Випуск 1 (2022)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/89

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 49

Definition of the Role and the Place of Practical Content in the Context of Quality Training of Higher Education Specialists
(Berdyansk State Pedagogical University, 2022) Akmen Victoriіa; Sorokina Svitlana; Sorokina Valentyna
This work considers the issues of students' practical training as an integral component in modern technologies of degree education. This issue acquires particular relevance at the present time, when there is an increase in competition in the market of educational and scientific services, and Ukraine is advancing through integration into the European educational space. It is noted that without radical changes in the system of higher education, including without matching the labor market, without increasing the professional level of the nation, it is impossible to ensure the innovative development and competitiveness of educational activities in the country. Besides, innovative development of economy requires high level of education and practical training of specialists. Lagging of content and quality of education from labor market needs, from trends of world economic development leads to growth of unemployment and dissatisfaction of domestic employers. It is suggested to establish a hereditary relationship between educational approaches and labor market demands: what students master in educational technology should materialize in practice or in the production sphere. The main role in this should play practical skills, which the student acquires at the enterprises during the internship at all stages of education. The study showed that a specific system of training can play a big role in the issue of forecasting the needs of the labor market. The necessity of introducing new directions of marketing strategy was noted. The main of which is determined by the expediency of introducing gradation of master's education level according to three reasonable variants of master's programs, in accordance with the future vision of learning outcomes, the role of future specialist in the labor market and aspiration for direction of self-realization in the life space. Each of these stages should shape the student's specific skills, mindset. It is shown that at all learning levels attention should be paid not only to theoretical-methodological tasks and expert methods of their substantiation, but also not to leave unattended the approaches aimed at activation of students' creative search. The peculiarity of such approach during the practical work of students is emphasized The possibility of forecasting the needs of the labor market, taking into account general educational trends through the implementation of a model for the development of systemic partnership: government, business and higher education, with the active participation of employers is proposed.
Дисципліна «Відновлювальні засоби у фізичній культурі і спорті» як складник формування професійної компетентності майбутніх магістрів з фізичної культури і спорту
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Анастасова Ольга
Поступове входження української освіти до європейського освітнього простору вимагає уніфікації та модернізації системи підготовки кваліфікованих фахівців з фізичної культури і спорту, сфера діяльності яких складається з освіти, фізичної культури, спортивного тренування та фізичної реабілітації, також набуття ними загальних та фахових компетентностей з розроблення і впровадження методології та методики викладацької діяльності, формування здатності розв’язувати комплексні проблеми в галузі професійної та дослідницько-інноваційної практичної роботи з урахуванням потреб суспільства. У науковій статті проаналізовано та визначено групи компетентностей у підготовці майбутніх магістрів з фізичної культури і спорту. Охарактеризовано навчальну дисципліну «Відновлювальні засоби у фізичній культурі і спорті» як складник освітньої програми підготовки майбутніх магістрів з фізичної культури і спорту; окреслено інтегральну, загальні і фахові компетентності майбутніх магістрів з фізичної культури і спорту, які формуються в процесі вивчення освітньої компоненти.
Цифрова безпека освітнього процесу: європейський поступ Естонії та перпективи України
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Близнюк Микола; Дебре Олексій
Бурхливий розвиток інформаційних технологій призводить до цифрової трансформації освіти, активного використання в освітньому процесі цифрових технологій. На цій основі передбачається оновлення планованих освітніх результатів, змісту освіти, методів та організаційних форм навчальної роботи, а також оцінювання досягнутих результатів у цифровому середовищі, що швидко розвивається, для кардинального покращення рівня освіти кожного. Цифрові технології створюють умови для вирішення зазначених завдань за рахунок удосконалення засобів планування та організації освітнього процесу, широкого використання активних методів навчання та початку персоналізованої організації освітнього процесу. У контексті реформування та модернізації освітнього середовища за допомогою цифрових технологій основною тенденцією є цифрова безпека освітніх систем. У наукових дослідженнях відзначається внесок цифрового освітнього середовища в підвищення якості освіти та вдосконалення змісту освіти за рахунок використання широкого спектру цифрових освітніх ресурсів, підвищення фахових навичок у сфері використання цифрових технологій та ресурсів. Це забезпечується шляхом підвищення грамотності використання сучасних цифрових технологій, запровадження дистанційних методів навчання на всіх рівнях освіти. Охарактеризовано євроатлантичний поступ Естонії в галузі інформаційних технологій, де державні органи вже давно користуються перевагами інформаційних технологій як в управлінському процесі, так і широко використовують у наданні адміністративних послуг для населення. Громадяни отримують різноманітні послуги через Інтернет: видачу ліцензій, сплату податків тощо. За допомогою автоматизованої системи електронного документообігу можна вирішити низку проблемних питань: своєчасне надання і виконання документів, якості ухвалення управлінських рішень, якості підготовки колективних документів, запобігання проявам корупції. Звернено увагу, щ,о обравши євроінтеграційний курс та визначивши своїм стратегічним пріоритетом, Україна має орієнтуватися передусім на стратегію розвитку країн-учасниць ЄС в інформаційній сфері.
Модель методичної системи формування готовності до використання цифрових технологій у майбутніх кваліфікованих робітників комп’ютерного профілю з порушеннями слуху
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Бабич Павло
Проведене дослідження вирішує проблему підготовки учнів ПТЗО з особливими потребами до використання ЦТ у процесі вивчення інформатичних дисциплін в умовах використання ІІОС, проте не вичерпує проблеми підготовки майбутніх учителів до вивчення інформатичних дисциплін загалом. Задля реалізації завдань дослідження побудовано модель об’єкта, визначимо структуру і взаємозв’язки з іншими об’єктами і системами, виокремимо його особливості й характеристики. Перспективними бачимо такі наукові розвідки: підготовка вчителів використовувати ЦТ у процесі вивчення інформатичних дисциплін в умовах неформальної та інформальної освіти, в системах перепідготовки чи підвищення кваліфікації вчителів; розроблення цифрових ресурсів для розвитку навичок використання ЦТ у процесі вивчення інформатичних дисциплін; створення банку е-матеріалів вчителя для здійснення ним вивчення інформатичних дисциплін у віртуальному просторі. Модель відображає вимоги до підготовки учнів ПТЗО ВО спеціальності «Початкова освіта», оцінювання рівнів сформованості готовності до використання ІТ в інклюзивному навчанні, засоби діагностики рівня сформованості ІКТ-компетентності, процес підготовки до діяльності в умовах ІКОС. Пропонована модель складається з чотирьох основних блоків, які розкрито ґрунтовно. Через відсутність комплексного підходу до вирішення найважливішого соціального завдання – створення рівних можливостей для інвалідів у всіх сферах життя суспільства, в тому числі і у сфері освіти, шляхом забезпечення доступності фізичного, соціального, економічного та культурного оточення сформувалася ціла низка проблем. Для їх вирішення маємо забезпечити диференційований індивідуальний пакет супроводження процесу навчання в інтегрованих умовах з урахуванням освітніх можливостей і потреб учня з особливими потребами. Проведений аналіз результатів дослідження підтвердив ефективність педагогічних умов підготовки учнів ПТЗО з особливими потребами до використання ЦТ у процесі вивчення інформатичних дисциплін. Перспективними бачимо такі наукові розвідки: підготовка вчителів використовувати ЦТ у процесі вивчення інформатичних дисциплін в умовах неформальної та інформальної освіти, в системах перепідготовки чи підвищення кваліфікації вчителів; розроблення цифрових ресурсів для розвитку навичок використання ЦТ у процесі вивчення інформатичних дисциплін; створення банку е-матеріалів вчителя для здійснення ним вивчення інформатичних дисциплін у віртуальному просторі.
Динаміка якості музичних сенсорних умінь молодших учнів: результати формувального експерименту
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Барбашова Ірина
Важливість формування музичної перцепції молодших школярів аргументовано запровадженням нової редакції освітнього стандарту й освітніх програм, викладанням мистецької освітньої галузі на засадах інтегративного методологічного підходу. Метою статті є наукове обґрунтування системи дидактичних впливів на музичні перцептивні процеси молодших школярів; завданнями – а) визначення сенсорного вміння як одиниці функціонування музичної перцепції; б) характеристика рівнів музичних сенсорних умінь учнів, сформованих у масовому досвіді початкової освіти; в) розкриття специфіки варіативних експериментальних впливів, що різняться за ступенем інтенсивності інтермодальних зв’язків чуттєвих каналів; г) порівняння динаміки якості формування музичних сенсорних умінь в умовах різних варіантів педагогічного експерименту. Музичне сенсорне вміння визначено як виконання системи слухових інтеріоризованих перцептивних ознайомлювально-впізнавальних дій на основі засвоєних еталонів звуків музики і навичок застосування цих еталонів в обстеженні музичних явищ. Виявлено, що в масовому досвіді початкової освіти учні оволодівають музичними сенсорними вміннями на елементарному, середньому і достатньому якісних рівнях із превалюванням середнього. Охарактеризовано систему вправ та ігрових завдань, сконструйовану на засадах інтермодальності з узгодженням діяльності музичних і фонематичних слухових, музичних слухових і колірних зорових, музичних слухових і просторових зорових чуттєвих процесів та спрямовану на розширення й систематизацію еталонних уявлень про звуки музики, формування в учнів раціональних способів обстеження музичних явищ. Доведено ефективність запроваджених дидактичних впливів: порівняно з контрольною групою учасники експериментальних груп, особливо першої з них, виявили найвищу результативність розрізнення та систематизації звуків музики, різноманітність навичок відтворювати їх у співах, просторовому моделюванні, інструментальній грі. Відбулися зміни в структурі експериментальних груп: респондентів з елементарним рівнем розвитку музичної перцепції не виявлено, проте встановлено рівневу градацію із середнім, достатнім, високим і стабільно високим рівнями опанування музичних чуттєвих процесів.
Сучасний аспект впровадження технології організації диференційованого навчання: дистанційна освіта на уроках математики в початковій школі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Коваль, Людмила; Ніконенко, Тетяна
У статті розглянуто навчальні завдання для початкової школи, які можна розподіляти за змістом, формою, а також за джерелом виконання. Диференціювання завдань за формою та джерелом виконання відносяться до її зовнішньої організації, за змістом – до внутрішньої. Розмежування навчальних завдань за змістом є домінуючим і здійснюється з урахуванням обсягу та складності їх виконання здобувачами початкової освіти. Диференціювання за обсягом виконання передбачає зменшення або збільшення кількості завдань. Значно результативнішим є поділ завдань залежно від ступеня їх складності. За рівнем складності виконання учням початкової школи можна пропонувати репродуктивні, продуктивні та творчі завдання. Організація роботи над завданнями продуктивного та творчого характеру здійснюється з урахуванням навчальних досягнень молодших школярів, тобто для одних учнів слід передбачати допомогу, а для інших – ускладнювати способи виконання, щоб розкрити й задовольнити їх навчальні можливості повною мірою. Охарактеризовані вище способи поділу навчальних завдань відрізняються за змістом. При цьому форма виконання може бути різноманітною: фронтальною, індивідуальною, груповою тощо. Окрім впровадження технології диференційованого навчання на уроках математики в початковій школі у статті розкриваються особливості диференційованої домашньої роботи. Ефективне використання диференційованих завдань на різних етапах уроку та під час організації домашньої роботи дозволяє навчати здобувачів початкової освіти з різними рівнями готовності до навчальної діяльності. У статті зроблено акцент на тому, що вихідними психолого-педагогічними позиціями застосування технології організації диференційованого навчання є: визнання особистості учня як центральної фігури освітнього процесу; врахування індивідуально-типологічних особливостей молодших школярів; оптимальне поєднання індивідуального характеру засвоєння знань з колективною організацією навчальної діяльності учнів; використання диференційованих завдань на різних етапах уроку та в системі уроків у початковій школі; запобігання труднощам, які можуть виникнути в молодших школярів різної підготовки під час засвоєння нового навчального матеріалу; здійснення перспективного аналізу навчальної теми: для чого плануються завдання, чому їх треба використати саме на певному етапі уроку, як продовжити цю роботу.
Генеза менторства як історичного явища
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Захарова, Наталя
У статті акцентується увага на сучасних тенденціях економічного, політичного та соціального розвитку, що породжують багатовекторні зміни ціннісних систем, усіх соціальних груп, серед яких особливе місце займають діти та молодь, яким у діджиталізованому світі засвоїти нові знання та сформувати необхідні компетентності, активності без менторства, наставництва дуже складно. Тому феномен наставництва є однією із закономірностей цивілізованого світу. Автором статті розглянуто історичні аспекти виникнення менторства в суспільній та педагогічній сфері. Досліджено визначення категорії та суміжних дефініцій менторства на підставі трактувань вітчизняних та закордонних науковців: І. Сидорчук, Н. Гаврилів, З. Бондаренко, Т. Бочкарьова, І. Гичан, С. Іконнікова, А. Рейман, Е. Стокдейл, Л. Тілман та ін. Встановлено, що за часів Київської Русі менторство знаходить своє відображення в народній творчості та писемній мові, житті та творах видатних київських князів Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха. Сучасна педагогічна практика звертається до історичного здобутку українського народу та передає наступним поколінням його досвід. Визначено, що історичні здобутки українського народу сьогодні транслюються в Законі України «Про загальну середню освіту», де акцентується увага на впровадженні посади ментора для молодих фахівців, які протягом першого року роботи мають пройти педагогічну інтернатуру за підтримкою досвідченого працівника, педагога-наставника. Встановлено, що сьогодні система освіти України продовжує створення цілісної системи науково-методичного та менторського супроводу: відкриті конкурси, підготовка менторів через освітні програми. Проаналізовано досвід підготовки менторів у рамках програм «Школа менторів», «Школа 3.0». Зазначено, що провідними завданнями підготовки менторів є: підтримка та розвиток лідерських якостей фахівців в умовах освітньої автономії, формування сучасного педагога, здатного приймати нові виклики часу.
Формування дистанційно-освітньої компетентності студентів-музикантів у педагогічних закладах вищої освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Григор’єва, Вікторія
У статті розглянуто проблему формування дистанційно-освітньої компетентності студентів-музикантів педагогічних закладів вищої освіти. Актуальність означеної проблеми для вищої освіти пов’язана із запровадженням в освітній процес електронних освітніх ресурсів, інформаційно-комунікативних технологій та формування фахівців, здатних ефективно використовувати засоби інформаційно-освітнього середовища, дистанційного навчання для власного професійного вдосконалення. Зазначається, що внаслідок пандемії, яка призвела до вимушеної самоізоляції та обмеження особистого контакту, заклади вищої освіти вжили необхідних заходів для соціального дистанціювання, що спонукало здобувачів освіти займатися професійною діяльністю, навчатися та навіть планувати дозвілля, не виходячи з дому. Особливо складним завданням це стало для студентів-музикантів, адаптуючи практичні та індивідуальні заняття до системи дистанційної освіти з врахуванням звукової природи музичного мистецтва та вимог до учасників освітнього процесу щодо контролю, у першу чергу, якості інструментального та вокального звучання. Встановлено, що для забезпечення якісних умов набуття майбутніми фахівцями професійних компетентностей для подальшого здійснення інструментально-виконавської, вокально-хорової, диригентської або музично-педагогічної діяльності потрібний підготовлений викладач, який володіє відповідними компетенціями в області дистанційного навчання та інформаційно-комунікативними технологіями. У статті виділено такі канали зв’язку як соціальні мережі, месенджери або програми для відеозв’язку до яких у першу чергу звертаються викладачі під час реалізації педагогічної діяльності у дистанційному режимі. За допомогою зазначених каналів зв’язку можна організовувати освітній процес як в індивідуальному, так і груповому форматах. Висвітлено ефективні інформаційні технології та програми, що забезпечують можливість реалізації практико-орієнтованого навчання студента-музиканта в умовах дистанційної форми.
Оcобливості організації дистанційної взаємодії в закладах загальної середньої освіти в умовах пандемії COVID-19
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Вєнцева, Надія
У статті виявлено особливості організації дистанційної взаємодії в закладах загальної середньої освіти в умовах пандемії COVID-19. Автором застосовувалися методи аналізу, синтезу, систематизації, порівняння, узагальнення, категоріальний та функціональний аналіз. У дослідженні на основі аналізу широкого кола джерел та літератури уточнено поняття дистанційної взаємодії, яке розглядається як взаємодія учнів, батьків школярів та вчителів між собою на відстані, що реалізується специфічними засобами інтернет-технологій або іншими веб-інструментами, які передбачають інтерактивність. Виявлено, що до особливостей дистанційної взаємодії в закладах загальної середньої освіти належать: демократизація освіти та відкритість; повне виключення або зниження невербальної інформації про співрозмовника; залежність від рівня технічної оснащеності та цифрової компетентності учасників освітнього процесу; ризик спотвореного сприйняття отриманої інформації, викривлення її, інтерпретація. На основі проведеного анкетування серед учителів було встановлено, що педагоги високо оцінюють свою готовність до дистанційної взаємодії зі школярами. Педагоги наголошують на важливості якісної технічної оснащеності, наявності чіткого плану дистанційних заходів, якості та оперативності зворотного зв'язку. Серед перспективних напрямів дистанційної взаємодії з батьками вчителі визначають: батьківські збори, консультації, просвітницькі семінари, при цьому частина педагогів має позитивний досвід реалізації в дистанційному форматі проєктної діяльності учнів та спільних проєктів дітей і батьків. У той же час вчителі, зазначають, що ситуація, яка склалася з коронавірусом, вимагала від всіх учасників освітнього процесу дуже швидкої перебудови своєї взаємодії в закладі загальної середньої освіти, до якої вони не були психологічно готові.
Методичні аспекти формування графічної компетентності майбутнього вчителя трудового навчання та технологій при вивченні предметів професійної підготовки
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Гриценко, Лариса; Срібна, Юлія
У статті зроблена спроба дослідити структуру та змістове обґрунтування графічної компетентності вчителя трудового навчання та технологій як важливого складника професійної підготовки. Графічна компетентність учителя трудового навчання та технологій характеризується усвідомленою потребою та вміннями фахівця використовувати графічні засоби для вирішення професійно орієнтованих завдань на основі системи графічних знань, умінь і навичок, а також досвіду графічної діяльності та індивідуально-особистісних якостей викладачів, сукупності зовнішніх та внутрішніх стимулів. Нині при підготовці бакалаврів зі спеціальності 014.10 Середня освіта (Трудове навчання та технології) велике значення приділяється вивченню професійно-практичних дисциплін, що належать до професійної та практичної підготовки і зумовлюють формування графічної компетентності, таких, як «Основи проєктування та моделювання», «Малюнок і основи композиції», «Малюнок та живопис». Графіка як самостійний вид дизайну має значний педагогічний вплив на культурно-професійний розвиток особистості майбутнього вчителя трудового навчання та технологій, зокрема, розвиток його творчих здібностей. Графічна діяльність здобувачів вищої освіти зумовлюється особливостями трьох рівнів знань. Перший – сприйняття, другий – уява як ознака психологічних дій, третій – як практичний спосіб техніко-технологічного відображення картини на умовному рівні у вигляді графічної композиції. Графічна підготовка бакалаврів за кваліфікацією «Вчитель трудового навчання та технологій» здійснюється в рамках поглибленого вивчення дисциплін дизайну, креслення та живопису, предметом яких є засвоєння теоретичних основ мистецької освіти. Для ефективного формування графічної компетентності майбутніх вчителів трудового навчання та технологій за спеціальністю 014.10 Середня освіта (Трудове навчання та технології) в наповненні предметів професійної підготовки Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка враховані методичні аспекти.
Організація виховної роботи закладу освіти під час карантину засобами інформаційно-комп’ютерних технологій
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Кравченко, Наталія; Алєксєєва, Ганна; Горбатюк, Лариса; Хоменко, Світлана
У статті аналізуються особливості освітнього процесу під час карантину та надано його теоретичне обґрунтування. Методологічна основа дослідження ґрунтується на загальних положеннях теорії пізнання, основних положеннях системного підходу, концепції інформатизації освіти. Доведено, що необхідність організації дистанційного навчання на різних рівнях освітнього процесу в сучасних реаліях призвела до більш ґрунтовного підходу у всіх світових сферах. Напружена епідеміологічна обстановка, що склалася в нашій країні і в усьому світі, призвела до того, що його суб'єкти розділені в просторі. Розкрито, що дистанційна форма навчання повинна: відповідати всім вимогам, які висуваються до інноваційної освіти; ґрунтуватися на використанні інформаційно-комунікативних технологій, сучасного мультимедійного інтерактивного устаткування; забезпечувати ефективність реалізації основних освітніх програм; поєднувати в собі всі кращі якості віртуального і традиційного освіти. Висвітлено теоретичні засади виховання здобувачів освіти в умовах дистанційного навчання. Проведено експеримент для аналізу стану обізнаності учнів м. Бердянська із інформаційними онлайн ресурсами про Covid-19, в якому взяли участь 375 учнів ЗОШ №7 м. Бердянська. Описано результати експерименту, які продемонстрували недосконалість організації профілактичної роботи в школах міста. Тому актуальним є завдання створити додаткові засоби інформування учнів про Covid-19. Описано результати аналізу популярних систем створення сайтів, який дозволив обрати систему Google Sites, через її простоту використання, гнучкість, підтримувані розширення для розробки сайту для інформування учнів про Covid-19. Це дослідження не є кінцевим, тому ми плануємо продовження публікацій, де більш детально розкриємо практичні аспекти розробки цього сайту.
Професійна підготовка майбутніх кваліфікованих робітників на основі STEM-орієнтованого підходу
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Кривильова, Олена; Жигірь, Вікторія
В останні роки відбувається зростання ролі природничо-математичної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників, що відповідає вимогам високотехнологічного сучасного виробництва. Кінцевим результатом професійно-технічної освіти мають стати вмотивовані активні здобувачі кваліфікацій, які прагнуть неперервного професійного розвитку, самореалізації та кар’єрного зростання. Здобувачам професійно-технічної освіти (з числа осіб, які мають базову середню освіту) потрібна якісна загальноосвітня підготовка, яка стає важливим фундаментом до оволодіння професійною діяльністю. Загальноосвітній складник базисної структури навчальних планів для підготовки кваліфікованих робітників поділяється на суспільно-гуманітарну та природничо-математичну. Природничо-математична підготовка займає одну з провідних позицій відносно обсягу предметного навантаження з фізики та математики, які є основою для оволодіння предметами професійно-технічного циклу, що потребує використання новітніх підходів навчання. Одним із напрямків інноваційного розвитку природничо-математичної освіти є система навчання STEM. У статті теоретично обґрунтовано можливості використання STEM-орієнтованого підходу в професійній підготовці майбутніх кваліфікованих робітників. На основі аналізу нормативно-правових документів, сучасної теорії та практики розкрито сутність STEM-орієнтованого підходу, провідною ідеєю якого є конструювання навчальних предметів, дисциплін, курсів за міждисциплінарним принципом. Наведено різні аспекти реалізації STEM-освіти в Україні на прикладі досвіду вітчизняних науковців та представників педагогічної спільноти. Визначено особливості природничо-математичної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників як важливого фундаменту до оволодіння професійною діяльністю. Наголошено на важливості урахування міжпредметних зв’язків фундаментальних, загальнотехнічних та професійно-теоретичних дисциплін. Виокремлено форми освітнього процесу, методи та засоби природничо-математичної підготовки на основі STEM-орієнтованого підходу, зокрема проєкти, інтегровані уроки, квести, екскурсії, хакатони та інше.
Шляхи активізації навчально-пізнавальної діяльності школярів на уроках трудового навчання у процесі вивчення технології проєктування власного стилю
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Кудря, Оксана; Рись, Оксана
У статті доводиться актуальність проблеми навчання учнівської молоді особливостям вибору одягу та формуванню власного стилю. Зауважується, що одяг є складником культури зовнішності, допомагає у створенні іміджу як конкретної людини, так і родини в цілому. Від уміння одягатися залежить зовнішній вигляд особистості, особливості сприйняття її у соціумі. Одяг має велике соціальне, психологічне та естетичне значення. Акцентовано увагу на тому, що на уроках трудового навчання при опануванні розділу «Технологія побутової діяльності та самообслуговування» передбачено вивчення учнями технології проєктування власного стилю. Проаналізовано змістове наповнення навчального матеріалу для учнів 9 класу та виділено структурні елементи інформаційного компоненту технології проєктування власного стилю. Зауважується, що в умовах сьогодення за допомогою традиційних засобів і методик викладання неможливо ефективно підготувати учнівську молодь до самостійного життя. Визначено шляхи активізації навчально-пізнавальної діяльності школярів у процесі вивчення технології проєктування власного стилю. Зроблено висновок стосовно ефективності використання інформаційно-комунікаційних технологій. Особлива роль належить використанню в освітньому процесі мультимедійних презентацій, які є ефективним способом «стиснення» навчальної інформації і забезпечують можливість формування мотивів навчання, головним з яких є інтерес до предмета. Зроблено висновок про те, що виконання навчальних проєктів та наявність ситуацій вільного вибору, які вимагають від учнів прояву особистої ініціативи, також ефективно сприяють їх активізації навчально-пізнавальної діяльності. Розглянуто особливості організації проєктно-технологічної діяльності учнів при виконанні творчих завдань у процесі опанування технології проєктування власного стилю. Розробка проєкту є методом розвивального навчання і відноситься до особистісно-орієнтованої педагогічної технології, яка забезпечує розвиток розумових здібностей особистості в процесі оволодіння запропонованими знаннями, сприяє активізації пізнавальної діяльності школярів.
Наукові дослідження та навчання у вищій школі в дистанційному форматі як необхідність в складних для країни умовах
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Коробчук, Людмила
У статті проведено оцінку застосування науково-дослідної діяльності та навчання у вищій школі в дистанційному форматі й доведено їх необхідність у складних для країни умовах. Зазначено основні методи та методики дослідження. Проаналізовано погляди й точки зору сучасних науковців щодо дистанційного навчання та освіти, їх практичного застосування. Для переконання практичності в науковій статті описано проведену експериментальну роботу у вигляді онлайн опитування серед фахівців першого та четвертого курсів, котрі навчаються за спеціальністю «Агрономія» та «Екологія». За результатами експерименту зроблено акцент на основні форми науково-дослідної діяльності здобувачів закладів вищої освіти. У вищій школі дистанційна форма навчання побудована на раціонально підібраних методах, інформаційних технологіях, принципах навчання тощо. У практичному застосуванні вони виступають як форми та методи організації навчальної й наукової діяльності. Схарактеризовано основні методи: метод індивідуалізованого навчання, метод проблемного викладу навчального матеріалу, дослідницький метод, метод проєктів. Внесено пропозиції щодо використання в освітньому процесі інноваційних та індивідуальних ігор, ділових ігор, проблемно-орієнтованих ігор, моделювання ситуацій. У статті відмічаються основні завдання, котрі вирішуються завдяки запровадженню дистанційної форми навчання й освіти у вищій школі, а також перелік можливостей, які можна отримати в кінцевому результаті. Наголошено на необхідності мотивації, що стимулює здобувача освіти до позитивної дії в науково-освітньому процесі та в подальшому розвитку його як фахівця. Відмічено важливість форми зворотного зв’язку від здобувачів та роль викладача в керівництві науковою діяльністю. Зроблений висновок, що дистанційний формат наукових досліджень та навчання в закладах вищої освіти цільовими пристосуваннями відрізняється від традиційного, паралельно з тим він має майбутнє в системі освіти, але не повинен замінювати традиційну освіту.
Організація адаптивного фізичного виховання дітей різновікової логопедичної групи
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Кот, Надія
У статті розкрито особливості організації адаптивного фізичного виховання дітей різновікової логопедичної групи. У результаті опрацювання протоколів діагностичного вивчення дошкільників різного віку з порушенням мовлення і порівняння їх із середніми показниками нормотипових дітей виділені особливості фізичного розвитку, фізичної підготовленості, рухової пам’яті та емоціонального стану обстежених цієї нозологічної групи. З урахуванням виявлених особливостей уточнено зміст програми фізичного виховання дітей різновікової групи з порушенням мовлення. Програма містить у певному співвідношенні традиційні оздоровчо-розвивальні заходи, а також логопедичні й психологічні форми роботи: пальчикову, дихальну, артикуляційну, кінезіологічну гімнастики, логоритмічні завдання, психологічні рухові етюди, танцювальну терапію. Ефективність програми забезпечується особливою тактикою корекційно-розвивальних дій, які спрямовані на: створення сприятливого фону для розуміння і сприйняття рухового завдання, що при позитивній оцінці і відповідному заохоченні сприяє формуванню в дитини основ стійкої мотивації до рухової діяльності; організацію процесу навчання руховим діям за трьома етапами формування рухової навички, які різняться як завданнями, так і особливостями методики навчання; зосередження уваги дітей на орієнтовній основі рухових дій за допомогою виділення опорних елементів і застосування контрольних поз (одночасно з мовленнєвою стимуляцією), що підвищує якість виконання рухового завдання; забезпечення рухової та мовленнєвої взаємодії старших і молодших дошкільників в процесі виконання рухів. Тактика корекційно-розвивальних дій будується з урахуванням загальних закономірностей формування рухової навички, особливостей рухових уявлень та є адекватною віковим психологічним особливостям дітей 3-6 років з порушенням мовлення.
Інформаційне забезпечення навчального процесу при вивченні питань управління якістю продукції та послуг готельно-ресторанного господарства
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Корець, Олександр; Іщенко, Світлана
У статті проаналізовано і розглянуто інформаційне забезпечення освітнього процесу під час вивчення дисципліни «Управління якістю продукції та послуг у готельно-ресторанному господарстві» майбутніми педагогами професійного навчання. Доведено, що недостатнє інформаційне забезпечення призводить до поступового відставання від загальних тенденцій підготовки висококваліфікованих педагогів професійного навчання. Визначено та обґрунтовано основні складники формування в студентів системи знань щодо організаційних, нормативно-правових питань управління якістю продукції галузі, принципів функціонування систем управління якістю, уміння та навиків організації і контролю якості продукції громадського харчування, створення систем управління якістю за допомогою засобів інформаційного забезпечення. Вивчення освітнього компонента «Управління якістю продукції та послуг у готельно-ресторанному господарстві» потребує постійного вдосконалення та оновлення, що неможливе без використання інформаційного забезпечення. Це покращує рівень знань, умінь та навичок як викладачів, так і студентів; дозволяє реалізувати потреби наукової грамотності; стимулює інтелектуальний розвиток; створює умови насиченого та активного інформаційного середовища, неперервної самоосвіти, а також самоконтролю. Виникає потреба в пошуку ефективних шляхів, методів та інструментів опрацювання інформаційних потоків, їх оцінки і відбору. Важливо, щоб нова інформація доповнювала навчальний матеріал, сприяла розширенню та поглибленню знань студентів, підтримувала професійний рівень педагогів, сприяла ефективним управлінським рішенням. Упровадження та застосування інноваційної техніки набуває бурхливого розвитку в освітній галузі. Інформаційні ресурси стали невід’ємною частиною сучасної дійсності, створюють унікальні умови для дослідження, аналізу та розвитку харчової галузі, дозволяють збагатити освітній процес новими ідеями, що є основою для професійного зростання майбутніх педагогів професійного навчання.
Методика використання сценічних прийомів у процесі трудового навчання
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Колісник, Євгеній; Цина, Андрій
У статті обґрунтовано цілісну систему методів розвитку особистості засобами театральної педагогіки в трудовому навчанні учнів основної школи. Для досягнення поставленої мети на різних етапах наукового пошуку використано метод систематизації теоретичних та емпіричних даних для проєктування методики системного використання засобів акторського мистецтва в трудовому учнів основної школи. Завданням дослідження став пошук придатних для існуючих концепцій розвитку особистості шляхів застосування засобів театральної майстерності в трудовому навчанні та вихованні школярів, методів їх системного використання, які уточнювали б освітні результати та співвідношення змінних в описі компонентів забезпечення розвитку особистості учнів основної школи. Основною стратегією дослідження методів системного використання засобів акторського мистецтва, які відповідали б концептуальним підходам до розвитку особистості стало формулювання робочих визначень у вигляді опису цілей, завдань, принципів, змісту, методів і форм організації становлення та розвитку компонентів, що забезпечують розвиток особистості школярів засобами театральної педагогіки на уроках трудового навчання. Результати дослідження засвідчують досягнення його мети та вирішення поставлених завдань з обґрунтування методів системного використання засобів акторського мистецтва на уроках трудового навчання, спрямованих на: розвиток колективу вихованців (метод обов’язкової участі всіх школярів у колективній творчості з програвання театралізованих сцен-імпровізацій, метод мотивації наслідування учнями майстерно продемонстрованих учителем на уроці трудових дій); розвиток властивостей пізнавальних психічних процесів особистості школяра (методи фізичних дій, створення творчого самопочуття, історичних паралелей, зміни рольових позицій, дієвого аналізу); використання особистісних якостей кожного учня в оволодінні навчальним матеріалом (етюдний метод, методи сценічних вправ учнів на пам'ять фізичних дій, стилевих імпровізаційних завдань-драматизацій); набуття школярами здатності в передаванні моделі спілкування шляхом застосування артистичних умінь для рольових програвань образів (поетапна методика навчання учнів артистичним умінням); обумовленість результатів освітніх впливів рівнем власної активності особистості школяра (групові етюдні імпровізації за творами класиків живопису).
Використання веб-орієнтованих середовищ під час вивчення комп’ютерного дизайну учнями старшої школи інформатичного профілю
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Корець, Микола; Підгорна, Тетяна; Симоненко, Катерина
Інформатизація суспільства, упровадження у сферу освіти засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій відкривають нові перспективи для підвищення ефективності навчально-виховного процесу та самоосвіти. В умовах розвитку сучасних технологій, апаратного забезпечення комп’ютера та різноманітного програмного забезпечення відбуваються швидкі та якісні зміни в технологіях опрацювання даних. Саме веб-орієнтовані технології, які є нині передовими технологіями інформаційного суспільства, відіграють роль провідного інструменту інформатизації освіти. Виняток не становить і розвиток програмного забезпечення, що використовується в процесі вивчення комп’ютерного дизайну. У статті обґрунтовується необхідність використання веб-орієнтованих середовищ навчального призначення в процесі вивчення комп’ютерного дизайну учнями старшої школи інформатичного профілю. Під час навчання інформатики в школах передбачено виконання навчальних завдань як на уроках в школі, так і вдома. Забезпечення всіх учнів доступом до уніфікованого програмного забезпечення є проблематичним, адже у всіх різні комп’ютери, зокрема можуть бути різні операційні системи. Починаючи з 12 березня 2020 року, навчання учнів тривалий час відбувається дистанційно. Більшість учителів інформатики зіткнулись з проблемою, як уніфікувати програмне забезпечення для опанування навчального матеріалу на уроках інформатики. Одним з шляхів вирішення цієї проблеми є використання веб-орієнтованих середовищ. Розглянуто види комп’ютерного дизайну та відповідно до вікових особливостей учнів і цілей навчання дібрано веб-орієнтоване програмне забезпеченн,я використання якого значно спрощує організацію і здійснення освітнього процесу. Під час використання веб-орієнтованих середовищ не потрібно додаткових знань щодо їх налаштування, адже використання таких середовищ є незалежним від технічних характеристик комп’ютера, а потрібно лише підключення до мережі Інтернет.
Формування дослідницьких умінь у здобувачів початкової освіти на інтегрованих уроках «Я досліджую світ»
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Крамаренко, Алла
У статті зазначається, що Нова українська школа в умовах реформування потребує вчителя, готового до комплексної реалізації інтегрованого, компетентнісного, діяльнісного та особисто орієнтованого підходів до навчання здобувачів початкової освіти. Саме від такого педагога значною мірою залежить успішна самореалізація та самовираження особистості майбутнього громадянина в інформаційному суспільстві ХХІ століття. Особливої актуальності та своєчасності набуває оновлення фахової підготовки майбутніх учителів з огляду на формування в них інтеграційної компетентності як необхідного складника професійної діяльності сучасного вчителя НУШ, оскільки традиційна організація фахової підготовки вчителів початкової школи не забезпечує належний рівень сформованості цього феномена. У роботі зазначається, що особливості ознайомлення здобувачів початкової освіти із навколишнім світом зумовлені їхнім віком. Їх джерелом знань про природу, суспільство є довкілля. Формування уявлень і понять про об’єкти навколишньої дійсності відбувається на уроках «Я досліджую світ» та продовжується під час екскурсій, прогулянок у тісному взаємозв’язку освітньої діяльності дітей з ігровою. Пізнавальні інтереси здобувачів початкової освіти особливо яскраво виявляються в ситуаціях, коли вони спостерігають за зміною об’єкту або явища, коли можна продемонструвати свій життєвий досвід, поділитися з іншими цікавою інформацією. Якраз у цей час можна вводити в освітній процес завдання на встановлення причиново-наслідкових зв’язків у природі, у суспільному житті. Вказується, що вчитель має контролювати засвоєння учнями зв’язків, які наведені в тексті підручника, і спрямовувати та підтримувати прагнення молодших школярів самостійно встановлювати зв’язки між об’єктами і явищами в нових, незнайомих раніше ситуаціях. Під час планування уроку вчитель виділяє причиново-наслідкові зв’язки природних явищ, визначає мету уроку, добирає навчальний матеріал, за допомогою якого будуть виділені основні зв’язки і визначено методи їх вивчення. Окреслені позиції досить повно представлено в авторських навчально-методичних посібниках «Методика навчання природничої, громадянської та історичної освітніх галузей у початковій школі» та «Сучасні технології навчання природничої, громадянської та історичної освітніх галузей в початковій школі».
Зміст та структура професійної компетентності майбутнього фахівця з фізичної терапії та ерготерапії
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Кара, Світлана Іванівна; Хатунцева, Світлана Миколаївна; Пшенична, Наталя Сергіївна
У статті проаналізовано особливості професійної діяльності, зміст та структуру професійної компетентності фахівця з фізичної терапії та ерготерапії. Визначено, що професійна компетентність фахівця з фізичної терапії та ерготерапії – це здатність особистості ефективно виконувати професійну діяльність на основі володіння фаховими знаннями, уміннями та навичками, професійно значущими особистісними якостями; прагнення до професійного розвитку та самовдосконалення. Розроблено зміст та структуру професійної компетентності майбутніх фахівців з фiзичнoï тepaпiï та ерготерапії, які складають основу для його професійного розвитку та самовдосконалення. Професійну компетентність фахівця з фізичної терапії та ерготерапії розглядаються як єдність трьох компонентів: мотиваційно-ціннісного, когнітивного, діяльнісно-рефлексивного, кожен з яких містить структурні складові та одночасно є аспектами особистості. Мотиваційно-ціннісний компонент є інтегральною якістю та стрижневою складовою у структурі професійної компетентності фахівця. Він передбачає наявність соціальних установок, ціннісних орієнтацій та мотивів; інтерес та позитивне ставлення до діяльності; прагнення до професійного розвитку та самовдосконалення. Когнітивний компонент професійної компетентності фахівця з фізичної терапії та ерготерапії включає загальнонаукову та діагностичну компетентності. До важливих професійних умінь та навичок віднесено: гностичні, конструктивні, діагностичні, організаційно-методичні, інформаційні, дослідницькі. Bиoкpeмлeнo професійно важливі якості фізичного терапевта та ерготерапевта: мopaльнi, комунікативні, кoгнiтивнi, eмoцiйнo-вoльoвi, рефлексивні. Діяльнісно-рефлексивний компонент професійної компетентності передбачає вміння використовувати засоби фізичної терапії та ерготерапії; володіння методами організації реабілітаційної діяльності, планування завдань і способів їх вирішення; вміння планувати, прогнозувати, аналізувати, адекватно оцінювати результати власної діяльності. Компетентнісний підхід до підготовки майбутніх фахівців з фізичної терапії та ерготерапії полягає в набутті та розвиткові у здобувачів вищої освіти інтегральної, загальних та спеціальних (фахових) компетентностей.

Переглянути

Перегляд Випуск 1 (2022) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування