Перегляд за Автор "Коваль, Людмила Вікторівна "
Зараз показуємо 1 - 14 з 14
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументАктуальність впровадження технології загальнонавчальних умінь та навичок на уроках математики в онлайн форматі(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Коваль, Людмила Вікторівна; Ніконенко, ТетянаУ статті розглянуто особливості впровадження технології формування загальнонавчальних умінь та навичок молодших школярів на уроках математики в початковій школі. Крім цього розкрито зміст кожного з компонентів навчальної діяльності, а саме: мотиваційний, змістовий та процесуальний. Мотиваційний аспект зумовлює потребу й прагнення особистості до пізнання. Це виявляється в активному ставленні учнів до оволодіння вмінням самостійно вчитися, передбачає можливість викликати й закріпити в дитини позитивне ставлення до навчальної діяльності, допитливість, пізнавальний інтерес, особистісну значущість навчання. Проте мотиваційний аспект пізнавальної самостійності не забезпечує й не формує технологічної, процесуальної сторони пізнання, тобто не сприяє оволодінню тими практичними й інтелектуальними можливостями особистості, які зумовлюють виконання самого механізму в процесі цілеспрямованого пошуку. Змістовий компонент включає вже відомі знання, вміння та навички на яких ґрунтується засвоєння нових знань та способів дії. Взаємодія відомого знання з новим зумовлює різний рівень організації процесу засвоєння – репродуктивний, частково-пошуковий та творчий. Ядром цього вміння є процесуальний характер навчальної діяльності, тому що на сучасному етапі розвитку освіти акцентується увага не на обсязі знань, їх міцності чи глибині, а на тому, як організовані індивідуальні знання й наскільки вони надійні як основа для прийняття ефективних рішень. Процесуальний компонент – це різноманітні способи організації та здійснення уміння (уміння, дії, операції, пізнавальні процеси) на різних рівнях пізнавальної самостійності учня: репродуктивній, частково – пошуковій, творчій. Зміст виділених компонентів навчальної діяльності свідчить про їх взаємозалежність і характеризує розгорнуту, розвинену навчальну діяльність. У статті зроблено акцент на тому, що обов'язковою ознакою самостійного учіння є оволодіння учнів контролем і самоконтролем, а також охарактеризовано особливості кожного з етапів формування в молодших школярів умінь самоконтролю. Навчання молодших школярів з орієнтацією на самоконтроль сприяє не тільки підвищенню якості їхньої підготовки, а й вихованню таких важливих особистісних якостей, як самостійність, цілеспрямованість, відповідальність, дисциплінованість. Однак найголовнішим є те, що здатність до самоконтролю забезпечує належний рівень розвитку «вміння вчитися», що виступає основою успішної навчальної діяльності здобувачів початкової освіти.
- ДокументМетодико-математична підготовка майбутніх учителів початкових класів: педагогічний дискурс(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Коваль, Людмила Вікторівна; Петрик, Крістіна ЮріївнаУ статті розкрито здобутки й виклики сьогодення щодо проблеми наступності методико-математичних дисциплін здобувачів першого та другого рівнів вищої освіти зі спеціальності 013 Початкова освіта. Проаналізовано зміст дисципліни «Методика навчання математики в початковій школі», він є відносно сталим та складається з двох частин: питання загальної методики і питання часткової методики математики. Так, до програми з цієї навчальної дисципліни внесено зміни щодо формулювання професійних компетентностей майбутніх педагогів і програмних результатів навчання, а саме здатність: користуватися нормативними документами, що регламентують функціонування системи початкової освіти та реалізувати на практиці цілі і завдання математичної освітньої галузі відповідно до Державного стандарту початкової освіти, планувати, моделювати, конструювати освітній процес в початковій школі на основі урахування індивідуальних та вікових особливостей, навчальних досягнень з математичної освітньої галузі здобувачів початкової освіти, обирати з-поміж варіативних навчально-методичних комплектів з математики найбільш ефективних для досягнення цілей і задач навчання математичної освітньої галузі, визначених Державним стандартом початкової освіти і навчальною програмою з математики для учнів 1–4 класів тощо. Зміст освітньої компоненти «Сучасні технології навчання математики в початковій школі» складається з двох частин: загальнонавчальні технології та предметно-математичні технології навчання в початковій школі. До загальнонавчальних технологій відносимо: технологія поетапного формування розумових дій; технологія формування загальнонавчальних умінь і навичок; технологія організація навчальної взаємодії вчителя та учнів; технологія диференційованого навчання; технологія організації навчальної проектної діяльності; технологія організація ігрової навчальної діяльності. Блок предметно-математичних технологій представляють: технологія формування нумерації цілих невід’ємних чисел; технологія формування обчислювальних навичок молодших школярів; технологія формування вмінь розв’язувати математичні задачі певних видів. У статті визначено, що наступність між двома зазначеними освітніми компонентами на бакалаврському рівні та магістерському рівнях значно позитивно впливають на якість професійної підготовки майбутніх фахівців до успішної педагогічної діяльності в умовах варіативності початкової освіти та зміненої реальності, що слід вважати взагалі викликом для українських освітян.
- ДокументМистецтво та мистецька освіта в сучасному соціокультурному просторі : матеріали ІІ Всеукр. наук.- практ. конф.(Полтава : ПП Астрая, 2022) Бурназова, Віра Володимирівна; Зінич, О. В.; Коваль, Людмила Вікторівна; Лук'яненко, О. В.; Мартиненко, Олена Володимирівна; Погребняк, Марина Миколаївна; Бичкова, В. О.; Гайнетдінова, Галина Юріївна; Гніздечко, О. М.; Гуменюк, Я. А.; Джупанов, О.; Златопольська, Н. В.; Кисельова, І. М.; Львова, І. С.; Ма, Лінь; Назаренко, В. Є.; Сергієнко, Світлана Михайлівна; Сюй, На; Торохтій, А. О.; Шариков, Д. І.; Шулаков, А. А.; Ян, Ї; Жук, Наталя Валентинівна; Гриценко, О. П.; Горбачевський, В. Є.; Демченко, Н. І.; Кашуба, Ю. І.; Малахова, Н. М.; Романова, Л. А.; Тараненко, Юлія Петрівна; Шевченко, Л. О.; Маслянка, О.; Луговенко, Т. Г.; Шостак, О.; Горковенко, О. С.; Григор'єва, Вікторія Вікторівна; Кривунь, Наталя Сергіївна; Очеретенко, П.; Орел, Д. В.; Пастухов, О. А.; Соломаха, С. О.; Софроній, З. В.; Антоненко, У. Т.; Герамименко, К. М.; Грек, В. А.; Драч, Т. Л.; Лю, Кесінь; Макарова, З. М.; Оу, Цзяюй; Семичова, Н. О.; Єремейчук, М.; Яо, ЦзяліДо збірника увійшли доповіді та повідомлення, у яких, відповідно до заявлених секцій розглядаються такі проблеми: «Теорія і практика мистецтв в умовах кризи глобалізаційних процесів і міжкультурних взаємовідносин», «Національна освіта та культура в умовах сьогодення», «Концептуальні засади сучасної мистецької освіти у вимірах євроінтеграційних процесів», «Професійна підготовка майбутніх вчителів мистецьких дисциплін: новітні підходи та технології в умовах зміненої реальності», «Формування художньо-творчої компетентності майбутніх фахівців у системі неперервної педагогічної освіти: сучасні реалії і виклики».
- ДокументНові педагогічні виміри професійного розвитку викладачів і студентів факультету психолого-педагогічної освіти та мистецтв в умовах тимчасового переміщення під час воєнного стану(Бердянськ : БДПУ, 2022) Коваль, Людмила Вікторівна; Попова, Ольга ІванівнаТекст розглядає важливі аспекти розвитку вищої освіти в умовах сучасної реальності, зокрема під час воєнного стану та тимчасового переміщення навчальних закладів. Обговорено необхідність зміцнення педагогічної освіти та наводять приклади стратегій, спрямованих на особистісне та професійне зростання викладачів і студентів, а також на інтеграцію міжнародного компонента в освітньо-виховну діяльність факультету. Висвітлено ключові напрями розвитку факультету, включаючи міжнародне співробітництво, інноваційний розвиток як структурного розділу БДПУ, та патріотичне виховання учнів. Зазначається, що міжнародне співробітництво є одним з головних показників якості освіти та науки, а розвиток факультету залежить від професійного зростання працівників та впровадження інновацій. Також розглядається патріотичне виховання студентів та формування нового українця на основі національних та європейських цінностей. Розглядається важливість національно-патріотичного виховання молоді, зокрема активізація ролі студентської ради у формуванні національного характеру студентів. Зазначається, що сучасна епоха ставить перед нами нові виклики у вихованні та акцентує необхідність впровадження різноманітних заходів, таких як флешмоби, тренінги, дискусії, щоб підтримувати громадянський патріотизм та цінності. Основна мета національно-патріотичного виховання на факультеті - стимулювати саморозвиток та гуманістичну моральність студентів, формувати громадянську позицію та впроваджувати інновації у виховний процес.
- ДокументНові педагогічні виміри професійного розвитку майбутніх учителів: сучасні реалії та виклики(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Коваль, Людмила Вікторівна; Попова, Ольга Іванівна; Бальоха, Альона; Візавер, Вiкторiя; Кузьмінський, Анатолій; Біда, Олена; Чичук, Антоніна; Гуттерер, Єва; Кучай, Олександр; Лінтварьова, Анна; Нестеренко, Марина Миколаївна; Петрик, Крістіна Юріївна; Сугейко, Любов; Дегтярьова, Любов; Кабанова, Дар’я; Кравцова, Тетяна; Олійник, Олена; Павлусь, Ольга; Пістряк, Світлана; Семенюк, Наталія; Червяковська, Наталія; Бєдунова, Олена; Дрозд, Лідія; Коробова, Ольга; Кузнецов, Микита; Горецька, Олена Віталіївна; Рига, Галина; Федорик, Вікторія Володимирівна; Беспалько, Лариса; Бідзіля, Валерія; Бойко, Дарія; Бородін, Олексій; Варданян, Сєда; Щербакова, Надія Миколаївна; Галушкова, Марія; Гладиш, Ганна; Григор'єва, Вікторія Вікторівна; Губанова, Олена; Дорошенко, Вікторія; Дудка, Артем; Коваль, Карина Валентинівна; Лесик, Анжеліка Сергіївна; Кривильова, Олена Анатоліївна; Голік, Олександр Борисович; Кучерява, Катерина; Малиш, Яна; Матюк, Аліна; Мухіна, Тетяна Євгеніївна; Неклеса, Руслана; Нємцева, Наталія; Патика, Вікторія; Пруська, Анастасія; Садовникова, Юлія; Сапранкова, Катерина; Сукова, Марія; Тімченко, Карина; Чемоніна, Лада В’ячеславівна ; Трушлякова, Вікторія; Удовенко, Анна; Фатьянова, Тетяна Олександрівна; Федюк, Валентина; Чайка, Анжела; Швед, Ольга; Школа, Ірина Вікторівна; Григор'єв, Ігор; Гоменюк, Дар’я; Малиш, Яна; Качерова, Ольга Георгіївна; Джураєва, Яніна; Дзюба, Світлана; Іванова, Ганна; Маджарова, Софія; Мартинюк, ЛесяУ збірнику вміщено матеріали доповідей Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції , що відбулася на базі факультету психолого-педагогічної освіти та мистецтв Бердянського державного педагогічного університету. Збірка тез присвячена розкриттю проблем професійної підготовки майбутніх учителів початкової освіти в умовах змінненої реальності. Основі положення стануть в нагоді майбутнім педагогам, вчителям початкової школи та всім, хто цікавиться окресленою проблемою.
- ДокументНові педагогічні виміри професійного розвитку майбутніх учителів: сучасні реалії та виклики(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Коваль, Людмила Вікторівна; Попова, Ольга Іванівна; Коробова, Ольга; Мухіна, Тетяна Євгеніївна; Чемоніна, Лада В’ячеславівна; Гусак, Наталія; Дегтярьова, Любов; Кизь, Наталія; Нємцева, Наталія; Олійник, Олена; Федорова, Ірина; Басюк, Наталія; Горецька, Олена Віталіївна; Кабанова, Дар’я; Меліхова, Валерія; Федорик, Вікторія Володимирівна; Черезова, Ірина Олександрівна; Юдіна, Ася; Беженарь, Лілія; Безрукава, Анастасія; Довгопол, Юліана; Дубовікова, Ангеліна; Гоменюк, Дар’я; Качаєва, Владислава; Кобзар, Діана; Коваль, Карина Валентинівна; Красовська, Валентина; Лупир, Діана; Малиш, Яна; Мороз, Юлія; Нагаєнко, Лілія; Науменко, Анастасія; Патика, Вікторія; Романова, Оксана; Рехлецька, Діана; Сапранкова, Катерина; Соколенко, Анастасія; Сомова, Анастасія; Удовенко, Анна; Хомин, Олеся; Черкес, Ольга; Чорна, Вікторія; Шеремен, Ольга; Шибінська, Софія; Шило, Анжела; Фатьянова, Тетяна Олександрівна; Якимець, Марія; Білоконь, Яна; Висікайло, Тетяна; Владимирова, Алла; Горбатюк, Ольга; Гришина, Аліна; Джураєва, Яніна; Дзигалюк, Карина; Дзюба, Світлана; Дроздова, Валерія; Іванова, Олена; Качерова, Ольга Георгіївна; Козлова, Катерина; Кононенко, Марина; Кириленко, Олександра; Люта, Діана; Мартинюк, Леся; Поліщук, Катерина; Полтавець, Вікторія; Сенченко, Владислав; Соколенко, Анастасія; Ткачук, Інна; Петрик, Крістіна Юріївна; Бондар, Юлія; Нестеренко, Марина Миколаївна; Хланта, Євгенія; Співак, Любов Миколаївна; Бондар, Юлія; Лесик, Анжеліка Сергіївна; Шукатка, Оксана; Підгурська, Валентина; Барановська, ІринаУ збірнику вміщено матеріали доповідей і повідомлень Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції , що відбулася на базі факультету психолого-педагогічної освіти та мистецтв Бердянського державного педагогічного університету. Конференцію було присвячено актуальним питанням здійснення освітнього процесу в умовах змінненої реальності.
- ДокументПідготовка майбутніх педагогів у контексті впровадження Концепції Нової української школи(Мелітополь : Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні, 2021) Коваль, Людмила Вікторівна; Качерова, Ольга Георгіївна; Харебіна, Ольга; Нестеренко, Марина Миколаївна; Петрик, Крістіна Юріївна; Попова, Ольга Іванівна; Чемоніна, Лада В’ячеславівна; Лесик, Анжеліка Сергіївна; Муращенко, Вікторія; Павленко, Юлія Сергіївна; Стельмах, Марина; Ячменьова, Олександра; Подмаска, Віктор; Спіріна, Ірина; Чорна, Єлизавета; Гуркова, Тетяна; Сальнікова, Марія; Коштовна, Ганна; Замятіна, Вікторія; Коваль, Карина Валентинівна; Фатьянова, Тетяна Олександрівна; Шатило, Олена; Бальоха, Альона; Барбашова, Ірина Анатоліївна; Голік, Олександр Борисович; Горецька, Олена Віталіївна; Колпакчи, Олена Сергіївна; Лісіна, Лариса Олександрівна; Толмачова, Ірина; Чередник, Лідія; Черезова, Ірина Олександрівна; Щербакова, Надія Миколаївна; Ярощук, Лілія Григорівна; Голуб, Олена; Канішевська, Любов; Карпець, Надія; Кравченко, Дар’я; Ситникова, Лариса; Стахєєва, Олена; Волик, Ірина; Крячко, Марія; Шатіло, Дар’я; Григор'єва, Вікторія Вікторівна; Чернявська, Вікторія; Косенко, Павло Борисович; Беліцька, Асія; Забіяка, Владислав; Діхтеренко, Юлія; Івлєва, Олена; Мартиненко, Олена Володимирівна; Пасько, Оксана; Петруха, Надія; Рись, Анастасія; Сергієнко, Світлана; Тараненко, Юлія Петрівна; Шовкун, Анастасія; Омельченко, Анетта ІвнівнаЗбірка тез присвячена розкриттю проблем підготовки майбутніх педагогів у контексті впровадження Конценції Нової української школи.
- ДокументСучасний аспект впровадження технології організації диференційованого навчання: дистанційна освіта на уроках математики в початковій школі(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Коваль, Людмила Вікторівна ; Ніконенко, ТетянаУ статті розглянуто навчальні завдання для початкової школи, які можна розподіляти за змістом, формою, а також за джерелом виконання. Диференціювання завдань за формою та джерелом виконання відносяться до її зовнішньої організації, за змістом – до внутрішньої. Розмежування навчальних завдань за змістом є домінуючим і здійснюється з урахуванням обсягу та складності їх виконання здобувачами початкової освіти. Диференціювання за обсягом виконання передбачає зменшення або збільшення кількості завдань. Значно результативнішим є поділ завдань залежно від ступеня їх складності. За рівнем складності виконання учням початкової школи можна пропонувати репродуктивні, продуктивні та творчі завдання. Організація роботи над завданнями продуктивного та творчого характеру здійснюється з урахуванням навчальних досягнень молодших школярів, тобто для одних учнів слід передбачати допомогу, а для інших – ускладнювати способи виконання, щоб розкрити й задовольнити їх навчальні можливості повною мірою. Охарактеризовані вище способи поділу навчальних завдань відрізняються за змістом. При цьому форма виконання може бути різноманітною: фронтальною, індивідуальною, груповою тощо. Окрім впровадження технології диференційованого навчання на уроках математики в початковій школі у статті розкриваються особливості диференційованої домашньої роботи. Ефективне використання диференційованих завдань на різних етапах уроку та під час організації домашньої роботи дозволяє навчати здобувачів початкової освіти з різними рівнями готовності до навчальної діяльності. У статті зроблено акцент на тому, що вихідними психолого-педагогічними позиціями застосування технології організації диференційованого навчання є: визнання особистості учня як центральної фігури освітнього процесу; врахування індивідуально-типологічних особливостей молодших школярів; оптимальне поєднання індивідуального характеру засвоєння знань з колективною організацією навчальної діяльності учнів; використання диференційованих завдань на різних етапах уроку та в системі уроків у початковій школі; запобігання труднощам, які можуть виникнути в молодших школярів різної підготовки під час засвоєння нового навчального матеріалу; здійснення перспективного аналізу навчальної теми: для чого плануються завдання, чому їх треба використати саме на певному етапі уроку, як продовжити цю роботу.
- ДокументСучасні технології навчання математичної освітньої галузі в початковій школі : силабус навчальної дисципліни на 2023-2024 навчальний рік для ОП Початкова освіта(БДПУ, 2024) Петрик, Крістіна Юріївна; Коваль, Людмила ВікторівнаМетою є оволодіння уміннями майбутніми педагогами моделювати і проводити урок математики із застосуванням різних загальнонавчальних та предметно-математичних технологій в умовах варіативності початкової освіти.
- ДокументТрансформаційні зміни в професійній підготовці майбутніх педагогів у контексті впровадження ідей концепції Нової української школи(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Коваль, Людмила Вікторівна; Попова, Ольга Іванівна; Нестеренко, Марина МиколаївнаПід час підготовки майбутніх учителів основна увага має бути приділена формуванню готовності моделювати й проводити урок (заняття) в умовах варіативності сучасної початкової освіти; утілювати ідеї педагогіки партнерства, дитино центризму, створювати психологічно-комфортну атмосферу. Аналіз педагогічної теорії з проблеми професійної підготовки майбутніх учителів до моделювання уроку в умовах варіативності початкової освіти дозволяє виокремити взаємопов’язані її складники: дидактичний, методичний і технологічний. Теоретичний огляд проблеми дозволив уявити процес професійної підготовки майбутніх учителів до моделювання уроків в умовах варіативності початкової освіти як оволодіння алгоритмом послідовної взаємопов’язаної діяльності з планування уроку, вибору його ресурсного забезпечення, конструювання моделі та рефлексії реалізації педагогічного задуму. Удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів до моделювання уроку в умовах варіативності початкової освіти спрямовувалося на формування в студентів професійної компетентності. Методологічною основою цього процесу було впровадження таких наукових підходів: аксіологічного, особистісно зорієнтованого, компетентнісного, креативного. Оновлення підготовки майбутніх учителів до моделювання уроків в умовах варіативності початкової освіти відбувалося послідовно за етапами: підготовчий, операційно-діяльнісний, особистісно-рефлексивний. У результаті педагогічного експерименту ми дійшли висновків, що з метою формування в майбутніх учителів початкової школи готовності моделювати і проводити уроки (заняття) викладачі дидактико-методичних дисциплін мають збалансовано поєднувати у змісті теорію і практику, визначати обсяги самостійної роботи, застосовуючи завдання практико-орієнтованого характеру; уміння працювати зі спеціальною навчально-методичною літературою, включаючи електронні видання (підручників, посібників, методичних рекомендацій); використання інтерактивних технологій навчання.
- ДокументУрок у науковому дискурсі академіка Олександри Савченко: досліджуємо спадщину видатної української вченої(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Коваль, Людмила Вікторівна; Мухіна, Тетяна ЄвгеніївнаУ статті розкрито еволюцію наукових поглядів академіка О. Савченко щодо модернізації уроку в початковій школі, а саме: оновлення уроку на етапі розбудови національної початкової освіти; дидактичні особливості уроків для учнів шестирічного віку; модернізація уроку на засадах особистісно-орієнтованого навчання; підвищення ефективності уроку в контексті запровадження компетентнісного підходу. Окреслено основні тенденції розвитку національної початкової освіти на основі аналізу наукової діяльності відомої української вченої. Здійснено оцінку її внеску в розвиток уроку в початковій ланці на етапі становлення національної школи та охарактеризовано його інноваційну модель, спроектовану видатною педагогинею, стрижнем якої є організація навчальної діяльності молодших школярів. Висвітлено ідеї дослідницької діяльності академіка О. Савченко щодо розвивального навчання, передумов успішного та ефективного уроку в початковій школі, багатоваріантності структури уроку, особливостей мотиваційного та розвивального компонентів уроку. Представлено загальнодидактичні аспекти уроку для учнів шестирічного віку, визначених у науковій спадщині видатної вченої. У дослідженні розкрито бачення відомої педагогині щодо осучаснення уроку на засадах особистісно-орієнтованого навчання та особливостей його побудови (багатоваріантність методик і технологій, діагностичність навчання, перевага навчального діалогу). Представлено її цілісну систему організації особистісно-орієнтованого спілкування на уроці в школі першого ступеня. Проаналізовано систему поглядів академіка О. Савченко щодо підвищення ефективності уроку в контексті запровадження компетентнісного підходу. Охарактеризовано визначені вченою дидактичні принципи конструювання уроку на засадах компетентнісного підходу, його рефлексивний компонент та види освітніх результатів учнів початкової школи (особистісні, предметні, міжпредметні, метапредметні). Зроблено висновки щодо внеску видатного науковця О. Савченко у вдосконалення сучасного уроку в початковій школі.
- ДокументЦіннісні орієнтири професійної освіти: методичний аспект(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Коваль, Людмила ВікторівнаУ статті висвітлюються ціннісні орієнтири в процесі підготовки майбутніх учителів початкової школи, серед яких пріоритетними є формування духовної сфери здобувачів, упровадження гуманістичної парадигми освіти, мотивований до змін викладач з розвиненим новим педагогічним мисленням, підготовка педагога, який зможе виплекати довіру в суспільстві до школи , компетентного, готового конкурувати на сучасному ринку праці, здатного працювати в епоху цифрової цивілізації. Крім того, виокремлені в цьому процесі методичні аспекти, зокрема співучителювання, що передбачає: паралельне викладання, при якому тьютори подають ту ж інформацію, розподіливши здобувачів на дві групи, що дозволяє отримати більше уваги і можливість поставити більше запитань; розподілене викладання, під час якого педагоги розподіляють навчальний матеріал і здобувачів, викладаючи свою частину спершу одній, а потім іншій групі; альтернативне викладання, де один педагог викладає навчальний матеріал для всіх здобувачів, а інший – для тих, хто потребує особливої уваги; командне викладання, в основі якого навчальний матеріал пояснюють обидва тьютори, але по-різному. Таке навчання доцільно вважати ефективними шляхами модернізації професійної освіти.
- ДокументЄвроінтеграційний вимір модернізації професійної підготовки майбутніх педагогів у науковій спадщині академіка Олександри Савченко(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Коваль, Людмила Вікторівна; Попова, Ольга ІванівнаУ науковому доробку Олександра Савченко визначила нові концептуальні засади педагогічної освіти, пов’язані з її євроінтеграційними процесами: реформування змісту професійної підготовки майбутніх учителів у контексті інновацій шкільної освіти та процесів стандартизації вищої освіти; упровадження гуманістичної парадигми навчання та виховання студентів; проєктування індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів; реалізація компетентнісно орієнтованої моделі навчання в педагогічних ЗВО тощо. Особливу увагу вчена наголошувала на особистісно орієнтованій професійній освіті, проєктуванні індивідуальної траєкторії професійного становлення кожного студента протягом ycix років його навчання. На жаль, ця провідницька ідея тривалий час недостатньо реалізовувалася на практиці. І тільки в сучасних умовах ми усвідомлюємо, що наскрізною лінією змін стає перехід університетської освіти до студентоцентрованої моделі. Це знаходить відображення як у розробці освітніх програм на основі запитів здобувачів освіти, так і в більш активному залученні їх до проєктування свого навчання, створенні можливостей вибору та конструювання індивідуальних освітніх траєкторій, розвитку системи незалежної студентської оцінки діяльності викладачів. У науковій спадщині О. Савченко висвітлено проблему формування в майбутніх учителів «уміння вчитися», яке вона вважала мета-вмінням. Учена стверджувала, що володіння цим умінням програмує на здобуття індивідуального досвіду для становлення успішного вчителя, який уміє запобігати перевантаженню учнів, раціонально використовувати час, спокійно, без стресів орієнтуватися в різних життєвих ситуаціях, самостійно шукати джерела інформації, шляхи розв’язання нестандартних проблем. І взагалі, уміння вчитися, на думку Олександри Яківни, змінює стиль мислення, визначає здатність навчатися впродовж життя, створює настанови на довготривалі й особистісно важливі стимули учіння. Проведений аналіз наукової спадщини академіка Олександри Савченко дозволяє констатувати, що вчена активно вивчала досвід підготовки майбутніх педагогів у європейських країнах. Вона мала унікальну здатність побачити краще інших зразки європейських практик підготовки майбутніх педагогів і подати власні ідеї щодо впровадження їх у ЗВО. Праці відомої педагогині – це зразок вдалого поєднання загальнотеоретичних положень з практикою, яке свідчить про високі наукові досягнення в українському освітньому просторі.
- ДокументІнтерактивна навчальна взаємодія в координатах розвитку професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи(Мелітополь : Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні, 2021) Коваль, Людмила Вікторівна; Петрик, Крістіна ЮріївнаУ монографії викладено методологічний аспект підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів, охарактеризовано базові поняття дослідження, розкрито сутність та структуру готовності майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів як результату професійної підготовки до інноваційної діяльності. Представлено авторську модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів та описано педагогічні умови її реалізації. Обґрунтовано поетапність підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів у системі педагогічних закладів вищої освіти. Монографія призначена для науковців, викладачів, здобувачів закладів вищої освіти педагогічного спрямування та вчителів початкової школи.