Переглянути
Нові надходження
- ДокументОсобливості жіночої іронії/самоіронії у творчості С. Йовенко (гендерно-філософський аспект)(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Ляшенко, ОленаСтаття репрезентує результати теоретико-аналітичного студіювання природи жіночої іронії та самоіронії в гендерно-філософському аспекті. Аналіз поезій С. Йовенко виявляє семантичні особливості природи конфлікту, які разом із концепцією особистості та системою образно-поетичного вислову демонструють завершену структуру, що вписана у типологічний ряд ознак гетерогенного типу цілісності.
- ДокументГумор та гротеск у літературі для дітей як складові опису рецепції читача-дитини (на матеріалі казок Р. Дала «Сім‘я Дурків» та «Чудодійні ліки Джорджа»)(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Панько, ОксанаУ статті йдеться про особливості функціонування гумору та гротеску у творах для дітей. На прикладі двох творів Р. Дала продемонстровано сприйняття імпліцитного читача-дитини, частково подано аналіз тих складових, котрі формують його поетику сприйняття. Наголошено на специфіці змалювання середовища та героїв Р. Далом з урахуванням особливостей світосприйняття дитини.
- ДокументСпецифіка гоголівського інтертексту в сатиричній прозі Костя Гордієнка 20-х років ХХ ст.(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Скорина, ЛюдмилаУ статті головна увага зосереджується на типології і функціях оприявнення Гоголівського інтертексту в сатиричній прозі Костя Гордієнка 1920-х років. З’ясовано, що у повісті К. Гордієнка “Автомат. Гнила Печериця” й романі “Славгород” найактивніше побутують інтертекстеми з “Вечорів на хуторі біля Диканьки”, згадуються також “Повість про те, як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем”, “Портрет” і “Мертві душі”. Гоголівські прототексти оприявнюються найчастіше через паратекстуальні цитати й алюзії. Рідше застосовуються елементи кодової інтертекстуальності, семантичні форми (інтертекстуальні мотиви, традиційні образи), а також зразки системно-текстової референції (запозичення прийому, стилізація – особливо у повісті “Автомат”). Принципово важливими видаються не так зовнішні текстуальні перегуки, як орієнтація К. Гордієнка на гоголівські принципи моделювання художнього світу (“міфотворчість”, очуднення, гротеск тощо).
- ДокументНевідомі речі з відомих текстів : рецензія на монографію Наталії Городнюк «Res incognita: семіотика речі у східнослов‘янському модерністському романі першої половини ХХ століття» (Дніпро, 2017)(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Борзенко, ОлександрМонографія Наталії Городнюк "Res incognita: семіотика речі у східнослов‘янському модерністському романі першої половини ХХ століття" присвячена категорії речі й охоплює широке коло теоретичних та компаративних проблем: річ у літературі, річ як знак і річ як концепт, семіотичний статус та функції речі в художньому творі, семіотика речі у модерністському романі на матеріалі української, російської та білоруської літератур. Спираючись на дослідження Ю. Лотмана, А. Байбуріна, В. Топорова, М. Епштейна, Є. Фарино та ін., авторка обстоює тезу про взаємозалежність речі та художнього світогляду, речі та стилю, речі та текстогенерувальних стратегій. Монографія Н. Городнюк складається із чотирьох розділів.
- ДокументПостколоніальна політика в сатиричних романах Марини Гримич(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Євтушенко, СвітланаУ статті досліджуються способи відтворення української політичної системи в сатиричних романах М. Гримич ("Егоїст", "Варфоломієва ніч"). Зосереджується увага на викритті авторкою недоліків новонароджених політичних інститутів та провладних "еліт". Відзначається, що вибір "національних еліт" в якості об’єкту літературного дослідження обумовлений їх вагомою роллю в керівництві держави. Письменниця констатує брак справжньої еліти в українському суспільстві. Вона також розглядає варіанти (хоча і дещо утопічні) формування справжньої національної еліти.