технологій або іншими веб-інструментами, які передбачають інтерактивність. Виявлено, що до особливостей дистанційної взаємодії в закладах загальної середньої освіти належать: демократизація освіти та відкритість; повне виключення або зниження невербальної інформації про співрозмовника; залежність від рівня технічної оснащеності та цифрової компетентності учасників освітнього процесу; ризик спотвореного сприйняття отриманої інформації, викривлення її, інтерпретація. На основі проведеного анкетування серед учителів було встановлено, що педагоги високо оцінюють свою готовність до дистанційної взаємодії зі школярами. Педагоги наголошують на важливості якісної технічної оснащеності, наявності чіткого плану дистанційних заходів, якості та оперативності зворотного зв'язку. Серед перспективних напрямів дистанційної взаємодії з батьками вчителі визначають: батьківські збори, консультації, просвітницькі семінари, при цьому частина педагогів має позитивний досвід реалізації в дистанційному форматі проєктної діяльності учнів та спільних проєктів дітей і батьків. У той же час вчителі, зазначають, що ситуація, яка склалася з коронавірусом, вимагала від всіх учасників освітнього процесу дуже швидкої перебудови своєї взаємодії в закладі загальної середньої освіти, до якої вони не були психологічно готові.
The use of gender-neutral pronouns in English during teaching of international students
(Berdyansk State Pedagogical University, 2022) Makyeyeva, Lyudmyla; Gromokovska, Tetyana; Popazova, Olena; Murzina, Olena; Aliyeva, Olena; Pototska, Olena
The use of language is important in pedagogy, especially teachers' appeals to students, because they work with a large number of people and it depends on them how they will treat each other in the future, they set an example and create a favorable atmosphere in the group. Later, students also reproduce this in everyday life and in interpersonal relationships. So in the 21st century, they began to pay more attention to this and be tolerant, polite to each other, appreciate personal space and choice of sexual orientation and gender. The study was conducted by an anonymous survey of 300 foreign students (mostly from India, Nigeria, Morocco and Zambia) 1st and 2nd year students of Zaporizhia State Medical University studying in English and 15 teachers of the same university (from different departments) teaching in English. The study found that teachers have a low level of awareness of gender-neutral denominators in English. The reason may be that English is not a native language and is not their main subject and object of increased interest. Also, teachers have mature male or female roles, being psychologically and socially mature. Most students, on the other hand, are not only aware of gender-neutral pronouns, but are also ready to use them in class and in everyday life. Also, most students agree that teachers play an important role in cultivating gender-neutral language. In conclusion, it is proposed to organize courses for teachers and develop methodical recommendations, review materials for classes to use gender-non-deterministic language. In addition, teachers should be encouraged not only to use gender-neutral language but also to inspire students to do so, for example by starting an introductory class on a course by introducing themselves and pronoun that reflects their gender status and asking students about their names and pronouns they wanted to be addressed by.
Зміст та структура професійної компетентності майбутнього фахівця з фізичної терапії та ерготерапії
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Кара, Світлана Іванівна; Хатунцева, Світлана Миколаївна; Пшенична, Наталя Сергіївна
У статті проаналізовано особливості професійної діяльності, зміст та структуру професійної компетентності фахівця з фізичної терапії та ерготерапії. Визначено, що професійна компетентність фахівця з фізичної терапії та ерготерапії – це здатність особистості ефективно виконувати професійну діяльність на основі володіння фаховими знаннями, уміннями та навичками, професійно значущими особистісними якостями; прагнення до професійного розвитку та самовдосконалення. Розроблено зміст та структуру професійної компетентності майбутніх фахівців з фiзичнoï тepaпiï та ерготерапії, які складають основу для його професійного розвитку та самовдосконалення. Професійну компетентність фахівця з фізичної терапії та ерготерапії розглядаються як єдність трьох компонентів: мотиваційно-ціннісного, когнітивного, діяльнісно-рефлексивного, кожен з яких містить структурні складові та одночасно є аспектами особистості. Мотиваційно-ціннісний компонент є інтегральною якістю та стрижневою складовою у структурі професійної компетентності фахівця. Він передбачає наявність соціальних установок, ціннісних орієнтацій та мотивів; інтерес та позитивне ставлення до діяльності; прагнення до професійного розвитку та самовдосконалення. Когнітивний компонент професійної компетентності фахівця з фізичної терапії та ерготерапії включає загальнонаукову та діагностичну компетентності. До важливих професійних умінь та навичок віднесено: гностичні, конструктивні, діагностичні, організаційно-методичні, інформаційні, дослідницькі. Bиoкpeмлeнo професійно важливі якості фізичного терапевта та ерготерапевта: мopaльнi, комунікативні, кoгнiтивнi, eмoцiйнo-вoльoвi, рефлексивні. Діяльнісно-рефлексивний компонент професійної компетентності передбачає вміння використовувати засоби фізичної терапії та ерготерапії; володіння методами організації реабілітаційної діяльності, планування завдань і способів їх вирішення; вміння планувати, прогнозувати, аналізувати, адекватно оцінювати результати власної діяльності. Компетентнісний підхід до підготовки майбутніх фахівців з фізичної терапії та ерготерапії полягає в набутті та розвиткові у здобувачів вищої освіти інтегральної, загальних та спеціальних (фахових) компетентностей.
Динаміка якості музичних сенсорних умінь молодших учнів: результати формувального експерименту
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Барбашова Ірина
Важливість формування музичної перцепції молодших школярів аргументовано запровадженням нової редакції освітнього стандарту й освітніх програм, викладанням мистецької освітньої галузі на засадах інтегративного методологічного підходу. Метою статті є наукове обґрунтування системи дидактичних впливів на музичні перцептивні процеси молодших школярів; завданнями – а) визначення сенсорного вміння як одиниці функціонування музичної перцепції; б) характеристика рівнів музичних сенсорних умінь учнів, сформованих у масовому досвіді початкової освіти; в) розкриття специфіки варіативних експериментальних впливів, що різняться за ступенем інтенсивності інтермодальних зв’язків чуттєвих каналів; г) порівняння динаміки якості формування музичних сенсорних умінь в умовах різних варіантів педагогічного експерименту. Музичне сенсорне вміння визначено як виконання системи слухових інтеріоризованих перцептивних ознайомлювально-впізнавальних дій на основі засвоєних еталонів звуків музики і навичок застосування цих еталонів в обстеженні музичних явищ. Виявлено, що в масовому досвіді початкової освіти учні оволодівають музичними сенсорними вміннями на елементарному, середньому і достатньому якісних рівнях із превалюванням середнього. Охарактеризовано систему вправ та ігрових завдань, сконструйовану на засадах інтермодальності з узгодженням діяльності музичних і фонематичних слухових, музичних слухових і колірних зорових, музичних слухових і просторових зорових чуттєвих процесів та спрямовану на розширення й систематизацію еталонних уявлень про звуки музики, формування в учнів раціональних способів обстеження музичних явищ. Доведено ефективність запроваджених дидактичних впливів: порівняно з контрольною групою учасники експериментальних груп, особливо першої з них, виявили найвищу результативність розрізнення та систематизації звуків музики, різноманітність навичок відтворювати їх у співах, просторовому моделюванні, інструментальній грі. Відбулися зміни в структурі експериментальних груп: респондентів з елементарним рівнем розвитку музичної перцепції не виявлено, проте встановлено рівневу градацію із середнім, достатнім, високим і стабільно високим рівнями опанування музичних чуттєвих процесів.

Переглянути

Перегляд Випуск 1 (2022) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування