Випуск 12 (2017)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Випуск 12 (2017) за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 33
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументОбразно-смислові модифікації замкненого простору у повісті М. Хвильового “Санаторійна зона” та романі О. Гакслі “Жовтий Кром”(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Девдюк, ІваннаУ статті здійснено типологічний аналіз просторової образності у повісті М. Хвильового “Санаторійна зона” та романі О. Гакслі “Жовтий Кром”. Окреслено такі спільні мотиви обмежених просторів, як тиша, статичність, театральність, безцільність буття. Уособленням гнітючої замкнутості визначено образ страху, який охоплює головних персонажів, призводячи до суїцидних дій.
- ДокументАсоціативне та лексичне значення стимулів суспільство і політика(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Онищук, НадіяIn the article there have been presented the analysis of free associative experiment with words-stimulus society and politics; there have been systematized associative connections of reactions with stimulus; there have been done comparison of lexical and terminological meanings with associative.
- ДокументОсобливості вживання форм родового відмінка багатозначних іменників чоловічого роду в сучасній мовній практиці(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Юносова, Валентина ОлександрівнаIn the article the formation of the singular masculine nouns in the genitive case and second declination which can obtain the ending - а(-я) or -у(-ю) has been studied. The changes in orthography of these endings that occurred in the end of the XX-th and the beginning of the XXI-st centuries have been considered. A number of factors that influence the choice of one of the inflections of the genitive case have been researched; the usage in accordance with the lexical filling and morphological structure of these nouns in the modern language practice have been analyzed; the reflection of these changes in spelling publications have been traced
- ДокументНові горизонти компаративістики: перспективи порівняльних студій феномену псевдоморфних персонажів : рецензія на монографію О. О. Ніколової “Псевдоморфні персонажі української та російської літератур кінця ХVІІІ – І половини ХІХ ст. (у контексті європейської традиції)”(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Циховська, ЕлінаУ світовій літературі здавна активно використовуються мотиви та сюжети, пов’язані із створенням формально-сутнісних дисонансів: численні підміни, удавання, перетворення, перевдягання, невпізнання демонструють примарність та ілюзорність буття, викривають суспільну “театральність”, сприяють загостренню колізій, посиленню емоційної напруженості тощо. Потужний функціональний потенціал забезпечує цим явищам перманентну затребуваність у якості художніх засобів та поширення в творчості майстрів слова різних країн. Усвідомлення їхньої значущості спонукає до роздумів над багатьма питаннями, серед яких на окрему увагу заслуговує специфіка образів, що виникають унаслідок порушення сутнісних та презентаційно-рецептивних відповідностей. Типологія таких персонажів допомагає визначити орієнтири для концептуального впорядкування (узагальнення та розмежування проявів) матеріалу, а тенденції творчого використання засвідчують характер національно-історичних трансформацій традиційних наративів. Детальному дослідженню зазначеної проблематики присвячена монографія Ніколової О. О., у якій обґрунтована доцільність впровадження терміна для позначення важливого, проте системно не проаналізованого феномена (“псевдоморфні персонажі”), представлена чітка дефініція нового поняття. Однак цим новаторство не обмежується: авторка пропонує теоретичне осмислення ключової категорії, методологічний інструментарій аналізу з його апробацією в межах обраного для висвітлення об’єкту, а також аргументовано доводить перспективи компаративних студій, скерованих на вивчення псевдоморфних персонажів та співвідносних із ними мотивів і сюжетів у різних площинах. Праця Ніколової О. О. засвідчує їхню належність “наднаціональній та позачасовій” скарбниці мистецтва, а також вказує на роль “у процесі формування жанрових систем комічного, фантастичного, авантюрного дискурсів української та російської літератур кінця ХVІІІ – І половини ХІХ ст. на перетині рецепцій європейських традицій та плідного освоєння власних культурних надбань”
- ДокументИгра в классиков: пастишизация текста как средство создания игрового поля в пьесах Бориса Акунина(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Коркішко, Вікторія ОлегівнаВ статье рассматривается своеобразие функционирования постмодернистского приема пастишизации в пьесах Б. Акунина “Гамлет” и “Чайка”. Анализируются особенности игры “писатель – текст – читатель” в исследуемых произведениях, а также средства создания новой художественной реальности на основе классических произведений.
- ДокументТравматична пам’ять культури в літературознавчій рецепції(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Пухонська, ОксанаУ запропонованому дослідженні зосереджено увагу на особливостях наукової рецепції посттоталітарної травматичної культури в українському літературознавчому дискурсі. Авторка статті апелює до міждисциплінарного характеру студії, покликаючись на специфіку явища культурної пам’яті суспільства та її місця у науковому дискурсі після радянського тоталітаризму. А тому до уваги взято не лише праці літературознавців, а й також історичні, соціологічні та культурознавчі інтерпретації тоталітарного досвіду як пам’яті.
- ДокументВербальна реконструкція авторської самості в тексті есе(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Морошкіна, ГалинаThe given article deals with the investigation and generalization of verbal peculiarities of the author's selfhood in a modern francophone essay. Essay text analysis of the famous French author Philippe Delerm allowed to stand out specific characteristics of his aesthetics art in the process of discovering the world through self-understanding. Reconstruction method of the author's mentality can be provided by evolving synthetical components of the essay text proved authors remarkability, accomplishment, eggheadism, whose philological domain knowledge cooperate with his fertile imagination, sensitivity, benevolent view of life. Philippe Delerm’s individual metaphoric expressions, synthetical components, allegorical images, scientific terminology and slangy words reflect authors great personality.
- ДокументТопос Орської фортеці: репрезентація замкненого простору міста у повісті “Близнецы” Т. Шевченка(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Боклах, ДмитроТопос Орської фортеці в дослідженні розглядається як замкнений простір міста-фортеці, що з’єднує в собі і фізичну реальність, і своє буття як бездуховної реальності. Фортеця складає простір обмеженого міста як простору незрозумілості, нечіткості, муштри, суму тощо. Локуси, які фігурують у просторі фортеці-міста, класифікуються за ступенем деталізації зображення. Топос Орської фортеці як замкненого простору міста відтворює реальність, яка складається з таких локусів, як двір, квартира (житло), канцелярія, казарма. У статті з’ясовано, що Зосим Сокира утілює закритий простір, натомість Саватій втілює відкритий. Психологічна реальність шевченкового міста-фортеці складається також із окремих реальностей персонажів, обумовлених автобіографізмом відтворюваного топосу загалом.
- ДокументІнтерпретація українського бароко у контексті європейської культури : рецензія на монографію В. Соболь “Українське бароко. Тексти і контексти” (Warszawa, 2015. – 382 с.)(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Новик, Ольга ПетрівнаЛітературу українського Бароко наразі активно досліджують вітчизняні та закордонні науковці. Низка праць професорки Валентини Соболь поглиблює розуміння творчості Дмитра Туптала, Самійла Величка та інших постатей барокового письменства. Свого часу дослідниця обрала оригінальну форму екскурсу в минуле для поринання в далеку епоху у книзі “12 подорожей в країну давнього письменства”. Монографія “Українське бароко. Тексти і контексти” також є оригінальною за компонуванням матеріалу, оскільки має мозаїчну структуру, поєднує різний матеріал навколо наскрізної теми українського бароко. Книга містить у вступі огляд сучасних праць, що вивчають барокову літературу, методологічні підходи до аналізу. У структурі тексту вступ, три розділи, висновки, бібліографія, додатки, бібліографічна довідка, іменний покажчик, покажчик творів, резюме.
- ДокументРіздвяний сюжет у шкільній драмі(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Савенко, ОксанаУ статті розкрито особливості трансформації різдвяного сюжету в українській шкільній драмі, представленій п’єсами Дмитра Туптала та Митрофана Довгалевського (перша половина XVIII ст.). Зіставлення розповіді про народження Ісуса Христа у Євангелії із текстами шкільної драми доводить, що українські автори дотримувалися сакрального сюжету, але допускали певні варіації, скорочення, доповнення, враховуючи специфіку драматичного твору. Інсценізація різдвяного сюжету у давньому українському театрі переслідувала дві мети: по-перше, нагадати християнам про народження Сина Божого; по-друге, озвучити, унаочнити у сценічній грі важливі християнські моральні настанови.
- ДокументКод Беатріче у поезії І. Франка та Д. Г. Россетті: типологічний аспект(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Боговін, Ольга ВолодимирівнаУ статті здійснено порівняльний аналіз трансформації коду Беатріче у поезіях І. Я. Франка та Д. Г. Россетті. Дослідження було проведено з позицій куртуазної естетики, а саме використано центральний код аксіологічної парадигми поняття куртуазія, феномен “finʼamor”. Кохання, що трансформує онтологію любові в апологію смерті. Встановлено спорідненість внутрішнього конфлікту аналізованих творів на рівні авторських алюзій з “Божественної комедії” Данте Алігʼєрі.
- ДокументСучасна когнітивна наратологія: напрями і пріоритети досліджень(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Лещенко, ГаннаIn the article the stages of the development of Cognitive Narratology are presented and the perspective trends of narratological research are characterized. Special attention is given to the investigation of the key concepts of narratological analysis, narrative structure is amidst them. Narrative structure is conceptualized as a dynamic structure based on the transformation of characters` state or initial situation, that may cause the abrupt change of the action directing. The analysis of the narrative structure envisages the systemic approach to its formal and content aspects.
- ДокументАвтор як наслідувач-деміург: ренесансно-маньєристична рефлексія поетичного творення(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Власенко, НаталіяУ статті здійснюється сторико-генетична реконструкція естетичного виміру деміургії, встановленого художньою свідомістю Відродження. Виявляються абриси ренесансної діалогізації Горацієвої та Аристотелевої моделей поетичного наслідування, що спрямувала саморозкриття митця на уподібнення Творцю через зображення Його творіння. Усвідомлення деміургічного начала літератури пов'язується із обгрунтуванням, у діалозі маньєризму з неоплатонізмом, матриці мімесису, яка покладає в його основу авторське творення архіформ художньої дійсності, уподібнених Божественним ейдосам, але відсторонених від природної логіки, втіленої в життєвій реальності.
- ДокументГендерна диференціація сленгізмів в американському варіанті англійської мови(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Божко, ЯнаIn the article the problems of gender differentiation of slang lexical items of American English taking into account the functional sphere and social environment are considered. The most common slang fields of communication are given.
- ДокументЛітературні набутки Ольги Мак у моделюванні штучного голодомору(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Тимощук, НаталіяПрозова творчість Ольги Мак на тему голокосту (“Каміння під косою”), писана в умовах вільного світу, продовжила систему й ієрархію жанрів, стильову манеру письментсва, твореного “в екзилі”. Осердям повісті є гармонійне поєднання історичної та художньої правди про радянську дійсність. Твір розбудував галерею образів українських патріотів (не червоної барви) – Андрія Півдоли та Лідії Чернявської. Вони представляють абсолютно відмінну геополітичну і геософічну концепцію у порівнянні з радянською літературою, спаралізованою соцреалістичними канонами. Повісті притаманні антитоталітарний пафос, життєва основа, майстерність художніх деталей.
- Документ“Анна Київська – королева Франції” В. Чемериса: художня чи квазі-біографія(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Колінько, Олена ПетрівнаУ статті проаналізовано новий твір В. Чемериса як синтетичний жанр, що поєднує елементи історичного роману, художньої біографії та квазі-біографії. Наголошено, що автор хоч і звертається до постаті відомої історичної особи, оперує певними фактичними матеріалами, та усе ж багато епізодів, картин домислює, дофантазовує, що й зумовлює складність визначення жанру твору, який більше тяжіє до квазі-біографії.
- ДокументМетодологія міфологізму в умілому застосуванні для аналізу літератури української діаспори 20–50-х років ХХ століття : рецензія на монографію О. В. Слоньовської “Ефект амальгами: (Міф України в літературі української діаспори 20–50-х років ХХ ст.)”(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Куцевол, ОльгаАктуальність монографічного дослідження Ольги Слоньовської безсумнівна, вона полягає в назрілій потребі аналізу літератури української діаспори І половини ХХ ст. інструментарієм архетипної критики як оптимальної методології аналізу художніх текстів, створених митцями, які в процесі їх написання у цілому чи епізодично були наділені міфологічним мисленням. Книзі “Ефект амальгами: (Міф України в літературі української діаспори 20–50-х років ХХ ст.)” характерна наукова новизна. Це, по суті, перша в українському літературознавстві спроба системно проаналізувати досягнення митців української діаспори І половини ХХ ст. з позицій архетипної критики у їхньому намаганні витворити консолідуючий національний міф. Рецензована монографія Ольги Слоньовської має досить значний обсяг і складається з п’яти важливих розділів: “Методологія міфологізму як апарат аналізу творів красного письменства української діаспори”, “Природа геніального як запорука міфопоетичного мислення: “В його акордах чути кроки Бога””, “Духовне і плотське в трактуванні національного міфу”, “Україна в контексті національного міфу” та “Українська держава майбутнього”. Унікально вдала структура змісту наукової книги засвідчує, що авторка високо компетентна в аналізі об’єкту дослідження й здатна робити серйозні відкриття.
- ДокументДіаспорне маланюкознавство: літературно-критичний дискурс “американського” періоду(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Яровенко, ТетянаУ статті простежується зміна тональності творів Є. Маланюка та підходи до їхнього аналізу в “американський” період життя. Акцентуються проблеми системного осягнення здобутків митця, спроби сформувати уявлення про його творчу еволюцію критиками та літературознавцями діаспори (Б. Бойчук, Ю. Войчишин , С. Гординський, І. Костецький, Ю. Лавріненко, Б. Рубчак та ін.). У площині зацікавлень питання філософської складової лірики поета, стильової своєрідності його доробку, історіософізму мислення й реалізації авторської концепції у ліриці; потреба комплексного вивчення есеїстичного спадку; необхідність актуалізації біографічно-особистісного аспекту осмислення творчості співця Степової Еллади.
- ДокументОсобливості пародіювання лицарської авантюри в романі Т. Неша “Злощасний мандрівник, або Історія Джека Уілтона”(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Гоменюк, АлінаУ статті розглядається шлях оновлення романічної поетики, втілений у романі Т. Неша “Злощасний мандрівник, або Історія Джека Уілтона”; осмислюється нешівський спосіб пародіювання лицарської авантюри, що забезпечує саморозкриття героя, в якому він дистанціюється від топосів лицаря і пікаро; встановлюється співвіднесення історичної правди і вигадки, визначальне для створення художньої панорами Англії єлизаветинської доби.
- ДокументФілологічна аргументація в українських православних і католицьких богословсько-полемічних трактатах другої половини ХVІІ століття(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Борисенко, КатеринаУ статті йдеться про історію розвитку жанру богословсько-полемічного трактату в українській літературі др. пол. XVII ст., зокрема про дискусії між православними та католицькими авторами. Визначаються характерні стилістичні особливості, зокрема філологічна аргументація. Виокремлюються провідні напрямки тогочасної православно-католицької полеміки, вказується на ролі та місці полемічних розправ у творчості провідних вітчизняних барокових авторів.