Випуск 1 (2021)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/266

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 42

Методичні засади реалізації принципу наступності в навчанні фізики в закладах середньої освіти ІІ ступеня
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Волинець, Тетяна
У статті висвітлені основні недоліки предметної компетентності учнів з фізики при вивченні курсу природознавства, що призводять до порушення принципу наступності в навчанні фізики в закладах середньої освіти ІІ ступеня. Визначені та обґрунтовати педагогічні умови, необхідні для забезпечення можливостей реалізації цього принципу в межах природничої освітньої галузі. Доведено, що курс природознавства 5-го класу є необхідною сполучною ланкою в цілісній системі освітньої галузі «Природознавство», яка в достатній мірі здатна забезпечити підготовку учнів до початку вивчення систематичного курсу фізики у 7–9-х классах. Запропоновано модель реалізації наступності у формуванні знань з фізики при вивченні природознавства і фізики в закладах середньої освіти ІІ ступеня. Досліджено й обґрунтовано необхідні критерії відбору змісту і методів навчання в процесі засвоєння учнями фізичної компоненти природничої освітньої галузі на основі пропедевтичних знань, здобутих на попередніх освітніх етапах.
Теоретичне обґрунтування мовленнєвої готовності до школи дітей старшого дошкільного віку з порушеннями зору
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Бєлова, Олена
Наукова стаття включає теоретичне вивчення з проблеми дослідження мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку з порушеннями зору. Метою наукового дослідження є теоретичне обґрунтування позицій щодо мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку з порушеннями зору до навчання у шкільних умовах. Завдання статті передбачає теоретичний аналіз наукової літератури з вивчення досвіду класичних та сучасних досліджень вітчизняних та зарубіжних учених, які висвітлюють проблему мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку з порушеннями зору; визначення основних порушень мовлення; вивчення впливу порушень зору на особливості розвитку мовлення та мовленнєву готовність до школи дітей старшого дошкільного віку. Методами дослідження в нашій роботі є використання наукових експериментальних та методичних джерел з спеціальної педагогіки та психології. Підчас аналізу науково-теоретичного дослідження було визначено, що в залежності від тяжкості порушень зору (сліпі, що мають повну відсутність зорового відчуття або діти зі зниженим зором, у яких порушується сприймання кольору, світла) розвиток мовлення в цієї категорії дітей набуває своєрідних особливостей, що відповідно впливає на їх мовленнєву готовність до школи. Встановлено, що діти з порушеннями зору (сліпі та зі зниженим зором) мають специфічне сприймання навколишнього світу. Компенсаторні можливості відбувається за допомогою збереженої аналізаторної системи (слуху, тактильного відчуття тощо). Спостерігається порушення предметного, дієвого співвіднесення зі значенням слова; страждає комунікативне мовлення. Мовленнєва готовність до шкільного навчання дітей старшого дошкільного віку з порушеннями зору передбачає використання спеціально розроблених навчально-корекційних програм. Основою мовленнєвої готовності вважають сформованість у дітей усіх компонентів мовлення фонематичного (сприймання мовлення), фонетичного (звуковимова), лексичного, розуміння смислу слів, збагачений словниковий запас, граматичного, дискурсивного, соціокультурного, етнокультурного.
Морська англійська мова в забезпеченні безпеки мореплавства
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Тіщенко, Олена
Англійська мова за професійним спрямуванням має значний вплив на формування сучасного фахівця морського транспорту. На сьогодні вона є одним із найважливіших засобів професійного спілкування фахівців морської галузі та є досить специфічною. У статті характеризуються особливості викладання іноземної мови в морських закладах вищої освіти; аналізується зміст дисципліни «Англійська мова за професійним спрямуванням»; розглядається значення викладання цієї навчальної галузі з метою забезпечення безпеки мореплавства, дається визначення термінів «професійно орієнтована англійська мова» (ESP), «для навчальних/академічних цілей» (English for Academic Purposes) і «для професійних цілей» (English for Occupational Purposes).
Конкуренція українських моряків на світовому ринку праці
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Шапар, Любов; Шпілєвая, Тетяна
У статті висвітлюється важливе значення морської індустрії у світі, яка посідає одне з перших місць у системі міжнародних перевезень та торгівлі. Щорічне збільшення міжнародного торговельного флоту потребує більш інтенсивної підготовки кадрів морської галузі. Особлива увага приділяється підготовці офіцерського та рядового складу морських суден у різних країнах світу, які є основними постачальниками висококваліфікованих кадрів морської галузі. Серед основних країн світу, які готують дипломований офіцерський та рядовий склад морських суден, входять такі країни світу, як Китай, Філіппіни, Індія, Індонезія, Російська Федерація, Україна, Польща, В’єтнам, Японія, Туреччина та Сполучені Штати Америки. Морські заклади вищої освіти цих країн постійно шукають та впроваджують нові методи заохочення молоді вступати до морських закладів освіти, забезпечуючи підготовку та дипломування випускників. Вищезгадані навчальні заклади постійно вдосконалюють навчально-тренажерну базу за допомогою інвестицій судноплавних та крюінгових компаній, що дозволяє відпрацьовувати необхідні вміння та навички для отримання відповідної кваліфікації. Забезпечується поглиблене вивчення морської англійської мови для покращення мовної комунікації у змішаних екіпажах. За рахунок плідної співпраці морських вищих закладів освіти із судноплавними та крюінговими компаніями забезпечується можливість належної практичної підготовки молодих спеціалістів на морських суднах та отримання ними необхідних навичок та досвіду для подальшої роботи в морі. Організація навчання та практичної підготовки в закладах освіти вищезгаданих країн будується таким чином, щоб ще на етапі навчання забезпечити курсантів робочими місцями та сприяти їх стрімкому кар’єрному росту в морській галузі, що, у свою чергу, веде до збільшення як офіцерського, так і рядового кадрового складу морських суден.
The bio (eco) ethical activity of a future primary school in the conditions of the New Ukrainian school: practical vector
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Kramarenko, Alla
The article notes that the modern approach to understanding the role of environmental education has a defining feature, according to which it is not considered as a component of education, but becomes the goal of the modern educational process, and can not be a mechanical supplement to general education. what level or system of education; the purpose of education is the formation of environmental consciousness. Accordingly, bio (eco) ethics as a modern science is able to take into account the challenges of modern education in the formation of personality. The paper reveals the practical vector of the discipline “Bio(eco)ethical activities of primary school teachers”. The author notes the importance of the process of forming the readiness of undergraduates for the introduction of the technology of bio(eco)ethical activity in the conditions of the New Ukrainian school and the structural components of the outlined process. It is pointed out that during the transfer and acquisition of bio (eco) ethical competencies during the educational process of the course “I explore the world” it is important to influence the motivational sphere of primary school students, which will gradually have practical consolidation in ordinary life situations. According to the author's position, the value component of the course is represented by ideals, ideas and goals that define nature as a universal value, as self-worth. These ideas are based on the realization of the inseparable, organic relationship of man with the biosphere of the planet, with the cosmos as a whole. Thus, it can be argued that this course is educational and methodological support for the purpose of modern environmental education of future primary school teachers – the formation of ecological culture of the individual and society as a set of spiritual and practical experience of human interaction with nature, ensuring its survival and development. At the same time, mastering this course, the future specialist will have the opportunity to successfully influence the formation of environmentally oriented primary education in the New Ukrainian school.
Формування готовності до відповідального батьківства в старшокласників інтернатних закладів як науково-педагогічна проблема
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Канішевська, Любов
У статті розкрито особливості формування готовності до відповідального батьківства старшокласників інтернатних закладів, що зумовлені: 1) специфікою контингенту вихованців (соціальне сирітство, наявність деприваційного синдрому; відсутність можливості засвоєння позитивного соціального досвіду батьків); 2) особливостями організації життєдіяльності вихованців шкіл-інтернатів (вимушена адаптація до великої кількості однолітків; звуження діапазону статевих ролей); 3) урахуванням потенційних можливостей позаурочної діяльності інтернатних закладів; 4) сенситивністю раннього юнацького віку в контексті зазначеної проблеми (вироблення ідеалів жіночності та мужності, зверненість у майбутнє, побудова життєвих планів). Визначено структуру поняття «готовність до відповідального батьківства у старшокласників інтернатних закладів», що включає такі компоненти: когнітивний – знання основ законодавства про сім’ю та шлюб; знання про функції сім’ї; про сутність батьківства; усвідомлення значущості батьківства; знання та вміння з основ репродуктивної культури і сімейної педагогіки; емоційно-ціннісний – цінності, потреби, позитивні мотиваційні установки на створення сім’ї, народження дітей у майбутньому; збагачення емоційної сфери почуттями радості, любові, переживання за інших; поведінково-діяльнісний – вміння гармонійної взаємодії з іншими людьми; потреба у вдосконаленні себе як майбутнього батька/матері; вміння, спрямовані на збереження та зміцнення репродуктивного здоров’я. Критеріями готовності старшокласників загальноосвітніх шкіл-інтернатів до відповідального батьківства визначено такі, які відповідають компонентам готовності до відповідального батьківства в зазначеного контингенту учнів, а саме: когнітивний (знання про функції сучасної сім’ї; щодо сутності відповідального батьківства; з основ репродуктивного здоров’я), емоційно-ціннісний (позитивні мотиваційні установки на створення сім’ї, на народження дитини у майбутньому; здатність до емпатії; потреба в спілкуванні та міжособистісній взаємодії), поведінково-діяльнісний (вміння гармонійної взаємодії з іншими людьми; набуття вмінь, спрямованих на зміцнення репродуктивного здоров’я; здатність до самовдосконалення себе як майбутнього батька/матері). Результати дослідження свідчать, що високий рівень готовності до відповідального батьківства виявили 25,8 % старшокласників інтернатних закладів; середній рівень – 34,4 %, низький рівень – 39,8 %.
Основи дистанційного навчання майбутніх вчителів освітньої галузі «Технологія» на платформі Сlassroom G Suite for Еducation
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Близнюк, Микола; Хоменко, Любов; Мамон, Олександр
Стрімкий розвиток інформаційних технологій та глобалізаційних процесів зумовлює зміну сучасної освітньої парадигми. Провідні заклади вищої освіти впроваджують інноваційні технології, а викладачі та студенти в процесі навчальної взаємодії все частіше створюють новітні освітні середовища. З-поміж інноваційних освітніх трендів помітно вирізняється дистанційне та змішане навчання, охарактеризоване інтеграцією кращих практик традиційної та електронної освітньої взаємодії на рівні окремої освітньої програми курсу або дисципліни. У статті акцентовано увагу на корисності, зручності G Suite for Education (це Google Classroom, Google Meet та набір інших інструментів) – безкоштовного пакета хмарного програмного забезпечення й цифрових інструментів від компанії Google для організації дистанційного навчання, для забезпечення якого в умовах карантину та створення єдиного інформаційного середовища навчального закладу, педагогічні працівники та адміністрація Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка перейшли саме на використання пакета даних хмарних сервісів. Хмарно орієнтовна платформа Google Classroom G Suite for Education робить навчання більш продуктивним: дозволяючи зручно публікувати й оформляти завдання, організувавати спільну роботу й ефективну взаємодію всіх учасників освітнього пpoцecy. Створювати курси, роздавати завдання i коментувати роботи студентів – все це можна робити в одному cepвici. Google Classroom є зручною платформою для навчання, за допомогою якої сиcтeмy освіти можна зробити максимально гнучкою, інтерактивною i персоналізованою. При цьому кожен студент може підібрати темп сприйняття матеріалу, обробки та засвоєння інформації, що, у свою чергу, сприяє підвищенню зацікавленості, а отже, і збільшенню мотивації до навчання, кращому засвоєнню матеріалу та спонукає до саморозвитку і самоосвіти.
Формування структурних компонентів правової культури магістрів медицини
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Шульга, Наталія
Зміни, які відбуваються в системі охорони здоров’я, вимагають невідкладного реформування української медичної освіти з метою формування в майбутніх магістрів медицини професійних компетентностей. Сучасне суспільство все більше усвідомлює свою залежність від якості правової освіти, оскільки рівень правової культури впливає на ефективність діяльності людини в соціумі. Особливо важливим є формування правової культури майбутніх магістрів медицини. Рівень сформованості їх правової культури впливає на вибір відповідних правомірних дій і вчинків у повсякденному житті. Сутнісний зміст правової культури майбутніх магістрів у нашому дослідженні розкривають чотири основні компоненти: когнітивний, функціональний, соціальний, особистісний. Розуміння норм і принципів медичного права, досвідченість у процесах регулювання професійної діяльності на основі вимог медичної етики, можливість аналізувати правовий зміст ситуацій професійної взаємодії і розробити стратегію власної поведінки – компетентності майбутніх магістрів медицини розкриває когнітивний компонент. Функціональний компонент виявляється у формуванні практичних умінь встановлювати конструктивні професійні стосунки з пацієнтами, лікарями та іншими суб’єктами лікувального процесу на основі норм і цінностей медичної етики та медичного права. Соціальний компонент професійної етики майбутніх магістрів відображає ставлення до етичних норм професійної діяльності, орієнтацію на милосердя і збереження життя та здоров’я пацієнтів. Особистісний компонент характеризує якості особистості: толерантність, тактовність, відповідальність, доброзичливість, самоаналіз, цілеспрямованість тощо, які утворюють гуманну спрямованість медичної діяльності. У дослідженні проведена оцінка сформованості структурних компонентів правової культури магістрів, наведені приклади використання в освітньому процесі Донецького національного медичного університету професійно-орієнтованих правових задач, дослідницьких анкет, опорних схем на практичних заняттях з дисципліни “Медичне право”.
Формування навичок культурного споживання у дітей старшого дошкільного віку в контексті економічного виховання
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Калугіна, Юлія
Сьогодні актуально починати формування навичок культурного споживання вже з дошкільного віку та є невідкладним процесом, бо несвоєчасність може негативно позначитися на формуванні основних характеристик особистості, загальмує набування життєвого соціального досвіду. Стаття є оглядовою, в якій актуалізується проблема формування споживчих знань у дітей старшого дошкільного віку в контексті економічного виховання. Мета статті – висвітлити, проаналізувати та охарактеризувати головні навички культури споживання як підґрунтя до оволодіння основами економічної компетентності дітей у розвивальному середовищі закладу дошкільної освіти та сім’ї. Для реалізації поставленої мети ми виокремили ряд завдань: уточнити основні поняття "культура споживання", "економічна культура", "економічне виховання"; обґрунтувати взаємозалежність процесів економічного споживання та виховання; визначити принципи та психолого-педагогічні передумови формування навичок культурного споживання в дітей старшого дошкільного віку. Актуальність теми полягає в тому, що в умовах глобального поширення масової культури, ключовими цінностями якої виступають розваги та споживання, необхідно спрямовувати на чітке формування в дітей старшого дошкільного віку соціально значущих цінностей, знань, норм і зразків поведінки, правильного поєднання в споживані матеріального і духовного, що має стати цілеспрямованим і систематичним педагогічним процесом. Формування основ культури споживання у дітей старшого дошкільного віку розглядається, як процес цілеспрямованої, систематичної взаємодії дорослих (вихователів, батьків) і вихованців, під час якого відбувається набуття дітьми стійких навичок культури споживання в побуті, соціумі, різних видах діяльності. У статті досліджується необхідність формування культури споживання саме на заняттях з економічного виховання дітей в умовах закладу дошкільної освіти. Проведено аналіз останніх досліджень і публікацій з проблеми формування споживчих уявлень. Розкрито особливості підготовки дошкільників до засвоєння початкових знань з економіки та з’ясовано взаємозв’язок між економічним вихованням та культурою споживання.
Науково-дослідна робота у професійній підготовці майбутніх фахівців з туризму в закладах вищої освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Косовщук, Ангеліна; Безкоровайна, Лариса
У статті розглянуто процес активізації науково-дослідної діяльності майбутніх фахівців з туризму. З’ясовано ефективні шляхи реалізації науково-дослідної роботи студентів в освітньому процесі в закладах вищої освіти. Проаналізовано види науково-дослідної роботи майбутніх фахівців із туризму, принципи її організації та методичні умови забезпечення. Розглянуто розвиток особистості майбутнього фахівця з туризмознавства, його навчальних можливостей, потреб та інтересів. Виявлено, що вагомість самостійної роботи в професійній підготовці майбутніх фахівців з туризмознавства як найважливішої форми організації освітнього процесу закладу вищої освіти, що виконується під керівництвом викладача, проте без його безпосередньої участі. Розглянуто, що, виконуючи будь-який вид роботи самостійно, майбутні фахівці з туризмознавства набувають здатності приймати особисту відповідальність; самостійно вирішувати завдання.
Сучасні координати змін у професійній підготовці магістрів початкової освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Ніконенко, Тетяна
Стаття присвячена проблемі професійної підготовки майбутніх викладачів у ЗВО. Зокрема, визначено та теоретично обґрунтовано напрямки стратегічних змін у професійній підготовці магістрів початкової освіти, а саме: формування професійної ідентичності майбутніх викладачів; розвиток педагогічного мислення магістрів початкової освіти, в основі якого є здатність моделювати педагогічні ситуації та формувати в студентів уміння розв’язувати їх; активізація майбутніх викладачів у ЗВО до рефлексивної діяльності. Формування професійної ідентичності магістрів початкової освіти передбачає розуміння ціннісного ставлення до майбутньої професії, усвідомлення своїх власних професійних можливостей, розвиток особистісно-ціннісних аспектів, що визначають шляхи професійного зростання. Розвиток здатності магістрів початкової освіти (майбутніх викладачів педагогіки і методик початкового навчання) моделювати педагогічні ситуації та навчати студентів розв’язувати їх сприяє становленню нового педагогічного мислення, яке дозволяє всебічно оцінювати й створювати проєкт педагогічного впливу і взаємодії, здійснювати творчий пошук, адекватну самооцінку й самоконтроль. Невід’ємною властивістю педагогічного мислення педагога є рефлексивна діяльність, що виявляється в застосуванні теоретичних знань до конкретних ситуацій. Без рефлексивного відпрацювання професійні предметні знання, з яких складаються цілісні смислові концепти, є немовби «розсипаними» в свідомості, що не дозволяє стати їм безпосереднім керівництвом до дії. Тобто, постійне рефлексивне переосмислення набутої теоретичної бази з позицій щоденного вирішення практичних педагогічних завдань дозволяє вчителеві стати компетентним у своїй справі. Педагогічна рефлексія як мета-діяльність є необхідним компонентом професійного становлення фахівця, оскільки безпосередньо впливає на формування його професійних якостей нового педагогічного мислення; забезпечує усвідомлене ставлення до здійснення інноваційної діяльності; підвищує рівень педагогічної майстерності, що проявляється в здатності суб’єкта до професійного самовдосконалення й творчого зростання.
Методологічні та організаційні аспекти викладання інженерії
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Красовська, Євгенія
У статті представлено результати практичної реалізації методики вивчення інженерної справи «Спробуй змінити світ!». Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні розробленої методики через результати її застосування. Емпіричне дослідження застосування розробленої методики проводилося упродовж 2020 – 2021 р. у Дитячій академії «Футурум» Науково-методичного центру НЦ «МАНУ при проведенні навчальних занять за програмами «Людина. Світ. Наука» та «Мова. Світ. Наука» за методикою CLIL. Визначено основні аспекти сприяння вивчення інженерії на загальний розвиток дитини та основну мету навчання інженерії. Проведено обґрунтування структури заняття з інженерії «Спробуй змінити світ!», визначено педагогічні прийоми та засоби для успішної реалізації методики. Вивчення інженерної справи із застосуванням методики «Спробуй змінити світ!» реалізується через застосування як наукових знань, так і практичного досвіду для створення корисних проєктів з повсякденних матеріалів. Результати. Розроблена методика вивчення інженерної справи сприяє розвитку критичного, творчого та новаторського мислення; отриманню навичок аналізу та пошуку унікальних та інноваційних рішень через експерименти та прототипування. Методика дозволить учням самостійно навчитися ставити цілі та визначати шляхи їх досягнення, працювати в команді, використовувати набутий досвід за рамками освітнього процесу – в реальному житті. Зроблено висновок, що основна мета застосування методики – викликати у дітей інтерес до дослідного пізнання світу через конструювання та створення моделей своїми руками, тестування та вдосконалення своїх винаходів, а також залучити дітей до дослідницько-експериментальної діяльності, розвивати пізнавальну ініціативу учнів. Навчальна програма заснована на ітеративному процесі проєктування і проєктному навчанні, завдяки чому учні розуміють важливість інженерії в реальному світі, більше цікавляться інженерією, що може позитивно вплинути на вибір професії у майбутньому.
Лінгводидактичні основи формування дидактичних стратегій діалогічного мовлення майбутніх філологів
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Денищич, Тетяна
У статті розкриваються лінгводидактичні засади вдосконалення діалогічних умінь і навичок студентів-філологів з урахуванням сучасних вимог до формування компетентного фахівця. Проаналізовано й узагальнено сучасні підходи до розуміння сутності дидактичних стратегій діалогічного мовлення майбутніх філологів. Саме стратегічний підхід забезпечує формування комунікативної компетентності студентів, що уможливлює вільно використовувати засоби вербальної комунікації в професійному спілкуванні. Розробка науково обґрунтованої технології роботи над розвитком діалогічного мовлення студентів-філологів потребує окреслення сучасних підходів, принципів навчання, пошуку ефективних методів і прийомів навчання, що й зумовлює необхідність визначення вихідних наукових позицій для вироблення стратегії навчання. Запропоновані в статті теоретичні аспекти (підходи, закономірності, принципи, методи і прийоми навчання) сприятимуть ефективному розвитку професійної комунікації та закладають основу методики навчання фахового діалогічного мовлення майбутніх філологів.
Теоретичні засади проблеми виховання самостійності у дітей дошкільного віку
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Григор’єва, Наталя
Стаття присвячена теоретичному аналізу наукового доробку з проблеми виховання самостійності в дітей дошкільного віку. Дитяча самостійність останнім часом все частіше стає об’єктом підвищеної уваги науковців, викладачів, педагогів. Це пов’язано не стільки з реалізацією особистісно-орієнтованого та діяльнісного підходу до розвитку, виховання та навчання дітей, скільки з необхідністю вирішення завдання підготовки підростаючого покоління до умов життя в сучасному суспільстві. Сьогодні затребуваними в професійній діяльності є люди, які відрізняються активністю, цілеспрямованістю, вмінням творчо мислити, швидко вирішувати проблеми. Тому перед сучасною освітою стоїть питання щодо формування та розвитку в дітей самостійності, ініціативності, активності. У змісті статті розкривається сутність дефініції «самостійність». Автором подано узагальнені підходи до розуміння і тлумачення самостійності відомою дослідницею О. Удіною. Розглянуто особливості визначення поняття «самостійність дітей дошкільного віку» на основі узагальнення поглядів педагогів і психологів стосовно цієї проблеми. Обґрунтовано актуальність теми, висвітлено різноманіття підходів щодо генезису самостійності. Акцентовано увагу на тому, що кожний віковий етап характеризується кількісними та якісними змінами у формуванні самостійності. Узагальнено погляди науковців щодо специфічного впливу окремих видів діяльності дітей дошкільного віку на появу і розвиток самостійності. На основі аналізу психолого-педагогічних досліджень охарактеризовано самостійність як базову якість особистості та як характеристику способу діяльності, її структуру, компоненти. Вказано на причини відставання в розвитку самостійності. У статті підкреслено, що дошкільне дитинство – це найбільш сприятливий період для її виховання. Названі етапи і компоненти становлення самостійності в молодшому та старшому дошкільному віці, визначені психолого-педагогічні умови для її становлення. У публікації окреслені питання, що потребують подальшого дослідження з проблеми виховання самостійності в дітей дошкільного віку.
Компетентнісно орієнтоване вивчення визначеного інтеграла в курсі математичного аналізу закладів вищої освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Семенець, Сергій; Давидчук, Сергій
У статті студіюється проблема реалізації компетентнісного підходу в підготовці майбутніх фахівців, акцентується увага на необхідності дидактично виваженого переходу від теорії до практики компетентнісної математичної освіти. Дослідження зумовлене гострим протиріччям між розвинутою теорією компетентнісної математичної освіти та браком дидактичного, а потому й методичного препарування, що враховувало б структуру та феноменологічні характеристики математичної компетентності. Мета статті – послуговуючись теорією й методологією компетентнісної математичної освіти, розкрити специфіку компетентнісно орієнтованого вивчення визначеного інтеграла в курсі математичного аналізу закладів вищої освіти. Для досягнення мети застосовано методи змістово-теоретичного аналізу, структурно-системного аналізу, сходження від абстрактного до конкретного, змістово-теоретичного узагальнення. Обґрунтовано, що компетентнісно орієнтоване вивчення визначеного інтеграла має забезпечувати розвиток як зовнішніх вимірів математичної компетентності здобувачів вищої освіти (змістово-теоретичного, процесуально-діяльного, референтно-комунікативного), так і внутрішніх (ціннісно-мотиваційного, рефлексивно-оцінного, особистісно-психологічного). Розроблено логіко-дидактичну модель компетентнісно орієнтованого вивчення визначеного інтеграла, що має дворівневу структуру. Вона, з одного боку, розкриває етапність процесу розв’язування прикладних задач за допомого визначеного інтеграла, а з іншого – встановлює шлях навчального пізнання, що забезпечує її розроблення й усвідомлене засвоєння. З’ясовано, що наріжним каменем компетентнісно орієнтованого вивчення визначеного інтеграла є формулювання та розв’язування навчально-теоретичної компетентнісної задачі, яку відносимо до категорії рефлексивних задач. У такий спосіб забезпечується формування узагальненого способу дій у процесі розв’язування типових задач, а також виконується рефлексія процесу учіння (самоаналіз, самоконтроль, самокорекція та самооцінка). Доведено, що компетентнісні задачі актуалізують зовнішні та внутрішні виміри математичної компетентності, а їх розв’язування передбачає виконання окресленого в статті способу дій.
Дидактичні умови формування лінгвістичної ерудиції у процесі вивчення латинської мови в єзуїтських колегіях XVI-XVIII ст.
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Навольська, Галина; Кашуба, Олександра; Кравчук, Тетяна; Саварин, Тетяна
Розробка освітньої моделі підготовки фахівців, яка здатна ефективно функціонувати в новітніх умовах, забезпечуючи позитивну динаміку перетворень держави, є пріоритетним напрямом української освітньої парадигми. Європейські прагнення в цій галузі спрямовані на розробку програм, які не лише опираються на загальні принципи, цінності, підходи, а й ураховують культурні традиції та історичний контекст. Одним із елементів такого підходу є формування лінгвістичної ерудиції, яка є необхідною складовою професійної компетенції філологів. Це актуалізує потребу більш комплексного дослідження діяльність ордену єзуїтів, які досягли високих успіхів у підготовці ерудованої молоді. Метою нашої статті є з’ясування дидактичних умов формування та шляхів розширення лінгвістичної ерудиції при вивченні латинської мови в навчальних закладах ордену єзуїтів. У статті охарактеризовано структуру, зміст та особливості організації навчального процесу навчальних закладів ордену єзуїтів. З’ясовано, що формування лінгвістичної ерудиції у цих освітніх закладах вдалось досягти завдяки дотриманню таких дидактичних умов: системності та структурованості; чіткості мети і завдань для кожного класу (ступенева система навчання); структуруванню змісту кожної навчальної дисципліни, в тому числі і латинської мови (характерною ознакою було не лише досконале оволодіння латинською мовою, а й формування розумових здібностей під час читання літературних творів класиків); доцільному використання методів та прийомів навчання (активне застосування методів стимулювання і мотивації пізнавальної діяльності учнів); відповідному матеріальному забезпеченню; підготовці педагогічних кадрів. Оскільки сьогодні перед курсом латинської мови, окрім навчальної мети, стоять завдання загальнокультурного і естетичного виховання, то творче використання досвіду минулого здатне забезпечити ефективність навчального процесу і на сучасному етапі.
Науково-дослідна діяльність майбутніх фахівців підприємств туризму та готельного господарства
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Александрова, Світлана; Писарева, Ірина; Радіонова, Ольга
У статті визначено роль науково-дослідної діяльності студентів у закладах вищої освіти як однієї з важливих умов становлення особистості та формування високопрофесійного фахівця підприємств туризму та готельно-ресторанного бізнесу; розглядаються завдання, принципи та деякі аспекти її організації. Цей вид робіт сприяє розвитку людини як особистості та професіонала, поєднує в собі навчання, пізнання, спілкування; дозволяє розширити знання, заглибитись в ті питання, які цікаві саме студенту. Уточнено поняття «професійний та особистісний розвиток студента» як цілеспрямований, свідомий процес виявлення та вдосконалення власного рівня професійної компетентності (знань, умінь, особистих якостей), що сприяє успіху особистості як у житті, так і, зокрема, в професійній діяльності. З'ясовано основні організаційно-педагогічні умови, дотримання яких сприятиме формуванню особистості студента, орієнтованого на безперервний саморозвиток, серед них: створення освітнього середовища з ціннісним ставленням усіх його учасників до самоосвіти та самовдосконалення; особистий приклад, активність, креативність науково-педагогічних працівників; створення атмосфери захопленості спеціальністю. Наукова діяльність має бути гармонійним продовженням та поглибленням освітнього процесу. З метою залучення студентства до науково-дослідноїдіяльності, її планування та організації, акцентується увага на важливості дотримання принципів студоцентризму (орієнтації на інтереси та мотивацію тих, хто навчається), диференціації, систематичності, індивідуальної орієнтації, поступовості процесу залучення студентів до цього складного творчого виду діяльності. Запропонований диференційований підхід до науково-дослідної діяльності здобувачів вищої освіти передбачав: вивчення якостей особистості кожного з них, інтереси, нахили, рівень самосвідомості, соціальну зрілість, мотивацію, рівень знань, вмінь, низки психологічних особливостей тощо. Досліджено досвід організації науково-дослідної роботи у закладах вищої освіти, запропоновано деякі інноваційні методи залучення до неї студентства.
Дидактичні особливості структури та організації уроку інтегрованої навчальної дисципліни
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Дробін, Андрій
У статті розглянуто актуальну на сьогоднішній день наукову проблему – концептуальні зміни в системі організації загальної середньої освіти внаслідок інтеграційних процесів у фундаментальній науці природничого спрямування. Вони полягають в актуалізації створення в освітньому середовищі інтегрованих курсів природничих дисциплін, формування яких здійснюється на новій основі. Інтеграційні процеси навчальними дисциплінами зі своїми специфічними об'єктами вивчення, що включають у себе елементи різних дисциплін, що розглядаються комплексно і якісно. У контексті реалізації інтегрованих навчальних дисциплін в освітньому процесі актуальним стає дослідження уроку, як основної форми організації освітнього процесу та його особливостей. Встановлено, що актуальним залишаються результати досліджень М.О. Данілова та М.Н. Скаткіна щодо термінології та змісту поняття «урок», яке представлене цілісною і складною системою, що включає в себе отримання знань, розвиток розуму і світогляду, виховання почуттів і особистих якостей, формування компетентностей, оціночних суджень і т.д. Крім того, у статті встановлено, що структурна побудова уроку нагадує схематичну побудову наукового пізнання: вихідні факти → постановка проблеми → висунення гіпотези → побудова абстрактної моделі → введення системи понять, законів, принципів → теоретичне виведення наслідків і їх експериментальна перевірка. Основною формою організації навчальних занять сучасної системи освіти продовжує залишатись урок, як для звичайної навчальної дисципліни, так і для інтегрованої навчальної дисципліни. Але відповідно до цілей та завдань, що стоять перед інтегрованою дисципліною, урок інтегрованої навчальної дисципліни має свою певну специфіку, що визначають його структуру і зміст. У статті показані особливості, що визначають зазначену специфіку. Автором вказується, що системна побудова уроку інтегрованої навчальної дисципліни ґрунтується на теорії проблемного навчання М.І. Махмутова. На основі цієї теорії сформульовано цілі уроків інтегрованого курсу природничого спрямування та навчальні засоби реалізації до яких віднесено наступні: інтегративне завдання, міжпредметна проблемна ситуація, дослідницькі та експериментальні проекти, комплексні практико-орієнтовані задачі, навчальний експеримент тощо. У статті розглянуто ці засоби та наведено практичні приклади їх реалізації. За результатами дослідження зроблені висновки та запропоновано напрями подальших досліджень цієї тематики.
Сутнісні характеристики цифрової культури майбутнього вчителя англійської мови початкової школи
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Бескорса, Олена
Масове запровадження цифрових технологій у всі сфери життя змінює вимоги щодо підготовки майбутніх учителів, які є відповідальними за підготовку молодого покоління до взаємодії, спілкування, навчання та генерування нових знань в інноваційному цифровому суспільстві. У статті висвітлено актуальну проблему визначення сутнісних характеристик цифрової культури майбутніх учителів англійської мови початкової школи. Актуальність дослідження доведена аналізом цілої низки офіційних документів, що є нормативно-правовим підґрунтям проведення наукових розвідок проблеми цифрової трансформації освітньої системи. Питання формування цифрової культури вчителів є предметом дослідження вітчизняних (О. Базелюк, В. Биков, Л. Гаврілова, М. Жалдак, М. Лещенко та інші) та закордонних науковців (С. Bassett, J. Bushati, V. B. de S. Júnior, J. E. Hasmujaj, E. Lezha, E. Nonato, A. K. F.Nunes, F. S. C. Pimentel, G. Tuxhari). Метою статті є визначення сутнісних характеристик поняття «цифрова культура майбутнього вчителя англійської мови початкової школи» та теоретичне обґрунтування її структурних компонентів. Спираючись на аналіз вітчизняних та іноземних наукових досліджень, цифрову культуру визначено як системну сукупність якостей особистості майбутнього вчителя, що характеризується усвідомленням власних інформаційних потреб, які спонукають особистість до здійснення пошуку інформації, виконання активних дій щодо її обробки та використання; знаннями, уміннями і практичним досвідом запровадження інформаційно-комунікаційних технологій та створення власних електронних освітніх ресурсів під час виконання професійної діяльності; правилами та нормами поведінки в цифровому середовищі. Наголошено, що до структурантів цифрової культури доцільно додати такі компоненти: цифрова грамотність і поведінка в цифровому середовищі. Автор висновує, що формування цифрової культури відповідає вимогам становлення цифрового суспільства, враховуючи процеси реформування та модернізації освіти в Україні, сприяючи постійному професійному саморозвитку вчителів.
Про впровадження гейміфікації в процес навчання здобувачів спеціальності 016.01 Спеціальна освіта (логопедія)
(БДПУ, 2021) Мицик, Ганна Михайлівна; Пришляк, Михайло
У статті акцентовано увагу на ролі інформаційно-комунікаційних технологій у всіх сферах життєдіяльності людини, зокрема і у вищій освіті. Вказано на зміни, що відбуваються у ставленні нового покоління, що зростає на основі гаджетів та цифрових додатків, до навчання. Зазначено про необхідність пошуку науково-педагогічними працівниками закладів вищої освіти всіх форм власності нових підходів до оптимізації навчального процесу відповідно до потреб і особливостей сучасного покоління здобувачів. З’ясовано сутність гейміфікації, досліджено можливості використання її методів як ефективного засобу включення здобувачів до ігрової діяльності на занятті, підвищення рівня їх мотивації та успішності в навчанні. Визнано, що в цьому контексті, особливої важливості набувають наукові розробки, які в тій чи іншій мірі торкалися питань вивчення переваг та недоліків використання ігрових методів навчання у поєднанні з вебінструментами у вищій школі. На основі результатів теоретичного аналізу напрацювань закордонних та вітчизняних колег у цій царині виокремлено компоненти гейміфікованого навчального процесу та основні ігрові елементи, що формують механіку процесу гейміфікації. Зазначено, що досить важливим в цьому аспекті є поширення власних напрацювань, в яких висвітлюються оптимальні шляхи впровадження методів гейміфікації, а саме в процес навчання здобувачів спеціальності 016.01 Спеціальна освіта (Логопедія). З урахуванням наявних власних розробок запропоновано більш ефективні способи використання цифрових засобів при викладанні окремих навчальних дисциплін, запропонованих здобувачам для вивчення. Представлений перелік безкоштовних та доступних онлайн платформ і додатків для гейміфікації освітнього процесу у закладі вищої освіти. Наведені приклади використання LearningАpps, Wordwall, Baamboozle, Quizlet, Kahoot під час вивчення навчальних дисциплін здобувачами спеціальності 016.01 Спеціальна освіта (Логопедія), охарактеризований зміст такої взаємодії.

Переглянути

Перегляд Випуск 1 (2021) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування