Випуск 15 (2018)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Випуск 15 (2018) за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 29
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументАнгло-американські запозичення з формантом -ing у різносистемних мовах як прояв мовної експансії(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Білоусова, Вікторія; Келембет, РаїсаСтаття присвячена проблемам запозичення і асиміляції формально і семантично складних запозичень в різносистемних мовах на прикладі англомовних запозичень з формантом -ing в польській, французькій, українській та російській мовах. Виконано аналіз на фонетичному, морфо-семантичному, лексико-семантичному і словотвірному рівнях.
- ДокументОнейролингвистическая темпоральность немецкого языка: философский аспект(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Прохорова, ПолінаВ статье рассмотрена проблема взаимосвязи сомнологии и лингвистики. На основе анализа теоретических источников и практических работ делается вывод о необходимости лингвистического корректирования научного подхода в исследовании сомнологических феноменов. Дается очерк тематики онейрологии – граничащей с философией и рядом специальных наук. Рассматривается природа сновидений в человеческой жизни и культуре. Статья посвящена особенностям темпоральности мышления, сновидений и их интерпретаций. Рассматривается проблема темпоральних модификаций и лингвистической репрезентации сновидений в немецком художественном дискурсе.
- ДокументОсновні напрями дослідження неофраземіки(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Пашинська, ЛюдмилаСтаття присвячена напрямам дослідження фразеологічних інновацій у сучасному мовознавстві. Виділяються основні фактори розвитку досліджуваного рівня мовної підсистеми.
- ДокументФункціонування пояснювальних висловлень у текстах публіцистичного стилю(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Глазова, СвітланаУ текстах публіцистичного стилю основною передумовою використання пояснювальних конструкцій є намір адресанта розширити інформацію, довести до читача ту саму думку в кількох варіантах (іншими словами) дохідливо, щоб зацікавити адресата, переконати. Аналіз функціонування пояснювальних висловлень у текстах публіцистичного стилю показує, що даний стиль мовлення посідає друге місце (після наукового) в ієрархії використанні мовцями аналізованих конструкцій. Ці одиниці в публіцистиці демонструють можливості вираження пояснювально-ототожнювального відношення на різних рівнях, відрізняючись характером компонентів, які їх структурують: слова, речення, відрізки тексту в різноманітних поєднаннях.
- ДокументПоетика казки й героїчного епосу – складова драматичних творів Юрія Яновського(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Школа, ВалентинаАвтором запропонованої розвідки зосереджено увагу на особливостях інтерпретації та використання фольклору в літературі. Процес фольклоризму досліджується на матеріалі драматургії Юрія Яновського. Описуються факти звернення письменника до народнопоетичних традицій. У процесі здійсненого аналізу виявлено, що складовою поетики п’єс митця, створених у 30-ті роки ХХ століття, є елементи фольклору (переважно жанрів казки й героїчного епосу). У статті розглядаються фольклорні ситуації, мотиви, образи, що функціонують у творах драматурга.
- ДокументФотографія в історичному романі: пам’ять та доказ (на матеріалі “Музею покинутих секретів” Оксани Забужко і “Танго смерті” Юрія Винничука)(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Рутар, ХристинаУ статті, опираючись на теоретичну базу дослідження фотографії, зроблено спробу проаналізувати два історичні романи сучасних українських письменників у фокусі використання фотографії як доказу та свідчення. Виокремлено дві фотографії та дотичні до них описи у текстах. Проаналізовано можливі форми звернення до фотографії у художньому тексті та зазначено, що в літературі світлина набуває рис “протезу” пам’яті та стає знаряддям доступу до неї. Авторка акцентує увагу на тому, що фотографія – важлива опора пам’яті. Впускаючи її у художній світ, письменники (не)свідомо конструюють текст як частину правдивої історії. Зроблено висновок, що фотографія додає більшої впевненості у правдивості зображеного та описаного у художньому історичному творі, водночас додає й певні застереження і бажання верифікації.
- ДокументВід фольклору до літератури : рецензія на монографію Школи Валентини “До прихованих джерел: фольклоризм творів українських драматургів 20-30-х років ХХ століття” (Бердянськ, 2017. – 367 с.)(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Семенко, СвітланаНа сучасному етапі спостерігається тенденція до активізації міждисциплінарних досліджень. Перспективним видається вивчення фольклорно-літературних зв’язків, адже багатовікова традиція поєднує два словесні види мистецтва. Вагомими в цьому аспекті є розвідки Володимира Бойка, Олексія Гончара, Івана Денисюка, Олекси Мишанича, Володимира Погребенника, Ярослава Поліщука, Станіслав Росовецького, Миколи Сиваченка, Тетяни Шевчук, Юлії Шутенко, Жанни Янковської, Михайла Яценка та інших науковців, які стали теоретичною базою роботи Валентини Школи “До прихованих джерел: фольклоризм творів українських драматургів 20–30-х років ХХ століття”. Актуальність теми монографічного дослідження полягає в тому, що вже його назва засвідчує нове прочитання мистецького спадку українських драматургів, адже фольклорні чи міфологічні елементи в художніх творах наявні очевидно чи приховано. Як слушно зазначає авторка, “звернення митців до фольклору має як свідомий, так і неусвідомлений характер” [с. 43]. Робота чітко структурована, що зумовлено загальним задумом. Переконливими й аргументованими є висновки як до розділів монографії, так і загальні висновки. Здійснена Валентиною Школою спроба на матеріалі творів українських драматургів 20–30-хроків минулого століття осмислити літературний процес з позицій фольклоризму видалася успішною. Монографічне дослідження є новаторським і досить перспективним як для літературознавства, так і для фольклористики.
- ДокументМікротопос етнічності в сучасній українській есеїстиці(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Сільман, КатеринаУ статті розглядається сучасна українська есеїстика з погляду відображення в ній питання етнічної та національної ідентичності. Матеріалом дослідження слугували тексти Юрія Винничука, Марії Кривенко, Андрія Бондаря, Тараса Прохаська та Юрія Андруховича, у яких автори розмірковують не тільки над суспільно важливими подіями у країні, а, головним чином, над самоідентичністю та самобутністю українців. При цьому жанрові особливості есею дозволяють авторам використовувати інтертекстуальність, авторський досвід і метафоричний стиль для саморепрезентації та інтроспективної нарації.
- ДокументКонцептосфера українського політичного дискурсу в контексті теорії політичної комунікації(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Попова, Антоніна; Пейчева, ОленаКонцептосфера українського політічного дискурсу розглядається в контексті класичної теорії політичної комунікації, розробленої в працях М. Бахтіна в руслі парадигми дослідження екзістенціалістсько-персоналістської школи и протиставляється ідейно-науковому контексту дослідження цієї проблеми у кінці XX – початку XXI ст.
- ДокументАлегорія страждань у творі малої епічної форми “Клейкий папір для мух” Роберта Музіля(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Голомідова, ЛесяУ статті зроблено спробу дослідити та проаналізувати образи в концентрованому оповіданні “Клейкий папір для мух” австрійського письменника Роберта Музіля. Виділено специфіку функціонування алегорії страждань як одного з основних компонентів образотворчого та змістотворчого характеру. На прикладі твору продемонстровано апокаліптичний спосіб художнього відображення автором образу, вказано на його двоплановість, а відтак і на алегоричне прочитання художнього твору.
- ДокументБританський колоніалізм як “суспільство спектаклю” в романі “Подорож до Індії” Е. М. Форстера(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Акулова, НадіяСтаттю присвячено аналізу антиколоніального роману Е. М. Форстера “Подорож до Індії”. Акцентовано спорідненість поетики митця з інтелектуальною прозою. В основу дослідження покладено тезу про те, що, критично осмислюючи поствікторіанський період експансії Британської імперії в Індію, письменник показує товариство англо-індійців як “суспільство спектаклю” (Гі Дебор). З огляду на інтенцію тексту роману вийти поза межі вербального повідомлення, увагу зосереджено на розгортанні у творі театрального фрейму – комплексові метатекстуальних асоціацій, тісно пов’язаних зі стереотипною ситуацією вистави, спектаклю, сценічної гри.
- ДокументШекспірівська інтертекстуальність у циклі П. Г. Вудгауса про Дживса і Вустера(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Москвітіна, Дар'яП. Г. Вудгауса можна без перебільшення назвати прямим спадкоємцем Шекспірової корони комедіографа. Пламу вдалося стати найвидатнішим англійським письменником-гумористом ХХ століття не в останню чергу тому, що він широко застосовував шекспірівські стратегії сюжетотворення та жартування. Рецепція творчого доробку Великого Барда у творчості Вудгауса має різноманітний характер і найяскравіше оприявнюється у циклі про Дживса і Вустера. Шекспірівська інтертекстуальність використовується тут не лише для того, щоб створити комічний ефект та дати читачеві певну насолоду від впізнавання елементів британського культурного коду, але й з метою актуалізації контрасту між аристократією крові та аристократією духу.
- ДокументГерой-мандрівець у пошуках внутрішньої гармонії (“Оформляндія, або Прогулянка в Зону” М. Камиша та “Навколо світу” О. Єрмакова)(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Калинюшко, ОлесяУ статті в контексті вивчення літературної подорожі “своїм” простором проаналізовано специфіку втілення ескапістського мотиву у творах українця М. Камиша “Оформляндія, або Прогулянка в Зону” та російського письменника О. Єрмакова “Навколо світу”. Окреслено взаємозв’язок між “внутрішньою” подорожжю та власне мандрівкою у escape-тревелозі.
- ДокументХресні та перехресні дороги Наталії Кобринської : рецензія на монографію Алли Швець «Жінка з хистом Пріадни»: життєвий світ Наталії Кобринської у генераційному, світоглядному і творчому вимірах” (Львів, 2018)(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Харлан, ОльгаНаталія Кобринська, незважаючи на присутність її постаті й творчості в багатьох сучасних дослідників, залишається далекою й невідомою. Монографія Алли Швець стає своєрідним телескопам, що дає можливість наблизити цю зірку вкраїнської літератури, докладно розглянути складні життєві дороги, окреслити топографію художнього простору. У вступних заувагах авторка визначає два аспекти своєї наукової розвідки. Перший – “…спроба показати Кобринську в її різнобічній людській сутності, на матеріалі мемуаристики, автонаративу та епістолярію реконструювати її життя у складній внутрішній діалектиці, у діалозі зі самою собою та зі своїм оточенням…” [с. 6], другий – дослідження художньої прози як “унікального феномену творчого духа” [с. 10]. Тому “монографія передусім має на меті створення синтетичної інтелектуальної біографії Кобринської, конкретної локальної історії у світлі її різновекторних життєтворчих опцій – психодуховної, соціальної, контактологічної, – із залученням до наукового обігу невідомого дотепер епістолярію письменниці та спогадів сучасників; з іншого боку – передбачає комплексне осмислення та відповідне структурування творчої спадщини Кобринської з погляду її естетико-стильової, жанрової, ідейно-тематичної еволюції, в контексті історико-літературного процесу, з’ясування різних світоглядних чинників, що впливали на формування творчої індивідуальності письменниці”. Творча еволюції, проблематика, поетика художньої прози Наталії Кобринської досліджується у четвертому розділі. Традиційно спочатку звертається увага на літературно-критичне осмислення прози досліджуваної письменниці (і тут Алла Швець знову постає як літературознавець досвідчений і скрупульозний, який не оминає жодної згадки про об’єкт її аналізу). Далі звертається увага на феміністичну белетристику, що посідала важливе місце у творчому доробку Кобринської, окремо аналізуються твори, в яких соціальні питання розглядалися поруч із естетичними й психологічними, досліджується модернізм письменниці в літературно-критичному дискурсі fin de siѐcle. У модерністському контексті з’ясовується наявність містицизму та психологізму в прозі авторки. Збірка “Казки” (1904) досліджується з погляду творчої генези та проблем рецепції, а також звертається увага на поєднання в ній сакрального і профанного. У “смеркальному” періоді акцентується на автонаративному контексті прози, а також особистому досвіді війни. Концептуальне комплексне літературознавче дослідження, запропоноване Аллою Швець, розкриває важливу й складну постать Наталії Кобринської в різних контекстах – суспільних і літературних. Залучення невідомих раніше архівних джерел, маловідомих публікації перших десятиріч ХХ ст. створюють інтелектуальне тло, що презентує яскраві сторінки життя української еліти. Використання таких методів дослідження як біографічний, психоаналітичний, порівняльно-історичний, типологічний, просопографічний, а також методи герменевтики та рецептивної естетики, дали можливість всебічно проаналізувати художній набуток письменниці, не оминувши її життєвих доріг.
- ДокументСкладні слова у поетичному лексиконі Юліуша Словацького: семантико-дериваційний аспект(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Бабій, ІринаУ статті здійснено лінгвістичний аналіз складних слів у поезії Юліуша Словацького. Охарактеризовано їх семантику, дериваційну структуру та особливості функціонування у контексті художнього твору. У поезії Юліуша Словацького виявлено складні іменники, прикметники, дієслова і прислівники, найбільше – іменників і прикметників. Виявлено, що продуктивними способами творення складних слів є основоскладання та словоскладання. У поетичній мові Юліуша Словацького складні слова виконують зображальну та емоційно-експресивну роль.
- ДокументАбсурдистська драма в контексті гамлетівського метатексту: “Розенкранц і Гільденстерн мертві” Т. Стоппарда(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Коркішко, ВікторіяУ статті досліджується абсурдистський контент гамлетівського метатексту на матеріалі п’єси Т. Стоппарда “Розенкранц і Гільденстерн мертві”. Окреслюється проблема метатексту в сучасному літературознавстві, розглядаються філософські й формально-змістові елементи абсурдистської літератури, втілені у стоппардівському творі. У розвідці визначається характерологія Розенкранца і Гільденстерна, зокрема порівняно із класичними рисами персонажів літератури абсурду та аналогічними шекспірівськими героями; досліджується їх місце у загальній системі гамлетівського метатексту.
- ДокументСтруктурні складові англомовного дитячого поетичного дискурсу(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Пікалова, АннаУ статті виокремлено основні типи дитячих поетичних текстів; схарактеризувано ритмічне оформлення і структурна організація англомовних дитячих поезій. У роботі доводиться той факт, що підґрунтям для класифікації дитячої поезії постають такі чинники, як лінгвокультурологічні, структурно-композиційна будова поетичних текстів, їх тематичне наповнення, урахування психофізіологічних вікових особливостей адресата-дитини, особливостей мисленнєво-мовленнєвої творчості поета. Встановлюється, що лінгвостилістичні особливості поетичних текстів, структура дитячих віршів, рими, що покладені в основу поезії, тематичне наповнення, головні персонажі, сюжетна лінія надають підстави для виокремлення безлічі видів дитячих віршів.
- ДокументКатегорії ствердження і заперечення в лінгводидактичному аспекті(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Трумко, Оксана; Горда, ОксанаУ цій статті розкрито зміст понять “мовленнєвий акт згоди”, “мовленнєвий акт незгоди”, “мовленнєвий акт відмови” та вивчено особливості викладання цих мовленнєвих актів в іншомовній аудиторії. Подано систему вправ, які мають забезпечити ефективне засвоєння поданого матеріалу та сприяти формуванню комунікативної компетенції в іншомовців. В основу цих вправ покладено зіставлення комунікативної мети та засобів її вираження, що дасть змогу вивчати не тільки лексико-граматичну організацію мови, але й різні способи організації повідомлення з урахуванням соціального та культурного контекстів.
- ДокументФормування логічних знань та умінь у контексті підготовки майбутніх лінгвістів(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Халабузар, ОксанаУ статті акцентується увага на необхідності формування культури логічного мислення майбутніх вчителів та логічних знань зокрема. Розкрито потенційні можливості нестандартних завдань з логічним навантаженням, орієнтованих на оволодіння логічними знаннями та уміннями майбутніми спеціалістами під час професійно-педагогічної підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах (на матеріалі гуманітарних дисциплін).
- ДокументОсобливості англомовної публіцистики(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Новосілець, ОленаУ статті розглянуто публіцистичний дискурс як середовище здійснення комунікативного впливу. Охарактеризовано сферу функціонування публіцистичного дискурсу, його особливості та проаналізовано взаємодію комунікатора та реципієнта повідомлення. Аналізуються семантико-стилістичні реалії сучасної англомовної публіцистики. Подано основні риси та особливості функціонального стилю публіцистичних текстів, обговорюються прийоми, які в них використовуються.