2017
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд 2017 за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 89
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументОсобливості інтерпретації образу Павла Полуботка в романі «Спадок» Анни Шевченко(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Герасименко, Юлія АндріївнаСтаття присвячена трактуванню образу Павла Полуботка зарубіжними письменниками. Проведено детальний аналіз авторської інтерпретації історичної особистості в романі британської письменниці українського походження Анни Шевченко “Спадок”. Зроблено висновок, що письменниця поєднала у творі два традиційні сюжети зображення гетьмана.
- ДокументНевідомі речі з відомих текстів : рецензія на монографію Наталії Городнюк «Res incognita: семіотика речі у східнослов‘янському модерністському романі першої половини ХХ століття» (Дніпро, 2017)(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Борзенко, ОлександрМонографія Наталії Городнюк "Res incognita: семіотика речі у східнослов‘янському модерністському романі першої половини ХХ століття" присвячена категорії речі й охоплює широке коло теоретичних та компаративних проблем: річ у літературі, річ як знак і річ як концепт, семіотичний статус та функції речі в художньому творі, семіотика речі у модерністському романі на матеріалі української, російської та білоруської літератур. Спираючись на дослідження Ю. Лотмана, А. Байбуріна, В. Топорова, М. Епштейна, Є. Фарино та ін., авторка обстоює тезу про взаємозалежність речі та художнього світогляду, речі та стилю, речі та текстогенерувальних стратегій. Монографія Н. Городнюк складається із чотирьох розділів.
- ДокументКомізм барокової збірки Д. Братковського «Світ, розглянутий по частинах»(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Сидоренко, ОксанаУ статті аналізуються провідні конституенти, які формують стихію комічного у збірці барокового польськомовного письменника Данила Братковського “Світ, розглянутий по частинах”. Доведено, що специфіка комічного у фрашках має сатирично-викривальний імператив, реалізація якого, можлива завдяки антонімічній опозиції, навколо якої вибудовується сюжет твору, пуанту або моральної сентенції, а також мотивам, які спроможні викликати сатирико-гумористичну реакцію потенційного реципієнта. Стихія комічного аналізованої збірки зорієнтована на руйнування підданого критиці світоустрою.
- ДокументОсобливості жіночої іронії/самоіронії у творчості С. Йовенко (гендерно-філософський аспект)(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Ляшенко, ОленаСтаття репрезентує результати теоретико-аналітичного студіювання природи жіночої іронії та самоіронії в гендерно-філософському аспекті. Аналіз поезій С. Йовенко виявляє семантичні особливості природи конфлікту, які разом із концепцією особистості та системою образно-поетичного вислову демонструють завершену структуру, що вписана у типологічний ряд ознак гетерогенного типу цілісності.
- Документ«Дон Кіхот» М. Сервантеса: еволюція критичної та літературної рецепції(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Школа, Ірина ВікторівнаСтаття присвячена аналізу специфіки рецепції та інтерпретації роману М. Сервантеса “Дон Кіхот” в літературно-критичному дискурсі. Хронологічно розглянуто основні тенденції оцінки роману “Дон Кіхот” у світовому письменстві та літературознавстві, розкрито їх специфіку та визначено чинники, що впливали на зміну ставлення до сервантесівського твору протягом усієї історії його рецепції. На ції основі, враховуючи зміну наукової парадигми, виникнення на початку ХХ ст. нових теорій і підходів до тлумачення художніх текстів, уточнено етапи сприйняття твору іспанського письменника митцями і науковцями з часу першої публікації роману і до наших днів.
- Документ«#КонотопЗемляЛегенд» Руслана Горового: стратегії творення комічного(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Вещикова, ОленаСтаттю присвячено поетикальним рисам і наративним стратегіям циклу “#КонотопЗемляЛегенд” Руслана Горового, вибір яких зумовлений особливостями сприймання реципієнтом текстів у Facebook та уявленням автора про читача його дописів. Комічного ефекту автор досягає за допомогою комбінування низки прийомів: стандартна схема наративу, лаконічність і економія мовних засобів, неочікувана розв’язка, переважно кмітливий і симпатичний головний персонаж, сумніви читача в надійності наратора, інтертекстуальність, стьоб тощо.
- ДокументЗіставні речення як окремий різновид складносурядних конструкцій в сучасній українській мові(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Рула, Наталія ВолодимирівнаУ статті систематизовано вчення про зіставлення як мовну категорію, удокладнено відомості щодо формально-граматичної та семантико-синтаксичної організації зіставних складносурядних речень. Акцентовано на функціях сполучника а як основного репрезентанта зіставних семантико-синтаксичних відношень. Обґрунтовано поділ складносурядних конструкцій на дві групи: речення із власне-зіставною семантикою та речення з домінуванням зіставлення, яке своєю чергою ускладнене додатковими семантичними відтінками.
- ДокументХудожній досвід ХХ століття: європейський профіль : рецензія на видання Саєнко Валентини «Українська література ХХ ст.: діапазон творчих голосів і мистецьких відкриттів. Вибрані літературознавчі праці» (Львів : ЛА «Піраміда», 2016. – 868 с.)(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Александрова, ГалинаПоширеною практикою останнім часом стало упорядкування викладачами раніше надрукованих статей у наукових збірниках в одній книжці. Це зручно насамперед для студентів, яким не доводиться шукати рекомендовану працю в періодиці. У масштабній книжці “Українська література ХХ ст.: діапазон творчих голосів і мистецьких відкриттів” доцент Одеського національного університету відомий дослідник, авторка близько 500 публікацій (з них 5 монографій і наукових посібників) Валентина Саєнко акумулювала свій досвід літературознавця і педагога, прагнула розглянути злети і втрати віку минулого, відновити і популяризувати пам'ять про культ творчості, який, на її переконання, панував у знакових творах найкращих репрезентантів рідного письменства. Відкривається книжка вступом, у якому авторка мотивує ідею книжки як однієї з форм систематизації й активізації написаного за кілька років, що сукупно є суб’єктивним оглядом найвищих досягнень минулого століття. Це не просто збірник публікацій, напрацьованих упродовж читання авторського вишівського курсу, а цілісний погляд, пронизаний ідеєю руху української культури від раннього модернізму до постмодернізму. Зокрема, В. Саєнко відмовляється від визнання 1917 року “рубіжним”, таким, що порушив принцип спадковості й традиції, а вважає, що мистецька дійсність, за Б.-І. Антоничем, “є суцільна, в собі замкнена, окрема із своєрідними законами”, а тому естетичний поступ варто оцінювати виважено, у всіх його діалектичних зіткненнях і особливостях. Щоправда, природний рух зламали процеси політизації і примітивізації мистецтва, але цьому протистояли творці, що йшли європейським шляхом у літературі.
- ДокументПостколоніальна політика в сатиричних романах Марини Гримич(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Євтушенко, СвітланаУ статті досліджуються способи відтворення української політичної системи в сатиричних романах М. Гримич ("Егоїст", "Варфоломієва ніч"). Зосереджується увага на викритті авторкою недоліків новонароджених політичних інститутів та провладних "еліт". Відзначається, що вибір "національних еліт" в якості об’єкту літературного дослідження обумовлений їх вагомою роллю в керівництві держави. Письменниця констатує брак справжньої еліти в українському суспільстві. Вона також розглядає варіанти (хоча і дещо утопічні) формування справжньої національної еліти.
- ДокументСинергетичне моделювання жанру як стратегія реабілітації історії літератури : рецензія на монографію Чика Дениса «Longo sed proximus intervallo: жанрові системи української та англійської прози кінця ХVІІІ – середини ХІХ ст.» / [наук. ред. В. А. Зарва] (Хмельницький : ФОП Цюпак А. А., 2017. – 356 с.)(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Левченко, ГалинаПостколоніальний розвиток українського літературознавства певною мірою нагадує тривалий і повний важливих внутрішніх перипетій шлях психологічної реабілітації особистості, з якою працює психоаналітик. Тільки реабілітантом тут постає те, що Ліна Костенко назвала у відомій статті “гуманітарною аурою нації”, тобто повносправна культурна ідентичність, а в ролі практичного психотерапевта – фахівець-гуманітарій і літературознавець зокрема. Деформації у розвитку та самоусвідомленні, “відсутні місця”, ізоляціонізм і внутрішні комунікативні розриви, які були накинуті українській літературі статусом мистецтва колонізованої країни упродовж майже трьох століть, гостро потребують переосмислення. Велику історію нашої літератури у її повній і відповідній до реальності версії все ще тільки треба написати, хоч і доводиться це робити у постмодерний час, коли ставиться під сумнів сама доцільність історій літератури. Попри величезну кількість зусиль, спрямованих на нове прочитання різних періодів літературного розвитку і творчості окремих письменників у світовому контексті в часи незалежності й альтернативним та опозиційним щодо радянської наукової парадигми діаспорним літературознавством (у працях Д. Наливайка, В. Івашківа, І. Лімборського, П. Михеда, Є. Нахліка, М. Ільницького, Я. Поліщука, Г. Грабовича, Ю. Шевельова, Тамари Гундорової, Тетяни Свєрбілової, Надії Петриченко тощо), в історії української літератури й далі лишається чималий обсяг авторів і текстів, які потребують нових перспектив бачення для адекватного оприсутнення їх у літературознавчому дискурсі. Монографія Дениса Чика займає свою важливу нішу в цьому дискурсивно-реабілітаційному процесі. У центрі його дослідницької уваги постає жанрова система української прози кінця XVIII – середини ХІХ ст. у зіставленні з англійською прозою того ж періоду.
- ДокументМова українського весілля як об‘єкт етнолінгвістичної та лексикографічної інтерпретації(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Свищ, НаталяТрадиційний український весільний ритуал до сьогодні зберігає численні архаїчні обрядові та мовні елементи що репрезентують відповідний сегмент концептуальної та мовної картин світу. Фольклористи, етнографи та історики студіювали структуру та частково походження обряду, лінгвісти – переважно його регіональні варіанти, тоді як комплексна етнолінгвістична та лексикографічна інтерпретація весільної лексики ще не була здійснена. Весільний лексикон як сукупність вербалізацій макроконцепту ВЕСІЛЛЯ становить концептуальну та мовну єдність і включає три приблизно рівноправні частини – найменування учасників, атрибутів та мікрообрядів весілля.
- ДокументЗасоби творення комічного у художніх творах Григора Тютюнника(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Звягіна, ГаннаУ статті розглядається категорія комічного та способи її реалізації у творчості Григора Тютюнника. Відзначається, що гумористичний дискурс побудований на основі спеціально організованої мовної структури з обов’язковим урахуванням національних рис і ментальних стандартів. Засобами створення комічного у творах письменника є використання неповних речень, вставних і вставлених конструкцій, вживання модальних слів, еквівалентів речень, приєднувальних речень, парцеляції та актуалізації.
- Документ“Анна Київська – королева Франції” В. Чемериса: художня чи квазі-біографія(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Колінько, Олена ПетрівнаУ статті проаналізовано новий твір В. Чемериса як синтетичний жанр, що поєднує елементи історичного роману, художньої біографії та квазі-біографії. Наголошено, що автор хоч і звертається до постаті відомої історичної особи, оперує певними фактичними матеріалами, та усе ж багато епізодів, картин домислює, дофантазовує, що й зумовлює складність визначення жанру твору, який більше тяжіє до квазі-біографії.
- ДокументМетодологія міфологізму в умілому застосуванні для аналізу літератури української діаспори 20–50-х років ХХ століття : рецензія на монографію О. В. Слоньовської “Ефект амальгами: (Міф України в літературі української діаспори 20–50-х років ХХ ст.)”(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Куцевол, ОльгаАктуальність монографічного дослідження Ольги Слоньовської безсумнівна, вона полягає в назрілій потребі аналізу літератури української діаспори І половини ХХ ст. інструментарієм архетипної критики як оптимальної методології аналізу художніх текстів, створених митцями, які в процесі їх написання у цілому чи епізодично були наділені міфологічним мисленням. Книзі “Ефект амальгами: (Міф України в літературі української діаспори 20–50-х років ХХ ст.)” характерна наукова новизна. Це, по суті, перша в українському літературознавстві спроба системно проаналізувати досягнення митців української діаспори І половини ХХ ст. з позицій архетипної критики у їхньому намаганні витворити консолідуючий національний міф. Рецензована монографія Ольги Слоньовської має досить значний обсяг і складається з п’яти важливих розділів: “Методологія міфологізму як апарат аналізу творів красного письменства української діаспори”, “Природа геніального як запорука міфопоетичного мислення: “В його акордах чути кроки Бога””, “Духовне і плотське в трактуванні національного міфу”, “Україна в контексті національного міфу” та “Українська держава майбутнього”. Унікально вдала структура змісту наукової книги засвідчує, що авторка високо компетентна в аналізі об’єкту дослідження й здатна робити серйозні відкриття.
- ДокументДіаспорне маланюкознавство: літературно-критичний дискурс “американського” періоду(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Яровенко, ТетянаУ статті простежується зміна тональності творів Є. Маланюка та підходи до їхнього аналізу в “американський” період життя. Акцентуються проблеми системного осягнення здобутків митця, спроби сформувати уявлення про його творчу еволюцію критиками та літературознавцями діаспори (Б. Бойчук, Ю. Войчишин , С. Гординський, І. Костецький, Ю. Лавріненко, Б. Рубчак та ін.). У площині зацікавлень питання філософської складової лірики поета, стильової своєрідності його доробку, історіософізму мислення й реалізації авторської концепції у ліриці; потреба комплексного вивчення есеїстичного спадку; необхідність актуалізації біографічно-особистісного аспекту осмислення творчості співця Степової Еллади.
- ДокументСпецифіка гоголівського інтертексту в сатиричній прозі Костя Гордієнка 20-х років ХХ ст.(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Скорина, ЛюдмилаУ статті головна увага зосереджується на типології і функціях оприявнення Гоголівського інтертексту в сатиричній прозі Костя Гордієнка 1920-х років. З’ясовано, що у повісті К. Гордієнка “Автомат. Гнила Печериця” й романі “Славгород” найактивніше побутують інтертекстеми з “Вечорів на хуторі біля Диканьки”, згадуються також “Повість про те, як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем”, “Портрет” і “Мертві душі”. Гоголівські прототексти оприявнюються найчастіше через паратекстуальні цитати й алюзії. Рідше застосовуються елементи кодової інтертекстуальності, семантичні форми (інтертекстуальні мотиви, традиційні образи), а також зразки системно-текстової референції (запозичення прийому, стилізація – особливо у повісті “Автомат”). Принципово важливими видаються не так зовнішні текстуальні перегуки, як орієнтація К. Гордієнка на гоголівські принципи моделювання художнього світу (“міфотворчість”, очуднення, гротеск тощо).
- ДокументОсобливості пародіювання лицарської авантюри в романі Т. Неша “Злощасний мандрівник, або Історія Джека Уілтона”(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Гоменюк, АлінаУ статті розглядається шлях оновлення романічної поетики, втілений у романі Т. Неша “Злощасний мандрівник, або Історія Джека Уілтона”; осмислюється нешівський спосіб пародіювання лицарської авантюри, що забезпечує саморозкриття героя, в якому він дистанціюється від топосів лицаря і пікаро; встановлюється співвіднесення історичної правди і вигадки, визначальне для створення художньої панорами Англії єлизаветинської доби.
- ДокументОбраз Шерлока Холмса як засіб розкриття культурних цінностей вікторіанської доби(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Бугрій, АнастасіяКонан Дойл в оповіданнях про Шерлока Холмса відображає цінності вікторіанської культури, невтомно розмірковуючи над ними, і в цьому криється одна з найважливіших причин тривкої популярності Холмса поза власним часом, в нашу зовсім іншу епоху. Розслідування Холмса не лише ґрунтуються на культурних цінностях, але досліджують та перевіряють двоїсті нашарування міфогенних факторів: міфологізується не тільки Холмс, але й ціла вікторіанська епоха, яка з часом стала варіантом міфу про втрачений “золотий вік”.
- ДокументМіж життям і смертю: «голодова» проблематика в українській діаспорній дитячій літературі(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Варданян, МаринаУ статті розглядається тема Голодомору 1932–1933 рр. в Україні, що порушується в повістях Ольги Мак та Лесі Бризгун-Шанти. Основна увага зосереджена на розкритті двоїстості мотиву смерті в художніх текстах українських діаспорних письменниць. Акцентована увага на життєствердному пафосі творів про Великий Голод в Україні. Розглянуто образи героїв як носіїв колективної (культурної) ідентичності, осмислення яких українською молоддю веде до відкриття особистої ідентичності та формування активної громадської позиції.
- ДокументФілологічна аргументація в українських православних і католицьких богословсько-полемічних трактатах другої половини ХVІІ століття(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Борисенко, КатеринаУ статті йдеться про історію розвитку жанру богословсько-полемічного трактату в українській літературі др. пол. XVII ст., зокрема про дискусії між православними та католицькими авторами. Визначаються характерні стилістичні особливості, зокрема філологічна аргументація. Виокремлюються провідні напрямки тогочасної православно-католицької полеміки, вказується на ролі та місці полемічних розправ у творчості провідних вітчизняних барокових авторів.