Випуск 13 (2017)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Випуск 13 (2017) за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 30
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументНародна сміхова стихія у романі Леоніда Горлача «Мамай»(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Федько, ОльгаУ статті досліджується вітальна функція сміхової стихії у романі Л. Горлача “Мамай”. Простежено інтертекстуальні зв’язки роману з творчістю М. Гоголя, Данте Аліг’єрі, фольклорними легендами і переказами, традиціями низового бароко зокрема. Відзначено, що окрім традиційного використання комічного як засобу викриття суспільних недоліків, у цьому творі сміх є формою захисту й збереження національної ідентичності. Введення до тексту комічних елементів сприяє авторському міфотворенню, а саме увиразненню знакової в українській культурі постаті козака Мамая.
- ДокументПародокси Хроносу у поезії Тараса Федюка(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Анісімова, Ніна ПавлівнаУ статті розглядаються художні особливості філософської лірики Тараса Федюка, представника поетичного покоління 80-х років ХХ ст. Аналізуються різні аспекти і моделі філософської категорії часу. Об’єктом дослідження слугують віршовані збірки початку ХХІ ст. (“Обличчя пустелі”, “Золото інків”, “Хуга”, “Горище” та ін.). Теоретичною основою дослідження обрано ідеї філософів, які розкривали роль часу в житті людини (Анрі Бергсон, Мартин Гайдеггер, Серен К’єркегор). Засадничою стала концепція А. Бергсона “безкінечної тривалості”. Розглядаються такі моделі часу: християнський (лінійний), язичницький (циклічний), екзистенційний (особистісний). Визначається естетична оригінальність лірики Т. Федюка: аналізується роль іронії, метафори, парадоксу у вираженні мотиву часу. До контексту залучено типологічно подібні вірші В. Кордуна, М. Воробйова, Х. Л. Борхеса, Р. М. Рільке).
- ДокументК вопросу о дейктичности глагольной категории вида в белорусском языке(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Артемова, ОльгаThe article analyses the verbal aspect in the Belarusian language as a deictic category which depends on the observer’s perceptual peculiarities and the correlation of the temporal-spatial localizations of the situation, the speaker and the observer. It is revealed that the perfect aspect with its assertive and resultive semantics is characterized by the divergence of the spatial-temporal localizations of the action, the observer and the process of speaking. The imperfective aspect with continuous semantics is characterized by the convergence of the spatial-temporal systems of the subject of perception, the situation expressed by the verb and the process of speaking.
- ДокументИзучение творчества И. Бунина на уроках литературы в 11 классе в школах с русским языком обучения(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Спивак, Ирина ЭдуардовнаВ статье рассматривается вопрос об изучении произведений И. Бунина в 11 классе школ с русским языком обучения. Автор анализирует программы интегрированного курса “Литература (русская и зарубежная)” (академический и профильный уровни). Предлагаются варианты монографического изучения произведений И. Бунина.
- ДокументХудожні домінанти трагікомедій В. Діброви(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Вірченко, ТетянаУ статті проаналізовані п’єси В. Діброви, опубліковані в збірці “Чотири, три, два один”. З’ясовано, що літературознавці переважно зосереджують увагу на прозі письменника, зокрема ознаках індивідуального стилю. Драматургія автора вивчається в контексті літературного процесу кінця XX – початку XXI століття. П’єси Володимира Діброви ілюструють як драматург уважно підходить до кожної людської долі, намагаючись розібратися у причинах поведінки; саме тому майже відсутні однозначні оцінки й відповіді на моральні проблеми. Гротескне висміювання завжди відбувається на фоні побутових ситуацій.
- ДокументГротескний політичний бал-маскарад у романі «Мандрівки до Аберфайлю» Романа Іваничука(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Шабаль, КатеринаСтаття присвячена створенню комплексної візії специфіки художньої організації роману Р. Іваничука “Мандрівки до Аберфайлю”, який ще залишається маловивченим. Головна увага приділяється політичній сатирі, вплетеній в оригінальну структуру роману. Виокремлюються головні постмодерністські риси роману, висвітлюється психологічна майстерність автора та особливості стилю. У статті зроблено аналіз сучасного роману з точки зору приналежності його до політичного жанрового різновиду.
- ДокументАктуальне членування речення у перекладі (на матеріалі прози Д. Лессинг)(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Крамар, ВолодимирРозглянуто компоненти актуального членування речень у дискурсі. Зазначено структурну різницю у загальній побудові стилістично нейтрального тексту і емоційного або логічно акцентованого дискурсу. Наведено окремі результати перекладу роману Д. Лессинг “У цьому світі, Бене…” з огляду на особливості актуального членування речень. Автор пропонує відійти від усталеної у вітчизняному перекладознавстві традиції вільного поводження із синтаксисом цільового речення, коли оригінальне речення містило емфазу. Оскільки емфаза переважно призводить до змін в актуальному членуванні речення, в перекладі потрібно – звичайно без грубих порушень стилістичних норм цільової мови – зберігати синтаксичну емфазу оригіналу і нерідко посилювати її лексичними засобами.
- ДокументВідтворення прийомів чорного гумору в українському перекладі: на прикладі вірша Джонатана Свіфта «Death and Daphne»(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Смольницька, ОльгаУ статті проаналізовано різні аспекти українського перекладу поезії Джонатана Свіфта “Смерть і Дафна”. Розглядаються питання сатири і чорного гумору. Виявлено паралелі з українською традицією висміювання смерті, а також біографії Свіфта і життя сучасних поету українських державних діячів. Здійснено міфологічне дослідження імпліцитних смислів вірша. Версифікаційний аналіз демонструє специфіку відтворення формальних чинників тексту. Залучено тезаурусний, біографічний, компаративний, ґендерологічний аналіз. Робота має теоретичне і практичне спрямування.
- ДокументКомпетентнісний підхід до професійної підготовки фахівців з лінгвістики у Великій Британії(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Комочкова, ОльгаУ статті актуалізовано звернення до британського досвіду щодо застосування компетентнісного підходу до підготовки фахівців з лінгвістики у Великій Британії. Автор проаналізувала поняття компетентності на основі поглядів провідних британських науковців; обґрунтувала зміну парадигми щодо визначення професіоналізму фахівців; проаналізувала феномен освітнього бенчмаркінгу у вищій освіті у Великій Британії; проілюструвала застосування освітнього бенчмаркінгу у вищій освіті у Великій Британії на прикладі стандартизованих описів предметних галузей, розроблених Агенцією забезпечення якості.
- ДокументІдеографічна класифікація фразеологізмів на позначення органічних відчуттів людини (голод / ситість) в українській, англійській та французькій мовах(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Денисова, Анжеліка СергіївнаУ статті висвітлено основні підходи науковців до вивчення ідеографічного аспекту у фразеології; описано фразеологічні одиниці на позначення відчуття голоду/ситості в українській, англійській та французькій мовах; з’ясовано, якими варіантно-синонімічними рядами репрезентовані семантичні групи “голод/ситість”; виявлено універсальні та специфічні риси досліджуваних фразем на матеріалі неспоріднених мов.
- ДокументНевідомі речі з відомих текстів : рецензія на монографію Наталії Городнюк «Res incognita: семіотика речі у східнослов‘янському модерністському романі першої половини ХХ століття» (Дніпро, 2017)(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Борзенко, ОлександрМонографія Наталії Городнюк "Res incognita: семіотика речі у східнослов‘янському модерністському романі першої половини ХХ століття" присвячена категорії речі й охоплює широке коло теоретичних та компаративних проблем: річ у літературі, річ як знак і річ як концепт, семіотичний статус та функції речі в художньому творі, семіотика речі у модерністському романі на матеріалі української, російської та білоруської літератур. Спираючись на дослідження Ю. Лотмана, А. Байбуріна, В. Топорова, М. Епштейна, Є. Фарино та ін., авторка обстоює тезу про взаємозалежність речі та художнього світогляду, речі та стилю, речі та текстогенерувальних стратегій. Монографія Н. Городнюк складається із чотирьох розділів.
- ДокументКомізм барокової збірки Д. Братковського «Світ, розглянутий по частинах»(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Сидоренко, ОксанаУ статті аналізуються провідні конституенти, які формують стихію комічного у збірці барокового польськомовного письменника Данила Братковського “Світ, розглянутий по частинах”. Доведено, що специфіка комічного у фрашках має сатирично-викривальний імператив, реалізація якого, можлива завдяки антонімічній опозиції, навколо якої вибудовується сюжет твору, пуанту або моральної сентенції, а також мотивам, які спроможні викликати сатирико-гумористичну реакцію потенційного реципієнта. Стихія комічного аналізованої збірки зорієнтована на руйнування підданого критиці світоустрою.
- ДокументОсобливості жіночої іронії/самоіронії у творчості С. Йовенко (гендерно-філософський аспект)(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Ляшенко, ОленаСтаття репрезентує результати теоретико-аналітичного студіювання природи жіночої іронії та самоіронії в гендерно-філософському аспекті. Аналіз поезій С. Йовенко виявляє семантичні особливості природи конфлікту, які разом із концепцією особистості та системою образно-поетичного вислову демонструють завершену структуру, що вписана у типологічний ряд ознак гетерогенного типу цілісності.
- Документ«#КонотопЗемляЛегенд» Руслана Горового: стратегії творення комічного(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Вещикова, ОленаСтаттю присвячено поетикальним рисам і наративним стратегіям циклу “#КонотопЗемляЛегенд” Руслана Горового, вибір яких зумовлений особливостями сприймання реципієнтом текстів у Facebook та уявленням автора про читача його дописів. Комічного ефекту автор досягає за допомогою комбінування низки прийомів: стандартна схема наративу, лаконічність і економія мовних засобів, неочікувана розв’язка, переважно кмітливий і симпатичний головний персонаж, сумніви читача в надійності наратора, інтертекстуальність, стьоб тощо.
- ДокументЗіставні речення як окремий різновид складносурядних конструкцій в сучасній українській мові(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Рула, Наталія ВолодимирівнаУ статті систематизовано вчення про зіставлення як мовну категорію, удокладнено відомості щодо формально-граматичної та семантико-синтаксичної організації зіставних складносурядних речень. Акцентовано на функціях сполучника а як основного репрезентанта зіставних семантико-синтаксичних відношень. Обґрунтовано поділ складносурядних конструкцій на дві групи: речення із власне-зіставною семантикою та речення з домінуванням зіставлення, яке своєю чергою ускладнене додатковими семантичними відтінками.
- ДокументПостколоніальна політика в сатиричних романах Марини Гримич(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Євтушенко, СвітланаУ статті досліджуються способи відтворення української політичної системи в сатиричних романах М. Гримич ("Егоїст", "Варфоломієва ніч"). Зосереджується увага на викритті авторкою недоліків новонароджених політичних інститутів та провладних "еліт". Відзначається, що вибір "національних еліт" в якості об’єкту літературного дослідження обумовлений їх вагомою роллю в керівництві держави. Письменниця констатує брак справжньої еліти в українському суспільстві. Вона також розглядає варіанти (хоча і дещо утопічні) формування справжньої національної еліти.
- ДокументМова українського весілля як об‘єкт етнолінгвістичної та лексикографічної інтерпретації(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Свищ, НаталяТрадиційний український весільний ритуал до сьогодні зберігає численні архаїчні обрядові та мовні елементи що репрезентують відповідний сегмент концептуальної та мовної картин світу. Фольклористи, етнографи та історики студіювали структуру та частково походження обряду, лінгвісти – переважно його регіональні варіанти, тоді як комплексна етнолінгвістична та лексикографічна інтерпретація весільної лексики ще не була здійснена. Весільний лексикон як сукупність вербалізацій макроконцепту ВЕСІЛЛЯ становить концептуальну та мовну єдність і включає три приблизно рівноправні частини – найменування учасників, атрибутів та мікрообрядів весілля.
- ДокументЗасоби творення комічного у художніх творах Григора Тютюнника(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Звягіна, ГаннаУ статті розглядається категорія комічного та способи її реалізації у творчості Григора Тютюнника. Відзначається, що гумористичний дискурс побудований на основі спеціально організованої мовної структури з обов’язковим урахуванням національних рис і ментальних стандартів. Засобами створення комічного у творах письменника є використання неповних речень, вставних і вставлених конструкцій, вживання модальних слів, еквівалентів речень, приєднувальних речень, парцеляції та актуалізації.
- ДокументСпецифіка гоголівського інтертексту в сатиричній прозі Костя Гордієнка 20-х років ХХ ст.(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Скорина, ЛюдмилаУ статті головна увага зосереджується на типології і функціях оприявнення Гоголівського інтертексту в сатиричній прозі Костя Гордієнка 1920-х років. З’ясовано, що у повісті К. Гордієнка “Автомат. Гнила Печериця” й романі “Славгород” найактивніше побутують інтертекстеми з “Вечорів на хуторі біля Диканьки”, згадуються також “Повість про те, як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем”, “Портрет” і “Мертві душі”. Гоголівські прототексти оприявнюються найчастіше через паратекстуальні цитати й алюзії. Рідше застосовуються елементи кодової інтертекстуальності, семантичні форми (інтертекстуальні мотиви, традиційні образи), а також зразки системно-текстової референції (запозичення прийому, стилізація – особливо у повісті “Автомат”). Принципово важливими видаються не так зовнішні текстуальні перегуки, як орієнтація К. Гордієнка на гоголівські принципи моделювання художнього світу (“міфотворчість”, очуднення, гротеск тощо).
- ДокументНаціональна архетипна образність у віршованих казках письменників української діаспори(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Варданян, МаринаУ статті розглядаються віршовані казки письменників української діаспори, зокрема І. Багряного, Р. Завадовича, І. Наріжної та Л. Полтави. В основі аналізу теорія архетипів. У роботі архетипи розглядаються як патерни поведінки, прийнятої у культурі українців. У казках визначено такі національні архетипи: матері-Батьківщини, Визволителя, ворога. Зазначені архетипи в аналізованих художніх текстах виражаються в образах України, козачка-лицаря, дівчини-спасительки, Чародія-лиходія. Через казку письменники транслювали українські архетипні цінності юному читачу.