Випуск 1 (2023)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/84

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 45

Використання сучасних інформаційних технологій у процесі формування графічної культури учнів 8-9 класів на уроках технологій
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Гриценко Лариса; Горінчой Родіон
У статті розглянуто використання сучасних інформаційних технологій у процесі формування графічної культури учнів 8-9 класів на уроках технологій. Розкрито суть поняття «графічна культура», для цього розглянуто основне поняття «культура», а потім – «графічна культура». Визначено засоби графічної культури. Зазначено, що в основі графічної культури лежить розвинене просторове уявлення, на основі якого формуються графічні вміння та навички. Визначено, що вивчення дисципліни з використанням інформаційних технологій створює можливість для рефлексії та участі у побудові елементів уроку, що сприяє розвитку інтересу учнів до предмета. Класичні та інтегровані уроки технологій, які супроводжуються програмними продуктами, типу графічних редакторів, дозволяють учням поглибити знання, інтелектуальний рівень; прищепити навички самонавчання, самоорганізації; полегшити вирішення практичних завдань; загалом підвищити ефективність навчання,. У результаті вивчення технологій у закладах загальної середньої освіти в учнів 8-9 класів формуються навички графічної культури, необхідні для життя і роботи в сучасному високотехнологічному суспільстві. Учні мають набути досвіду роботи з інформаційними об’єктами, які поєднують текст, візуальні зображення, цифрові дані, посилання та бази даних, можуть передаватися як усно, так і за допомогою телекомунікаційних технологій чи розміщення в Інтернеті. Сутність формування графічної культури, заснованої на інформаційних технологіях, – це процес, результатом якого є графічна та інформаційна грамотність учнів, що дозволяє швидше та якісніше орієнтуватися у великому обсязі інформаційних засобів. Вивчення графічних редакторів у 8-9 класах розвиває в учнів пізнавальні здібності, увагу, уяву, пам’ять, логічне мислення, пробуджує потяг до творчості.
Роль інтерпретації у вивченні модерних творів (на матеріалі новели М. Коцюбинського «Intermezzo»)
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Школа Валентина
У розвідці запропонований один із багатьох можливих варіантів інтерпретації знакового твору класика української імпресіоністичної літератури – новели «Intermezzo» Михайла Коцюбинського. Дослідницею зауважено, що в основу новели покладено три системи: «людина і суспільство», «людина і природа», «людина і людина». Відповідно архітектоніка твору членується на три частини. Для першої і третьої характерна монолітність, для другої – фрагментарність (серед численних образів поля: пшениця, овес, льон, гречка, волошки, жайворонок, зозуля тощо – центральне місце посідає образ Сонця). Подібно до форми симфонії чи сонати в «Intermezzo» перша і третя частина контрастують із другою. Із цими музичними жанрами новелу М. Коцюбинського споріднює і темп: за своїм характером крайні частини наближаються до алегро (швидко), центральна – до адажіо (повільно). У першій і третій частинах новели зображено стосунки особи з іншими персонажами. За характером вони енерговитратні, натомість перерва в цьому спілкуванні, яку герой провів на лоні природи, підключила його до енергетичних ресурсів, змінила проблемний стан на бажаний, наснажила на подальші взаємини. Спостережено, що епізоди твору різняться і стилістично: природа першої і третьої частин експресіоністична, другої – імпресіоністична. Кризові життєві ситуації, стреси, деструктивний характер спілкуванням з іншими людьми привели персонажа новели до межі психічного розладу. Його психологічний стан близький до переживань людини з картини Е. Мунка «Крик» (знакового для експресіонізму твору). Натомість перебування героя М. Коцюбинського на природі принесло позитивні зміни, сприяло подоланню психотравми, відновило внутрішній спокій. Зорові, слухові, дотикові образи імпресіоністичного пейзажу створюють гармонійний образ світу. Він здійснює цілющий вплив на персонажа новели «Intermezzo», відроджує його, формуючи настрій душевної рівноваги. У роботі проаналізована порушена письменником-психологом проблема взаємин особи з іншими людьми і з природним середовищем: руйнівний вплив на внутрішній стан особистості деструктивних суспільних факторів та відновлюваний – природного довкілля.
Особливості взаємодії батьків учнів із закладами загальної середньої освіти в умовах пандемії Covid-19
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Вєнцева Надія
У статті виявлено особливості взаємодії батьків учнів із закладами загальної середньої освіти в умовах пандемії COVID-19. Автором застосовувалися методи аналізу, синтезу, систематизація, порівняння, узагальнення, категоріальний та функціональний аналіз. На основі аналізу широкого кола джерел та літератури уточнено поняття дистанційної взаємодії, яке розглядається як взаємодія учнів, батьків школярів та вчителів між собою на відстані, що реалізується специфічними засобами інтернет-технологій або іншими інтерактивними веб-інструментами. На основі проведеного анкетування батьків учнів було встановлено, що вони високо оцінюють свою готовність до дистанційної взаємодії зі школою. Вони наголошують на важливості якісної технічної оснащеності, наявності чіткого плану дистанційних заходів, якості та оперативності зворотного зв'язку. Серед найбільш зручних засобів дистанційної взаємодії зі школою батьки відзначають месенджери, відеоконференції та соціальні мережі. Для батьків учнів важливою є добровільність, оперативність інформування та надання зворотного зв'язку, системність, індивідуальний підхід, коректність з боку закладу загальної середньої освіти, наявність єдиної платформи та чіткого плану заходів. Доведено, що закладам загальної середньої освіти необхідно розвивати в батьків учнів навички дистанційної взаємодії, пропонуючи їм різноманітні форми, якісний та актуальний контент; навчати, надавати підтримку, підвищуючи цифрову компетентність сім'ї загалом. Можна констатувати, що батьки високо оцінюють готовність педагогів до дистанційної взаємодії із сім'єю в умовах пандемії, але при цьому не зовсім готові до такої взаємодії та загалом не вважають її перспективною. Найбільш зручними для дистанційної взаємодії батьки називають такі напрями роботи: анкетування, батьківські збори, консультації спеціалістів, просвітницькі семінари, майстер-класи. Серед інструментів дистанційної взаємодії батьки виокремлюють такі засоби: месенджери, електронна пошта, соціальні мережі.
Conditions for improving the professional competence of a teacher of energy disciplines based on modern information technologies
(Berdyansk State Pedagogical University, 2023) Onyshchenko Serhii
The article examines the existing experience of using modern information technologies in the educational process, considers the possibilities of their application to increase the professional competence of the teacher of energy disciplines in the conditions of distance education. The method of organizing the professional training of teachers for the effective use of modern information technologies in pedagogical activities is proposed. The range of issues related to the substantiation of requirements for the use of modern information technologies in the educational process, which has a powerful impact on the results and quality of work of the higher education institution, is outlined. An overview of the existing experience of using modern information technologies to improve the professional competence of the teacher of energy disciplines is considered. The professionalism of a modern teacher of energy disciplines in the conditions of distance education consists not only in the knowledge of his subject and the methodology of its teaching, but also in the need to possess modern information technologies - competence and the desire to possess information culture. Attention is paid to the issue of formation and development of the informational and pedagogical competence of the teacher of energy disciplines. The informational and pedagogical competence of a teacher of energy disciplines is defined as his readiness and ability to independently use MIT in pedagogical activities to solve a wide range of educational tasks and to design ways of improving qualifications in this field. In the new conditions, the professional career of any teacher depends on how well he is able to find and receive, perceive and use new information in the educational process in the conditions of distance education in a timely manner. And for this, a modern teacher must develop the ability to manage the educational process and self-evaluate the information received. It is also considered how the use of modern information technologies facilitates the activities of the teacher of energy disciplines in conducting classes. Possibilities of using modern information technologies at all stages of conducting modern classes in the conditions of distance education.
Збагачення емоційно-чуттєвого досвіду молодших школярів під час вивчення громадянської та історичної освітньої галузі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Сухопара Ірина
Сучасні події в Україні, умови постійної небезпеки вимагають орієнтації освітнього процесу на емоційно-ціннісну складову, активізації емоційно-чуттєвої сфери школярів, виховання ціннісного ставлення до себе, оточуючих, світу. Формування громадянської компетентності, власної ідентичності, активної громадянської позиції, збагачення емоційно-чуттєвого досвіду здобувачів освіти визначено завданням вивчення громадянської та історичної освітньої галузі в початкових класах. Метою дослідження є розгляд теоретичних і практичних аспектів збагачення емоційно-чуттєвого досвіду молодших школярів під час вивчення громадянської та історичної освітньої галузі. З метою виявлення стану досліджуваної проблеми використано методи аналізу наукових джерел, порівняння, систематизації та узагальнення даних. Здійснено аналіз дефініцій основних понять «досвід», «емоційний досвід», «емоційно-чуттєвий досвід». Подано розуміння поняття «емоційно-чуттєвий досвід молодших школярів» як набуту в процесі безпосередньої практичної взаємодії зі світом, сукупність уявлень, знань, умінь, навичок в емоційній сфері, що визначає систему ставлень і цінностей людини. Визначено функції емоційно-чуттєвого досвіду молодших школярів: ціннісну, емоційну, оцінну, мотиваційну, регулятивну. Представлено змістові компоненти емоційно-чуттєвого досвіду, послідовність його формування в молодшому шкільному віці. Окреслено основні вміння учнів із вивчення громадянської та історичної освітньої галузі відповідно до Державного стандарту початкової освіти. Охарактеризовано способи збагачення емоційно-чуттєвого досвіду молодших школярів на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ». Зроблено висновок про значний потенціал уроків «Я досліджую світ» для збагачення емоційно-чуттєвого досвіду молодших школярів.
Формування безпечної поведінки молодших школярів у цифровому просторі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Канішевська Любов; Лесик Анжеліка
У статті порушується проблема формування безпечної поведінки молодших школярів у цифровому просторі. Молодший шкільний вік є перехідним в опануванні цифрового простору. Це обумовлено їх віковими психологічними особливостями: якісними змінами в пізнавальному розвитку; актуалізацією словесно-логічного мислення; смислової пам’яті, довільної уваги; потребою в грі, русі та зовнішніх враженнях, «кліповим мисленням» тощо. Схарактеризовано онлайн-ризики: комунікативні, контентні, споживчі, технічні, інтернет-залежність. Наголошено, що зіткнення з комунікативними ризиками є найсерйознішою проблемою для дітей в порівнянні з іншими видами онлайн-ризиків, оскільки частіше завдає їм відчутної шкоди. Визначено позитивні й негативні аспекти діяльності молодших школярів у цифровому просторі. До позитивних аспектів відносимо: розвиток логічного, оперативного мислення; уміння прогнозувати; задоволення дитячої потреби в зовнішніх враженнях; уміння структурувати потоки інформації; формування креативного мислення тощо. Негативними аспектами діяльності молодших школярів у цифровому просторі є: проблеми з фізичним і психічним здоров’ям; невміння спілкуватися з однолітками й дорослими в реальному житті; зниження емпатії; небезпека віртуальної спокуси дитини; утрата інтересу до навчання, читання, ручної праці; нездатність відрізняти віртуальну реальність від реальної дійсності тощо. Виокремлено виховні завдання, реалізація яких сприятиме підвищенню безпеки молодших школярів у цифровому просторі: об’єднання зусиль держави, батьків, педагогів щодо впровадження більш ефективних механізмів модернізації контенту для дітей у соціальних мережах; підвищення рівня цифрової компетентності педагогів; формування цифрової компетентності батьків; налагодження партнерської взаємодії батьків і педагогів, яка виступає як взаємоузгоджена і відповідальна діяльність, в основу якої покладаються діалог, рівні права, добровільна участь, взаємна зацікавленість сторін; виховання в учнів відповідального ставлення до своєї діяльності в інтернеті. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної багатогранної проблеми формування безпечної поведінки молодших школярів у цифровому просторі. Подальші наукові пошуки можуть бути спрямовані на розроблення критеріїв, показників та виявлення рівнів сформованості безпечної поведінки молодших школярів у цифровому просторі.
Реалізація технологічного аспекту соціальної підтримки шукачів тимчасового захисту від війни в Україні: досвід Німеччини
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Петровська Катерина
У статті проаналізовано досвід Німеччини щодо реалізації технологічного аспекту соціальної підтримки шукачів тимчасового захисту від війни в Україні. З’ясовано, що сучасна військово-політична ситуація у світі призводить до збільшення кількості мігрантів та біженців, розширення категорій населення, які потребують надання соціальних послуг, що робить необхідним розширення переліку їх видів, поліпшення якості та забезпечення адресності. Аналіз статистичних даних показав, що Німеччина знаходиться на другому місці за кількістю українських біженців, що знайшли тимчасовий прихисток саме в цій країні. З’ясовано, що практика реалізації Німеччиною технологічного аспекту соціальної роботи з шукачами тимчасового захисту від війни в України потребує реформування. Однією зі складових такої реформи є вдосконалення системи надання соціальних послуг. Важливого значення набуває пошук додаткових ресурсів для соціального обслуговування, зокрема з недержавного сектору економіки. Подано результати дослідження рівня задоволеності запитів біженців з України чинною системою соціальної підтримки шукачів тимчасового захисту в Німеччині. У результаті дослідження було з’ясовано деякі проблемні питання щодо реалізації соціальної політики відносно шукачів притулку, що ускладнюють цей процес (бюрократичні перепони, труднощі інтеграції, акцент на велику роль мовної політики при інтеграції мігрантів у життя країни, обов’язковість курсів з права, історії та культури Німеччини), та які потребують вдосконалення (мультидисциплінарності та узгодженості дій між різними соціальними установами, закладами та організаціями громадянського суспільства; визначення потреб осіб, груп та родин; розробки інформаційного буклету для новоприбулих, де б було позначено чіткий алгоритм їхніх дій; наявності в достатній кількості суб’єктів допомоги; уніфікації та зменшення кількості заповнення різноманітних анкет, форм; цифровізації процесу документообігу; організації психологічної підтримки).
Специфіка існування булінгу в закладах загальної середньої освіти в умовах війни
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Карпенко Олена; Донченко Юлія
У статті проаналізовано основні складники змісту такого явища, як булінг, представлено причини існування його в умовах закладу загальної середньої освіти; розкрито теоретичні аспекти становлення та розвитку булінгу серед дітей та підлітків в Україні. Актуальність теми зумовлена тим, що означена проблема майже не вивчена в нашій країні ні з теоретичних позицій, ні з позиції практики. Явище булінгу поширене в сучасній школі, але цю проблему з тих чи інших причин замовчують, не афішують випадки знущань, її не прийнято обговорювати. Виявлено, що педагогічний колектив, дбаючи про власну репутацію, ігнорує її, а з іншого – батьки, які або вважають ситуацію цькування хорошою школою життя, або, хвилюючись за власних дітей, переводять їх до іншого навчального закладу. Проаналізовано соціально-педагогічну, психологічну проблему сучасності – булінг, розкрито сутнісні ознаки, основні причини, форми прояву цього явища; визначено основні риси булінгу; проаналізовано основні механізми його розвитку; описано рольову структуру булінгу та висвітлено наслідки для всіх учасників цього явища (для жертв булінгу, булерів, спостерігачів). Метою статті стало визначення специфіки булінгу та його попередження в умовах війни і, як результат, виокремлено основні сучасні наукові підходи щодо проявів булінгу, описано систему його попередження серед дітей та підлітків. За результатами узагальненого аналізу педагогічних, психологічних, соціологічних досліджень розкрито наукові принципи зародження та прояву булінгу; визначено наукову сутність понять: «булінг», «булінг в умовах війни»; з'ясовано сучасний рівень булінгу серед дітей; розкрито та проаналізовано теоретичні передумови поширення булінгу в сусупільстві та викремлено причини його зростання під час війни. Узагальнено основні сучасні наукові підходи щодо виникнення, поширення, зростання проявів булінгу в дитячому середовищі; визначено та показано соціально-економічні чинники, які сприяли виникненню та розвитку булінгу в заклаіу загальної середньої освіти; висвітлено передумови зародження булінгу в дитячому та підлітковому середовищі та процес його зростання як негативного стереотипу серед дітей та молоді; розкривається специфіка булінгу в період військового часу, а також шляхи його подолання. Зроблено висновки, що ефективність та доцільність попередження булінгу в умовах закладу загальної середньої освіти можливе за умови відповідних соціальних та економічних змін, а це, в свою чергу, потребує від суспільства готовності до боротьби з булінгом у молодіжному та дитячому середовищах.
Формування наукової думки у фізичній культурі раннього періоду середньовічної патристики
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Лазоренко Сергій; Леоненко Андрій; Гвоздецька Світлана; Бугаєнко Тетяна
Навчальний предмет «Історія фізичної культури» згідно з чинною в сучасній історичній науці періодизацією досить детально розкриває етапи та аспекти формування педагогічної думки у фізичній культурі первісного суспільства, фізичний вишкіл за часів давніх цивілізацій і в античному світі, виховання в епоху середньовіччя, формування освітянської думки нового та найновішого часів. У кожному історичному періоді людської еволюції вимоги до фізичного вишколу були аргументовані панівною релігією, рівнем економічного і соціального розвитку суспільства, національними і культурними традиціями, регіональними особливостями життя та побуту народу чи групи народів. Деякі етноси на нашій планеті існують на теренах сьогодення, а деякі зникають з лона нашої планети, але, на жаль, такою є філософія життя. І ті народи, які зараз процвітають і зберегли власну ідентичність, повинні завдячувати фізичній культурі, що протягом буремних століть дала можливість їм протистояти змінам клімату і навколишнього середовища, перемогти у чисельних війнах за незалежність, сформувати індивідуальні моральні принципи тощо. З розвитком фізичної культури формувалась і наукова думка в цій сфері, яка формувала гуманістичні підходи загальнолюдської солідарності, а разом з тим і почуття національного патріотизму. Наукова думка у фізичній культурі безкласового суспільства формувалась на теренах антропоморфної проторелігії з ініціаціями перевірки готовності всього дорослого населення до майбутніх життєвих випробовувань. Педагогіка фізичної культури античних цивілізацій підпадала під вплив політеїстичних теософських аспектів. Але ключовим нюансом цієї педагогіки був факт возвеличення людської тілесності, яка формувалася за божественною подобою. Як приклад – основи еллінської калокагатії. Зі становленням панівного становища християнської релігії на початку нашої ери відбувається і зміна ставлення апологетів релігії до краси людського тіла як до божественного творіння. То ж матеріал статті конкретизує факти, що доводять глибоке осмислення ролі фізичної культури раннього періоду середньовічної патристики.
Педагогічна творчість як умова ефективної логопедичної допомоги дітям дошкільного віку із особливими освітніми потребами
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Донченко Ольга; Линдіна Євгенія
Стаття присвячена проблемі дослідження педагогічної творчості як умови ефективної логопедичної допомоги дітям дошкільного віку із особливими освітніми потребами. Автори зазначають, логопедична допомога дітям із особливими освітніми потребами з’явилась в системі освіти України відносно недавно та описують історичний шлях становлення та розвитку означеного напрямку роботи. У статті обґрунтовується важливість педагогічної творчості в професійній діяльності логопеда. Зокрема, така необхідність визначається віковими та індивідуальними особливостями дітей дошкільного віку (нерозвиненість емоційно-вольової сфери, акселерація інтелектуального розвитку, зниження рівня пізнавальної діяльності, гаджеталізація дозвілля), насиченістю професійної діяльності логопеда педагогічними проблемами (стратегічними, тактичними, ситуативними), умови професійної діяльності (безперервність, систематичність, відкритість, публічність жорстка регламентованість у часі, залежність від методичного, технічного оснащення логопедичного кабінету, регламентованість педагогічною наукою та вимогами суспільства, позитивним досвідом педагогічної культури). Авторами визначається, що розв’язання завдання якісної фахової підготовки майбутніх логопедів невід’ємно пов’язано із формуванням у них здатності до творчої діяльності. Основна роль при цьому відводиться викладачам вищого закладу освіти. Фахова підготовка креативного професіонала реалізується шляхом створення оптимальних психолого-педагогічних умов, зокрема встановлення сприятливих взаємин викладача та здобувача, постановка перед здобувачами педагогічних цілей, досягнення яких потребує максимального вияву творчості, підвищення емоційної насиченості освітнього процесу.
Євроінтеграційний вимір модернізації професійної підготовки майбутніх педагогів у науковій спадщині академіка Олександри Савченко
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Коваль Людмила; Попова Ольга
У науковому доробку Олександра Савченко визначила нові концептуальні засади педагогічної освіти, пов’язані з її євроінтеграційними процесами: реформування змісту професійної підготовки майбутніх учителів у контексті інновацій шкільної освіти та процесів стандартизації вищої освіти; упровадження гуманістичної парадигми навчання та виховання студентів; проєктування індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів; реалізація компетентнісно орієнтованої моделі навчання в педагогічних ЗВО тощо. Особливу увагу вчена наголошувала на особистісно орієнтованій професійній освіті, проєктуванні індивідуальної траєкторії професійного становлення кожного студента протягом ycix років його навчання. На жаль, ця провідницька ідея тривалий час недостатньо реалізовувалася на практиці. І тільки в сучасних умовах ми усвідомлюємо, що наскрізною лінією змін стає перехід університетської освіти до студентоцентрованої моделі. Це знаходить відображення як у розробці освітніх програм на основі запитів здобувачів освіти, так і в більш активному залученні їх до проєктування свого навчання, створенні можливостей вибору та конструювання індивідуальних освітніх траєкторій, розвитку системи незалежної студентської оцінки діяльності викладачів. У науковій спадщині О. Савченко висвітлено проблему формування в майбутніх учителів «уміння вчитися», яке вона вважала мета-вмінням. Учена стверджувала, що володіння цим умінням програмує на здобуття індивідуального досвіду для становлення успішного вчителя, який уміє запобігати перевантаженню учнів, раціонально використовувати час, спокійно, без стресів орієнтуватися в різних життєвих ситуаціях, самостійно шукати джерела інформації, шляхи розв’язання нестандартних проблем. І взагалі, уміння вчитися, на думку Олександри Яківни, змінює стиль мислення, визначає здатність навчатися впродовж життя, створює настанови на довготривалі й особистісно важливі стимули учіння. Проведений аналіз наукової спадщини академіка Олександри Савченко дозволяє констатувати, що вчена активно вивчала досвід підготовки майбутніх педагогів у європейських країнах. Вона мала унікальну здатність побачити краще інших зразки європейських практик підготовки майбутніх педагогів і подати власні ідеї щодо впровадження їх у ЗВО. Праці відомої педагогині – це зразок вдалого поєднання загальнотеоретичних положень з практикою, яке свідчить про високі наукові досягнення в українському освітньому просторі.
Методика розв’язування графічних задач на ізопроцеси в шкільному курсі фізики
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Школа Олександр Васильович; Камуля Світлана
У статті розглядаються теоретико-методичні аспекти реалізації авторського методичного підходу до розв’язування графічних задач на ізопроцеси як одного з ключових питань шкільного курсу фізики та невід’ємного компоненту предметної компетентності учнів. Зазначено, що, незважаючи на наявність різноманітних літературних джерел з методики навчання фізики, важливим питанням сучасного освітнього процесу з фізики взагалі та розв’язування задач зокрема є реалізація в шкільній практиці активних методів, прийомів і форм навчання, які максимальною мірою спонукають учнів до активної мисленнєвої діяльності, розвивають пізнавальний інтерес, формують культуру розумової праці і самостійних практичних дій. Зазначено, що ефективному засвоєнню основних питань відповідної теми шкільного курсу фізики з урахуванням принципів науковості, наочності та генералізації сприятиме змістовна компактність, єдність та чітка послідовність навчально-пізнавальних дій учнів під час розв’язування на перших уроках саме графічних задач. Пропонований алгоритм дій учнів включає в себе такі етапи: 1) систематизація інформації про основні газові закони та їх графічне зображення; 2) з’ясування учнями характеру зміни одного невідомого з трьох параметрів стану газу; 3) побудова замкненого процесу з ідеальним газом на двох інших діаграмах для випадків коли окремі ділянки є та не є ізопроцесами (тобто передбачати зміну усіх трьох параметрів газу); 4) розв’язування графічних задач на ізопроцеси, які не є замкненими фігурами; 5) розв’язування графічних задач на ізопроцеси, що містять на вихідних діаграмах замкнені процеси у вигляді кіл. Власний педагогічний досвід авторів свідчить, що організація освітнього процесу на основі пропонованого методичного підходу є ефективним і результативним, що підтверджується рівнем пізнавальної активності та навчальної успішності як учнів, так здобувачів вищої освіти протягом останніх років.
Соціальна робота на підприємстві: орієнтири для забезпечення сталого розвитку авіаційної галузі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Котикова, Олена; Савельчук, Ірина
Актуальність теми дослідження пов’язана з проблемами забезпечення сталого розвитку суспільства та полягає в необхідності застосування напрямів і методів соціальної роботи на досягнення трансформаційних змін на підприємствах авіаційної галузі. Соціальна робота на підприємствах у контексті цього дослідження виражається як організація соціальної підтримки та допомоги у вирішенні складних соціальних та екологічних проблем, оскільки реалізація її напрямів, методів та технологій має забезпечити соціальний вплив та трансформаційний зсув до соціальних змін і соціальної справедливості. Зроблено припущення, що трансформувальна модель соціальної роботи на підприємствах має ґрунтуватися на еко-соціальному підході до практики соціальної роботи, що дозволить забезпечити її змістовність через поєднання основних напрямів: соціальне партнерство, соціальне лідерство, соціальна відповідальність. Визначено основні завдання соціальної роботи на підприємствах авіаційної галузі: підвищення ефективності соціального управління; розвиток соціальної активності та компетентності керівників усіх рівнів; створення умов для розвитку лідерських та професійних якостей, прояву інноваційного потенціалу фахівців; удосконалення загальної системи соціальної адаптації та безперервного професійного зростання фахівців підприємствах авіаційної галузі. Наголошено на активізації соціального партнерства як важливого інструмента підприємств авіаційної галузі для забезпечення культури безпеки авіації. Акцентовано увагу на тому, що просування ініціатив з формування культури безпеки в авіації потребує створення певної спільної інфраструктури на засадах безпечної партнерської взаємодії закладів освітньої та соціальної сфери, державних установ й органів самоврядування, бізнес-структур, недержавних громадських й благодійних організацій. У перспективі це стає важливим моментом для здійснення підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи на підприємствах, зокрема для організації й функціонування соціальних служб на підприємствах авіаційної галузі через реалізації інноваційних напрямів й методів соціальної роботи й освіти серед працівників цих підприємств.
Технології залучення учнівської молоді до українських традицій засобами етнодизайну
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Свиридюк, Наталія
Етнодизайн та етнокультурне середовище українського народу мають глибинне коріння, що є дієвим засобом естетичного, гуманістичного, національного виховання учнівської молоді та набуває особливої актуальності в умовах розвитку Нової української школи. Народні ремесла яскраво відображають та найкраще зберігають традиційний виховний ідеал українського народу, що міститься в творах декоративно-ужиткового мистецтва, доступних для сприйняття й осмислення учнями. Вирішальним чинником етнокультурного та трудового виховання сучасної молоді є різноманітні форми залучення її до українських традицій та народного мистецтва, зокрема знайомство з технологіями виготовлення української народної іграшки, якій відведено важливе місце в навчально-виховному процесі учнівської молоді. Вузлова лялька є унікальною технологією, адже саме в цьому виді народної творчості як в етнодизайнерському проєкті поєднано декілька видів традиційного українського декоративно-ужиткового мистецтва. У процесі виготовлення вузлової ляльки використовуються орнаментика різних етнографічних регіонів України, традиційні техніки вишивання, фарбування тканини рослинними барвниками, ткацтво, вибійка, бісеронанизування, валяння з вовни, художня кераміка, технології моделювання штучних квітів з паперу, тканини, дерев’яної стружки, автентичні прийоми воскування, давні техніки та прийоми зав’язування наміток та хусток, пошиття й оздоблення очіпків. Серед розмаїття форм, методів і засобів етнодизайну, що сприяють залученню учнівської молоді до українських традицій, у нашому дослідженні виділено й обґрунтовано ряд простих та ефективних освітніх технологій: музейно-педагогічна діяльність, відвідування культурно-мистецьких заходів, виставок творів народного мистецтва, тематичних виставок-презентацій, використання аудіо- та відеозаписів з етнографічних експедицій тощо. Особливе значення в популяризації народного мистецтва серед молоді має особисте спілкування з носіями традицій у форматі творчих зустрічей з майстрами народної творчості, відвідування майстер-класів, персональних виставок та майстерні народного майстра. Окреслені технології залучення молоді до народного мистецтва впливають на розвиток пізнавальної, емоційної сфери особистості, її творчих здібностей, сприяють творчій та продуктивній навчальній діяльності учнів.
Положення про академічну доброчесність: проблеми імплементації
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Залюбівська, Оксана; Слободянюк, Олена
У статті розглянуто проблеми імплементації політики академічної доброчесності у закладах вищої освіти; з’ясовано, що імплементація фундаментальних принципів, формування освітнього середовища нульової толерантності до порушень етичних стандартів потребує розробки політики та запровадження практики академічної доброчесності. Ключовим у цьому процесі є узгодження декларації цінностей та їх утвердження в освітній практиці. Також проаналізовано та узагальнено результати дослідження щодо усвідомлення суті та значення академічної доброчесності, бажання артикулювати позицію щодо академічної доброчесності здобувачами другого (магістерського) рівня освіти Вінницького національного технічного університету. Об’єктом дослідження були тексти учасників про значення академічної доброчесності в закладі вищої освіти. До текстів було застосовано якісно-кількісний аналіз за такими критеріями: 1) вияв позиції в питанні академічної доброчесності; 2) «Я»-позиція (самовиявлення, самоаналіз, самовикриття); 3) акцентуація текстів; 4) апеляція до моральних принципів академічної доброчесності. Автори прийшли до таких загальних висновків: водночас із засвоєнням суті, змісту і значення академічної доброчесності на теоретичному рівні майже всі учасники дослідження підкреслено акцентували позицію дотримання академічних етичних стандартів; разом з тим було помітне замовчування магістрантами ситуації порушення та відповідальності, що свідчить про уникання дискусії щодо процедур розгляду справ порушень та відповідальності за недотримання етичних принципів. Декларативний характер переважної кількості досліджених текстів, приховування в текстах «Я»-позиції, уникання артикуляції цінностей дають підстави для висновку про неусвідомлення значною частиною магістрантів суті та значення академічної доброчесності. Узагальнення результатів дослідження можуть бути використані при зміні підходів, процесів та процедур для вдосконалення системи забезпечення академічної доброчесності у Вінницькому національному технічному університеті та інших закладах вищої освіти.
Сторітелінг як засіб активізації пізнавальної активності учнів у сучасному освітньому просторі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Табакова, Ганна Іванівна; Пелагейченко, Микола Леонідович
У статті досліджено використання сторітелінгу у викладанні технологій (трудового навчання) та зарубіжної літератури в школі. Сторітелінг – це не лише історія, а й ефективна передача інформації та спонукання до дії за допомогою розповіді. Метод використовується в багатьох сферах, таких, як міжособистісне спілкування, ЗМІ, бізнес, реклама, політика, освіта та мистецтво. Цінність змісту, краса слова та витонченість форми досить важливі в оповіді. Навчання за допомогою історій є інструментом протягом століть, і він продовжує залишатися ефективним методом активізації учнівської уваги. В останні роки педагоги почали досліджувати використання сторітелінгу саме у викладанні технологій та зарубіжної літератури в закладах загальної середньої освіти. Сьогодні сторітелінг став поширеним методом навчання. Історії можна використовувати в письмовій чи усній формі і навіть у цифровому вигляді. Це також допомагає познайомити учнів із зарубіжною літературою. Розповідаючи історії про культуру або біографію автора чи місце дії, учні можуть глибше зрозуміти текст. Такий підхід також може допомогти учням емоційно пережити матеріал, що може покращити запам’ятовування матеріалу. Сторітелінг на уроках технологій або професійно-технічної освіти сприяє запуску творчих проєктів для учнів, сприяє розвитку мотиваційних компонентів проєктного навчання, активізації пошуково-дослідницької діяльності при вивченні технологій виробництва. В обох випадках сторітелінг можна використовувати різними способами. Учитель може читати історії вголос класу, просити учнів створити власні історії або включити розповідь у групові проєкти. Головне – використовувати історії як інструмент для покращення навчання, а не як відволікання від нього. Загалом розповідь може бути ефективним інструментом для навчання технологій та зарубіжної літератури в школі, допомагаючи залучити учнів і поглибити їхнє розуміння цих дисциплін.
Урок у науковому дискурсі академіка Олександри Савченко: досліджуємо спадщину видатної української вченої
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Коваль, Людмила Вікторівна; Мухіна, Тетяна Євгеніївна
У статті розкрито еволюцію наукових поглядів академіка О. Савченко щодо модернізації уроку в початковій школі, а саме: оновлення уроку на етапі розбудови національної початкової освіти; дидактичні особливості уроків для учнів шестирічного віку; модернізація уроку на засадах особистісно-орієнтованого навчання; підвищення ефективності уроку в контексті запровадження компетентнісного підходу. Окреслено основні тенденції розвитку національної початкової освіти на основі аналізу наукової діяльності відомої української вченої. Здійснено оцінку її внеску в розвиток уроку в початковій ланці на етапі становлення національної школи та охарактеризовано його інноваційну модель, спроектовану видатною педагогинею, стрижнем якої є організація навчальної діяльності молодших школярів. Висвітлено ідеї дослідницької діяльності академіка О. Савченко щодо розвивального навчання, передумов успішного та ефективного уроку в початковій школі, багатоваріантності структури уроку, особливостей мотиваційного та розвивального компонентів уроку. Представлено загальнодидактичні аспекти уроку для учнів шестирічного віку, визначених у науковій спадщині видатної вченої. У дослідженні розкрито бачення відомої педагогині щодо осучаснення уроку на засадах особистісно-орієнтованого навчання та особливостей його побудови (багатоваріантність методик і технологій, діагностичність навчання, перевага навчального діалогу). Представлено її цілісну систему організації особистісно-орієнтованого спілкування на уроці в школі першого ступеня. Проаналізовано систему поглядів академіка О. Савченко щодо підвищення ефективності уроку в контексті запровадження компетентнісного підходу. Охарактеризовано визначені вченою дидактичні принципи конструювання уроку на засадах компетентнісного підходу, його рефлексивний компонент та види освітніх результатів учнів початкової школи (особистісні, предметні, міжпредметні, метапредметні). Зроблено висновки щодо внеску видатного науковця О. Савченко у вдосконалення сучасного уроку в початковій школі.
Теоретичні аспекти психологічної природи інтернет-комунікації особистості
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Субашкевич, Ірина
У статті здійснено теоретичний аналіз психологічної природи інтернет-комунікації особистості. Описано ключові навички для ефективної комунікації в Інтернеті (правильне використання мови, вміння слухати і реагувати на іншу сторону, вміння вести діалоги, використання відповідних тону та манери поведінки, повага до приватності та безпеки, прийняття критики та відповідальність за власні дії). Проаналізовано основні психологічні аспекти Інтернет-комунікації: анонімність (Інтернет надає можливість залишати анонімні повідомлення та коментарі, що може призвести до безвідповідального та недбайливого ставляться до інших людей), розвиток емпатії (взаємодія з людьми в Інтернеті може допомогти розвинути емпатію та здатність сприймати почуття інших людей), залежність (відчуття залежності від Інтернет-комунікації може мати негативні наслідки для психологічного здоров'я людини), соціальні порівняння (Інтернет-комунікації можуть спричинити збільшення соціальних порівнянь та почуття незадоволення своїм життям), зниження інтерактивності (деякі люди можуть відчувати більшу віддаленість та зниження інтерактивності під час Інтернет-комунікації порівняно з комунікацією «в живу»). Розкрито найбільш поширені ризики для особистості в Інтернет-просторі: кібербулінг – це форма онлайн-знущання та насильства, яке може призвести до шкоди для психічного та емоційного здоров'я людини; кіберзлочинність – крадіжки особистої інформації, фішинг, малвару; залежність від Інтернету – проведення великої кількості часу онлайн, що може призвести до проблем з психічним та фізичним здоров'ям; вплив соціальних мереж – це довготривале використання соціальних мереж може призвести до негативних впливів на психічне та емоційне здоров'я людини, таких, як депресія, тривога та відчуття самотності; поширення неправдивої та шкідливої інформації, яка може призвести до поширення негативних стереотипів та перекручування фактів. Описано правила взаємодії в Інтернет-просторі.
Поговори зі мною: діалог зі штучним інтелектом про використання його в навчанні та наукових дослідженнях
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Ковачов, Сергій Сергійович; Сичікова, Яна Олександрівна
Стаття досліджує використання штучного інтелекту (AI) в освітньому процесі, написанні наукових статей, та етичні проблеми, які виникають при його застосуванні. Основою дослідження є аналіз діалогу з чат-ботом ChatGPT, що розглядає можливості використання AI в навчанні та науці. Результати аналізу, а також вивчення релевантних літературних джерел, призводять до висновку про необхідність обережної поведінки при використанні мовних моделей на основі AI. У статті розглядаються питання академічної доброчесності при застосуванні штучного інтелекту для генерації текстів. Вказується на те, що ці питання та етичні аспекти ще не врегульовані на законодавчому та академічному рівнях, адже ChatGPT існує лише декілька місяців, і відповідні механізми регулювання все ще тільки формуються. Зокрема, висвітлюється, що ChatGPT володіє технологією генерації текстів, однак іноді допускає помилки та надає неправдиву інформацію. Це може створювати труднощі для користувачів, які розраховують на точність та достовірність отриманої інформації. Результати статті мають на меті допомогти читачам краще зрозуміти потенціал штучного інтелекту в освіті та дослідженні, а також проблеми, пов'язані з його застосуванням. Визначаються можливі шляхи до оптимізації використання AI-технологій в академічному середовищі, а також наголошується на важливості розвитку критичного мислення та навичок оцінювання достовірності інформації. Акцент ставиться на необхідності підвищення обізнаності студентів, викладачів та науковців щодо можливих викликів та обмежень, які AI може мати у науково-дослідній діяльності. Окрім того, у статті обговорюється роль університетів та наукових спільнот у розробці стратегій, які б сприяли етичному використанню AI в освіті та наукових дослідженнях. Наголошується, що сьогодні важливо враховувати як позитивні сторони AI, так і потенційні ризики для академічної доброчесності та якості досліджень. Так, одним з рішень може бути впровадження спеціальних курсів з AI-етики, що допоможуть студентам та науковцям краще розуміти різні аспекти AI-технологій, включаючи їхні практичні та етичні сторони. Також рекомендується активне співробітництво між академічними установами та компаніями-розробниками AI, з метою розробки більш безпечних та відповідальних мовних моделей. Враховуючи швидкість розвитку AI, автори закликають до прискорення роботи над створенням національних та міжнародних нормативно-правових актів, які б врегулювали використання штучного інтелекту в освіті та наукових дослідженнях. Стаття підкреслює необхідність широкої дискусії серед представників наукової спільноти, законодавців та громадськості щодо етичних проблем і можливих наслідків використання AI в академічному світі.
Практичні приклади та переваги використання інтерактивних методів навчання при викладанні дисциплін екологічного спрямування
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Скиба, Вікторія; Ганчук, Максим; Вознюк, Наталія; Ліхо, Олена
Основним пріоритетом при викладанні дисциплін екологічного спрямування є створення в студентів просторового уявлення про системність процесів, що відбуваються на різних рівнях зв’язків в екосистемах, формування усвідомлення екологічних змін, які швидкими темпами відбуваються в глобальному масштабі. Відмінною рисою при роботі зі здобувачами інших спеціальностей є те, що скоріш за все екологія не стане їх подальшим професійним пріоритетом, але вони мають чітко усвідомити, що екологічний складник – це один з ключових базисів сталого розвитку, потенціал для міжнародного співробітництва в усіх без винятку професійних сферах. Саме екологічно свідомий підхід має стати підґрунтям подальшої професійної діяльності, світоглядною концепцією та буденною звичкою кожної людини. У статті проаналізовано інтерактивні форми, методи, прийоми і технології професійного навчання, які визнані найефективнішими та вже не перший рік утримують пріоритетну позицію серед рекомендованих підходів для застосування в освітньому процесі. Такі форми навчання показують високу результативність при викладанні дисциплін екологічного спрямування у ЗВО. За рахунок спільної взаємодії між учасниками освітнього процесу відбувається обмін iнфopмaцiєю, моделювання проблемних ситуацій та побудова концепції їх спільного вирішення, зaнуpення в реальну атмосферу спільної комунікації, обговорення та підсумовування отриманих результатів. Такий підхід дозволяє активізувати освітній процес, зробити його цікавішим, а головне – результативнішим. Спираючись на власний досвід викладання дисциплін екологічного спрямування, було виокремлено перелік інтерактивних методів, застосування яких в освітньому процесі дозволяє суттєво підвищити відсоток сприйняття матеріалу здобувачами вищої освіти. Застосування будь-якого із запропонованих методів супроводжується колективним обговоренням, аналізом та синтезом інформації, підсумовуванням загальних ідей та пропозицій.

Переглянути

Перегляд Випуск 1 (2023) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування