Випуск 2 (2022)

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 5 з 49
  • Документ
    Передумови створення концепції космічного виховання в педагогічній системі М. Монтессорі
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Григор’єва, Наталя Анатоліївна
    У статті розглядаються передумови створення концепції «космічного виховання» в педагогічній системі М. Монтессорі. Аргументовано необхідність її впровадження в практику роботи дошкільних закладів України. Парадигма освіти XXI століття спрямована на пошук такої системи освіти, яка б вчила людину жити і діяти відповідно до універсальних законів Природи і Космосу. Дії людини, на думку М. Монтессорі, необхідно спрямувати не на руйнування, а на збереження життя. Таким чином, у світлі педагогічної перспективи ідея про «космічне виховання» набуває особливого значення. Представлені версії дослідників життя і наукового доробку італійського педагога щодо часових рамок появи терміну «космічне виховання», формування й узагальнення матеріалу, який оформився в окремий навчальний курс. Розкрито зміст поняття «космічне виховання». З’ясовано, що робота над формуванням теорії проходила поетапно і тривала довгий час. Досліджено вплив індійського періоду життя М. Монтессорі на формування її філософських і педагогічних поглядів останніх років життя. Простежено близькість ідей і світосприйняття М. Монтессорі з представниками індійської інтелігенції тих часів – Дж. Арундейла, А. Безант, М. Ганді, Дж. Неру, Р. Тагора. Вони захоплювалися її методом, були однодумцями і належали до Теософського Товариства, яке, як з’ясувалося, активно допомагало М. Монтессорі під час перебування в Індії. Увагу зосереджено на детальному аналізі філософських і педагогічних поглядів А. Безант, М. Ганді, Р. Тагора. Названо три умови, які сприяли створенню концепції «космічного виховання» саме під час перебування в Індії. Наголошено на беззаперечній ролі сина Маріо Монтессорі і учениці Лєни Вікрамаратне у створенні різновікового класу дітей (6-12 років), підбір та виготовлення дидактичних матеріалів, реалізацію теорії «космічного виховання» Марії Монтессорі на практиці. У публікації окреслено тему, що потребує подальшого дослідження, яка тісно пов’язана з індійським періодом життя М. Монтессорі.
  • Документ
    Розвиток пізнавальної активності студентів у навчанні теоретичної фізики
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Школа Олександр Васильович
    У статті розглядаються теоретичні аспекти та практична реалізація авторського методичного підходу щодо системної підтримки і розвитку пізнавальної активності студентів у навчанні теоретичної фізики в педагогічному університеті як визначального чинника підвищення якості освітнього процесу. Зазначено, що проблема підвищення рівня та якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів фізики відповідно до вимог державних нормативних документів в сучасних освітніх умовах є актуальною, складною і багатогранною. Проаналізовано основні чинники формування стійкої внутрішньої мотивації студентів до активної навчально-пізнавальної діяльності. У відповідності з дидактичним принципом фундаментальності і професійної спрямованості запропоновано методичні засади особистісно орієнтованого навчання теоретичної фізики в педагогічному університеті. Висвітлено методичні аспекти формування, підтримки і розвитку пізнавальної активності студентів у навчанні теоретичної фізики на основі застосування активних методів, прийомів і форм навчання, які максимальною мірою спонукають їх до активної мисленнєвої діяльності, формують культуру розумової праці і самостійних практичних дій. Серед них: створення проблемних ситуацій, обговорення фізичних парадоксів, реалізація у навчанні принципу історизму, математичне моделювання досліджуваних об’єктів і розв’язування цікавих нестандартних задач, складання за літературними джерелами опорних конспектів, структурно-логічних схем, порівняльних таблиць; використання сучасних ІКТ навчання і програмно-педагогічних засобів різного дидактичного призначення (демонстраційні, імітаційні, моделюючі, контролюючі, тестові), застосування інтерактивних технологій (навчальні дискусії, кругли столи, робота у великих і малих групах) і методичних прийомів фахового спрямування («Знайомство». міні-лекція студентів, «Гра в нерозуміння», «Скажи це простіше», «Гіперпосилання»). Наголошено на принциповому значенні у вирішенні зазначеної проблеми власної мотивації педагога до роботи і професійного самовдосконалення, адже, як відомо, до свого найкращого уроку справжній учитель готується все своє життя.
  • Документ
    Тестування стану опорно-рухового апарату для визначення тренувальної стратегії у спорті та фітнесі
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Томіч, Лілія; Паришкура, Юлія
    У спорті та фітнесі роль тренувань, що сприяють покращенню рухів, є ключовою. Любителям потрібно покращувати здоров'я в різних компонентах, спортсменам необхідно показувати оптимальні результати змагання. Основним у системі фізичної підготовки любителів та професіоналів є профілактика травматизму. Виявити лімітуючи фактори дозволяють спеціально розроблені тести функціональних рухів. Завдання тестувань полягає в об'єктивній оцінці стану опорно-рухового апарату для подальшої тренувальної стратегії, пов'язаної з усуненням м'язового дисбалансу та корекцією рухів. У статті наведено варіанти тестувань функціональних рухів, їх інтерпретацію та комплекси вправ, що коригують моторний контроль (процес передачі нервового імпульсу від рухової кори головного мозку по еферентних органах до моторних одиниць, наслідком чого є скоординоване скорочення м'язів). Для об'єктивної оцінки рухів важливо використовувати методи, які дозволять створити відправну точку для подальшої роботи. Основна мета коригуючих вправ – профілактика травматизму (пре-реабілітація). При створенні комплексів коригувальних вправ важливо враховувати такі елементи: центрація суглоба (становище, рух, сила), динамічна стабільність, готовність та швидкість скорочення м'язового волокна, свідомі та несвідомі функціональні рухові стереотипи. На основі протоколу тестування в індивідуальному порядку вибираються тренувальні комплекси. Нами складено варіанти комплексів вправ, які рекомендуються використовувати як профілактику травматизму та в деяких випадках реабілітації, після виявлення лімітуючих факторів. Комплекси складені щодо кожної вправи. Варіанти корекційних вправ застосовуються у різних видах спорту, а також у фітнесі, що доводить їхню практичну цінність. Застосування даних комплексів дозволяє покращити реґіонарний взаємозв'язок, що, своєю чергою, покращує центрацію суглобів та загальну біомеханіку рухів. Наше дослідження підтвердило, що ці комплекси вправ можна рекомендувати у широку практичну діяльність спорту та фітнесу.
  • Документ
    Особливості розвитку мовлення третьокласників на уроках української мови в процесі формування морфемно-словотвірних компетенцій
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Чемоніна, Лада В’ячеславівна
    Статтю присвячено одному з важливих питань сучасної лінгводидактики: розвитку мовлення здобувачів початкової освіти на уроках української мови у процесі формування морфемно-словотвірних компетенцій. Актуальність обраної проблеми дослідниця пояснює вимогами суспільстващодо сформованості ключових компетентностей особистості, зокрема комунікативної, та системним підходом до вивчення української мови в початковій школі. Пропонована стаття являє собою результат здійснених науковицею досліджень, що носять теоретичний і водночас практично орієнтований характер. Публікація містить запропоновані завдання для учнів третіх класів, розроблені авторкою на засадах використання сучасних інновацій, а саме: діяльнісний підхід, технології розвитку критичного мислення, інтерактивні й ігрові технології навчання. Виконання подібних завдань забезпечує сформованість ключових і предметних компетентностей (зокрема комунікативної, мовної (визначати морфемну структуру слова, способи творення похідних слів на дотеоретичному рівні, особливості їх написання тощо), критично мислити, працювати в команді, приймати спільні рішення тощо), що визначають готовість здобувача початкової освіти як до подальшого навчання, так і життя в суспільстві, яке постійно розвивається.
  • Документ
    Сучасні підходи до організації самостійної роботи майбутніх фахівців хореографії у форматі онлайн
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Тараненко, Юлія Петрівна; Фурманова, Тетяна Ігорівна; Кривунь, Наталя Сергіївна
    У статті розкрито особливості впровадження сучасних підходів до організації самостійної роботи майбутніх фахівців хореографії у форматі онлайн на прикладі досвіду роботи викладачів Бердянського державного педагогічного університету. Висвітлено застосування методу проєктної діяльності на дисциплінах професійного циклу підготовки студентів, а також таких інтерактивних методів як сторітелінг та скрайбінг. Зазначається, що практично-орієнтований підхід як один з ключових видів проєктів характеризується спрямуванням на рішення соціальних завдань, що відображають інтереси кожного учасника або інших осіб. Дослідницький проєкт – це різновид самостійного наукового дослідження, що потребує чітко продуманої структури та добору ефективних методів роботи, визначеної мети, актуальності для всіх його учасників, а також соціальної значущості. Інформаційний проєкт спрямований на збір інформації про який-небудь об’єкт або з певної теми з метою аналізу, узагальнення й уявлення інформації для широкої аудиторії. Творчий проєкт припускає вільний, часом нетрадиційний підхід до його виконання та презентації результатів, зазвичай не має чітко продуманої структури, вона розвивається, підпорядковуючись інтересам учасників проєкту. З’ясовано, що застосування закладом вищої освіти платформи Moodle сприяє активізації внутрішнього потенціалу кожного викладача, який шукає та впроваджує в свою освітню діяльність усе нові й нові інноваційні технології в основу яких покладено практико-орієнтоване навчання студентів та робиться акцент на створенні комфортного студентоцентрованого середовища. Також особливого значення надається мобільності здобувачів, вибору ними індивідуальної траєкторії навчання, формуванню ключової компетентності «вчитися впродовж життя» та умінню самостійно здійснювати особистісну й професійну рефлексію, прагненню до самовдосконалення.