Випуск 2 (2022)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/90

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 49

Decentralization of education systems in Ukraine
(Berdyansk State Pedagogical University, 2021) Zastrozhnikova Iryna; Сheremisina Tetiana
The article considers the main aspects and problems of transforming an educational network in the current context of decentralization. Reference is made to the urgent need of restructuring the responsibilities in education management between the center and regions providing the latter with independence in finances, organization and management at the regional level. It is emphasized that extending powers of the local executional bodies in management of educational institutions is the primary purpose of decentralization process. There was examined a pattern of decentralizing the basic education in Poland, according to which it was recommended to oblige the local self-government bodies to implement the education politics according to the local needs, finding the school administration and continually appraise the quality of education. It has been observed that currently the essential functions of state in education are assigned to the regional state administrations, regional and local educational departments. The local authorities are burdened with responsibilities of financing and providing the social security for children, defining the network of training institutions, maintaining their records and performing control over their activities. The author points out that at present the local and regional authorities duplicate the functions of the Ministry of Education and Science of Ukraine, which is non-effective. The author believes that the local government officials are able to perform political management well up to the officials of educational departments and administrations. However, prior to assignment of new obligations, it is necessary to develop and implement an effective retraining program for personnel and staff of the municipal structures. There have been reviewed the results of the pilot project: «Decentralization: education reforms at the local level», which experts had been analyzed the consistency of educational network. It pointed to the major areas of concern for the education reforms in local communities, namely a significant expense side of budget for education financing, low level of education in rural students according to the data obtained from the independent external assessment, and lack of subject oriented teachers. The author makes a conclusion that the purpose of decentralization in education should be an overall improvement of educational services and be based upon the following basic principles: students’ right to have a free choice of educational institution, equal access to good-quality education services, decent conditions to develop their abilities, improving the quality and efficiency of the educational process, effective use of types of resources.
Актуальність впровадження технології загальнонавчальних умінь та навичок на уроках математики в онлайн форматі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Коваль, Людмила Вікторівна; Ніконенко, Тетяна
У статті розглянуто особливості впровадження технології формування загальнонавчальних умінь та навичок молодших школярів на уроках математики в початковій школі. Крім цього розкрито зміст кожного з компонентів навчальної діяльності, а саме: мотиваційний, змістовий та процесуальний. Мотиваційний аспект зумовлює потребу й прагнення особистості до пізнання. Це виявляється в активному ставленні учнів до оволодіння вмінням самостійно вчитися, передбачає можливість викликати й закріпити в дитини позитивне ставлення до навчальної діяльності, допитливість, пізнавальний інтерес, особистісну значущість навчання. Проте мотиваційний аспект пізнавальної самостійності не забезпечує й не формує технологічної, процесуальної сторони пізнання, тобто не сприяє оволодінню тими практичними й інтелектуальними можливостями особистості, які зумовлюють виконання самого механізму в процесі цілеспрямованого пошуку. Змістовий компонент включає вже відомі знання, вміння та навички на яких ґрунтується засвоєння нових знань та способів дії. Взаємодія відомого знання з новим зумовлює різний рівень організації процесу засвоєння – репродуктивний, частково-пошуковий та творчий. Ядром цього вміння є процесуальний характер навчальної діяльності, тому що на сучасному етапі розвитку освіти акцентується увага не на обсязі знань, їх міцності чи глибині, а на тому, як організовані індивідуальні знання й наскільки вони надійні як основа для прийняття ефективних рішень. Процесуальний компонент – це різноманітні способи організації та здійснення уміння (уміння, дії, операції, пізнавальні процеси) на різних рівнях пізнавальної самостійності учня: репродуктивній, частково – пошуковій, творчій. Зміст виділених компонентів навчальної діяльності свідчить про їх взаємозалежність і характеризує розгорнуту, розвинену навчальну діяльність. У статті зроблено акцент на тому, що обов'язковою ознакою самостійного учіння є оволодіння учнів контролем і самоконтролем, а також охарактеризовано особливості кожного з етапів формування в молодших школярів умінь самоконтролю. Навчання молодших школярів з орієнтацією на самоконтроль сприяє не тільки підвищенню якості їхньої підготовки, а й вихованню таких важливих особистісних якостей, як самостійність, цілеспрямованість, відповідальність, дисциплінованість. Однак найголовнішим є те, що здатність до самоконтролю забезпечує належний рівень розвитку «вміння вчитися», що виступає основою успішної навчальної діяльності здобувачів початкової освіти.
Характеристика процесів інтернаціоналізації вищої освіти Польщі на фоні країн ЄС
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Бахмат, Наталія; Остенда, Александер
Метою статті є аналіз процесів інтернаціоналізації вищої освіти Польщі та їх порівняння з іншими країнами Європейського Союзу, що дозволить оцінити місце держави в європейському освітньому просторі та сформувати подальші перспективи розвитку. Відзначено, що найважливішим поштовхом для розвитку інтернаціоналізації в Європі був Болонський процес, а приєднання до нього національної системи вищої освіти Польщі започаткувало реалізацію на державному рівні загальноєвропейської політики розвитку. Визначено основні передумови інтернаціоналізації освітнього процесу в закладах вищої освіти. Проаналізовано рівень міжнародної студентської мобільності в країнах Європейського Союзу. Встановлено, що Польща є активним учасником інтернаціоналізації, що дозволяє на фоні збереження найкращих традицій і специфіки національної системи вищої освіти підвищити конкурентоспроможність університетів. На основі дослідження процесів інтернаціоналізації вищої освіти Польщі на фоні країн Європейського Союзу відзначено, що вони відповідають загальноєвропейським тенденціям і наслідують найкращі світові тренди в цій сфері. Встановлено, що частка іноземних студентів у вищих навчальних закладах цієї країни складає 3,86% від числа зарахованих, що є значно нижчим за середнє значення по країнах Європейського Союзу (10,86%). За результатами аналізу загальної кількості іноземних студентів у приймаючих державах визначено, що Польща входить до найбільш численної класифікаційної групи (від 20 до 100 тис. осіб) та має основний контингент студентів з України, Білорусі, Індії, Чехії, Норвегії та інших країн. Узагальнено певні напрацювання та практики, які характерні для польської системи вищої освіти в порівнянні з країнами Європейського Союзу. Привернуто увагу до проблем та викликів, з якими стикаються учасники інтернаціоналізації. Сформовано комплекс заходів, спрямований на ефективний розвиток процесів інтернаціоналізації вищої освіти в Польщі, який має бути реалізовано на різних рівнях управління (національному та університетському), що дозволить підвищити конкурентоспроможність країни на ринку освітніх послуг.
Розвиток критичного мислення у майбутніх вихователів під час вивчення дисципліни «Формування soft skills сучасного фахівця дошкільної освіти»
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Семеняко Юлія
Необхідність формування та розвитку критичного мислення привертає все більшої уваги з боку зарубіжних та вітчизняних учених. З’ясовано, що це пов’язано, насамперед, з відсутністю самостійності, соціальної спрямованості, вмотивованості та результативності мислення підростаючого покоління. Спостерігається тенденція збільшення потоку інформації, з якою щоденно взаємодіє особистість, але постає питання не лише сприйняття і запам’ятовування цієї інформації, а й критичного осмислення, виділення важливих характеристик, досягнення істинності знань. Розвиток критичного мислення стає головним завданням освіти, зокрема вищої, – це важливий складник інтелектуального розвитку майбутніх педагогів. У статті розглянуто необхідність розвитку навичок критичного мислення в майбутніх вихователів. Розкрито дидактичні особливості зазначеного феномену в здобувачів вищої освіти спеціальності 012 Дошкільна освіта під час вивчення дисципліни «Формування soft skills сучасного фахівця дошкільної освіти». Навчання, орієнтоване на розвиток критичного мислення, є нагальною методичною проблемою сучасної освіти. Прийоми розвитку критичного мислення дозволяють отримати позитивні результати у формуванні активної розумової діяльності студентів. Зазначений тип мислення спрямований на розвиток навичок роботи з інформацією, умінь аналізувати та застосовувати інформацію у вирішенні професійних ситуацій. Висвітлено тлумачення поняття «критичне мислення» в психолого-педагогічній науці, а саме погляди дослідників минулого та сучасних науковців. Автором описано методи та прийоми розвитку критичного мислення. Виявлено, що ефективними серед них є: «INSERT», «Відкритий мікрофон», «Мозковий штурм», «Дерево припущень», «Письмова дискусія», «Товсті та тонкі питання», «PRES-formula», «Риб’яча кістка». Зазначені методи та прийоми привчають студентів до самостійного мислення, критичного погляду на альтернативні варіанти вирішення проблем, вибору обґрунтованої аргументації. Акцентовано увагу на застосуванні проблемного підходу в освітньому процесі, який є основним інструментом розвитку критичного мислення, тому що в ньому криється суперечність, що дає змогу студентам сформувати власне ставлення до питань, що розглядаються. Доведено, що ефективними методами розвитку критичного мислення є поділ студентів на групи і командна робота під час підготовки до дебатів, а також проаналізовано важливу роль написання есе.
Опитування здобувачів вищої освіти освітньо-професійної програми «Логопедія. Спеціальна психологія» в умовах воєнного стану
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Лопатіна Ганна
У зв’язку з багатьма непередбаченими змінами, спричиненими воєнними подіями в Україні (окупацією міста Бердянська російськими військовими; тимчасовим переміщенням Бердянського державного педагогічного університету в місто Запоріжжя на територію, підконтрольну Україні; вимушеною відпусткою викладачів та іншим), було дещо оновлено зміст внутрішньої системи забезпечення якості освіти на освітньо-професійній програмі «Логопедія. Спеціальна психологія» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. У статті йдеться про проведені опитування здобувачів вищої освіти освітньо-професійної програми першого (бакалаврського) рівня вищої освіти «Логопедія. Спеціальна психологія» в Бердянському державному педагогічному університеті в час війни. Автором статті було розроблено, досліджено та схарактеризовано зміст анкет «Навчання на освітньо-професійній програмі «Логопедія. Спеціальна психологія» в умовах воєнного стану», «Оцінка процедури організації та проведення підсумкової атестації з використанням інформаційно-комунікаційних технологій в умовах воєнного стану» для здобувачів вищої освіти спеціальності 016 Спеціальна освіта. У цих двох опитуваннях взяли участь 228 осіб із числа здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 016 Спеціальна освіта Бердянського державного педагогічного університету. На основі результатів проведених опитувань здобувачів вищої освіти освітньо-професійної програми «Логопедія. Спеціальна психологія» робочою групою програми було проаналізовано умови та можливості для здійснення якісного освітнього процесу на освітньо-професійній програмі в умовах війни. Це сприяло покращенню організації та змісту освітнього процесу на освітньо-професійній програмі «Логопедія. Спеціальна психологія» в умовах воєнного стану, налагодженню ефективного освітнього процесу, збереженню контингенту здобувачів вищої освіти цієї спеціальності, а також дозволило напрацювати певні механізми роботи в непередбачуваних ситуаціях, зокрема таких, як війна.
Організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Олексенко Каріна
Нова Українська школа потребує вчителя – вмотивованого, відповідального та творчого, який зможе стати «агентом змін» в освітньому просторі. Маючи академічну свобод,у він готуватиме авторські навчальні програми, власноруч обиратиме підручники, методи, стратегії, способи і засоби навчання, урізноманітнюватиме варіанти організації навчального простору в класі з використанням нових ІТ-технологій, мультимедійних засобів навчання, оновлення лабораторної бази для вивчення предметів природничо-математичного циклу. Саме тому суттєвих змін має зазнати процес і зміст підготовки вчителя, здатного забезпечити необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів у контексті реформування загальної середньої освіти. У статті обґрунтовано вибір організаційно-педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища. Виявлено, що організаційно-педагогічні умови виконують роль каталізатора формування готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища та детермінують її результати, об’єктивно забезпечуючи можливість їх досягнення. На основі аналізу нормативно-правових документів, сучасної теорії та практики сформульовано організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища, які пов’язуємо із забезпеченням позитивної мотивації в оволодінні проєктивною діяльністю; оновленням практично-орієнтованої складової дисциплін циклу професійної та практичної підготовки; спрямованістю форм організації освітнього процесу та методів навчання на розуміння проєктивних завдань, знань способів їх вирішення та засобів досягнення мети; залученням до педагогічної рефлексії. Визначені організаційно-педагогічні умови взаємодіють між собою, органічно доповнюють одна одну та забезпечують ефективність впливу на формування компонентів готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища (мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний, емоційно-вольовий). Перспективу подальших досліджень у цьому напрямі пов’язуємо із розробкою моделі формування готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища.
Психологічне забезпечення професійної підготовки майбутніх викладачів музичного мистецтва під час навчання у магістратурі (на прикладі дисципліни «Музична психологія»)
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Григор’єва Вікторія
У статті порушено питання психологічного забезпечення професійної підготовки майбутніх викладачів музичного мистецтва під час навчання в магістратурі педагогічного закладу вищої освіти. Актуальність означеної проблеми обумовлюється необхідністю дисциплін психолого-педагогічного циклу в загальнопрофесійній і творчій підготовці магістрів, вирішуючи основне завдання – підготовка висококваліфікованих фахівців музичного мистецтва, які відповідають сучасним стандартам і вимогам. У статті доведена необхідність вивчення дисципліни «Музична психологія» в підготовці магістрів освіти задля якісної реалізації професійних функцій виконавця та учителя музичного мистецтва в системі загальної та додаткової музичної освіти. Висвітлено авторський підхід до змісту та методів навчання під час вивчення зазначеної дисципліни. Наголошено, що за основу побудови тематичного матеріалу курсу покладений динамічний підхід, який найбільш точно відображає специфіку психічних процесів особистості, що взаємодіє з музикою. Цей підхід реалізується через послідовність, що найчастіше зустрічається в загальній психології: природа звуку, пізнавальні процеси, емоційно-вольова сфера, індивідуальні особливості особистості, специфіка художньої творчості. Акцентується увага на авторському баченні змісту дисципліни, підкріпленому 15-річним досвідом викладання курсу «Психологія мистецтва» для студентів мистецьких спеціальностей педагогічного закладу вищої освіти. У статті окреслюється логіка викладення матеріалу курсу з метою усвідомлення магістрами значущості психологічної підготовки в університеті, формування їх професійної мотивації. Для підкріплення останньої рекомендується проведення вхідного анкетування. У статті подається основна проблематика змістових модулів як орієнтовна та достатня для формування компетентностей і результатів навчання здобувачів освіти, визначених освітньо-професійною програмою. Наводяться приклади вправ для використання на практичних заняттях з метою усвідомлення магістрами специфіки курсу та його відмінності від традиційних психологічних дисциплін.
Інтегрований курс «Мистецтво» як інструмент розвитку критичного мислення здобувачів початкової освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Качерова, Ольга Георгіївна
Сучасна психологія та педагогіка вже більше десяти років віддають перевагу ефективним та оригінальним освітнім засобам, основна мета яких полягає в розкритті потенціалу сучасного мистецтва, розвитку критичного мислення, що може застосовуватись під час вивчення різноманітних шкільних предметів. Сучасне суспільство потребує громадян, які здатні мислити гнучко та динамічно, вміють орієнтуватися в мінливості життя, можуть приймати нестандартні рішення. Критичне мислення сучасного мистецтва – це ювелірний інструмент для розуміння нової освітньої парадигми, орієнтованої на адаптацію вільного спілкування у світовому просторі. Життя доводить, що саме завдяки креативності, гнучкості, здатності до генерування нових ідей суспільству буде легше орієнтуватися в найбільш складні часи. Основними завданнями інтегрованого курсу «Мистецтво» в початковій школі є розкриття творчих здібностей учнів, стимулювання їх художньо-образного мислення, виховання естетичного смаку особистості. У процесі короткого огляду історії сучасного мистецтва, освоєння культурних цінностей формується розвиток художньо-образного мислення на основі ідеї «прекрасного». Попит на креативних, інтелектуально розвинених людей дуже великий. Кожен з нас митець, а творчість приносить нам величезне задоволення. У творчості людина отримує багато можливостей, щоб виразити свої почуття та емоції. Творчі здібності в дітей вже не сприймаються як внутрішні некеровані процеси. Творчість – постійних супутник дитячого розвитку, а в більш широкому розумінні – необхідна умова існування. За допомогою інтегрованого курсу «Мистецтво», упровадженого в Новій українській школі, здобувачі початкової освіти розширюють знання щодо ідей та особливостей сучасного мистецтва та сформують навички для впровадження різних складників сучасного мистецтва у свою діяльність.
Сучасні стандарти та шляхи їх реалізації в підготовці фахівців дошкільної освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Ілішова, Ольга Миколаївна
У статті розкрито сутність сучасних стандартів у процесі майбутньої підготовки фахівців дошкільної освіти, їх принципи та основні завдання в процесі реалізації з метою перегляду значення підготовки педагогічних кадрів для цієї системи щодо новітніх вимог суспільства. Акцентовано увагу на організації освітнього процесу в закладі дошкільної освіти з урахуванням таких підходів: діяльнісного, інтегративного, інтерактивного та компетентнісного. Визначено актуальність освітньо-професійної підготовки у вищих навчальних закладах, яка передбачає формування майбутнього педагога як людини, якій притаманні гуманність, духовність, творчість, яка володіє необхідними для роботи в дошкільному закладі професійними знаннями, уміннями і навичками. Зміст підготовки у ЗВО має відповідати таким вимогам: пріоритет національних і загальнолюдських духовних цінностей; органічний зв'язок спеціальних курсів з національною культурою, історією, традиціями українського народу; формування у студентів потреб і здібностей до пізнання; формування критеріальних основ наукового світогляду, що забезпечує пріоритет людини та її цінностей; науковий і світський характер соціально-гуманітарних дисциплін, незалежність їх викладання від політичних партій, громадських і релігійних організацій; демократизм системи викладання дисциплін, свобода вибору студентами форм занять і навчальних курсів; безперервна система вищої педагогічної освіти: довузівської, вузівської, післявузівської. Обґрунтовано необхідність такої підготовки майбутнього фахівця закладу дошкільної освіти, що вимагає від нього розвиненості низки компетентностей, які є необхідними саме в цей важкий для всіх час і обумовлені кризовими ситуаціями та відповідними діями в умовах воєнного часу.
Особливості розвитку мовлення третьокласників на уроках української мови в процесі формування морфемно-словотвірних компетенцій
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Чемоніна, Лада В’ячеславівна
Статтю присвячено одному з важливих питань сучасної лінгводидактики: розвитку мовлення здобувачів початкової освіти на уроках української мови у процесі формування морфемно-словотвірних компетенцій. Актуальність обраної проблеми дослідниця пояснює вимогами суспільстващодо сформованості ключових компетентностей особистості, зокрема комунікативної, та системним підходом до вивчення української мови в початковій школі. Пропонована стаття являє собою результат здійснених науковицею досліджень, що носять теоретичний і водночас практично орієнтований характер. Публікація містить запропоновані завдання для учнів третіх класів, розроблені авторкою на засадах використання сучасних інновацій, а саме: діяльнісний підхід, технології розвитку критичного мислення, інтерактивні й ігрові технології навчання. Виконання подібних завдань забезпечує сформованість ключових і предметних компетентностей (зокрема комунікативної, мовної (визначати морфемну структуру слова, способи творення похідних слів на дотеоретичному рівні, особливості їх написання тощо), критично мислити, працювати в команді, приймати спільні рішення тощо), що визначають готовість здобувача початкової освіти як до подальшого навчання, так і життя в суспільстві, яке постійно розвивається.
Interactive Technologies and Methods of ELT within the Conditions of Digitalization
(Berdiansk State Pedagogical University, 2022) Khalabuzar, Oksana
The article is devoted to the peculiarities of the application of interactive technologies and methods in the process of learning English. The relevance of the research lies in the fact that the specified methods are necessary for a modern teacher who is able to work mobile and effectively in conditions of digitalization. Therefore, the purpose of the study is to determine the role of interactive technologies that will be useful to the future foreign language teacher.
Передумови створення концепції космічного виховання в педагогічній системі М. Монтессорі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Григор’єва Наталя
У статті розглядаються передумови створення концепції «космічного виховання» в педагогічній системі М. Монтессорі. Аргументовано необхідність її впровадження в практику роботи дошкільних закладів України. Парадигма освіти XXI століття спрямована на пошук такої системи освіти, яка б вчила людину жити і діяти відповідно до універсальних законів Природи і Космосу. Дії людини, на думку М. Монтессорі, необхідно спрямувати не на руйнування, а на збереження життя. Таким чином, у світлі педагогічної перспективи ідея про «космічне виховання» набуває особливого значення. Представлені версії дослідників життя і наукового доробку італійського педагога щодо часових рамок появи терміну «космічне виховання», формування й узагальнення матеріалу, який оформився в окремий навчальний курс. Розкрито зміст поняття «космічне виховання». З’ясовано, що робота над формуванням теорії проходила поетапно і тривала довгий час. Досліджено вплив індійського періоду життя М. Монтессорі на формування її філософських і педагогічних поглядів останніх років життя. Простежено близькість ідей і світосприйняття М. Монтессорі з представниками індійської інтелігенції тих часів – Дж. Арундейла, А. Безант, М. Ганді, Дж. Неру, Р. Тагора. Вони захоплювалися її методом, були однодумцями і належали до Теософського Товариства, яке, як з’ясувалося, активно допомагало М. Монтессорі під час перебування в Індії. Увагу зосереджено на детальному аналізі філософських і педагогічних поглядів А. Безант, М. Ганді, Р. Тагора. Названо три умови, які сприяли створенню концепції «космічного виховання» саме під час перебування в Індії. Наголошено на беззаперечній ролі сина Маріо Монтессорі і учениці Лєни Вікрамаратне у створенні різновікового класу дітей (6-12 років), підбір та виготовлення дидактичних матеріалів, реалізацію теорії «космічного виховання» Марії Монтессорі на практиці. У публікації окреслено тему, що потребує подальшого дослідження, яка тісно пов’язана з індійським періодом життя М. Монтессорі.
Елементи комп’ютерної підтримки вивчення теми «Метод найменших квадратів»
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Красножон Олексій; Кравченко Наталія; Мацюк Василь; Коваленко Валерій
Стаття містить дослідження методичної проблеми розробки компонентів ефективної комп’ютерно-орієнтованої методичної системи навчання дисципліни «Теорія ймовірностей із елементами математичної статистики», яка передбачена навчальним планом підготовки майбутніх учителів математики. Розглянуто методичні та процесуальні питання реалізації методу найменших квадратів для визначення функціональної залежності між ознаками вибірки генеральної сукупності в математичному програмному середовищі Mathcad. Наведено приклади розв’язання задач про вирівнюванні значень ознак вибірки генеральної сукупності вздовж поліному першого степеня (лінійна залежність), поліному другого степеня (параболи) та поліному третього степеня (кубічної параболи). Здійснено стислий огляд наукової, навчальної та методичної літератури, яка використовується під час викладання курсу теорії ймовірностей із елементами математичної статистики, обґрунтовано доцільність використання математичних програмних засобів під час опрацювання змісту зазначеної дисципліні. Сформульовано положення про необхідність розробки комплексу тестових завдань різного рівня складності з теорії ймовірностей із елементами математичної статистики з метою об’єктивного оцінювання навчальних досягнень студентів. У статті сформульовано висновки і окреслено напрями подальшого науково-педагогічного дослідження в галузі реалізації методів математичної статистики при знаходженні статистичних оцінок вибірки значень випадкової величини генеральної сукупності. Методичні напрацювання, наведені в статті, можуть бути корисними студентам для організації та активізації самостійної науково-педагогічного діяльності, учителям середніх навчальних закладів, керівникам факультативної й гурткової роботи учнів, викладачам курсу теорії ймовірностей із елементами математичної статистики педагогічних вищих навчальних закладів.
Передумови створення концепції космічного виховання в педагогічній системі М. Монтессорі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Григор’єва, Наталя Анатоліївна
У статті розглядаються передумови створення концепції «космічного виховання» в педагогічній системі М. Монтессорі. Аргументовано необхідність її впровадження в практику роботи дошкільних закладів України. Парадигма освіти XXI століття спрямована на пошук такої системи освіти, яка б вчила людину жити і діяти відповідно до універсальних законів Природи і Космосу. Дії людини, на думку М. Монтессорі, необхідно спрямувати не на руйнування, а на збереження життя. Таким чином, у світлі педагогічної перспективи ідея про «космічне виховання» набуває особливого значення. Представлені версії дослідників життя і наукового доробку італійського педагога щодо часових рамок появи терміну «космічне виховання», формування й узагальнення матеріалу, який оформився в окремий навчальний курс. Розкрито зміст поняття «космічне виховання». З’ясовано, що робота над формуванням теорії проходила поетапно і тривала довгий час. Досліджено вплив індійського періоду життя М. Монтессорі на формування її філософських і педагогічних поглядів останніх років життя. Простежено близькість ідей і світосприйняття М. Монтессорі з представниками індійської інтелігенції тих часів – Дж. Арундейла, А. Безант, М. Ганді, Дж. Неру, Р. Тагора. Вони захоплювалися її методом, були однодумцями і належали до Теософського Товариства, яке, як з’ясувалося, активно допомагало М. Монтессорі під час перебування в Індії. Увагу зосереджено на детальному аналізі філософських і педагогічних поглядів А. Безант, М. Ганді, Р. Тагора. Названо три умови, які сприяли створенню концепції «космічного виховання» саме під час перебування в Індії. Наголошено на беззаперечній ролі сина Маріо Монтессорі і учениці Лєни Вікрамаратне у створенні різновікового класу дітей (6-12 років), підбір та виготовлення дидактичних матеріалів, реалізацію теорії «космічного виховання» Марії Монтессорі на практиці. У публікації окреслено тему, що потребує подальшого дослідження, яка тісно пов’язана з індійським періодом життя М. Монтессорі.
Оновлення змісту викладання народно-сценічного танцю в закладах вищої освіти України
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Мартиненко, Олена Володимирівна; Павленко, Руслан Валентинович; Ільїн, Дмитро Вікторович
Бакалавр хореографії, народно-сценічний танець, український народний танець, форми і методи викладання, Bachelor in Choreography, Folk-Stage Dance, Ukrainian Folk Dance, Forms and Methods of teaching У статті окреслено актуальні аспекти фахової підготовки здобувачів першого рівня вищої освіти спеціальності 024 Хореографія, які виникли з початком воєнних дій в Україні. Публікація актуалізує питання оновлення освітніх компонентів, які спрямовані на формування готовності майбутніх хореографів до викладання народно-сценічного танцю в освітніх установах різного типу. Авторами наголошено на важливості виокремлення української народної танцювальної культури зі змісту дисципліни «Теорія та методика викладання народно-сценічного танцю» та перегляді переліку хореографічних культур інших національностей в її змісті. Робота містить аналіз проблематики професійної освіти бакалаврів хореографії, розкритої науковцями в дисертаційних дослідженнях 2021 року, публікацій з теорії та методики викладання народно-сценічного танцю, змістової складової силабусів різних закладів вищої освіти з викладання українського та народно-сценічного танців як окремих освітніх компонент. У статті є посилання на авторів навчально-методичної літератури з української народної хореографії, відеолекції від провідних майстрів народного танцю різних країн. Авторами описано змістовну складову викладання українського народно-сценічного танцю з огляду на регіональну особливість та унікальність освітньо-професійної програми «Хореографія», обґрунтовано оновлення змістової складової навчання студентів народно-сценічному танцю з орієнтацією на вилучення танцювальних культур країн-агресорів та акцентом на регіональний компонент (ознайомлення з народними танцями країн-сусідів, національних меншин Бердянщини) й культурну євроінтеграцію України (окремі країни Євросоюзу). У статті названо форми і методи викладання народно-сценічної хореографії в онлайн-форматі, які були апробовані авторами статті під час освітнього процесу і показали результативність фахової підготовки бакалаврів хореографії відповідно до стандарту спеціальності 024 Хореографія. Важливим у статті є актуальність окресленої проблематики, розуміння та реагування її авторів на освітні зміни в умовах воєнного стану в Україні, практична значущість інформаційного матеріалу у фаховій підготовці бакалаврів хореографії.
Розвиток пізнавальної активності студентів у навчанні теоретичної фізики
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Школа, Олександр Васильович
У статті розглядаються теоретичні аспекти та практична реалізація авторського методичного підходу щодо системної підтримки і розвитку пізнавальної активності студентів у навчанні теоретичної фізики в педагогічному університеті як визначального чинника підвищення якості освітнього процесу. Зазначено, що проблема підвищення рівня та якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів фізики відповідно до вимог державних нормативних документів в сучасних освітніх умовах є актуальною, складною і багатогранною. Проаналізовано основні чинники формування стійкої внутрішньої мотивації студентів до активної навчально-пізнавальної діяльності. У відповідності з дидактичним принципом фундаментальності і професійної спрямованості запропоновано методичні засади особистісно орієнтованого навчання теоретичної фізики в педагогічному університеті. Висвітлено методичні аспекти формування, підтримки і розвитку пізнавальної активності студентів у навчанні теоретичної фізики на основі застосування активних методів, прийомів і форм навчання, які максимальною мірою спонукають їх до активної мисленнєвої діяльності, формують культуру розумової праці і самостійних практичних дій. Серед них: створення проблемних ситуацій, обговорення фізичних парадоксів, реалізація у навчанні принципу історизму, математичне моделювання досліджуваних об’єктів і розв’язування цікавих нестандартних задач, складання за літературними джерелами опорних конспектів, структурно-логічних схем, порівняльних таблиць; використання сучасних ІКТ навчання і програмно-педагогічних засобів різного дидактичного призначення (демонстраційні, імітаційні, моделюючі, контролюючі, тестові), застосування інтерактивних технологій (навчальні дискусії, кругли столи, робота у великих і малих групах) і методичних прийомів фахового спрямування («Знайомство». міні-лекція студентів, «Гра в нерозуміння», «Скажи це простіше», «Гіперпосилання»). Наголошено на принциповому значенні у вирішенні зазначеної проблеми власної мотивації педагога до роботи і професійного самовдосконалення, адже, як відомо, до свого найкращого уроку справжній учитель готується все своє життя.
Дослідження категорії «освітня послуга»: міждисциплінарний підхід
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Гура, Вікторія; Несторенко, Тетяна Петрівна; Макаренко, Тамара Петрівна
Аналіз ринку освітніх послуг у сфері вищої освіти та перспективи його розвитку потребують обґрунтування теоретико-методичних засад поняття послуги в сфері освіти. Ретельному розгляду ринку освітніх послуг передує аналіз категоріального апарату та підходів щодо трактування послуг та теоретичних концепцій розвитку послуг як економічного явища. У дослідженні проведено міждисциплінарний аналіз ознак послуги, її специфічних особливостей. Було здійснено аналіз категоріального апарату щодо трактування поняття послуга та, зокрема, освітня послуга. У дослідженні розглядається специфіка освітньої послуги – послуги у сфері освіти. Освітня послуга визначається, з одного боку, як соціально значуща, а з іншого, – як економічно значуща категорія. Міждисциплінарний підхід до вивчення категорії «освітня послуга» сприяє кращому розумінню особливостей діяльності закладів освіти на ринку освітніх послуг, більш ефективному використанню ними обмежених ресурсів для кращого забезпечення потреб споживачів освітніх послуг в умовах державного регулювання даного ринку. У структурі освітньої послуги автори виділяють основні елементи, які принципово відрізняють її від інших видів послуг. До цих елементів було віднесено унікальну наукову та інноваційну складову, можливість державного регулювання, субсидування надавачів та споживачів послуг. Особливістю послуги у сфері освіти визначено пролонгованості її дії – задоволення потреб споживача освітньої послуги відбувається не в момент надання послуги або одразу після завершення процесу надання послуги, а через певний проміжок часу. Визначення та розуміння особливостей послуги у сфері вищої освіти є базовим етапом у розробці університетами ефективної моделі маркетингу освітніх послуг.
Особливості виховної роботи в умовах воєнного стану
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Ярощук Лілія; Чорна Наталія
У статті проаналізовано основні напрями організації освітнього процесу в умовах воєнного стану та обґрунтовано потребу іншого змісту та підходів до проведення виховної роботи. Основним напрямом має стати забезпечення безпекової складової здоров'я особистості, створення умов для її фізичного, психічного, соціального і духовного благополуччя. Зазначено, що під час війни школа стає осередком, який дає змогу дітям отримувати не лише знання, але й психолого-педагогічну підтримку, не втрачати відчуття приналежності до спільноти. Тому надзвичайно важливо гнучко підходити до організації роботи школи та налаштувати освітній процес так, щоб він був комфортним для дітей та педагогів. Проаналізовано організацію виховної роботу з класом за допомогою активного використання сучасних технологій, що зумовлено перебуванням на дистанційному навчанні упродовж тривалого часу. Узагальнено основні положення методичних рекомендацій щодо організації виховної роботи під час воєнного стану та прийоми формування рис і якостей «українця-переможця» у війні російської федерації проти України: моральної стійкості, витримки, сили волі і твердості духу. Наголошено, що багато часу варто присвятити роботі в асинхронному режимі: спілкування в месенджерах, виконання учнями вправ та завдань, що передбачають психологічне розвантаження, техніки врегулювання емоційного стану тощо. Отже, планування та організацію виховної роботи потрібно здійснювати з урахуванням воєнного стану, викликів та загроз. Особливу увагу потрібно звернути на організацію індивідуальної роботи з емоційно вразливими учнями, а також подбати про максимально можливий у складних умовах воєнного стану стійкий психологічний стан педагога.
Застосування елементів проблемного навчання як засіб підвищення ефективності уроку біології в сучасній школі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Кофан Ірина; Хоменко Олена
Події, які відбуваються в Україні впродовж останніх років, наклали свій відбиток не тільки на економічну, соціальну, політичну та духовну сфери суспільства, але й привнесли зміни у освітній простір. Час вимагає розробки та застосування освітянами концепцій та підходів, спрямованих на розвиток критичного мислення, креативу та підвищення швидкості процесів мислення школярів. Саме такий підхід має концепція Нової української школи. Об'єктивною необхідністю в умовах сучасної освіти стає оволодіння вчителем та застосування ним на своїх уроках інноваційних технологій під час навчання. В основі інноваційного навчання лежить певна кількість технологій, серед яких є також місце проблемному навчанні. У статті визначено й обґрунтовано поняття проблемного навчання як технологію у вітчизняних та зарубіжних джерелах. Проаналізовано систему методів проблемного навчання для роботи з учнями, елементи проблемного навчання та їх вплив на засвоєння матеріалу учнями, підвищення ефективності уроку. З’ясовуючи вплив елементів проблемного навчання на підвищення ефективності уроку, використовували проблемні ситуації, проблемні запитання та завдання, які були спрямовані на підвищення рівня розумового розвитку школярів, їх здатності до самостійного пошуку нових знань та креативності. Рівень пізнавальної активності учнів на уроці біології визначали за допомогою опитувальника Б. Пашнєва. Досліджено елементи проблемних завдань, які були б доцільними на уроках біології у 10 класі, та їх вплив на покращення засвоєння знань школярів і підвищення ефективності уроку. Активне використання елементів проблемного навчання на уроках біології дозволило підвищити кількість дітей з високим рівнем пізнавальної активності на 4 %, тоді як середній рівень зріс порівняно з вихідним станом на 5%, а кількість дітей з низьким рівнем пізнавальної активності знизилась вдвічі. Встановлено, що використання елементів проблемного навчання на уроках біології позитивно впливає на розвиток пізнавальних здібностей учнів, а також підвищує ефективність уроку в сучасній школі.
Використання цифрових технологій у мистецькій освіті
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Омельченко Анетта; Кисельова Олеся
У період стрімкого розвитку інформаційного суспільства та поширення сучасних видів отримання учнями навчальної інформації майбутній учитель має швидко реагувати на запити сьогодення й упроваджувати різноманітні цифрові технології. У статті окреслено коло наявних суперечностей між вимогами суспільства до закладів загальної середньої освіти й результатами загальної мистецької освіти учнів. Метою роботи є висвітлення різних аспектів використання цифрових технологій на уроках мистецтва. Проаналізовано їх переваги за умов методично грамотного й доцільного застосування форм і методів навчання, які відповідають віковим особливостям учнів і передбачають виконання ними різноманітних творчих завдань. Для вирішення мети визначено такі завдання: розглянути тлумачення поняття «цифрові технології», проаналізувати та класифікувати цифрові технології в мистецькій освіті, зокрема ті, що використовуються на уроках мистецтва в закладах загальної середньої освіти. Запропоновано класифікацію цифрових технологій на уроках мистецтва: освітні (методичні) та спеціалізовані (прикладні). До першої групи належать такі, що використовуються в освітньому процесі та спрямовані на підтримку професійної діяльності вчителя мистецтва. Авторки тлумачать цифрові освітні технології як ІКТ-технології, застосовувані в різних видах едукації, для вирішення конкретних освітніх завдань за допомогою digital-контенту. Запропоновано класифікацію видів цифрових освітніх технологій, що можна використовувати в мистецькій освіті з метою вирішення певних дидактичних етапів професійної діяльності відповідно до їх спрямованості. До другої групи віднесено цифрові технології, що допомагають у розв’язанні складних спеціалізованих завдань та практичних проблем у галузі мистецтва. Перелічено дидактичні умови застосування цифрових технологій на уроках мистецтва у закладах загальної середньої освіти, а також їх особливості. Наведено учнівські приклади виконаних завдань з допомогою сервісів створення інтерактивних плакатів ThingLink та хмари слів WordArt на уроках мистецтва.

Переглянути

Перегляд Випуск 2 (2022) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування