Випуск 2 (2020)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/972

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 41

Використання дистанційних технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців фізичної культури і спорту
(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Конох Анатолій; Багорка Анна; Напалкова Тетяна
Протягом останніх десятиліть відбувається стрімке поширення інформаційно-комунікаційних технологій, які прискорили розвиток дистанційного режиму освіти (переважно вищої школи). Технології сприяли перетворенню набору пропозицій викладача та очікувань студента щодо знань, які він може отримувати в зручному для нього місці, зручний для нього час. Навчання протягом усього життя стало звичним явищем. Актуальність дослідження продиктована соціальними реаліями. Адже, перебуваючи в обставинах, які виключаєть можливість традиційного аудиторного навчання (тренувальні збори, участь у спортивних змаганнях, тимчасова непрацездатність, режим самоізоляції, карантин тощо), майбутній фахівець повинен мати можливість отримувати повноцінну освіту. Формат дистанційного навчання задовольняє безліч потреб як викладача, так і здобувача освіти. Однак, незважаючи на високий рівень розвитку інформаційних технологій, дистанційна освіта не має готових рішень у викладанні профільних дисциплін у професійній підготовці майбутніх фахівців фізичної культури і спорту в закладах фахової передвищої та вищої освіти. У статті розглядаються питання педагогічної взаємодії в дистанційному форматі, визначаються та обґрунтовуються особливості організації занять з профільних дисциплін із застосуванням синхронних та асинхронних дистанційних технологій у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту, аналізуються форми контролю в режимі дистанційного навчання. Вивчення кожної дисципліни включає в себе теоретичний матеріал, який переважно вивчається самостійно під контролем викладача, відеолекції та лекції у форматі мультимедійних презентацій PowerPoint, відеоконференції на платформі Zoom у форматі лекцій, опитувань, вирішення задач, тестування та завдання в системі Moodle, посилання на відеоуроки. Дистанційна освіта забезпечує комплексне використання сучасних технологій – освітніх, управлінських, комунікативних, інформаційних, вона є доступною і відкритою. Існує необхідність урізноманітнення форм спілкування, час їх проведення. Результати проведеного дослідження дають підстави сподіватися, що подальші розробки та розвиток дистанційних технологій, їх інтенсивне впровадження сприятиме розширенню можливостей безперервної освіти у галузі фізичної культури і спорту.
The training of future English teachers: professional socialization and the entrance to profession
(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Sechka Svitlana
The article considers the problem of professional socialization of future teachers of foreign languages. The author emphasizes the importance of this phenomenon in the educational process and further professional activity of the specialist. Separately, the principles of formation of professional skills of the future specialist in the field of foreign languages are determined. The author emphasizes that successful professional socialization is a condition for the effective operation of the future teacher. The author also named the main problems of the modern educational system related to the process of professional socialization of students. Professional socialization of future teachers of foreign languages includes the process of forming certain qualities of a professional personality, which include: the level of general intellectual development (professional thinking), the level of organization of the specialist; culture of communication; level of mastery of the principles of professional ethics, formation of professional tact and skill. The author solves the problem, which is that for the formation of the younger generation a new, holistic consciousness of the teacher must be formed high professionalism, new pedagogical thinking, high spiritual and moral culture, ie the task of training should be to equip students with systematic knowledge and practical skills that will allow them to master the criteria for assessing social and natural as well as phenomena, cultural phenomena. The complexity and multifaceted nature of the socialization of the individual necessitates the selection and study of its specific types. Diversification of the concept of "professional socialization" is due to the fact that it is through professional education and work is the transfer of experience and reproduction of labor relations, there is a person's entry into the world of professional activity, renewed socio-professional structure of society. Numerous studies show that socialization has a complex nature, various forms, one of which is professional socialization. The interest in the study of professional socialization by scientists of different scientific fields (psychology, philosophy, culturology and pedagogy), which allows to study various aspects of professional socialization, emphasizes the social significance of the research problem. Professional socialization forms the potential for successful inclusion of the individual in the work process and maintaining a high level of professional mobility throughout life.
Підготовка майбутніх учителів до формування сімейних цінностей в учнів початкової школи
(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Голуб Олена; Лесик Анжеліка
У статті розглядається проблема підготовки майбутніх учителів до формування сімейних цінностей в учнів початкової школи. Розкриваються поняття «сімейні цінності», що стосуються структури, функції, ролі, поглядів та ідеалів сім’ї, які є цінностями-нормами, що виступають орієнтаційною основою й одночасно критерієм оцінювання дійсності та вибору відповідного вчинку і дії людини; «професійна готовність до педагогічної діяльності», «готовність до педагогічного процесу», «формування сімейних цінностей в учнів початкової школи» (цілісне утворення, що становить системну властивість всієї особистості дитини, характеризує її здатність зберігати і оптимально відтворювати, розвиватися, успішно діяти в різних життєвих ситуаціях, вирішувати складні життєві проблеми, а й допомагати в цьому всім членам родини), компоненти в структурі поняття «готовність майбутніх учителів початкової школи до формування сімейних цінностей в учнів»: когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінково-діяльнісний компоненти, критерії та показники готовності майбутніх учителів до формування сімейних цінностей в учнів початкової школи, рівні готовності майбутніх учителів початкової школи до означеної діяльності (високий, середній, низький). Визначені оптимальні педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування сімейних цінностей в учнів молодшого шкільного віку: вивчення освітніх компонентів, проходження педагогічних практик, засвоєння дисциплін за вибором студентів «Формування сімейних цінностей у молодших школярів», що познайомить студентів із психолого-педагогічними проблемами, які виникають у процесі формування сімейних цінностей молодших школярів.
Інтерактивні методи навчання майбутніх учителів біології
(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Упатова Ірина
Мета статті полягає в аналізі інтерактивних методів, з’ясуванні їх актуальності, сутності, виявленні педагогічної доцільності для фахової підготовки майбутніх учителів біології в педагогічному закладі вищої освіти. Процедура дослідження передбачала використання таких методів, як спостереження за діяльністю студентів під час навчальних занять, на яких впроваджувалися інтерактивні методи і прийоми; порівняння інтерактивних стратегій навчання з метою виявлення їх методичної значущості; узагальнення результатів спостереження та їх педагогічний аналіз. Проаналізовано різні погляди науковців щодо реалізації інтерактивного навчання, стратегій його здійснення, результатів формування критичного мислення особистості майбутнього вчителя. Узагальнено результати попередніх досліджень щодо зазначеної автором проблеми. Обґрунтовано доцільність і ефективність використання таких інтерактивних методів навчання. Доведено, що інтерактивні методи навчання сприяють формуванню готовності майбутніх учителів біології до інноваційної педагогічної діяльності, а саме: упровадження інтерактивного навчання в закладах загальної середньої освіти, під яким розуміємо навчання, яке відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учасників освітнього процесу. Зазначено, що формуванню критичного мислення майбутніх учителів біології, розвитку їх творчого науково-методичного потенціалу сприяє упровадження дослідницького методу. Навчальне дослідження розглядається як процес конструювання здобувачами освіти знань шляхом формулювання власних запитань та пошуку відповідей на них. Наголошено на важливості впровадження педагогічної рефлексії, яка може бути реалізована в індивідуальній, парній, груповій і колективній формі; дає можливість здійснювати самоаналіз власних професійних досягнень за результатами діяльності. Пропонується методика реалізації стратегій інтерактивного контекстного навчання під час навчальних занять, проходження педагогічної, навчально-польової практики, позааудиторних заходів.
Дослідження ефективності підготовки майбутніх учителів-логопедів до роботи в умовах розвивального активно-ігрового середовища
(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Савінова Наталія; Берегова Марія
Представлено результати експериментального дослідження шляхів підготовки майбутніх учителів-логопедів до роботи в умовах розвивального активно-ігрового середовища. Розроблено модель підготовки майбутніх учителів-логопедів до роботи в умовах розвивального активно-ігрового середовища. Важливим аспектом підвищення рівня підготовки майбутніх учителів-логопедів та розвитку їх професійної компетенції є формування готовності до роботи в умовах розвивального активно-ігрового середовища. Визначено психолого-педагогічні умови реалізації моделі: оволодіння дидактичними основами формування зазначеного середовища, вивчення перспективного досвіду навчання дітей в умовах розвивального активно-ігрового середовища, оволодіння професійно-орієнтованим дидактичним інструментарієм та забезпеченням продуктивного ігрового навчання; створення картотеки досвіду організації розвивального ігрового простору; устаткування інформаційної бази для провадження та презентації перспективних напрацювань, урізноманітнення дидактичних ігрових форм роботи. Експериментальна перевірка ефективності запропонованої моделі виявила позитивну динаміку процесу підготовки майбутніх учителів-логопедів до роботи в умовах розвивального активно-ігрового середовища, що підтвердили кількісні показники. Встановлено, що формування готовності майбутніх учителів-логопедів до роботи в умовах розвивального активно-ігрового середовища є важливим фактором підвищення рівня якості освіченості студентів та розвитку їх професійної компетенції. Це створює можливості оптимізації професійної підготовки майбутніх учителів-логопедів в реаліях сьогодення.
Модель методики формування предметної компетентності учнів старшої школи при змішаному навчанні фізики
(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Завражна Олена; Салтикова Алла; Балабан Ярослав
Акцентується увага на тому, що на сучасному етапі під час навчання фізики в закладах загальної середньої освіти вже неактуальними стають прості формальні знання та уміння відтворювати вивчене на репродуктивному рівні. Принциповим стає компетентнісний підхід. Він виявляється в набутті учнем у процесі навчання інтегрованої здатності, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, які можуть цілісно реалізовуватися на практиці. У процесі навчання фізики в учнів мають бути сформовані відповідні компетентності, що ґрунтуються на системних фундаментальних знаннях та набутих уміннях, в основі яких лежить розуміння фізичних законів, явищ, процесів тощо. Показано, що до середини ХХ століття процес навчання відбувався традиційно за класно-урочною системою. Поява ІКТ привела до виокремлення онлайн-навчання. Переваги і недоліки кожної з цих систем враховані у змішаній системі навчання, яка поєднує традиційні форми з елементами електронного навчання, в якому використовуються спеціальні інформаційні технології, такі як комп'ютерна графіка, аудіо та відео, інтерактивні елементи тощо. Вважаємо, що оптимальною моделлю навчання в сучасних умовах є змішане навчання, оскільки воно дозволяє в достатній мірі здійснювати формування в учнів старшої школи предметної компетентності з фізики. Акцентовано увагу на тому, що формування предметної компетентності на уроках фізики є необхідним для підготовки відповідальних всебічно розвинутих здобувачів освіти. Зауважено, що розробка та вдосконалення критеріїв оцінювання рівня сформованості предметної компетентності при змішаному навчанні є важливим питанням, що вимагає додаткового дослідження. Нами запропоновано авторську модель формування предметної компетентності учнів старшої школи при змішаному навчанні фізики, яка подана у вигляді блоків, що включає взаємопов’язані між собою загально-педагогічний, цільовий, організаційно-змістовий і діагностико-коригуючий елементи. При роботі над моделлю було обґрунтовано її структуру та зміст, виокремлено та враховано її особливості. В подальшому планується апробація та аналіз результатів застосування цієї моделі.
Розвиток медіакомпетентності на робочому місці у США та Канаді
(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Головченко Глеб
У статті наголошується на важливості виховання медіаграмотної особистості для свідомого використання інформаційного контенту. Актуальність проблеми виховання медіакомпетентності в економічно активного населення обумовлена тим, сучасний працівник повинен вільно володіти цифровими та медіанавичками, які сприяють підвищенню його конкурентноздатності та зростанню продуктивності економіки країни. У дослідженні автор виділяє види професійної діяльності офісних працівників, що потребують цифрові та медіавміння. Проведений аналіз найкращих практик провадження медіаосвітньої діяльності на робочому місці в США і Канаді. Зроблений висновок щодо необхідності організації роботодавцями навчання своїх працівників з метою розвитку цифрової та медіакомпетентності та отримання організаціями засобів власного розвитку, вдосконаленню персоналу та його утримання. Враховуючи те, що навчені цифровим та медіанавичкам працівники принесуть економічну користь своїй компанії, соціальну вигоду громаді та суспільству загалом, в США і Канаді було розроблено довгострокову стратегію щодо покращення цифрової та медіаграмотності різних соціальних та економічних верств населення для підвищення продуктивності та конкурентноздатності майбутніх поколінь. Виявлена основна мета медіаосвітніх програм, що полягає не лише у розвитку базових навичок користування цифровими і медіаресурсами, але й створення власної медіапродукції, а для працівників вищого правлінського рівня – у подальшому розвитку їхньої медіакомпетентності як складової розвитку лідерських якостей. Закцентовано на урядовій підтримці тих компаній, які забезпечують цифрове та медіанавчання працівників на робочому місці шляхом різних податкових пільг. Автор наголошує на популярності таких програм в американському та канадському суспільствах, їх економічній користі для організацій та позитивній соціальній ролі.
Професійна компетентність фахівця, як фактор розвитку суспільства
(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Тарасова Вікторія
У статті розглядається питання становлення і розвитку особистості, як компетентного фахівця, здатного задовольняти запити держави й суспільства. Сучасний світ доводить, що якість наданих послуг прямопропорційно залежить від фахівця, який її надає, а саме від рівня його професійної компетентності. Суспільство дедалі більше впроваджує ідею гуманізації освіти, а звідси випливають принципово нові зміни ролі та професійних функцій педагога. Стає ширшим коло професій і спеціальностей, але особливої уваги, значимості в професійному вдосконаленні та підвищенні кваліфікації все ж таки потребують професії типу «людина-людина». Досліджуючи вплив професійної компетентності на соціально-економічний розвиток життя суспільства, автором розкрито сутнісні характеристики понять «розвиток особистості», «професійний розвиток особистості», «професійна компетентність», «сучасний фахівець». Наведено історичні приклади ХХ століття соціально-економічних змін у різних країнах світу і доведено їх залежність від розвитку системи освіти, підготовки фахівців та їх професійного розвитку. Звідси доходимо висновку, що сучасний фахівець постає перед необхідністю постійно підвищувати свою професійну компетентність, набувати нових знань, збагачувати та поглиблювати їх. У всіх сферах життя зараз відбувається інформаційна революція, формується нове інформаційне суспільство. За допомогою мережі Інтернет сучасні люди мають можливість спілкування по всьому світу, тому обізнаність і опанування інформаційними технологіями стає пріоритетним завданням і в розвитку освіти, а інформаційна компетентність стає базовою для усіх фахівців, незалежно від галузі. В умовах інформатизації освіти змінюється парадигма педагогічної науки, відкориговано структуру та зміст освіти, які постійно мають переглядатися і вдосконалюватися. Розвиток і активне використання комп’ютерної техніки та інформаційних технологій стає актуальним підґрунтям для розвитку соціально-економічного суспільства, що здобуло назву інформаційного, тобто такого, в якому більшість фахівців не тільки перейматимуться виробленням, збереженням, обробленням і реалізацією інформації, а й вищою її формою – знаннями.
Організація лабораторних робіт з фізики у відкритому білінгвально-орієнтованому освітньому середовищі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Вергун Ігор
У статті висвітлено результати теоретичного дослідження організації лабораторних робіт у відкритому білінгвально-орієнтованому освітньому середовищі, яке, у свою чергу, дає можливість учням засвоїти українську й англійську мови та повністю реалізуватись у сучасному інтернаціональному світі. Дослідження засноване на системному осмисленні проблеми навчання у відкритому білінгвально-орієнтованому освітньому середовищі. У результаті проведеного експерименту нами запропоновані елементи вдосконалення методики організації лабораторних робіт з фізики. Стаття містить фрагмент лабораторної роботи з фізики, запропонованої для реалізації в умовах відкритого білінгвально-орієнтовного освітнього середовища, що дозволяє активізувати пізнавальну діяльність учнів при навчанні фізики. Акцентована увага на компетентнісних і практико-орієнтованих засадах: навчитися мислити творчо, послідовно та представляти ідеї, вміти працювати в команді та встановлювати пріоритети, планувати конкретні результати та нести персональну відповідальність за їх реалізацію, ефективно використовувати знання в реальному житті, брати інформацію з різних ресурсів, зокрема іншомовних. В умовах цього освітнього середовища може відбуватися пояснення нового матеріалу, проведення фізичного семінару та надання учням доступу до українських та іноземних (англійських) віртуальних лабораторій. Двомовна освіта визнана необхідною складовою сучасної системи освіти, яка є потужним інструментом підготовки майбутніх фахівців у будь-якій галузі, починаючи зі шкільних років. Її реалізація сприяє зростанню самосвідомості, розширенню світогляду учнів. Проведене дослідження та використані методи показують, що в умовах відкритого білінгвально-орієнтованого освітнього середовища здійснюється підготовка учнів до майбутньої професії.
Критерії та рівні сформованості емоційної компетентності майбутніх учителів початкової школи
(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Сухопара Ірина
У статті розглядається проблема емоційної компетентності, яка допомагає вчителю встановлювати партнерські стосунки з учнями, їхніми батьками, колегами, володіти технологіями впливу на інших, організовувати освітнє середовище, освітній процес на емоційній основі, що важливо в умовах реалізації концепції Нової української школи. Емоційна компетентність майбутніх учителів початкової школи розуміється як сукупність поглядів, цінностей, набутих знань, сформованих вмінь та навичок в емоційній сфері, їх розуміння, вираження, регулювання та дозволяє успішно організовувати освітній процес на емоційній основі, засадах емпатії, поваги, співпраці з школярами, їх батьками, колегами, реалізовувати себе в особистісній і професійній діяльності. Метою статті є вивчення та теоретичне обґрунтування критеріїв, рівнів і показників сформованості емоційної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Для вирішення проблеми застосовувалися методи аналізу психолого-педагогічної літератури, систематизації та узагальнення теоретичного матеріалу, вивчення досвіду. На основі змістових і структурних компонентів зазначеного феномену розроблено когнітивний (сукупність знань про емоції, почуття, емоційні стани, способи їх вираження, причини виникнення, вікові особливості емоційної сфери молодших школярів), ціннісний (сукупність мотивів та цінностей гуманного спілкування, взаємодії, досягнення успіху) і діяльнісний (сукупність умінь та навичок адекватно сприймати емоції учнів, розуміти їх почуття і власний емоційний стан, виражати власні емоції, керувати ними) критерії, наведено відповідні показники сформованості емоційної компетентності майбутніх педагогів. Враховуючи ступневий характер оволодіння компетентністю, визначено низький, середній і високий рівні сформованості емоційної компетентності майбутніх учителів початкових класів, описано їх характеристики. Сукупність професійних цінностей, мотивів, знань, вмінь, що належать до визначених критеріїв і показників емоційної компетентності майбутніх фахівців є важливою для здійснення професійної діяльності.
Принципи корекції порушень постави в дітей раннього віку із затримкою психомоторного розвитку
(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Єфименко Микола; Бєсєда Володимир
В умовах сучасного розвитку суспільства неухильно зростає кількість дітей з відхиленнями в здоров’ї, де порушення нервової системи та опорно-рухового апарату дітей раннього та дошкільного віку займають провідні позиції. Ураховуючи це, корекція рухової сфери цієї категорії дітей є першочерговим завданням, що сприяє перспективі їх подальшої соціалізації. Численні фахівці (П. Лесгафт, К. Ушинський, Є. Покровський, І. Сєчєнов, М. Бернштейн, О. Запорожець, Е. Степаненкова, О. Дубогай, Т. Круцевич; Т. Осадченко, А. Семенов, В. Ткаченко; Л. Шапкова, О. Штеренгерц, Н. Гросс, О. Юречко, С. Бубновський, В. Єпіфанов, В. Євмінов, С. Євсєєв, М. Єфименко, О. Каптєлін, В. Качесов) привертали увагу до розробки основи теорії та методики, від яких залежить ефективність процесу фізичного розвитку, профілактики та корекції рухових порушень дитини. Незважаючи на досить потужний науковий фундамент методології корекції фізичного розвитку та рухової реабілітації дітей і дорослих, ми не знайшли системних розробок цього напряму відносно дітей раннього віку з порушеннями постави. Зрозуміло, що в основу вдосконалення їхньої моторної сфери необхідно покласти вже відомі широкому загалу фахівців універсальні принципи, але при цьому додаткової розробки потребують вельми специфічні принципи саме рухової корекції викривлень хребетного стовбура в дітей перших трьох років життя. Це й обумовлює актуальність нашого дослідження. Мета дослідження полягала у виявленні і/або сформулюванні універсальних та спеціальних принципів корекції порушень постави в дітей раннього віку з затримкою психомоторного розвитку. Узагальнюючи наявні в літературних джерелах дані, а також орієнтуючись на добутий протягом багатьох років практичної діяльності особистий досвід, нами попередньо було сформовано два блоки принципів корекції постави у дітей – універсальні (принцип взаємодії двох систем: субсистеми «Дитина» і мегасистеми «Всесвіт», принцип медичної педагогіки, принцип комплексності та інтегративності, принцип коморбідності ‒ поліморбідності, принцип ранньої адекватної допомоги, принцип диференціації та індивідуалізації, принцип удосконалення життєвих навичок (соціальної адаптації), принцип абілітаційної та корекційно-компенсуючої спрямованості навчання і виховання, принцип театралізації корекційного процесу) і спеціальні (принцип єдності (цілісності) опорно-рухового апарату, філогенетичний принцип розвитку моторної сфери дитини, принцип гіперкорекції, принцип пружинного маятника, принцип «спіралі», принцип тенсегріті).
Формування інклюзивного педагогічного процесу з позиції системного підходу
(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Ашиток Надія
Поняття цілісності і диференціації педагогічного процесу у наш час еволюціонують. Спочатку ці поняття аналізувались у контексті розмежування функцій вихователя і вчителя. Згодом при трактуванні цих понять йшлося про єдність адміністративної, навчальної та виховної складових навчальної діяльності. У ХХ столітті навчання і виховання аналізувались як відносно самостійні процеси у нових соціально-економічних і політичних умовах. З середини 70-х років ХХ століття вивчення цілісності педагогічного процесу стало відбуватися з точки зору оптимізаційного, діяльнісного, системного, індивідуально-особистісного підходів. У наш час найчастіше цій процес досліджується на основі методології системного підходу. Особливої актуальності проблема цілісності педагогічного процесу в сучасній Україні набуває у зв’язку із впровадженням інклюзивної освіти. В умовах реформування освіти України актуалізується необхідність зміни традиційних уявлень про педагогічний процес, усвідомлення доцільності змін його структури. У статті обґрунтовується необхідність вибору належних диференційованих засобів навчання, які б дозволили зберегти цілісність педагогічного процесу та забезпечити зв’язок між його структурними та функціональними компонентами. Необхідність перегляду змісту елементів педагогічного процесу стає важливою умовою збереження його цілісності як системи та запорукою успішності функціонування. Основна мета статті – обґрунтування методологічних засад побудови сучасної стратегії системного підходу до вивчення та проектування педагогічного процесу в інклюзивних школах. У статті аналізуються елементи педагогічного процесу і окреслюються шляхи збереження цілісності педагогічного процесу. Автором обґрунтована необхідність підготовки суб'єктів освітнього процесу до прийняття стратегічних цілей сучасної освіти, освоєння нових форм організації освітнього процесу в зв'язку з потребою організації діяльності з метою включення дітей з особливими освітніми потребами до освітнього процесу.
Саморозвиток особистості як наукова проблема сучасності
(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Литвин Андрій
У статті розглянуто наукову проблему сучасного саморозвитку особистості. Аналіз наукових праць свідчить про те, що головною проблемою в психолого-педагогічній науці є висвітлення сутності, змісту та структури саморозвитку людини, у процесі якого вона набуває можливостей формуватися з урахуванням індивідуальних особливостей. Підвищення саморозвитку особистості можливе за допомогою впровадження компетентнісного підходу, врахування життєвого досвіду та мотиваційно-ціннісних якостей тих, хто навчається. Саморозвиток сучасної особистості набуває особливої значущості у зв’язку з надзвичайно швидким зростанням обсягу знань у світовому просторі, інформатизацією суспільства, необхідністю забезпечення мобільності й професіоналізму майбутніх фахівців; тісно пов'язаний з компетентністю, яку тлумачать як мету, так і результат професійної підготовки у закладах вищої освіти. Її успішність зумовлюється сукупністю сформованих у фахівця компетенцій, що сприяють соціалізації особистості, формуванню в неї світоглядних та науково-професійних поглядів; визначають здатність до самореалізації, саморозвитку та самовдосконалення. Висвітлено проблему саморозвитку педагога професійного навчання (охорони праці) в процесі професійної підготовки. Наголошено, що в умовах сучасності, коли людина активно створює інфосферу, поглиблюючи інноваційні зрушення як у соціумі, так і в індивідуальному житті кожного, забезпечення саморозвитку є пріоритетним завданням вищої освіти, адже особливо важливим в соціальному житті є відповідність професійної діяльності фахівців моральним цінностям та реалізація прагнення до пізнання. Визначено головні аспекти саморозвитку, якими є уміння майбутнього фахівця оцінювати виробничу й ринкову ситуацію, розробляти відповідно до цього програми розвитку виробництва, визначаючи перспективи його подальшого функціонування на ринку; виявляти проблеми в діяльності та розробляти проєкти її інноваційного вдосконалення; бути конструктивним у професійно-особистісному спілкуванні в міжнародному співробітництві, управлінні персоналом, взаємодії та співтворчості з членами колективу, володіти громадськими та моральними якостями.
Self-assessment of English listening competence as future interpreters’ reflection
(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Krapchatova Yaroslava; Nazarenko Nataliia
The article discusses the theoretical preconditions for organizing self-assessment of English competence in listening, clarifies the concepts of reflection, types of self- and peer assessment, self-evaluation, a test task, and an answer key. The use of a test task as a means of self-and peer assessment is substantiated. According to our research, we offer computer testing for improving students’ listening skills. We suppose the computer tests will help them understand the main idea of the text, the details and the specific information. For the reason mentioned above, we suggest using computer test tasks, which are supposed to estimate the learners’ level of English as well as help them improve their listening skills. The Hot Potatoes software may be used by English teachers to create their own tests for assessing the learners’ listening skills. It is not necessary for language teachers to know the computer programming. Hot Potatoes is freeware, and teachers may use it for any purpose or project they like. The article identifies three types of self- and peer control of the level of English language competence in listening. Predictive (planning) self-assessment – the purpose of which is to implement linguistic antithesis, to predict the content of the text in the ability to plan educational activities, to identify and analyze areas of difficulty, to plan the results of activities, to compare future activities with the planned result, to assess predictive activities. Procedural (by process) self-assessment – the task of which is to learn the standard speech activities that are implemented in the process of listening. Procedural self-control is an organic component of the speech activity and is formed in parallel with it and integrated with it. A sign of such self-control in listening is the level of listening comprehension. Effective (final) self-assessment – the student must learn learning activities aimed at checking the level of understanding of the listener, namely, comparing the results of speech activity with the standard, therefore the control over the result of the action.
Постуральная гимнастика Бориса Баззани в контексте коррекции функции равновесия у дошкольников
(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Бочков Павел
В статье дан анализ известной технологии формирования правильной осанки и коррекции функции равновесия — постуральной гимнастике Бориса Баззани. Проанализирован теоретический и методический фундамент рассматриваемой технологии. Рассмотрены методические основы гимнастики, степень её приемлемости для использования в коррекции функции равновесия у детей дошкольного возраста с нарушениями опорно-двигательного аппарата. Рассмотрены возможности использования следующих подходов, методов, упражнений данной гимнастики применительно к указанной категории детей: преобладание лежачих или горизонтированных поз и движений, медленный темп их выполнения, проработка глубоких статических мышц скелета, гармонизация их функционирования с поверхностными динамичными мышцами, предварительная центровка скелета и мышечно-фасциального комплекса, применение диагональных растяжек мышц и фасций, использование своего веса и веса партнёра для достижения большего эффекта растягивания. В выводах сформулированы те методологические и методические позиции постуральной гимнастики Баззани, которые можно будет использовать в дальнейшем диссертационном исследовании. Перспективы разработки данного научно-практического направления видятся в адаптировании имеющихся традиционных и инновационных технологий развития и коррекции функции равновесия у детей именно для дошкольного и раннего возраста с нарушениями опорно-двигательного аппарата, с синдромом постурального дефицита.
Стан дослідженості проблем формування полікультурної компетентності іноземних студентів-медиків у процесі вивчення гуманітарних дисциплін
(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Кременчук Анна
У статті систематизовано наукові погляди стосовно проблем формування полікультурної компетентності іноземних студентів-медиків у процесі вивчення гуманітарних дисциплін. Актуальність статті зумовлена наявністю протиріч між необхідністю формування полікультурної компетентності серед іноземців, які навчаються в медичних закладах освіти України, та відсутністю систематизованої науково-методичної бази щодо формування в них полікультурної компетентності, оскільки за минулі десятиріччя в науково-педагогічному доробку була проведена невелика кількість досліджень, присвячених цій проблемі та освіті іноземців в Україні взагалі, а кількість іноземних студентів у закладах вищої медичної освіти України значно збільшилась. Мета статті – здійснити аналітико-реферативне дослідження стану розробленості проблем формування полікультурної компетентності іноземних студентів-медиків у процесі вивчення гуманітарних дисциплін. У роботі було проаналізовано стан дослідженості проблем формування полікультурної компетентності в процесі вивчення гуманітарних дисциплін серед студентів закладів освіти різних ступенів і форм акредитації; серед іноземних студентів, зокрема серед іноземних студентів закладів медичної освіти України. Було приділено увагу дослідженням аспектів формування полікультурної компетентності в закладах освіти України різних ступенів та форм акредитації, студентів закладів професійної освіти різних спеціалізацій; формування полікультурної компетентності та/або її компонентів серед іноземних студентів, зокрема серед іноземних студентів-медиків. У ході аналітико-реферативного дослідження науково-педагогічної та спеціальної літератури було виявлено й обґрунтовано необхідність формування саме полікультурної компетентності саме в іноземних студентів, які навчаються в закладах освіти України, зокрема в закладах вищої медичної освіти, зокрема в процесі вивчення гуманітарних дисциплін. Виокремлено роль мовних дисциплін у формуванні полікультурної компетентності іноземних студентів.
Проблема виховання екологічно доцільної поведінки в чинних програмах дошкільної освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Іванчук Сабіна
На сучасному етапі розвитку суспільства, трансформації суспільної свідомості спостерігається перехід від «споживацького» ставлення до довкілля в бік активнодіючої екогуманістичної позиції, природодоцільної діяльності. Екоцентрична парадигма як певна теоретико-методологічна модель дозволяє наповнити освітній процес сукупністю ідей, поглядів, мотивацій, що висвітлюють екологічну сторону буття, а саме: практику оптимальних стосунків у діаді «природа – людина». Проблематика цієї статті має своєчасний та актуальний характер, що підтверджується діяльністю міжнародних організацій, що сприяють екологізації освіти, і документами нормативно-правового забезпечення екологічної освіти України. У статті подано аналіз результатів дослідження сучасних концептуально-програмових документах дошкільної освіти та чинних програм навчання, виховання та розвитку дітей дошкільного віку, як-от: Базового компонента дошкільної освіти в Україні, «Соняшник», «Я у світі», «Впевнений старт», «Дитина», «Дитина в дошкільні роки», «Українське дошкілля», «Про себе треба знати, про себе треба дбати» «Скарбниця моралі», «Світ дитинства», «Стежина», «Дошкільнятам – освіта для сталого розвитку». Згідно із завданнями, визначеними в програмах, означена проблема обговорюється переважно в контексті екологічного виховання або екологізації освітнього процесу. Контент-аналіз програм дозволяє дійти висновку, що в чинних документах проблема виховання екологічно доцільної поведінки в дітей визначається як ключова та актуальна, проте вона потребує подальшого наукового обґрунтування, закладає передумови для дослідження умов і технологій її практичної реалізації і в просторі дошкільної освіти, і в процесі підготовки фахівців.
Cultural and educational activity of M. O. Korf in the light of development of monitoring of education quality
(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Vaseiko Yuliia; Yaroshchuk Liliya
The aim of the research is to discover the pedagogical and cultural ideas of baron М. О. Korf and their impact on the modern monitoring of quality of education. The pedagogical ideas of baron М. О. Korf refering to the problem of monitoring of quality of education are exposed in the article. In fact he was the first person in Ukraine and Russia who started verification of knowledge of peasants and students. The research methodology is based on the principles of historicism, system-formation, scientific character, verification, the author’s objectivity, moderated narrative constructivism, and the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization) and specially pedagogical (empiric, historical comparative) methods. The scientific novelty of the article consists in the fact that for the first time in history of pedagogics it was found out on the basis of works of Mykola Korf and publications of researchers of his inheritance that a teacher tested the knowledge of peasants and students of elementary school and then made a report. A question for conversation was divided into two categories: those which analytically name an object and offer child to define the sign and the ones that enumerate signs synthetically, not naming an object, and offer to thinking of child to recreate an object according to its signs. Nowadays there is the idea that the founder of the world monitoring of quality of education is the American association of Progressive Education Association in the of United States. However, we prove that Mykola Korf measured the quality of knowledge of students, conducted monitoring of quality of knowledge, considerably before associations. Conclusions the results of research allow to assert that the pedagogical ideas of baron M. O. Korf can be considered as basic developments of modern theory and practices of monitoring of quality of education because he organized the research before American association of Progressive Education Association in the of United States.
Обґрунтування діяльнісно-рефлексивного критерію готовності майбутнього вчителя фізичної культури до здійснення здоров'язбережувальної діяльності
(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Танасійчук Юлія
У статті обґрунтовано діяльнісно-рефлексивний критерій готовності майбутнього вчителя фізичної культури до здійснення здоров'язбережувальної діяльності. Критеріями обґрунтування обрано: професійну спрямованість, професійну освіченість, професійно-ціннісні орієнтації, професійну рефлексію. Ознаками професійної спрямованості є такі аспекти: мотиваційний (стійка установка та спрямованість на здоров’язбережувальну діяльність; стійкий інтерес до особистості дитини); цільовий (готовність до самоосвіти, саморозвитку, самопізнання; бажання застосовувати педагогічні знахідки в своїй практиці); особистісний (наявність рис характеру: врівноваженості, активності, діалогічність, конгруентності, емпатії); професійна освіченість (теоретичний (система знань, умінь в області концепцій, підходів, методів, форм виховання основ цінностей здоров'я (харчування, психоемоційна стійкість, самооцінка і рівень домагань, мотивація досягнення, рухова активність тощо), готовність співвіднести з ними свою практику; методичний (професійна компетентність до здійснення здоров'язбережувальної діяльності, здатність застосовувати знання в практичній діяльності; наявність проблематики здоров'я в методичній роботі педагогів); поведінковий (наявність інтелектуально-творчої ініціативи; потреби і здатності до планування і проектування виховного процесу щодо взаємодії з підлітками, виробленні конструктивних прийомів взаємодії) аспекти; професійно-ціннісних орієнтацій (ціннісне ставлення до педагогічної діяльності (аксіологічна спрямованість, визначення мети і особистісного сенсу даної діяльності); ціннісне ставлення до особистості підлітка, ціннісне ставлення до колег, до себе самого як педагога); професійної рефлексії (рефлексивно-оцінний (потреба і здатність педагога до самоаналізу і самооцінки власної діяльності і самого себе як її суб'єкта); комунікативний (уміння аналізувати і рефлексувати комунікативну ситуацію, стиль спілкування, а також оцінювати результати спілкування з підлітками і власний стан).
Вплив педагогічних умов на формування установок до здорового способу життя студентів закладів вищої освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Бойко Юлія
Згідно з даними літературних джерел, фахівці вважають, що формування здорового способу життя студентської молоді забезпечується через створення у закладах вищої освіти спеціальних педагогічних умов. В статті встановлено, що формування аксіологічних установок до здорового способу життя у студентів  це багатогранний, суперечливий і цілісний процес, обумовлений сукупністю умов і факторів, які складають причину і рушійну силу його становлення і розвитку, є результатом цілеспрямованого оволодіння студентами знаннями про здоровий спосіб життя, уміннями і навичками його дотримання, набуття досвіду відповідального ставлення до власного життя і здоров’я, що є необхідним для успішної самореалізації у майбутній професійній діяльності. Метою написання статті є обґрунтування педагогічних умов формування установок до здорового способу життя студентів закладів вищої освіти, а саме: сприяння становленню і розвитку у студентів ціннісних орієнтацій на збереження і зміцнення здоров’я в умовах здоров’язберігального освітнього середовища закладу вищої освіти; формування у студентів ціннісного ставлення до здоров’я на основі розробки педагогічної стратегії їхньої мотивації на здоровий спосіб життя; активізація свідомого оволодіння студентами досвідом здоров’язбереження. В сукупності педагогічні умови торкаються когнітивної сфери особистості студента (сприяють усвідомленому ставленню до свого способу життя, усвідомленню значущості здорового способу життя у професійній діяльності, актуалізації потреби в ньому), мотиваційно-ціннісної (сприяють ціннісному прийняттю здорового способу життя) і дієво-практичної (сприяють реалізації потреби в здоровому способі життя в процесі професійного становлення, збагаченню досвіду і залученню до нього).

Переглянути

Перегляд Випуск 2 (2020) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування