Перегляд за Автор "Петрик, Крістіна Юріївна"
Зараз показуємо 1 - 20 з 23
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументSelf-брендінг та педагогічна ресурсність особистості : силабус навчальної дисципліни на 2023–2024 навчальний рік ОПП "Початкова освіта"(БДПУ, 2023) Петрик, Крістіна ЮріївнаМетою викладання освітньої компоненти «Self-брендінг та педагогічна ресурсність особистості» є формування персонального іміджу майбутнього вчителя початкової школи з метою підвищення ефективності взаємодії з зовнішнім середовищем та досягнення цілей реалізації персональної стратегії, побудови кар’єри. Даний курс розкриває основні засади створення власного іміджу, акцентує увагу на фундаментальних здібностях особистості майбутнього вчителя початкової школи, процесах гармонізації особистості, механізмах інтерпретації досвіду та актуалізації педагогічних ресурсів. Отримані знання та практичні навички щодо створення персонального іміджу, сприятимуть формуванню у студентів здібностей щодо покращення професійних навичок, розбудови нових контактів, умінь самоаналізу, системної рефлексії, оволодінню інструментарієм креативного підходу до формування власного іміджу та вміння себе позиціонувати у складних реаліях сьогодення, що сприятиме особистісній готовності до майбутньої професійної діяльності.
- ДокументStem-освіта в Україні: виклики та можливості(Видавничий дім «Гельветика», 2024-04) Нестеренко, Марина Миколаївна; Мицик, Ганна Михайлівна; Петрик, Крістіна ЮріївнаУ статті досліджено можливості та виклики впровадження STEM-освіти в розрізі соціально-економічної ситуації в Україні. Авторами розглянуто позитивний вплив STEM-освіти на формування ключових компетент- ностей, які набувають особливого значення у динамічному та інноваційному суспільстві, де технологічні досяг-нення та прогрес переплітаються з щоденним життям. Вказано на те, що вона стає не лише пріоритетним напрямом розвитку освіти, але й стратегічно важливим кроком для вирішення сучасних викликів, пов’язаних з триваючою війною в Україні. Акцентовано на викликах, які ускладнюють впровадження STEM-освіти в країні. Серед таких: втрата людського капіталу та руйнування значної кількості освітньої інфраструктури у звʼязку з воєнним конфліктом, зниження інтересу учнів до природничо-технічних та математичних дисциплін, невпевне-ність та обмежена обізнаність викладачів щодо реалізації STEM-освіти на практиці; упередження щодо того, що STEM-освіту повинні реалізовувати переважно вчителі технічних та природничих наук, відкидаючи на дру-гий план представників соціально-гуманітарних наук. Авторами запропоновано стратегічні кроки, необхідні для реалізації STEM-освіти, починаючи від державно-го і закінчуючи інституційним рівнями. Це передбачає впровадження найкращих міжнародних практик, збіль-шення фінансування, надання субсидованих або безкоштовних технічних ресурсів, внесення змін в освітні (освіт-ньо-професійні) програми, навчальні плани в закладах вищої освіти та проведення інформаційних кампаній для викладачів. Наголошено на необхідності побудови ефективних механізмів співпраці між органами державної влади, закладами освіти, науковими установами, представниками бізнесу та промисловості, громадськості для створення сприятливого середовища, яке забезпечуватиме реалізацію STEM-освіти та підготовку нового поко-ління вчителів-інноваторів, готових відповідати викликам XXI століття.
- ДокументАктуальні проблеми підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів(Дрогобич : Видавничий дім «Гельветика», 2020) Петрик, Крістіна ЮріївнаУ статті розглянуто реальний стан підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів, висвітлено його актуальні проблеми у системі вищої педагогічної освіти. З’ясовано, що сучасні тенденції розвитку українського суспільства вимагають радикальних змін у підготовці нового покоління педагогічних кадрів, зокрема майбутніх учителів початкової школи, де визначна роль відводиться проблемі формування компетентних фахівців, які орієнтуються у сучасних реаліях і перспективах, підготовлені до життя в постійно змінюваному, конкурентному, взаємозалежному світі. Головними завданнями реформування системи вищої педагогічної освіти України є усвідомлення майбутніми вчителями значущості суб’єкт-суб’єктних відносин у межах нової освітньої парадигми, побудованої на гуманістичних і демократичних засадах, ціннісною основою яких виступає інтерактивна навчальна взаємодія всіх учасників освітнього процесу. Також вони мають бути професійно зорієнтованими на перебудову та оновлення змісту, форм і методів організації освітнього процесу в початковій школі відповідно до масштабності реформування цієї сфери. Зроблено детальний аналіз ресурсного забезпечення підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 013 «Початкова освіта». Висвітлено переваги та доцільність його використання у закладах вищої освіти України в умовах модернізації світового освітнього простору. Наголошено на важливості впровадження в практиці закладів вищої освіти основних положень про підготовку майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів. Загалом, вивчення стану підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів дало змогу констатувати необхідність оновлення цього процесу, що забезпечить формування відповідної готовності.
- ДокументМетодика навчання української мови в ПШ : силабус навчальної дисципліни для здобувачів спеціальності 013 Початкова освіта на 2023-2024 н. р.(БДПУ, 2023) Петрик, Крістіна ЮріївнаМетою викладання освітньої компоненти «Методика навчання української мови» є забезпечення належного рівня теоретичних знань здобувачів першого рівня вищої освіти з методики навчання української мови в початковій школі, а також практично-методичних умінь, необхідних для активної професійної діяльності майбутніх учителів.
- ДокументМетодика навчання української мови в ПШ : силабус навчальної дисципліни на 2023–2024 навчальний рік ОП Початкова освіта(БДПУ, 2024) Петрик, Крістіна ЮріївнаМетою викладання освітньої компоненти «Методика навчання української мови» є забезпечення належного рівня теоретичних знань здобувачів першого рівня вищої освіти з методики навчання української мови в початковій школі, а також практично-методичних умінь, необхідних для активної професійної діяльності майбутніх учителів.
- ДокументМетодика навчання іноземної мови в ПШ з практикумом : силабус навчальної дисципліни на 2023–2024 навчальний рік ОПП "Початкова освіта. Англійська мова; Початкова освіта. Інформатика; Початкова освіта. Практична психологія"(БДПУ, 2024) Петрик, Крістіна ЮріївнаМета та предмет курсу: підготовка професійно компетентного педагога, здатного здійснювати освітню діяльність в умовах Нової української школи та формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів, зокрема її складової, яка забезпечує готовність до реалізації мовно-літературної освітньої галузі (іншомовна освіта) в початковій школі та закладах загальної середньої освіти.
- ДокументМетодико-математична підготовка майбутніх учителів початкових класів: педагогічний дискурс(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Коваль, Людмила Вікторівна; Петрик, Крістіна ЮріївнаУ статті розкрито здобутки й виклики сьогодення щодо проблеми наступності методико-математичних дисциплін здобувачів першого та другого рівнів вищої освіти зі спеціальності 013 Початкова освіта. Проаналізовано зміст дисципліни «Методика навчання математики в початковій школі», він є відносно сталим та складається з двох частин: питання загальної методики і питання часткової методики математики. Так, до програми з цієї навчальної дисципліни внесено зміни щодо формулювання професійних компетентностей майбутніх педагогів і програмних результатів навчання, а саме здатність: користуватися нормативними документами, що регламентують функціонування системи початкової освіти та реалізувати на практиці цілі і завдання математичної освітньої галузі відповідно до Державного стандарту початкової освіти, планувати, моделювати, конструювати освітній процес в початковій школі на основі урахування індивідуальних та вікових особливостей, навчальних досягнень з математичної освітньої галузі здобувачів початкової освіти, обирати з-поміж варіативних навчально-методичних комплектів з математики найбільш ефективних для досягнення цілей і задач навчання математичної освітньої галузі, визначених Державним стандартом початкової освіти і навчальною програмою з математики для учнів 1–4 класів тощо. Зміст освітньої компоненти «Сучасні технології навчання математики в початковій школі» складається з двох частин: загальнонавчальні технології та предметно-математичні технології навчання в початковій школі. До загальнонавчальних технологій відносимо: технологія поетапного формування розумових дій; технологія формування загальнонавчальних умінь і навичок; технологія організація навчальної взаємодії вчителя та учнів; технологія диференційованого навчання; технологія організації навчальної проектної діяльності; технологія організація ігрової навчальної діяльності. Блок предметно-математичних технологій представляють: технологія формування нумерації цілих невід’ємних чисел; технологія формування обчислювальних навичок молодших школярів; технологія формування вмінь розв’язувати математичні задачі певних видів. У статті визначено, що наступність між двома зазначеними освітніми компонентами на бакалаврському рівні та магістерському рівнях значно позитивно впливають на якість професійної підготовки майбутніх фахівців до успішної педагогічної діяльності в умовах варіативності початкової освіти та зміненої реальності, що слід вважати взагалі викликом для українських освітян.
- ДокументМетодологічний концепт підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів(Вісник Запорізького національного університету., 2020) Петрик, Крістіна ЮріївнаУ статті охарактеризовано концептуальні засади підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів, що складаються з трьох блоків (методологічного, операційно-змістового, контрольно-оцінного) і спрямовані на формування готовності майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів; визначено педагогічні умови. Методологічний блок розкриває наукові підходи (особистісно орієнтований, діяльнісний, компетентнісний) та принципи (гуманізації, інтерактивності, індивідуалізації, комфортності, рефлексії) підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів. Операційно-змістовий блок нараховує три етапи підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів (адаптації, інтенсифікації, ідентифікації), які реалізуються завдяки оновленню змісту фахових дисциплін («Дидактика», «Методика навчання української мови», «Методика навчання літературного читання»), виробничої (стажистської) практики та включення системи інтерактивно- фахових завдань практико орієнтованого характеру; використання ресурсу дисципліни вільного вибору студентів «Особливості організації інтерактивної навчальної взаємодії здобувачів початкової освіти» та забезпечують формування окремих компонентів готовності (ціннісно- мотиваційний, змістовно-процесуальний, особистісно-рефлексивний). Контрольно-оцінний блок відображає критерії (професійно-мотиваційний, когнітивно-діяльнісний, рефлексивно-оцінний), показники та рівні (високий, достатній, середній, низький) сформованості готовності майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів. Результатом підготовки майбутніх учителів початкової школи є готовність до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів.
- ДокументМистецтво та мистецька освіта в сучасному соціокультурному просторі : матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф.(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Бурназова, Віра Володимирівна; Вовк, М. П.; Соломаха, С. О.; Плахотнюк, О. А.; Козинко, Л. Л.; Бондарук, І. М.; Бойчук, І. І.; Бузова, Олена Дмитрівна; Грицюк, І. Ю.; Грищенко, Ю. В.; Кирсюк, О. П.; Мартиненко, Олена Володимирівна; Мельниченко, П. А.; Омельченко, Анетта Іванівна; Павленко, Юлія Сергіївна; Подгорінова, А. Ю.; Реброва, О. Є.; Софроній, З. В.; Терешко, І. Г.; Черезова, І. О.; Расторгуєва, К. В.; Синенька, С. С.; Руденко, Н. І.; Філімонова-Златогурська, Є. С.; Єремейчук, М. Г.; Григор'єва, Вікторія Вікторівна; Маслянка, О. П.; Зубчук, А. І.; Кононенко, М. О.; Лебедик, Л. В.; Жук, Н. Л.; Петрик, Крістіна Юріївна; Руденко, М.; Поліщук, К. В.; Розгон, М. М.; Бакум, Вікторія Ахмаджанівна ; Кобилянський, В. А.; Глазкова, Т. В.; Тюріна, К. В.; Сергієнко, Світлана Михайлівна; Козловська, А. В.; Терешенко, Н. В.; Гатрич, І.; Чурікова-Кушнір, О. Д.До збірника увійшли доповіді та повідомлення, у яких відповідно до заявлених секцій розглядаються такі проблеми: «Актуальні дискурси музичного та хореографічного мистецтва: традиції та європейська інтеграція», «Бренд та імідж майбутніх учителів мистецьких дисциплін: соціокультурні тенденції та виклики сучасності», «Роль міжкультурної комунікації в мистецькій освіті й усвідомлення національних цінностей», «Методичний інструментарій підготовки фахівців у системі мистецької освіти України в умовах сучасності», «Розвиток soft skills майбутнього фахівця мистецько-педагогічної галузі», «Терапія творчістю: теорія і практика в умовах воєнного та повоєнного стану», «Цифрові технології у системі дистанційної мистецької освіти: теорія і практика».
- ДокументМотивація як фактор успіху молодих учених у науковій діяльності(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Нестеренко, Марина Миколаївна; Петрик, Крістіна ЮріївнаУ роботі досліджено стан умотивованості молодих учених Бердянського державного педагогічного університету до активної наукової діяльності та запропоновано шляхи її підвищення
- ДокументНові педагогічні виміри професійного розвитку майбутніх учителів: сучасні реалії та виклики(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Коваль, Людмила Вікторівна; Попова, Ольга Іванівна; Коробова, Ольга; Мухіна, Тетяна Євгеніївна; Чемоніна, Лада В’ячеславівна; Гусак, Наталія; Дегтярьова, Любов; Кизь, Наталія; Нємцева, Наталія; Олійник, Олена; Федорова, Ірина; Басюк, Наталія; Горецька, Олена Віталіївна; Кабанова, Дар’я; Меліхова, Валерія; Федорик, Вікторія Володимирівна; Черезова, Ірина Олександрівна; Юдіна, Ася; Беженарь, Лілія; Безрукава, Анастасія; Довгопол, Юліана; Дубовікова, Ангеліна; Гоменюк, Дар’я; Качаєва, Владислава; Кобзар, Діана; Коваль, Карина; Красовська, Валентина; Лупир, Діана; Малиш, Яна; Мороз, Юлія; Нагаєнко, Лілія; Науменко, Анастасія; Патика, Вікторія; Романова, Оксана; Рехлецька, Діана; Сапранкова, Катерина; Соколенко, Анастасія; Сомова, Анастасія; Удовенко, Анна; Хомин, Олеся; Черкес, Ольга; Чорна, Вікторія; Шеремен, Ольга; Шибінська, Софія; Шило, Анжела; Фатьянова, Тетяна; Якимець, Марія; Білоконь, Яна; Висікайло, Тетяна; Владимирова, Алла; Горбатюк, Ольга; Гришина, Аліна; Джураєва, Яніна; Дзигалюк, Карина; Дзюба, Світлана; Дроздова, Валерія; Іванова, Олена; Качерова, Ольга Георгіївна; Козлова, Катерина; Кононенко, Марина; Кириленко, Олександра; Люта, Діана; Мартинюк, Леся; Поліщук, Катерина; Полтавець, Вікторія; Сенченко, Владислав; Соколенко, Анастасія; Ткачук, Інна; Петрик, Крістіна Юріївна; Бондар, Юлія; Нестеренко, Марина Миколаївна; Хланта, Євгенія; Співак, Любов Миколаївна; Бондар, Юлія; Лесик, Анжеліка Сергіївна; Шукатка, Оксана; Підгурська, Валентина; Барановська, ІринаУ збірнику вміщено матеріали доповідей і повідомлень Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції , що відбулася на базі факультету психолого-педагогічної освіти та мистецтв Бердянського державного педагогічного університету. Конференцію було присвячено актуальним питанням здійснення освітнього процесу в умовах змінненої реальності.
- ДокументНові педагогічні виміри професійного розвитку майбутніх учителів: сучасні реалії та виклики(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Коваль, Людмила Вікторівна; Попова, Ольга Іванівна; Бальоха, Альона; Візавер, Вiкторiя; Кузьмінський, Анатолій; Біда, Олена; Чичук, Антоніна; Гуттерер, Єва; Кучай, Олександр; Лінтварьова, Анна; Нестеренко, Марина Миколаївна; Петрик, Крістіна Юріївна; Сугейко, Любов; Дегтярьова, Любов; Кабанова, Дар’я; Кравцова, Тетяна; Олійник, Олена; Павлусь, Ольга; Пістряк, Світлана; Семенюк, Наталія; Червяковська, Наталія; Бєдунова, Олена; Дрозд, Лідія; Коробова, Ольга; Кузнецов, Микита; Горецька, Олена Віталіївна; Рига, Галина; Федорик, Вікторія Володимирівна; Беспалько, Лариса; Бідзіля, Валерія; Бойко, Дарія; Бородін, Олексій; Варданян, Сєда; Щербакова, Надія Миколаївна; Галушкова, Марія; Гладиш, Ганна; Григор'єва, Вікторія Вікторівна; Губанова, Олена; Дорошенко, Вікторія; Дудка, Артем; Коваль, Карина Валентинівна; Лесик, Анжеліка Сергіївна; Кривильова, Олена Анатоліївна; Голік, Олександр Борисович; Кучерява, Катерина; Малиш, Яна; Матюк, Аліна; Мухіна, Тетяна Євгеніївна; Неклеса, Руслана; Нємцева, Наталія; Патика, Вікторія; Пруська, Анастасія; Садовникова, Юлія; Сапранкова, Катерина; Сукова, Марія; Тімченко, Карина; Чемоніна, Лада В’ячеславівна ; Трушлякова, Вікторія; Удовенко, Анна; Фатьянова, Тетяна Олександрівна; Федюк, Валентина; Чайка, Анжела; Швед, Ольга; Школа, Ірина Вікторівна; Григор'єв, Ігор; Гоменюк, Дар’я; Малиш, Яна; Качерова, Ольга Георгіївна; Джураєва, Яніна; Дзюба, Світлана; Іванова, Ганна; Маджарова, Софія; Мартинюк, ЛесяУ збірнику вміщено матеріали доповідей Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції , що відбулася на базі факультету психолого-педагогічної освіти та мистецтв Бердянського державного педагогічного університету. Збірка тез присвячена розкриттю проблем професійної підготовки майбутніх учителів початкової освіти в умовах змінненої реальності. Основі положення стануть в нагоді майбутнім педагогам, вчителям початкової школи та всім, хто цікавиться окресленою проблемою.
- ДокументПедагогічна інноватика у процесі формування читацької самостійності молодших школярів у науковій спадщині академіка Олександри Савченко(Acta Paedagogiсa Volynienses ; Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2023-11-27) Петрик, Крістіна ЮріївнаУ статті розкрито педагогічну інноватику методичної системи академіка Олександри Савченко з проблеми формування читацької самостійності молодших школярів. Висвітлено ключові позиції інноваційних поглядів української вченої на шляху розвитку національної початкової освіти та мовно-літературної освітньої галузі зокрема. Здійснено оцінку її внеску в створення нового покоління підручників з «Літературного читання» для учнів 2–4 класів на засадах методологічної цілісності, яку забезпечує врахування ідей розвивального навчання, культурологічна, українознавча, художньо-естетична лінія цього предмета. Представлено ключові ідеї об’єднання підручників з «Літературного читання» для молодших школярів у єдину методичну систему, цілісний комплект зрозумілі дітям, що сприяють розширенню їх читацького простору, мотивування до самостійної читацької діяльності, прививають любов до читання. Проаналізовано систему поглядів академіка О. Савченко щодо підвищення ефективності уроків читання в початковій школі у контексті запровадження комунікативного та особистісно-діяльнісного підходів. Висвітлено ідеї наукової діяльності відомої української вченої О. Савченко щодо необхідності цілеспрямованого формування засобами художнього слова морально-етичного і естетичного досвіду молодших школярів, залучення їх до глибокого сприймання прочитаного, співвіднесення свого «я» із поведінкою інших людей, формування читацької самостійності молодших школярів, уміння читати та самостійно працювати з текстами. Зроблено висновки щодо педагогічної інноватики відомої української вченої в освітньому процесі початкової школи та масштабності провідницьких ідей методичної системи підручників з «Літературного читання» академіка Олександри Савченко на формування читацької самостійності молодших школярів. Ця стаття має високий науковий і практичний інтерес для педагогів, науковців та всіх, хто зацікавлений у розвитку читацької самостійності здобувачів початкової освіти. Вона слугує важливим джерелом для досліджень у галузі педагогічної інновації та виховання молодшого покоління, сприяючи формуванню активних читачів і думаючих особистостей.
- ДокументПрофесійний розвиток майбутнього вчителя початкової школи: практичні інструменти для створення успішного особистого бренду(Видавнича група «Наукові перспективи», 2024-05) Петрик, Крістіна Юріївна; Фатьянова, Тетяна ОлександрівнаУ статті здійснено оцінку внеску науковців у досліджені питання брендингу галузі освіти та приділено увагу проблемі формування особистого бренду майбутнього вчителя початкової школи. За результатами аналізу психолого-педагогічної літератури зроблено висновок, що досліджувана проблема є досить актуальною та потребує детального розгляду в сфері освіти, зокрема з питань особистісного бренду вчителя. Розкрито сутність понять «бренд», «персональний бренд», «особистий бренд майбутнього вчителя початкової школи». Описані ключові етапи створення особистого бренду. Зазначено, що виключну роль у створенні професійного іміджу майбутнього фахівця відіграє публікація педагогічних доробок, розробка особистих вебсайтів, участь у семінарах, вебінарах, форумах, конкурсах, конференціях тощо. Визначено, що успішно створений особистий бренд надає значну підтримку майбутньому вчителю початкової школи в різних аспектах, а саме: формування авторитету та довіри; створення унікальності та диференціації; підвищення впізнаваності та видимості; ріст мотивації та задоволеності. Запропоновано комплекс практичних інструментів для розвитку персонального бренду. До них віднесено: SWOT-аналіз, white paper (біла книга), сторітелінг, блогінг, трайвертайзінг і портфоліо. Зазначено, що використання цих інструментів позитивно впливає на саморозвиток та самоосвіту майбутнього педагога. Розглянуто приклади інноваційних форматів взаємодії майбутнього вчителя початкової школи в процесі розвитку особистого бренду. Зроблено висновки про те, що в сучасних умовах створення та просування особистого бренду є досить актуальним та сприяє розвитку конкурентоспроможності, як майбутнього вчителя початкової школи, так і закладу освіти в цілому; позитивно впливає на його імідж; допомагає розкрити внутрішні ресурси та закладений потенціал. Стаття представляє науковий і практичний інтерес для здобувачів вищої освіти, вчителів початкової школи, дослідників і всіх тих, хто зацікавлений у проблемі професійного розвитку, зокрема створенні успішного особистого бренду.
- ДокументПідготовка майбутніх педагогів у контексті впровадження Концепції Нової української школи(Мелітополь : Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні, 2021) Коваль, Людмила Вікторівна; Качерова, Ольга Георгіївна; Харебіна, Ольга; Нестеренко, Марина Миколаївна; Петрик, Крістіна Юріївна; Попова, Ольга Іванівна; Чемоніна, Лада В’ячеславівна; Лесик, Анжеліка Сергіївна; Муращенко, Вікторія; Павленко, Юлія Сергіївна; Стельмах, Марина; Ячменьова, Олександра; Подмаска, Віктор; Спіріна, Ірина; Чорна, Єлизавета; Гуркова, Тетяна; Сальнікова, Марія; Коштовна, Ганна; Замятіна, Вікторія; Коваль, Карина Валентинівна; Фатьянова, Тетяна; Шатило, Олена; Бальоха, Альона; Барбашова, Ірина Анатоліївна; Голік, Олександр Борисович; Горецька, Олена Віталіївна; Колпакчи, Олена Сергіївна; Лісіна, Лариса Олександрівна; Толмачова, Ірина; Чередник, Лідія; Черезова, Ірина Олександрівна; Щербакова, Надія Миколаївна; Ярощук, Лілія Григорівна; Голуб, Олена; Канішевська, Любов; Карпець, Надія; Кравченко, Дар’я; Ситникова, Лариса; Стахєєва, Олена; Волик, Ірина; Крячко, Марія; Шатіло, Дар’я; Григор'єва, Вікторія Вікторівна; Чернявська, Вікторія; Косенко, Павло Борисович; Беліцька, Асія; Забіяка, Владислав; Діхтеренко, Юлія; Івлєва, Олена; Мартиненко, Олена Володимирівна; Пасько, Оксана; Петруха, Надія; Рись, Анастасія; Сергієнко, Світлана; Тараненко, Юлія Петрівна; Шовкун, Анастасія; Омельченко, Анетта ІвнівнаЗбірка тез присвячена розкриттю проблем підготовки майбутніх педагогів у контексті впровадження Конценції Нової української школи.
- ДокументПідготовка майбутніх учителів до інтеграції в освіті як виклик часу(Інноваційна педагогіка, 2023) Петрик, Крістіна Юріївна; Тараненко, Юлія ПетрівнаУ статті розглянуто питання підготовки майбутніх учителів до інтеграції в освіті як виклик часу. Висвітлено поняття інтеграції та охарактеризовано її види (внутрішньопредметна та міжпредметна). Наголошено, що інтеграція є надзвичайно актуальною, важливою та ефективною в процесі формування компетентностей у здобувачів початкової освіти. Інтеграція змісту початкової освіти дозволяє учням виявляти зв’язки між школою, навчальними предметами і реальним життям, а також сприяє самоусвідомленню молодших школярів у житті та виробленню власного стилю мислення та навчання. Авторкам вдалося розкрити досвід підготовки майбутніх учителів до інтегрованого навчання в професійній діяльності. Наведено приклади роботи зі здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальностей 013 Початкова освіта та 014 Середня освіта (Хореографія). Розкрито процес підготовки майбутніх учителів до застосування інтегрованого підходу в навчальній діяльності шляхом упровадження тем в освітні компоненти «Методика навчання іноземної мови в початковій школі» та «Шкільний курс хореографії». Авторки наголошують, що задля забезпечення розвитку вміння майбутніх фахівців інтегрувати різні освітні галузі в подальшій педагогічній діяльності значна увага має приділятися роботі на практичних заняттях, зокрема вирішенню кейсів та інтерактивно-фахових завдань, розробці інтегрованих планів-конспектів та безпосередньому моделюванню інтегрованих уроків тощо. У статті значна перевага надається інтегративним зв’язкам іноземної мови з іншими навчальними предметами, вивчення якої відбувається не ізольовано, а як реальний засіб повсякденного спілкування. Заслуговує уваги рухова активність на уроках, що виступає дієвим чинником інтегративного підходу в освітньому процесі. Висвітлений у дослідженні практичний досвід надасть викладачам можливість спроєктувати процес підготовки майбутніх учителів до інтеграції в освіті, шляхом застосування у своїй професійній діяльності ефективних інтерактивних форм, методів та прийомів.
- ДокументПідготовка майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів(2020) Петрик, Крістіна ЮріївнаУ дисертації вперше: теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів, що складається з методологічного, операційно-змістового та контрольно-оцінного блоків, реалізується за педагогічних умов (створення студентоцентрованого середовища в процесі підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів; спрямованість діяльності викладача на практико-орієнтований характер підготовки студентів до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів; залучення здобувачів вищої освіти до рефлексивної діяльності під час їх підготовки до організації інтерактивної навчальної взаємодії молодших школярів), результатом якої є готовність майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів; визначено сутність поняття «підготовка майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів»; уточнено поняття «готовність майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів»; удосконалено зміст (дидактичний та методичний складники) підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів; подальшого розвитку набули ідеї впровадження особистісно-орієнтованого, діяльнісного та компетентнісного підходів у професійну підготовку майбутніх учителів початкової школи; наукові положення практико-орієнтованої підготовки студентів до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів у контексті реалізації Концепції Нової української школи. Сучасна початкова школа потребує умотивованого педагога, який має свободу творчості та розвивається професійно, здатного осягнути контекст трансформації змін у системі освіти нашої держави на роки вперед. Важливим у цьому процесі є вміння організовувати інтерактивну навчальну взаємодію учнів, що максимально сприяє наближенню навчання і виховання молодшого школяра до його їх індивідуальних можливостей, здібностей і життєвих планів. Підготувати такого вчителя можна за умови створення в закладах вищої освіти студентоцентрованого середовища, яке формує нове педагогічне мислення, активізує творчий потенціал майбутніх фахівців, орієнтує на багатофункціональність професійної діяльності, толерантність, мобільність, суб’єкт-суб’єктну взаємодію учасників освітнього процесу. Вивчення психолого-педагогічної літератури, зокрема дефініцій «взаємодія», «навчальна взаємодія», «суб’єкт-суб’єктна взаємодія», «інтерактивне навчання», «інтерактивна навчальна взаємодія учнів», та їх творче переосмислення дозволило вперше сформулювати сутність базового поняття «підготовка майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів» – це цілеспрямований динамічний процес, що передбачає формування педагога, здатного втілювати ідеї гуманізму, педагогіки партнерства, дитиноцентризму; впроваджувати інноваційні технології; організовувати суб’єкт-суб’єктні взаємовідносини на засадах діалогізації всіх учасників освітнього процесу. У результаті аналізу сучасних праць щодо підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів констатували різноаспектність досліджуваної проблеми. Так, її розглядали в контексті усвідомлення майбутніми педагогами значення гуманістичних цінностей, ідей педагогіки партнерства, дитиноцентризму для саморозвитку, самореалізації та самовдосконалення; необхідності реформування початкової освіти на засадах упровадження суб’єкт-суб’єктної педагогічної взаємодії, діалогізації; формування здатності моделювати й проводити уроки в початковій школі на основі застосування інтерактивних навчальних технологій. Уточнено сутність поняття «готовність майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів» – це цілісне інтегроване утворення, що має багатокомпонентну структуру (ціннісно-мотиваційний, змістовно-процесуальний, особистісно-рефлексивний) та передбачає здатність вільно орієнтуватися в педагогічних новаціях, моделювати, проводити й аналізувати урок на основі інтерактивної навчальної взаємодії учнів, і дозволяє максимально розкрити та реалізувати творчий потенціал. Визначено компоненти сформованості готовності майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів, зокрема: ціннісно-мотиваційний, змістовно-процесуальний, особистісно-рефлексивний, які розкриваються через систему критеріїв: професійно-мотиваційний, сутністю якого є усвідомлення майбутніми вчителями гуманістично ціннісних установок; значущості ідей дитиноцентризму, педагогіки партнерства, співпраці, а отже, перспективність уміння організовувати інтерактивну навчальну взаємодію учнів в освітньому середовищі початкової школи; когнітивно-діяльнісний, що передбачає оволодіння майбутніми вчителями початкової школи дидактичними та методичними знаннями і вміннями здійснювати мікровикладання на основі суб’єкт-суб’єктної взаємодії учнів; рефлексивно-оцінний, котрий характеризує здатність студентів моделювати, проводити та аналізувати уроки, організовуючи інтерактивну навчальну взаємодію молодших школярів; прагнення майбутніх учителів початкової школи до професійного зростання, саморозвитку та самовдосконалення. Вивчення стану досліджуваної проблеми засвідчило, що в сучасних стратегічних орієнтирах професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи недостатньо уваги приділено реалізації масштабної реформи освіти «Нова українська школа». У змісті теоретичної та практичної підготовки фахівців першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 013 Початкова освіта передбачено замало практико-орієнтованих завдань, які б сприяли формуванню у них умінь створювати комфортне освітнє середовище в початковій школі, забезпечувати діалогову взаємодію; моделювати, проводити та аналізувати уроки на основі організації інтерактивної навчальної взаємодії молодших школярів. Відповідно до мети, завдань, теоретичного аналізу досліджуваної проблеми розроблено модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів, яка складається з трьох блоків (методологічний, операційно-змістовий, контрольно-оцінний) і спрямована на формування готовності майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів. Методологічний блок моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів розкриває наукові підходи (особистісно-орієнтований, діяльнісний, компетентнісний) та принципи (гуманізації, інтерактивності, індивідуалізації, комфортності, рефлексії) дослідження. Операційно-змістовий блок включає три етапи підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів, які реалізуються за рахунок оновлення змісту фахових дисциплін («Дидактика», «Методика навчання української мови», «Методика навчання літературного читання»), виробничої (стажистської) практики та включення системи інтерактивно-фахових завдань практико-орієнтованого характеру; використання ресурсу дисципліни вільного вибору студентів «Особливості організації інтерактивної навчальної взаємодії здобувачів початкової освіти», та забезпечують формування окремих компонентів готовності (ціннісно-мотиваційний, змістовно-процесуальний, особистісно-рефлексивний). Контрольно-оцінний блок відображає критерії (професійно-мотиваційний, когнітивно-діяльнісний, рефлексивно-оцінний), показники та рівні (високий, достатній, середній, низький) сформованості готовності майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів. Визначено та схарактеризовано педагогічні умови реалізації моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів: створення студентоцентрованого середовища в процесі підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів (подолання інертності мислення, перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу, зокрема забезпечення педагогічного партнерства в системах «викладач-студент» та «студент-студент» на основі діалогу, де учасники взаємодії виступають у ролі активних суб’єктів); спрямованість діяльності викладача на практико-орієнтований характер підготовки студентів до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів (активізація творчого та особистісного потенціалу майбутніх педагогів, моделювання практико-орієнтованих ситуацій у процесі дидактико-методичної підготовки та навчання розв’язувати їх за допомогою інтерактивно-фахових завдань); залучення здобувачів вищої освіти до рефлексивної діяльності під час їх підготовки до організації інтерактивної навчальної взаємодії молодших школярів (стимулювання студентів до самовизначення та формування особистої «Я-концепції»; систематичне здійснення педагогічної рефлексії власних дій у контексті досліджуваної проблеми). Розкрито особливості впровадження моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів та подано перевірку її ефективності. Сплановано й забезпечено послідовність етапів цього процесу: адаптація, інтенсифікація, ідентифікація. Перший етап (адаптації) експериментального дослідження пов’язано з формуванням у майбутніх учителів початкової школи ціннісно-мотиваційного компонента готовності до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів, що характеризувався інтересом до педагогічної діяльності, усвідомленням ідей дитиноцентризму, педагогіки партнерства, співпраці; значущості вмінь організовувати інтерактивну навчальну взаємодію учнів. Загалом процес формування зазначеного компонента починався під час вивчення дисципліни «Дидактика», зміст якої було оновлено відповідно до дослідної програми. Метою другого етапу (інтенсифікації) педагогічного експерименту було формування в майбутніх учителів початкової школи змістовно-процесуального компонента готовності до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів, який спрямовувався на оволодіння студентами відповідними дидактичними та методичними знаннями; розвиток умінь здійснювати мікровикладання на основі суб’єкт-суб’єктної взаємодії учнів (фахові дисципліни «Методика навчання української мови» та «Методика навчання літературного читання»). Третій етап (ідентифікації) передбачав формування в майбутніх учителів початкової школи особистісно-рефлексивного компонента готовності до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів, що сприяло в них розвиткові педагогічної рефлексії щодо самостійного моделювання, проведення та аналізу уроків у початковій школі, організовуючи інтерактивну навчальну взаємодію молодших школярів; прагненні до саморозвитку та самовдосконалення. Етап збігся з проходженням виробничої (стажистської) практики студентів, що дозволяло здійснити перехід від навчально-пізнавальної діяльності студентів до моделювання, проведення та аналізу уроків на основі організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів у реальному освітньому процесі початкової школи. Особлива увага була звернена на практичну підготовку майбутніх педагогів та відводилася дисциплінам вільного вибору студентів, зокрема «Особливості організації інтерактивної навчальної взаємодії здобувачів початкової освіти» з метою формування готовності майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів. Професійному зростанню майбутніх педагогів сприяла їх участь у вебінарах, конференціях; використання ними ресурсів методичних інтернет-порталів, освітніх платформ тощо. На всіх етапах педагогічного експерименту впроваджено систему інтерактивно-фахових завдань, яку представлено двома групами (дидактичні та методичні). Дидактичні інтерактивно-фахові завдання пропонувалися майбутнім учителям початкової школи з метою усвідомлення особливостей професійної діяльності в умовах Нової української школи, значущості вмінь організовувати інтерактивну навчальну взаємодію учнів, побудовану на засадах дитиноцентризму, гуманізму, толерантності, партнерства та співпраці. Методичні інтерактивно-фахові завдання виконувалися студентами для оволодіння спочатку вміннями здійснювати мікровикладання на основі суб’єкт-суб’єктної взаємодії учнів, а потім здатністю моделювати, проводити та аналізувати уроки, організовуючи інтерактивну навчальну взаємодію молодших школярів, і спрямовувалися на професійне зростання творчого потенціалу майбутніх педагогів. Включення системи інтерактивно-фахових завдань до змісту експериментального навчання забезпечило формування готовності майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів. Визначення ефективності моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів здійснено за допомогою неперервного моніторингу на всіх етапах дослідження. Аналіз експериментальних даних засвідчив якісні зміни на низькому та середньому рівнях сформованості готовності майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів, що зумовлені зменшенням кількості студентів цих категорій упродовж педагогічного експерименту в КГ (на 12,5 % і 9,8 % відповідно) та ЕГ (на 19,4 % і 21,3 % відповідно). Достатній та високий рівні сформованості означеної готовності в студентів також продемонстрували позитивні якісні зміни: збільшення кількості респодентів у КГ (на 15 % і 7,3 % відповідно) та ЕГ (на 22 % і 18,7 % відповідно). Практичне значення дослідження полягає в оновленні змісту фахових дисциплін («Дидактика», «Методика навчання української мови», «Методика навчання літературного читання»), виробничої (стажистської) практики на основі запропонованої системи інтерактивно-фахових завдань з метою формування готовності майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів; розробленні й упровадженні дисципліни вільного вибору студентів «Особливості організації інтерактивної навчальної взаємодії здобувачів початкової освіти».
- ДокументПідготовка майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Петрик, Крістіна ЮріївнаУ дослідженні теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів, що складається з методологічного, операційно-змістового та контрольно-оцінного блоків, реалізується за педагогічних умов (створення студентоцентрованого середовища в процесі підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів; спрямованість діяльності викладача на практико-орієнтований характер підготовки студентів до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів; залучення здобувачів вищої освіти до рефлексивної діяльності під час їх підготовки до організації інтерактивної навчальної взаємодії молодших школярів), результатом якої є готовність майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів; визначено сутність поняття «підготовка майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів». Оновлено зміст фахових дисциплін («Дидактика», «Методика навчання української мови», «Методика навчання літературного читання»), виробничої (стажистської) практики на основі запропонованої системи інтерактивно-фахових завдань з метою формування готовності майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів; розроблено й упроваджено дисципліну вільного вибору студентів «Особливості організації інтерактивної навчальної взаємодії здобувачів початкової освіти».
- ДокументСучасна система оцінювання мовленнєвої компетентності здобувачів початкової освіти України та Німеччини(Івано-Франківськ : Гельветика, 2024) Петрик, Крістіна Юріївна; Малиш, Яна ВікторівнаМета статті – проаналізувати й порівняти сучасні системи оцінювання мовленнєвої компетентності здобувачів початкової освіти в Україні та Німеччині. Для досягнення поставленої мети використано такі методи дослідження: аналіз наукової літератури – для визначення теоретичних засад мовленнєвої компетентності; систематизація – з метою опису, класифікації систем оцінювання мовленнєвої компетентності здобувачів початкової освіти в Україні та Німеччині; порівняння – з метою порівняння систем оцінювання мовленнєвої компетентності здобувачів початкової освіти обох країн; узагальнення – з метою підведення підсумків і виявлення перспектив для подальшого дослідження. Результати дослідження показали різницю в підходах до оцінювання мовленнєвої компетентності в обох країнах, відзначивши схожість у використанні комунікативних методів і важливість адаптації оціночних практик до соціокультурного контексту. У статті представлено детальний порівняльний аналіз системи оцінювання мовленнєвої компетентності здобувачів початкової освіти в Україні та Німеччині. Конкретизовано зміст поняття «мовленнєва компетентність» і зазначено її види (аудіювання, говоріння, читання, письмо), уточнено мету уроків української мови та літератури в початковій школі (Україна) і уроків німецької мови в початковій школі (Німеччина); описано форми оцінювання знань здобувачів початкової освіти та наведено приклади дієвих інструментів формувального оцінювання і взаємодії вчителя й учнів, що активно використовуються на сучасних уроках в початковій школі; акцентовано увагу на важливості використання листків самооцінювання та взаємооцінювання; розглянуто вимоги до норм оцінювання грамотності молодших школярів обох країн і зазначено критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 1–4-х класів з розвитку усного та писемного мовлення. Наголошено на тому, що провідне й визначальне місце у формуванні особистості молодшого школяра має проблема об’єктивного оцінювання його знань. Висновки свідчать про необхідність подальшого дослідження окресленого питання й обміну досвідом з країнами ЄС з метою вдосконалення системи оцінювання мовленнєвої компетентності учнів початкової освіти та підвищення ефективності навчання.
- ДокументСучасні технології навчання математичної освітньої галузі в початковій школі : силабус навчальної дисципліни на 2023-2024 навчальний рік для ОП Початкова освіта(БДПУ, 2024) Петрик, Крістіна Юріївна; Коваль, Людмила ВікторівнаМетою є оволодіння уміннями майбутніми педагогами моделювати і проводити урок математики із застосуванням різних загальнонавчальних та предметно-математичних технологій в умовах варіативності початкової освіти.