Перегляд за Автор "Глазова, Світлана Миколаївна"
Зараз показуємо 1 - 20 з 23
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументДокументознавство у сфері освіти : силабус навчальної дисципліни на 2023-2024 навчальний рік(БДПУ, 2023) Глазова, Світлана МиколаївнаДисципліна «Документознавсто у сфері освіти» є однією з базових для формування професійної компетенції студентів, оскільки магістр освіти повинен знати і розуміти сутність і значення документної інформації в розвитку сучасного інформаційного суспільства, усвідомлювати небезпеку і загрози, що виникають в цьому процесі, дотримуватися основних вимог інформаційної безпеки; володіти основними методами, способами і засобами отримання, зберігання, переробки інформації. Метою викладання навчальної дисципліни «Документознавство у сфері освіти» є формування у студентів професійно зорієнтованих умінь і навичок оптимальної мовної поведінки у фаховій сфері, підвищення рівня мовної грамотності, практичне оволодіння основами офіційно-ділового стилю української мови, що забезпечить професійне спілкування на належному мовному рівні. Завдання (цілі): сформувати чітке і правильне розуміння ролі документної інформації в розвитку сучасного інформаційного суспільства, усвідомлювати небезпеку і загрози, що виникають в цьому процесі, дотримуватися основних вимог інформаційної безпеки; володіти основними методами, способами і засобами отримання, зберігання, переробки інформації; вміти керувати документообігом освітніх установ, користуватися засобами електронного документообігу, проводити правовий аналіз нормативно- правових актів; вільно спілкуватися з професійних питань, включаючи усну, письмову та електронну комунікацію українською мовою; використовувати різноманітні засоби оптимізації документообігу, в тому числі засоби комп’ютеризації; використовувати документну інформацію в освітній сфері; виробити навички самоконтролю за дотриманням мовних норм у спілкуванні; розвивати творче мислення студентів, відповідальність та навички роботи в команді; виховати повагу до української літературної мови, до мовних традицій; сформувати навички оперування фаховою термінологією, редагування, коригування та перекладу наукових текстів. Обов’язковою складовою частиною навчального процесу є самостійне опрацювання відповідної наукової та спеціальної літератури, спрямованої на розвиток навиків писемної мови. Передбачено самостійну роботу з підручниками, посібниками, термінологічними та іншими видами словників, навчальною та довідковою літературою.
- ДокументЗакономірності функціонування пояснювально-ототожнювальних конструкцій директивного типу у мовленні(Бердянський державний педагогічний університет, 2014) Глазова, Світлана МиколаївнаДослідження пояснювально-ототожнювальних висловлювань в прагматичному аспекті, тобто в аспекті їх створення та функціонування як мовленнєвих дій, засвідчує, що вони є важливими засобами проведення процесу комунікації на шляху взаєморозуміння автора і адресата. Пояснювальноототожнювальні висловлювання можуть використовуватися практично у всіх типах мовних дій. Найбільше місце належить їм у групі директивів, що обумовлено своєрідністю семантичної організації висловлювання.
- ДокументКваліфікація та оцінка суржику блогерами(Запоріжжя : БДПУ, 2023) Скуратовська, Дарина Василівна; Глазова, Світлана МиколаївнаВплив сусідніх країн на нашу зумовила подібність народних традицій та культур. «Це позначилося не лише на політичній арені країни, а й на культурній, у тому числі − мовній. Спільна історія народів − російського й українського, українського й польського − зумовила подібність народних традицій та культур. Сусідні країни залишили чималий слід одна в одній після сумісного існування протягом багатьох років. Це зумовило появу такого поняття як суржик» (слово запозичене з сільськогосподарської термінології) в українському мовознавстві» [3, 45], що й свідчить про актуальність обраної теми дослідження. Мета роботи - схарактеризувати погляди блогерів на суржик.
- ДокументМовні аспекти комунікації в інтернет-середовищі: виклики та перспективи(Вісник науки та освіти, 2023) Глазова, Світлана Миколаївна; Ліпич, Вікторія Миколаївна; Горбенко, І.Ф.В епоху активного впровадження інтернету в усі сфери людської діяльності використання мови як загального засобу обміну інформацією набуло особливих якостей. Інтернет став універсальною платформою для міжособистісного спілкування зі своїми правилами і стандартами, зокрема й мовними. Мова інтернет-спілкування постійно розвивається, вдосконалюється і стає дедалі більш уживаною в повсякденному житті. Популярність інтернет-комунікації, що зростає, відбивається на сучасних мовних практиках, а її особливості потребують аналізу для кращого розуміння сучасного мовного середовища. Метою статті було дослідити та розкрити ключові аспекти комунікації в інтернет-середовищі, а також виявити виклики та перспективи, пов’язані з мовними аспектами цього процесу. В статті було визначено основні риси та характеристики інтернет-комунікації, такі як невизначеність, анонімність, безпека, конфіденційність, різноманітність учасників спілкування. Крім того, було розглянуто важливі лінгвістичні аспекти, наприклад, використання скорочень і символів та їхній вплив на мовну культуру. В інтернет-середовищі зміст і формат повідомлень, а також технологічні платформи для отримання інформації змінюються. Сучасні платформи класифікуються за їхнім типом: платформи міжособистісного спілкування, інформаційні платформи для широкої аудиторії та платформи «людина-машина». Характерною тенденцією, що простежується в текстах соціальних мереж, є адаптація українських слів до іншомовних версій. Спілкування через інтернет надає користувачам можливість створювати та використовувати нові сполучення, експериментувати з морфемами та словотворчими формами для того, щоб комфортно висловлювати свої почуття та думки. Також підкреслено позитивні та негативні наслідки спілкування в онлайн-середовищі, включно з можливостями для демократичної участі та ризиком маніпулювання інформацією та громадською думкою. В умовах широкомасштабного вторгнення рф в Україну комунікація в онлайн-середовищі відіграє важливу роль у забезпеченні взаємостосунків між людьми та розвитку бізнесу. Соціальні мережі допомагають підтримувати емоційне благополуччя у воєнний час, надаючи людям можливість ділитися своїми поглядами, досвідом та актуальною інформацією.
- ДокументМовні одиниці в українському науково-педагогічному дискурсі(Мелітополь, 2022) Загороднова, Вікторія Федорівна; Алєксєєва, Лариса Олександрівна; Вусик, Ганна Леонідівна; Глазова, Світлана Миколаївна; Крижко, Олена Анатоліївна; Ліпич, Вікторія Миколаївна; Олійник, Еліна Вікторівна; Павлик, Неля Віленівна; Рула, Наталія Володимирівна; Юносова, Валентина ОлександрівнаКолективну монографію присвячено дискурсології як окремому мовознавчому напряму. У ній комплексно досліджено основні риси сучасного наукового дискурсу, проаналізовано функціювання мовних одиниць та схарактеризовано науково педагогічний дискурс як об’єкт сучасної лінгводидактики. Для науковців, викладачів, аспірантів, студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів.
- ДокументОснови теорії мовленнєвої комунікації для ОП "Середня освіта (українська мова та література)": силабус навчальної дисципліни на 2023-2024 навчальний рік(БДПУ, 2023) Глазова, Світлана МиколаївнаМетою викладання навчальної дисципліни “Основи теорії мовленнєвої комунікації“ є надати знання філософсько-психологічних можливостей комунікативної діяльності; визначити вплив комунікації на духовний та економічний розвиток суспільства; навчити вільно володіти всіма засобами комунікації, допомогти студентам набути міцні і сталі навики комунікативних норм у процесі професійної діяльності, ознайомити з загальними тенденціями розвитку світової комунікації. Основними завданнями вивчення дисципліни “Основи теорії мовленнєвої комунікації“ є тлумачення поняття «комунікативний процес» та його складників; опис видів, аспектів, сфер та функцій комунікації; з’ясування й характеристику факторів контакту у вербальній комунікації — комунікативний кодекс, принципи, які регулюють взаємоприхильність між мовцями, та обмін комунікантами інформацією у процесі вербальної взаємодії; оволодіння інформацією щодо особливостей використання мови як коду і шляхами підвищення ефективності спілкування рідною та іноземними мовами; розвиток розуміння мови як соціально-психологічного феномену; знання особливостей мовної комунікації, що створює підґрунтя для комунікативної грамотності фахівця-філолога, головним професійним знаряддям якого є мова як семіотично-інформаційна система, засіб комунікації та пізнання, культурологічний код. Обов’язковою складовою частиною навчального процесу є самостійне опрацювання відповідної наукової та спеціальної літератури, спрямованої на розвиток навиків писемної мови. Передбачено самостійну роботу з підручниками, посібниками, термінологічними та іншими видами словників, навчальною та довідковою літературою.
- ДокументОснови теорії мовленнєвої комунікації для ОП «Середня освіта (українська мова і література, англійська мова)» : силабус навчальної дисципліни на 2023-2024 навчальний рік(БДПУ, 2023) Глазова, Світлана МиколаївнаМетою викладання навчальної дисципліни “Основи теорії мовленнєвої комунікації“ є надати знання філософсько-психологічних можливостей комунікативної діяльності; визначити вплив комунікації на духовний та економічний розвиток суспільства; навчити вільно володіти всіма засобами комунікації, допомогти студентам набути міцні і сталі навики комунікативних норм у процесі професійної діяльності, ознайомити з загальними тенденціями розвитку світової комунікації. Основними завданнями вивчення дисципліни “Основи теорії мовленнєвої комунікації“ є тлумачення поняття «комунікативний процес» та його складників; опис видів, аспектів, сфер та функцій комунікації; з’ясування й характеристику факторів контакту у вербальній комунікації — комунікативний кодекс, принципи, які регулюють взаємоприхильність між мовцями, та обмін комунікантами інформацією у процесі вербальної взаємодії; оволодіння інформацією щодо особливостей використання мови як коду і шляхами підвищення ефективності спілкування рідною та іноземними мовами; розвиток розуміння мови як соціально-психологічного феномену; знання особливостей мовної комунікації, що створює підґрунтя для комунікативної грамотності фахівця-філолога, головним професійним знаряддям якого є мова як семіотично-інформаційна система, засіб комунікації та пізнання, культурологічний код. Обов’язковою складовою частиною навчального процесу є самостійне опрацювання відповідної наукової та спеціальної літератури, спрямованої на розвиток навиків писемної мови. Передбачено самостійну роботу з підручниками, посібниками, термінологічними та іншими видами словників, навчальною та довідковою літературою.
- ДокументПояснювально-ототожнювальні відношення у специфічних синтаксичних конструкціях газетної мови(Бердянський державний педагогічний університет, 2016) Глазова, Світлана МиколаївнаАналіз функціонування пояснювальних висловлень у текстах публіцистичного стилю показує, що даний стиль мовлення посідає друге місце (після наукового) в ієрархії використанні мовцями аналізованих конструкцій. Ці одиниці в мові газет демонструють можливості вираження пояснювально-ототожнювальне відношення на різних рівнях, відрізняючись характером компонентів, які їх структурують: слова, речення, відрізки тексту в різноманітних поєднаннях. Аналіз конструкцій зі сполучниками тобто, а саме, цебто, себто та їх замінниками дозволяє подати ґрунтовний опис семантичної специфіки різновидів пояснювальних конструкцій.
- ДокументПідготовка магістерської роботи : силабус навчальної дисципліни на 2023-2024 навчальні роки(БДПУ, 2023) Глазова, Світлана МиколаївнаМета та завдання курсу: Магістерські роботи виконуються на завершальному етапі навчання, і вимагають від студентів значних інтелектуальних і творчих зусиль, напруження волі й концентрації уваги на головному предметі дослідження. Основною їх метою є виявлення підготовленості студентів до науково-дослідницької творчості, що дозволило б оцінити: готовність випускників до наступної професійної діяльності; рівень їх навичок самостійної роботи з урахуванням сучасних інформаційних технологій; ступінь відбиття сучасного стану мовознавчої та літературознавчої науки, передових тенденцій психології, дидактики, теорії та методики навчання й виховання; уміння застосовувати знання, уміння й навички до наукового дослідження; наукову новизну або практичну значущість; актуальність тематики та використання передового професійного досвіду; результати, отримані дипломниками в процесі педагогічного експерименту; узагальнення й аналіз матеріалів літературних джерел: монографій, наукових і методичних журналів, періодичних видань, архівних документів. Основні завдання випускної роботи: розвиток наукового мислення; добір та опрацювання наукової літератури й відбір необхідного матеріалу; творче осмислення досліджуваної проблеми, використання досвіду роботи вчителів і власного досвіду педагогічної практики; виконання індивідуальної роботи з конкретної теми й виявлення при цьому повної обізнаності з науковою літературою та умінь самостійно розкрити зміст досліджуваної теми.
- ДокументРобоча програма «Українська мова (за професійним спрямуванням)» для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 016 Спеціальна освіта освітньо-професійної програми «Логопедія. Спеціальна психологія»(БДПУ, 2023) Глазова, Світлана МиколаївнаРобоча програма «Українська мова (за професійним спрямуванням)» для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 016 Спеціальна освіта освітньо-професійної програми «Логопедія. Спеціальна психологія».
- ДокументСтилістичні засоби виразності на прикладі пісні «Натаха» рок-гурту «Жадан і собаки»(Полтава : Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2023) Глазова, Світлана Миколаївна; Скуратовська, Дарина ВасилівнаТвори художньої літератури мають свою специфічну лексику, для якої характерне яскраве стилістичне забарвлення. Художній твір є своєрідною авторською моделлю світу, за допомогою якої письменник несе свою функційну творчість. Проблема тексту досліджувалася як лінгвістами, так і психолінгвістами (Л. Булаховський, Ф. Бацевич, О. Селіванова та ін.). У лінгводидактиці також актуальною залишається проблема тексту, цьому присвячені праці С. Єрмоленко, Л. Златів, Л. Шиянюк, В. Мельничайка, М. Пентилюк та ін. У роботі розглянуто контекстуально-синонімічні засоби увиразнення мови (тропи) та лексико-синонімічні засоби в мовотворчості українського гурту «Жадан і собаки», а саме в пісні «Натаха» з першого студійного альбому гурту. Сергій Вікторович Жадан відомий, перш за все, як український поет і письменник. Його літературні твори відзначені багатьма національними та міжнародними нагородами, перекладені понад двадцятьма різними мовами. Як і художні твори Сергія Вікторовича, так і його пісні сповнені гострою сатирою, порушують серйозні соціальні та політичні теми, хоча є і місце пісням з ліричним баладним характером. Типовим для творчості Жадана й гурту в цілому є надмірне використання інвективної, нелітературної, просторічної лексики. ..
- ДокументСтилістичні засоби виразності у мовотворчості гурту «Бумбокс»(Cognum Publishing House, Liverpool, United Kingdom, 2023) Глазова, Світлана Миколаївна; Скуратовська, Дарина ВасилівнаСучасна лінгвістика розвивається з орієнтиром на теорію антропоцентризму. Спостереження над мовою письменників у рамках інтегративної лінгвостилістики використовує нові методи аналізу художніх текстів і нові підходи до розуміння мовних явищ. Це дозволяє нам на прикладі текстів пісень сучасного українського рок-гурту «Бумбокс» розкрити особливості функціювання художньо-естетичної стильової норми української мови.
- ДокументСтилістичні засоби виразності у мові творів гурту "Жадан і собаки"(Грааль науки : міжнародний науковий журнал, 2024) Глазова, Світлана Миколаївна; Скуратовська, Дарина ВасилівнаРок-поезія є складним і міждисциплінарним явищем, яке займає важливе місце в сучасній літературі та привертає увагу дослідників різних галузей науки. Сьогодні спостерігається збільшення кількості саме лінгвістичних досліджень у галузі українського музичного мистецтва завдяки стрімкому розвитку української пісні, за останні роки значно зросла кількість україномовних пісень, що не може не тішити. Ці дослідження включають вивчення глибини тексту, зображення і виразність, мовні, стилістичні та поетичні засоби. Мовотворчість гурту «Жадан і собаки» є своєрідною авторською моделлю світу, за допомогою якої письменник та виконавець несе свою функціональну творчість. Автор своїми очима перетворює свій життєвий досвід, картини життя.
- ДокументСучасна українська мова (Розділ: Синтаксис простого речення) : силабус навчальної дисципліни на 2023-2024 навчальний рік(БДПУ, 2023) Глазова, Світлана МиколаївнаМета та завдання курсу: ознайомити студентів з основними поняттями синтаксису, систематизувати наукові знання про традиційні й нові підходи щодо класифікації та кваліфікації синтаксичних категорій і синтаксичних одиниць. Усе це подається з урахуванням напрацювань української і європейської лінгвістичної науки і сприяє усвідомленню й осмисленню шкільного курсу синтаксису української мови. До важливих аспектів викладання курсу синтаксису сучасної української мови належить постійна увага до з’ясування теоретичних проблем з урахуванням дискусійних питань, а з іншого боку – орієнтація студентів на професійне застосування здобутих знань у шкільному курсі мови. Завдання курсу: умінь підвищення культури усного та писемного мовлення студентів. систематизувати у студентів теоретичні знання із синтаксису сучасної української мови, що дасть змогу краще й повніше кваліфікувати й аналізувати основні синтаксичні одиниці; виробити у студентів навички коментувати мовні факти, аналізувати синтаксичні одиниці; навчити застосовувати набуті знання на практиці; ознайомити студентів з дискусійними питаннями сучасної синтаксичної науки; розвивати вмінь підвищення культури усного та писемного мовлення студентів. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент буде знати: сучасні філологічні й дидактичні засади навчання української мови і літератури; мати творчо-критичне мислення, творчо використовувати різні теорії й досвід (український, закордонний) у процесі вирішення соціальних і професійних завдань; основні функції й закони розвитку мови як суспільного явища, різнорівневу (системну) організацію української мови та її норми, особливості використання мовних одиниць у певному контексті; особливості синтаксису сучасної української мови; сучасні філологічні й дидактичні засади навчання української мови.
- ДокументТеоретичні засади дослідження просторіччя як соціалекту ненормативної лексики(Cognum Publishing House. London, United Kingdom, 2022) Скуратовська, Дарина Василівна; Глазова, Світлана МиколаївнаХХІ сторіччя характеризується глобальним технологічним розвитком, а разом із ним і мовленнєвим середовищем. Мова розвивається, змінюється лексика та лінгвістика і це дає поштовх для нових досліджень та пошуку мовних закономірностей. Cленг, жаргон, арго, просторіччя – це соціолекти, що входять до складу ненормативної та стилістично зниженої лексики. Просторіччя – це народна говірка, яка дуже легко поглинає в себе іншомовні слова й пристосовує під свої уподобання, не дотримуючись жодних правил. Використання просторіччя в мовленні сприяє створенню атмосфери простоти та невимушеності, наближує спілкування до дружньої розмови.
- ДокументУживання дієслівних односкладних речень в усній народній творчості(БДПУ, 2023) Глазова, Світлана Миколаївна; Стельмах, АнастасіяОдноскладні синтаксичні конструкції стала невід’ємним елементом художньої творчості, бо саме там мають значний стилістичний потенціал. Свідоме їх використання, відхід від традиційних двоскладних одиниць синтаксису, зумисне насичення їх різноманітністю формує мову фольклорних текстів. Дослідження синтаксису, зокрема односкладного речення та пов’язані з ними проблеми привертали увагу багатьох відомих вітчизняних та зарубіжних лінгвістів: В. Бабайцевої, І. Вихованця, Р. Гренді, М. Грунського, Н. Гудмена, П. Леканта, О. Пєшковського, О. Шахматова та інших. У наукових розвідках використовують різні принципи класифікації односкладних речень. Багатоаспектний характер односкладного речення як синтаксичної одиниці зумовлює необхідність його комплексного аналізу саме у народному мовному середовищі, де такі конструкції виконують насамперед експресивну, а не комунікативну функцію. Мета – представити типологію дієслівних односкладних речень, що функціюють в усній народній творчості. У роботі використовуємо елементи стилістичного аналізу та лінгвістичного опису.
- ДокументУкраїнська мова (за професійним спрямуванням) для ОП "Логопедія. Соціальна психологія": силабус навчальної дисципліни на 2023-2024 навчальний рік(БДПУ, 2023) Глазова, Світлана МиколаївнаМетою викладання навчальної дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» є: формування комунікативної компетентності здобувачів; набуття комунікативного досвіду, що сприяє розвиткові креативних здібностей здобувачів та спонукає до самореалізації фахівців, активізує пізнавальні інтереси, реалізує евристичні здібності як визначальні для формування професійної майстерності та конкурентоздатності сучасного фахівця; вироблення навичок оптимальної мовної поведінки у професійній сфері: вплив на співрозмовника за допомоги вмілого використання різноманітних мовних засобів, оволодіння культурою монологу, діалогу та полілогу; сприйняття й відтворення фахових текстів, засвоєння лексики і термінології свого фаху, вибір комунікативно виправданих мовних засобів, послуговування різними типами словників. Основними завданнями вивчення дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» є сформувати мовну компетентність майбутніх фахівців, створити мовно-мовленнєву базу, оперуючи якою можна реалізувати будь-яку ситуацію мовного спілкування; сформувати чітке і правильне розуміння ролі державної мови у професійній діяльності; забезпечити досконале володіння нормами сучасної української літературної мови та дотримання вимог культури усного й писемного мовлення; виробити навички самоконтролю за дотриманням мовних норм у спілкуванні; розвивати творче мислення студентів; виховати повагу до української літературної мови, до мовних традицій; сформувати навички оперування фаховою термінологією, редагування, коригування та перекладу наукових текстів.
- ДокументУкраїнська мова (за професійним спрямуванням) для ОП "Соціальна робота та соціальна педагогіка": силабус навчальної дисципліни на 2023-2024 навчальний рік(БДПУ, 2023) Глазова, Світлана МиколаївнаМетою викладання навчальної дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» є: формування комунікативної компетентності здобувачів; набуття комунікативного досвіду, що сприяє розвиткові креативних здібностей здобувачів та спонукає до самореалізації фахівців, активізує пізнавальні інтереси, реалізує евристичні здібності як визначальні для формування професійної майстерності та конкурентоздатності сучасного фахівця; вироблення навичок оптимальної мовної поведінки у професійній сфері: вплив на співрозмовника за допомоги вмілого використання різноманітних мовних засобів, оволодіння культурою монологу, діалогу та полілогу; сприйняття й відтворення фахових текстів, засвоєння лексики і термінології свого фаху, вибір комунікативно виправданих мовних засобів, послуговування різними типами словників. Основними завданнями вивчення дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» є сформувати мовну компетентність майбутніх фахівців, створити мовно-мовленнєву базу, оперуючи якою можна реалізувати будь-яку ситуацію мовного спілкування; сформувати чітке і правильне розуміння ролі державної мови у професійній діяльності; забезпечити досконале володіння нормами сучасної української літературної мови та дотримання вимог культури усного й писемного мовлення; виробити навички самоконтролю за дотриманням мовних норм у спілкуванні; розвивати творче мислення студентів; виховати повагу до української літературної мови, до мовних традицій; сформувати навички оперування фаховою термінологією, редагування, коригування та перекладу наукових текстів.
- ДокументФункціонування інвективної лексики: від прозових творів Кузьми Скрябіна до сучасних українських пісень(Закарпатські філологічні студії. 2022., 2022) Вусик, Ганна Леонідівна; Глазова, Світлана МиколаївнаУ статті описані особливості функціювання інвективної лексики в сучасних українських текстах (від прози Кузьми Скрябіна до виконавців українських пісень (Мюслі UA, Jockii Druce, Пирятин, Oisho btz, Леся Нікітюк)). У науковій розвідці доведено, що сучасна українська пісенна культура у перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну характеризується зняттям будь-яких мовних заборон та обмежень створює свій мовний світ спротиву, у якому простежується сприйняття реальної дійсності через своєрідну мовну картину світу. З’являються та набувають особливої популярності пісні про війну, у яких спостерігаємо численнi порушення норм культури мови й мовлення. У досліджуваному матеріалі (тексти пiсень Мюслі UA «Вова, Їбаш Їх Бл@ть», «Остановіть ви цю х@йню», Лесі Нікітюк «Сіла птаха», Jockii Druce «Шо ви браття», Пирятин «Арта», Oisho btz «Друга армія у світі», і прозові твори Андрія Кузьменка «Я, «Побєда» і Берлін», «Місто, в якому не ходять гроші», «Я, Паштєт і армія», «Я, Шонік і Шпіцберген») ми виокремили три категорії таких слів залежно від рівня їх непристойності: лайлива лексика (містить у собі літературні слова, використані в образливому значенні, образливі порівняння, прокльони), обсценна (позалітературні образливі слова та вирази) та матірна (табуйована, непристойна, вульгарна). Лінгвокультурна адаптація вульгаризмів у російсько-українській війні засвідчує процеси демократизації в суспільстві. Вульгаризми в сучасних українських піснях є соціолінгвістичним та лінгвокультурним феноменами. Аналізовані лексеми відображають стан розвитку українського суспільства, дають конкретну оцінку явищам, подіям, людям під час масштабного вторгнення росії на територію України. Отже, сучасна українська пісенна культура створює свій мовний світ спротиву, у якому ми можемо спостерігати функціювання інвективної лексики через своєрідну мовну картину світу. І саме сучасна українська музика та сучасна українська література є генераторами українського слова.
- ДокументФункціювання транслітерації у творах Кузьми Скрябіна(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Глазова, Світлана Миколаївна; Скуратовська, Дарина ВасилівнаЯскравим прикладом вдалого поєднання літературної мови та нецензурної лексики є прозова творчість Кузьми Скрябіна (Кузьменка Андрія Вікторовича (1968−2015)). Ця відома сучасникам постать полонила прихильників глибоким ліризмом своїх пісень. Подібний настрій відчувається і в прозовій творчості, сповненій частотністю вживання просторіч, суржику, сленгу та обсценної лексики. Це робить художні твори Скрябіна широким полем для вивчення функційно-стилістичних особливостей ненормативної лексики.