Перегляд за Автор "Мицик, Ганна Михайлівна"
Зараз показуємо 1 - 20 з 44
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументStem-освіта в Україні: виклики та можливості(Видавничий дім «Гельветика», 2024-04) Нестеренко, Марина Миколаївна; Мицик, Ганна Михайлівна; Петрик, Крістіна ЮріївнаУ статті досліджено можливості та виклики впровадження STEM-освіти в розрізі соціально-економічної ситуації в Україні. Авторами розглянуто позитивний вплив STEM-освіти на формування ключових компетент- ностей, які набувають особливого значення у динамічному та інноваційному суспільстві, де технологічні досяг-нення та прогрес переплітаються з щоденним життям. Вказано на те, що вона стає не лише пріоритетним напрямом розвитку освіти, але й стратегічно важливим кроком для вирішення сучасних викликів, пов’язаних з триваючою війною в Україні. Акцентовано на викликах, які ускладнюють впровадження STEM-освіти в країні. Серед таких: втрата людського капіталу та руйнування значної кількості освітньої інфраструктури у звʼязку з воєнним конфліктом, зниження інтересу учнів до природничо-технічних та математичних дисциплін, невпевне-ність та обмежена обізнаність викладачів щодо реалізації STEM-освіти на практиці; упередження щодо того, що STEM-освіту повинні реалізовувати переважно вчителі технічних та природничих наук, відкидаючи на дру-гий план представників соціально-гуманітарних наук. Авторами запропоновано стратегічні кроки, необхідні для реалізації STEM-освіти, починаючи від державно-го і закінчуючи інституційним рівнями. Це передбачає впровадження найкращих міжнародних практик, збіль-шення фінансування, надання субсидованих або безкоштовних технічних ресурсів, внесення змін в освітні (освіт-ньо-професійні) програми, навчальні плани в закладах вищої освіти та проведення інформаційних кампаній для викладачів. Наголошено на необхідності побудови ефективних механізмів співпраці між органами державної влади, закладами освіти, науковими установами, представниками бізнесу та промисловості, громадськості для створення сприятливого середовища, яке забезпечуватиме реалізацію STEM-освіти та підготовку нового поко-ління вчителів-інноваторів, готових відповідати викликам XXI століття.
- ДокументВикористання гейміфікації в попередженні дислексії у дітей старшого дошкільного віку(ДДПУ імені Івана Франка, 2022) Мицик, Ганна Михайлівна; Бабіченко, Альона ДенисівнаУ поданій статті аналізується практика, що склалася у використанні гейміфікації у системі організації профілактичної роботи з дітьми, схильними до дислексії. Визначені причини, що визивають появу дислексії. Наголошено на необхідності своєчасного виявлення дітей групи ризику та наданні їм корекційно-розвиткової допомоги з метою уникнення негативних психосоціальних наслідків в майбутньому під час навчання у закладі освіти. Узагальнено основні здобутки закордонних та вітчизняних вчених у цій царині. Висвітлені переваги використання в пропедевтичних цілях в роботі з дітьми, схильних до дислексії, елементів гейміфікації. Вказано, що використання гейміфікації потребує створення якісного освітнього контенту – цифрових дидактичних ігор. Висловлено думку, що досить важливим в цьому аспекті є поширення власних напрацювань, в яких висвітлюється практика їх використання для попередження дислексії у дітей старшого дошкільного віку. В якості прикладу запропоновано декілька варіантів авторських цифрових ігор з означеної проблематики. Наведено їх якісні характеристики, зазначено, що в порівнянні з іншими засобами розвитку функцій та операцій, що складають основу процесу читання, вони надають значні переваги. З’ясовано чинники, що можуть перешкоджати досягненню позитивного ефекту застосування цифрових ігор вчителем-логопедом в корекційно-педагогічному процесі. Здійснено пошук шляхів їх вирішення. Доведено, що використання цифрових ігор при наданні корекційно-розвиткових послуг дозволяє організовувати відповідну роботу не тільки в режимі офлайн навчання, але й при дистанційному навчанні, що досить зручно при взаємодії з дітьми в умовах значних територіальних відстаней. Наголошено на необхідності достатнього рівня сформованості цифрової компетентності вчителів-логопедів як запоруки методично правильної розробки та впровадження цифрових ігор в корекційно-розвиткове заняття.
- ДокументВикористання гейміфікації в системі соціально-психологічної адаптації підлітків-вимушених переселенців(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Мицик, Ганна Михайлівна; Попова, Анастасія Сергіївна; Богданова, МирославаУ статті викладено власний погляд на проблему соціально-психологічної адаптації підлітків, які внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України стали вимушеними переселенцями. Схарактеризовано важливість вивчення досвіду зарубіжних колег щодо використовуваних ними методів (заходів), які дозволяють підлітку-вимушеному переселенцю більш швидше адаптуватися до нового освітнього середовища в незнайомій йому країні. Проаналізовано сутнісні характеристики соціально-психологічної адаптації підлітків-вимушених переселенців. Зазначено, що провідним інститутом, який забезпечує належні умови соціально-психологічної адаптації підлітків – вимушених переселенців, є школа. Обґрунтовано доцільність використання в умовах школи методу гейміфікації як способу впливу на процес соціально-психологічної адаптації підлітків – вимушених переселенців, зваживши на їх інтереси, захоплення цифровими засобами та постійне користування Інтернетом. Висвітлені структурні елементи методу гейміфікації в освітньому процесі, вказано на його переваги. Визначено основні завдання соціально-психологічної адаптації підлітків засобами гейміфікації (субкультурна ідентифікація, самоактуалізація, емоційне співналаштування). Представлено алгоритм впровадження та використання методу гейміфікації у цьому процесі. Наголошено на доцільності створення якісного освітнього контенту, схарактеризовано його елементи (динаміка, механіка та компоненти). Підкреслюється важливість ролі вчителя при застосуванні методу гейміфікації. Акцентовано, що професійна компетентність педагогічного та соціального працівника при цьому розглядається як необхідна умова досягнення цілей, зумовлених використанням гейміфікації. У контексті удосконалення методів, які б забезпечували ефективність соціально-психологічної адаптації підлітків, які є вимушеними переселенцями на етапі їх навчання в школі, визнано, що досить важливим є поширення власних напрацювань щодо цього.
- ДокументВикористання назв професійних кваліфікацій в освітньо-професійних програмах 016.01 – Логопедія першого (бакалаврського) рівня вищої освіти(БДПУ, 2021) Мицик, Ганна Михайлівна; Пришляк, МихайлоНа основі аналізу освітньо-професійних програм спеціальності 016 Спеціальна освіта, за спеціалізацією 016.01 – логопедія першого (бакалаврського) рівня вищої освіти окремих закладів вищої освіти, у статті досліджена практика використання в них назв професійних кваліфікацій, що присвоюються здобувачам вищої освіти за результатами їх успішного виконання. Зазначено, що наявність в Стандарті вищої освіти України першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 016 Спеціальна освіта рекомендаційного переліку назв професійних кваліфікацій щодо визначених Міністерством освіти і науки України спеціалізацій є питанням більш ніш важливим, а тому потребує уваги науковців. З’ясовано, що в освітньо-професійних програмах спеціальності 016.01 Спеціальна освіта (Логопедія) питання використання назв професійних кваліфікацій вирішуються по-різному. Переважно в таких програмах спостерігається спрямованість на присвоєння здобувачам, які успішно її виконали, професійної кваліфікації «логопед», в меншій мірі – «асистент вчителя-логопеда». Констатовано, що не один з діючих в Україні довідників кваліфікаційних характеристик професій працівників не містить кваліфікаційної характеристики логопеда, не достатньо конкретизованими є вимоги щодо освітнього ступеня працівника, необхідного для зайняття посади логопеда. Відсутність кваліфікаційної характеристики логопеда, в певній мірі, створює проблеми й у визначенні переліку основних робіт, які притаманні цій посаді (професії). Зваживши на рівень складності проблем, які слід розв’язувати логопеду та асистенту вчителя-логопеда в професійній діяльності, висловлена думка про орієнтування освітньо-професійних програм спеціальності 016 Спеціальна освіта, спеціалізація 016.01 – логопедія першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, на підготовку виключно логопедів з присудженням її випускникам професійної кваліфікації «логопед». В свою чергу підготовка асистентів вчителів-логопедів має здійснюватися за освітньо-професійними програмами початкового рівня (короткого циклу) вищої педагогічної освіти. З огляду на існуючий тісний зв’язок між вчителем-логопедом та логопедом запропоновано переглянути кваліфікаційні вимоги щодо первинної посади вчителя-логопеда, передбачивши можливість її зайняття особами зі ступенем бакалавра.
- ДокументВикористання потенціалу студентського самоврядування у формуванні та поглибленні цифрової компетентності майбутніх вчителів спеціальної освіти(Інформаційні технології і засоби навчання, 2022) Мицик, Ганна Михайлівна; Пришляк, МихайлоУ статті досліджено роль студентського самоврядування у процесі формування та поглиблення цифрової компетентності майбутніх вчителів спеціальної освіти. Акцентовано увагу на актуальності використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті: наданні дистанційно корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами, забезпеченні підтримки інклюзивного навчання. Наведено результати онлайн опитування, якими підтверджена зацікавленість майбутніх вчителів спеціальної освіти у підвищенні рівня своєї цифрової компетентності. Висловлена думка щодо необхідності пошуку закладами вищої освіти нових підходів до оптимізації навчального процесу відповідно до сучасних вимог; дієвих способів її формування та поглиблення. Обґрунтована можливість використання в якості одного з інструментів формування та поглиблення цифрової компетентності майбутнього вчителя спеціальної освіти потенціалу студентського самоврядування. Викладене власне бачення автора щодо його вагомого місця у підтримці наскрізного характеру процесу формування та поглиблення цифрової компетентності майбутніх вчителів спеціальної освіти. Зазначено, що важливою в цьому контексті бачиться творча співпраця органів студентського самоврядування та науково-педагогічних працівників кафедри закладу вищої освіти, що забезпечує підготовку майбутніх вчителів спеціальної освіти. Свого детального опису отримали форми участі студентського самоврядування у формуванні та поглибленні цифрової компетентності майбутніх вчителів спеціальної освіти. Запропоновано створення простору для неформальної освіти на рівні спеціальності 016 Спеціальна освіта – ЦифроХаб, з можливістю проведення в його рамках безкоштовних онлайн заходів з метою формування та поглиблення цифрової компетентності студентів в позанавчальний час. Деталізовано змістове наповнення івентів в авторській збірці «Handbook: керівництво з формування цифрової компетентності». Розроблено путівник з цифровими інструментами для початківців – «Guide для початківців: упевнений юзер у цифровому світі».
- ДокументВикористання цифрових ігор у профілактиці порушення процесу читання у дітей старшого дошкільного віку(Інформаційні технології і засоби навчання, 2022) Мицик, Ганна МихайлівнаВ контексті затвердження нової редакції Базового компонента дошкільної освіти (Державний стандарт дошкільної освіти) в статті акцентовано увагу на важливість формування у дітей під час здобуття дошкільної освіти мовленнєвої компетентності. Зазначено, що саме на цьому рівні слід розвивати в них здатності, необхідні на наступних етапах шкільного життя, серед яких – здатність читати. Визначені причини, що спричиняють появу дислексії – порушення процесу читання, наголошено на своєчасності виявлення дітей групи ризику та наданні їм корекційно-розвиткової допомоги з метою уникнення в майбутньому негативних психосоціальних наслідків під час навчання у закладах освіти. Окреслено напрямки наукових пошуків ефективних засобів ранньої профілактики порушень процесу читання у дітей старшого дошкільного віку, узагальнені основні здобутки закордонних та вітчизняних вчених у цій царині, висвітлені переваги використання в пропедевтичних цілях засобів інформаційно-комунікаційних технологій. Викладене бачення автора щодо часткового розв’язання проблеми попередження появи порушень процесу читання у дітей старшого дошкільного віку шляхом використання в системі надання корекційно-розвиткової допомоги цифрових ігор. Зазначено, що досить важливим в цьому аспекті є поширення власних напрацювань, в яких висвітлюється практика їх використання для попередження дислексії у дітей старшого дошкільного віку. В якості прикладу запропоновано декілька варіантів авторських цифрових ігор з означеної проблематики. Констатовано, що досягнення позитивного ефекту їх застосування вчителем-логопедом в корекційно-педагогічному процесі можливе за умови дотримання відповідних вимог. Доведено, що використання цифрових ігор при наданні корекційно-розвиткових послуг дозволяє організовувати відповідну роботу не тільки в синхронному, але й асинхронному режимах, що доволі зручно, насамперед, при взаємодії з дітьми, що мешкають у географічно віддалених сільських місцевостях, важкодоступних до закладів освіти.
- ДокументВикористання ІКТ логопедом в умовах сільської місцевості(Молодий вчений, 2017) Мицик, Ганна МихайлівнаУ статті досліджено проблеми організації та надання логопедичної допомоги в сільській місцевості. Розглянуто особливості використання ІКТ логопедом в зазначених умовах. Акцентується увага на питаннях, котрі потребують свого вирішення при їх застосуванні.
- ДокументВикористання інтерактивних методів навчання для формування soft skills у здобувачів спеціальності 016.01 Спеціальна освіта (логопедія)(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Мицик, Ганна МихайлівнаУ сучасному суспільстві формування soft skills у майбутніх вчителів-логопедів набуває важливості через зміни в суспільному житті та вимоги роботодавців. Інтерактивні методи навчання, сполучені з цифровими технологіями, відіграють вирішальну роль у розвитку соціальних навичок цих фахівців, підготовлюючи їх до сучасних викликів ринку праці.
- ДокументГейміфікація в спеціальній освіті : силабус на 2023-2024 н. р. (ОПП "Логопедія. Спеціальна психологія")(БДПУ, 2023) Мицик, Ганна МихайлівнаСилабус освітнього компоненту "Гейміфікація в спеціальній освіті" за освітньою програмою «Логопедія. Спеціальна психологія» на 2023-2024 навчальний рік. Метою викладання навчальної дисципліни «Гейміфікація в спеціальній освіті» є засвоєння здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти необхідних теоретичних знань та практичних навичок, які дозволять їм ефективно використовувати гейміфікацію як інноваційний підхід у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами в закладах освіти та установах. Предметом цієї дисципліни є вивчення теоретичних та практичних аспектів використання гейміфікації у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами.
- ДокументДержавна політика у сфері підготовки фахівців для роботи на селі на прикладі вчителя-логопеда закладу дошкільної освіти(Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2018) Мицик, Ганна МихайлівнаУ статті розкриваються проблеми кадрового забезпечення закладів дошкільної освіти села, проаналізовано сучасний стан політики держави в сфері підготовки вузькофахових фахівців для роботи на селі на прикладі вчителя-логопеда, визначені основні чинники низької ефективності освітнього кадрового потенціалу в сільській місцевості. Акцентується увага на тому, що село продовжує залишатись мало привабливим для молодих фахівців, простежується їх неготовність до професійної діяльності в реаліях сучасного українського села. Робляться висновки про необхідність внесення змін у зміст професійної підготовки логопедів, узагальнення досвіду надання логопедичної допомоги на села і розробки технологічної моделі підготовки логопедів для сільської місцевості, формування професійних компетентностей щодо місця діяльності, що дозволяють створювати умови для корекційно-розвиткової роботи на рівні дошкільного навчального закладу з дітьми, що мають вади мовлення. Одним з ключових напрямків вдосконалення змісту професійної підготовки логопедичних кадрів вбачаємо в модернізації змісту освітніх програм професійної підготовки логопедів, введення навчальних дисциплін метою яких є формування у студентів готовності до роботи за фахом в сільській місцевості на рівні закладу дошкільної освіти, визначення змісту таких навчальних дисциплін та навчально-методичному їх забезпеченні.
- ДокументДеякі питання, пов’язані із застосуванням назв професійних кваліфікацій в освітньо-професійних програмах «Логопедія» другого (магістерського) рівня вищої освіти(ДДПУ iменi Iвана Франка, 2021) Мицик, Ганна Михайлівна; Пришляк, МихайлоУ статті досліджено існуючі тенденції використання закладами вищої освіти в освітньо-професійних програмах спеціальності 016 Спеціальна освіта, спеціалізація 016.01 – логопедія другого (магістерського) рівнів вищої освіти назв таких професійних кваліфікацій як «вчитель-логопед» та «логопед». Вказано на відсутність належної уваги з боку науковців до питань, пов’язаних із застосуванням назв професійних кваліфікацій в освітніх (освітньо-професійних, освітньо-наукових чи освітньо-творчих) програмах. Констатовано, що, відповідно до існуючої нормативно-правової бази, професії вчителя-логопеда за дипломом має відповідати освітня кваліфікація магістра, тоді як професії логопеда – освітня кваліфікація бакалавра. Здійснено порівняльний аналіз змісту діяльності вчителя-логопеда та логопеда, встановлені притаманні їй загальні та відмінні ознаки. Щодо відмінностей зазначено, що вони простежуються в підпорядкованості закладів, в яких працюють вчитель-логопед і логопед, різним відомствам (Міністерству освіти і науки України та Міністерству охорони здоров’я України), в контингенті, з яким доводиться працювати вчителю-логопеду та логопеду, характері захворювань, які стали причиною порушення мовлення у їхніх підлеглих. З іншого боку визнано, що за змістом здійснюваних робіт, рівня знань, які при цьому вимагаються, є всі підстави вбачати в них фахівців одного рівня підготовки, а саме другого (магістерського) рівня. Висловлені пропозиції, реалізація яких дозволила б закладам вищої освіти на законних підставах включати до орієнтованого переліку професійних кваліфікацій, зазначених в освітньо-професійній програмі спеціальності 016 Спеціальна освіта, 016.01 спеціалізація – логопедія другого (магістерського) рівнів вищої освіти, професійну кваліфікацію «логопед», присвоювати її здобувачам, які успішно виконали зазначену освітньо-професійну програму.
- ДокументДослідження мотивів вибору професії логопеда(СПД «Охотнік», 2018) Мицик, Ганна МихайлівнаЦей текст розглядає мотивації студентів, які обирають професію логопеда. Виявлено, що більшість майбутніх фахівців вибирають цю професію через внутрішні бажання бути корисними.
- ДокументДослідження питання впливу сільського середовища на процеси соціалізації дітей з порушеннями мовлення(Стиль-Іздат, 2017) Мицик, Ганна МихайлівнаУ тезах доповіді звертається увага на незадовільний стан організації надання логопедичної допомоги на рівні дошкільних закладів в умовах села та необхідність їх забезпечення відповідними педагогічними кадрами. Встановлено, що обмежені можливості здійснення корекційно-виховної роботи в умовах сільської місцевості вкрай негативно впливають на дітей, а звідси і на їх готовність до навчання в загальноосвітніх навчальних закладах.
- ДокументДіджиталізація спеціальної освіти : силабус освітнього компонента за освітньою програмою «Логопедія. Спеціальна психологія» на 2023-2024 навчальний рік(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Мицик, Ганна МихайлівнаМетою викладання навчальної дисципліни є навчити здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти впевнено, критично та творчо використовувати засоби цифрових технологій для реалізації освітніх та професійних цілей. Предметом цієї дисципліни є вивчення основних правила мережевої комунікації та кібербезпеки в роботі майбутніх вчителів спеціальної освіти, функціональних можливостей платформи Zoom, цифрових інструментів Google та каналу YouTube, налаштувань та особливостей роботи з ChatGPT, платформ для створення мультимедійних презентацій та онлайн дошок.
- ДокументЗначення зарубіжного досвіду в системі підготовки фахівців-логопедів в Україні(«ВЕКТОР». Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2017) Мицик, Ганна МихайлівнаУ даному тексті розглядається історія становлення системи професійної підготовки логопедів в країнах Західної Європи та порівнюється з розвитком логопедії в СРСР. Викладено важливість інтеграції у світовий освітньо-науковий простір та забезпечення міжнародного визнання дипломів вищих навчальних закладів України. Автор наголошує на необхідності змін у системі підготовки фахівців-логопедів з урахуванням національних інтересів та використанні досягнень зарубіжних колег для стимулювання розвитку даної галузі в Україні.
- ДокументКадрове забезпечення організації логопедичної допомоги дітям дошкільного віку в сільській місцевості (1945–1959 рр.)(Наукові записки кафедри педагогіки, 2018) Мицик, Ганна МихайлівнаЗ огляду на аналіз наукового педагогічних джерел у статті узагальнено погляди на процеси формування дошкільної логопедичної допомоги в період з 1945 по 1959 р.р. Уточнено дані про основні тенденції її розвитку на селі, окреслено проблеми, пов'язані з підготовкою логопедичних кадрів, орієнтованих у своїй роботі на дітей дошкільного віку, які проживають у сільській місцевості. Встановлено, що завдання, зміст та методи виховно-освітньої роботи у масових дитячих садках відповідно до керівних положень за всіма віковими групами стали більш конкретними та визначеними. Незважаючи на те, що вони містили розділи розвитку рідної мови, проблеми мовного характеру, в основному, залишалися без уваги їхніх працівників. Логопедична дошкільна допомога була сформована. Лише подекуди її надавали вихователі масових дитячих садків та логопедичні пункти, орієнтовані на надання логопедичної допомоги школярам та дітям старших груп дитячих садків. Робота у селах у цьому напрямі не велася. Наголошено, що цілеспрямована підготовка логопедів у системі вищої освіти України не проводилася. Перший набір студентів за спеціальністю «Дефектологія. Олігофренопедагогіка та логопедія» з отриманням кваліфікації вчитель спеціальної школи та логопед відбувся лише у 1957/1958 навчальному році. Підготовка дефектологів дошкільних закладів в Україні у 50-х роках. не проводилася та найближчим часом не планувалася.
- ДокументКерівництво логопедичним пунктом та організація приватної логопедичної практики : силабус на 2023-2024 н. р. (ОПП "Спеціальна освіта")(БДПУ, 2023) Мицик, Ганна МихайлівнаСилабус освітнього компонента "Керівництво логопедичним пунктом та організація приватної логопедичної практики" за освітньою програмою «Спеціальна освіта» на 2023-2024 навчальний рік. Метою викладання навчальної дисципліни «Керівництво логопедичним пунктом та організація приватної логопедичної практики» є надання професійних знань та формування навичок у здобувачів вищої освіти, необхідних для ефективного керівництва логопедичним пунктом та організації приватної логопедичної практики. Предметом цієї дисципліни є вивчення теоретичних і практичних аспектів керівництва логопедичним пунктом та організації приватної логопедичної практики.
- ДокументКритичне осмислення визначення компетентності в правових актах України про освіту(Science and education a new dimension. Pedagogy and Psychology, 2018) Мицик, Ганна МихайлівнаУ статті здійснено порівняльно-правовий аналіз значення терміна «компетентність», виокремлено загальні та відмінні його риси. Висловлено припущення щодо невідповідності в окремих випадках норм-дефініцій компетентності меті, яка переслідується спеціальним законом про освіту. Робляться висновки про необхідність їх уточнення з урахуванням зазначеного.
- ДокументЛогопедична освіченість та її місце в структурі корекційно-мовленнєвої компетентності батьків дітей дошкільного віку з вадами мови в сільській місцевості(Бердянський державний педагогічний університет, 2016) Мицик, Ганна МихайлівнаУ статті розглядаються питання, пов’язані з логопедичною освіченістю батьків дітей дошкільного віку з вадами мовлення, зроблено спробу з’ясування змісту логопедичної освіченості та обґрунтування її необхідності для батьків, що мешкають у сільській місцевості
- ДокументНедоліки в організації логопедичної роботи в селі: напрями вирішення проблеми(Вісник Глухівського національного педагогічного університету ім. Олександра Довженка, 2017) Мицик, Ганна МихайлівнаВ статті здійснено істерико-педагогічний аналіз проблем організації логопедичної роботи на селі, обґрунтована її залежність від рівня готовності майбутніх логопедів до роботи в зазначених умовах.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »