Випуск 1 (2022)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/89

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 49

Загальні підходи та особливості освітньої політики та акредитаційних стандартів у сфері професійної підготовки соціальних працівників у Канаді
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Попова, Анастасія Сергіївна
У статті розглянуто загальні підходи та особливості до освітньої політики та акредитаційних стандартів у сфері професійної підготовки соціальних працівників у Канаді. Автором здійснено категоріальний аналіз поняття «соціальна робота» на основі аналізу положень законів окремих провінцій та територій. Визначено, що цей термін трактується у всіх документах майже однаково і визначається як професійна діяльність, метою якої є надання якісних соціальних послуг, основою яких є ґрунтовна професійна підготовка соціальних працівників, яка здійснюється в університетах Канади на бакалаврському, магістерському та дослідницькому рівнях та високопрофесійні соціальні працівники. Виявлено, що основою якісної та ґрунтовної освіти у сфері соціальної роботи є чітка та законодавча врегульована освітня політика на загальноканадському рівні щодо професійної підготовки соціальних працівників; високі акредитаційні стандарти та вимоги до освітніх програм, що регулюються відповідно до документу «Освітня політика та акредитаційні стандарти» Канадської асоціації освіти з питань соціальної роботи і ґрунтуються на положеннях Глобальних стандартів професійної підготовки соціальних працівників Міжнародної федерації соціальних працівників та Міжнародної асоціації шкіл соціальної роботи. Автором схарактеризовано загальний зміст документу «Освітня політика та акредитаційні стандарти» та визначено загальні підходи до проведення акредитацій освітніх програм у сфері соціальної роботи. Виявлено організаційні та змістові особливості освітньої політики та акредитаційних стандартів професійної підготовки соціальних працівників у Канаді. Коротко схарактеризовано спільності та відмінності у процедурі акредитації освітніх програм України та Канади. Виявлено можливості застосування конструктивних ідей канадського досвіду в українській освітній практиці.
Дослідження стану надання послуг догляду та підтримки ВІЛ-позитивних людей у державно-громадському секторі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Петровська, Катерина Володимирівна; Тургенєва, Анастасія Олександрівна
У статті запропоновано шляхи розв’язання проблеми організації комплексного догляду та підтримки ВІЛ-позитивних людей із досвіду громадського сектору, що знайшло своє відображення в аналізі результатів реалізації кількісно-якісного дослідження стану надання послуг догляду та підтримки ВІЛ-позитивних людей у державно-громадському секторі та допомогло з’ясувати прогалини в цій системі. Дослідницькою базою виступив кабінет довіри поліклініки Бердянського територіального медичного об’єднання, до завдань якого належить масове обстеження населення на ВІЛ та надання медичної й соціально-психологічної допомоги людям з ВІЛ-позитивним статусом. З’ясовано, що медичні працівники та соціальний працівник кабінету (представник БО «Мережа 100% життя. М. Запоріжжя») супроводжує 347 пацієнтів з ВІЛ-позитивним статусом (з них 323 приймають АРТ терапію); на диспансерному обліку знаходяться: споживачі ін’єкційних наркотиків – 57 осіб; гомосексуали – 2 особи; вагітні – 33 особи. Дослідження проводилося за допомогою кількісно-якісних методів. Кількісний компонент полягав у зборі інформації щодо поширеності різних проявів СіД за ознакою ВІЛ-статусу із використанням методу структурованих інтерв’ю face-to-face (всього було проведено 316 інтерв’ю). Отримані кількісні дані доповнювалися якісною інформацією. З цією метою було проведено 24 глибинні інтерв’ю за методом «життєві історії». У процесі аналізу отриманих даних було охарактеризовано вибірку досліджуваних, які стоять на диспансерному обліку кабінету довіри Бердянського територіального медичного об’єднання (середній вік, стаж життя з ВІЛ-інфекцією, наявність близьких стосунків та ВІЛ-статус партнера, рівень освіти, їхня зайнятість, належність до ключових груп населення, досвід стигматизації та дискримінації через ВІЛ-статус з боку соціального оточення, причини відкладання лікування ВІЛ та ін.).
Методичні аспекти формування графічної компетентності майбутнього вчителя трудового навчання та технологій при вивченні предметів професійної підготовки
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Гриценко, Лариса; Срібна, Юлія
У статті зроблена спроба дослідити структуру та змістове обґрунтування графічної компетентності вчителя трудового навчання та технологій як важливого складника професійної підготовки. Графічна компетентність учителя трудового навчання та технологій характеризується усвідомленою потребою та вміннями фахівця використовувати графічні засоби для вирішення професійно орієнтованих завдань на основі системи графічних знань, умінь і навичок, а також досвіду графічної діяльності та індивідуально-особистісних якостей викладачів, сукупності зовнішніх та внутрішніх стимулів. Нині при підготовці бакалаврів зі спеціальності 014.10 Середня освіта (Трудове навчання та технології) велике значення приділяється вивченню професійно-практичних дисциплін, що належать до професійної та практичної підготовки і зумовлюють формування графічної компетентності, таких, як «Основи проєктування та моделювання», «Малюнок і основи композиції», «Малюнок та живопис». Графіка як самостійний вид дизайну має значний педагогічний вплив на культурно-професійний розвиток особистості майбутнього вчителя трудового навчання та технологій, зокрема, розвиток його творчих здібностей. Графічна діяльність здобувачів вищої освіти зумовлюється особливостями трьох рівнів знань. Перший – сприйняття, другий – уява як ознака психологічних дій, третій – як практичний спосіб техніко-технологічного відображення картини на умовному рівні у вигляді графічної композиції. Графічна підготовка бакалаврів за кваліфікацією «Вчитель трудового навчання та технологій» здійснюється в рамках поглибленого вивчення дисциплін дизайну, креслення та живопису, предметом яких є засвоєння теоретичних основ мистецької освіти. Для ефективного формування графічної компетентності майбутніх вчителів трудового навчання та технологій за спеціальністю 014.10 Середня освіта (Трудове навчання та технології) в наповненні предметів професійної підготовки Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка враховані методичні аспекти.
Організація адаптивного фізичного виховання дітей різновікової логопедичної групи
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Кот, Надія
У статті розкрито особливості організації адаптивного фізичного виховання дітей різновікової логопедичної групи. У результаті опрацювання протоколів діагностичного вивчення дошкільників різного віку з порушенням мовлення і порівняння їх із середніми показниками нормотипових дітей виділені особливості фізичного розвитку, фізичної підготовленості, рухової пам’яті та емоціонального стану обстежених цієї нозологічної групи. З урахуванням виявлених особливостей уточнено зміст програми фізичного виховання дітей різновікової групи з порушенням мовлення. Програма містить у певному співвідношенні традиційні оздоровчо-розвивальні заходи, а також логопедичні й психологічні форми роботи: пальчикову, дихальну, артикуляційну, кінезіологічну гімнастики, логоритмічні завдання, психологічні рухові етюди, танцювальну терапію. Ефективність програми забезпечується особливою тактикою корекційно-розвивальних дій, які спрямовані на: створення сприятливого фону для розуміння і сприйняття рухового завдання, що при позитивній оцінці і відповідному заохоченні сприяє формуванню в дитини основ стійкої мотивації до рухової діяльності; організацію процесу навчання руховим діям за трьома етапами формування рухової навички, які різняться як завданнями, так і особливостями методики навчання; зосередження уваги дітей на орієнтовній основі рухових дій за допомогою виділення опорних елементів і застосування контрольних поз (одночасно з мовленнєвою стимуляцією), що підвищує якість виконання рухового завдання; забезпечення рухової та мовленнєвої взаємодії старших і молодших дошкільників в процесі виконання рухів. Тактика корекційно-розвивальних дій будується з урахуванням загальних закономірностей формування рухової навички, особливостей рухових уявлень та є адекватною віковим психологічним особливостям дітей 3-6 років з порушенням мовлення.
Формування дослідницьких умінь у здобувачів початкової освіти на інтегрованих уроках «Я досліджую світ»
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Крамаренко, Алла
У статті зазначається, що Нова українська школа в умовах реформування потребує вчителя, готового до комплексної реалізації інтегрованого, компетентнісного, діяльнісного та особисто орієнтованого підходів до навчання здобувачів початкової освіти. Саме від такого педагога значною мірою залежить успішна самореалізація та самовираження особистості майбутнього громадянина в інформаційному суспільстві ХХІ століття. Особливої актуальності та своєчасності набуває оновлення фахової підготовки майбутніх учителів з огляду на формування в них інтеграційної компетентності як необхідного складника професійної діяльності сучасного вчителя НУШ, оскільки традиційна організація фахової підготовки вчителів початкової школи не забезпечує належний рівень сформованості цього феномена. У роботі зазначається, що особливості ознайомлення здобувачів початкової освіти із навколишнім світом зумовлені їхнім віком. Їх джерелом знань про природу, суспільство є довкілля. Формування уявлень і понять про об’єкти навколишньої дійсності відбувається на уроках «Я досліджую світ» та продовжується під час екскурсій, прогулянок у тісному взаємозв’язку освітньої діяльності дітей з ігровою. Пізнавальні інтереси здобувачів початкової освіти особливо яскраво виявляються в ситуаціях, коли вони спостерігають за зміною об’єкту або явища, коли можна продемонструвати свій життєвий досвід, поділитися з іншими цікавою інформацією. Якраз у цей час можна вводити в освітній процес завдання на встановлення причиново-наслідкових зв’язків у природі, у суспільному житті. Вказується, що вчитель має контролювати засвоєння учнями зв’язків, які наведені в тексті підручника, і спрямовувати та підтримувати прагнення молодших школярів самостійно встановлювати зв’язки між об’єктами і явищами в нових, незнайомих раніше ситуаціях. Під час планування уроку вчитель виділяє причиново-наслідкові зв’язки природних явищ, визначає мету уроку, добирає навчальний матеріал, за допомогою якого будуть виділені основні зв’язки і визначено методи їх вивчення. Окреслені позиції досить повно представлено в авторських навчально-методичних посібниках «Методика навчання природничої, громадянської та історичної освітніх галузей у початковій школі» та «Сучасні технології навчання природничої, громадянської та історичної освітніх галузей в початковій школі».
LEGO як інструмент компетентнісного навчання учнів початкової школи на уроках української мови та читання
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Чемоніна, Лада В'ячеславівна
Статтю присвячено актуальній проблемі, а саме формуванню ключових компетентностей здобувачів початкової освіти на уроках української мови та читання засобами методики компетентнісного навчання «Шість цеглинок», що передбачає використання наборів LEGO. Авторкою зроблено акцент на провідній ролі предмета «Української мови та читання» через його важливість щодо опрацювання теоретико-практичного складника всіх освітніх галузей першого концентру сучасного закладу загальної середньої освіти. Здійснено аналіз досліджень науковців минулого та сьогодення, відзначено їхні позиції стосовно організації освітнього процесу в початковій школі, підкреслено єдність поглядів учених щодо необхідності домінування на уроках дидактичних ігор. Вивчення нормативних документів України в галузі освіти, наукового доробку дослідників, а також прогресивних підходів щодо організації освітнього процесу, зокрема в початковій школі, дозволило авторці статті констатувати, що сьогодні однією з інновацій, яка може забезпечити результативність навчання – сформованість ключових і предметних компетентностей, – є методика компетентнісного навчання «Шість цеглинок». Відзначено доцільність використання завдань, створених на засадах зазначеної вище методики, через їх інтеграційний, відкритий характер, легку адаптацію як до освітніх потреб дитини, так і навчального матеріалу, постійне залучення молодших школярів до комунікативної взаємодії. Пропонована стаття – дослідження теоретичного і в той же час конкретно-практичного характеру. Публікація містить розроблені авторкою завдання з навчального предмета «Українська мова та читання» для учнів початкової школи, виконання яких передбачає застосування названої вище методики, а саме використання наборів LEGO, та забезпечує формування відповідних предметних і ключових компетентностей через діяльність. Стаття буде корисною як для викладачів закладів вищої освіти, які викладають цикл дисциплін методичного характеру, так і вчителів початкової школи закладів загальної середньої освіти, що активно впроваджують інновації в освітній процес.
Інтерактивні лекції як засіб підвищення ефективності навчання у закладах вищої освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Школа, Ірина Вікторівна; Салюк, Богдана Анатоліївна
Стаття присвячена інтерактивній лекції як одному із ефективних методів навчання у ЗВО, що сприяє підвищенню результативності навчання та рівня мотивації студентів. Автори розкривають сутність інтерактивного навчання, що полягає в організації постійної взаємодії всіх учасників освітнього процесу, та порівнюють традиційну класичну лекцію з інтерактивною і виокремлюють особливості останньої, наголошуючи на її перевагах. Очевидним стає факт необхідності перегляду традиційних форм і методів навчання, оскільки головним завданням сучасного лектора є залучення здобувачів вищої освіти до активного усвідомленого навчання та діджиталізація освітнього процесу. Саме тому значна увага у статті зосереджена на цифрових інструментах, за допомогою яких викладач може сприяти організації спільної взаємодії учасників освітнього процесу, створювати освітній відео-контент та забезпечувати постійний зворотній зв'язок зі здобувачами протягом інтерактивної лекції та після неї. Авторами також наведено низку форм інтерактивних лекцій та методичних прийомів, які перетворюють традиційну лекцію на інтерактивну (активізація індивідуальної чи групової роботи, застосування інтерактивної діяльності, контроль засвоєння матеріалу, використання різних форм зворотного зв’язку). Доведено, що цифрові засоби навчання створили важливі дидактичні умови для ефективної організації та підвищення результативності інтерактивних лекційних занять, оскільки підвищився рівень візуалізації навчального матеріалу за рахунок інфографіки, мультимедіа, коміксів, анімації та відео, полегшилась організація продуктивної групової навчальної діяльності, спростився зворотній зв’язок викладача з аудиторією, застосування цифрових засобів навчання підсилило мотивацію, самостійність та поінформованість здобувачів про результати навчання, збільшилася оперативність контролю та самоконтролю за рахунок автоматизації поточного та підсумкового оцінювання, відбулась активізація рефлексії освітньої діяльності на основі проведення online опитувань, коментування на форумах і в чатах.
Педагогічні умови формування загальнолюдських цінностей у майбутніх учителів мистецтва засобами української народнопісенної творчості
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Семичова, Наталія Олександрівна
Відзначено вплив проголошення незалежності України на формування національної свідомості українського народу та перегляд підходу до змістовного наповнення освітньої галузі та вимог до особистісної характеристики педагогів-практиків, в тому числі міри розвитку та прояву загальнолюдських цінностей. Зазначено, що ефективним інструментом національного виховання особистості є українська народнопісенна творчість. Визначено існуючі суперечності у проблемі формування загальнолюдських цінностей у майбутніх учителів мистецтва засобами української народної пісні. Метою статті є аналіз педагогічних умов формування загальнолюдських цінностей у майбутніх учителів мистецтва засобами української народно пісенної творчості. Охарактеризовано процес професійної підготовки майбутніх вчителів мистецтва у вищих закладах освіти. Обумовлено вимоги до професійних та особистісних якостей учителя мистецтва. Зазначено важливість ціннісних орієнтацій як чинників, під дією яких формується майбутній учитель мистецтва. Вказано трактування процесу формування загальнолюдських цінностей. Перераховано складові загальнолюдських цінностей. Надано визначення поняття «загальнолюдські цінності майбутніх учителів мистецтва». Представлено форми та методи формування загальнолюдських цінностей у майбутніх учителів мистецтва. Розглянуто модель методики формування загальнолюдських цінностей майбутніх учителів мистецтва. Представлено педагогічні умови формування загальнолюдських цінностей майбутніх учителів мистецтва у процесі професійної підготовки. Охарактеризовано особливості побудови та забезпечення функціонування моделі формування загальнолюдських цінностей майбутніх учителів мистецтва з врахуванням сучасних тенденцій реформування системи освіти України. Охарактеризовано принципи побудови моделі. Окреслено основні елементи оптимізації освітнього процесу. Акцентовано увагу на методі «моделювання» при формуванні загальнолюдських цінностей у майбутніх учителів мистецтва. Представлено комплекс педагогічних умов, ефективних для підвищення рівня сформованості загальнолюдських цінностей майбутніх учителів мистецтва.
Теоретичні аспекти формування професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю у галузі безпеки інформаційних систем
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Малихін, Володимир Андрійович
У статті досліджуються різні підходи науковців до визначення сутності професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю в галузі безпеки інформаційних систем, розкриваються основні підходи до процесу їі формування. Зазначається, що професійну компетентність майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю в галузі безпеки інформаційних систем слід розуміти як інтегровану характеристику, яка визначає їх реальну здатність виявляти потенційні загрози інформаційного освітнього середовища закладу професійної освіти та учнів, запобігати випадкам несанкціонованого доступу до інформації, орієнтуватися в інформаційних потоках, ідентифікувати фактори ризику та потенційні загрози, обирати ефективні засоби захисту інформації в професійних закладах освіти та на виробництві, самостійно розв’язувати типові й нетипові професійні проблеми і ситуації, пов’язані із виявленням потенційних загроз освітнього та виробничого інформаційного середовища та учня. Значна увага приділяється формуванню професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю в галузі безпеки інформаційних систем, яке розглядається як складник їх професійної підготовки; процес, спрямований на оволодіння стійкими практичними уміннями й навичками, сформованими на основі мотивів, цінностей, професійно-важливих якостей особистості, фахових знань у галузі безпеки інформаційних систем, що виявляється в результативній професійній діяльності й зумовлена конкретними обставинами та ситуаціями. Підкреслюється, що професійна компетентність у галузі безпеки інформаційних систем має бути пов’язана із здатністю майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю виявляти потенційні загрози інформаційного освітнього середовища закладу професійної освіти та учнів, запобігати випадкам несанкціонованого доступу до інформації, орієнтуватися в інформаційних потоках, ідентифікувати фактори ризику та потенційні загрози, обирати ефективні засоби захисту інформації (морально-етичні, адміністративно-організаційні, фізичні, технічні та ін.) та ін.
Інноваційно-інформаційні підходи в підготовці кадрів для туристичної індустрії
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Щербак, Людмила
У статті визначено основні завдання інформаційно-комунікаційних технологій навчання, розглянуто напрями впровадження їх у фахову підготовку майбутніх менеджерів туризму: вивчення апаратного та програмного забезпечення туристичного офісу; формування навичок із автоматизації роботи туристичного агентства; вивчення методики і стратегії рекламної діяльності, формування навичок по організації туристичного бізнесу в Internet; вивчення методики роботи з інформаційно-пошуковими системами. Підготовкою фахівців галузі туризму займаються більше 80 закладів вищої освіти України та ще більше професійних закладів нижчого рівня акредитації. Це, безумовно, сприяє розвитку туристичної галузі, але низький ступінь співробітництва між закладами професійної туристичної освіти та підприємствами не дає можливості для становлення високоякісного не тільки теоретичного, а й практичного аспекту освіти. Недостатність практичних навичок гальмує розвиток туристичної сфери, оскільки підприємствам необхідно проводити навчання співробітників уже на робочому місці, втрачаючи не тільки час, а й кошти. У свою чергу, заклади вищої освіти зацікавлені в тому, щоб їхні випускники були конкурентоспроможними на ринку праці, тому що це є показником якості підготовки окремого закладу та вагомою підставою для майбутнього співробітництва між підприємством-роботодавцем та закладом освіти. Інноваційна педагогічна діяльність пов’язана з відмовою від відомих штампів, стереотипів у навчанні, вихованні та розвитку особистості учня, створює нові нормативи особистісно-творчої, індивідуально спрямованої діяльності педагога, розробляє педагогічні технології, що реалізуються в цій діяльності. Особливо важливим це стає сьогодні, коли важливим пріоритетом державної політики на ринку праці є оптимізація професійної підготовки населення з акцентуванням не на оцінці процесу навчання, а на результаті, не на тривалості навчання, а на його якості.
Теоретичні підходи до «Place-based education» у зарубіжній педагогіці
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Перевознюк, Вікторія
У статті розглядається педагогіка місця як актуальний формат сучасної зарубіжної освіти. Педагогіка місця («Place-based education») – це освіта, яка базується на міцних і різноманітних (культурних, соціальних, мистецьких, економічних, екологічних тощо) зв’язках з місцевою спільнотою і місцевістю, де живуть учні. Актуальність дослідження зумовлюється важливістю системного осмислення зарубіжних практик педагогіки місця. За рубежем педагогіка місця активно розвивається на теоретичному і практичному рівні: існують наукові педагогічні школи з цього напряму, а також освітні заклади, навчання у яких організовано на засадах педагогіки місця. Аналіз наукової літератури з теми дослідження показує значущість педагогіки місця у зарубіжних освітніх практиках. Водночас українська педагогічна наука поки ще не імплементувала повною мірою цей позитивний дидактичний досвід. Це зумовлює мету дослідження, яка полягає у критичному огляді теоретичних підходів зарубіжних вчених до педагогіки місця. Методологія дослідження містить загальнотеоретичні та спеціальні методи. Освіта, побудована на засадах педагогіки місця, має значний потенціал в аспекті надання учням ширшої автономії та більших можливостей, щоб вони могли визначати складні локальні і глобальні проблеми та взяти на себе відповідальність за їх вирішення. Зарубіжний досвід впровадження навчання на засадах педагогіки місця є корисним для української освітньої системи в аспекті євроінтеграційних процесів. Дитиноцентрований підхід, який лежить в основі реформи шкільної освіти, передбачає саме персоналізацію навчання, перехід до компетентнісної моделі, активне використання проєктного навчання і посилення патріотичного виховання. Оскільки педагогіка місця дозволяє поєднати персоналізоване, компетентнісне і проєктне навчання, а також сприяє розвитку національної свідомості та патріотизму, цей освітній формат може бути визнаним ефективним для сучасної української освіти. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у дослідженні можливостей упровадження принципів педагогіки місця у процес навчання української літератури.
Наукові дослідження та навчання у вищій школі в дистанційному форматі як необхідність в складних для країни умовах
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Коробчук, Людмила
У статті проведено оцінку застосування науково-дослідної діяльності та навчання у вищій школі в дистанційному форматі й доведено їх необхідність у складних для країни умовах. Зазначено основні методи та методики дослідження. Проаналізовано погляди й точки зору сучасних науковців щодо дистанційного навчання та освіти, їх практичного застосування. Для переконання практичності в науковій статті описано проведену експериментальну роботу у вигляді онлайн опитування серед фахівців першого та четвертого курсів, котрі навчаються за спеціальністю «Агрономія» та «Екологія». За результатами експерименту зроблено акцент на основні форми науково-дослідної діяльності здобувачів закладів вищої освіти. У вищій школі дистанційна форма навчання побудована на раціонально підібраних методах, інформаційних технологіях, принципах навчання тощо. У практичному застосуванні вони виступають як форми та методи організації навчальної й наукової діяльності. Схарактеризовано основні методи: метод індивідуалізованого навчання, метод проблемного викладу навчального матеріалу, дослідницький метод, метод проєктів. Внесено пропозиції щодо використання в освітньому процесі інноваційних та індивідуальних ігор, ділових ігор, проблемно-орієнтованих ігор, моделювання ситуацій. У статті відмічаються основні завдання, котрі вирішуються завдяки запровадженню дистанційної форми навчання й освіти у вищій школі, а також перелік можливостей, які можна отримати в кінцевому результаті. Наголошено на необхідності мотивації, що стимулює здобувача освіти до позитивної дії в науково-освітньому процесі та в подальшому розвитку його як фахівця. Відмічено важливість форми зворотного зв’язку від здобувачів та роль викладача в керівництві науковою діяльністю. Зроблений висновок, що дистанційний формат наукових досліджень та навчання в закладах вищої освіти цільовими пристосуваннями відрізняється від традиційного, паралельно з тим він має майбутнє в системі освіти, але не повинен замінювати традиційну освіту.
Генеза менторства як історичного явища
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Захарова, Наталя
У статті акцентується увага на сучасних тенденціях економічного, політичного та соціального розвитку, що породжують багатовекторні зміни ціннісних систем, усіх соціальних груп, серед яких особливе місце займають діти та молодь, яким у діджиталізованому світі засвоїти нові знання та сформувати необхідні компетентності, активності без менторства, наставництва дуже складно. Тому феномен наставництва є однією із закономірностей цивілізованого світу. Автором статті розглянуто історичні аспекти виникнення менторства в суспільній та педагогічній сфері. Досліджено визначення категорії та суміжних дефініцій менторства на підставі трактувань вітчизняних та закордонних науковців: І. Сидорчук, Н. Гаврилів, З. Бондаренко, Т. Бочкарьова, І. Гичан, С. Іконнікова, А. Рейман, Е. Стокдейл, Л. Тілман та ін. Встановлено, що за часів Київської Русі менторство знаходить своє відображення в народній творчості та писемній мові, житті та творах видатних київських князів Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха. Сучасна педагогічна практика звертається до історичного здобутку українського народу та передає наступним поколінням його досвід. Визначено, що історичні здобутки українського народу сьогодні транслюються в Законі України «Про загальну середню освіту», де акцентується увага на впровадженні посади ментора для молодих фахівців, які протягом першого року роботи мають пройти педагогічну інтернатуру за підтримкою досвідченого працівника, педагога-наставника. Встановлено, що сьогодні система освіти України продовжує створення цілісної системи науково-методичного та менторського супроводу: відкриті конкурси, підготовка менторів через освітні програми. Проаналізовано досвід підготовки менторів у рамках програм «Школа менторів», «Школа 3.0». Зазначено, що провідними завданнями підготовки менторів є: підтримка та розвиток лідерських якостей фахівців в умовах освітньої автономії, формування сучасного педагога, здатного приймати нові виклики часу.
Динаміка якості музичних сенсорних умінь молодших учнів: результати формувального експерименту
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Барбашова Ірина
Важливість формування музичної перцепції молодших школярів аргументовано запровадженням нової редакції освітнього стандарту й освітніх програм, викладанням мистецької освітньої галузі на засадах інтегративного методологічного підходу. Метою статті є наукове обґрунтування системи дидактичних впливів на музичні перцептивні процеси молодших школярів; завданнями – а) визначення сенсорного вміння як одиниці функціонування музичної перцепції; б) характеристика рівнів музичних сенсорних умінь учнів, сформованих у масовому досвіді початкової освіти; в) розкриття специфіки варіативних експериментальних впливів, що різняться за ступенем інтенсивності інтермодальних зв’язків чуттєвих каналів; г) порівняння динаміки якості формування музичних сенсорних умінь в умовах різних варіантів педагогічного експерименту. Музичне сенсорне вміння визначено як виконання системи слухових інтеріоризованих перцептивних ознайомлювально-впізнавальних дій на основі засвоєних еталонів звуків музики і навичок застосування цих еталонів в обстеженні музичних явищ. Виявлено, що в масовому досвіді початкової освіти учні оволодівають музичними сенсорними вміннями на елементарному, середньому і достатньому якісних рівнях із превалюванням середнього. Охарактеризовано систему вправ та ігрових завдань, сконструйовану на засадах інтермодальності з узгодженням діяльності музичних і фонематичних слухових, музичних слухових і колірних зорових, музичних слухових і просторових зорових чуттєвих процесів та спрямовану на розширення й систематизацію еталонних уявлень про звуки музики, формування в учнів раціональних способів обстеження музичних явищ. Доведено ефективність запроваджених дидактичних впливів: порівняно з контрольною групою учасники експериментальних груп, особливо першої з них, виявили найвищу результативність розрізнення та систематизації звуків музики, різноманітність навичок відтворювати їх у співах, просторовому моделюванні, інструментальній грі. Відбулися зміни в структурі експериментальних груп: респондентів з елементарним рівнем розвитку музичної перцепції не виявлено, проте встановлено рівневу градацію із середнім, достатнім, високим і стабільно високим рівнями опанування музичних чуттєвих процесів.
The use of gender-neutral pronouns in English during teaching of international students
(Berdyansk State Pedagogical University, 2022) Makyeyeva, Lyudmyla; Gromokovska, Tetyana; Popazova, Olena; Murzina, Olena; Aliyeva, Olena; Pototska, Olena
The use of language is important in pedagogy, especially teachers' appeals to students, because they work with a large number of people and it depends on them how they will treat each other in the future, they set an example and create a favorable atmosphere in the group. Later, students also reproduce this in everyday life and in interpersonal relationships. So in the 21st century, they began to pay more attention to this and be tolerant, polite to each other, appreciate personal space and choice of sexual orientation and gender. The study was conducted by an anonymous survey of 300 foreign students (mostly from India, Nigeria, Morocco and Zambia) 1st and 2nd year students of Zaporizhia State Medical University studying in English and 15 teachers of the same university (from different departments) teaching in English. The study found that teachers have a low level of awareness of gender-neutral denominators in English. The reason may be that English is not a native language and is not their main subject and object of increased interest. Also, teachers have mature male or female roles, being psychologically and socially mature. Most students, on the other hand, are not only aware of gender-neutral pronouns, but are also ready to use them in class and in everyday life. Also, most students agree that teachers play an important role in cultivating gender-neutral language. In conclusion, it is proposed to organize courses for teachers and develop methodical recommendations, review materials for classes to use gender-non-deterministic language. In addition, teachers should be encouraged not only to use gender-neutral language but also to inspire students to do so, for example by starting an introductory class on a course by introducing themselves and pronoun that reflects their gender status and asking students about their names and pronouns they wanted to be addressed by.
Інформаційне забезпечення навчального процесу при вивченні питань управління якістю продукції та послуг готельно-ресторанного господарства
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Корець, Олександр; Іщенко, Світлана
У статті проаналізовано і розглянуто інформаційне забезпечення освітнього процесу під час вивчення дисципліни «Управління якістю продукції та послуг у готельно-ресторанному господарстві» майбутніми педагогами професійного навчання. Доведено, що недостатнє інформаційне забезпечення призводить до поступового відставання від загальних тенденцій підготовки висококваліфікованих педагогів професійного навчання. Визначено та обґрунтовано основні складники формування в студентів системи знань щодо організаційних, нормативно-правових питань управління якістю продукції галузі, принципів функціонування систем управління якістю, уміння та навиків організації і контролю якості продукції громадського харчування, створення систем управління якістю за допомогою засобів інформаційного забезпечення. Вивчення освітнього компонента «Управління якістю продукції та послуг у готельно-ресторанному господарстві» потребує постійного вдосконалення та оновлення, що неможливе без використання інформаційного забезпечення. Це покращує рівень знань, умінь та навичок як викладачів, так і студентів; дозволяє реалізувати потреби наукової грамотності; стимулює інтелектуальний розвиток; створює умови насиченого та активного інформаційного середовища, неперервної самоосвіти, а також самоконтролю. Виникає потреба в пошуку ефективних шляхів, методів та інструментів опрацювання інформаційних потоків, їх оцінки і відбору. Важливо, щоб нова інформація доповнювала навчальний матеріал, сприяла розширенню та поглибленню знань студентів, підтримувала професійний рівень педагогів, сприяла ефективним управлінським рішенням. Упровадження та застосування інноваційної техніки набуває бурхливого розвитку в освітній галузі. Інформаційні ресурси стали невід’ємною частиною сучасної дійсності, створюють унікальні умови для дослідження, аналізу та розвитку харчової галузі, дозволяють збагатити освітній процес новими ідеями, що є основою для професійного зростання майбутніх педагогів професійного навчання.
Використання веб-орієнтованих середовищ під час вивчення комп’ютерного дизайну учнями старшої школи інформатичного профілю
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Корець, Микола; Підгорна, Тетяна; Симоненко, Катерина
Інформатизація суспільства, упровадження у сферу освіти засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій відкривають нові перспективи для підвищення ефективності навчально-виховного процесу та самоосвіти. В умовах розвитку сучасних технологій, апаратного забезпечення комп’ютера та різноманітного програмного забезпечення відбуваються швидкі та якісні зміни в технологіях опрацювання даних. Саме веб-орієнтовані технології, які є нині передовими технологіями інформаційного суспільства, відіграють роль провідного інструменту інформатизації освіти. Виняток не становить і розвиток програмного забезпечення, що використовується в процесі вивчення комп’ютерного дизайну. У статті обґрунтовується необхідність використання веб-орієнтованих середовищ навчального призначення в процесі вивчення комп’ютерного дизайну учнями старшої школи інформатичного профілю. Під час навчання інформатики в школах передбачено виконання навчальних завдань як на уроках в школі, так і вдома. Забезпечення всіх учнів доступом до уніфікованого програмного забезпечення є проблематичним, адже у всіх різні комп’ютери, зокрема можуть бути різні операційні системи. Починаючи з 12 березня 2020 року, навчання учнів тривалий час відбувається дистанційно. Більшість учителів інформатики зіткнулись з проблемою, як уніфікувати програмне забезпечення для опанування навчального матеріалу на уроках інформатики. Одним з шляхів вирішення цієї проблеми є використання веб-орієнтованих середовищ. Розглянуто види комп’ютерного дизайну та відповідно до вікових особливостей учнів і цілей навчання дібрано веб-орієнтоване програмне забезпеченн,я використання якого значно спрощує організацію і здійснення освітнього процесу. Під час використання веб-орієнтованих середовищ не потрібно додаткових знань щодо їх налаштування, адже використання таких середовищ є незалежним від технічних характеристик комп’ютера, а потрібно лише підключення до мережі Інтернет.
Зміст та структура професійної компетентності майбутнього фахівця з фізичної терапії та ерготерапії
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Кара, Світлана Іванівна; Хатунцева, Світлана Миколаївна; Пшенична, Наталя Сергіївна
У статті проаналізовано особливості професійної діяльності, зміст та структуру професійної компетентності фахівця з фізичної терапії та ерготерапії. Визначено, що професійна компетентність фахівця з фізичної терапії та ерготерапії – це здатність особистості ефективно виконувати професійну діяльність на основі володіння фаховими знаннями, уміннями та навичками, професійно значущими особистісними якостями; прагнення до професійного розвитку та самовдосконалення. Розроблено зміст та структуру професійної компетентності майбутніх фахівців з фiзичнoï тepaпiï та ерготерапії, які складають основу для його професійного розвитку та самовдосконалення. Професійну компетентність фахівця з фізичної терапії та ерготерапії розглядаються як єдність трьох компонентів: мотиваційно-ціннісного, когнітивного, діяльнісно-рефлексивного, кожен з яких містить структурні складові та одночасно є аспектами особистості. Мотиваційно-ціннісний компонент є інтегральною якістю та стрижневою складовою у структурі професійної компетентності фахівця. Він передбачає наявність соціальних установок, ціннісних орієнтацій та мотивів; інтерес та позитивне ставлення до діяльності; прагнення до професійного розвитку та самовдосконалення. Когнітивний компонент професійної компетентності фахівця з фізичної терапії та ерготерапії включає загальнонаукову та діагностичну компетентності. До важливих професійних умінь та навичок віднесено: гностичні, конструктивні, діагностичні, організаційно-методичні, інформаційні, дослідницькі. Bиoкpeмлeнo професійно важливі якості фізичного терапевта та ерготерапевта: мopaльнi, комунікативні, кoгнiтивнi, eмoцiйнo-вoльoвi, рефлексивні. Діяльнісно-рефлексивний компонент професійної компетентності передбачає вміння використовувати засоби фізичної терапії та ерготерапії; володіння методами організації реабілітаційної діяльності, планування завдань і способів їх вирішення; вміння планувати, прогнозувати, аналізувати, адекватно оцінювати результати власної діяльності. Компетентнісний підхід до підготовки майбутніх фахівців з фізичної терапії та ерготерапії полягає в набутті та розвиткові у здобувачів вищої освіти інтегральної, загальних та спеціальних (фахових) компетентностей.
Definition of the Role and the Place of Practical Content in the Context of Quality Training of Higher Education Specialists
(Berdyansk State Pedagogical University, 2022) Akmen Victoriіa; Sorokina Svitlana; Sorokina Valentyna
This work considers the issues of students' practical training as an integral component in modern technologies of degree education. This issue acquires particular relevance at the present time, when there is an increase in competition in the market of educational and scientific services, and Ukraine is advancing through integration into the European educational space. It is noted that without radical changes in the system of higher education, including without matching the labor market, without increasing the professional level of the nation, it is impossible to ensure the innovative development and competitiveness of educational activities in the country. Besides, innovative development of economy requires high level of education and practical training of specialists. Lagging of content and quality of education from labor market needs, from trends of world economic development leads to growth of unemployment and dissatisfaction of domestic employers. It is suggested to establish a hereditary relationship between educational approaches and labor market demands: what students master in educational technology should materialize in practice or in the production sphere. The main role in this should play practical skills, which the student acquires at the enterprises during the internship at all stages of education. The study showed that a specific system of training can play a big role in the issue of forecasting the needs of the labor market. The necessity of introducing new directions of marketing strategy was noted. The main of which is determined by the expediency of introducing gradation of master's education level according to three reasonable variants of master's programs, in accordance with the future vision of learning outcomes, the role of future specialist in the labor market and aspiration for direction of self-realization in the life space. Each of these stages should shape the student's specific skills, mindset. It is shown that at all learning levels attention should be paid not only to theoretical-methodological tasks and expert methods of their substantiation, but also not to leave unattended the approaches aimed at activation of students' creative search. The peculiarity of such approach during the practical work of students is emphasized The possibility of forecasting the needs of the labor market, taking into account general educational trends through the implementation of a model for the development of systemic partnership: government, business and higher education, with the active participation of employers is proposed.
Цифрова безпека освітнього процесу: європейський поступ Естонії та перпективи України
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Близнюк Микола; Дебре Олексій
Бурхливий розвиток інформаційних технологій призводить до цифрової трансформації освіти, активного використання в освітньому процесі цифрових технологій. На цій основі передбачається оновлення планованих освітніх результатів, змісту освіти, методів та організаційних форм навчальної роботи, а також оцінювання досягнутих результатів у цифровому середовищі, що швидко розвивається, для кардинального покращення рівня освіти кожного. Цифрові технології створюють умови для вирішення зазначених завдань за рахунок удосконалення засобів планування та організації освітнього процесу, широкого використання активних методів навчання та початку персоналізованої організації освітнього процесу. У контексті реформування та модернізації освітнього середовища за допомогою цифрових технологій основною тенденцією є цифрова безпека освітніх систем. У наукових дослідженнях відзначається внесок цифрового освітнього середовища в підвищення якості освіти та вдосконалення змісту освіти за рахунок використання широкого спектру цифрових освітніх ресурсів, підвищення фахових навичок у сфері використання цифрових технологій та ресурсів. Це забезпечується шляхом підвищення грамотності використання сучасних цифрових технологій, запровадження дистанційних методів навчання на всіх рівнях освіти. Охарактеризовано євроатлантичний поступ Естонії в галузі інформаційних технологій, де державні органи вже давно користуються перевагами інформаційних технологій як в управлінському процесі, так і широко використовують у наданні адміністративних послуг для населення. Громадяни отримують різноманітні послуги через Інтернет: видачу ліцензій, сплату податків тощо. За допомогою автоматизованої системи електронного документообігу можна вирішити низку проблемних питань: своєчасне надання і виконання документів, якості ухвалення управлінських рішень, якості підготовки колективних документів, запобігання проявам корупції. Звернено увагу, щ,о обравши євроінтеграційний курс та визначивши своїм стратегічним пріоритетом, Україна має орієнтуватися передусім на стратегію розвитку країн-учасниць ЄС в інформаційній сфері.

Переглянути

Перегляд Випуск 1 (2022) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування