Випуск 2 (2022)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/90

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 49

Decentralization of education systems in Ukraine
(Berdyansk State Pedagogical University, 2021) Zastrozhnikova Iryna; Сheremisina Tetiana
The article considers the main aspects and problems of transforming an educational network in the current context of decentralization. Reference is made to the urgent need of restructuring the responsibilities in education management between the center and regions providing the latter with independence in finances, organization and management at the regional level. It is emphasized that extending powers of the local executional bodies in management of educational institutions is the primary purpose of decentralization process. There was examined a pattern of decentralizing the basic education in Poland, according to which it was recommended to oblige the local self-government bodies to implement the education politics according to the local needs, finding the school administration and continually appraise the quality of education. It has been observed that currently the essential functions of state in education are assigned to the regional state administrations, regional and local educational departments. The local authorities are burdened with responsibilities of financing and providing the social security for children, defining the network of training institutions, maintaining their records and performing control over their activities. The author points out that at present the local and regional authorities duplicate the functions of the Ministry of Education and Science of Ukraine, which is non-effective. The author believes that the local government officials are able to perform political management well up to the officials of educational departments and administrations. However, prior to assignment of new obligations, it is necessary to develop and implement an effective retraining program for personnel and staff of the municipal structures. There have been reviewed the results of the pilot project: «Decentralization: education reforms at the local level», which experts had been analyzed the consistency of educational network. It pointed to the major areas of concern for the education reforms in local communities, namely a significant expense side of budget for education financing, low level of education in rural students according to the data obtained from the independent external assessment, and lack of subject oriented teachers. The author makes a conclusion that the purpose of decentralization in education should be an overall improvement of educational services and be based upon the following basic principles: students’ right to have a free choice of educational institution, equal access to good-quality education services, decent conditions to develop their abilities, improving the quality and efficiency of the educational process, effective use of types of resources.
Зміст навчального курсу історії України в добу українського національного відродження
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Баханов Костянтин
Стаття присвячена висвітленню важливої дидактико-історичної проблеми формування змісту навчального курсу історії України в добу українського національного відродження. Визначено, що в цьому процесі простежується три основних періоди: 1) 40–70 рр. ХІХ ст., 2) 80–90 рр. ХІХ ст.; 3) початок ХХ ст. Характерними ознаками першого періоду були поява перших спроб визначення змісту навчального курс історії України на основі історії козацької доби з утіленням ідей самодостатності (окремішності від російського), соборності, християнських і демократичних цінностей, героїчності українського народу (П. Куліш). Упродовж другого періоду відбувається формування світоглядних і дидактичних вимог до змісту навчального курсу історії України (спрямованість на формування національної свідомості, народолюбства, поєднання загальнолюдських і національних цінностей, відображення основних історичних подій, матеріальних і духовних здобутків українського народу, вплив географічних чинників на історію, доступність тощо), а в навчальній літературі утверджується ідея самобутності та самостійності українського народу, його права на власну державу, реалізація якого складає сутність української історії, що зумовлює виокремлення в ній князівського, литовсько-польського, козацького та австрійсько-російського періодів (О. Барвінський). Третій період пов’язується з появою та закріпленням у навчальній літературі схеми історії України М. Грушевського: додержавний період, державний (київський, який переходить у галицько-волинський), литовсько-польський, козацький, занепаду козацтва, українського відродження). Охарактеризовано спроби показати історію України у контексті подій всесвітньої історії (Г. Коваленко), поєднати персоніфікацію історії з широкими узагальненнями (М. Аркас), запровадити ідеї зв’язку українського народу з Європою паралельно з підкресленням окремішності українців і наявності історичних суперечок з росіянами (Б. Грінченко).
Теоретичні засади інтернаціоналізації вищої освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Ажажа Марина; Остенда Александер
У статті проаналізовано понятійно-категоріальний апарат визначення «інтернаціоналізація вищої освіти». Проаналізовано міжнародні університетські центри-ініціатори інтернаціоналізації вищої освіти. З’ясовано сутність категорій «інтернаціоналізації вищої освіти» в процесі інтеграції міжнародних цінностей навчання, наукових досліджень та соціальних послуг закладами вищої освіти у процесі формування стратегії розвитку вищої освіти, орієнтованої на перспективи розвитку сучасного суспільства знань. У статті обґрунтовано, що інтернаціоналізація вищої освіти сприяє поглибленню процесів політичної та економічної інтеграції, зниженню військового протистояння, розвитку глобальних систем телекомунікацій, мобільності студентів та викладачів, яка є характерною для європейських освітніх програм, двосторонніх договорів між державами про співробітництво у сфері освіти, науки та культури, угод між університетами про академічні обміни. Інтернаціоналізацію вищої освіти пропонується розглядати як процес інтеграції міжнародного, міжкультурного та глобального виміру цілей, навчання, досліджень та сервісних функцій системи вищої освіти; як процес, що розкриває відносини між націями, людьми, культурами, інституціями, системами; як процес змін, який спрямований на задоволення індивідуальних потреб та інтересів кожного закладу вищої освіти. Автори доводять, що головною метою системи вищої освіти на рубежі століть є підготовка випускників до життя та роботи в глобальному суспільстві. У статті підкреслюється, що особливе значення в цьому світі мають міжнародні та міжкультурні навички і знання, усвідомлення необхідності активної взаємодії з представниками інших культур і відданість цим діям, уміння мислити на локальному, національному і глобальному рівнях.
Зміст та структура понятійного конструкту «інформаційно-цифрової компетентності учнів»
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Білобров Оксана
У статті обґрунтовані зміст та структура понятійного конструкту «інформаційно-цифрової компетентності учнів» закладів загальної середньої освіти. Зазначено, що не існує єдиного підходу до визначення інформаційно-цифрової компетентності учнів щодо використання інформаційно-цифрових технологій у їх навчальній діяльності, а ті, що існують, є типологічно спорідненими, відрізняючись при цьому компонентною структурою. На основі аналізу сучасного розуміння педагогічного феномену «інформаційно-цифрова компетентність» дано визначення поняття «інформаційно-цифрова компетентність учня», що передбачає впевнене та водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією в процесі навчання, в публічному шкільному просторі та приватному спілкуванні. Зазначається, що в Концепції «Нова українська школа» компетентність трактується як динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших якостей особистості, що визначає її здатність успішно провадити навчальну та подальшу професійну діяльність. Показано, що підготовка висококваліфікованої та компетентної особистості в сучасному суспільстві – це один із пріоритетних напрямів у модернізації вітчизняного освітнього простору. Реформа Нової української школи спрямована на розвиток та оволодіння учнями ключовими компетентностями, зокрема й інформаційно-цифровою. Запропонована структура інформаційно-цифрової компетентності учнів, яка включає в себе інформаційну й медіаграмотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, уміння працювати з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеки, а також розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо). Сукупність знань, умінь та навичок відкриває перед учнями такі можливості, як здатність здійснювати веб-дизайн, розробляти презентації, використовувати графічні програми, доступність користування відомостями онлайнових бібліотек, веб-браузерів, програми Word тощо.
Особливості психолого-педагогічного спілкування викладача зі студентами в умовах сучасного закладу освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Аханова Алла
У статті зроблена спроба комплексно розкрити проблему спілкування викладача зі студентами в закладах передвищої фахової освіти. Педагогічне спілкування є засобом реалізації змісту, методів і прийомів педагогічних впливів, спрямованих на формування фахівця. Експресивність допомагає викладачеві залучати студентів до науки, викликати живий інтерес до неї. Саме тому безпосередніми учасниками педагогічної взаємодії є викладач і студент. Між ними встановлюються як ділові, так і міжособистісні взаємини. Їх співробітництво в реальних міжособистісних контактах і є тим соціальним середовищем, в якому відбувається становлення особистості спеціаліста з вищою освітою і подальший розвиток особистості викладача. Саме в педагогічній взаємодії кожен із них знаходить умови для власного зростання. Формою педагогічної взаємодії є педагогічне спілкування – вербальний або невербальний контакт. Педагогічне спілкування сприяє передаванню студентам моральних, національних, громадянських цінностей, а отже, формує духовний світ студента та презентує модель його майбутньої професійної поведінки. Щоб педагогічне спілкування було конструктивним, треба володіти його психолого-педагогічною культурою. Організаційно-управлінським центром педагогічної взаємодії в процесі спілкування є позиція викладача: розуміння, визнання і прийняття студента. Для успішної реалізації їх треба мати педагогічну спостережливість, емпатію і психологічну проникливість, володіти навичками активного слухання і технікою ставлення запитань, застосовувати «Я – повідомлення». Синонімом професіоналізму викладача часто вважають його здібність бути повноцінним суб'єктом власної науково-педагогічної діяльності та розвивати суб'єктний потенціал студента. Завдання розвивального навчання – надання студентові допомоги в становленні його як суб'єкта навчально-професійної діяльності, суб'єкта саморозвитку. Тому викладач має докладати значних зусиль для організації педагогічної взаємодії, яка ґрунтується на суб'єкт-суб'єктних взаєминах, визначає ефективність його педагогічної діяльності та сприяє розвитку суб'єктності всіх учасників освітнього процесу. Для аналізу цього явища використовують поняття полісуб'єктна взаємодія. Спілкування за принципом суб'єкт-суб'єктної взаємодії вимагає від кожного учасника таких якостей: сприймати співрозмовника як індивідуальність зі своїми потребами та інтересами; виявляти зацікавленість у партнері, співпереживати (емпатія) його успіхам або невдачам; визнавати право партнера на незгоду, власну думку, вибір поведінки та відповідальність за неї. Дотримання цього принципу дає можливість налагодити щирі, довірливі стосунки викладачів і студентів. Це також дає змогу коректно (ввічливо, тактовно, чемно) робити зауваження студентові, допомагати йому бачити власні помилки, давати поради щодо подальшого самовдосконалення. Взаємини викладачів і студентів характеризуються складною структурою, компонентами якої є: мотиваційний (інтерес до партнера й потребаву стосунках із ним); когнітивний (сприйняття й оцінка іншого; рефлексія стосунків і усвідомлення їхніх труднощів; уявлення про оптимальні взаємини); емоційний (задоволеність стосунками, які склалися; взаємні оцінні ставлення партнерів; відчуття психологічної захищеності, комфортності або напруженості, тривожності); поведінковий (тип взаємин і стиль педагогічного спілкування; спосіб поведінки в конфліктній ситуації; засоби коригування взаємин і взаємовпливу).
Передумови створення концепції космічного виховання в педагогічній системі М. Монтессорі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Григор’єва Наталя
У статті розглядаються передумови створення концепції «космічного виховання» в педагогічній системі М. Монтессорі. Аргументовано необхідність її впровадження в практику роботи дошкільних закладів України. Парадигма освіти XXI століття спрямована на пошук такої системи освіти, яка б вчила людину жити і діяти відповідно до універсальних законів Природи і Космосу. Дії людини, на думку М. Монтессорі, необхідно спрямувати не на руйнування, а на збереження життя. Таким чином, у світлі педагогічної перспективи ідея про «космічне виховання» набуває особливого значення. Представлені версії дослідників життя і наукового доробку італійського педагога щодо часових рамок появи терміну «космічне виховання», формування й узагальнення матеріалу, який оформився в окремий навчальний курс. Розкрито зміст поняття «космічне виховання». З’ясовано, що робота над формуванням теорії проходила поетапно і тривала довгий час. Досліджено вплив індійського періоду життя М. Монтессорі на формування її філософських і педагогічних поглядів останніх років життя. Простежено близькість ідей і світосприйняття М. Монтессорі з представниками індійської інтелігенції тих часів – Дж. Арундейла, А. Безант, М. Ганді, Дж. Неру, Р. Тагора. Вони захоплювалися її методом, були однодумцями і належали до Теософського Товариства, яке, як з’ясувалося, активно допомагало М. Монтессорі під час перебування в Індії. Увагу зосереджено на детальному аналізі філософських і педагогічних поглядів А. Безант, М. Ганді, Р. Тагора. Названо три умови, які сприяли створенню концепції «космічного виховання» саме під час перебування в Індії. Наголошено на беззаперечній ролі сина Маріо Монтессорі і учениці Лєни Вікрамаратне у створенні різновікового класу дітей (6-12 років), підбір та виготовлення дидактичних матеріалів, реалізацію теорії «космічного виховання» Марії Монтессорі на практиці. У публікації окреслено тему, що потребує подальшого дослідження, яка тісно пов’язана з індійським періодом життя М. Монтессорі.
Психологічне забезпечення професійної підготовки майбутніх викладачів музичного мистецтва під час навчання у магістратурі (на прикладі дисципліни «Музична психологія»)
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Григор’єва Вікторія
У статті порушено питання психологічного забезпечення професійної підготовки майбутніх викладачів музичного мистецтва під час навчання в магістратурі педагогічного закладу вищої освіти. Актуальність означеної проблеми обумовлюється необхідністю дисциплін психолого-педагогічного циклу в загальнопрофесійній і творчій підготовці магістрів, вирішуючи основне завдання – підготовка висококваліфікованих фахівців музичного мистецтва, які відповідають сучасним стандартам і вимогам. У статті доведена необхідність вивчення дисципліни «Музична психологія» в підготовці магістрів освіти задля якісної реалізації професійних функцій виконавця та учителя музичного мистецтва в системі загальної та додаткової музичної освіти. Висвітлено авторський підхід до змісту та методів навчання під час вивчення зазначеної дисципліни. Наголошено, що за основу побудови тематичного матеріалу курсу покладений динамічний підхід, який найбільш точно відображає специфіку психічних процесів особистості, що взаємодіє з музикою. Цей підхід реалізується через послідовність, що найчастіше зустрічається в загальній психології: природа звуку, пізнавальні процеси, емоційно-вольова сфера, індивідуальні особливості особистості, специфіка художньої творчості. Акцентується увага на авторському баченні змісту дисципліни, підкріпленому 15-річним досвідом викладання курсу «Психологія мистецтва» для студентів мистецьких спеціальностей педагогічного закладу вищої освіти. У статті окреслюється логіка викладення матеріалу курсу з метою усвідомлення магістрами значущості психологічної підготовки в університеті, формування їх професійної мотивації. Для підкріплення останньої рекомендується проведення вхідного анкетування. У статті подається основна проблематика змістових модулів як орієнтовна та достатня для формування компетентностей і результатів навчання здобувачів освіти, визначених освітньо-професійною програмою. Наводяться приклади вправ для використання на практичних заняттях з метою усвідомлення магістрами специфіки курсу та його відмінності від традиційних психологічних дисциплін.
Особливості організації освітнього процесу в закладі вищої освіти в умовах воєнного стану
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Донченко Ольга; Пшенична Наталя; Семеняко Юлія
Стаття присвячена проблемі дослідження особливостей організації освітнього процесу в закладі вищої освіти в умовах воєнного стану. Автори визначають проблему пошуку особливостей освітнього процесу в умовах військового часу надзвичайно актуальною. Зауважено, що попереднє перебування здобувачів вищої освіти під час COVID-19 на дистанційному навчанні значно полегшило їх адаптацію до нових освітніх умов. Одним з головних недоліків дистанційного навчання названо роз'єднання здобувачів вищої освіти з одногрупниками та викладачами, як наслідок, відсутність закономірних групових процесів, утруднення у формуванні близьких стосунків, згуртованості. Авторами з метою дослідження психоемоційного стану здобувачів вищої освіти, а також особливостей освітнього процесу, які вони спостерігають у зв’язку із воєнним станом, було проведено опитування студентів Бердянського державного педагогічного університету. Досліджувані дали відповідь стосовно власного місцезнаходження, оцінили почуття власної безпеки, домінуючі емоційні переживання, визначили, хто для них є джерелом підтримки, проаналізували начальну успішність та її залежність від воєнного стану, визначили основні труднощі навчання під час війни. Особлива увага приділялась психологічному стану респондентів. За результатами опитування авторами було визначено низку чинників, спрямованих на розв’язання завдання адаптації освітнього процесу до умов воєнного стану за допомогою підбору відповідних методів та засобів, які допоможуть мінімізувати пережитий травматичний досвід, знизити стресовий поріг, негативний емоційно-психологічний стан та продовжити освітній процес відповідно до освітніх програм. Серед них запропоновано: детальне планування всіх етапів навчання в нових умовах; ознайомлення з новими організаційними моментами здобувачів освіти; турбота про емоційний стан всіх учасників освітнього процесу; врахування впливу стресу на когнітивні здібності людини; створення адресних освітніх дорожніх карт для постраждалих внаслідок війни здобувачів освіти; налагодження роботи психологічної служби для допомоги здобувачам освіти та педагогічним працівникам у подоланні впливу травматичних подій на психологічний стан та ін.
Актуальність впровадження технології загальнонавчальних умінь та навичок на уроках математики в онлайн форматі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Коваль Людмила; Ніконенко Тетяна
У статті розглянуто особливості впровадження технології формування загальнонавчальних умінь та навичок молодших школярів на уроках математики в початковій школі. Крім цього розкрито зміст кожного з компонентів навчальної діяльності, а саме: мотиваційний, змістовий та процесуальний. Мотиваційний аспект зумовлює потребу й прагнення особистості до пізнання. Це виявляється в активному ставленні учнів до оволодіння вмінням самостійно вчитися, передбачає можливість викликати й закріпити в дитини позитивне ставлення до навчальної діяльності, допитливість, пізнавальний інтерес, особистісну значущість навчання. Проте мотиваційний аспект пізнавальної самостійності не забезпечує й не формує технологічної, процесуальної сторони пізнання, тобто не сприяє оволодінню тими практичними й інтелектуальними можливостями особистості, які зумовлюють виконання самого механізму в процесі цілеспрямованого пошуку. Змістовий компонент включає вже відомі знання, вміння та навички на яких ґрунтується засвоєння нових знань та способів дії. Взаємодія відомого знання з новим зумовлює різний рівень організації процесу засвоєння – репродуктивний, частково-пошуковий та творчий. Ядром цього вміння є процесуальний характер навчальної діяльності, тому що на сучасному етапі розвитку освіти акцентується увага не на обсязі знань, їх міцності чи глибині, а на тому, як організовані індивідуальні знання й наскільки вони надійні як основа для прийняття ефективних рішень. Процесуальний компонент – це різноманітні способи організації та здійснення уміння (уміння, дії, операції, пізнавальні процеси) на різних рівнях пізнавальної самостійності учня: репродуктивній, частково – пошуковій, творчій. Зміст виділених компонентів навчальної діяльності свідчить про їх взаємозалежність і характеризує розгорнуту, розвинену навчальну діяльність. У статті зроблено акцент на тому, що обов'язковою ознакою самостійного учіння є оволодіння учнів контролем і самоконтролем, а також охарактеризовано особливості кожного з етапів формування в молодших школярів умінь самоконтролю. Навчання молодших школярів з орієнтацією на самоконтроль сприяє не тільки підвищенню якості їхньої підготовки, а й вихованню таких важливих особистісних якостей, як самостійність, цілеспрямованість, відповідальність, дисциплінованість. Однак найголовнішим є те, що здатність до самоконтролю забезпечує належний рівень розвитку «вміння вчитися», що виступає основою успішної навчальної діяльності здобувачів початкової освіти.
Механізми практичного засвоєння об’єктивних закономірностей голосоутворення в процесі вокально-виконавської підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Косенко Павло
Оскільки під впливом інформаційного середовища сучасна молодь виявляє активну зацікавленість співом як видом музичного виконавства, то і вокально-виконавська підготовка майбутнього вчителя музичного мистецтва набуває особливої ваги. Сьогодні для ефективної роботи зі співаками-початківцями, які прагнуть випробовувати себе в жанрах естрадного, академічного, народного та навіть джазового вокалу, викладачу не достатньо лише оволодіти певною манерою співу. Набагато важливішим для нього є засвоєння тих об’єктивних закономірностей функціонування співочого голосу, що дозволять для усього розмаїття вокального звучання, з яким сьогодні можна зіткнутись у педагогічній роботі, знаходити доцільні виконавські засоби реалізації. На думку автора пропонованої публікації, засвоєння цих закономірностей пов’язане з наявністю набутого практично комплексу контрольованих відчуттів, завдяки яким той або інший тип вокального звучання буде асоціюватись з певним механізмом звукоутворення. Це стане можливим, якщо під час аудиторної та самостійної роботи студент буде включений у процес активного спостереження за комплексною взаємодією слухових, резонаторних і пропріорецептивних (м’язових) відчуттів, які супроводжують спів. У результаті, пройшовши через випробування досвідом долання власних помилок, вокаліст навчиться не тільки аналізувати якість звучання голосу, але й уявляти механізм його роботи під час голосоутворення, знаходячи підтвердження правильності дій голосового апарату через сигнали, які надсилає йому власний організм. У майбутньому ж, коли молодий фахівець розпочне викладацьку діяльність, то матиме здатність не лише добирати вірні виконавські засоби для відтворення різних типів вокального звучання, а й зможе розвинути в собі таку чуттєвість, яка відкриє можливість, помічаючи помилки учня, вгадувати їх причини, пропускаючи і переломлюючи вокальне звучання останнього через власні відчуття.
Елементи комп’ютерної підтримки вивчення теми «Метод найменших квадратів»
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Красножон Олексій; Кравченко Наталія; Мацюк Василь; Коваленко Валерій
Стаття містить дослідження методичної проблеми розробки компонентів ефективної комп’ютерно-орієнтованої методичної системи навчання дисципліни «Теорія ймовірностей із елементами математичної статистики», яка передбачена навчальним планом підготовки майбутніх учителів математики. Розглянуто методичні та процесуальні питання реалізації методу найменших квадратів для визначення функціональної залежності між ознаками вибірки генеральної сукупності в математичному програмному середовищі Mathcad. Наведено приклади розв’язання задач про вирівнюванні значень ознак вибірки генеральної сукупності вздовж поліному першого степеня (лінійна залежність), поліному другого степеня (параболи) та поліному третього степеня (кубічної параболи). Здійснено стислий огляд наукової, навчальної та методичної літератури, яка використовується під час викладання курсу теорії ймовірностей із елементами математичної статистики, обґрунтовано доцільність використання математичних програмних засобів під час опрацювання змісту зазначеної дисципліні. Сформульовано положення про необхідність розробки комплексу тестових завдань різного рівня складності з теорії ймовірностей із елементами математичної статистики з метою об’єктивного оцінювання навчальних досягнень студентів. У статті сформульовано висновки і окреслено напрями подальшого науково-педагогічного дослідження в галузі реалізації методів математичної статистики при знаходженні статистичних оцінок вибірки значень випадкової величини генеральної сукупності. Методичні напрацювання, наведені в статті, можуть бути корисними студентам для організації та активізації самостійної науково-педагогічного діяльності, учителям середніх навчальних закладів, керівникам факультативної й гурткової роботи учнів, викладачам курсу теорії ймовірностей із елементами математичної статистики педагогічних вищих навчальних закладів.
Застосування елементів проблемного навчання як засіб підвищення ефективності уроку біології в сучасній школі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Кофан Ірина; Хоменко Олена
Події, які відбуваються в Україні впродовж останніх років, наклали свій відбиток не тільки на економічну, соціальну, політичну та духовну сфери суспільства, але й привнесли зміни у освітній простір. Час вимагає розробки та застосування освітянами концепцій та підходів, спрямованих на розвиток критичного мислення, креативу та підвищення швидкості процесів мислення школярів. Саме такий підхід має концепція Нової української школи. Об'єктивною необхідністю в умовах сучасної освіти стає оволодіння вчителем та застосування ним на своїх уроках інноваційних технологій під час навчання. В основі інноваційного навчання лежить певна кількість технологій, серед яких є також місце проблемному навчанні. У статті визначено й обґрунтовано поняття проблемного навчання як технологію у вітчизняних та зарубіжних джерелах. Проаналізовано систему методів проблемного навчання для роботи з учнями, елементи проблемного навчання та їх вплив на засвоєння матеріалу учнями, підвищення ефективності уроку. З’ясовуючи вплив елементів проблемного навчання на підвищення ефективності уроку, використовували проблемні ситуації, проблемні запитання та завдання, які були спрямовані на підвищення рівня розумового розвитку школярів, їх здатності до самостійного пошуку нових знань та креативності. Рівень пізнавальної активності учнів на уроці біології визначали за допомогою опитувальника Б. Пашнєва. Досліджено елементи проблемних завдань, які були б доцільними на уроках біології у 10 класі, та їх вплив на покращення засвоєння знань школярів і підвищення ефективності уроку. Активне використання елементів проблемного навчання на уроках біології дозволило підвищити кількість дітей з високим рівнем пізнавальної активності на 4 %, тоді як середній рівень зріс порівняно з вихідним станом на 5%, а кількість дітей з низьким рівнем пізнавальної активності знизилась вдвічі. Встановлено, що використання елементів проблемного навчання на уроках біології позитивно впливає на розвиток пізнавальних здібностей учнів, а також підвищує ефективність уроку в сучасній школі.
Опитування здобувачів вищої освіти освітньо-професійної програми «Логопедія. Спеціальна психологія» в умовах воєнного стану
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Лопатіна Ганна
У зв’язку з багатьма непередбаченими змінами, спричиненими воєнними подіями в Україні (окупацією міста Бердянська російськими військовими; тимчасовим переміщенням Бердянського державного педагогічного університету в місто Запоріжжя на територію, підконтрольну Україні; вимушеною відпусткою викладачів та іншим), було дещо оновлено зміст внутрішньої системи забезпечення якості освіти на освітньо-професійній програмі «Логопедія. Спеціальна психологія» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. У статті йдеться про проведені опитування здобувачів вищої освіти освітньо-професійної програми першого (бакалаврського) рівня вищої освіти «Логопедія. Спеціальна психологія» в Бердянському державному педагогічному університеті в час війни. Автором статті було розроблено, досліджено та схарактеризовано зміст анкет «Навчання на освітньо-професійній програмі «Логопедія. Спеціальна психологія» в умовах воєнного стану», «Оцінка процедури організації та проведення підсумкової атестації з використанням інформаційно-комунікаційних технологій в умовах воєнного стану» для здобувачів вищої освіти спеціальності 016 Спеціальна освіта. У цих двох опитуваннях взяли участь 228 осіб із числа здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 016 Спеціальна освіта Бердянського державного педагогічного університету. На основі результатів проведених опитувань здобувачів вищої освіти освітньо-професійної програми «Логопедія. Спеціальна психологія» робочою групою програми було проаналізовано умови та можливості для здійснення якісного освітнього процесу на освітньо-професійній програмі в умовах війни. Це сприяло покращенню організації та змісту освітнього процесу на освітньо-професійній програмі «Логопедія. Спеціальна психологія» в умовах воєнного стану, налагодженню ефективного освітнього процесу, збереженню контингенту здобувачів вищої освіти цієї спеціальності, а також дозволило напрацювати певні механізми роботи в непередбачуваних ситуаціях, зокрема таких, як війна.
Позакласна робота з математики як складова професійно-педагогічної діяльності вчителя-математика
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Пасько Оксана; Бондаренко Наталія
Статтю присвячено теоретичному аспекту поняття «позакласна робота» як складової професiйно-педагогiчної діяльності вчителя-математика. Проаналізовано зміст поняття «позакласна робота», подано аналіз змісту завдань та функцiй позакласної роботи з математики. З’ясовано значення, необхідність та доцільність проведення позакласної роботи з математики. Виокремлено та описано методичні особливості позакласної роботи, котрі необхідно враховувати вчителю при організації та проведенні занять з учнями загальноосвітніх навчальних закладів для формування й розвитку творчого потенціалу школярів, виробленню в них важливих умінь і навичок пошукової, дослідницької діяльності, самостійного здобуття необхідних знань. Позакласна робота з математики є важливою складовою з навчально-виховного процесу загалом і навчання математики зокрема. Добре організована підготовка вчителем до проведення такої роботи, пробуджує та розвиває інтерес учнів до математики. Завдяки позакласній роботі школярі вчаться самостійно відшукувати нестандартні способи вирішення математичних проблем. Позакласна робота є тим дієвим засобом, який стимулює учнів до пошуку знань, сприяє повнішому задоволенню їхніх інтересів, гарантує успіх й озброює елементами самопізнання. Позакласна робота з математики дозволяє розглядати питання, які виходять за рамки офіційної навчальної програми, що сприяє формуванню в учнів математичної культури. Ця робота дуже різноманітна за видами і змістом, носить відтінок цікавості, формує інтерес до предмету. Специфіка позакласної роботи потребує відповідних професійно-особистісних якостей педагога, індивідуального стилю мислення, спрямованого на творчий пошук оригінальних рішень, розвиток математичних здібностей школярів у позаурочний час. Відповідно, це вимагає від учителя-математика готовності до постійного прояву творчості, моделювання та проектування позакласної роботи в системі математичної освіти з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, їхніх освітніх потреб, мотивів, нахилів та інтересів.
Використання цифрових технологій у мистецькій освіті
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Омельченко Анетта; Кисельова Олеся
У період стрімкого розвитку інформаційного суспільства та поширення сучасних видів отримання учнями навчальної інформації майбутній учитель має швидко реагувати на запити сьогодення й упроваджувати різноманітні цифрові технології. У статті окреслено коло наявних суперечностей між вимогами суспільства до закладів загальної середньої освіти й результатами загальної мистецької освіти учнів. Метою роботи є висвітлення різних аспектів використання цифрових технологій на уроках мистецтва. Проаналізовано їх переваги за умов методично грамотного й доцільного застосування форм і методів навчання, які відповідають віковим особливостям учнів і передбачають виконання ними різноманітних творчих завдань. Для вирішення мети визначено такі завдання: розглянути тлумачення поняття «цифрові технології», проаналізувати та класифікувати цифрові технології в мистецькій освіті, зокрема ті, що використовуються на уроках мистецтва в закладах загальної середньої освіти. Запропоновано класифікацію цифрових технологій на уроках мистецтва: освітні (методичні) та спеціалізовані (прикладні). До першої групи належать такі, що використовуються в освітньому процесі та спрямовані на підтримку професійної діяльності вчителя мистецтва. Авторки тлумачать цифрові освітні технології як ІКТ-технології, застосовувані в різних видах едукації, для вирішення конкретних освітніх завдань за допомогою digital-контенту. Запропоновано класифікацію видів цифрових освітніх технологій, що можна використовувати в мистецькій освіті з метою вирішення певних дидактичних етапів професійної діяльності відповідно до їх спрямованості. До другої групи віднесено цифрові технології, що допомагають у розв’язанні складних спеціалізованих завдань та практичних проблем у галузі мистецтва. Перелічено дидактичні умови застосування цифрових технологій на уроках мистецтва у закладах загальної середньої освіти, а також їх особливості. Наведено учнівські приклади виконаних завдань з допомогою сервісів створення інтерактивних плакатів ThingLink та хмари слів WordArt на уроках мистецтва.
Психологічний фактор взаємозв’язку логічного мислення та зв’язного мовлення в навчанні дітей старшого дошкільного віку складати розповіді-роздуми
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Омеляненко Алла
У статті висвітлюються питання взаємозв’язку логічного мислення та зв’язного мовлення в процесі навчання дітей старшого дошкільного віку складати розповіді-роздуми. На основі аналізу психологічної літератури було з’ясовано, що логічне мислення і зв’язне мовлення розглядаються вченими як два взаємопов’язаних процеси. Науковці наголошують на певній залежності між рівнем мовленнєвого розвитку дитини та її логічного мислення: якщо в дошкільника розвинене вміння розмірковувати, логічно пояснювати, доводити, доходити висновків, то це свідчить, з одного боку, про рівень мовленнєвого розвитку, а з іншого – про логічне мислення. Результати психологічних досліджень було враховано в аналізі висловлювань під час виявлення рівнів сформованості вмінь дітей старшого дошкільного віку складати розповідь-роздум. У процесі експериментального навчання суттєвим було формувати вміння дітей виділяти істотні якості, схожість, відмінність; встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Упродовж всього експериментального навчання використовували такі прийоми, як класифікація, групування, систематизація, виділення основних ознак у нових та відомих дітям явищах, зв’язок розумових дій зі знаннями, уявленнями та елементарними поняттями, правилами, які необхідно було засвоїти. Автором встановлено послідовні стадії формування умінь дітей старшого дошкільного віку складати розповідь-роздум. Темпи розвитку сформованості вмінь дітей старшого дошкільного віку складати розповідь-роздум залежать від загального рівня мисленнєвого та мовленнєвого розвитку дитини. Перспективу подальшого дослідження вбачаємо в розробці експериментальної методики навчання дошкільників інших типів розповідей (пояснення, доведення, міркування, інструкція).
До проблеми викладання технічних дисциплін при підготовці спеціалістів за напрямом «Професійна освіта. Енергетика»
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Онищенко Сергій
Стаття присвячена проблемі викладання технічних дисциплін при підготовці спеціалістів за напрямом «Професійна освіта. Енергетика» в педагогічних закладах вищої освіти. Одним із важливих завдань вищої педагогічної школи є підготовка компетентного, конкурентоспроможного інженера-педагога, здатного самостійно і творчо вирішувати професійні завдання. Результати навчання завжди і обов’язково залежать від умов його проведення, які можуть прискорювати або уповільнювати просування до мети, дають різні можливості її реалізації. Умови можуть видозмінювати характер діяльності, визначати коло явищ, що впливають на тривалість і ефективність процесу. Тому важливо не лише знати, але й уміти створювати умови, які забезпечують готовність до перетворювальної діяльності. У роботі детально розглянуті педагогічні умови, обґрунтовані структурно-змістові компоненти професійної компетентності. Також зроблено порівняння змісту програм з «Технічної механіки» в різних закладах вищої освіти, яке показує їх величезну відмінність між собою. До освітнього компонента «Технічна механіка» включалися курси теоретичної механіки, опору матеріалів, теорії механізмів і машин, деталі машин. Для спеціальності «Професійна освіта. Енергетика» в педагогічних закладах вищої освіти дисципліна «Технічна механіка» повинна обов’язково містити елементи теорії споруд. Будь-який фахівець у галузі, наприклад, «Інженерні споруди» знає, що без знання питань міцності і деформації деталей у механізмах, установках, кінематичних законів руху їх окремих частин і механізмів не можливо розібратися в двигуні або будь-якій іншій частині енергетичної машини. Здійснений аналіз дисциплін, на основі яких будується професійна підготовка студентів. Основою теорії практично для всіх технічних дисциплін, що викладаються, є предмет «Технічна механіка», основними завданнями якої є формування професійної компетентності в майбутніх фахівців енергетичної галузі. Показано, що зменшення кількості годин з технічної механіки, яка є основною теоретичною базою для всіх техніко-технологічних дисциплін, приводить до проблем освоєння цих дисциплін.
Організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Олексенко Каріна
Нова Українська школа потребує вчителя – вмотивованого, відповідального та творчого, який зможе стати «агентом змін» в освітньому просторі. Маючи академічну свобод,у він готуватиме авторські навчальні програми, власноруч обиратиме підручники, методи, стратегії, способи і засоби навчання, урізноманітнюватиме варіанти організації навчального простору в класі з використанням нових ІТ-технологій, мультимедійних засобів навчання, оновлення лабораторної бази для вивчення предметів природничо-математичного циклу. Саме тому суттєвих змін має зазнати процес і зміст підготовки вчителя, здатного забезпечити необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів у контексті реформування загальної середньої освіти. У статті обґрунтовано вибір організаційно-педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища. Виявлено, що організаційно-педагогічні умови виконують роль каталізатора формування готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища та детермінують її результати, об’єктивно забезпечуючи можливість їх досягнення. На основі аналізу нормативно-правових документів, сучасної теорії та практики сформульовано організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища, які пов’язуємо із забезпеченням позитивної мотивації в оволодінні проєктивною діяльністю; оновленням практично-орієнтованої складової дисциплін циклу професійної та практичної підготовки; спрямованістю форм організації освітнього процесу та методів навчання на розуміння проєктивних завдань, знань способів їх вирішення та засобів досягнення мети; залученням до педагогічної рефлексії. Визначені організаційно-педагогічні умови взаємодіють між собою, органічно доповнюють одна одну та забезпечують ефективність впливу на формування компонентів готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища (мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний, емоційно-вольовий). Перспективу подальших досліджень у цьому напрямі пов’язуємо із розробкою моделі формування готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища.
Розвиток медіаграмотності майбутніх журналістів у закладах вищої освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Рула Наталія; Шульженко Анжеліка
У статті наголошено на необхідності медіаосвіти як невід’ємного компонента освітнього процесу, розширення її теоретичного та практичного потенціалу, затребуваності в сучасному суспільстві, зважаючи на специфіку інформаційного простору, у якому перебуває Україна, особливо в часи повномасштабної російсько-української війни. Описано рівень дослідження медіаосвіти на Заході та в Україні, проаналізовано різні дефініції цього поняття в сучасних українських наукових розвідках. Розглянуто вузьке та широке значення терміна: компонент навчання здобувачів середньої та вищої освіти в першому випадку та довгострокова суспільно-просвітницька діяльність без вікових обмежень. Приділено увагу Концепції впровадження медіаосвіти в Україні та її реалізації в державі загалом і в закладах вищої освіти зокрема. Схарактеризовано критичне мислення, розвиток якого є однією з основних цілей медіаосвіти. Подано та аргументовано твердження про те, що представники професій, які безпосередньо пов’язані з медіа, а також здобувачі вищої освіти спеціальності Журналістика повинні займатися медіаосвітою на професійному рівні. Останнім варто розвивати медіакомпетентність у формальному освітньому середовищі. Додатково вони можуть поглиблювати наявні медіанавички у формі неформальної та інформальної освіти. Це ж саме стосується і представників педагогічних професій, тобто тих, завдяки яким провадиться медіаосвітня діяльність успішна робота у сфері більшості сучасних професій практично немислима без розвинених здібностей постійної самоосвіти протягом усього життя, зокрема й медіаосвіти Визначено місце медіаосвітнього компоненту в процесі здобуття фахової вищої освіти. Його можна інтегрувати з традиційними дисциплінами освітньо-професійної програми чи вводити автономно (дисципліни за вибором здобувачів, факультативи тощо). Схарактеризовано етапи медіаосвіти, а також критерії розвитку медіакомпетентності молоді: понятійний, сенсорний, мотиваційний, оцінюючий, креативний (творчий).
Цифровий сторітелінг у навчанні англійської мови здобувачів вищої освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Салюк Богдана; Школа Ірина
Стаття присвячена методу цифрового сторітелінгу в навчанні іноземної (англійської) мови здобувачів закладів вищої освіти, застосування якого підвищує ефективність формування в них насамперед комунікативної компетентності, а також навичок співпраці, спілкування, креативності, цифрової грамотності, мотивує до навчання та сприяє більшій впевненості як користувачів іноземної мови. Авторки проводять аналіз наукових джерел та розглядають цифровий сторітелінг як інноваційний педагогічний метод, наголошуючи на його відповідності до контексту цифрової трансформації освіти і науки, задекларованої Міністерством освіти і науки України у 2021 році, а також відзначають його переваги з-поміж інших методів навчання. Зокрема, значне полегшення процесу сприйняття інформації молоддю з кліповим мисленням, адже візуалізація інформації привертає їх увагу та формує інтерес до тієї чи іншої теми або й дисципліни загалом, чим варто викладачам скористатися як при роботі в аудиторії, так і при дистанційному або змішаному навчанні. Зазначено, що цифровий сторітелінг варто використовувати, якщо необхідно пояснити складну навчальну інформацію, наприклад, деякі граматичні явища, специфічні для англійської мови, що полегшує їх розуміння не носіями мови. При імплементації цифрового сторітелінгу в освітній процес авторки статті рекомендують використовувати розмаїття інструментів, якими є інфографіка, скрайбінг, ментальна мапа, комікси та різні типи відео (експлейнери, анімації), інтерактивні презентації тощо. Вибір інструмента залежить від теми і цілей заняття, контенту, креативності та технічних навичок викладача або здобувача при активному навчанні. У статті також подано два приклади використання методу цифрового сторітелінгу, за допомогою інфографіки і анімації (є у вільному доступі в мережі інтернет, чи створити власні за допомогою відповідного софту, онлайн платформ, як-от Canva) задля формування граматичної компетентності здобувачів вищої освіти при вивченні теми Third Conditional.

Переглянути

Перегляд Випуск 2 (2022) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування