2017
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд 2017 за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 89
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументНародна сміхова стихія у романі Леоніда Горлача «Мамай»(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Федько, ОльгаУ статті досліджується вітальна функція сміхової стихії у романі Л. Горлача “Мамай”. Простежено інтертекстуальні зв’язки роману з творчістю М. Гоголя, Данте Аліг’єрі, фольклорними легендами і переказами, традиціями низового бароко зокрема. Відзначено, що окрім традиційного використання комічного як засобу викриття суспільних недоліків, у цьому творі сміх є формою захисту й збереження національної ідентичності. Введення до тексту комічних елементів сприяє авторському міфотворенню, а саме увиразненню знакової в українській культурі постаті козака Мамая.
- ДокументПародокси Хроносу у поезії Тараса Федюка(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Анісімова, Ніна ПавлівнаУ статті розглядаються художні особливості філософської лірики Тараса Федюка, представника поетичного покоління 80-х років ХХ ст. Аналізуються різні аспекти і моделі філософської категорії часу. Об’єктом дослідження слугують віршовані збірки початку ХХІ ст. (“Обличчя пустелі”, “Золото інків”, “Хуга”, “Горище” та ін.). Теоретичною основою дослідження обрано ідеї філософів, які розкривали роль часу в житті людини (Анрі Бергсон, Мартин Гайдеггер, Серен К’єркегор). Засадничою стала концепція А. Бергсона “безкінечної тривалості”. Розглядаються такі моделі часу: християнський (лінійний), язичницький (циклічний), екзистенційний (особистісний). Визначається естетична оригінальність лірики Т. Федюка: аналізується роль іронії, метафори, парадоксу у вираженні мотиву часу. До контексту залучено типологічно подібні вірші В. Кордуна, М. Воробйова, Х. Л. Борхеса, Р. М. Рільке).
- ДокументІсторія, аналітика, пророцтво: ренесанс шпигунського роману в сучасній українській масовій літературі(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Філоненко, Софія ОлегівнаУ статті йдеться про відродження жанру шпигунського роману в українській літературі 2010-х років. Розглядаються впливи літературної традиції, перекладів зарубіжної класики і сучасних жанрових зразків, чинник геополітичної ситуації. У шпигунських романах Сергія Постоловського та Станіслава Стеценка окреслено візії українського минулого, теперішнього і майбутнього у взаємозв’язку. Формується новий тип героя-суперагента, “українського Джеймса Бонда”. Політична аналітика сполучається із авантюрними сюжетами.
- ДокументПоняття «код» у термінологічному апараті літературознавчих методологій: версія Умберто Еко(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Боговін, ОльгаПропонована праця продовжує цикл історіографічних досліджень, присвячених визначенню поняття “код” у термінологічному апараті літературознавчих методологій. У статті з’ясовано сутність та специфіку “кодів” у семіотичних працях У. Еко. Встановлено принципову невідповідність структури структурованому об’єкту буття. Визначено код як систему ймовірностей, що покликана обмежити безкінечність та невпорядкованість вихідної системи, завжди привнесена дослідником “ззовні” і складає певні межі дослідження.
- ДокументМотиви трансцендування й трансгресії в «ірреальному» хронотопі героя химерного роману(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Журавська, ОксанаАналізується проблема дихотомії “ірреального” й “реального” в хронотопах головних героїв химерних романів О. Ільченка, Є. Гуцала та В. Шевчука. Констатується, що образи Козака Мамая, Хоми Прищепи, Івана Шевчука є трансформацією формально-жанрових масок, а хронотопи героїв формуються під впливом концептуальних положень екзистенціалізму, зокрема ідей випробування кінцевості людини, отримання трансгресивного знання як досвіду смерті шляхом порушення соціальних норм і законів. Ключовими у хронотопі є концепти “химерництво”, “бездітність”, “деміургія”.
- ДокументОбразно-смислові модифікації замкненого простору у повісті М. Хвильового “Санаторійна зона” та романі О. Гакслі “Жовтий Кром”(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Девдюк, ІваннаУ статті здійснено типологічний аналіз просторової образності у повісті М. Хвильового “Санаторійна зона” та романі О. Гакслі “Жовтий Кром”. Окреслено такі спільні мотиви обмежених просторів, як тиша, статичність, театральність, безцільність буття. Уособленням гнітючої замкнутості визначено образ страху, який охоплює головних персонажів, призводячи до суїцидних дій.
- ДокументАсоціативне та лексичне значення стимулів суспільство і політика(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Онищук, НадіяIn the article there have been presented the analysis of free associative experiment with words-stimulus society and politics; there have been systematized associative connections of reactions with stimulus; there have been done comparison of lexical and terminological meanings with associative.
- ДокументОсобливості вживання форм родового відмінка багатозначних іменників чоловічого роду в сучасній мовній практиці(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Юносова, Валентина ОлександрівнаIn the article the formation of the singular masculine nouns in the genitive case and second declination which can obtain the ending - а(-я) or -у(-ю) has been studied. The changes in orthography of these endings that occurred in the end of the XX-th and the beginning of the XXI-st centuries have been considered. A number of factors that influence the choice of one of the inflections of the genitive case have been researched; the usage in accordance with the lexical filling and morphological structure of these nouns in the modern language practice have been analyzed; the reflection of these changes in spelling publications have been traced
- ДокументНові горизонти компаративістики: перспективи порівняльних студій феномену псевдоморфних персонажів : рецензія на монографію О. О. Ніколової “Псевдоморфні персонажі української та російської літератур кінця ХVІІІ – І половини ХІХ ст. (у контексті європейської традиції)”(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Циховська, ЕлінаУ світовій літературі здавна активно використовуються мотиви та сюжети, пов’язані із створенням формально-сутнісних дисонансів: численні підміни, удавання, перетворення, перевдягання, невпізнання демонструють примарність та ілюзорність буття, викривають суспільну “театральність”, сприяють загостренню колізій, посиленню емоційної напруженості тощо. Потужний функціональний потенціал забезпечує цим явищам перманентну затребуваність у якості художніх засобів та поширення в творчості майстрів слова різних країн. Усвідомлення їхньої значущості спонукає до роздумів над багатьма питаннями, серед яких на окрему увагу заслуговує специфіка образів, що виникають унаслідок порушення сутнісних та презентаційно-рецептивних відповідностей. Типологія таких персонажів допомагає визначити орієнтири для концептуального впорядкування (узагальнення та розмежування проявів) матеріалу, а тенденції творчого використання засвідчують характер національно-історичних трансформацій традиційних наративів. Детальному дослідженню зазначеної проблематики присвячена монографія Ніколової О. О., у якій обґрунтована доцільність впровадження терміна для позначення важливого, проте системно не проаналізованого феномена (“псевдоморфні персонажі”), представлена чітка дефініція нового поняття. Однак цим новаторство не обмежується: авторка пропонує теоретичне осмислення ключової категорії, методологічний інструментарій аналізу з його апробацією в межах обраного для висвітлення об’єкту, а також аргументовано доводить перспективи компаративних студій, скерованих на вивчення псевдоморфних персонажів та співвідносних із ними мотивів і сюжетів у різних площинах. Праця Ніколової О. О. засвідчує їхню належність “наднаціональній та позачасовій” скарбниці мистецтва, а також вказує на роль “у процесі формування жанрових систем комічного, фантастичного, авантюрного дискурсів української та російської літератур кінця ХVІІІ – І половини ХІХ ст. на перетині рецепцій європейських традицій та плідного освоєння власних культурних надбань”
- ДокументІсторичні романи Ю. Косача 1960-х – 1980-х років(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Лущій, СвітланаУ статті проаналізовано історичні твори Ю. Косача “Володарка Понтиди”, “Чортівська скеля” та ін. Історичні романи розглянуто з позиції появи нових тем, образів, жанрово-стильових інновацій. Оскільки на сьогодні романістика Ю. Косача 1960-х - 1980-х років практично не вивчена, то увага зосереджується саме на ній.
- ДокументК вопросу о дейктичности глагольной категории вида в белорусском языке(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Артемова, ОльгаThe article analyses the verbal aspect in the Belarusian language as a deictic category which depends on the observer’s perceptual peculiarities and the correlation of the temporal-spatial localizations of the situation, the speaker and the observer. It is revealed that the perfect aspect with its assertive and resultive semantics is characterized by the divergence of the spatial-temporal localizations of the action, the observer and the process of speaking. The imperfective aspect with continuous semantics is characterized by the convergence of the spatial-temporal systems of the subject of perception, the situation expressed by the verb and the process of speaking.
- ДокументИгра в классиков: пастишизация текста как средство создания игрового поля в пьесах Бориса Акунина(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Коркішко, Вікторія ОлегівнаВ статье рассматривается своеобразие функционирования постмодернистского приема пастишизации в пьесах Б. Акунина “Гамлет” и “Чайка”. Анализируются особенности игры “писатель – текст – читатель” в исследуемых произведениях, а также средства создания новой художественной реальности на основе классических произведений.
- ДокументОрфей у рецепції Івана Франка(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Мітракова, ОксанаТворчість тракійського співця Орфея і його напівміфічна постать часто досліджувалась та використовувалася у роботах українських письменників. Іван Франко часто звертався до нащаддя античних поетів, займався перекладами та аналізом текстів і приділив увагу постаті Орфея. Для сучасників сам І.Я.Франко асоціювався з тракійським поетом. Леся Українка присвятила свій твір "Орфеєве чудо" Івану Франку, а Микола Вороний у вірші "Іван Франко" порівняв із Орфеєм самого Івана Яковича. У праці "Дещо про Орфея та приписувані йому твори" Іван Франко детально аналізує фігуру Орфея та згадки у міфах, творах. Образ Орфея Іван Франко використовує і у власній поетичній творчості. Збірка "Зів’яле листя" змальовує закоханого співця. Образ Орфея як загубленого співця та нещасного закоханого простежується у творах збірки.
- ДокументИзучение творчества И. Бунина на уроках литературы в 11 классе в школах с русским языком обучения(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Спивак, Ирина ЭдуардовнаВ статье рассматривается вопрос об изучении произведений И. Бунина в 11 классе школ с русским языком обучения. Автор анализирует программы интегрированного курса “Литература (русская и зарубежная)” (академический и профильный уровни). Предлагаются варианты монографического изучения произведений И. Бунина.
- ДокументТравматична пам’ять культури в літературознавчій рецепції(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Пухонська, ОксанаУ запропонованому дослідженні зосереджено увагу на особливостях наукової рецепції посттоталітарної травматичної культури в українському літературознавчому дискурсі. Авторка статті апелює до міждисциплінарного характеру студії, покликаючись на специфіку явища культурної пам’яті суспільства та її місця у науковому дискурсі після радянського тоталітаризму. А тому до уваги взято не лише праці літературознавців, а й також історичні, соціологічні та культурознавчі інтерпретації тоталітарного досвіду як пам’яті.
- ДокументВербальна реконструкція авторської самості в тексті есе(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Морошкіна, ГалинаThe given article deals with the investigation and generalization of verbal peculiarities of the author's selfhood in a modern francophone essay. Essay text analysis of the famous French author Philippe Delerm allowed to stand out specific characteristics of his aesthetics art in the process of discovering the world through self-understanding. Reconstruction method of the author's mentality can be provided by evolving synthetical components of the essay text proved authors remarkability, accomplishment, eggheadism, whose philological domain knowledge cooperate with his fertile imagination, sensitivity, benevolent view of life. Philippe Delerm’s individual metaphoric expressions, synthetical components, allegorical images, scientific terminology and slangy words reflect authors great personality.
- ДокументТопос Орської фортеці: репрезентація замкненого простору міста у повісті “Близнецы” Т. Шевченка(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Боклах, ДмитроТопос Орської фортеці в дослідженні розглядається як замкнений простір міста-фортеці, що з’єднує в собі і фізичну реальність, і своє буття як бездуховної реальності. Фортеця складає простір обмеженого міста як простору незрозумілості, нечіткості, муштри, суму тощо. Локуси, які фігурують у просторі фортеці-міста, класифікуються за ступенем деталізації зображення. Топос Орської фортеці як замкненого простору міста відтворює реальність, яка складається з таких локусів, як двір, квартира (житло), канцелярія, казарма. У статті з’ясовано, що Зосим Сокира утілює закритий простір, натомість Саватій втілює відкритий. Психологічна реальність шевченкового міста-фортеці складається також із окремих реальностей персонажів, обумовлених автобіографізмом відтворюваного топосу загалом.
- ДокументРоль української мови у сучасних міжкультурних комунікаційних процесах(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Коваленко, ТетянаУ статті проаналізовано роль та функції української мови у міжкультурній комунікації сучасного світу.
- ДокументХудожні домінанти трагікомедій В. Діброви(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Вірченко, ТетянаУ статті проаналізовані п’єси В. Діброви, опубліковані в збірці “Чотири, три, два один”. З’ясовано, що літературознавці переважно зосереджують увагу на прозі письменника, зокрема ознаках індивідуального стилю. Драматургія автора вивчається в контексті літературного процесу кінця XX – початку XXI століття. П’єси Володимира Діброви ілюструють як драматург уважно підходить до кожної людської долі, намагаючись розібратися у причинах поведінки; саме тому майже відсутні однозначні оцінки й відповіді на моральні проблеми. Гротескне висміювання завжди відбувається на фоні побутових ситуацій.
- ДокументГротескний політичний бал-маскарад у романі «Мандрівки до Аберфайлю» Романа Іваничука(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Шабаль, КатеринаСтаття присвячена створенню комплексної візії специфіки художньої організації роману Р. Іваничука “Мандрівки до Аберфайлю”, який ще залишається маловивченим. Головна увага приділяється політичній сатирі, вплетеній в оригінальну структуру роману. Виокремлюються головні постмодерністські риси роману, висвітлюється психологічна майстерність автора та особливості стилю. У статті зроблено аналіз сучасного роману з точки зору приналежності його до політичного жанрового різновиду.