Випуск 15 (2018)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Випуск 15 (2018) за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 29
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументПошук людської екзистенції у малій прозі Михайла Могилянського(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Богданова, Марина Миколаївна; Богданова, Марія ІгорівнаУ статті розглянуто екзистенційні концепти у малій прозі Михайла Могилянського в контексті європейських віянь початку ХХ століття. Окрім того, досліджено теоретичні аспекти філософії екзистенціалізму, його впливу на літературу. У малій прозі автора переважають екзистенційні концепти: життя-для-себе; життя-для-іншого, самотність, відчуження, нудота, свобода, абсурдність у світі, самогубство.
- ДокументКультурний код як функціональний елемент сучасного літературознавчого дискурсу(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Боговін, ОльгаУ статті проаналізовано праці з філософії та культурології, присвячені параметрам характеристики поняття “код”. Встановлено, що найбільш поширеним і науково перспективним став семіотичний підхід у визначенні термінологічних обрисів означеного поняття. У літературознавчих студіях поняття “коду” як функціонального елементу методології дослідження використовується досить часто, переважно без теоретичного обґрунтування термінологічного апарату. Відсутність усталеного визначення коду, його характеристик та типології подекуди призводить до термінологічного колапсу, коли “код” виступає в ролі “порожнього означуваного”.
- ДокументКатегорії ствердження і заперечення в лінгводидактичному аспекті(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Трумко, Оксана; Горда, ОксанаУ цій статті розкрито зміст понять “мовленнєвий акт згоди”, “мовленнєвий акт незгоди”, “мовленнєвий акт відмови” та вивчено особливості викладання цих мовленнєвих актів в іншомовній аудиторії. Подано систему вправ, які мають забезпечити ефективне засвоєння поданого матеріалу та сприяти формуванню комунікативної компетенції в іншомовців. В основу цих вправ покладено зіставлення комунікативної мети та засобів її вираження, що дасть змогу вивчати не тільки лексико-граматичну організацію мови, але й різні способи організації повідомлення з урахуванням соціального та культурного контекстів.
- ДокументСтруктурно-семантичні модифікації англомовних паремій із компонентом “календарний хрононім” у художньому та публіцистичному дискурсах(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Гаврилова, ВікторіяРобота присвячена дослідженню структурно-семантичних модифікацій англомовних паремій із компонентом “календарний хрононім” в художньому та публіцистичному дискурсах. Проведено аналіз праць вітчизняних і зарубіжних авторів, які мають різні підходи, щодо визначення понять модифікація та структурно-семантична трансформація. Сфокусовано увагу на модифікаціях досліджуваних паремій, їх типології. Зокрема, розглянуто модифікації паремій із компонентом “календарний хрононім” розширенням і компресією, проаналізовано їх структурні та семантичні девіації.
- ДокументГерой-мандрівець у пошуках внутрішньої гармонії (“Оформляндія, або Прогулянка в Зону” М. Камиша та “Навколо світу” О. Єрмакова)(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Калинюшко, ОлесяУ статті в контексті вивчення літературної подорожі “своїм” простором проаналізовано специфіку втілення ескапістського мотиву у творах українця М. Камиша “Оформляндія, або Прогулянка в Зону” та російського письменника О. Єрмакова “Навколо світу”. Окреслено взаємозв’язок між “внутрішньою” подорожжю та власне мандрівкою у escape-тревелозі.
- ДокументГраматичні форми реалізації концепту LIBERTÉ в політичному дискурсі Франції(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Нікішина, ТетянаУ статті зроблена спроба проаналізувати граматичні форми об’єктивації концепту LIBERTÉ в політичному дискурсі Франції початку XXI століття. Виявлено основні засоби вербалізації даного явища з метою маніпуляційного впливу на реципієнта, що є характерною рисою політики. Автор зазначає, що основним граматичним вираженням концепту є іменник. У статті наводяться практичні приклади реалізації засобів репрезентації концепту LIBERTÉ в різних самостійних частинах мови (іменник, прикметник, дієслово, прислівник).
- ДокументФункціонування пояснювальних висловлень у текстах публіцистичного стилю(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Глазова, СвітланаУ текстах публіцистичного стилю основною передумовою використання пояснювальних конструкцій є намір адресанта розширити інформацію, довести до читача ту саму думку в кількох варіантах (іншими словами) дохідливо, щоб зацікавити адресата, переконати. Аналіз функціонування пояснювальних висловлень у текстах публіцистичного стилю показує, що даний стиль мовлення посідає друге місце (після наукового) в ієрархії використанні мовцями аналізованих конструкцій. Ці одиниці в публіцистиці демонструють можливості вираження пояснювально-ототожнювального відношення на різних рівнях, відрізняючись характером компонентів, які їх структурують: слова, речення, відрізки тексту в різноманітних поєднаннях.
- ДокументВід фольклору до літератури : рецензія на монографію Школи Валентини “До прихованих джерел: фольклоризм творів українських драматургів 20-30-х років ХХ століття” (Бердянськ, 2017. – 367 с.)(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Семенко, СвітланаНа сучасному етапі спостерігається тенденція до активізації міждисциплінарних досліджень. Перспективним видається вивчення фольклорно-літературних зв’язків, адже багатовікова традиція поєднує два словесні види мистецтва. Вагомими в цьому аспекті є розвідки Володимира Бойка, Олексія Гончара, Івана Денисюка, Олекси Мишанича, Володимира Погребенника, Ярослава Поліщука, Станіслав Росовецького, Миколи Сиваченка, Тетяни Шевчук, Юлії Шутенко, Жанни Янковської, Михайла Яценка та інших науковців, які стали теоретичною базою роботи Валентини Школи “До прихованих джерел: фольклоризм творів українських драматургів 20–30-х років ХХ століття”. Актуальність теми монографічного дослідження полягає в тому, що вже його назва засвідчує нове прочитання мистецького спадку українських драматургів, адже фольклорні чи міфологічні елементи в художніх творах наявні очевидно чи приховано. Як слушно зазначає авторка, “звернення митців до фольклору має як свідомий, так і неусвідомлений характер” [с. 43]. Робота чітко структурована, що зумовлено загальним задумом. Переконливими й аргументованими є висновки як до розділів монографії, так і загальні висновки. Здійснена Валентиною Школою спроба на матеріалі творів українських драматургів 20–30-хроків минулого століття осмислити літературний процес з позицій фольклоризму видалася успішною. Монографічне дослідження є новаторським і досить перспективним як для літературознавства, так і для фольклористики.
- ДокументПоетика казки й героїчного епосу – складова драматичних творів Юрія Яновського(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Школа, ВалентинаАвтором запропонованої розвідки зосереджено увагу на особливостях інтерпретації та використання фольклору в літературі. Процес фольклоризму досліджується на матеріалі драматургії Юрія Яновського. Описуються факти звернення письменника до народнопоетичних традицій. У процесі здійсненого аналізу виявлено, що складовою поетики п’єс митця, створених у 30-ті роки ХХ століття, є елементи фольклору (переважно жанрів казки й героїчного епосу). У статті розглядаються фольклорні ситуації, мотиви, образи, що функціонують у творах драматурга.
- ДокументСкладні слова у поетичному лексиконі Юліуша Словацького: семантико-дериваційний аспект(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Бабій, ІринаУ статті здійснено лінгвістичний аналіз складних слів у поезії Юліуша Словацького. Охарактеризовано їх семантику, дериваційну структуру та особливості функціонування у контексті художнього твору. У поезії Юліуша Словацького виявлено складні іменники, прикметники, дієслова і прислівники, найбільше – іменників і прикметників. Виявлено, що продуктивними способами творення складних слів є основоскладання та словоскладання. У поетичній мові Юліуша Словацького складні слова виконують зображальну та емоційно-експресивну роль.
- ДокументОсобливості англомовної публіцистики(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Новосілець, ОленаУ статті розглянуто публіцистичний дискурс як середовище здійснення комунікативного впливу. Охарактеризовано сферу функціонування публіцистичного дискурсу, його особливості та проаналізовано взаємодію комунікатора та реципієнта повідомлення. Аналізуються семантико-стилістичні реалії сучасної англомовної публіцистики. Подано основні риси та особливості функціонального стилю публіцистичних текстів, обговорюються прийоми, які в них використовуються.
- ДокументСинонимическое гнездо в когнитивной структуре языка(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Прохоров, ВладимирОпределены теоретические основы синонимии в контексте изучения языка художественных произведений, в частности предлагается осмысление таких лингвистических понятий, как синонимы, синонимический ряд, оттенок значения, лексическое значение слова, рассмотрены внутренняя организация синонимического ряда, его границы, установлены критерии классификации синонимов. Синонимическое гнездо образуется лексическими единицами на основе общих семантических ассоциаций, имеет внутреннюю пропозиционально-семантическую организацию и нечеткие, диффузные границы.
- ДокументАлегорія страждань у творі малої епічної форми “Клейкий папір для мух” Роберта Музіля(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Голомідова, ЛесяУ статті зроблено спробу дослідити та проаналізувати образи в концентрованому оповіданні “Клейкий папір для мух” австрійського письменника Роберта Музіля. Виділено специфіку функціонування алегорії страждань як одного з основних компонентів образотворчого та змістотворчого характеру. На прикладі твору продемонстровано апокаліптичний спосіб художнього відображення автором образу, вказано на його двоплановість, а відтак і на алегоричне прочитання художнього твору.
- ДокументАбсурдистська драма в контексті гамлетівського метатексту: “Розенкранц і Гільденстерн мертві” Т. Стоппарда(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Коркішко, ВікторіяУ статті досліджується абсурдистський контент гамлетівського метатексту на матеріалі п’єси Т. Стоппарда “Розенкранц і Гільденстерн мертві”. Окреслюється проблема метатексту в сучасному літературознавстві, розглядаються філософські й формально-змістові елементи абсурдистської літератури, втілені у стоппардівському творі. У розвідці визначається характерологія Розенкранца і Гільденстерна, зокрема порівняно із класичними рисами персонажів літератури абсурду та аналогічними шекспірівськими героями; досліджується їх місце у загальній системі гамлетівського метатексту.
- ДокументКонцептосфера українського політичного дискурсу в контексті теорії політичної комунікації(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Попова, Антоніна; Пейчева, ОленаКонцептосфера українського політічного дискурсу розглядається в контексті класичної теорії політичної комунікації, розробленої в працях М. Бахтіна в руслі парадигми дослідження екзістенціалістсько-персоналістської школи и протиставляється ідейно-науковому контексту дослідження цієї проблеми у кінці XX – початку XXI ст.
- ДокументФразеологізми тематичної групи “Спілкування” у зіставному аспекті(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Сердюк, АллаСтаття присвячена дослідженню особливостей фразеологізмів тематичної групи “Комунікація”. Встановлено, що ця група складається з трьох семантичних полів: “Вербальне спілкування”, “Невербальне спілкування”, “Мовчання”. На матеріалі французької, української та болгарської мов були встановлені універсальні та специфічні особливості фразеологічних одиниць цієї групи.
- ДокументСтруктурні складові англомовного дитячого поетичного дискурсу(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Пікалова, АннаУ статті виокремлено основні типи дитячих поетичних текстів; схарактеризувано ритмічне оформлення і структурна організація англомовних дитячих поезій. У роботі доводиться той факт, що підґрунтям для класифікації дитячої поезії постають такі чинники, як лінгвокультурологічні, структурно-композиційна будова поетичних текстів, їх тематичне наповнення, урахування психофізіологічних вікових особливостей адресата-дитини, особливостей мисленнєво-мовленнєвої творчості поета. Встановлюється, що лінгвостилістичні особливості поетичних текстів, структура дитячих віршів, рими, що покладені в основу поезії, тематичне наповнення, головні персонажі, сюжетна лінія надають підстави для виокремлення безлічі видів дитячих віршів.
- ДокументБагаторівневість юридичного тексту як вербалізація українського наукового мислення(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Найда, АллаУ статті розкрито поняття “мова права”, її функції та специфічні ознаки, сферу функціонування, основні функціонально-стилістичні різновиди юридичного мовлення. Досліджено функціонування мови права, типологічну специфіку правових текстів, закономірності використання мовних засобів у юридичному тексті з урахуванням його функціонально-стилістичних особливостей, що створює необхідну науково-теоретичну базу для вирішення низки багатьох прикладних завдань у сфері правотворчості і правозастосування.
- ДокументИрония как способ выражения имплицитности в идиодискурсе Ф. Достоевского(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Поляковская, ЮлияЦелью данной статьи является анализ иронии как средства передачи имплицитных смыслов на примере идиодискурса Ф. Достоевского. Предметом исследования является имплицитность, способы ее проявления в дискурсе и коммуникативная цель автора. В результате анализа было доказано, что имплицитность проявляется с помощью иронии в идиодискурсе Ф. Достоевского. Выводы: имплицитность является неотъемлемой частью идиостиля и идиодискурса Ф. Достоевского, помогает прояснить авторскую позицию и разграничить авторское сознание и сознание героев.
- ДокументФормування логічних знань та умінь у контексті підготовки майбутніх лінгвістів(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Халабузар, ОксанаУ статті акцентується увага на необхідності формування культури логічного мислення майбутніх вчителів та логічних знань зокрема. Розкрито потенційні можливості нестандартних завдань з логічним навантаженням, орієнтованих на оволодіння логічними знаннями та уміннями майбутніми спеціалістами під час професійно-педагогічної підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах (на матеріалі гуманітарних дисциплін).