Випуск 2 (2022)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/90

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 49

Decentralization of education systems in Ukraine
(Berdyansk State Pedagogical University, 2021) Zastrozhnikova Iryna; Сheremisina Tetiana
The article considers the main aspects and problems of transforming an educational network in the current context of decentralization. Reference is made to the urgent need of restructuring the responsibilities in education management between the center and regions providing the latter with independence in finances, organization and management at the regional level. It is emphasized that extending powers of the local executional bodies in management of educational institutions is the primary purpose of decentralization process. There was examined a pattern of decentralizing the basic education in Poland, according to which it was recommended to oblige the local self-government bodies to implement the education politics according to the local needs, finding the school administration and continually appraise the quality of education. It has been observed that currently the essential functions of state in education are assigned to the regional state administrations, regional and local educational departments. The local authorities are burdened with responsibilities of financing and providing the social security for children, defining the network of training institutions, maintaining their records and performing control over their activities. The author points out that at present the local and regional authorities duplicate the functions of the Ministry of Education and Science of Ukraine, which is non-effective. The author believes that the local government officials are able to perform political management well up to the officials of educational departments and administrations. However, prior to assignment of new obligations, it is necessary to develop and implement an effective retraining program for personnel and staff of the municipal structures. There have been reviewed the results of the pilot project: «Decentralization: education reforms at the local level», which experts had been analyzed the consistency of educational network. It pointed to the major areas of concern for the education reforms in local communities, namely a significant expense side of budget for education financing, low level of education in rural students according to the data obtained from the independent external assessment, and lack of subject oriented teachers. The author makes a conclusion that the purpose of decentralization in education should be an overall improvement of educational services and be based upon the following basic principles: students’ right to have a free choice of educational institution, equal access to good-quality education services, decent conditions to develop their abilities, improving the quality and efficiency of the educational process, effective use of types of resources.
Interactive Technologies and Methods of ELT within the Conditions of Digitalization
(Berdiansk State Pedagogical University, 2022) Khalabuzar, Oksana
The article is devoted to the peculiarities of the application of interactive technologies and methods in the process of learning English. The relevance of the research lies in the fact that the specified methods are necessary for a modern teacher who is able to work mobile and effectively in conditions of digitalization. Therefore, the purpose of the study is to determine the role of interactive technologies that will be useful to the future foreign language teacher.
Issue of barriers of self-knowledge in the process of formation of future specialists' readiness for self-improvement
(Berdyansk State Pedagogical University, 2022) Khatuntseva Svіtlana; Glazkova Iryna; Khatuntseva Oryna
In the article, the main results of the research of relevant issues of discovering barriers of self-knowledge in the process of formation of future specialists` readiness for self-development are disclosed. It is emphasized that barriers of self-understanding encourage understanding, awareness of ideas about oneself and one`s own activity, testify to a high level of self-awareness development that implies the presence of a permanent dialogue of an individual with themselves, observation and self-analysis of their own feelings, deeds, actions. Self-development is based on self-motivation as a direct action of a person on actualization of aspirations and concentration of energy for achieving a goal set. Self-esteem is a lever of awareness of future specialist`s activities. Pedagogical barriers of self-knowledge of a future specialist are justified: the absence of motivation for professional self-development, inadequacy of skills of introspection, no systematicity in searching for mistakes, analysis of results of current work, blocking disclosure of personal interests and values, absence of installation to the achievement of close and far goals, inability to carry out a critical analysis of one's own activity. It is admitted that an issue of self-understanding, one of the most important characteristics of nature of a person, form of mastering reality that means the disclosure of semantic content of activity that contains of barriers of self-knowledge, is coloured with cognitive, creative activity of future specialist. On the basis of gained results the conclusion was made that the self-knowledge of a future specialist, first of all, is a base of awareness by a personality themselves as a self-value, disclosure of aptitudes, cognitive abilities, the actualization of value attitude to the members of a process, search, support and amplifying of levers of the effectiveness of mechanisms of organization of professional activity; secondly, it is a background and stimulus of a desire to self-improvement, a factor of self-realization of a specialist. It enables internal assessment of the educational process and interrelation with a predictable result and further regulation of one`s own behaviour relating to professional tasks. The analysis of the material above gives an opportunity to assume that self-knowledge facilitates the self-development of a specialist. It is noted that an analysis of one`s own activity as a process of professional experience is an instrument of overcoming the existing barriers at work, and stimulus to self-improvement. That is why the development of an ability of a future specialist to overcome and prevent the barriers of self-knowledge is an important condition for determination of the main aspects of the professional activity and complications which appear during the professional preparation. To further areas of research on this issue belongs the study of the evolution of scientific ideas about the formation of professional competencies of future specialists on the basis of individualization of professional preparation.
LEGO-педагогіка як один із засобів формування готовності майбутніх вихователів до професійної діяльності
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Куліш, Інна; Любива, Віталіна
Стаття присвячена проблемі формування готовності майбутніх фахівців дошкільної освіти до професійної діяльності. Автори статті підкреслюють актуальність проблеми, яка окреслена в таких державних документах, як Закони України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Базовий компонент дошкільної освіти тощо. Як один із засобів формування готовності майбутніх фахівців дошкільної освіти до професійної діяльності, авторами статті розглядається LEGO-педагогіка, а конкретно – спецкурс «Педагогіка гри у закладах дошкільної освіти», що вперше був імплементований в освітній процес на факультеті Дошкільної освіти в Глухівському національному педагогічному університеті імені О. Довженка. Для кращого розуміння досліджуваної проблеми у статті здійснюється дефінітивний аналіз з проблеми формування готовності майбутніх фахівців дошкільної освіти до професійної діяльності, а також уточнюється зміст таких понять як «готовність», «готовність до діяльності», «готовність до професійної діяльності», «професійна готовність студента» та «професійна готовність до педагогічної діяльності». У статті розповідається про те, як була започаткована співпраця педагогічного університету з Тhe LEGO Foundation; окреслені суперечності, що зумовили актуальність впровадження спецкурсу на факультеті; авторами наведені приклади тем зустрічей та домашніх завдань, що пропонувалися студентам. Акцентом спецкурсу, на думку авторів статті, є нова роль педагога в освітньому просторі дошкілля, а сам спецкурс «Педагогіка гри у закладах дошкільної освіти» покликаний сприяти становленню педагога, який акцентує увагу на процесі, а не на кінцевому результаті і готовий до навчання впродовж життя з метою професійного вдосконалення та творчої самореалізації. Автори статті демонструють думки студентів та студенток про сам спецкурс та їх побажання на майбутнє. Перспективи подальших розвідок передбачають подальшу співпрацю з Тhe LEGO Foundation у напрямі підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти та участь у спільному проєкті.
STEAM-освіта в процесі технологічної підготовки учнів старшої ланки
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Даннік, Людмила Анатоліївна
Cтаття присвячена теоретичному обґрунтуванню ефективності реалізації STEАM-освіти в процесі технологічної підготовки учнів старшої ланки засобами цифрових хмарних технологій. Посилення ролі STEM-освіти є одним із пріоритетів її модернізації, складником державної політики з підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки, одним з основних факторів інноваційної діяльності у сфері освіти, що відповідає запитам та потребам нашої держави. STEAM-освіта поєднує природничі науки, технології, інженерію, мистецтво та математику в єдиний спрямований освітній курс. Інтеграція сприяє комплексному опануванню навчальних дисциплін із практичним застосуванням знань, умінь і навичок. Такий спосіб викладення інформації забезпечує розвиток науково-технологічного погляду учнів як на окремі складники навчання, так і на освіту загалом. Сьогодні STEАM – це те, що може допомогти учням старшої ланки підготуватися до працевлаштування в майбутньому. Спочатку освіта мала на меті створити комплексний інструмент для розвитку людини світу. Тобто, у ході підготовки майбутні спеціалісти мають чітко усвідомлювати, яке місце у світі займає кожен продукт чи розробка. У питанні реалізації STEAM напрямку головною проблемою постає питання щодо підбору ефективних форм, методів та засобів навчання. Оскільки використання цифрових хмарних технологій задекларовані на державному рівні наказами МОН України, отже, й у процесі реалізації STEAM-освіти їх використання доречне, особливо з урахуванням чисельних позитивних досліджень щодо значного підвищення зацікавленості старшокласників у навчанні під час використання ІКТ на заняттях. Проведене дослідження засвідчує, що застосування цифрових хмарних технологій дозволить залучити учнів старшої ланки до активного, інтерактивного та спільного навчання; посилить їхню зацікавленість і мотивацію щодо вивчення навчальних STEM-дисциплін. Упровадження STEAM-освіти здатне змінити економіку нашої країни, зробити її більш інноваційною та конкурентоспроможною.
Адаптація першокурсників до умов закладу вищої освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Соляник, Марина
У статті висвітлено основні результати дослідження питання та проблем адаптації студентів-першокурсників до умов навчання в закладі вищої освіти. Приділено увагу труднощам, які виникають під час проживання в гуртожитку. Тому вони потребують додаткової уваги та проведення з ними додаткових форм роботи щодо адаптації до умов навчання в закладі вищої освіти, запропоновано напрямки роботи з вирішення питань дотримання ними дисципліни. Представлено результати, які позитивно впливають на зацікавленість залучення у формах позанавчальної діяльності: волонтерство, студентське самоврядування, залучення до гурткової роботи, відвідування театрів, кінотеатрів, екскурсій. Крім того, визначеного роль куратора в процесі адаптації студентів-першокурсників до умов навчання в закладі вищої освіти та розкрито складники плану роботи куратора з академічною групою. Визначено, що головною метою роботи куратора зі студентами-першокурсниками є створення сприятливих педагогічних умов для їх успішної соціалізації та адаптації. Відзначено, що на якість засвоєння знань, умінь та навичок майбутньої професії, оволодіння професії впливає саме те, як відбувається професійна адаптація студента. Успішна адаптація першокурсників залежить від активної залученості до цього процесі всіх суб’єктів навчально-виховної роботи. Усвідомлений вибір спеціальності абітурієнтом впливає на адаптаційний процес і проявляється в наявності позитивної динаміки в процесі адаптації, це в свою чергу виявляється в зменшенні рівня переживань студентів, усвідомленні проблем, подоланих у процесі адаптації, участі в громадському житті університету. На нашу думку, актуальним є формування в студентів таких основних рис характеру, як цілеспрямованість, впевненість та рішучість, що дасть змогу краще долати труднощі в навчанні, спілкуванні, пошуку нових знайомств, а в подальшому і професійній діяльності.
Актуальність впровадження програми «Лікувальна фізична культура для дітей молодшого шкільного віку з функціональними порушеннями постави в умовах загальноосвітніх навчальних закладів»
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Єфімова, Анастасія Ігорівна; Хатунцева, Світлана Миколаївна ; Расторгуєва, Ірина Сергіївна; Пшенична, Наталя Сергіївна
У статті актуалізовано та досліджено першорядність корекційних занять у школах для дітей з порушеннями постави. Лікувальна фізична культура (ЛФК) – це не тільки медична дисципліна, яка застосовує засоби фізичної культури (в основному вправи) з метою лікування та реабілітації учнів та профілактики захворювань. Для підвищення ефективності вправ до завдань ЛФК входить використання педагогічних засобів впливу: вироблення впевненості у своїх силах, свідоме ставлення до занять і необхідності брати у них активну участь. Форма лікувальної фізичної культури – це та організаційна форма, у межах якої застосовуються засоби лікувальної фізкультури та здійснюються методи ЛФК. Методи (методики) ЛФК насправді є завданнями ЛФК. У найменуванні методики ЛФК вказують те захворювання чи патологічний стан, у якому цей метод застосовується. Засоби ЛФК – це діючі лікувальні фактори, такі, як гімнастичні фізичні вправи, фізичні вправи у воді, ходьба, заняття на тренажерах тощо. У статті досліджено теоретичні питання підготовки викладачів фізичного виховання до впровадження програми «Лікувальна фізична культура для дітей молодшого шкільного віку з функціональними порушеннями постави в умовах загальноосвітніх навчальних закладів», розкрито вікові анатомо-фізіологічні особливості розвитку молодших школярів, основні причини функціональних порушень постави в молодших школярів в умовах закладів загальної середньої освіти та вдома, описано завдання програми, перспективи формування знань, умінь, навичок та компетентностей у процесі вивчення програми.
Актуальність впровадження технології загальнонавчальних умінь та навичок на уроках математики в онлайн форматі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Коваль Людмила; Ніконенко Тетяна
У статті розглянуто особливості впровадження технології формування загальнонавчальних умінь та навичок молодших школярів на уроках математики в початковій школі. Крім цього розкрито зміст кожного з компонентів навчальної діяльності, а саме: мотиваційний, змістовий та процесуальний. Мотиваційний аспект зумовлює потребу й прагнення особистості до пізнання. Це виявляється в активному ставленні учнів до оволодіння вмінням самостійно вчитися, передбачає можливість викликати й закріпити в дитини позитивне ставлення до навчальної діяльності, допитливість, пізнавальний інтерес, особистісну значущість навчання. Проте мотиваційний аспект пізнавальної самостійності не забезпечує й не формує технологічної, процесуальної сторони пізнання, тобто не сприяє оволодінню тими практичними й інтелектуальними можливостями особистості, які зумовлюють виконання самого механізму в процесі цілеспрямованого пошуку. Змістовий компонент включає вже відомі знання, вміння та навички на яких ґрунтується засвоєння нових знань та способів дії. Взаємодія відомого знання з новим зумовлює різний рівень організації процесу засвоєння – репродуктивний, частково-пошуковий та творчий. Ядром цього вміння є процесуальний характер навчальної діяльності, тому що на сучасному етапі розвитку освіти акцентується увага не на обсязі знань, їх міцності чи глибині, а на тому, як організовані індивідуальні знання й наскільки вони надійні як основа для прийняття ефективних рішень. Процесуальний компонент – це різноманітні способи організації та здійснення уміння (уміння, дії, операції, пізнавальні процеси) на різних рівнях пізнавальної самостійності учня: репродуктивній, частково – пошуковій, творчій. Зміст виділених компонентів навчальної діяльності свідчить про їх взаємозалежність і характеризує розгорнуту, розвинену навчальну діяльність. У статті зроблено акцент на тому, що обов'язковою ознакою самостійного учіння є оволодіння учнів контролем і самоконтролем, а також охарактеризовано особливості кожного з етапів формування в молодших школярів умінь самоконтролю. Навчання молодших школярів з орієнтацією на самоконтроль сприяє не тільки підвищенню якості їхньої підготовки, а й вихованню таких важливих особистісних якостей, як самостійність, цілеспрямованість, відповідальність, дисциплінованість. Однак найголовнішим є те, що здатність до самоконтролю забезпечує належний рівень розвитку «вміння вчитися», що виступає основою успішної навчальної діяльності здобувачів початкової освіти.
Використання цифрових технологій у мистецькій освіті
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Омельченко Анетта; Кисельова Олеся
У період стрімкого розвитку інформаційного суспільства та поширення сучасних видів отримання учнями навчальної інформації майбутній учитель має швидко реагувати на запити сьогодення й упроваджувати різноманітні цифрові технології. У статті окреслено коло наявних суперечностей між вимогами суспільства до закладів загальної середньої освіти й результатами загальної мистецької освіти учнів. Метою роботи є висвітлення різних аспектів використання цифрових технологій на уроках мистецтва. Проаналізовано їх переваги за умов методично грамотного й доцільного застосування форм і методів навчання, які відповідають віковим особливостям учнів і передбачають виконання ними різноманітних творчих завдань. Для вирішення мети визначено такі завдання: розглянути тлумачення поняття «цифрові технології», проаналізувати та класифікувати цифрові технології в мистецькій освіті, зокрема ті, що використовуються на уроках мистецтва в закладах загальної середньої освіти. Запропоновано класифікацію цифрових технологій на уроках мистецтва: освітні (методичні) та спеціалізовані (прикладні). До першої групи належать такі, що використовуються в освітньому процесі та спрямовані на підтримку професійної діяльності вчителя мистецтва. Авторки тлумачать цифрові освітні технології як ІКТ-технології, застосовувані в різних видах едукації, для вирішення конкретних освітніх завдань за допомогою digital-контенту. Запропоновано класифікацію видів цифрових освітніх технологій, що можна використовувати в мистецькій освіті з метою вирішення певних дидактичних етапів професійної діяльності відповідно до їх спрямованості. До другої групи віднесено цифрові технології, що допомагають у розв’язанні складних спеціалізованих завдань та практичних проблем у галузі мистецтва. Перелічено дидактичні умови застосування цифрових технологій на уроках мистецтва у закладах загальної середньої освіти, а також їх особливості. Наведено учнівські приклади виконаних завдань з допомогою сервісів створення інтерактивних плакатів ThingLink та хмари слів WordArt на уроках мистецтва.
Використання інтерактивних ГІС-мап при викладанні дисциплін екологічного спрямування
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Скиба, Вікторія; Ганчук, Максим; Вознюк, Наталія; Ліхо, Олена
Авторами запропоновано підбірку інтерактивних ГІС-додатків, зорієнтованих на застосування в освітньому процесі при підготовці фахівців-екологів. Більшість з представлених у тексті публікації web-ресурсів розроблені природоохоронними організаціями та спільнотами науковців на основі законодавчих норм, міжнародних договорів та Конвенцій, їх ключова мета –узагальнення підходів та методів обробки подання екологічних даних. Продукти дистанційного зондування земної поверхні дозволяють викладачу наочно продемонструвати глобальність природних, техногенних процесів та явищ, визначати локальні осередки забруднення та параметри змін стану навколишнього природного середовища, моделювати ймовірні екологічні ризики та наслідки їх впливу на природні екосистеми. Використання інтерактивних мап має ряд переваг у порівнянні з представленням даних у класичній формі, головними серед яких є системність сприйняття багатьох екологічних проблем, візуалізація аналітичної інформації, усвідомлення взаємозалежності зв’язків між різними компонентами біосфери. Аналіз кожної ГІС-мапи дозволяє оцінити масштаб та тривалість процесу/явища, що часто унеможливлюється при математичній обробці статистичних даних та графічному їх представленні (наприклад, зіставлення відсотку заліснення різних регіонів України та порівняння цих же показників з даними лісистості для європейських країн). Таким чином, традиційний індуктивний метод сприйняття інформації повною мірою замінюється викладачем на дедуктивний. На відміну від традиційних методів навчання, використання цього інтерактивного підходу дозволяє одразу поєднувати чи порівнювати такі загальнонаукові методи наукового пізнання, як аналіз та синтез, з емпіричних методів наукового дослідження – порівняння та узагальнення. Також варто зазначити, що при створенні кейсів на основі ГІС-мап здобувачі вищої освіти мають змогу працювати з фактичними даними в режимі реального часу та при роботі з інформацією застосовувати знання, попередньо отримані при вивченні інших дисциплін, що суттєво важливо при впровадженні кросдисциплінарного підходу, закладеного в основу структури зв’язків між освітніми компонентами ОП 101 Екологія. Інтерактивні ГІС-технології можуть використовуватись як методологічний супровод при викладанні лекційного матеріалу, проведенні практичних занять, виконанні самостійної роботи, пошуковій діяльності, проведенні науково-дослідницької роботи.
До проблеми викладання технічних дисциплін при підготовці спеціалістів за напрямом «Професійна освіта. Енергетика»
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Онищенко Сергій
Стаття присвячена проблемі викладання технічних дисциплін при підготовці спеціалістів за напрямом «Професійна освіта. Енергетика» в педагогічних закладах вищої освіти. Одним із важливих завдань вищої педагогічної школи є підготовка компетентного, конкурентоспроможного інженера-педагога, здатного самостійно і творчо вирішувати професійні завдання. Результати навчання завжди і обов’язково залежать від умов його проведення, які можуть прискорювати або уповільнювати просування до мети, дають різні можливості її реалізації. Умови можуть видозмінювати характер діяльності, визначати коло явищ, що впливають на тривалість і ефективність процесу. Тому важливо не лише знати, але й уміти створювати умови, які забезпечують готовність до перетворювальної діяльності. У роботі детально розглянуті педагогічні умови, обґрунтовані структурно-змістові компоненти професійної компетентності. Також зроблено порівняння змісту програм з «Технічної механіки» в різних закладах вищої освіти, яке показує їх величезну відмінність між собою. До освітнього компонента «Технічна механіка» включалися курси теоретичної механіки, опору матеріалів, теорії механізмів і машин, деталі машин. Для спеціальності «Професійна освіта. Енергетика» в педагогічних закладах вищої освіти дисципліна «Технічна механіка» повинна обов’язково містити елементи теорії споруд. Будь-який фахівець у галузі, наприклад, «Інженерні споруди» знає, що без знання питань міцності і деформації деталей у механізмах, установках, кінематичних законів руху їх окремих частин і механізмів не можливо розібратися в двигуні або будь-якій іншій частині енергетичної машини. Здійснений аналіз дисциплін, на основі яких будується професійна підготовка студентів. Основою теорії практично для всіх технічних дисциплін, що викладаються, є предмет «Технічна механіка», основними завданнями якої є формування професійної компетентності в майбутніх фахівців енергетичної галузі. Показано, що зменшення кількості годин з технічної механіки, яка є основною теоретичною базою для всіх техніко-технологічних дисциплін, приводить до проблем освоєння цих дисциплін.
Дослідження категорії «освітня послуга»: міждисциплінарний підхід
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Гура, Вікторія; Несторенко, Тетяна Петрівна; Макаренко, Тамара Петрівна
Аналіз ринку освітніх послуг у сфері вищої освіти та перспективи його розвитку потребують обґрунтування теоретико-методичних засад поняття послуги в сфері освіти. Ретельному розгляду ринку освітніх послуг передує аналіз категоріального апарату та підходів щодо трактування послуг та теоретичних концепцій розвитку послуг як економічного явища. У дослідженні проведено міждисциплінарний аналіз ознак послуги, її специфічних особливостей. Було здійснено аналіз категоріального апарату щодо трактування поняття послуга та, зокрема, освітня послуга. У дослідженні розглядається специфіка освітньої послуги – послуги у сфері освіти. Освітня послуга визначається, з одного боку, як соціально значуща, а з іншого, – як економічно значуща категорія. Міждисциплінарний підхід до вивчення категорії «освітня послуга» сприяє кращому розумінню особливостей діяльності закладів освіти на ринку освітніх послуг, більш ефективному використанню ними обмежених ресурсів для кращого забезпечення потреб споживачів освітніх послуг в умовах державного регулювання даного ринку. У структурі освітньої послуги автори виділяють основні елементи, які принципово відрізняють її від інших видів послуг. До цих елементів було віднесено унікальну наукову та інноваційну складову, можливість державного регулювання, субсидування надавачів та споживачів послуг. Особливістю послуги у сфері освіти визначено пролонгованості її дії – задоволення потреб споживача освітньої послуги відбувається не в момент надання послуги або одразу після завершення процесу надання послуги, а через певний проміжок часу. Визначення та розуміння особливостей послуги у сфері вищої освіти є базовим етапом у розробці університетами ефективної моделі маркетингу освітніх послуг.
Елементи комп’ютерної підтримки вивчення теми «Метод найменших квадратів»
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Красножон Олексій; Кравченко Наталія; Мацюк Василь; Коваленко Валерій
Стаття містить дослідження методичної проблеми розробки компонентів ефективної комп’ютерно-орієнтованої методичної системи навчання дисципліни «Теорія ймовірностей із елементами математичної статистики», яка передбачена навчальним планом підготовки майбутніх учителів математики. Розглянуто методичні та процесуальні питання реалізації методу найменших квадратів для визначення функціональної залежності між ознаками вибірки генеральної сукупності в математичному програмному середовищі Mathcad. Наведено приклади розв’язання задач про вирівнюванні значень ознак вибірки генеральної сукупності вздовж поліному першого степеня (лінійна залежність), поліному другого степеня (параболи) та поліному третього степеня (кубічної параболи). Здійснено стислий огляд наукової, навчальної та методичної літератури, яка використовується під час викладання курсу теорії ймовірностей із елементами математичної статистики, обґрунтовано доцільність використання математичних програмних засобів під час опрацювання змісту зазначеної дисципліні. Сформульовано положення про необхідність розробки комплексу тестових завдань різного рівня складності з теорії ймовірностей із елементами математичної статистики з метою об’єктивного оцінювання навчальних досягнень студентів. У статті сформульовано висновки і окреслено напрями подальшого науково-педагогічного дослідження в галузі реалізації методів математичної статистики при знаходженні статистичних оцінок вибірки значень випадкової величини генеральної сукупності. Методичні напрацювання, наведені в статті, можуть бути корисними студентам для організації та активізації самостійної науково-педагогічного діяльності, учителям середніх навчальних закладів, керівникам факультативної й гурткової роботи учнів, викладачам курсу теорії ймовірностей із елементами математичної статистики педагогічних вищих навчальних закладів.
Застосування елементів проблемного навчання як засіб підвищення ефективності уроку біології в сучасній школі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Кофан Ірина; Хоменко Олена
Події, які відбуваються в Україні впродовж останніх років, наклали свій відбиток не тільки на економічну, соціальну, політичну та духовну сфери суспільства, але й привнесли зміни у освітній простір. Час вимагає розробки та застосування освітянами концепцій та підходів, спрямованих на розвиток критичного мислення, креативу та підвищення швидкості процесів мислення школярів. Саме такий підхід має концепція Нової української школи. Об'єктивною необхідністю в умовах сучасної освіти стає оволодіння вчителем та застосування ним на своїх уроках інноваційних технологій під час навчання. В основі інноваційного навчання лежить певна кількість технологій, серед яких є також місце проблемному навчанні. У статті визначено й обґрунтовано поняття проблемного навчання як технологію у вітчизняних та зарубіжних джерелах. Проаналізовано систему методів проблемного навчання для роботи з учнями, елементи проблемного навчання та їх вплив на засвоєння матеріалу учнями, підвищення ефективності уроку. З’ясовуючи вплив елементів проблемного навчання на підвищення ефективності уроку, використовували проблемні ситуації, проблемні запитання та завдання, які були спрямовані на підвищення рівня розумового розвитку школярів, їх здатності до самостійного пошуку нових знань та креативності. Рівень пізнавальної активності учнів на уроці біології визначали за допомогою опитувальника Б. Пашнєва. Досліджено елементи проблемних завдань, які були б доцільними на уроках біології у 10 класі, та їх вплив на покращення засвоєння знань школярів і підвищення ефективності уроку. Активне використання елементів проблемного навчання на уроках біології дозволило підвищити кількість дітей з високим рівнем пізнавальної активності на 4 %, тоді як середній рівень зріс порівняно з вихідним станом на 5%, а кількість дітей з низьким рівнем пізнавальної активності знизилась вдвічі. Встановлено, що використання елементів проблемного навчання на уроках біології позитивно впливає на розвиток пізнавальних здібностей учнів, а також підвищує ефективність уроку в сучасній школі.
Зміст навчального курсу історії України в добу українського національного відродження
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Баханов Костянтин
Стаття присвячена висвітленню важливої дидактико-історичної проблеми формування змісту навчального курсу історії України в добу українського національного відродження. Визначено, що в цьому процесі простежується три основних періоди: 1) 40–70 рр. ХІХ ст., 2) 80–90 рр. ХІХ ст.; 3) початок ХХ ст. Характерними ознаками першого періоду були поява перших спроб визначення змісту навчального курс історії України на основі історії козацької доби з утіленням ідей самодостатності (окремішності від російського), соборності, християнських і демократичних цінностей, героїчності українського народу (П. Куліш). Упродовж другого періоду відбувається формування світоглядних і дидактичних вимог до змісту навчального курсу історії України (спрямованість на формування національної свідомості, народолюбства, поєднання загальнолюдських і національних цінностей, відображення основних історичних подій, матеріальних і духовних здобутків українського народу, вплив географічних чинників на історію, доступність тощо), а в навчальній літературі утверджується ідея самобутності та самостійності українського народу, його права на власну державу, реалізація якого складає сутність української історії, що зумовлює виокремлення в ній князівського, литовсько-польського, козацького та австрійсько-російського періодів (О. Барвінський). Третій період пов’язується з появою та закріпленням у навчальній літературі схеми історії України М. Грушевського: додержавний період, державний (київський, який переходить у галицько-волинський), литовсько-польський, козацький, занепаду козацтва, українського відродження). Охарактеризовано спроби показати історію України у контексті подій всесвітньої історії (Г. Коваленко), поєднати персоніфікацію історії з широкими узагальненнями (М. Аркас), запровадити ідеї зв’язку українського народу з Європою паралельно з підкресленням окремішності українців і наявності історичних суперечок з росіянами (Б. Грінченко).
Зміст та структура понятійного конструкту «інформаційно-цифрової компетентності учнів»
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Білобров Оксана
У статті обґрунтовані зміст та структура понятійного конструкту «інформаційно-цифрової компетентності учнів» закладів загальної середньої освіти. Зазначено, що не існує єдиного підходу до визначення інформаційно-цифрової компетентності учнів щодо використання інформаційно-цифрових технологій у їх навчальній діяльності, а ті, що існують, є типологічно спорідненими, відрізняючись при цьому компонентною структурою. На основі аналізу сучасного розуміння педагогічного феномену «інформаційно-цифрова компетентність» дано визначення поняття «інформаційно-цифрова компетентність учня», що передбачає впевнене та водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією в процесі навчання, в публічному шкільному просторі та приватному спілкуванні. Зазначається, що в Концепції «Нова українська школа» компетентність трактується як динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших якостей особистості, що визначає її здатність успішно провадити навчальну та подальшу професійну діяльність. Показано, що підготовка висококваліфікованої та компетентної особистості в сучасному суспільстві – це один із пріоритетних напрямів у модернізації вітчизняного освітнього простору. Реформа Нової української школи спрямована на розвиток та оволодіння учнями ключовими компетентностями, зокрема й інформаційно-цифровою. Запропонована структура інформаційно-цифрової компетентності учнів, яка включає в себе інформаційну й медіаграмотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, уміння працювати з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеки, а також розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо). Сукупність знань, умінь та навичок відкриває перед учнями такі можливості, як здатність здійснювати веб-дизайн, розробляти презентації, використовувати графічні програми, доступність користування відомостями онлайнових бібліотек, веб-браузерів, програми Word тощо.
Коуч-супровід як засіб акмеологічного впливу в підготовці майбутніх вихователів
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Мороз-Рекотова, Леся Вікторівна
Статтю присвячено питанням коуч-супроводу як ефектевному засобу акмеологічного впливу в підготовці майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Переорієнтація змісту освіти з наявності теоретичних знань у певній галузі на сформовані компетентності, від hard skills до soft skills обумовлена в першу чергу вимогами часу, потребами суспільства, перспективами майбутнього. Безумовно, за таких змін потребують перегляду і засоби, інструменти навчання, методи і прийоми взаємодії зі здобувачами вищої освіти. Актуалізовано необхідність акмеологічного впливу в умовах дистанційного навчання в закладі вищої освіти, який забезчуватиме зростання педагогічного професіоналізму. Розкрито бачення акмеології та науки в теорії та практиці українських дослідників, розуміння акмеологічного підходу та його використання в процесі підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Обґрунтовано доцільність застосування принципу суб’єктності, який дозволяє спрямувати освітнійй процес на особистість здобувача вищої освіти, його самовизначення; забезпечує перехід суб’єкт-суб’єктних відносин у суб’єктно-діяльнісні. Схарактеризовано коучинг в освіті з позиції бачення сучасних українських дослідників. Подано авторське бачення коучингу як ефективного засобу акмеологічного впливу – коуч-супроводу, як форми наставництва. Запропоновано структуру коуч-сесії та щоденника самоактуалізації професійно-комунікативної культури, що забезпечує регуляцію процесу рефлексії та усвідомлення нового досвіду як частини себе. Описано послідовність роботи зі щоденником, подано детальну його структуру. Робота зі щоденником передбачає самоаналіз (визначення проблем, недоліків), виконання семи завдань, що складаються з двох частин (перша – теоретико-практичного змісту, друга – практичне вправляння). Подано структуру дистанційного проведення коуч-сесії, яка складається з трьох етапів: початок, огляд/підтвердження, завершення. Наведено приклади запитань для проведення коуч-сесії, проілюстровано прикладом проведення коуч-сесії за змістом виконання одного із завдань Щоденника самоактуалізації професійно-комунікативної культури.
Механізми практичного засвоєння об’єктивних закономірностей голосоутворення в процесі вокально-виконавської підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Косенко Павло
Оскільки під впливом інформаційного середовища сучасна молодь виявляє активну зацікавленість співом як видом музичного виконавства, то і вокально-виконавська підготовка майбутнього вчителя музичного мистецтва набуває особливої ваги. Сьогодні для ефективної роботи зі співаками-початківцями, які прагнуть випробовувати себе в жанрах естрадного, академічного, народного та навіть джазового вокалу, викладачу не достатньо лише оволодіти певною манерою співу. Набагато важливішим для нього є засвоєння тих об’єктивних закономірностей функціонування співочого голосу, що дозволять для усього розмаїття вокального звучання, з яким сьогодні можна зіткнутись у педагогічній роботі, знаходити доцільні виконавські засоби реалізації. На думку автора пропонованої публікації, засвоєння цих закономірностей пов’язане з наявністю набутого практично комплексу контрольованих відчуттів, завдяки яким той або інший тип вокального звучання буде асоціюватись з певним механізмом звукоутворення. Це стане можливим, якщо під час аудиторної та самостійної роботи студент буде включений у процес активного спостереження за комплексною взаємодією слухових, резонаторних і пропріорецептивних (м’язових) відчуттів, які супроводжують спів. У результаті, пройшовши через випробування досвідом долання власних помилок, вокаліст навчиться не тільки аналізувати якість звучання голосу, але й уявляти механізм його роботи під час голосоутворення, знаходячи підтвердження правильності дій голосового апарату через сигнали, які надсилає йому власний організм. У майбутньому ж, коли молодий фахівець розпочне викладацьку діяльність, то матиме здатність не лише добирати вірні виконавські засоби для відтворення різних типів вокального звучання, а й зможе розвинути в собі таку чуттєвість, яка відкриє можливість, помічаючи помилки учня, вгадувати їх причини, пропускаючи і переломлюючи вокальне звучання останнього через власні відчуття.
Мультидисциплінарний підхід у вивченні дітей з церебральним паралічем раннього віку
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Синиця, Аліна Олександрівна
У статті доведено необхідність використання мультидисциплінарного підходу у вивченні дітей з церебральним паралічем раннього віку. Проаналізовано не лише сучасний стан проблеми, а й окреслено основні здобутки в історії вивчення цієї категорії дітей. З’ясовано, що лише такий підхід у контексті вивчення розвитку дітей з церебральним паралічем дає шанс глибше розуміти етіопатогенез таких дітей, і відповідно мати змогу в медико-психолого-логопедичній та соціальній площині організувати корекційно-абілітаційну роботу та отримувати максимальні результати. Нами обґрунтовано необхідність застосування мультидисциплінарного підходу при багатовекторному (у клініко-психолого-логопедичній та соціальній площині) вивченні дітей з церебральним паралічем раннього віку. Мультифакторна природа порушеного розвитку дітей з церебральним паралічем раннього віку розкривається результатами клінічних, психологічних, логопедичних та соціальних досліджень. Це дозволяє встановити багатоваріативність причин, проявів порушень, які характеризують клінічну сторону, психологія дає розуміння інтелектуального розвитку, особистісний статусу, особливості такої дитини, і власне однією з найтяжчих проблем це проблема мовленнєва – саме комунікація об’єднує дитину із соціумом, розкриває логопедія. У статті ми наголошуємо, що багатоваріативність проявів вимагає від нас фахових знань з усіх галузей. Окреслений мультидисциплінарний підхід ми вважаємо найбільш доцільним, оскільки ця методологія відображає тенденції сучасної професійної підготовки спеціальних педагогів, пов’язані з її інтеграцією, фундаменталізацією, поліпарадигмальністю та поліпідхідністю, що є важливим у контексті впровадження психолого-педагогічного супроводу дітей дошкільного віку з дитячим церебральним паралічем, і зокрема провідного напряму, логопедичного супроводу дітей з церебральним паралічем раннього віку. Логопедичний супровід втілює органічну ідею раннього системного неперервного паралельного супроводу дитини з церебральним паралічем та її родини.
Навчання старшокласників створенню виробів за власним проєктом
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Кудря, Оксана; Кісь, Алла
У статті доводиться актуальність проблеми навчання молоді різним традиційним видам українського декоративно-прикладного мистецтва та народним промислам України. Зауважується, що саме збереження надбань української культури є запорукою відродження нації, формування в молоді національної самосвідомості. Акцентовано увагу на тому, що українське килимарство – один із важливих видів декоративно-прикладного мистецтва, яке вимагає збереження кращих традицій в умовах сьогодення, воно має давню історію, відзначається регіональними особливостями, традиціями та надбаннями. Зауважується, що Решетилівщина багата автентичними традиціями килимарства, техніками ручного ткання, орнаментами та візерунками, композиційними рішеннями та кольорами. Килимарству навчають у Решетилівському художньому професійному ліцеї, де молодь здобуває професію «живописець, килимар». Вивчено науково-педагогічну літературу з питань проєктно-технологічної діяльності та узагальнено власний багаторічний досвід роботи, що дозволило підсумувати напрацювання та розробити методику навчання старшокласників створенню килимів за власним проєктом. Представлена методика передбачає їх ознайомлення з історією розвитку килимарства на Україні, вивчення асортименту використовуваних матеріалів, обладнання та пристосувань, формування таких умінь і навичок: створення технічного малюнку (шаблону), виконання підготовчих робіт у килимарстві, ткання килимового полотна з використанням різних ткацьких технік з метою втілення задуму з технічного малюнку, виконання завершальних та оздоблювальних робіт у килимарстві. Зроблено висновок стосовно того, що розроблена методика навчання старшокласників створенню килимів за власним проєктом є результативною, оскільки дозволяє усебічно вивчити килимарство як вид декоративно-прикладного мистецтва та досконало опанувати давні традиції решетилівського килимарства, проявити творчу активність, розвинути естетичні смаки на кращих виробах визнаних світом решетилівських майстрів. Подальших наукових розвідок потребує питання ефективної професійної підготовки старшокласників у сфері килимарства, формування в них відповідних професійних навичок. Передбачається розробка методичних рекомендацій до самостійної роботи учнів в умах змішаної форми навчання.

Переглянути

Перегляд Випуск 2 (2022) за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування