DSpace БДПУ :: browse.title.page

Перегляд за Автор "Горецька, Олена Віталіївна"

Зараз показуємо 1 - 20 з 56

Використання арт-терапевтичних методів у роботі з людьми похилого віку
(Opole, Poland, 2016) Горецька, Олена Віталіївна
У тексті розглянуто проблематику старіння в українському суспільстві та висвітлено психологічні аспекти цього процесу. Зазначається, що старіння впливає на різні сфери життя людини, особливо на психічний аспект. Автори роблять акцент на необхідності створення умов для адаптації людей похилого віку до вікових змін, акцентуючи увагу на важливості психотерапевтичних методів у цьому контексті. Основним методом, який розглядається, є арт-терапія, зокрема ізо-терапія та фото-терапія. Виділяється їхнє значення у покращенні емоційного стану, самопізнанні, та адаптації до суспільства.
Використання засобів арт-терапії у розвитку емоційного інтелекту підлітків
(Бердянськ : БДПУ, 2023) Селезньова, Ірина Валеріївна; Горецька, Олена Віталіївна
У тексті проведено аналіз проблеми розвитку емоційного інтелекту в сучасному суспільстві. Зазначено, що ця проблема набуває особливої актуальності в підлітковому віці, коли формуються складові спрямованості особистості на основі емоційних переживань. Проаналізовано результати психологічних досліджень, які підтверджують високий вплив емоційного інтелекту на успішність людини в різних сферах життєдіяльності. Акцентовано увагу на зростанні інтересу до проблеми емоційного інтелекту в останнє десятиліття, що відображає високу теоретичну значимість та практичну цінність психологічного знання в цій області. Зроблено висновок про провідну роль емоційного інтелекту у структурі психологічної культури та успішної соціалізації особистості. Підкреслено значення емоційного інтелекту для академічних здібностей учнів, розкрито шляхи його розвитку в умовах навчання в закладах загальної середньої освіти. Зазначено, що арт-терапія виявляється ефективним засобом розвитку емоційного інтелекту, зокрема через рефлексивне осмислення проблемних емоційних переживань у художньо-символічних формах. Текст висвітлює важливість розвитку емоційного інтелекту в сучасному суспільстві, підкреслює результати досліджень та роботу вітчизняних дослідників у даній галузі. Проведено аналіз структури емоційного інтелекту та визначено основні здібності, такі як визнання власних емоційних реакцій, володіння ними, самомотивація та розуміння емоцій інших людей. Зазначено, що особливо помітні результати розвитку соціальних здібностей виявляються у старших підлітків. Проаналізовано різні етапи підліткового віку в контексті їхніх проявів емоційного інтелекту. Зроблено акцент на характеристиці віку 11–13 років, який відзначається ослабленням самоконтролю та емпатії, та на подальший період, де формується стабільність компонентів емоційної зрілості. Розкрито проблему емоційного розвитку підлітків в контексті гендерних відмінностей, підкреслено роль спілкування з друзями та однокласниками у формуванні адаптивності до емоційних станів. Детально висвітлено різні засоби розвитку емоційного інтелекту, зокрема методи емоційної саморегуляції та арт-терапії. Зазначено, що арт-терапія виявляється ефективним інструментом, сприяючи створенню оптимістичного самопочуття, розвитку емпатії та адекватної реакції на життєві ситуації. Зроблено висновок, що удосконалення особистісного емоційного інтелекту відбувається на різних етапах підліткового віку, а розвиток арт-терапевтичних методів може внести суттєвий внесок у цей процес. Проаналізовано ефективний вплив засобів арт-терапії на емоційний розвиток підлітка через фактори художньої експресії, психотерапевтичних відносин та інтерпретації зворотного зв'язку. Зазначено, що цей метод може досягати психотерапевтичного впливу на підлітка через використання творчих методів.
Використання наративних психотерапевтичних методів у роботі з людьми похилого віку
(Бердянськ : ГО «Південно-Східна українська асоціація практичних психологів та арт-терапевтів», 2016) Горецька, Олена Віталіївна
Текст обговорює специфічні аспекти старіння, зокрема зміни в розвитку та функціонуванні різних сфер людського життя. Висвітлюється важливість особистісного розвитку в пізньому віці та вплив психотерапії на адаптацію літніх людей до сучасного життя. Дослідження розкриває психологічні особливості ставлення пожилого покоління до процесу старіння, вказуючи на можливі шляхи поліпшення їхнього психічного здоров'я та якості життя. Проаналізовано використання наративу в психотерапії людей похилого віку, наголошуючи на важливості суб’єктивного сприйняття та переживань в їхньому житті. Автор розглядає наратив як ефективний метод мотивації та індивідуального розвитку для пізньої дорослості. В тексті зазначається, що травматичні події можуть порушувати життєвий наратив і впливати на психічне здоров'я. Зазначається важливість роботи з наративами для усвідомлення ставлення літньої людини до старіння та забезпечення позитивного ставлення до життя. Також обговорюється методика "Книга життя" К. Фопеля, яка може допомогти відновленню та корекції життєвого наративу пожилого покоління. Висвітлюється роль наративу в самопрезентації, самоідентифікації та самопізнанні, підкреслюючи його значення в саморозумінні та особистісному зростанні.
Вплив адаптаційної стратегії до старіння на уявлення людей похилого віку про власне майбутнє
(Переяслав-Хмельницький, 2017) Горецька, Олена Віталіївна
У статті розглянуто поняття життєвої перспективи особистості та особливості ставлення людей похилого віку до власного майбутнього. Проаналізовано стратегії адаптації людей похилого віку до старіння. Простежено вплив адаптаційної стратегії до старіння на уявлення людей похилого віку про власне майбутнє.
Вплив батьківського ставлення на психологічне здоров'я дошкільника
(Проблеми загальної та педагогічної психології, 2011) Горецька, Олена Віталіївна
Стаття присвячена проблемі впливу типу батьківського ставлення на психологічне здоров’я дітей дошкільного віку.
Вступ до спеціальності : силабус навчальної дисципліни на 2023-2024 навчальний рік
(БДПУ, 2024) Горецька, Олена Віталіївна
Мета та предмет курсу: розкрити здобувачам вищої освіти перспективи і шляхи оволодіння професійною діяльністю практичного психолога; сприяти підготовці першокурсників до психологічної практики; особистісному зростанню та професійному становленню як майбутніх практичних психологів. Основними завданнями вивчення навчальної дисципліни є: формування у здобувачів вищої освіти загального уявлення про зміст, характер і специфіку їхньої майбутньої професійної діяльності; ознайомлення зі змістом професійної та особистісної підготовки практичного психолога; ознайомлення зі змістом діяльності практичного психолога, зокрема з такими основними її видами як психологічна просвіта, психологічна профілактика, психодіагностика, психокорекція, психологічне консультування; виявлення особливостей діяльності практичного психолога в різних професійних сферах; розкриття морально-етичних принципів діяльності практичного психолога; ознайомлення з кваліфікаційними вимогами, правами та обов’язками практичного психолога; сприяння формуванню професійної спрямованості особистості майбутнього практичного психолога, розвитку його загальної культури та ерудиції.
Геронтопсихологія : навчальний посібник для студентів спеціальності 053 Психологія
(Харків : Видавництво Іванченка І. С., 2017) Горецька, Олена Віталіївна
Навчальний посібник вміщує основний матеріал для опанування курсу «Геронтопсихологія» і включає матеріали лекційних і практичних занять, завдання для самостійної роботи з методичними рекомендаціями щодо їх опрацювання, тестові завдання за темами, питання для самоконтролю, список літератури. У навчальному посібнику «Геронтопсихологія» висвітлюються актуальні проблеми психології людини похилого віку. Проаналізовано сучасний стан геронтопсихології в системі наук; визначено психофізіологічні особливості людей похилого віку; розглянуто соціально-психологічні проблеми осіб літнього віку, зміст та методи соціально-психологічної роботи з цією віковою категорією. Навчальний посібник орієнтовано на студентів, які навчаються за спеціальністю 053 Психологія.
Готовність людей похилого віку до вікових змін
(Бердянськ : ГО «Південно-східна українська асоціація практичних психологів та арт-терапевтів», 2018) Горецька, Олена Віталіївна
У тексті здійснено аналіз проблеми збільшення кількості людей похилого віку в структурі населення України та у світі протягом останнього десятиліття. Проаналізовано психологічні та соціальні аспекти старіння, зокрема висвітлено вікові зміни психічних процесів та особистісних характеристик людей похилого віку. Виявлено різноманітні прояви старості, включаючи емоційні, кognітивні та соціальні аспекти. Зроблено акцент на тому, що старість варто розглядати як якісно відмінну психіку, а не лише як втрату здібностей. Звернено увагу на психологічні аспекти ставлення осіб похилого віку до власного старіння, висвітлено їхні страхи та депресивні стани. Обґрунтовано, що успішність старіння залежить від готовності людини до нового вікового періоду, її рівня зрілості та внутрішнього світу.Визначено завдання розвитку в період старості, зокрема адаптацію до вікових змін, розуміння старості, емоційну рухливість та пошук нових рольових позицій. Зазначено, що старість є індивідуальною і неповторною для кожної людини. У тексті здійснено аналіз стратегії ефективного прийняття старості, зокрема висвітлено результати застосування методики "Готовність до вікових змін" для визначення психологічної готовності людей похилого віку. Проаналізовано загальний показник готовності та виявлено, що високий рівень готовності характеризується усвідомленням та толерантним ставленням до фізіологічних та соціальних проявів старіння без гострих переживань. Зроблено акцент на компонентах готовності, зокрема фізіологічному, соціальному, особистісно-психологічному та професійному. Проаналізовано рівень кожного компоненту, виявлено, що фізіологічний компонент у більшості досліджуваних переважно на середньому та високому рівнях. Соціальний компонент виявився переважно на середньому рівні, хоча деякі досліджувані повністю приймають соціальні зміни. Особистісно-психологічний компонент показав, що більшість людей похилого віку не готові до психологічних змін, зокрема мають низький та середній рівні готовності. Професійний компонент складає переважно середній рівень, і виявлено, що більшість досліджуваних, хоч і не працюють, шукають різні способи реалізації в непрофесійній сфері. Зазначено, що більшість людей похилого віку потребують психологічної підтримки у формуванні готовності до вікових змін та адаптації до нового статусу та ролей. Підкреслено, що їхній життєвий досвід та особистісний потенціал можуть допомогти ефективно пристосуватися до вікових змін.
Загальна психологія : силабус навчальної дисципліни на 2023-2024 навчальний рік
(БДПУ, 2023) Горецька, Олена Віталіївна
Мета курсу: формування у здобувачів вищої освіти розуміння основних понять і категорій психології, наукових напрямів психології, методів дослідження, вивчення закономірностей, особливостей, механізмів психічної діяльності людини. Сприяння формуванню загальної психологічної культури та компетентності, готовності до професійної діяльності. Предмет вивчення: закономірності та особливості психічної діяльності людини.
Копінг-стратегії та їх вплив на психологічне здоров’я особистості у пізньому зрілому віці
(Перспективи та інновації науки, 2023) Базика, Євгенія; Ригель, Олеся; Прокоф’єва, Олеся; Партико, Неоніла; Горецька, Олена Віталіївна
У статті здійснено аналіз впливу копінг-стратегій на психологічне здоров’я особистості у пізньому зрілому віці.Розглянуто поняття копінг-стратегії та виявлено їх основні види тахарактеристики. Аргументовано, що особистість є найвищою цінністю у соціумі, а її здоров’я впливає на гармонійний розвиток, як самої людини так і на оточуючих.Визначено, що здоров’я особистостієневід’ємною складовою її життєвого шляху, здатності долати труднощіта переживати стресові ситуації.В останні роки проблематика здоров’я людини у пізньому зрілому віці набу лане аби якої актуальності і вважається однією із складних комплексних проблем сучасних наук: психології, соціології та медицини.Саме томунайбільш психологічне здоров’я особистості забезпечується на трьох рівнях:біологічному, психологічному та соціальному.Біологічний рівень здоров’я забезпечує динамічну рівновагу функцій, систем таорганів, а такожвідповідну реакцію на вплив іззовнішнього середовища. Психологічний рівень пов'язаний із самою особистістю. На пси хічне здоров’я особистості може впливати велика кількість негативних факторів:проблеми особистісного характеру, характер, життєві установкита цінності. Соціальний рівеньє дуже умовним, тому що людина сама по собі є суспільною істотою. Саме тому на здоров’я особистості в пізньому зрілому віці безпосередньо впливає соціум. Обґрунтовано та виявлено копінг-стратегії, які позитивно впливають на психологічне здоров’я особистості у пізнь ому зрілому віці: «орієнтація на вирішення завдання», «соціальне відволікання». Негативний вплив чинять копінг-стратегії: «спрямованість на емоції», «уникнення» та відволікання. Розглянуто основні особливості активних та пасивних, продуктивних (конструктивних, адаптивних) та непродуктивних (неконструктивних, неадаптивних) копінг-стратегій. Акцентовано увагу на особливостях та головній ролі ситуативного підходу у виборі та використанні особистістю копінг-стратегій. Досліджено значення та роль копінг-стратегій в забез печенні психологічного здоров’я особистості в пізньому зрілому віці.
Методи реабілітації та психотерапії у роботі з літніми людьми
(Бердянськ : ГО «Південно-східна українська асоціація практичних психологів та арт-терапевтів», 2017) Горецька, Олена Віталіївна
Текст розглядає психологічну та соціально-психологічну реабілітацію людей похилого віку, які звертаються до психологів із проблемами, такими як вплив соматичних захворювань, психоемоційні стани, втрати, самотність, конфлікти тощо. Зазначається важливість використання загальнотерапевтичних і спеціальних підходів у роботі з цією групою осіб, таких як поведінкова та когнітивно-біхевіористична психотерапія, раціональна психотерапія, сімейна психотерапія. Автори акцентують увагу на єдності біологічних і психолого-соціальних впливів у реабілітаційних програмах, зокрема на індивідуальному підході до складання програм реабілітації, які включають психологічні, соціально-економічні, професійні та медичні компоненти. Визначено роль групової психотерапії в реабілітації людей похилого віку. Автори підкреслюють важливість цього методу для адаптації літніх осіб до нових умов, підвищення самооцінки та розвитку незалежності. Окрім того, текст описує різні групові методи, такі як соціально-терапевтичні групи, спрямовані на активацію та взаємодію пацієнтів у суспільстві, та спеціальні напрями, такі як трудотерапія, гарденотерапія та інші, спрямовані на подолання самотності та підвищення самооцінки. Трудотерапія виділяється як ефективний метод відновлення та компенсації порушених функцій, покращення фізичного та психічного стану, а також як шлях до пізнавання нового і підтримки соціальної активності серед літніх людей. Визначено роль арт-терапії та ігрової терапії в реабілітації літніх людей. Арт-терапія, яка використовує творчість для збалансування емоцій та підвищення самооцінки, розглядається як ефективний засіб для вирішення різних психологічних завдань у літній віковій групі. Текст також розглядає ігрову терапію, яка сприяє соціалізації, розвитку та адаптації літніх людей. Цей метод реабілітації використовує ігри для формування певних видів поведінки та сприяє покращенню різних аспектів фізичного та психічного стану. Зазначається важливість створення умов, що сприяють пошуку оптимальних життєвих позицій та підвищенню активності літніх осіб у визначенні життєвих цілей.
Місце професійних ціннісних орієнтацій в структурі особистості
(Габітус : Видавничий дім «Гельветика», 2021) Горецька, Олена Віталіївна; Колпакчи, Олена Сергіївна
У статті проведено теоретичний аналіз поняття «професійні ціннісні орієнтації» в науковій парадигмі. Уточнено сутність поняття та місце професійних ціннісних орієнтацій у структурі особистості. Визна чено, що ціннісна сфера особистості є її центральним утворенням, що означає спрямованість й особливості поведінки, які регулюють діяльність загалом. Цінності профе сійної діяльності є змістотворною основою, яка визначає значення діяльності для особистості і суспільства. Від того, як особистість у процесі професійного розвитку вибудовує свою систему цінностей, співвідношення зовнішніх вимог професії, професійного співтовариства і свого внутрішнього світу, залежать ефективність професійної діяльності і адекватність стосунків із навколишнім соціумом. Визначено, що професійні ціннісні орієнтації є одним із головних компонентів професіоналізму, являють собою інтегративну характеристику особистості фахівця, яка розвивається в процесі його професійно особистісного становлення і є його результатом. Автори акцентують на тому, що формування професійних цінностей є одним із критеріїв досягнення професіоналізму. Чим ближчими професійні цінності будуть до центральних життєвих цінностей і сенсів, тим сильнішим і стійкішим буде прагнення до творчої самореалізації і професійного виконання своєї справи. Визначено критерії формування професійних ціннісних орієнтацій: ціннісне ставлення до професії; включення в ієрархію життєвих цінностей особистості професії і її цінностей; професійна спрямованість як «психологічна база» професійних ціннісних орієнтацій; активна професійна позиція; професійна рефлексія; адекватна професійна самооцінка; адекватний образ професійного «Я» як цільова установка в професійній діяльності; готовність активно діяти щодо професії як значущої сфери діяльності.
Нові педагогічні виміри професійного розвитку майбутніх учителів: сучасні реалії та виклики
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Коваль, Людмила Вікторівна; Попова, Ольга Іванівна; Коробова, Ольга; Мухіна, Тетяна Євгеніївна; Чемоніна, Лада В’ячеславівна; Гусак, Наталія; Дегтярьова, Любов; Кизь, Наталія; Нємцева, Наталія; Олійник, Олена; Федорова, Ірина; Басюк, Наталія; Горецька, Олена Віталіївна; Кабанова, Дар’я; Меліхова, Валерія; Федорик, Вікторія Володимирівна; Черезова, Ірина Олександрівна; Юдіна, Ася; Беженарь, Лілія; Безрукава, Анастасія; Довгопол, Юліана; Дубовікова, Ангеліна; Гоменюк, Дар’я; Качаєва, Владислава; Кобзар, Діана; Коваль, Карина; Красовська, Валентина; Лупир, Діана; Малиш, Яна; Мороз, Юлія; Нагаєнко, Лілія; Науменко, Анастасія; Патика, Вікторія; Романова, Оксана; Рехлецька, Діана; Сапранкова, Катерина; Соколенко, Анастасія; Сомова, Анастасія; Удовенко, Анна; Хомин, Олеся; Черкес, Ольга; Чорна, Вікторія; Шеремен, Ольга; Шибінська, Софія; Шило, Анжела; Фатьянова, Тетяна; Якимець, Марія; Білоконь, Яна; Висікайло, Тетяна; Владимирова, Алла; Горбатюк, Ольга; Гришина, Аліна; Джураєва, Яніна; Дзигалюк, Карина; Дзюба, Світлана; Дроздова, Валерія; Іванова, Олена; Качерова, Ольга Георгіївна; Козлова, Катерина; Кононенко, Марина; Кириленко, Олександра; Люта, Діана; Мартинюк, Леся; Поліщук, Катерина; Полтавець, Вікторія; Сенченко, Владислав; Соколенко, Анастасія; Ткачук, Інна; Петрик, Крістіна Юріївна; Бондар, Юлія; Нестеренко, Марина Миколаївна; Хланта, Євгенія; Співак, Любов Миколаївна; Бондар, Юлія; Лесик, Анжеліка Сергіївна; Шукатка, Оксана; Підгурська, Валентина; Барановська, Ірина
У збірнику вміщено матеріали доповідей і повідомлень Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції , що відбулася на базі факультету психолого-педагогічної освіти та мистецтв Бердянського державного педагогічного університету. Конференцію було присвячено актуальним питанням здійснення освітнього процесу в умовах змінненої реальності.
Нові педагогічні виміри професійного розвитку майбутніх учителів: сучасні реалії та виклики
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Коваль, Людмила Вікторівна; Попова, Ольга Іванівна; Бальоха, Альона; Візавер, Вiкторiя; Кузьмінський, Анатолій; Біда, Олена; Чичук, Антоніна; Гуттерер, Єва; Кучай, Олександр; Лінтварьова, Анна; Нестеренко, Марина Миколаївна; Петрик, Крістіна Юріївна; Сугейко, Любов; Дегтярьова, Любов; Кабанова, Дар’я; Кравцова, Тетяна; Олійник, Олена; Павлусь, Ольга; Пістряк, Світлана; Семенюк, Наталія; Червяковська, Наталія; Бєдунова, Олена; Дрозд, Лідія; Коробова, Ольга; Кузнецов, Микита; Горецька, Олена Віталіївна; Рига, Галина; Федорик, Вікторія Володимирівна; Беспалько, Лариса; Бідзіля, Валерія; Бойко, Дарія; Бородін, Олексій; Варданян, Сєда; Щербакова, Надія Миколаївна; Галушкова, Марія; Гладиш, Ганна; Григор'єва, Вікторія Вікторівна; Губанова, Олена; Дорошенко, Вікторія; Дудка, Артем; Коваль, Карина Валентинівна; Лесик, Анжеліка Сергіївна; Кривильова, Олена Анатоліївна; Голік, Олександр Борисович; Кучерява, Катерина; Малиш, Яна; Матюк, Аліна; Мухіна, Тетяна Євгеніївна; Неклеса, Руслана; Нємцева, Наталія; Патика, Вікторія; Пруська, Анастасія; Садовникова, Юлія; Сапранкова, Катерина; Сукова, Марія; Тімченко, Карина; Чемоніна, Лада В’ячеславівна ; Трушлякова, Вікторія; Удовенко, Анна; Фатьянова, Тетяна Олександрівна; Федюк, Валентина; Чайка, Анжела; Швед, Ольга; Школа, Ірина Вікторівна; Григор'єв, Ігор; Гоменюк, Дар’я; Малиш, Яна; Качерова, Ольга Георгіївна; Джураєва, Яніна; Дзюба, Світлана; Іванова, Ганна; Маджарова, Софія; Мартинюк, Леся
У збірнику вміщено матеріали доповідей Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції , що відбулася на базі факультету психолого-педагогічної освіти та мистецтв Бердянського державного педагогічного університету. Збірка тез присвячена розкриттю проблем професійної підготовки майбутніх учителів початкової освіти в умовах змінненої реальності. Основі положення стануть в нагоді майбутнім педагогам, вчителям початкової школи та всім, хто цікавиться окресленою проблемою.
Онтогенетичний аспект ставлення до людей похилого віку
(Дніпро, 2019) Горецька, Олена Віталіївна
У тексті здійснено аналіз старіння як складного процесу, висвітлено вікові зміни та проблеми, які можуть виникнути на цьому етапі життя. Проаналізовано думку В. Моргуна щодо необхідності створення умов для щасливого та корисного життя людей похилого віку, зокрема, акцентовано на значущості повноцінного спілкування та їх участі в соціокультурних процесах. Звернено увагу на стереотипи, які існують у суспільстві щодо старих людей, обґрунтовано домінування негативних уявлень, які сприяють виникненню ейджизму та дискримінації. Розкрито психологічні причини поширення ейджизму, зокрема, страх молодих людей перед власною старістю та смертю. Важливим аспектом є вказівка на те, як ці стереотипи можуть заважати повноцінній адаптації особистості в пізньому віці. Проведено аналіз сприйняття людей похилого віку в суспільстві, проаналізовано механізми соціальної перцепції в різних вікових групах. Звернуто увагу на амбівалентність ставлення підлітків та юнацтва до старших, обґрунтовано вплив негативного ставлення на моральні та етичні цінності суспільства. Автори акцентують на необхідності підвищення психологічного благополуччя людей похилого віку та формування позитивного образу старості серед молоді, обговорюють проблеми ейджизму та дискримінації. Узагальнено результати дослідження, де показано, що вищі рівні негативного ставлення та низькі показники загальної емпатії виявляються серед старших підлітків. Заклик до розробки корекційно-розвивальних програм для формування позитивного ставлення до старості в різних вікових групах та покращення міжпоколіннєвих відносин.
Оптимізм як умова професійного успіху майбутніх учителів початкової школи
(Мелітополь : Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні, 2020) Горецька, Олена Віталіївна
В тексті проведено аналіз проблеми підготовки конкурентноспроможних фахівців у галузі освіти, які об'єднують фундаментальні знання і практичну підготовку. Розглянуті аспекти професійної підготовки майбутніх учителів, зроблено акцент на фундаментальних положеннях гуманітаризації освіти, наукових теоріях професійної готовності вчителя та практичних аспектах підготовки майбутнього вчителя початкової школи. Зазначено, що успішність майбутньої професійної діяльності пов'язана із розвитком професійно значущих якостей особистості. Висвітлено важливість оптимізму для успішного переведення виховних цілей у перспективу життєдіяльності. Зроблено висновок, що особистісні якості майбутнього педагога визначають ціннісно значущу спрямованість навчання та вплив на молодших школярів. Розкрито психологічний аспект оптимізму, визначено його роль у підтримці соціальної адаптації, розвитку позитивної системи поглядів та профілактиці негативних якостей особистості. Автор вказує на розгляд багатьох аспектів взаємозв'язку оптимізму та інших психологічних категорій, зокрема в зарубіжній та вітчизняній психології. Висвітлено дослідження, які показали важливість оптимізму та активності у зменшенні ризику професійного вигорання. Проведено аналіз ключових особистісних якостей, необхідних для успішної професійної діяльності вчителя початкової школи, зазначено С. Мартиненко. Розглянуті характеристики включають доброту, любов до дітей, бажання працювати з ними, а також вміння розуміти, визнавати та приймати учнів, бути корисним для них. Підкреслено важливість розвиненого критичного мислення, емоційного інтелекту, оптимізму, толерантності, гуманності та професійної ерудиції. Зроблено акцент на тому, що оптимістичне ставлення до життя сприяє самореалізації через самовираження, самоствердження та самоактуалізацію. Отже, для формування успішної професійної діяльності важливо розвивати позитивний образ власного "Я", підвищувати самооцінку та вірити в успіх. Зроблено висновок, що успішність професійної діяльності вчителя визначається ставленням до власного життя: песимістична або оптимістична позиція. Перший випадок характеризується невпевненістю у майбутньому, негативним ставленням до себе та світу, тоді як другий – активною позитивною позицією, вірою у власні сили та готовністю до нового.
Основи патопсихології : силабус навчальної дисципліни на 2023-2024 навчальний рік
(БДПУ, 2024) Горецька, Олена Віталіївна
Мета та предмет курсу: ознайомлення студентів з основними видами порушень психічного та особистісного розвитку людини, методичним апаратом патопсихологічного дослідження, шляхами психологічної допомоги людям, які мають психічні порушення.
Основи психоаналізу : силабус навчальної дисципліни на 2023-2024 навчальний рік
(БДПУ, 2023) Горецька, Олена Віталіївна
Мета та предмет курсу: розширення уявлень студентів про специфіку глибинної психології, її сучасний стан, прикладне значення, розкриття актуальних питань сучасних напрямів психоаналітичної терапії як професійної діяльності та процесу психологічної допомоги.
Особистісні зміни у похилому віці
(Бердянськ : БДПУ, 2017) Горецька, Олена Віталіївна
У дослідженні здійснено аналіз різних поглядів на психологічні зміни, які відбуваються у старості. Проаналізовано точки зору вчених, таких як П.Т. Коста, Н. Хаан, С.Л. Уиллис, які вважають, що особистісні якості залишаються стабільними у старості. Зроблено висновок, що за нормального перебігу старості особистість може зазнати певних трансформацій, проте ці зміни не обов'язково мають негативний характер. Окрему увагу приділено поглядам Е. Еріксона і К. Юнга, які визначають завдання психіки в пізньому дорослому віці та наголошують на якісних різницях у розвитку особистості на різних стадіях старіння. Обґрунтовано, що підтримка ідентичності стає головним завданням психіки у цьому віці. Зазначено, що особистісна стагнація може виникнути внаслідок невдачі в збереженні власної сутності та цінностей. Досліджено динаміку особистості у старості в контексті задоволення життєво важливих потреб цього віку, які визначає К. Рощак. Проаналізовано зміщення провідних потреб та акцентуацію окремих, що може ускладнювати процес саморегуляції. Автором визначено фактори, які впливають на самооцінку особи у похилому віці, зазначено, що самооцінка може знижуватися внаслідок різноманітних обставин, таких як трагічні події та хвороба. Зроблено висновок, що динаміка самооцінки залежить від різних факторів. Також висвітлено психологічні зміни в емоційній сфері старіючих осіб, вказано на їхню вразливість, образливість, та нестійкий настрій. Зазначено важливість позитивного ставлення до старіння та підтримки соціальних контактів для оптимального розвитку у старості.
Особливості подолання стресових ситуацій людьми похилого віку
(Seattle : KindleDP, 2020) Горецька, Олена Віталіївна
У статті розглянута проблема вибору людиною похилого віку дій, щодо подолання складних життєвих ситуацій. Визначено поняття «копінг». Зазначено, що копінг-стратегії – це когнітивні, емоційні, поведінкові дії, які використовують, щоб подолати напружені, скрутні життєві ситуації. Розглянуто різні типології копінг-стратегій. Конструктивні копінг-стратегії забезпечують підтримку фізичного і психічного здоров’я людини. Підкреслена значущість проблеми вивчення особливостей подолання життєвих проблем та стресу людьми похилого віку, їх адаптивних можливостей для досягнення благополучного старіння, пошуку нових форм життєдіяльності, покращення життєстійкість, ефективного вирішення існуючих проблем та підвищення якості їх життя в суспільстві. Надані результати дослідження особливостей поведінки, визначення домінуючих копінг-стратегій людей похилого віку. Визначено, що в більшості стресових ситуацій у людей похилого віку, які брали участь у дослідженні, переважає домінування бажання уникнути проблеми й шукати підтримки у оточуючих та фіксується менша орієнтованість на вирішення проблеми.

Перегляд за Автор "Горецька, Олена Віталіївна"

Результатів на сторінці

Налаштування сортування