Перегляд за Автор "Ліпич, Вікторія Миколаївна "
Зараз показуємо 1 - 17 з 17
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументЕкологічна компетентність як продукт екологічної освіти та екологічного виховання(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Ліпич, Вікторія Миколаївна; Ліпич, Іван ІвановичУ статті проаналізовано актуальні проблеми екологічного виховання, запропоновано механізми формування етичних імперативів логічної культури особистості. Акцентовано, що екологічна освіта є однією з важливих складових природоохоронної діяльності, де відбувається процес формування екологічної свідомості, ґрунтовних екологічних і світоглядних переконань у кожного нашого сучасника. Мета статті – розкрити механізм формування та функціонування етичних імперативів в екологічній структурі особистості. Досягнення цієї мети можливе за умови, якщо екологічна освіта буде включена в освітній процес і зорієнтована на всі категорії населення. Зазначено, що засвоєння суб’єктом екологічної діяльності екологічних знань залежить від певної системи ціннісних орієнтацій: власного ставлення до питань, які необхідно вивчати, готовності присвятити себе охороні навколишнього середовища та бажання брати участь у природоохоронних заходах. З’ясовано роль освіти у становленні екологічної культури. Порушено проблему морально-екологічного виховання, яке є не тільки засобом засвоєння зовнішніх орієнтирів і регуляторів, а й перетворення їх в елементи особистої свідомості, у внутрішні регулятори. Акцентовано, що саме певна система цінностей має бути покладена в основу екологічного виховання, адже ціннісний підхід є одним із провідних в екологічному вихованні. Звернено увагу й на те, що система цінностей як феномен суспільної практики та культури не є основоположним у процесі виховання. Воно саме, як органічна частка соціальної діяльності, є соціальною цінністю. Екологічна діяльність як суспільна активність здатна до вдосконалення і якісної зміни екологічних програм, до перепрограмування всіх видів людської діяльності і спрямована на духовно-практичне освоєння довкілля. Зроблено висновок, що екологічна освіта сприяє формуванню ціннісного погляду на природу. Отже, екологічна діяльність є універсальним, адаптаційно-оптимізаційним механізмом людського суспільства, завдяки якому можливий коеволюційний процес, орієнтований на досягнення гармонійної взаємодії в системі «суспільство – природа».
- ДокументКомунікативна лінгвістика : силабус навчальної дисципліни на 2023-2024 навчальний рік(БДПУ, 2023) Ліпич, Вікторія МиколаївнаМета та завдання курсу: Формування у студентів здатностей користуватися поглибленими знаннями та положеннями комунікативної лінгвістики у процесі іншомовної мовленнєвої діяльності, міжкультурної комунікації, перекладацької діяльності та повсякденного спілкування; усвідомлювати та практично застосувати правила побудови різних видів текстів, забезпечити породження цілісного тексту з використанням різних засобів смислового та формального зв’язків з огляду на прагматику мови та мовлення; розуміти сутність впливу тексту оригіналу на його споживачів, вибору засобів, необхідних для реалізації комунікативно-прагматичної мети висловлювання; використовувати знання про різні типи стратегій, як одного зі способів одержання, збереження і використання інформації, необхідної для розв'язання комунікативних професійно орієнтованих завдань. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти після засвоєння навчальної дисципліни "Комунікативна лінгвістика" мають продемонструвати знання основних понять комунікативної лінгвістики та усвідомлення її місця у парадигмі лінгвістичних дисциплін; базових та поглиблених положень, що включають закони комунікації; специфіку комунікації залежно від різних умов (соціальних, культурних, тощо); принципів структуризації мови (мовного коду) у процесах спілкування; закономірностей взаємодії мовних і позамовних засобів комунікації; причинно-наслідкових зв’язків організації мовного коду та позамовних явищ; етапів і закономірностей породження і сприйняття мовлення в різних комунікативних умовах; причин комунікативних невдач; методів дослідження мови і засобів інших семіотичних систем у процесах комунікації; особливостей соціокультурних, психолінгвістичних, лінгвопрагматичних аспектів міжкультурного спілкування; закономірностей лінгвопрагматичної організації висловлювання.
- ДокументЛітати небом. Жити на землі. Геопоетичні стратегії сучасних літературознавчих досліджень(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Бабійчук, Т.В.; Балабуха, Н.В.; Белімова, Т.В.; Богданова, Марина Миколаївна; Боговін, Ольга Володимирівна; Бондаренко, Г.Д.; Бондарева, О.Є.; Борзенко, О.І.; Борисенко, К.Г.; Борисюк, І.В.; Бранко, М.В.; Бугрій, А.С.; Будний, В.В.; Василенко, Г.В.; Вєльчєва, К.О.; Вісич, О.А.; Вусик, Ганна Леонідівна; Ганошенко, Ю.А.; Гарніцька, А.В.; Гірняк, М.О.; Глазкова, Ірина Яківна; Головань, Т.П.; Горбань, О.О.; Горбач, Н.В.; Горнятко-Шумилович, А.Й.; Гурдуз, А.І.; Даниленко, Л.В.; Демчук, О.А.; Дуброва, Оксана Володимирівна; Загребіна, А.В.; Зарва, Вікторія Анатоліївна; Замбжицька, Матра; Землянська, А.В.; Зубрицька, М.О.; Ковальчук, Н.В.; Івашків-Ващук, О.В.; Ісаєв, І.Р.; Ісапчук, Ю.В.; Качак, Х.І.; Кізілова, Д.О.; Козлова, А.О.; Косінова, О.М.; Кочерга, С.О.; Кулешір, М.М.; Лесняк, Ю.В.; Ліпич, Вікторія Миколаївна; Лихацька, В.М.; Лях, Т.О.; Матвєєва, О.О.; Марценішко, В.О.; Матасова, Ю.Р.; Матусяк, Г.І.; Мельніков, А.Г.; Мчеладзе, Іване; Миронюк, Л.В.; Мітракова, О.О.; Напрягло, В.О.; Ніколаєнко, В.М.; Новик, Г.О.; Новик, Ольга Петрівна; Орманжи, В.Є.; Павлик, Неля Віленівна; Петренко-Цеунова, О.І.; Приходько, А.Б.; Резніченко, Ю.О.; Рижикова, О.М.; Романова, О.В.; Сапожникова, Г.М.; Скорина, Л.В.; Іванченко, С.В.; Ставнича, О.М.; Соболь, В.О.; Смирський, К.В.; Табакова, Г.І.; Тверітінова, Т.І.; Тхорук, Р.Л.; Федоренко, О.Б.; Федоряка, Л.Д.; Федько, О.Ю.; Філоненко, С.О.; Хатунцева, О.М.; Харлан, Ольга Дмитрівна; Хоменко, Г.І.; Челецька, М.М.; Чорний, І.В.; Чхатарашвілі, Софіо; Школа, Валентина Миколаївна; Школа, Г.М.; Штейнбук, Ф.М.; Шульженко, Анжеліка Сергіївна; Шуміло, С.М.; Шумська, І.Б.; Юрова, І.Ю.; Янковська, Ж.О.; Янцелевич, О.С.; Kaitlyn, Culliton; Signe, Lury; Jonathan, Hay; Iryna, ShymanovychУ збірнику вміщено матеріали доповідей і повідомлень міжнародної наукової конференції, що відбулася на базі факультету філології та соціальних комунікації Бердянського державного педагогічного університету. Конференцію було присвячено питанням геопоетики в культурі, літературознавстві; проблематика доповідей спирається на потреби наукового літературознавства та практики викладання літератури у контексті геопоетичних концепцій. Матеріали збірки можуть бути використані вчителями та студентами-філологами, викладачами, аспірантами, а також усіма, хто цікавиться сучасними проблемами дослідження літератури.
- ДокументМовні аспекти комунікації в інтернет-середовищі: виклики та перспективи(Вісник науки та освіти, 2023) Глазова, Світлана Миколаївна; Ліпич, Вікторія Миколаївна; Горбенко, І.Ф.В епоху активного впровадження інтернету в усі сфери людської діяльності використання мови як загального засобу обміну інформацією набуло особливих якостей. Інтернет став універсальною платформою для міжособистісного спілкування зі своїми правилами і стандартами, зокрема й мовними. Мова інтернет-спілкування постійно розвивається, вдосконалюється і стає дедалі більш уживаною в повсякденному житті. Популярність інтернет-комунікації, що зростає, відбивається на сучасних мовних практиках, а її особливості потребують аналізу для кращого розуміння сучасного мовного середовища. Метою статті було дослідити та розкрити ключові аспекти комунікації в інтернет-середовищі, а також виявити виклики та перспективи, пов’язані з мовними аспектами цього процесу. В статті було визначено основні риси та характеристики інтернет-комунікації, такі як невизначеність, анонімність, безпека, конфіденційність, різноманітність учасників спілкування. Крім того, було розглянуто важливі лінгвістичні аспекти, наприклад, використання скорочень і символів та їхній вплив на мовну культуру. В інтернет-середовищі зміст і формат повідомлень, а також технологічні платформи для отримання інформації змінюються. Сучасні платформи класифікуються за їхнім типом: платформи міжособистісного спілкування, інформаційні платформи для широкої аудиторії та платформи «людина-машина». Характерною тенденцією, що простежується в текстах соціальних мереж, є адаптація українських слів до іншомовних версій. Спілкування через інтернет надає користувачам можливість створювати та використовувати нові сполучення, експериментувати з морфемами та словотворчими формами для того, щоб комфортно висловлювати свої почуття та думки. Також підкреслено позитивні та негативні наслідки спілкування в онлайн-середовищі, включно з можливостями для демократичної участі та ризиком маніпулювання інформацією та громадською думкою. В умовах широкомасштабного вторгнення рф в Україну комунікація в онлайн-середовищі відіграє важливу роль у забезпеченні взаємостосунків між людьми та розвитку бізнесу. Соціальні мережі допомагають підтримувати емоційне благополуччя у воєнний час, надаючи людям можливість ділитися своїми поглядами, досвідом та актуальною інформацією.
- ДокументМовні одиниці в українському науково-педагогічному дискурсі(Мелітополь, 2022) Загороднова, Вікторія Федорівна; Алєксєєва, Лариса Олександрівна; Вусик, Ганна Леонідівна; Глазова, Світлана Миколаївна; Крижко, Олена Анатоліївна; Ліпич, Вікторія Миколаївна; Олійник, Еліна Вікторівна; Павлик, Неля Віленівна; Рула, Наталія Володимирівна; Юносова, Валентина ОлександрівнаКолективну монографію присвячено дискурсології як окремому мовознавчому напряму. У ній комплексно досліджено основні риси сучасного наукового дискурсу, проаналізовано функціювання мовних одиниць та схарактеризовано науково педагогічний дискурс як об’єкт сучасної лінгводидактики. Для науковців, викладачів, аспірантів, студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів.
- ДокументПрагмалінвістичні параметри публіцистичного дискурсу(Слобожанський науковий вісник : Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 2024) Ліпич, Вікторія Миколаївна; Павлик, Неля ВіленівнаУ пропонованому дослідженні на матеріалі сучасних україномовних газетних і журнальних статей, авторських телепрограм, соціальних мереж тощо здійснена спроба опису та систематизації складників комунікативно-прагматичного плану публіцистичних текстів. Авторки наукової роботи проаналізували й узагальнили сучасні концепції щодо тлумачення публіцистичного дискурсу, схарактеризували його основні ознаки; визначили дискурсивні властивості публіцистичного мовлення; виявили і класифікували комунікативно-прагматичні компоненти медійного тексту; систематизували і формалізували прийоми мовного впливу на реципієнта в межах публіцистичного дискурсу в нерозривному зв’язку з його функціями. Ґрунтовне дослідження різножанрових публіцистичних текстів із позицій комунікативно-прагматичного аналізу дискурсу дало можливість виокремити й описати такі його компоненти: комунікативно-аналітичні, комунікативно-ситуаційні, комунікативно-мотиваційні, інтенціональні, мовно-компетенційні, фонові знання.
- ДокументСучасна українська мова (морфеміка, словотвір) : силабус навчальної дисципліни на 2023-2024 навчальний рік(БДПУ, 2023) Ліпич, Вікторія МиколаївнаМета та завдання курсу: допомогти студентам засвоїти основні процеси формування йстановлення української мови, засвідчити її безперервний історичний розвиток та вдосконалення, зʼясувати взаємодію між окремими структурними мовними явищами, зрозуміти загальновнутрішні й часткові закони мови. Завдання курсу: засвоєння студентами теоретичних знань з морфеміки та словотвору української мови, що дасть змогу краще й повніше аналізувати факти і явища сучасної української мови; вироблення у студентів навичок історичного коментування та аналізу мовних фактів, умінь застосовувати набуті знання на практиці; ознайомлення студентів з дискусійними питаннями сучасної мовознавчої науки; підвищення культури усного та писемного мовлення студентів.
- ДокументСучасна українська мова (морфологія): силабус навчальної дисципліни на 2023-2024 навчальний рік(БДПУ, 2023) Ліпич, Вікторія МиколаївнаМета та завдання курсу: ознайомити студентів з основними поняттями морфології, усвідомити поняття частин мови та їх граматичних категорій; зрозуміти особливості самостійних та несамостійних частин мови. Програма курсу орієнтує на вивчення студентами-філологами морфології сучасної української літературної мови. Важливими аспектами викладання курсу є постійна увага до з’ясування теоретичних проблем з урахуванням дискусійних питань, а також орієнтація студентів на професійне застосування здобутих знань у шкільному курсі мови. Завдання курсу: засвоєння студентами теоретичних знань з морфології української мови, що дасть змогу краще й повніше аналізувати факти і явища сучасної української мови; вироблення у студентів навичок коментування та аналізу мовних фактів, умінь застосовувати набуті знання на практиці; ознайомлення студентів з дискусійними питаннями сучасної мовознавчої науки; підвищення культури усного та писемного мовлення студентів.
- ДокументУкраїнська мова (за професійним спрямування): силабус навчальної дисципліни для ОП "Середня освіта (музичне мистецтво та англійська мова)" на 2023-2024 навчальний рік(БДПУ, 2023) Ліпич, Вікторія МиколаївнаМета курсу: формування комунікативної компетентності здобувачів; набуття комунікативного досвіду, що сприяє розвиткові креативних здібностей здобувачів та спонукає до самореалізації фахівців, активізує пізнавальні інтереси, реалізує евристичні здібності як визначальні для формування професійної майстерності та конкурентоздатності сучасного фахівця; вироблення навичок оптимальної мовної поведінки у професійній сфері: вплив на співрозмовника за допомоги вмілого використання різноманітних мовних засобів, оволодіння культурою монологу, діалогу та полілогу; сприйняття й відтворення фахових текстів, засвоєння лексики і термінології свого фаху, вибір комунікативно виправданих мовних засобів, послуговування різними типами словників. Основні завдання:сформувати мовну компетентність майбутніх фахівців, створити мовно-мовленнєву базу, оперуючи якою можна реалізувати будь-яку ситуацію мовного спілкування; сформувати чітке і правильне розуміння ролі державної мови у професійній діяльності; виробити навички самоконтролю за дотриманням мовних норм у спілкуванні; розвивати творче мислення студентів; виховати повагу до української літературної мови, до мовних традицій; сформувати навички оперування фаховою термінологією, редагування, коригування та перекладу наукових текстів.
- ДокументУкраїнська мова (за професійним спрямуванням): силабус навчальної дисципліни для ОП "Хореографія" на 2023-2024 навчальний рік(БДПУ, 2023) Ліпич, Вікторія МиколаївнаМета курсу: формування комунікативної компетентності здобувачів; набуття комунікативного досвіду, що сприяє розвиткові креативних здібностей здобувачів та спонукає до самореалізації фахівців, активізує пізнавальні інтереси, реалізує евристичні здібності як визначальні для формування професійної майстерності та конкурентоздатності сучасного фахівця; вироблення навичок оптимальної мовної поведінки у професійній сфері: вплив на співрозмовника за допомоги вмілого використання різноманітних мовних засобів, оволодіння культурою монологу, діалогу та полілогу; сприйняття й відтворення фахових текстів, засвоєння лексики і термінології свого фаху, вибір комунікативно виправданих мовних засобів, послуговування різними типами словників. Основні завдання:сформувати мовну компетентність майбутніх фахівців, створити мовно-мовленнєву базу, оперуючи якою можна реалізувати будь-яку ситуацію мовного спілкування; сформувати чітке і правильне розуміння ролі державної мови у професійній діяльності; виробити навички самоконтролю за дотриманням мовних норм у спілкуванні; розвивати творче мислення студентів; виховати повагу до української літературної мови, до мовних традицій; сформувати навички оперування фаховою термінологією, редагування, коригування та перекладу наукових текстів.
- ДокументУкраїнська мова (за професійним спрямуванням): силабус навчальної дисципліни на 2023-2024 навчальний рік(БДПУ, 2023) Ліпич, Вікторія МиколаївнаМета курсу: формування комунікативної компетентності здобувачів; набуття комунікативного досвіду, що сприяє розвиткові креативних здібностей здобувачів та спонукає до самореалізації фахівців, активізує пізнавальні інтереси, реалізує евристичні здібності як визначальні для формування професійної майстерності та конкурентоздатності сучасного фахівця; вироблення навичок оптимальної мовної поведінки у професійній сфері: вплив на співрозмовника за допомоги вмілого використання різноманітних мовних засобів, оволодіння культурою монологу, діалогу та полілогу; сприйняття й відтворення фахових текстів, засвоєння лексики і термінології свого фаху, вибір комунікативно виправданих мовних засобів, послуговування різними типами словників. Основні завдання:сформувати мовну компетентність майбутніх фахівців, створити мовно-мовленнєву базу, оперуючи якою можна реалізувати будь-яку ситуацію мовного спілкування; сформувати чітке і правильне розуміння ролі державної мови у професійній діяльності; виробити навички самоконтролю за дотриманням мовних норм у спілкуванні; розвивати творче мислення студентів; виховати повагу до української літературної мови, до мовних традицій; сформувати навички оперування фаховою термінологією, редагування, коригування та перекладу наукових текстів.
- ДокументФункційно-семантична дистрибуція формантів на позначення осіб у композитно-суфіксальній деривації української мови(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Ліпич, Вікторія МиколаївнаПоєднання в одному словотвірному акті одночасно суфіксації та основоскладання є дієвим способом утворення іменників на позначення осіб у сучасній українській мові.
- ДокументІнформація про наукову та науково-технічну діяльність Бердянського державного педагогічного університету за 2017 рік(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Ліпич, Вікторія МиколаївнаНауково-дослідна та інноваційна робота в Бердянському державному педагогічному університеті є важливим аспектом формування особистості майбутнього кваліфікованого фахівця в контексті інтеграції освітньої системи України до Європейського науково-освітнього простору. Наукова робота студентів університету ґрунтується на багаторічній практиці та науковому досвіді, накопиченому за період існування вишу й розглядається як невід’ємна складова підготовки висококваліфікованих спеціалістів упродовж усього періоду навчання. Найбільш поширеними формами наукової роботи студентів є індивідуальна робота на кафедрах і в лабораторіях факультетів, участь у наукових гуртках, проблемних групах, «круглих» столах, семінарах, підготовка наукових публікацій, участь у всеукраїнських і міжнародних олімпіадах та конкурсах наукових робіт, конференціях. Активізація науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах потребує оновлення та постійного поповнення матеріально-технічної бази. Скорочення обсягів фінансування ВНЗ суттєво обмежує можливості перспективи науково-дослідної діяльності, у тому числі – щодо розвитку її матеріального забезпечення. Важливим також є підвищення статусу професії науковця в суспільстві, що може бути досягнуто шляхом збільшення рівня оплати праці науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів. Стимулювання потребує залучення молоді до дослідницької діяльності, у тому числі й у вищих навчальних закладах. Фінансової підтримки потребує розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва, зокрема, щодо покриття витрат на участь у закордонних науково- практичних конференціях, симпозіумах і семінарах, сприяння зрбільшенню кількості іноземних студентів, підготовки та публікації спільних наукових видань (монографій та інших наукових праці), у яких би висвітлювались результати кількарічної дослідницької діяльності ВНЗ різних країн. У Бердянському державному педагогічному університеті є певні організаційні, фінансові й кадрові проблеми організації науково-дослідної роботи, зокрема, відсутність спеціального дослідного обладнання та устаткування для проведення наукових досліджень; велике аудиторне навантаження науково-педагогічних працівників; відсутність централізованої бази даних потреб підприємств регіону та держави в цілому щодо проблем, які виникають у виробництві, та запитів на їх вирішення; спрямованість більшості досліджень і розробок на написання дисертацій, статей, монографій, за якими власне й оцінюється робота, а не створення нових товарів, технологій та послуг. Для подолання цих недоліків в університеті: розроблено Стратегію розвитку БДПУ на період до 2021 року; активізовано роботу з міською та обласною владою, спрямовану на створення при університеті інноваційних осередків, фінансування НДР відповідно до галузевих програм тощо. Лише своїми зусиллями університет не в змозі вирішити нагальні проблеми науково-технічної діяльності. Тому задля їх розв’язання необхідно: підняти рівень бюджетного фінансування університету, зосередивши основну його частину на виконанні 3–4 наукових держбюджетних проектів; збільшити кількість прикладних досліджень та їх упровадження до виробництва за рахунок укладання госпдоговірних НДР; залучати представників підприємств регіону для участі у виставках, конференціях, круглих столах, на яких би висвітлювались проблеми підприємств та пропонувались шляхи їх вирішення науковцями університету; створити систему матеріальних заохочень для науковців університету (викладачів, докторантів, аспірантів, студентів) та залучати міську владу до створення привабливих умов для підприємств і організацій, які б інвестували наукову діяльність університету.
- ДокументІнформація про наукову та науково-технічну діяльність Бердянського державного педагогічного університету за 2018 рік(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Ліпич, Вікторія МиколаївнаНауково-дослідна та інноваційна робота в Бердянському державному педагогічному університеті є важливим аспектом формування особистості майбутнього кваліфікованого фахівця в контексті інтеграції освітньої системи України до Європейського науково-освітнього простору. Наукова робота студентів університету ґрунтується на багаторічній практиці та науковому досвіді, накопиченому за період існування вишу й розглядається як невід’ємна складова підготовки висококваліфікованих спеціалістів упродовж усього періоду навчання. Найбільш поширеними формами наукової роботи студентів є індивідуальна робота на кафедрах і в лабораторіях факультетів, участь у наукових гуртках, проблемних групах, «круглих» столах, семінарах, підготовка наукових публікацій, участь у всеукраїнських і міжнародних олімпіадах та конкурсах наукових робіт, конференціях. Активізація науково-дослідної роботи в закладах вищої освіти потребує оновлення та постійного поповнення матеріально-технічної бази. Скорочення обсягів фінансування ЗВО суттєво обмежує можливості перспективи науково-дослідної діяльності, у тому числі – щодо розвитку її матеріального забезпечення. Важливим також є підвищення статусу професії науковця в суспільстві, що може бути досягнуто шляхом збільшення рівня оплати праці науково-педагогічних працівників. Стимулювання потребує залучення молоді до дослідницької діяльності, у тому числі й у закладах вищої освіти. Фінансової підтримки потребує розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва, зокрема, щодо покриття витрат на участь у закордонних науково- практичних конференціях, симпозіумах і семінарах, сприяння зрбільшенню кількості іноземних студентів, підготовки та публікації спільних наукових видань (монографій та інших наукових праці), у яких би висвітлювались результати кількарічної дослідницької діяльності ЗВО різних країн. У Бердянському державному педагогічному університеті є певні організаційні, фінансові й кадрові проблеми організації науково-дослідної роботи, зокрема, відсутність спеціального дослідного обладнання та устаткування для проведення наукових досліджень; велике аудиторне навантаження науково-педагогічних працівників; відсутність централізованої бази даних потреб підприємств регіону та держави в цілому щодо проблем, які виникають у виробництві, та запитів на їх вирішення; спрямованість більшості досліджень і розробок на написання дисертацій, статей, монографій, за якими власне й оцінюється робота, а не створення нових товарів, технологій та послуг. Для подолання цих недоліків в університеті: розроблено Стратегію розвитку БДПУ на період до 2021 року; активізовано роботу з міською та обласною владою, спрямовану на створення при університеті інноваційних осередків, фінансування НДР відповідно до галузевих програм тощо. Лише своїми зусиллями університет не в змозі вирішити нагальні проблеми науково-технічної діяльності. Тому задля їх розв’язання необхідно: підняти рівень бюджетного фінансування університету, зосередивши основну його частину на виконанні 3–4 наукових держбюджетних проектів; збільшити кількість прикладних досліджень та їх упровадження до виробництва за рахунок укладання госпдоговірних НДР; залучати представників підприємств регіону для участі у виставках, конференціях, круглих столах, на яких би висвітлювались проблеми підприємств та пропонувались шляхи їх вирішення науковцями університету; створити систему матеріальних заохочень для науковців університету (викладачів, докторантів, аспірантів, студентів) та залучати міську владу до створення привабливих умов для підприємств і організацій, які б інвестували наукову діяльність університету.
- ДокументІнформація про наукову та науково-технічну діяльність Бердянського державного педагогічного університету за 2019 рік(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Ліпич, Вікторія МиколаївнаНауково-дослідна та інноваційна робота в Бердянському державному педагогічному університеті є важливим аспектом формування особистості майбутнього кваліфікованого фахівця в контексті інтеграції освітньої системи України до Європейського науково-освітнього простору. Наукова робота студентів університету ґрунтується на багаторічній практиці та науковому досвіді, накопиченому за період існування вишу й розглядається як невід’ємна складова підготовки висококваліфікованих спеціалістів упродовж усього періоду навчання. Найбільш поширеними формами наукової роботи студентів є індивідуальна робота на кафедрах і в лабораторіях факультетів, участь у наукових гуртках, проблемних групах, «круглих» столах, семінарах, підготовка наукових публікацій, участь у всеукраїнських і міжнародних олімпіадах та конкурсах наукових робіт, конференціях. Активізація науково-дослідної роботи в закладах вищої освіти потребує оновлення та постійного поповнення матеріально-технічної бази. Скорочення обсягів фінансування ЗВО суттєво обмежує можливості перспективи науково-дослідної діяльності, у тому числі – щодо розвитку її матеріального забезпечення. Важливим також є підвищення статусу професії науковця в суспільстві, що може бути досягнуто шляхом збільшення рівня оплати праці науково-педагогічних працівників. Стимулювання потребує залучення молоді до дослідницької діяльності, у тому числі й у закладах вищої освіти. Фінансової підтримки потребує розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва, зокрема, щодо покриття витрат на участь у закордонних науково- практичних конференціях, симпозіумах і семінарах, сприяння зрбільшенню кількості іноземних студентів, підготовки та публікації спільних наукових видань (монографій та інших наукових праці), у яких би висвітлювались результати кількарічної дослідницької діяльності ЗВО різних країн. У Бердянському державному педагогічному університеті є певні організаційні, фінансові й кадрові проблеми організації науково-дослідної роботи, зокрема, відсутність спеціального дослідного обладнання та устаткування для проведення наукових досліджень; велике аудиторне навантаження науково-педагогічних працівників; відсутність централізованої бази даних потреб підприємств регіону та держави в цілому щодо проблем, які виникають у виробництві, та запитів на їх вирішення; спрямованість більшості досліджень і розробок на написання дисертацій, статей, монографій, за якими власне й оцінюється робота, а не створення нових товарів, технологій та послуг. Для подолання цих недоліків в університеті: розроблено Стратегію розвитку БДПУ на період до 2021 року; активізовано роботу з міською та обласною владою, спрямовану на створення при університеті інноваційних осередків, фінансування НДР відповідно до галузевих програм тощо. Лише своїми зусиллями університет не в змозі вирішити нагальні проблеми науково-технічної діяльності. Тому задля їх розв’язання необхідно: підняти рівень бюджетного фінансування університету, зосередивши основну його частину на виконанні 3–4 наукових держбюджетних проектів; збільшити кількість прикладних досліджень та їх упровадження до виробництва за рахунок укладання госпдоговірних НДР; залучати представників підприємств регіону для участі у виставках, конференціях, круглих столах, на яких би висвітлювались проблеми підприємств та пропонувались шляхи їх вирішення науковцями університету; створити систему матеріальних заохочень для науковців університету (викладачів, докторантів, аспірантів, студентів) та залучати міську владу до створення привабливих умов для підприємств і організацій, які б інвестували наукову діяльність університету.
- ДокументІнформація про наукову та науково-технічну діяльність Бердянського державного педагогічного університету за 2020 рік(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Ліпич, Вікторія МиколаївнаНауково-дослідна та інноваційна робота в Бердянському державному педагогічному університеті є важливим аспектом формування особистості майбутнього кваліфікованого фахівця в контексті інтеграції освітньої системи України до Європейського науково-освітнього простору. Наукова робота студентів університету ґрунтується на багаторічній практиці та науковому досвіді, накопиченому за період існування вишу й розглядається як невід’ємна складова підготовки висококваліфікованих спеціалістів упродовж усього періоду навчання. Найбільш поширеними формами наукової роботи студентів є індивідуальна робота на кафедрах і в лабораторіях факультетів, участь у наукових гуртках, проблемних групах, «круглих» столах, семінарах, підготовка наукових публікацій, участь у всеукраїнських і міжнародних олімпіадах та конкурсах наукових робіт, конференціях. Активізація науково-дослідної роботи в закладах вищої освіти потребує оновлення та постійного поповнення матеріально-технічної бази. Скорочення обсягів фінансування ЗВО суттєво обмежує можливості перспективи науково-дослідної діяльності, у тому числі – щодо розвитку її матеріального забезпечення. Важливим також є підвищення статусу професії науковця в суспільстві, що може бути досягнуто шляхом збільшення рівня оплати праці науково-педагогічних працівників. Стимулювання потребує залучення молоді до дослідницької діяльності, у тому числі й у закладах вищої освіти. Фінансової підтримки потребує розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва, зокрема, щодо покриття витрат на участь у закордонних науково- практичних конференціях, симпозіумах і семінарах, сприяння зрбільшенню кількості іноземних студентів, підготовки та публікації спільних наукових видань (монографій та інших наукових праці), у яких би висвітлювались результати кількарічної дослідницької діяльності ЗВО різних країн. У Бердянському державному педагогічному університеті є певні організаційні, фінансові й кадрові проблеми організації науково-дослідної роботи, зокрема, відсутність спеціального дослідного обладнання та устаткування для проведення наукових досліджень; велике аудиторне навантаження науково-педагогічних працівників; відсутність централізованої бази даних потреб підприємств регіону та держави в цілому щодо проблем, які виникають у виробництві, та запитів на їх вирішення; спрямованість більшості досліджень і розробок на написання дисертацій, статей, монографій, за якими власне й оцінюється робота, а не створення нових товарів, технологій та послуг. Для подолання цих недоліків в університеті: розроблено Стратегію розвитку БДПУ на період до 2021 року; активізовано роботу з міською та обласною владою, спрямовану на створення при університеті інноваційних осередків, фінансування НДР відповідно до галузевих програм тощо. Лише своїми зусиллями університет не в змозі вирішити нагальні проблеми науково-технічної діяльності. Тому задля їх розв’язання необхідно: підняти рівень бюджетного фінансування університету, зосередивши основну його частину на виконанні 3–4 наукових держбюджетних проєктів; збільшити кількість прикладних досліджень та їх упровадження до виробництва за рахунок укладання госпдоговірних НДР; залучати представників підприємств регіону для участі у виставках, конференціях, круглих столах, на яких би висвітлювались проблеми підприємств та пропонувались шляхи їх вирішення науковцями університету; створити систему матеріальних заохочень для науковців університету (викладачів, докторантів, аспірантів, студентів) та залучати міську владу до створення привабливих умов для підприємств і організацій, які б інвестували наукову діяльність університету.
- ДокументІсторична граматика української мови : силабус навчальної дисципліни на 2023-2024 навчальний рік(БДПУ, 2023) Ліпич, Вікторія МиколаївнаМета та завдання курсу: програма курсу «Історична граматика української мови» орієнтує на вивчення студентами-філологами історії розвитку звукової, словотвірної систем, граматичної будови та словникового складу української мови від найдавніших часів до наших днів. До важливих аспектів викладання курсу історичної граматики української мови належить постійна увага до з’ясування теоретичних проблем з урахуванням дискусійних питань, а з іншого боку – орієнтація студентів на професійне застосування здобутих знань у шкільному курсі мови. Курс історичної граматики має допомогти студентам засвоїти основні процеси формування й становлення української мови, засвідчити її безперервний історичний розвиток та вдосконалення, зʼясувати взаємодію між окремими структурними мовними явищами, зрозуміти загальновнутрішні й часткові закони мови. За підсумками вивчення навчальної дисципліни здобувач має знати внутрішні фактори (прагнення до симетричності системи і подолання закладених у ній суперечностей, спонтанні зміни в артикуляції звуків, асиміляція, дисиміляція тощо), а також зовнішні чинники (міжмовні контакти, мовна економія, суспільні, історико- культурні умови життя народу, які зумовлюють розвиток мови, зміни в її структурі). Здобувач повинен уміти: визначати безпосередні причини, що викликали фонетичні, граматичні та інші зміни конкретнихсловоформ, розрізнювати загальні закономірності розвитку й перебудови мовної системи. Студент має свідомо сприймати й аналізувати будь-яке мовне явище в діахронічному та синхронічному аспектах.