Випуск 13 (2017)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Випуск 13 (2017) за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 30
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументІмпресіоністичний принцип візуалізації міського простору у творах В. Вульф та І. Вільде(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Школа, Ірина ВікторівнаСтаття присвячена аналізу імпресіоністичної манери зображення міського простору в романі “Місіс Делловей” В. Вулф та циклі повістей “Метелики на шпильках” І. Вільде. Вона втілюється, зокрема, у суб‟єктивній формі нарації, фрагментарній характеристиці персонажів, мозаїчному змалюванні своєрідних деталей та передачі феноменів почуттєвої сфери за допомогою ретельно дібраних чуттєвих вражень. Авторки не переповідають події, а фіксують повсякденне життя, даючи можливість читачеві особисто спостерігати та відчувати міський простір.
- ДокументRegency Love: Джейн Остін для iPhone та iPad(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Філоненко, Софія ОлегівнаКомп’ютерні ігри з літературними сюжетами є зразком взаємодії класики та масової культури. Відеогра “Regency Love” за мотивами романів Джейн Остін націлена на споживання класичного тексту і перетворення його на товар в індустрії розваг. Гра спрощує зміст творів Остін до єдиного сюжету про залицяння й одруження і синтезує жанри пригодницької рольової гри, “візуального роману” та симулятора побачень. Гру проаналізовано в контексті субкультурі фанатів періоду Регентства, романістики Джейн Остін та субжанру любовного роману “Regency romance”. Чинником привабливості гри є ресурс інтерактивності: геймерка водночас перебуває в ролі авторки і в ролі персонажа одного з романів. Гра “Regency Love” руйнує бар’єр між читачем і текстом, читачем і автором, робить читачку співтворцем уявного світу, забезпечує ефект присутності й “розчинення” в ньому.
- ДокументПрийоми пародіювання в соті А. Жіда «Підвалини Ватикану»(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Динниченко, ТетянаУ розвідці досліджуються прийоми пародіювання в соті Андре Жіда “Підвалини Ватикану”. А. Жід пародійно висвітлює основні теорії і явища кінця ХІХ століття: ніцшеанство, вульгарний позитивізм, ідею “католицького відродження”, “діяння” Ватикану, “велич” Академії, персоніфіковані у певних образах твору. Письменник застосовує такі прийоми пародіювання: зниження піднесеного, алюзії на наукові, філософські концепції і художні твори, гіперболізація, використання нехудожніх елементів в художньому тексті, застосування невідповідних мовно-стилістичних засобів.
- ДокументИзучение творчества И. Бунина на уроках литературы в 11 классе в школах с русским языком обучения(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Спивак, Ирина ЭдуардовнаВ статье рассматривается вопрос об изучении произведений И. Бунина в 11 классе школ с русским языком обучения. Автор анализирует программы интегрированного курса “Литература (русская и зарубежная)” (академический и профильный уровни). Предлагаются варианты монографического изучения произведений И. Бунина.
- ДокументПародокси Хроносу у поезії Тараса Федюка(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Анісімова, Ніна ПавлівнаУ статті розглядаються художні особливості філософської лірики Тараса Федюка, представника поетичного покоління 80-х років ХХ ст. Аналізуються різні аспекти і моделі філософської категорії часу. Об’єктом дослідження слугують віршовані збірки початку ХХІ ст. (“Обличчя пустелі”, “Золото інків”, “Хуга”, “Горище” та ін.). Теоретичною основою дослідження обрано ідеї філософів, які розкривали роль часу в житті людини (Анрі Бергсон, Мартин Гайдеггер, Серен К’єркегор). Засадничою стала концепція А. Бергсона “безкінечної тривалості”. Розглядаються такі моделі часу: християнський (лінійний), язичницький (циклічний), екзистенційний (особистісний). Визначається естетична оригінальність лірики Т. Федюка: аналізується роль іронії, метафори, парадоксу у вираженні мотиву часу. До контексту залучено типологічно подібні вірші В. Кордуна, М. Воробйова, Х. Л. Борхеса, Р. М. Рільке).
- Документ«#КонотопЗемляЛегенд» Руслана Горового: стратегії творення комічного(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Вещикова, ОленаСтаттю присвячено поетикальним рисам і наративним стратегіям циклу “#КонотопЗемляЛегенд” Руслана Горового, вибір яких зумовлений особливостями сприймання реципієнтом текстів у Facebook та уявленням автора про читача його дописів. Комічного ефекту автор досягає за допомогою комбінування низки прийомів: стандартна схема наративу, лаконічність і економія мовних засобів, неочікувана розв’язка, переважно кмітливий і симпатичний головний персонаж, сумніви читача в надійності наратора, інтертекстуальність, стьоб тощо.
- ДокументНародна сміхова стихія у романі Леоніда Горлача «Мамай»(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Федько, ОльгаУ статті досліджується вітальна функція сміхової стихії у романі Л. Горлача “Мамай”. Простежено інтертекстуальні зв’язки роману з творчістю М. Гоголя, Данте Аліг’єрі, фольклорними легендами і переказами, традиціями низового бароко зокрема. Відзначено, що окрім традиційного використання комічного як засобу викриття суспільних недоліків, у цьому творі сміх є формою захисту й збереження національної ідентичності. Введення до тексту комічних елементів сприяє авторському міфотворенню, а саме увиразненню знакової в українській культурі постаті козака Мамая.
- ДокументКомізм барокової збірки Д. Братковського «Світ, розглянутий по частинах»(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Сидоренко, ОксанаУ статті аналізуються провідні конституенти, які формують стихію комічного у збірці барокового польськомовного письменника Данила Братковського “Світ, розглянутий по частинах”. Доведено, що специфіка комічного у фрашках має сатирично-викривальний імператив, реалізація якого, можлива завдяки антонімічній опозиції, навколо якої вибудовується сюжет твору, пуанту або моральної сентенції, а також мотивам, які спроможні викликати сатирико-гумористичну реакцію потенційного реципієнта. Стихія комічного аналізованої збірки зорієнтована на руйнування підданого критиці світоустрою.
- ДокументМова українського весілля як об‘єкт етнолінгвістичної та лексикографічної інтерпретації(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Свищ, НаталяТрадиційний український весільний ритуал до сьогодні зберігає численні архаїчні обрядові та мовні елементи що репрезентують відповідний сегмент концептуальної та мовної картин світу. Фольклористи, етнографи та історики студіювали структуру та частково походження обряду, лінгвісти – переважно його регіональні варіанти, тоді як комплексна етнолінгвістична та лексикографічна інтерпретація весільної лексики ще не була здійснена. Весільний лексикон як сукупність вербалізацій макроконцепту ВЕСІЛЛЯ становить концептуальну та мовну єдність і включає три приблизно рівноправні частини – найменування учасників, атрибутів та мікрообрядів весілля.
- ДокументНаціональна архетипна образність у віршованих казках письменників української діаспори(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Варданян, МаринаУ статті розглядаються віршовані казки письменників української діаспори, зокрема І. Багряного, Р. Завадовича, І. Наріжної та Л. Полтави. В основі аналізу теорія архетипів. У роботі архетипи розглядаються як патерни поведінки, прийнятої у культурі українців. У казках визначено такі національні архетипи: матері-Батьківщини, Визволителя, ворога. Зазначені архетипи в аналізованих художніх текстах виражаються в образах України, козачка-лицаря, дівчини-спасительки, Чародія-лиходія. Через казку письменники транслювали українські архетипні цінності юному читачу.
- ДокументМодерністський дискурс в англійській літературі перших десятиліть ХХ століття(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Девдюк, ІваннаУ статті проаналізовано модерністський дискурс в літературі Англії початку ХХ століття. Увагу сфокусовано на діяльності групи “Блумсбері”, пошуках імажистів та вортицистів, у середовищі яких формувалися ідейно-естетичні принципи англійського модернізму. Відзначено, що у перші десятиліття ХХ століття британське письменство, долаючи консерватизм та ізольованість, стало одним із головних чинників європейського модерністського руху.
- ДокументЖиття школяра у художній рецепції мандрівних дяків у віршах-ораціях ХVІІІ століття(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Урсані, НінаУ статті проаналізовано життя школяра в художній рецепції мандрівних дяків на матеріалі віршів-орацій, які активно побутували у добу Бароко. Це гумористично-сатиричні твори, написані у бурлескному стилі про побут, навчання та пригоди студентів та школярів. Їх тематика тісно переплітається із великодніми святами, проповідницькими мотивами. У роботі аналізуються дослідження видатних учених, які звертали увагу на проблеми вивчення низового бароко та на жанр орацій зокрема. А також досліджується життя студента як життя мученика, підкреслюється талант авторів орацій, які майстерно поєднали земний та небесний світ у своїй творчості.
- ДокументХудожні домінанти трагікомедій В. Діброви(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Вірченко, ТетянаУ статті проаналізовані п’єси В. Діброви, опубліковані в збірці “Чотири, три, два один”. З’ясовано, що літературознавці переважно зосереджують увагу на прозі письменника, зокрема ознаках індивідуального стилю. Драматургія автора вивчається в контексті літературного процесу кінця XX – початку XXI століття. П’єси Володимира Діброви ілюструють як драматург уважно підходить до кожної людської долі, намагаючись розібратися у причинах поведінки; саме тому майже відсутні однозначні оцінки й відповіді на моральні проблеми. Гротескне висміювання завжди відбувається на фоні побутових ситуацій.
- ДокументГротескний політичний бал-маскарад у романі «Мандрівки до Аберфайлю» Романа Іваничука(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Шабаль, КатеринаСтаття присвячена створенню комплексної візії специфіки художньої організації роману Р. Іваничука “Мандрівки до Аберфайлю”, який ще залишається маловивченим. Головна увага приділяється політичній сатирі, вплетеній в оригінальну структуру роману. Виокремлюються головні постмодерністські риси роману, висвітлюється психологічна майстерність автора та особливості стилю. У статті зроблено аналіз сучасного роману з точки зору приналежності його до політичного жанрового різновиду.
- ДокументКомпетентнісний підхід до професійної підготовки фахівців з лінгвістики у Великій Британії(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Комочкова, ОльгаУ статті актуалізовано звернення до британського досвіду щодо застосування компетентнісного підходу до підготовки фахівців з лінгвістики у Великій Британії. Автор проаналізувала поняття компетентності на основі поглядів провідних британських науковців; обґрунтувала зміну парадигми щодо визначення професіоналізму фахівців; проаналізувала феномен освітнього бенчмаркінгу у вищій освіті у Великій Британії; проілюструвала застосування освітнього бенчмаркінгу у вищій освіті у Великій Британії на прикладі стандартизованих описів предметних галузей, розроблених Агенцією забезпечення якості.
- ДокументРеалізація мотиву спадкової хвороби в драмі натуралізму: від Генріка Ібсена до Лесі Українки(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Табакова, Ганна ІванівнаУ статті вивчається питання розвитку натуралістичних тенденцій в драмах Ібсена та Лесі Українки. Подається огляд розвитку натуралістичної драми в європейській літературі. Розглядається мотив спадкового божевілля та його реалізація в драмах “Привиди” Г. Ібсена та “Блакитна троянда” Лесі Українки. Українська письменниця на відміну від норвезького драматурга більшого значення надає темі кохання й шлюбу, намагаючись вирішити питання про відповідальність хворого, який вирішив побудувати сім’ю.
- ДокументЕлементи комічного в сучасній українській антиутопії(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Рябченко, МаринаУ статті аналізуються елементи комічного, які притаманні сучасним українським антиутопіям. З’ясовано, що серед творів цього жанру з’явилися такі нові різновиди як роман-метафора та роман-пародія. Для творів першого різновиду характерна жорстка критика вад, притаманних сучасному українському суспільству, а тому найчастіше автори вдаються до іронії, сатири та гротеску (Т. Антипович, А. Чапай). Натомість для роману-пародії (О. Ірванець) характерна карнавалізації дійсності, яка не несе символічного навантаження, у таких творах засобами комічного є стьоб, кітч, бурлеск, травестія.
- ДокументЗасоби творення комічного у художніх творах Григора Тютюнника(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Звягіна, ГаннаУ статті розглядається категорія комічного та способи її реалізації у творчості Григора Тютюнника. Відзначається, що гумористичний дискурс побудований на основі спеціально організованої мовної структури з обов’язковим урахуванням національних рис і ментальних стандартів. Засобами створення комічного у творах письменника є використання неповних речень, вставних і вставлених конструкцій, вживання модальних слів, еквівалентів речень, приєднувальних речень, парцеляції та актуалізації.
- ДокументТворча еволюція Яра Славутича: синтез набутого і власного(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Яровенко, ТетянаЗапропонована стаття є історіографічним начерком у хронологічному розрізі головних концептів полеміки діаспорних і материкових дослідників творчості Яра Славутича щодо літературно-мистецьких впливів на формування художньо-естетичних принципів письменника.
- ДокументСпецифіка гоголівського інтертексту в сатиричній прозі Костя Гордієнка 20-х років ХХ ст.(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Скорина, ЛюдмилаУ статті головна увага зосереджується на типології і функціях оприявнення Гоголівського інтертексту в сатиричній прозі Костя Гордієнка 1920-х років. З’ясовано, що у повісті К. Гордієнка “Автомат. Гнила Печериця” й романі “Славгород” найактивніше побутують інтертекстеми з “Вечорів на хуторі біля Диканьки”, згадуються також “Повість про те, як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем”, “Портрет” і “Мертві душі”. Гоголівські прототексти оприявнюються найчастіше через паратекстуальні цитати й алюзії. Рідше застосовуються елементи кодової інтертекстуальності, семантичні форми (інтертекстуальні мотиви, традиційні образи), а також зразки системно-текстової референції (запозичення прийому, стилізація – особливо у повісті “Автомат”). Принципово важливими видаються не так зовнішні текстуальні перегуки, як орієнтація К. Гордієнка на гоголівські принципи моделювання художнього світу (“міфотворчість”, очуднення, гротеск тощо).